КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16 січня 2018 року м. Кропивницький Справа № П/811/1884/17
Кіровоградський окружний адміністративний суд
у складі: головуючого - судді Кармазиної Т.М.,
за участю секретаря - Сириці І.О.,
за участю представників:
позивача - Назаренка Ю.В.,
відповідача - Загороднього І.В.
третьої особи - Жабського Д.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду справу за адміністративним позовом фермерського господарства "Ольхова Дмитра Сергійовича" до Кіровоградської регіональної філії Державного підприємства "Центр Державного земельного кадастру", третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: товариство з обмеженою відповідальністю "Саторі-С", про визнання протиправними дій, -
В С Т А Н О В И В :
Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому просить визнати протиправними дії Кіровоградської регіональної філії Державного підприємства "Центр Державного земельного кадастру" при вчиненні записів у державному реєстрі земель №041037200465 від 23.09.2010 та №041037200509 від 24.09.2010 та реєстрації договорів оренди землі №524 від 19.11.2007 та №384 від 19.11.2007 та скасувати відповідні записи, вчинені у Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі Грузьківської сільської ради Кіровоградського району Кіровоградської області.
Позовні вимоги ґрунтуються на тому, що 14 червня 2017 року фермерським господарством "Ольхова Дмитра Сергійовича" було укладено договір оренди земельної ділянки площею 8,4004 га з ОСОБА_4 Вказаний договір 15 червня 2017 року був зареєстрований державним реєстратором Первозванівської сільської ради Кіровоградського району Кіровоградської області. Однак, згодом позивач дізнався, що у 2007 році між ТОВ "Саторі-С" та матір'ю ОСОБА_4 укладено договори оренди земельної ділянки строк яких ще не закінчився, які зареєстровані ДП "Центр ДЗК" 23-24 вересня 2010 року за №384 та №524, про що зроблено відповідні записи у Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею. Вважаючи, дану реєстрацію такою, що порушує права та інтереси фермерського господарства "Ольхова Дмитра Сергійовича", позивач звернувся до суду. Також позивач вказує, що договори оренди укладені між ТОВ "Саторі-С" та ОСОБА_5 були зареєстровані відповідачем за відсутності компетенції (повноважень), що на думку позивача свідчить про незаконність дій відповідача, та єдиним органом, що мав повноваження реєструвати право оренди землі був виконавчий орган місцевого самоврядування.
Представник позивача в судовому засіданні підтримав позовні вимоги, з наведених підстав.
Представник відповідача в судовому засіданні та в письмових запереченнях позовні вимоги не визнав та зазначив, оскільки позивач у позові не зазначає у чому саме виявилося порушення його прав та інтересів раніше укладеними у 2007 році договорами оренди землі та в чому виявилося протиправність дій Кіровоградської регіональної філії Державного підприємства "Центр Державного земельного кадастру" відносно позивача - ФГ "Ольхова Дмитра Сергійовича". Також відповідач вказує, що здійснюючи у 2010 році державну реєстрацію договорів оренди земельної ділянки, укладених між ТОВ "Саторі-С" та ОСОБА_5, Кіровоградська регіональна філія Державного підприємства "Центр Державного земельного кадастру" була наділена повноваженнями відповідно до Закону України "Про оренду землі", Земельним кодексом України та постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 р. №1088 "Про створення єдиної системи державної реєстрації земельних ділянок, нерухомого майна та прав на них у складі державного земельного кадастру".
Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, в судовому засіданні та у письмових поясненнях заперечував проти задоволення позовних вимог, посилаючись на те, що позивачем не вказано як реєстрація договорів оренди саме в 2010 році вплинула на орендні відносини між ФГ "Ольхова Дмитра Сергійовича" та ОСОБА_4 Також у запереченнях наголошується на тому, що Кіровоградською регіональною філією Центру ДЗК здійснено у 2010 році державну реєстрацію договорів оренди землі в межах повноважень та у порядку, визначеному чинним на той час законодавством України.
На підставі ч.3 ст.243 КАС України в судовому засіданні 16.01.2018 р. проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Виготовлення постанови у повному обсязі відкладено у строк до 22.01.2018 р., про що повідомлено сторонам після проголошення вступної та резолютивної частини постанови в судовому засіданні.
Суд, заслухавши пояснення представників учасників справи, дослідивши матеріали справи, вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню, з наступних підстав.
ОСОБА_5 на праві приватної власності належали земельні ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташовані на території Грузьківської сільської ради Кіровоградського району, Кіровоградської області, кадастрові номери НОМЕР_1, площею 4.50 га та НОМЕР_2, площею 3.90 га (а.с.63, 71).
