Рішення

від 09.01.2018 по справі 522/20014/17

ПРИМОРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ОДЕСИ

Справа № 522/20014/17

Провадження № 2/522/1167/18

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 січня 2018 року Приморський районний суд м. Одеси

у складі: головуючого судді Бойчука А. Ю.

при секретарі Скибінській Є.С.,

розглянувши у судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку Дружне за участю третьої особи Управління архітектури та містобудування Одеської міської ради про усунення перешкод у володінні та користуванні власністю,-

ВСТАНОВИВ :

У жовтні 2017 року ОСОБА_1 звернувся до Приморського районного суду м. Одеси, з позовною заявою до Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку Дружне за участю третьої особи Управління архітектури та містобудування Одеської міської ради, згідно якої просив усунути перешкоди у володінні та користуванні нежитловими будівлями та земельною ділянкою за адресою: АДРЕСА_3 шляхом зобов'язання Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку Дружне за власний рахунок демонтувати огорожу, яка перешкоджає вільному проїзду через територію загального користування та зелені насадження, які знаходяться зі східної сторони від житлового будинку та шлагбаум на в'їзді/виїзді до житлового будинку за адресою: АДРЕСА_2.

При цьому обґрунтовуючи свої вимоги тим, що позивач є власником нежитлових приміщень, які розташовані за адресою: АДРЕСА_3 на підставі свідоцтва про право власності від 22 червня 2009 року.

Крім того, є власником земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_3. Напроти двору ОСОБА_1 розташований багатоквартирний будинок за адресою: АДРЕСА_2. Прибудинкова територія вказаного будинку обслуговується ОСББ Дружне . Вказана земельна ділянка не приватизована, а тому належить Одеській міській раді на праві комунальної власності та є земельною ділянкою загального користування.

Позивач зазначив, що до цього часу правовстановлюючі документи щодо земельної ділянки на будинок відповідача не оформлено. Проте, відповідач перешкоджає та забороняє йому проїжджати через територію загального користування, у зв'язку із чим був змушений звернутися до суду з даним позовом.

Представник позивача в судове засідання не з'явився, надав суду заяву, згідно якої просив розглядати справу за його відсутності позовні вимоги підтримав та просив суд їх задовольнити, щодо заочного розгляду справи не заперечував.

Представник Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку Дружне в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи сповіщався належним чином, про причини неявки суд не повідомив.

У судове засідання представник третьої особи Управління архітектури та містобудування Одеської міської ради не з'явився про дату, час та місце розгляду справи сповіщався належним чином.

Згідно з ч.2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею, згідно ч.1 ст. 223 ЦПК України, у порядку ст. ст. 280-281 ЦПК України, при заочному розгляді на підставі наявних у справі доказів.

За наявності умов, передбачених ч.1 ст. 280 ЦПК України, та оскільки позивач не заперечує проти заочного вирішення справи, суд вважає за можливе допустити заочний розгляд справи.

Суд, вивчивши матеріали справи, оцінивши в сукупності надані докази вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно ст. 16 ЦК України, кожна особа має право звернутись до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Судом встановлено, що позивач є власником нежитлових приміщень, які розташовані за адресою: АДРЕСА_3 на підставі Свідоцтва про право власності від 22 червня 2009 року, а також є власником земельної ділянки площею 0,0258 га, за адресою: АДРЕСА_3 для садівництва, на підставі державного Акту на право приватної власності на землю серії НОМЕР_1.

Згідно до графічного додатку, в'їзні ворота на земельну ділянку гр. ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_3, встановлено з виходом на територію, яка використовується ОСББ Дружне , за адресою АДРЕСА_2. На земельній ділянці за адресою АДРЕСА_2 знаходиться багатоквартирний житловий будинок, територія загального користування дитячим майданчиком. Дана територія огороджена парканом.

З матеріалів справи вбачається, що 18.05.2015 року міським головою було прийняте розпорядження № 423 Про створення комісії щодо вирішення питання стосовно організації під'їзду до земельної ділянки гр. ОСОБА_1, розташованої за адресою АДРЕСА_3 .

