Рішення

від 09.02.2010 по справі 2-91/10

ПАВЛОГРАДСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області

м. Павлоград, вул. Дніпровська, 135, 51400, (05632) 6-28-66

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 лютого 2010 року Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області в складі головуючого судді Кругового О.О., при секретарі Гальченко О.А., за участю позивача ОСОБА_1, його представника ОСОБА_2, розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Павлограді Дніпропетровської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства комерційний банк ПриватБанк про зобов язання належним чином виконувати умови кредитної угоди,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом та просив суд зобов язати Публічне акціонерне товариство комерційний банк ПриватБанк припинити дії щодо порушення вимог кредитної угоди № ОІМСЮОК НОМЕР_1 від 15.04.2008року; відновити становище, яке існувало до порушення вимог кредитної угоди, а саме перерахувати заборгованість по кредитній угоді № ПІЧС^ООК НОМЕР_1 від 15.04.2008року з 15.08.2008року по теперішній час з розрахунку відсоткової ставки 15 % ставки річних, а також зобов язати відповідача виконувати кредитну угоду № ПЫС^ОСК НОМЕР_1 від 15.04.2008року на умовах, які діяли в момент її укладання та стягнути з відповідача судові витрати по справі у сумі 356,94грн.

Позивач та його представник в судовому засіданні позовні вимоги підтримали повністю, посилаючись на доводи наведені у позові та на свої пояснення надані у судовому засіданні.

Представник відповідача у судове зсідання не з явився, надав суду заяву про розгляд справи без його участі, позовні вимоги не визнав.

Заслухавши пояснення позивача та його представника, вивчивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню частково з наступних підстав.

Згідно ст.. 526 ЦК України, зобов язання повинно виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства.

15.04.2008року між ОСОБА_1 та ЗАТ КБ ПриватБанк було укладено договір про іпотечний кредит № ПИСЮСК НОМЕР_1, згідно якого банк зобов язався надати позивачу кредитні кошти в сумі 128775грн. на купівлю житлової квартири (а.с.6-9).

Пунктом 1.1. цього договору передбачено, що відсоткова ставка зі сплати за користування Кредитом складає 15% річних. Пунктом 2.4 цього договору передбачено, що позичальник зобов язується щомісячно до 15 числа кожного місяця, починаючи з наступного після укладання цього Договору, здійснювати погашення Кредиту та сплачувати нараховані відсотки ануїтентними платежами в сумі не менше 1820,73грн. шляхом внесення готівки до каси кредитора або шляхом безготівкових перерахувань на рахунок № 29097059258322 відкритий у Кредитора.

19.07.2008року позивач отримав лист від відповідача з повідомленням про підняття з 15.08.2008року відсоткової ставки за вказаним кредитним договором до 2,09% у місяць, що складає 25,08% на рік.

18.01.2009року позивач також отримав лист від відповідача з повідомленням про підняття відсоткової ставки з 01.02.2009року за вказаним кредитним договором до 30% на рік. При цьому, ОСОБА_1 було запропоновано в строк до 01.02.2009року частково сплатити заборгованість за тілом кредиту і відсоткова ставка буде меншою. Якщо позивач не буде згоден з частковою сплатою заборгованості за тілом кредиту, автоматично відсоткова ставка буде підвищена з 01.02.2009року без будь-яких додаткових дій з боку позивача (а.с.12).

Таким чином, відповідач в однобічному порядку двічі підвищив відсоткову ставку.

Відповідач надав позивачу новий графік платежів з зазначенням нових ануїтентних платежів, які за період з 15.09.2008року по 14.02.2009року (5 місяців) складають 2785,88грн., що більше на 965,15грн. (з розрахунку 2785,8-1820,73= 965,15грн.), за період з 15.02.2009року по 15.03.2023р. - 3287,68грн., що більше на 1466,95грн. (з розрахунку 3287,68-1820,73=1466,95грн.). Всього за період з 15.09.2008року по 15.06.2009року (9 місяців) позивачу надмірно було нараховано 10693,55грн. з розрахунку 965,15грн. х 5 місяців = 4825,75грн., 1466,96грн. х 4 місяці = 5876,80грн., а всього 4825,75грн. + 5867,80 = 10 693,55грн.

Згідно ст.. 633 ЦК України, публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуг зв язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

Позивач є споживачем банківських послуг. Відповідно захист його прав як споживача регламентовано Законом України № 1021 від 12.05.1991 року Про захист прав споживачів та відповідними нормами Цивільного кодексу України.

