Ухвала

від 12.01.2018 по справі 757/25503/15-ц

ВЕРХОВНИЙ СУД

У х в а л а

12 січня 2018 року

м. Київ

справа № 757/25503/15-ц

провадження № 61-85 св 18

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Хопти С. Ф. (суддя-доповідач), Білоконь О. В., Синельникова Є. В.

учасники справи:

позивач - ОСОБА_4,

відповідач - комунальний заклад Театрально-видовищний заклад культури Театр пластичної драми на Печерську ,

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_4 на рішення апеляційного суду м. Києва у складі колегії суддів: Пікуль А. А., Гаращенка Д. Р., Невідомої Т. О., від 25 травня 2016 року,

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до пункту 4 розділу XIII Перехідних положень ЦПК України у редакції Закону України від 3 жовтня 2017 року № 2147-VIII Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

У липні 2015 року ОСОБА_4 звернулася до суду з позовом до комунального закладу Театрально-видовищний заклад культури Театр пластичної драми на Печерську (далі - КЗ ТВЗК Театр пластичної драми на Печерську ) про зобов'язання видати трудову книжку, стягнення середнього заробітку, надання письмового розрахунку належних при звільненні сум, зміну формулювання причин звільнення, стягнення вихідної допомоги, зайво утриманих із виплат при звільненні коштів та відшкодування моральної шкоди .

Позовна заява мотивована тим, що вона працювала за безстроковим трудовим договором у КЗ ТВЗК Театр пластичної драми на Печерську на посаді головного бухгалтера. Зазначає, що 16 квітня 2015 року подала заяву про звільнення за власним бажанням на підставі частини третьої статті 38 КЗпП України по причині порушення працедавцем законодавства про працю. Однак, 30 квітня 2015 року її було звільнено з роботи на підставі частини першої статті 38 КЗпП України. Позивач вважає, що відповідач незаконно змінив правові підстави звільнення, чим грубо порушив її права.

З урахуванням викладеного, уточнивши позовні вимоги, ОСОБА_4 просила суд зобов'язати відповідача видати їй трудову книжку та стягнути середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 1 травня 2015 року по 10 листопада 2015 року у сумі 15 065 грн; зобов'язати відповідача надати їй письмовий розрахунок належних при звільненні сум і стягнути з відповідача середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за період з 1 травня 2015 року по 8 липня 2015 у сумі 4 945 грн; змінити формулювання причини звільнення у наказі від 21 квітня 2015 року № 11-ВК і вказати точну причину звільнення у точній відповідності з формулюванням чинного законодавства та з посиланням на відповідну статтю (частина третя статті 38 КЗпП України); стягнути з відповідача на її користь вихідну допомогу у розмірі не менше тримісячного середнього заробітку у сумі 6 900 грн; стягнути з відповідача 15 тис. грн на відшкодування моральної шкоди та зайво утримані із виплат при звільненні кошти у сумі 1 125 грн 22 коп.

Рішенням Печерського районного суду м. Києва від 17 лютого 2016 року позов ОСОБА_4 задоволено частково. Стягнуто з КП ТВЗК Театр пластичної драми на Печерську на користь ОСОБА_4 середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 1 травня 2015 року по 10 листопада 2015 року у розмірі 15 065 грн; зобов'язано КП ТВЗК Театр пластичної драми на Печерську надати ОСОБА_4 письмовий розрахунок належних при звільненні сум та стягнуто з КП ТВЗК Театр пластичної драми на Печерську на користь ОСОБА_4 середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за період з 1 травня 2015 року по 8 липня 2015 року у сумі 4 945 грн. Змінено формулювання причини звільнення ОСОБА_4 у наказі від 21 квітня 2015 року № 11-ВК і вказано точну причину звільнення у точній відповідності з формулюванням чинного законодавства та з посиланням на відповідну статтю (частина третя статті 38 КЗпП України), стягнуто з КП ТВЗК Театр пластичної драми на Печерську на користь ОСОБА_4 вихідну допомогу у розмірі тримісячного середнього заробітку у розмірі 6 900 грн та 5 тис. грн на відшкодування моральної шкоди. У задоволенні позовної вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача зайво утриманих виплат при звільнені коштів у сумі 1 125 грн 22 коп. відмовлено. Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Рішенням апеляційного суду м. Києві від 25 травня 2016 року рішення районного суду в частині вирішення позовних вимог про зміну формулювання причин звільнення, стягнення вихідної допомоги скасовано. У задоволенні позову ОСОБА_4 в цій частині відмовлено. Рішення районного суду в частині вирішення позовних вимог про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, пов'язаного із затримкою видачі трудової книжки з вини власника або уповноваженого ним органу, про відшкодування моральної шкоди та в частині вирішення питання розподілу судових витрат змінено. Абзац другий резолютивної частини рішення викладено в наступній редакції. Стягнуто з КП ТВЗК Театр пластичної драми на Печерську на користь ОСОБА_4 середній заробіток за час вимушеного прогулу, пов'язаного із затримкою видачі трудової книжки з вини власника або уповноваженого ним органу,за період з 1 травня 2015 року по 30 червня 2015 у розмірі 4 255 грн. Зменшено розмір компенсації на відшкодування моральної шкоди, яка підлягає стягненню з КП ТВЗК Театр пластичної драми на Печерську на користь ОСОБА_4, з 5 тис. грн до 1 тис. грн. Зменшено розмір судового збору, який підлягає стягненню з КП ТВЗК Театр пластичної драми на Печерську у дохід держави, з 1 002 грн 40 коп. до 487 грн 20 коп. В решті рішення суду залишено без змін.

23 липня 2016 року ОСОБА_4 подала до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ касаційну скаргу, у якій просить скасувати рішення суду апеляційної інстанцій та залишити в силі рішення районного суду, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права.

Відповідно до статті 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.

2січня 2018 року справа передана до Верховного Суду.

Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду вважає, що справа підлягає призначенню до судового розгляду, оскільки доводи касаційних скарг викликають необхідність перевірки матеріалів справи.

Керуючись статтею 401 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного цивільного суду

У Х В А Л И В :

Справу за позовом ОСОБА_4 до комунального закладу Театрально-видовищний заклад культури Театр пластичної драми на Печерську про зобов'язання видати трудову книжку, стягнення середнього заробітку, надання письмового розрахунку належних при звільненні сум, зміну формулювання причин звільнення, стягнення вихідної допомоги, зайво утриманих із виплат при звільненні коштів та відшкодування моральної шкоди призначити до судового розгляду.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді: С. Ф. Хопта

О. В. Білоконь

Є. В. Синельников