Постанова

від 15.01.2018 по справі 910/15077/17

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@kia.arbitr.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"15" січня 2018 р. Справа№ 910/15077/17

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Мальченко А.О.

суддів: Жук Г.А.

Дикунської С.Я.

при секретарі судового засідання Найченко А.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали апеляційної скарги Публічного акціонерного товариства Комерційний банк Приватбанк

на рішення Господарського суду м. Києва від 27.09.2017

у справі № 910/15077/17(суддя: Лиськов М.О.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Ліга ІІ

до Публічного акціонерного товариства Комерційний банк Приватбанк ,

третя особа-1 без самостійних вимог на предмет спору - Товариство з обмеженою відповідальністю Промислова компанія Пожмашина

третя особа-2 без самостійних вимог на предмет спору - Приватний нотаріус Прилуцького міського нотаріального округу Чернігівської області Ігнатов Д.Є.

про визнання припиненим іпотечного договору та зобов'язання вчинити дії

за участю представників:

від позивача: представник Калініна О.А. (довіреність № 01/18від 03.01.2018), адвокат Карпович А.Р. (довіреність № 02/18від 05.01.2018);

від відповідача: представник Хитрова Л.В. (довіреність № 7914-К-Овід 28.12.2016);

від третьої особи-1: не з'явився;

від третьої особи-2: не з'явився,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю Ліга ІІ (надалі - ТОВ Ліга ІІ , позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Публічного акціонерного товариства Комерційний банк Приватбанк (надалі - ПАТ КБ Приватбанк , відповідач) про визнання припиненим іпотечного договору № G0616/4484/DZ, укладеного 14.06.2016 в забезпечення виконання Товариством з обмеженою відповідальністю Промислова компанія Пожмашина перед ПАТ КБ Приватбанк зобов'язань, що випливають з Генеральної угоди від 14.06.2016.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 27.09.2017 позов задоволено повністю. Визнано припиненим іпотечний договір № G 0616/4484/DZ від 14.06.2016, укладений між ТОВ Ліга II та ПАТ КБ Приватбанк . Зобов'язано ПАТ КБ Приватбанк подати державному реєстратору Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, уповноваженому вчиняти державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень в межах Чернігівської області заяву про зняття обтяження (заборони на відчуження) та внесення запису про припинення обтяження на нерухоме майно, накладеного записами в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно (Єдиному реєстрі заборон відчуження об'єктів нерухомого майна) № 14963104 від 14.06.2016, № 14959610 від 14.06.2016, № 14963484 від 14.06.2016, що були внесені на підставі Іпотечного договору № G 0616/4484/DZ від 14.06.2016, посвідченого 14.06.2016 приватним нотаріусом Прилуцького міського нотаріального округу Чернігівської області Ігнатовим Дмитром Євгенійовичем та зареєстрованого в реєстрі за номером 1114, та укладений між ТОВ Ліга II як іпотекодавцем та ПАТ КБ Приватбанк як іпотекодержателем. Зобов'язано ПАТ КБ Приватбанк подати державному реєстратору Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, уповноваженому вчиняти державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень в межах Чернігівської області заяву про зняття обтяження та внесення запису про припинення обтяження на нерухоме майно, накладеного записами в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно (Державному реєстрі іпотек) № 14963282 від 14.06.2016, № 14962677 від 14.06.2016, № 14963880 від 14.06.2016, що були внесені на підставі Іпотечного договору № G 0616/4484/DZ від 14.06.2016, який 14.06.2016 посвідчений приватним нотаріусом Прилуцького міського нотаріального округу Чернігівської області Ігнатовим Дмитром Євгенійовичем та зареєстрований в реєстрі за номером 1114, та укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю Ліга II (Чернігівська область, місто Прилуки, вул. Соборна, 10, код ЄДРПОУ 35315037) як Іпотекодавцем та Публічним акціонерним товариством Комерційний банк Приватбанк (країна реєстрації - Україна, код ЄДРПОУ 14360570), як іпотекодержателем.

Публічне акціонерне товариство Комерційний банк Приватбанк з даним рішенням не погодилось, звернулось до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом при його ухваленні норм матеріального та процесуального права, неповне з'ясування обставин справи, невідповідність висновків суду дійсним обставинам справи, просить скасувати оскаржуване рішення, залучити до участі у справі в якості третьої особи без самостійних вимог на предмет спору Державну службу України з надзвичайних ситуацій та постановити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 30.10.2017 апеляційна скарга прийнята до провадження колегією суддів у складі: головуючого судді - Мальченко А.О., суддів Жук Г.А., Дикунської С.Я. та призначена до розгляду в судове засідання на 29.11.2017.

31.10.2017 через відділ забезпечення документообігу суду та моніторингу виконання документів Київського апеляційного господарського суду від позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу, від третьої особи 1 ТОВ ПК Пожмашина - письмові пояснення, а від третьої особи 2 - клопотання про розгляд справи за відсутності уповноваженого представника.