У 2007 році між ТОВ "Саторі-С" (орендар) та ОСОБА_5 (орендодавець) укладено договори оренди №384 та №524 зазначених земельних ділянок строком 10 років, у яких зазначено, що вони набирають чинності після підписання сторонами та його державної реєстрації (а.с.60-61, 68-69). Вказані договори зареєстровані у Кіровоградському районному відділі Кіровоградської регіональної філії Державного підприємства "Центр Державного земельного кадастру при Держкомземі України", про що у Державному реєстрі земель вчинено записи від 24.09.2010 р. за №041037200509 та від 23.09.2010 р. за №041037200465 (а.с.67, 75, 87-89).
Пунктами 37, 38, 39, 40 вказаних договорів передбачено що дія договору припиняється у разі: закінчення строку, на який його було укладено; придбання орендарем земельної ділянки у власність; викупу земельної ділянки для суспільних потреб або примусового відчуження земельної ділянки з мотивів суспільної необхідності в порядку, встановленому законом; ліквідації юридичної особи - орендаря. Дія Договору припиняється шляхом його розірвання за: взаємною згодою сторін; рішення суду на вимогу однієї із сторін у наслідок невиконання другою стороною обов'язків, передбачених Договором, та внаслідок випадкового знищення, пошкодження орендованої земельної ділянки, яке істотно перешкоджає її використанню, а також з інших підстав, визначених законом. Розірвання Договору оренди землі в односторонньому порядку не допускається. Перехід права власності на орендовану земельну ділянку до другої особи, а також реорганізація юридичної особи - орендаря не є підставою для зміни умов договору або його розірвання
Відтак вищевказані договори оренди земельних ділянок чинні до 2020 року. При цьому позивачем не надано будь-яких доказів на підтвердження припинення таких договорів.
Водночас, 14 червня 2017 року між ОСОБА_4 (орендодавець) та ФГ "Ольхова Дмитра Сергійовича" (орендар) укладено договір оренди земельної ділянки сільськогосподарського призначення площею 8,4004 га, кадастрові номери земельних ділянок НОМЕР_2 та НОМЕР_1. Даний договір укладено строком на 7 років, починаючи з дня державної реєстрації права оренди та підписання сторонами акту приймання-передачі земельної ділянки (а.с.14-18).
Рішеннями №35687795 та №35685574 від 15.06.2017 р. державним реєстратором Щербиною К.В. Первозванівської сільської ради Кіровоградського району Кіровоградської області проведено державну реєстрацію права ФГ "Ольхова Дмитра Сергійовича" оренди земельної ділянки, розташованої на території Грузьківської сільської ради Кіровоградського району Кіровоградської області на підставі договору оренди земельної ділянки від 14.06.2017 р., укладеного між ОСОБА_4 та ФГ "Ольхова Дмитра Сергійовича", що підтверджується витягами з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права №89655401, 89648596 від 15.06.2017 р. (а.с.19-22).
Позивач вважає, що існування зареєстрованих договорів оренди між ТОВ "Саторі-С" та ОСОБА_5 порушує його права як користувача земельної ділянки за договором, укладеним 14 червня 2017 року на цю ж земельну ділянку, а тому просить суд визнати дії з такої реєстрації протиправними та скасувати запис про неї.
Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд виходить з наступного.
Відповідно до частини 1 статті 14 Конституції України земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави.
Основний Закон України гарантує право власності на землю, яке набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону (частина друга статті 14).
Таке право реалізується громадянами та юридичними особами та державою на правових титулах володіння, користування та розпорядження земельними ділянками.
Відповідно до ч.4 ст.124 Земельного кодексу України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у власності громадян і юридичних осіб, здійснюється за договором оренди між власником земельної ділянки і орендарем.
Статтею 125 Земельного кодексу України передбачено, що право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.
Відповідно до ст.18 Закону України "Про оренду землі" від 06.10.1998 року №161-XIV (далі за текстом Закон №161-XIV, в редакції чинній на час реєстрації договорів оренди землі у 2010 році) договір оренди землі набирає чинності після його державної реєстрації.
Частиною 1 статті 20 Закону №2480-VI укладений договір оренди землі підлягає державній реєстрації. Право оренди земельної ділянки виникає з дня державної реєстрації цього права відповідно до закону, що регулює державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень.
