Ухвала

від 11.01.2018 по справі 393/10/17

КАСАЦІЙНИЙ КРИМІНАЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

справа № 393/10/17

провадження № 51-181ск18

Ухвала

11 січня 2018 року м. Київ

Касаційний кримінальний суд Верховного Суду

у складі колегії:

головуючої ОСОБА_1 ,

суддів: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

розглянувши касаційну скаргу законного представника неповнолітнього засудженого ОСОБА_4 ОСОБА_5 на судові рішення,

в с т а н о в и в:

У касаційній скарзі порушується питання про перегляд судових рішень укасаційному порядку.

Перевіривши касаційну скаргу на відповідність вимогам ст. 427 КПК, суд касаційної інстанції дійшов висновку, що скаргу було подано без додержання вимог пунктів 1-5 ч. 2 та частин 3, 5 цієї статті.

Згідно зі ст. 427 КПК у касаційній скарзі зазначаються: найменування суду касаційної інстанції; поштова адреса особи, яка подає касаційну скаргу; судове рішення, що оскаржується; обґрунтування заявлених скаржником вимог із відображенням того, у чому полягає незаконність чи необґрунтованість судового рішення, та вимоги особи, що подає скаргу; до скарги додаються копії судових рішень, які оскаржуються.

Суд касаційної інстанції є судом права, а не факту. Згідно з ч. 1 ст.438вказаного Кодексу підставами для скасування чи зміни судових рішень є: істотне порушення вимог кримінального процесуального закону (ст.412КПК); неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність (ст. 413 КПК); невідповідність призначеного покарання ступеню тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого (ст.414 КПК). Тому, законний представник заперечуючи законність судових рішень, має конкретно вказати у чому полягають допущені, на її думку, істотні порушення норм права, які відповідно до ст. 438 КПК є підставами дляскасування оспорюваних рішень, тобто навести правове обґрунтування заявлених вимог.

Проте всупереч законодавчим приписам у поданій скарзі не викладено обґрунтування допущення судами таких порушень норм права, які тягнуть засобою обов`язкове скасування чи зміну оспорюваних рішень на підставах, передбачених ч. 1 ст. 438 КПК, з огляду на положення статей 370, 412-414цього Кодексу в їх взаємозв`язку. Крім того, законний представник незазначила своїх вимог відповідно до ст. 436 КПК (рішення, які суд касаційної інстанції вправі прийняти за наслідками розгляду скарги).

Відповідно до ч. 3 ст. 427 КПК, якщо особа не бажає брати участі укасаційному розгляді, вона зазначає про це в касаційній скарзі. Однак подана касаційна скарга не містить жодних застережень щодо цієї обставини.

Поряд із цим законний представник направляючи до суду 23 грудня 2017року свою касаційну скаргу вказала, що скарга подається до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, щоне відповідає приписам п. 21 ч. 1 ст. 3 КПК (в редакції Закону України від3жовтня 2017 року № 2147-VІІІ), згідно з якою судом касаційної інстанції єВерховний Суд.

Також у касаційній скарзі не зазначено поштової адреси ОСОБА_5 тасудових рішень, які нею оскаржуються.

Водночас до скарги засудженим не додано завірених належним чином копій судових рішень.

Оскільки касаційна скарга не відповідає вимогам, передбаченим ст.427КПК, колегія суддів вважає за необхідне на підставі ч. 1 ст. 429 цього Кодексу залишити скаргу без руху й установити строк для усунення допущених недоліків, що не може перевищувати п`ятнадцяти днів з дня отримання ухвали особою, яка подала касаційну скаргу.

Враховуючи викладене, керуючись ч. 1 ст. 429 КПК, суд

п о с т а н о в и в:

Касаційну скаргу законного представника неповнолітнього засудженого ОСОБА_4 ОСОБА_5 на судові рішення залишити без руху та надати строк для усунення недоліків протягом п`ятнадцяти днів з дня отримання ухвали.

У разі невиконання вимог касаційну скаргу буде повернуто особі, якаїїподала.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді:

ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3