За результатами роботи комісії створеної на підставі даного розпорядження, було зроблено наступні висновки: 1) Створення окремого під'їзду до земельної ділянки гр. ОСОБА_1 не є доцільним, у зв'язку із наявністю можливості під'їзду до домоволодіння через проїзд загального користування. 2) Департаменту комунальної власності Одеької міської ради, управлінню архітектури та містобудування Одеської міської ради при оформленні правовстановлюючих документів на земельну ділянку за адресою: АДРЕСА_2, яка знаходиться у фактичному користуванні ОСББ Дружне , передбачити включення проїзду до земельної ділянки гр. ОСОБА_1 до земель загального користування 3) у разі виникнення в подальшому спірної ситуації з приводу заборони керівництвом ОСББ Дружне проїзду гр. ОСОБА_1 до території загального користування, департаменту муніципальної безпеки Одеської міської ради, Приморський районній адміністрації Одеської міської ради вжити заходів щодо демонтажу огорожі, яка перешкоджає вільному доступу.

Листом Приморської районної адміністрації Одеської міської ради від 25.01.2017 року № Ч-7 повідомлено позивача про те, що згідно пункту 1 додатку 6 Правил (Порядок розміщення та демонтажу малих архітектурних форм у місті Одесі), встановлення та розміщення малих архітектурних форм (ворота, грати) здійснюється на підставі розпорядження відповідної районної адміністрації за погодженням з інспекцією з благоустрою міста Одеської міської ради, функції якої на теперішній час покладено на Департамент. Встановлено, що відсутнє погодження Департаменту стосовно встановлених двох обмежувальних пристроїв на прибудинковій території по АДРЕСА_2, до КП ЖКС Фонтанський надіслано лист про необхідність демонтування наведених вище засобів обмеження руху.

З копії Листа Управління Архітектури та містобудування від 20.09.2017 року № 01-13/71, вбачається, що постійна комісія Одеської міської ради з питань планування забудови території, міського дизайну та архітектури дійшла до висновку щодо доцільності організації проїзду до земельної ділянки гр. ОСОБА_1 крізь територію ОСББ Дружне та вжиття заходів у випадку відмови останнього від добровільної відмови надання можливості такого проїзду. За результатами розгляду зазначеного питання на засіданні постійної комісії Одеської міської ради з питань землеустрою комісією було вирішено рекомендувати департаменту муніципальної безпеки Одеської міської ради протягом 10-ти днів вжити заходів щодо демонтажу огорожі встановленої ОСББ Дружне , яка перешкоджає вільному проїзду.

Проте, як встановлено судом, відповідачем не надано можливості проїзду позивачу до його земельної ділянки у добровільному поряду.

Конституцією України (ст. 41) та ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист дззз людини і основоположних свобод, до якої Україна приєдналася 17 липня 1997 р. відповідно до Закону від 17 липня 1997 р. N 475/97-ВР "Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 р., Першого протоколу та протоколів 2. N 4, N 7 та N 11 до Конвенції", закріплено принцип непорушності права приватної злісності, який означає право особи на безперешкодне користування своїм майном та закріплює право власника володіти, користуватися і розпоряджатися належним йому майном, на власний розсуд вчиняти щодо свого майна будь-які угоди, відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб (статті 316, 317, 319, 321 ЦК України).

Відповідно до статті 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Згідно статті 316 ЦК України передбачає, що правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Згідно статті 317 ЦК України, власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

Відповідно до статті 319 ЦК України власник володіє, користується своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.

Статтею 321 ЦК України передбачено, що право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Згідно ч. 2. ст. 386 ЦК України власник, який має підстави передбачати можливість порушення свого права власності іншою особою, може звернутися до суду з вимогою про заборону вчинення нею дій, які можуть порушити його право, або з вимогою т:: вчинення певних дій для запобігання такому порушенню.