Згідно з частиною 1 статті 1 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" від 01.07.2004 року №1952-ІV (далі - Закон №1952-ІV в редакції чинній на час реєстрації договорів оренди землі у 2010 році) встановлено, що цей Закон регулює відносини, пов'язані з державною реєстрацією прав на нерухоме майно та їх обтяжень.
Пунктом 1 частини 1 статті 2 Закону №1952-ІV визначено, що державна реєстрація речових прав на нерухоме майно (далі - державна реєстрація прав) - офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення прав на нерухоме майно, обтяження таких прав шляхом внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
Відповідно до ч.4 ст.3 Закону №1952-ІV права на нерухоме майно, що виникли до набрання чинності цим Законом, визнаються дійсними у разі відсутності їх державної реєстрації, передбаченої цим Законом, за таких умов: якщо реєстрація прав була проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення, або якщо на момент виникнення прав діяло законодавство, що не передбачало обов'язкової реєстрації таких прав.
Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 19 Закону №1952-ІV, державна реєстрація прав проводиться на підставі договорів, укладених у порядку, встановленому законом.
Пунктом 2 частини 1 статті 4 Закону №1952-ІV визначено, що обов'язковій державній реєстрації підлягають речові права та обтяження на нерухоме майно, розміщене на території України, що належить фізичним та юридичним особам, державі в особі органів, уповноважених управляти державним майном, іноземцям та особам без громадянства, іноземним юридичним особам, міжнародним організаціям, іноземним державам, а також територіальним громадам в особі органів місцевого самоврядування, а саме: право володіння; право користування (сервітут); право користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис); право забудови земельної ділянки (суперфіцій); право господарського відання; право оперативного управління; право постійного користування та право оренди земельної ділянки; право користування (найму, оренди) будівлею або іншими капітальними спорудами, їх окремими частинами; іпотека; довірче управління майном.
Згідно з ч.2 ст.4 Закону №1952-ІV речові права на нерухоме майно, зазначені в пунктах 2 і 3 частини першої цієї статті, є похідними і реєструються після державної реєстрації права власності на таке майно.
Абзацом 3 пункту 3 розділу ІІ „Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень" та інших законодавчих актів України" від 11 лютого 2010 року №1878-VІ (в редакції чинній на час реєстрації договорів оренди землі у 2010) встановлено, що до 1 січня 2012 року державна реєстрація права власності, права користування (сервітут) земельними ділянками, права постійного користування земельними ділянками, договорів оренди земельних ділянок; права користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис); права забудови земельної ділянки (суперфіцій) проводиться територіальними органами земельних ресурсів.
Відповідно до п.7 Постанови Кабінету Міністрів України від 19.03.2008 р. №224 "Про затвердження Положення про Державний комітет України із земельних ресурсів" (чинної на час реєстрації договорів оренди землі у 2010), Держкомзем здійснює свої повноваження безпосередньо і через утворені в установленому порядку територіальні органи в Автономній Республіці Крим, областях, мм. Києві та Севастополі, районах, містах, а також через міськрайонні, міжміські, міжрайонні територіальні органи і затверджує положення про них.
Указом Президента України від 17.02.2003 р. №134/2003 "Про заходи щодо створення єдиної системи державної реєстрації земельних ділянок, нерухомого майна та прав на них у складі державного земельного кадастру" покладено на Державний комітет України по земельних ресурсах функції з державної реєстрації земельних ділянок, нерухомого майна та прав на них у складі державного земельного кадастру.
На виконання вказаного Указу Президента України, Держкомземом України видано наказ від 23.05.2003 р. №135 "Про створення єдиної системи державної реєстрації земельних ділянок, нерухомого майна та прав на них у складі державного земельного кадастру та удосконалення структури державного підприємства "Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах", пунктом 1 якого установлено, що реєстрацію земельних ділянок, нерухомого майна та прав на них, договорів оренди землі здійснює державне підприємство "Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах".
Пунктами 4, 5 Постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 р. №1088 "Про створення єдиної системи державної реєстрації земельних ділянок, нерухомого майна та прав на них у складі державного земельного кадастру" (чинна на час реєстрації договорів оренди землі) встановлено, що до створення Державного реєстру прав на землю та нерухоме майно:
Державне підприємство "Центр державного земельного кадастру" проводить реєстрацію земельних ділянок та прав на них шляхом внесення записів про реєстрацію земельних ділянок та прав на них до бази даних державного реєстру земель, а комунальні підприємства бюро технічної інвентаризації вносять дані про об'єкти нерухомого майна, розташовані на земельних ділянках, та права на них до бази даних державного реєстру прав власності на нерухоме майно;
адміністратором бази даних державного реєстру земель є державне підприємство "Центр державного земельного кадастру";
адміністратором бази даних державного реєстру прав власності на нерухоме майно є державне підприємство "Інформаційний центр" Міністерства юстиції.