29.11.2017 через відділ забезпечення документообігу суду та моніторингу виконання документів Київського апеляційного господарського суду від представника скаржника за довіреністю Малєєвої О.М. надійшло клопотання про відкладення розгляду справи на іншу дату, обґрунтоване неможливістю прибуття з поважних причин в судове засідання іншого представника апелянта - Мусійченка Д.Л., якому Головним офісом ПАТ КБ ПриватБанк доручено здійснювати супровід справи №910/15077/17 в апеляційній інстанції.

Заява про відкладення розгляду справи того ж дня, 29.11.2017 була подана також уповноваженим представником скаржника Хитровою Л.В.

29.11.2017 судовий розгляд справи в порядку статті 77 ГПК України в редакції Закону України №1798-XII було відкладено на 14.12.2017 у зв'язку з поданими представниками скаржника клопотаннями та нез'явленням у судове засідання повноважного представника третьої особи 1 у справі.

11.12.2017 через відділ забезпечення документообігу суду та моніторингу виконання документів Київського апеляційного господарського суду від третьої особи 2 надійшло клопотання про розгляд справи без участі її уповноваженого представника, а 14.12.2017 через вищезазначений відділ скаржником були подані письмові пояснення у справі №910/1507/17.

В судовому засіданні 14.12.2017 представник скаржника підтримав заяву про притягнення до участі у справі в якості третьої особи без самостійних вимог на предмет спору Державну службу України з надзвичайних ситуацій, вказуючи, що встановлення судом наявності підстав для припинення Генеральної угоди №G0616/4484 про надання банківських гарантій від 14.06.2016 та іпотечного договору № G0616/4484/DZ від 14.06.2016 може вплинути на права Бенефіціара.

Представник позивача проти даного клопотання заперечив, посилаючись на його необґрунтованість.

Треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, у відповідності до статті 27 ГПК України в редакції чинній на момент розгляду такого клопотання, можуть бути залучені до участі у справі на стороні позивача або відповідача до прийняття рішення господарським судом, якщо рішення з господарського спору може вплинути на їх права або обов'язки щодо однієї з сторін.

Відповідно до абзацу 6 пункту 1.6 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 №18 Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції процесуальний закон не обмежує можливості допущення особи до участі у справі як третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на підставі її заяви про вступ у справу в процесі повторного розгляду останньої в апеляційному порядку, а також залучення третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, до участі у справі за клопотанням сторони, прокурора або з ініціативи апеляційного господарського суду; відповідні дії можуть мати місце до прийняття апеляційною інстанцією судового рішення зі справи.

Вислухавши пояснення представників сторін з приводу доцільності притягнення до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, колегія суддів дійшла висновку про залишення такого клопотання без задоволення з огляду на те, що рішення суду не вплине на права або обов'язки Державної служби України з надзвичайних ситуацій, оскільки предметом спору у даній справі є визнання припиненим іпотечного договору, за яким іпотекою забезпечувалось виконання зобов'язань ТОВ ПК Пожмашина перед ПАТ КБ Приватбанк , що випливають з Генеральної угоди №G0616/4484 про надання банківських гарантій від 14.06.2016, а тому наявність чи відсутність такого виду забезпечення жодним чином не впливають на права та інтереси Бенефіціара, яким у даному випадку виступає Державна служба України з надзвичайних ситуацій.

В судовому засіданні 14.12.2017 судом було задоволено заяву представника скаржника про продовження строку розгляду справи на п'ятнадцять днів у відповідності до статті 69 ГПК України в редакції Закону України №1798-ХІІ, розгляд справи №910/1507/17 відкладено на 10.01.2018.

09.01.2018 через відділ забезпечення документообігу суду та моніторингу виконання документів Київського апеляційного господарського суду від третьої особи 2 в черговий раз надійшло клопотання про розгляд справи без участі її уповноваженого представника, від третьої особи 1 - письмові пояснення та копія рішення Господарського суду Чернігівської області від 12.12.2017 у справі №927/1091/17, а 10.01.2018 - від представника відповідача на електронну адресу суду апеляційної інстанції надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Дане клопотання підтримав також присутній у судовому засіданні представник відповідача Хитрова Л.В.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 10.01.2018 вказане клопотання відповідача задоволено та на підставі ст. 216 ГПК України оголошено у розгляді справи перерву на 15.01.2018.

15.01.2018 в судовому засіданні представник скаржника підтримав вимоги апеляційної скарги, просив рішення суду скасувати та прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог повністю.

Представник позивача заперечив проти доводів апеляційної скарги з огляду на їх безпідставність та необґрунтованість, просив суд відмовити у задоволенні апеляційної скарги та залишити судове рішення без змін.

15.01.2018 в судовому засіданні колегією суддів було оголошено вступну та резолютивну частини постанови господарського суду апеляційної інстанції.