Згідно ч. 1. ст. 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Відповідно до ст. 391 ЦК України та ч. 3 ст. 152 ЗК України власник земельної ділянки має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своєю земельною ділянкою. Позов про усунення порушень, не пов'язаних із позбавленням володіння, підлягає задоволенню, якщо позивач доведе, що він є власником земельної ділянки, і що діями відповідача порушується його право власності. Для цього, крім правовстановлюючих документів на земельну ділянку необхідно буде представити суду докази, що підтверджують факт порушення закону (технічних норм і правил), а також докази порушення прав позивача.

Крім того, на в'їзді до прибудинкової території житлового будинку по АДРЕСА_2. незаконно встановлений шлагбаум ( З на графічному додатку №1).

Улаштування вказаного шлагбауму на в'їзді на прибудинкову територію порушує право позивача та третіх осіб на свободу пересування, закріплені ст. 2 Закону України Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні .

Таким чином, суд дійшов висновку, що відповідач порушує права ОСОБА_1, як власника нежитлових приміщень та земельної ділянки розташованих за адресою: АДРЕСА_3., та перешкоджає йому у вільному користуванні своїм майном, у зв'язку з чим суд вважає за можливе задовольнити позовні вимоги ОСОБА_1 у повному обсязі.

Щодо вимог позивача про встановлення порядку виконання рішення суду, за яким застосувати вимоги ч. 2 ст. 75 Закону України Про виконавче провадження , у разі невиконання рішення суду в добровільному порядку, суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 1 Закону України Про виконавче провадження , виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Згідно ст. 5 Закону України Про виконавче провадження , порядок виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів".

Згідно до ст. 75 Закону України Про виконавче провадження , у разі невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, що зобов'язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на посадових осіб - 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на боржника - юридичну особу - 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання. Ч. 2, у разі повторного невиконання рішення боржником без поважних причин виконавець у тому самому порядку накладає на нього штраф у подвійному розмірі та звертається до органів досудового розслідування з повідомленням про вчинення кримінального правопорушення.

З огляду на вищевикладене суд зазначає, що він не наділений повноваженнями застосовувати положення ч. 2 ст. 75 Закону України Про виконавче провадження шляхом встановлення порядку виконання рішення суду. Оскільки, згідно ч. 1 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Та вважає за доцільне роз'яснити позивачу, що у разі невиконання судового рішення в добровільному порядку, то примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби та застосовуються положення Закону України Про виконавче провадження .

Відповідно до ч. ч. 1-4 ст.12 Цивільного процесуального кодексу України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ч.ч.1,5,6 ст.81 Цивільного процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до ч.1 ст.89 Цивільного процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Відповідно до ст. 263 ЦПК України, законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Розглянувши справу повно, всебічно, об`єктивно та неупереджено, суд вважає, що заявлені позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись: ст. ст. 2, 13, 76-80, 81,223, 247, 274-275, 280-281 ЦПК України,суд,-

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 (паспорт серії: НОМЕР_2, адреса: АДРЕСА_1) до Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку Дружне (код ЄДРПОУ: 25964147 адреса: м. Одеса, вул. Леваневського, 7) за участю третьої особи Управління архітектури та містобудування Одеської міської ради (код ЄДРПОУ: 02498820 адреса: м. Одеса, вул. Гоголя, 10) про усунення перешкод у володінні та користуванні власністю - задовольнити.

Усунути перешкоди ОСОБА_1 (паспорт серії: НОМЕР_2, адреса: АДРЕСА_1) у володінні та користуванні нежитловими будівлями та земельною ділянкою за адресою: АДРЕСА_3 шляхом зобов'язання Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку Дружне (код ЄДРПОУ: 25964147 адреса: м. Одеса, вул. Леваневського, 7) за власний рахунок демонтувати огорожу, яка перешкоджає вільному проїзду через територію загального користування за адресою: АДРЕСА_2 та зелені насадження (дерева, кущі тощо), які знаходиться з східної сторони від житлового будинку за адресою: АДРЕСА_2 та перешкоджають вільному проїзду; демонтувати шлагбаум на в'їзді/виїзді до житлового будинку за адресою: АДРЕСА_2.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня отримання його копії.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення, згідно ч.1 ст. 354 ЦПК України.

Повний текст рішення суду складено 16.01.2018 року.

Суддя: А. Ю. Бойчук