Після створення Державного реєстру прав на землю та нерухоме майно:
державна реєстрація земельних ділянок, нерухомого майна та прав на них проводиться виключно державним підприємством "Центр державного земельного кадастру" шляхом внесення записів до Державного реєстру прав на землю та нерухоме майно;
Державний комітет по земельних ресурсах разом з Міністерством економіки та з питань європейської інтеграції та Міністерством фінансів визначає і затверджує перелік послуг, які надаються на платній основі державним підприємством "Центр державного земельного кадастру", і розміри оплати за надання цих послуг.
Відповідно до ст.202 Земельного кодексу України від 25.10.2001 р. №2768-ІІІ (в редакції чинній на момент здійснення державної реєстрації договорів оренди землі), державна реєстрація земельних ділянок здійснюється у складі державного реєстру земель. Державний реєстр земель складається з двох частин: а) книги записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі із зазначенням кадастрових номерів земельних ділянок; б) Поземельної книги, яка містить відомості про земельну ділянку.
Згідно з пунктом 4 Тимчасового порядку ведення державного реєстру земель, затвердженого наказом Держкомзему від 02.07.2003 р. №174 (далі - Тимчасовий порядок №174), державна реєстрація державного акта на право власності на земельну ділянку, державного акта на право постійного користування земельною ділянкою, договору оренди землі здійснюється шляхом внесення записів реєстрації до книги реєстрації.
Державну реєстрацію державного акта на право власності на земельну ділянку, державного акта на право постійного користування земельною ділянкою, договору оренди землі у книзі реєстрації здійснює оператор (реєстратор), у межах повноважень якого є земельна ділянка.
Однак, Порядком державної реєстрації договорів оренди землі, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.1998 р. №2073 (чинною на час реєстрації договорів оренди землі у 2010 році), встановлено, що державна реєстрація договорів оренди проводиться виконавчим комітетом сільської, селищної та міської ради, Київською та Севастопольською міськими державними адміністраціями за місцем розташування земельної ділянки.
До того ж, відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України "Про порядок ведення державного земельного кадастру" від 12.01.1993 №15 (в редакції чинній на час реєстрації спірних договорів оренди землі у 2010) затверджено Положення про порядок ведення державного земельного кадастру, згідно п.4 якого, Державний земельний кадастр ведеться Держкомземом та його територіальними органами, які здійснюють його формування, ведення, збереження і забезпечують доступ до відповідної інформації органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування. Адміністратором автоматизованої системи державного земельного кадастру є державне підприємство "Центр державного земельного кадастру".
Постановою Кабінету Міністрів України 09.09.2009 №1021 "Про затвердження порядків ведення Поземельної книги і Книги записів про державну реєстрацію державних актів на право власності на земельну ділянку та на право постійного користування земельною ділянкою, договорів оренди землі", затверджено зазначені порядки. Відповідно до п.6 Порядку ведення Поземельної книги, Поземельна книга відкривається та ведеться на кожну земельну ділянку: у паперовому вигляді - територіальними органами Держкомзему; в електронному вигляді - операторами - структурними підрозділами державного підприємства "Центр державного земельного кадастру" (далі - Центр кадастру) в районах, містах обласного (республіканського Автономної Республіки Крим) значення, мм. Києві та Севастополі, які мають доступ та вносять відомості до автоматизованої системи державного земельного кадастру (далі - автоматизована система).
Також, згідно з п.4 Порядку ведення Книги записів про державну реєстрацію державних актів на право власності на земельну ділянку та на право постійного користування земельною ділянкою, договорів оренди землі, Книга записів відкривається та ведеться: у паперовому вигляді - територіальним органом Держкомзему; в електронному вигляді - операторами - структурними підрозділами державного підприємства "Центр державного земельного кадастру" (далі - Центр кадастру) в районах, містах обласного (республіканського Автономної Республіки Крим) значення, мм. Києві та Севастополі, які мають доступ та вносять відомості до автоматизованої системи державного земельного кадастру (далі - автоматизована система).
Тобто, на той час, виникало питання, яким нормативно-правовим актом керуватися під час реєстрації договорів оренди землі.