Згідно ст..12 Закону України Про захист прав споживачів, споживач має право вимагати від виконавця, щоб якість наданої послуги відповідала вимогам нормативно- правових актів та нормативних документів, умовам договорів. Про зміну відсоткової ставки за споживчим кредитом споживач повідомляється кредитодавцем письмово протягом семи календарних днів з дати її зміни. Без такого повідомлення будь-яка зміна відсоткової ставки є недійсною.

Згідно ст.. 654 ЦК України, зміна або розірвання договору вчиняється в такій самій формі, що й договір, що змінюється або розривається, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає із звичаїв ділового обороту.

Однак, в обох випадках позивач не отримував письмово протягом семи календарних днів з дати їх зміни повідомлень про підняття відсоткових ставок, також відповідачем не проведено зміну відсоткової ставки кредитної угоди № БЫ()(ЮК НОМЕР_1 від 15.04.2008року у письмовій формі, існують лише повідомлення про їх зміну, чим порушені вимоги закону.

Таким чином, зміни відсоткових ставок договору про іпотечний кредит № БКЦОЦК НОМЕР_1 від 15.04.2008року є недійсними.

Відповідно до ч. 1 ст.. 643 ЦК України, якщо у пропозиції укласти договір вказаний строк для відповіді, договір є укладеним, коли особа, яка його зробила пропозицію, одержала відповідь про прийняття пропозиції протягом строку.

Так, отримані позивачем листи відповідача від 26.06.2008року та від 25.12.2008року не можуть розглядатись як зміни кредитної угоди, позивач не давав згоди на підвищення відсотків за кредитною угодою.

Відповідно ст.. 1056-1 Цивільного кодексу України, умова договору щодо права банку змінювати розмір процентів в односторонньому порядку є нікчемною, а встановлений договором розмір процентів не може бути збільшений банком в односторонньому порядку.

Норма закону такого ж змісту була відтворена і доповненням в ст.. 55 Закону України Про банку та банківську діяльність , що знов таки вказує на незаконність дій відповідача по суттєвому збільшенню в односторонньому порядку розміру відсотків сплати за кредитом.

Тому, з мотивів наведений вище, суд вважає, що позовні вимоги позивача стосовно неправомірності підвищення відповідачем відсоткових ставок по кредитній угоді № ЦЦЦОЦК НОМЕР_1 від 15.04.2008року підлягають задоволенню.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 88 ЦПК України, стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати, тому з відповідача на користь позивача необхідно стягнути витрати на інформаційне-технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 250 грн., сплачені позивачем при подачі позову до суду.

Згідно ч.З ст. 88 ЦПК України, якщо позивач на користь якого ухвалено рішення, звільнено від сплати судового збору, він стягується з відповідача в дохід держави пропорційно до задоволеної чи відхиленої чи відхиленої частини вимог.

Оскільки, у відповідності до ч.З ст. 22 Закону України Про захист прав споживачів , п.10 ст.4 Декрету Кабінету Міністрів Про державне мито , споживачі звільняються від сплати державного мита за позовами, що пов язані з порушенням їх прав, а відповідно до матеріалів справи, позивач помилково сплатив судовий збір. Таким чином, суд вважає, що з - відповідача слід стягнути судовий збір на користь держави, роз яснивши позивачу порядок повернення судового збору або помилково сплачених коштів, у відповідності до ст.. 83 ЦПК України.

На підставі викладеного і керуючись ст.ст. 526,610-612,643,1056-1 п.2,3 ст.1073 ЦК України, ст..ст.11,12 Закону України Про захист прав споживачів , ст. ст. 10, 57-60,209, 212-215 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства комерційний банк Приватбанк про зобов язання належним чином виконувати умови кредитної угоди - задовольнити частково.

Зобов язати Публічне акціонерне товариство комерційний банк ПриватБанк зробити перерахування заборгованості по кредитній угоді № ВИрОЄК НОМЕР_1 від 15.04.2008року з 15.08.2008року по 04.06.2009рік включно з розрахунку 15 % ставки річних за умовами договору, які діяли після укладення договору 15.04.2008року.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства комерційний банк Приватбанк (49027, м. Дніпропетровськ, вул.. Набережна Перемоги, 50) на користь ОСОБА_1 витрати на інформаційне-технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 250 грн.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства комерційний банк Приватбанк (49027, м. Дніпропетровськ, вул.. Набережна Перемоги, 50) на користь держави судовий збір в розмірі 51 (п ятдесят одна) гривна.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Дніпропетровської області через Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги або в порядку передбаченому ч. 4 ст. 295 ЦПК України.

Суддя: О.О. Круговий