Колегія суддів, приймаючи до уваги межі перегляду справи в апеляційній інстанції, заслухавши пояснення представників сторін з приводу доводів апеляційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваного рішення, дійшла висновку про те, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, а оскаржуване рішення місцевого господарського суду не підлягає зміні або скасуванню, виходячи з наступного.

Як встановлено місцевим господарським судом та підтверджується матеріалами справи, 14.06.2016 між Публічним акціонерним товариством Комерційний банк ПРИВАТБАНК (в тексті угоди - Банк) та Товариством з обмеженою відповідальністю Промислова компанія Пожмашина (в тексті угоди - Клієнт) було укладено Генеральну угоду №G0616/4484 про надання банківських гарантій, предметом якої є надання Банком гарантій, реквізити яких зазначаються в Додаткових угодах до Генеральної угоди.

Основними умовами Генеральної угоди №G0616/4484 від 14.06.2016 передбачено, що Ліміт на видачу Гарантій (поновлювана максимально допустима арифметична сума діючих Гарантій Банку, наданих за цією Генеральною угодою та сплачених Банком Гарантій, за якими Клієнт ще не відшкодував регресні вимоги Банку): 12 000 000,00 грн (п.А1).

Початком дії Ліміту є дата укладення цієї Генеральної угоди (п.А3), а кінцевим терміном - 01.07.2017 включно. Термін дії (кінцева дата, включно) наданих Банком Гарантій за цією Генеральною угодою не може перевищувати кінцевого терміну дії Ліміту (п.А4).

Згідно п.А.7 Генеральної угоди сплата Банком за Гарантією за рахунок коштів Банку є наданням Клієнту кредиту.

Відповідно до п.А11 Генеральної угоди забезпечення за зобов'язаннями Клієнта: Договір іпотеки № G0616/4484/DZ від 14.06.2016.

Згідно умов п.1.1 цієї угоди Банк надає Гарантії в обмін на зобов'язання Клієнта:

- відшкодувати Банку витрати, пов'язані зі сплатою Банком за Гарантією(-ями), що надана(-ні) за цією Генеральною угодою, та сплатити проценти й пеню у разі прострочення відшкодування;

- сплачувати комісії в терміни, що зазначені в цій Генеральній угоді та Додаткових угодах до неї.

Банк надає Гарантії в межах ліміту, що зазначено в п. А2, в період з моменту укладення цієї Генеральної угоди, що зазначено в п.А.3, до дати, що зазначено в п.А.4, включно. Ліміт є поновлюваною величиною. Тексти Гарантій викладено в Додаткових угодах, що є невід'ємною частиною цієї Генеральної угоди (п.1.1. Генеральної угоди).

Відповідно до п.1.3 угоди сума зобов'язань Банку за кожною з наданих Гарантій за цією Генеральною угодою зменшується на суму платежів, виконаних Клієнтом і Банком на адресу Бенефіціара.

Регресні вимоги Банку до Клієнта виникають з моменту оплати Банком Гарантії, що зазначено у Додатковій угоді до цієї Генеральної угоди, за рахунок кредиту (п.1.4 Угоди).

За умовами Генеральної угоди, зокрема п. 2.1.4, у разі отримання Банком вимоги Бенефіціара та необхідності здійснення платежу за Гарантією, Клієнт зобов'язаний надати Банку відомості щодо виконання/невиконання зобов'язань за документом, що зазначено в п.Б3 Додаткової угоди, та перерахувати кошти за вимогою Банку у сумі, в строк та за платіжними реквізитами рахунку покриття, що зазначено у вимозі Банку. Якщо кошти Клієнтом не надані, то Банк сплачує Гарантію за рахунок коштів Банку, тобто надає Клієнту кредит на строк та умовах, що зазначено в п.А7.

Відповідно до п.2.1.5 Клієнт зобов'язується відшкодувати на вимогу Банку сплачену Банком суму за Гарантією (повернути наданий Банком кредит), що зазначено в Додатковій угоді, в строк, визначений у п.А.7. Реквізити рахунку для сплати суми Гарантії зазначається у відповідній вимозі Банку.

Згідно п. 2.1.6 Генеральної угоди Клієнт зобов'язується сплатити Банку проценти за користування коштами (кредитом) Банку у розмірі, що зазначено в п. А.8, починаючи з дати сплати Банком суми за Гарантією Бенефіціару до дати повного відшкодування регресних вимог Банку.

У відповідності до п.2.1.11 цієї угоди у разі відмови Бенефіціара від своїх прав за Гарантією відповідно до ст. 568 ЦК України сприяти поверненню оригіналу Гарантії до Банку або поданню Бенефіціаром до Банку письмової заяви про звільнення Банку від зобов'язань за Гарантією.

Під час забезпечення виконання зобов'язань Клієнта за цією Генеральною угодою належним чином оформити договір застави/або поруки, що зазначено в п. А11, а також надати інші необхідні документи (про страхування тощо). Під належним чином оформити договір застави сторони розуміють підписання Клієнтом та/або іншими заставодавцями договору(-ів) застави та скріплення печатками, нотаріальне посвідчення (за згодою сторін або відповідно до законодавства), іншу, передбачену законодавством або самим договором застави, процедуру реєстрації відношень застави (пункт 2.1.14 Угоди).

Відповідно до п.2.3.1 Генеральної угоди Банк зобов'язується надати Гарантію на користь Бенефіціара, що зазначено у п.Б1 Додаткової угоди, у формі гарантійного листа або електронного документа або електронного повідомлення.

У випадку невиконання Клієнтом зобов'язань відповідно до документу, що зазначено в п.Б3 Додаткової угоди, відповідати перед Бенефіціаром за порушення зобов'язання Клієнтом у сумі, яка не перевищує суму Гарантії в разі отримання від Бенефіціара вимоги згідно з вимогами Гарантії та доданих до неї документів (копій чи оригіналів), які відповідають умовам Гарантії, якщо подання таких документів передбачено умовами Гарантії.

За умовами п.2.3.4 Банк зобов'язаний розглянути вимогу Бенефіціара разом з доданими до неї документами в строк, встановлений умовами Гарантії, а у випадку сплати за Гарантією, направити, у відповідності до п.2.3.5 Угоди, письмову вимогу Клієнту щодо відшкодування сплачених Банком сум.

За умовами Генеральної угоди Банку надано право, зокрема, пред'явити зворотну вимогу (регрес) до Клієнта не лише в межах суми, сплаченої Банком Бенефіціару за Гарантією, що зазначено в Додатковій угоді, а й стягнути будь-які витрати, які Банк поніс під час виконання своїх зобов'язань за цією Генеральною угодою (п.2.4.2); задовольнити невиконані Клієнтом зобов'язання та відшкодувати понесені Банком витрати за рахунок забезпечення, що зазначено в п. А11(п.2.4.2).

Гарантії за цією Генеральною угодою надаються Банком під забезпечення відповідно доп.А11 (п.3.1. угоди).

Згідно з п.6.1. Генеральна угода набуває чинності з моменту її підписання сторонами та діє до повного виконання ними прийнятих на себе зобов'язань.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, 14.06.2016 між Приватним акціонерним товариством Комерційний банк ПРИВАТБАНК та Товариством з обмеженою відповідальністю Промислова компанія Пожмашина було укладено додаткову угоду №G0616/4484/1 до Генеральної угоди про надання гарантії в забезпечення тендерної пропозиції ТОВ ПК Пожмашина , з терміном дії до 31.10.2016.

18.06.2016 між Публічним акціонерним товариством Комерційний банк ПРИВАТБАНК та Товариством з обмеженою відповідальністю Промислова компанія Пожмашина також було укладено додаткову угоду №G0616/4484/2 до Генеральної угоди про надання банківських гарантій, згідно з якою Банком надано гарантію в забезпечення виконання зобов'язання за Генеральною угодою з терміном дії до 03.05.2017, якою забезпечено належне виконання ТОВ ПК Пожмашина зобов'язань за укладеним договором № 21-5/5 від 19.08.2016.

Відомості щодо інших гарантій виданих в межах Ліміту та терміну дії Генеральної угоди в матеріалах справи відсутні та сторонами не надані.

14.06.2016 між Публічним акціонерним товариством Комерційний банк ПРИВАТБАНК та Товариством з обмеженою відповідальністю ЛІГА ІІ було укладено іпотечний договір № G0616/4484/DZ, предметом якого є надання позивачем в іпотеку майна та земельної ділянки, визначених в п.7 та п.8 Іпотечного договору в забезпечення виконання зобов'язань ТОВ ПК Пожмашина перед Банком, що випливають з Генеральної угоди від 14.06.2016.

На виконання Іпотечного договору позивачем було надано в іпотеку наступне нерухоме майно, яке належить йому на праві приватної власності :

- Нежиле приміщення, торговий ряд магазинів, загальною площею 522,8 кв.м., що знаходиться за адресою: Чернігівська область, місто Прилуки, вулиця Соборна, 10, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 946910074107;

- Нежиле приміщення, ресторан з прибудовою, загальною площею 735,6 кв.м., що знаходиться за адресою: Чернігівська область, місто Прилуки, вул. Соборна, 10, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 946932374107;

- Земельна ділянка, загальною площею 1 874 кв.м., що знаходиться за адресою: Чернігівська область, м. Прилуки, вул. Соборна, 10, кадастровий номер 7410700000:03:001:0144, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 946956974107.

Вищевказаним договором забезпечується виконання Клієнтом зобов'язань, що випливають з Генеральної угоди про надання Банком Клієнту тендерних гарантій по виконанню зобов'язань, з реквізитами кожної окремої гарантії, що зазначено в додатковій угоді до Генеральної угоди, з текстом гарантій, що викладено в Додатку 1 до додаткової угоди Генеральної угоди, а додаткові угоди з Додатками 1 є невід'ємною частиною Генеральної угоди.

Даний іпотечний договір було посвідчено приватним нотаріусом Прилуцького міського нотаріального округу Чернігівської області Ігнатовим Дмитром Євгенійовичем, зареєстровано в реєстрі за номером 1114.

В момент нотаріального посвідчення іпотечного договору № G0616/4484/DZ приватним нотаріусом було накладено заборону на відчуження предмету іпотеки - нерухомого майна та земельної ділянки, належних позивачеві на праві приватної власності, внесено відповідні відомості про накладення заборони на їх відчуження та записи про обтяження нерухомого майна іпотекою до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, що посвідчується інформаційними довідками з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єктів нерухомого майна, які є предметом іпотеки згідно Іпотечного договору № G 0616/4484/DZ від 14.06.2016.

В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначає, що видані за Генеральною угодою гарантії є припиненими, а тому і основне зобов'язання, виконання якого було забезпечено іпотекою, є припиненим з 04.05.2017. Оскільки дані обставини відповідачем не визнаються, останній ухиляється від здійснення необхідних заходів щодо вилучення обтяження нерухомого майна іпотекою та зняття заборони на його відчуження з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, позивач вважає свої права порушеними, зважаючи на те, що вказані обтяження обмежують його правомочності власника на вільне володіння, користування та розпорядження належним йому майном.

В свою чергу, відповідач позовні вимоги не визнав, вказуючи на їх безпідставність та необґрунтованість, оскільки заявлена в межах строку дії гарантії вимога Бенефіціара від 27.04.2017 за №01-6420/08 про сплату коштів свідчить про те, що зобов'язання за Генеральною угодою не є виконаними. Отже, у відповідача наявне право щодо заявлення в майбутньому до Клієнта - ТОВ ПК Пожмашина вимог, які можуть виникнути внаслідок здійснення платежу за вимогою Бенефіціара та підлягають задоволенню за рахунок предмету іпотеки.

Вирішуючи даний спір, суд першої інстанції виходив з того, що за Генеральною угодою №G0616/4484 від 14.06.2016 дія першої гарантії №G0616/4484/1 є припиненою у зв'язку з закінченням терміну її дії, що не заперечувалось сторонами, а щодо гарантії № G0616/4484/2 від 19.08.2016 з терміном дії до 03.05.2017 Господарським судом міста Києва від 27.06.2017 у справі №910/8791/17 було прийнято рішення, яким дану гарантію визнано припиненою. Оскільки вищевказані гарантії, видані в межах Генеральної угоди є припиненими, зобов'язання за Генеральною угодою №G0616/4484 є припиненим також, що є підставою для визнання іпотечного договору № G0616/4484/DZ припиненим. Оскільки вимоги про зобов'язання відповідача подати державному реєстратору заяву щодо вчинення дій по зняттю обтяження на майно та внесення запису про припинення обтяження є похідними від основної вимоги про визнання припиненим іпотечного договору, суд дійшов висновку про обґрунтованість та доведеність заявлених позивачем вимог та наявність підстав для задоволення позову в повному обсязі.

В апеляційній скарзі відповідач наголошував на тому, що місцевий господарський суд, приймаючи оскаржуване рішення, хибно ототожнив строк дії гарантії зі строком дії Генеральної угоди, які є окремими правовідносинами. А оскільки предметом іпотечного договору є забезпечення виконання зобов'язань за Генеральною угодою, а не за гарантією, пов'язувати припинення права застави з припиненням гарантії, на думку скаржника, є неправильним.

Крім цього, апелянтом у скарзі зазначено, що суд, постановивши оскаржуване рішення, фактично позбавив відповідача у подальшому заявляти до ТОВ ПК Пожмашина вимоги, які можуть бути задоволені за рахунок іпотечного майна, у разі здійснення Банком платежу за можливою вимогою Бенефіціара. Разом з тим, на переконання скаржника, судом не було враховано тієї обставини, що 28.04.2017, в межах строку дії гарантії, мало місце звернення Бенефіціара до Банку про сплату коштів за гарантією в сумі 6 000 000,00 грн, однак відповідач не мав можливості виконати вимогу Бенефіціара через вжиті ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.04.2017 у справі №910/5253/17 заходи забезпечення позову.

Разом з тим апелянт у скарзі зауважив, що під час розгляду справи, суд першої інстанції відмовив відповідачеві у залученні до участі у справі третьою особою без самостійних вимог на предмет спору Державну службу України з надзвичайних ситуацій, що є порушенням норм процесуального права.

З вищенаведеними доводами апелянта колегія суддів не погоджується, находить їх безпідставними та необґрунтованими, а висновки суду правильними та мотивованими, з огляду на наступне.

Відповідно до частини 1 та частини 2 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно зі статтею 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки; підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частиною 1 статті 626 цього ж Кодексу визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (стаття 628 ЦК України).

Договір, відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України, є обов'язковим для виконання сторонами.

З матеріалів справи вбачається та правильно встановлено судом першої інстанції, що пунктом 30 Іпотечного договору № G 0616/4484/DZ від 14.06.2016 встановлено строк його дії до повного виконання Клієнтом та Іпотекодержателем зобов'язань за Генеральною угодою № G0616/4484 про надання банківських гарантій від 14.06.2016.

Як вже зазначалось вище, за Генеральною угодою № G0616/4484 про надання банківських гарантій від 14.06.2016 було видано гарантії № G0616/4484/1 від 14.06.2016 та № G0616/4484/2 від 19.08.2016.

Відповідно до п. 1 статті 598 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Пунктом 1 статті 604 цього Кодексу визначено, що зобов'язання припиняється за домовленістю сторін.

Судом першої інстанції в ході розгляду справи було з'ясовано та як правильно зазначено в оскаржуваному рішенні, гарантія № G0616/4484/1 від 14.06.2016, яка була надана в забезпечення тендерної пропозиції ТОВ ПК ПОЖМАШИНА , діяла до 31.10.2016 включно з відкладальною умовою: якщо вимога по гарантії не надійде до дати її припинення . Таким чином термін дії гарантії міг бути продовженим на строк, необхідний для виконання вимоги Бенефіціара. А оскільки вимоги по Гарантії № G0616/4484/1 від 14.06.2016 не надходили, вказана гарантія та всі зобов'язання по ній є припиненими з дати закінчення терміну її дії, тобто з 01.11.2016, що визнається сторонами.

Гарантія № G0616/4484/2 від 19.08.2016, яка була надана відповідачем в забезпечення виконання зобов'язань ТОВ ПК ПОЖМАШИНА за договором № 21-5/5 про закупівлю Автомобілів спеціальної призначеності , код 29.10.5, згідно з ДК 016:2010, Мототранспортні засоби спеціального призначення. Пожежно-рятувальні автомобілі для пожежогасіння і проведення рятувальних робіт , від 19.08.2016, діяла до 03.05.2017 включно, не містить умов щодо продовження терміну дії у випадку настання будь-яких обставин та містить положення про те, що зобов'язання Банку обмежуються сумою, що не перевищує гарантовану суму та закінчуються повністю і автоматично у нашому приміщенні 03.05.2017 року . При цьому текст гарантії містить умову, що зобов'язання за цією гарантією закінчуються також у разі закінчення терміну дії гарантії .

Рішенням Господарського суду міста Києва від 27.06.2017 у справі № 910/8791/17 за позовом ТОВ ПК ПОЖМАШИНА до ПАТ КБ ПРИВАТБАНК за участю третьої особи на стороні відповідача Державної служби України з надзвичайних ситуацій про визнання припиненою гарантії, яке набрало законної сили 11.07.2017, визнано припиненою гарантію забезпечення виконання договору № G0616/4484/2 від 19.08.2016 з 04.05.2017.

Місцевий господарський суд в порядку частини 2 статті 35 ГПК України в чинній на час ухвалення судового рішення редакції Закону правомірно прийняв в якості преюдиціального встановлений судом у вищевказаній справі факт припинення гарантії № G0616/4484/2 від 19.08.2016 з 04.05.2017.

Так, за приписами вищенаведеної норми, факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Факти, передбачені наведеною нормою мають для суду преюдиціальний характер. Преюдиціальність - обов'язковість фактів, установлених судовим рішенням, що набрало законної сили в одній справі для суду при розгляді інших справ. Преюдиціально встановлені факти не підлягають доказуванню, оскільки їх з істинністю вже встановлено у рішенні чи вироку і немає необхідності встановлювати їх знову, тобто піддавати сумніву істинність і стабільність судового акта, який вступив в законну силу.

Отже обставини, встановлені Господарським судом м. Києва при постановленні рішення від 27.06.2017 у справі № 910/8791/17, мають преюдиційне значення під час розгляду даної справи та не підлягають доказуванню, відтак, зобов'язання між ТОВ ПК Пожмашина та ПАТ КБ Приватбанк за Генеральною угодою № G0616/4484 про надання банківських гарантій від 14.06.2016 є припиненими.

В апеляційній скарзі відповідач вказує, що заявлена в межах строку дії гарантії вимога Бенефіціара від 27.04.2017 за №01-6420/08 про сплату коштів, копія якої наявна в матеріалах справи (а.с.137), підтверджує той факт, що зобов'язання за Генеральною угодою не є виконаними, що в свою чергу, свідчить про можливість виникнення в подальшому вимог Банку, які підлягають задоволенню за рахунок предмету іпотеки.

Не погоджуючись з такими твердженнями, судова колегія відзначає, що за вищевказаною гарантією Банк зобов'язався виплатити Замовнику будь-яку суму, що не перевищує гарантовану, протягом 30 (тридцяти) банківських днів після отримання від Замовника письмової вимоги, з посиланням на цю гарантію та на невиконання постачальником умов договору про закупівлю.

Як вже зазначалося, така вимога Бенефіціаром була заявлена відповідачеві 27.04.2017, у зв'язку з чим у останнього виникло зобов'язання по виплаті коштів за гарантією з 28.04.2017, тобто під час терміну дії гарантії.

Втім, як зазначає апелянт, ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.04.2017 у справі №910/5253/17 за позовом ТОВ Промислова компанія Пожмашина до Державної служби України з надзвичайних ситуацій, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ПАТ КБ Приватбанк про визнання частково недійсним договору, з метою забезпечення позову, до вирішення спору по суті, Публічному акціонерному товариству Комерційний банк Приватбанк було заборонено проводити будь-які виплати на підставі додаткової угоди № G0616/4484/2 від 18.06.2016 до Генеральної угоди № G0616/4484 про надання банківських гарантій від 14.06.2016 та гарантії забезпечення виконання договору № G0616/4484/2 від 19.08.2016.

Як з'ясовано судом апеляційної інстанції, постановою Київського апеляційного господарського суду від 19.09.2017 у справі №910/5253/17 заходи до забезпечення позову, вжиті ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.04.2017, скасовані.

Так як ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.04.2017 у справі №910/5253/17 виконання Банком зобов'язання з виплати коштів за гарантією було зупинено, останній у відведений гарантією строк, впродовж 30-ти банківських днів, коштів належних до сплати на користь Бенефіціара не сплатив.

З огляду на факт припинення дії гарантії, встановлений судовим рішенням у справі № 910/8791/17, колегія суддів находить правильною позицію суду першої інстанції стосовно того, що іпотечний договір № G0616/4484/DZ від 14.06.2016 також є припиненим, а в іпотекодавця, відповідно, не виникло зобов'язання по забезпеченню іпотекою виконання зобов'язань ТОВ ПК Пожмашина , що випливають з Генеральної угоди №G0616/4484 про надання банківських гарантій від 14.06.2016.

Відповідно до статті 1 Закону України Про іпотеку іпотека - вид забезпечення виконання зобов'язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.

Згідно з частини 1 та частини 5 статті 3 Закону України Про іпотеку , іпотека виникає на підставі договору, закону або рішення суду. Іпотека має похідний характер від основного зобов'язання і є дійсною до припинення основного зобов'язання або до закінчення строку дії іпотечного договору.

Підстави припинення іпотеки окремо визначені в статті 17 зазначеногоЗакону. Конструкція цієї статті дає підстави для висновку, що припинення іпотеки можливе виключно з тих підстав, які передбачені цим Законом.

Відповідно до ч. 1 статті 17 вказаного Закону іпотека припиняється у разі: припинення основного зобов'язання або закінчення строку дії іпотечного договору; реалізації предмета іпотеки відповідно до цього Закону ; набуття іпотекодержателем права власності на предмет іпотеки; визнання іпотечного договору недійсним; знищення (втрати) переданої в іпотеку будівлі (споруди), якщо іпотекодавець не відновив її. Якщо предметом іпотечного договору земельна ділянка і розташована на ній будівля (споруда), в разі знищення (втрати) будівлі (споруди) іпотека земельної ділянки не припиняється; з інших підстав, передбачених цим Законом.

Враховуючи, що основне зобов'язання, виконання якого було забезпечене іпотечним договором є припиненим, судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції стосовно того, що іпотечний договір №G0616/4484/DZ від 14.08.2016 є теж припиненим.

Таким чином, відповідач не вправі задовольнити свої вимоги за рахунок предмету іпотеки, які, як зазначає апелянт, вірогідно можуть бути заявлені в подальшому та мають бути задоволені, на його переконання, за рахунок іпотечного майна, оскільки з припиненням строку гарантії припинилося матеріальне право за іпотечним договором.

Водночас, судова колегія погоджується з позицією суду першої інстанції про обґрунтованість вимоги позивача про зобов'язання ПАТ КБ Приватбанк подати заяви державному реєстратору Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, який уповноважений вчиняти державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень в межах Чернігівської області про зняття обтяження (заборони на відчуження) та внесення запису про припинення обтяження на нерухоме майно, накладеного записами в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно (Єдиному реєстрі заборон відчуження об'єктів нерухомого майна), оскільки така є похідною від вимоги про визнання припиненим іпотечного договору, яка була задоволена місцевим господарським судом та спрямована на відновлення права позивача вільно розпоряджатися належним йому на праві приватної власності майном.

Відповідно до статті 41 Конституції України визначено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Відповідно до ч. 1 статті 316 Цивільного кодексу України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Частиною 1 статті 317 цього ж Кодексу визначено, що власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

Вказані обтяження (заборони на відчуження) порушують права позивача, обмежуючи його правомочності власника, що суперечить статті 41 Конституції України та приписам статей 316, 317 Цивільного кодексу України.

Відповідно до статті 20 Господарського кодексу України, кожний суб'єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів.

Згідно із частиною 1 статті 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Статтею 1 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що підприємства, установи, організації, інші юридичні особи, громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності, мають право звертатися до господарського суду за захистом своїх охоронюваних законом інтересів.

Отже, приписи наведених правових норм передбачають право особи на звернення до суду за захистом свого охоронюваного законом інтересу.

Як зазначено Конституційним Судом України в рішенні №18-рп/2004 від 01.12.2004, види і зміст охоронюваних законом інтересів, що перебувають у логічно-смисловому зв'язку з поняттям права як правило не визначаються у статтях закону, а тому фактично є правоохоронюваними.

Поняття охоронюваний законом інтерес у логічно-смисловому зв'язку з поняттям права треба розуміти як прагнення до користування конкретним матеріальним або нематеріальним благом, як зумовлений загальним змістом об'єктивного і прямо не опосередкований у суб'єктивному праві простий легітимний дозвіл, що є самостійним об'єктом судового захисту та інших засобів правової охорони з метою задоволення індивідуальних та колективних потреб, які не суперечать Конституції та законам України, суспільним інтересам, справедливості, добросовісності, розумності та іншим загально правовим засадам.

У своєму Рішенні №18-рп/2004 від 01.12.2004 Конституційний суд України визначив основні ознаки охоронюваного законом інтересу, як правового феномену, який:а) виходить за межі змісту суб'єктивного права; б) є самостійним об'єктом судового захисту та інших засобів правової охорони; в) має на меті задоволення усвідомлених індивідуальних і колективних потреб; г) не може суперечити Конституції і законам України, суспільним інтересам, загальновизнаним принципам права; д) означає прагнення (не юридичну можливість) до користування у межах правового регулювання конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом; є) розглядається як простий легітимний дозвіл, тобто такий, що не заборонений законом. Охоронюваний законом інтерес регулює ту сферу відносин, заглиблення в яку для суб'єктивного права законодавець вважає неможливим або недоцільним.

Отже, поняття охоронюваний законом інтерес у всіх випадках вживання його у законах України пов'язане з поняттям права і має один і той же зміст.

З урахуванням наведеного, інтерес позивача стосовно припинення Іпотечного договору №G0616/4484/DZ від 14.06.2016 та зобов'язання відповідача подати заяви про зняття обтяження (заборони на відчуження) та внесення запису про припинення обтяження на нерухоме майно є законним, не суперечить Конституції і законам України, суспільним інтересам, справедливості, добросовісності, розумності та іншим загальноправовим засадам та відповідає критеріям охоронюваного законом інтересу, офіційне тлумачення якого дано в резолютивній частині Рішення Конституційного Суду України від 01.12.2004 № 18-рп/2004.

З огляду на вищенаведене, судова колегія погоджується з висновком місцевого господарського суду про те, що вимоги позивача про визнання припиненим іпотечного договору №G0616/4484/DZ від 14.08.2016 та зобов'язання відповідача подати заяви про зняття обтяження (заборони на відчуження) та внесення запису про припинення обтяження на нерухоме майно є обґрунтованими та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Разом з тим, колегія суддів відзначає, що доводи скаржника щодо порушення місцевим господарським судом норм процесуального права в частині відмови у задоволенні клопотання відповідача про притягнення до участі у справі Державної служби України з надзвичайних ситуацій в якості третьої особи без самостійних вимог на предмет спору підлягають відхиленню як необґрунтовані з мотивів, наведених у даній постанові при вирішенні судом апеляційної інстанції аналогічного клопотання.

Відповідно до частини 1 статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

З огляду на вищевикладене, апеляційний господарський суд вважає, що рішення Господарським судом міста Києва від 27.09.2017 у справі №910/15077/17 прийнято з правильним застосуванням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги обґрунтованих висновків суду не спростовують, у зв'язку з чим оскаржуване рішення має бути залишеним без змін, а апеляційна скарга ПАТ КБ Приватбанк - без задоволення.

Судові витрати за перегляд справи у суді апеляційної інстанції, у зв'язку з відмовою в задоволенні апеляційної скарги, на підставі статті 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на апелянта.

Керуючись ст. ст. 253-255, 269, 275-284 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства Комерційний банк Приватбанк на рішення Господарського суду міста Києва від 27.09.2017 у справі №910/15077/17 залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 27.09.2017 у справі №910/15077/17 залишити без змін.

3. Матеріали справи №910/15077/17 повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку, передбаченому законом, до Верховного Суду.

Повний текст постанови складено 22.01.2018.

Головуючий суддя А.О. Мальченко

Судді Г.А. Жук

С.Я. Дикунська