Так, Постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 р. №1088 (чинною на час реєстрації договорів оренди землі) повноваження щодо ведення державного реєстру земель покладені на Центр ДЗК. Також і Указом Президента України від 17.02.2003 р. №134/2003 "Про заходи щодо створення єдиної системи державної реєстрації земельних ділянок, нерухомого майна та прав на них у складі державного земельного кадастру" на Державний комітет України по земельних ресурсах покладено функції з державної реєстрації земельних ділянок, нерухомого майна та прав на них у складі державного земельного кадастру.
Зазначені нормативно-правові акти прийнято пізніше, ніж Порядок державної реєстрації договорів оренди землі (постанова Кабінету Міністрів України від 25.12.98 № 2073), отже застосовується нормативно-правовий акт, прийнятий пізніше (конкуренція загальної та спеціальної норм, де перевагу має спеціальна норма).
Як встановлено судом, на час реєстрації договорів оренди земельної ділянки у 2010 році, державна реєстрація договорів оренди земельних ділянок здійснювалася структурним підрозділом Державного підприємства "Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах".
Таким чином, договори оренди земельної ділянки укладені між ТОВ "Саторі-С" та ОСОБА_5, зареєстровані у встановленому порядку, а тому відповідно до ч.4 ст.3 Закону право оренди земельної ділянки за таким договором є дійсним.
Також, реєстрація договорів оренди землі №384 та №524 між ТОВ "Саторі-С" (орендар) та ОСОБА_5 (орендодавець) проводилась територіальними органами Держкомзему відповідно до Порядку ведення Книги записів про державну реєстрацію державних актів на право власності на земельну ділянку та на право постійного користування земельною ділянкою, договорів оренди землі, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 09.09.2009 року №1021.
При цьому суд зауважує, що правовідносини із реєстрації договорів оренди земельної ділянки укладених між ТОВ "Саторі-С" та ОСОБА_5 передували у часі виникненню права оренди позивача на ту ж саму земельну ділянку, що унеможливлює порушення прав ФГ "Ольхова Дмитра Сергійовича" діями відповідача у даній справі під час реєстрації договору оренди земельної ділянки між ТОВ "Саторі-С" та ОСОБА_5
Крім того, згідно з ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
На підставі п.8 ч.1 ст.4 КАС України позивачем є особа, на захист прав, свобод та інтересів якої подано позов до адміністративного суду, а також суб'єкт владних повноважень, на виконання повноважень якого подано позов до адміністративного суду.
Відповідно до ч.1 ст.5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.
З аналізу зазначених норм суд дійшов висновку, що рішення суб'єкта владних повноважень може бути оскаржене особою прав, свобод та інтересів якої воно стосується. При цьому суд зауважує, що право особи на оскарження рішення суб'єкта владних повноважень, яке стосується її прав, свобод та інтересів не може залежати від іншої особи відносно якої прийняте таке рішення.
Таким чином, встановлення судом відсутності порушеного права позивача чи невідповідність обраного ним способу захисту порушеного права способам, визначеним законодавством є підставою для прийняття судового рішення про відмову в позові.
Так, позивачем не обґрунтовано порушення прав ФГ "Ольхова Дмитра Сергійовича" діями відповідача.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги задоволенню не підлягають.
Керуючись ст.ст.132, 139, 143, 242-246, 255, 293, 295-297 КАС України, суд, -
ВИРІШИВ:
В задоволенні адміністративного позову фермерського господарства "Ольхова Дмитра Сергійовича" (27632, Кіровоградська область, Кіровоградський район, с.Грузьке, вул.Мухамедієва, 36, код ЄДРПОУ 22217929) до Кіровоградської регіональної філії Державного підприємства "Центр Державного земельного кадастру" (25006, м.Кропивницький, вул. Віктора Чміленка, 57а, код ЄДРПОУ 26448548), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: товариство з обмеженою відповідальністю "Саторі-С" (27632, Кіровоградська область, Кіровоградський район, с.Грузьке, вул.Молодіжна, 1, код ЄДРПОУ 30447972) - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили в порядку, встановленому ст.255 КАС України.
Рішення суду може бути оскаржено до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення за правилами, встановленими ст.ст.293, 295 - 297 КАС України.
Відповідно до пп.15.5 п.15 Розділ VII Перехідні положення КАС України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Повне судове рішення складено - 22.01.2018.
Суддя Кіровоградського
окружного адміністративного суду Т.М. Кармазина
Суд | Кіровоградський окружний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 16.01.2018 |
Оприлюднено | 23.01.2018 |
Номер документу | 71727690 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд
Чепурнов Д.В.
Адміністративне
Кіровоградський окружний адміністративний суд
Т.М. Кармазина
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні