Ухвала

від 26.01.2018 по справі 910/14163/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

місто Київ

26.01.2018Справа № 910/14163/14

За скаргою Державного підприємства Одеський морський торговельний порт , місто

Одеса

на дії головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень

управління державної виконавчої служби Головного територіального

управління юстиції у Херсонській області Семенчева Андрія Ігоровича

За позовом Чорноморського прокурора з нагляду за додержанням законів у транспортній

сфері Одеської області в інтересах держави в особі

1.Міністерства інфраструктури України

2.Державного підприємства "Одеський морський торговельний порт"

до Державного підприємства "Севастопольський морський торговельний порт"

про повернення майна та стягнення неустойки у розмірі 132 480, 00 грн.

Суддя Літвінова М.Є.

Без виклику учасників справи.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду міста Києва № 910/14163/14 від 08.10.2014 позовні вимоги задоволено у повному обсязі, а саме: зобов'язано Державне підприємство "Севастопольський морський торговельний порт" (299011, м. Севастополь, пл. Нахімова, 3, код 01125548) повернути буксир "Прогрес" (прапор України, номер MMSI 272015700), який обліковується на балансі Державного підприємства "Одеський морський торговельний порт" під інвентарним № 074740, до причалу № 28 Державного підприємства "Одеський морський торговельний порт" (65026, м. Одеса, пл. Митна, 1, код 01125666) по акту приймання-передачі буксира "Прогрес" з майном судновласника, що знаходиться на буксирі "Прогрес", з додатками за переліком класифікаційних документів, документів на устаткування, основних засобів, малоцінних необоротних матеріальних активів, малоцінного інвентарю, що швидко зношується, та матеріальних цінностей буксира "Прогрес" від 01.10.2010.; стягнуто з Державного підприємства "Севастопольський морський торговельний порт" (299011, м. Севастополь, пл. Нахімова, 3, код 01125548) на користь Державного підприємства "Одеський морський торговельний порт" (65026, м. Одеса, пл. Митна, 1, код 01125666) неустойку у розмірі 132 480,00 (сто тридцять дві тисячі чотириста вісімдесят гривень 00 коп.); стягнуто з Державного підприємства "Севастопольський морський торговельний порт" (299011, м. Севастополь, пл. Нахімова, 3, код 01125548) в дохід Державного бюджету України (одержувач: Головне управління Державної казначейської служби України у м. Києві (ГУ ДКСУ у м. Києві), банк одержувача: Головне управління Державної казначейської служби України у м. Києві (ГУ ДКСУ у м. Києві), ЄДРПОУ 37993783, МФО 820019, рахунок №31215206783001) судовий збір у розмірі 3 867, 60 грн. (три тисячі вісімсот шістдесят сім гривень 60 коп.).

18.01.2018 року через відділ діловодства господарського суду міста Києва надійшла скарга Державного підприємства Одеський морський торговельний порт на дії головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Херсонській області Семенчева Андрія Ігоровича, відповідно до змісту якої скаржник просить суд визнати поважними причини пропуску строку на подання скарги та поновити його, а також визнати неправомірною та скасувати постанову про закінчення виконавчого провадження № 54550872 від 07.12.2017 та зобов'язати відновити виконавче провадження.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 19.01.2018 розгляд скарги було призначено на 29.01.2018 року.

25.01.2018 року через відділ діловодства господарського суду міста Києва від скаржника надійшла заява № 20/7-69 від 24.01.2018 про проведення судового засідання в режимі відеоконференції.

Розглянувши заяву Державного підприємства Одеський морський торговельний порт про проведення судового засідання в режимі відеоконференції, суд вирішив відмовити в її задоволенні, враховуючи наступне.

Відповідно до частини 5 статті 11 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" учасникам судового процесу на підставі рішення суду забезпечується можливість брати участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції у порядку, встановленому процесуальним законом.

Згідно з частинами 1 та 2 статті 197 Господарського процесуального кодексу України учасники справи мають право брати участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду за умови наявності у суді відповідної технічної можливості, про яку суд зазначає в ухвалі про відкриття провадження у справі, крім випадків, коли явка цього учасника справи в судове засідання визнана судом обов'язковою. Учасник справи подає заяву про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду не пізніше ніж за п'ять днів до судового засідання. Копія заяви в той самий строк надсилається іншим учасникам справи.

Разом з тим, суд зазначає, що відповідно до пункту 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо участі у судовому засіданні в режимі відеоконференції" до повного забезпечення функціонування системи відеоконференцзв'язку в усіх судах України учасники судового процесу можуть брати участь у судових засіданнях в режимі відеоконференції, лише за наявності технічної можливості для її проведення у відповідних судах.

З вищезазначених норм права вбачається, що винесення ухвали про розгляд справи в режимі відеоконференції є правом суду, яке реалізується за наявності технічної можливості для проведення судового засідання в режимі відеоконференції у справі, в якій дана сторона бере участь.

Отже, зі змісту наведеної норми права слідує, що необхідність проведення судового засідання у режимі відеоконференції визначається виключно судом, що розглядає господарську справу. При цьому, випадки, в яких суд може постановити ухвалу про участь особи у судовому засіданні в режимі відеоконференції в законі не визначені.

Необхідність здійснення відеоконференції, на думку суду, визначається з врахуванням обставин справи, її складності та потреби у наданні пояснень залучених спеціалістів чи інших учасників процесу, які за станом здоров'я чи з інших незалежних від них причин не можуть бути присутніми у засіданні суду, а їх участь є обов'язковою.

Водночас, в пункті 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України № 5041-VI від 04.07.2012 "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо участі у судовому засіданні в режимі відеоконференції" визначено, що до повного забезпечення функціонування системи відеоконференції зв'язку в усіх судах України учасники судового процесу можуть брати участь у судових засіданнях в режимі відеоконференції лише за наявності технічної можливості для її проведення у відповідних судах.

Судом враховано обмежені технічні можливості господарського суду міста Києва щодо забезпечення проведення судових засідань в режимі відеоконференції, оскільки на даний час в суді наявний лише два зал судового засідання, обладнані технічними засобами для проведення судового засідання в режимі відеоконференції з щільним графіком проведення судових засідань у цих залах та значною завантаженістю, оскільки ухвали про проведення судових засідань в режимі відеоконференції надходять з усіх регіонів України.

Суд зазначає, що вимогами чинного законодавства не передбачено можливості зміни дати та часу призначеного судового засідання у зв'язку поданням стороною клопотання про її участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції.

Враховуючи те, що заява Державного підприємства Одеський морський торговельний порт про участь в судовому засіданні, призначеному на 29.01.2018 р. о 10:15 год. в режимі відеоконференції відповідає вимогам Закону, однак відсутня технічна можливість для забезпечення проведення судового засідання в режимі відеоконференції, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні возначеної заяви.

З огляду на вищевикладене, керуючись статтями 197, 234 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва,-

УХВАЛИВ:

1. Заяву Державного підприємства Одеський морський торговельний порт про участь в судовому засіданні в режимі відео конференції залишити без задоволення.

2. Ухвала набрала законної сили 26.01.2018 року та не підлягає оскарженню окремо від рішення суду.

Суддя М.Є. Літвінова