Ухвала

від 29.01.2018 по справі 6/250

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м. Харків, пр. Науки, 5, тел.: (057) 702-07-99, E-mail: inbox@dn.arbitr.gov.ua

У Х В А Л А

29.01.2018р. Справа №6/250

за скаргою від 21.12.2017р. №5270/11598 Публічного акціонерного товариства "Південний гірничо-збагачувальний комбінат", м.Кривий Ріг

на дії Лиманського міського відділу державної виконавчої служби щодо виконання рішення господарського суду Донецької області від 06.11.2012р. по справі №6/250

за позовом Публічного акціонерного товариства "Південний гірничо-збагачувальний комбінат",

м.Кривий Ріг

до відповідача ОСОБА_1 акціонерного товариства «Макіївський металургійний комбінат» ,

м.Макіївка

про стягнення 2610021 грн. 04 коп.

Суддя Левшина Г.В.

При секретарі судового засідання Хохуля М.С.

Представники сторін:

від позивача: ОСОБА_2-по дов.

від відповідача: не з'явився

від ВДВС: не з'явився

В засіданні суду брали участь:

Рішенням господарського суду Донецької області від 06.11.2012р. по справі №6/250 задоволені повністю позовні вимоги ОСОБА_1 акціонерного товариства "Південний гірничо-збагачувальний комбінат", м.Кривий Ріг, стягнуто з ОСОБА_1 акціонерного товариства «Макіївський металургійний комбінат» , м.Макіївка на користь ОСОБА_1 акціонерного товариства "Південний гірничо-збагачувальний комбінат", м.Кривий Ріг інфляційні витрати у сумі 1687438грн. 64коп., 3% річних у сумі 423540грн. 22коп., витрати по сплаті держмита у сумі 21109грн. 78коп. та витрати за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 118грн.

19.11.2007р. на виконання вищевказаного рішення виданий відповідний наказ суду.

09.01.2018р. Публічне акціонерне товариство "Південний гірничо-збагачувальний комбінат", м.Кривий Ріг звернулось до господарського суду Донецької області із скаргою від 21.12.2017р. №5270/11598 на дії Лиманського міського відділу державної виконавчої служби щодо виконання рішення господарського суду Донецької області від 06.11.2012р. по справі №6/250, а саме:

- визнання незаконними дій старшого державного виконавця Лиманського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області ОСОБА_3 щодо винесення постанови про повернення виконавчого документа від 10.11.17р. ВП №53137168;

- визнання недійсною та скасування постанови про повернення виконавчого документа від 10.11.17р. ВП №53137168.

Ухвалою суду від 10.01.2018р. викликано сторони та Лиманський міський відділ державної виконавчої служби ГТУЮ у Донецькій області для розгляду скарги від 21.12.2017р. №527011598 Публічного акціонерного товариства "Південний гірничо-збагачувальний комбінат", м.Кривий Ріг у судове засідання на 29.01.2018р.

Лиманський міський відділ державної виконавчої служби ГТУЮ у Донецькій області у судове засідання не з'явився, відзиву на скаргу не надав, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином (повідомлення про вручення поштового відправлення 19.01.2018р.).

Відповідач в судове засідання не з`явився, відзив на скаргу не надав.

Розглянувши матеріали скарги, заслухавши пояснення позивача, господарським судом встановлено наступне:

Як встановлено, на підставі заяви стягувача державним виконавцем Лиманського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області 15.12.2016р. відкрито виконавче провадження по примусовому виконанню наказу господарського суду Донецької області №6/250 від 19.11.2007р.

10.11.2017р. старшим державним виконавцем Лиманського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області винесено постанову згідно п.5 ч.1 ст.37 ЗаконуУкраїни Про виконавче провадження про повернення виконавчого документа стягувачу. Підставою для ухвалення даної постанови державним виконавцем визначено ті обставини, що боржник зареєстрований на непідконтрольній Україні території.

Позивач у скарзі №5270/11598 від 21.12.2017р. стверджує про неправомірність даної постанови ВДВС враховуючи відсутність таких правових підстав для завершення виконавчого провадження та повернення виконавчого документа, як знаходження боржника на території проведення атитерористичної операції (непідконтрольній Україні території).

Крім того, скаржник зазначає, що Закон України Про боротьбу з тероризмом , Закон України Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції , чи будь-який інший Закон України, не містять жодних положень щодо заборони звернення стягнення на майно чи кошти боржника у зв`язку з проведенням антитерористичної операції.

За висновками суду, оспорюванні у цій справі дії Лиманського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області з винесення постанови від 10.11.2017р. ВП№53137168 про повернення виконавчого документа стягувачу є неправомірними, з огляду на таке.

Відповідно до п.5. ч.1 ст. 37 Закону України Про виконавче провадження виконавче провадження припиняється, якщо: у результаті вжитих виконавцем заходів неможливо встановити особу боржника, з'ясувати місцезнаходження боржника - юридичної особи, місце проживання, перебування боржника - фізичної особи (крім випадків, коли виконанню підлягають виконавчі документи про стягнення аліментів, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом чи іншим ушкодженням здоров'я, у зв'язку з втратою годувальника, про відібрання дитини, а також виконавчі документи, за якими мають бути стягнуті кошти чи інше майно, та інші виконавчі документи, що можуть бути виконані без участі боржника).

Згідно загальновідомих даних, які містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань, місцезнаходженням боржника ВАТ Макіївський металургійний комбінат є: 86101, Донецька область, м.Макіївка, вул.Металургійна, б.47.

Таким чином, місцезнаходження боржника (юридичної особи) є відомим та не потребує будь-якого додаткового встановлення.

Посилання державного виконавця на реєстрацію та перебування боржника на непідконтрольній території України, як підставу для повернення виконавчого документа, суд вважає неправомірними, адже вказані обставини не виключають можливість здійснення виконавчих дій, а в подальшому й не слугують підставою для повернення виконавчого документу стягувачу.

За висновками суду, в оскаржуваній постанові державного виконавця не вказано, а судом в результаті аналізу приписів Законів України «Про виконавче провадження» , «Про державну виконавчу службу в Україні» , «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» , «Про боротьбу з тероризмом» не встановлено передбаченої законом такої підстави для повернення виконавчого документа стягувачу, як реєстрація боржника на непідконтрольній Україні території.

Суд, погоджується з позицією державного виконавця про те, що територія міста Макіївка входить до зони проведення антитерористичної операції. Проте, всі без виключення населені пункти, які увійшли в зону проведення АТО, є територією України. Жодний законодавчий акт, яким регулюються правовідносини та особливості застосування законодавства в зоні проведення антитерористичної операції, не містять заборони, щодо виконання рішень судів по відношенню до боржників, які мають реєстрацію на території, яка наразі знаходиться в зони проведення АТО. Законодавець запровадив мораторій на примусову реалізацію предметів іпотеки, розташованих на території проведення АТО (ст.9 Закону України Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції ), проте інших заборон, пов'язаних із виконанням зобов'язань та проведенням дій направлених на виконання рішення суду не встановлено.

У відповідності зі ст.124 Конституції України судові рішення є обов'язковими до виконання на усій території України.

Невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (п.3 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 25.04.2012 №11-рп/2012).

Відповідно до усталеної практики Європейського Суду з прав людини (далі - Суд) право на суд, захищене ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (надалі - Конвенція), було б ілюзорним, якби національна правова система Високої Договірної Сторони дозволяла, щоб остаточне, обов'язкове для виконання судове рішення залишалося невиконаним на шкоду будь-якій зі сторін (див. рішення у справі "Горнсбі проти Греції" (Hornsby v. Greece), від 19 березня 1997 року, п.40, Reports of Judgments and Decisions 1997-II).

За певних обставин затримка з виконанням судового рішення може бути виправданою, але затримка не може бути такою, що спотворює сутність гарантованого пунктом 1 статті 6 Конвенції права (див. рішення у справі "Іммобільяре Саффі" проти Італії", №22774/93, п.74, ECHR 1999-V).

Відповідно, виконанню судового рішення не можна перешкоджати, відмовляти у виконанні або надмірно його затримувати (див., наприклад, рішення від 19 березня 1997 року у справі "Горнсбі проти Греції", Reports 1997-II, п. 40; рішення у справі "Бурдов проти Росії", заява № 59498/00, п. 34, ECHR 2002-III, та рішення від 6 березня 2003 року у справі "Ясюнієне проти Литви", заява № 41510/98, п. 27).

Держава зобов'язана організувати систему виконання судових рішень, яка буде ефективною як за законодавством, так і на практиці (див. рішення від 7 червня 2005 року у справі "Фуклев проти України", заява №71186/01, п.84).

З урахуванням вищенаведеного, за висновками суду, доводи скаржника про визнання незаконними дії старшого державного виконавця Лиманського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області щодо винесення постанови про повернення виконавчого документа від 10.11.2017р. ВП №53137168 та недійсність даної постанови є правомірними.

Пунктом 7 постанови Пленуму Верховного Суду України №14 від 26.12.2003р. «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії чи бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження» передбачено, що у разі визнання неправомірними рішення, дій або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби, суд зобов'язує їх усунути допущені порушення або іншим шляхом поновлює порушені права чи свободи заявника.

Відповідно до абз.1 п.9.13 постанови Пленуму Вищого господарського суду України №9 від 17.10.2012р. «Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України» за результатами розгляду скарги виноситься ухвала, в якій господарський суд або визнає доводи заявника правомірними і залежно від їх змісту визнає постанову державного виконавця, щодо здійснення заходів виконавчого провадження недійсною, або визнає дії чи бездіяльність органу Державної виконавчої служби незаконними, чи визнає недійсними наслідки виконавчих дій, або визнає доводи скаржника неправомірними і скаргу відхиляє.

Відповідно до абз.2 п.9.13 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 17 жовтня 2012 року N9 "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" господарський суд не вправі самостійно вчиняти ті чи інші дії, пов'язані із здійсненням виконавчого провадження, замість державного виконавця (наприклад, відкривати або закінчувати виконавче провадження), але може зобов'язати державного виконавця здійснити передбачені законом дії, від вчинення яких той безпідставно ухиляється.

При цьому, згідно приписів п.32 Інформаційного листа №01-08/369 від 29.06.2010р. ВГСУ «Про деякі питання, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів України у 2009 році щодо застосування норм Господарського процесуального кодексу України» , якими встановлено, що вимога скаржника щодо скасування постанови чи іншого акта органу Державної виконавчої служби за своєю правовою природою тотожна вимозі про визнання їх недійсними. Тому у господарського суду відсутні правові підстави для відмови в задоволенні скарги лише з тієї причини, що в ній зазначається про скасування відповідної постанови (акта), а не про визнання його недійсним.

За таких обставин, враховуючи викладене, скарга №5270/11598 від 21.12.2017р. Публічного акціонерного товариства "Південний гірничо-збагачувальний комбінат", м. Кривий Ріг на дії Лиманського міського відділу державної виконавчої служби щодо виконання рішення господарського суду Донецької області від 06.11.2012р. по справі №6/250 підлягає задоволенню повністю.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.234, 339-345 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

УХВАЛИВ :

Скаргу від №5270/11598 від 21.12.2017р. Публічного акціонерного товариства "Південний гірничо-збагачувальний комбінат", м.Кривий Ріг на дії Лиманського міського відділу державної виконавчої служби щодо виконання рішення господарського суду Донецької області від 06.11.2012р. по справі №6/250 задовольнити.

Визнати незаконними дії Лиманського міського відділу державної виконавчої служби під час виконання рішення господарського суду Донецької області щодо винесення постанови від 10.11.17р. про повернення виконавчого документа стягувачу у виконавчому провадженні ВП №53137168.

Визнати недійсною постанову Лиманського міського відділу державної виконавчої служби ВП №53137168 від 10.11.17р. про повернення виконавчого документа стягувачу.

В судовому засіданні 29.01.2018р. оголошено вступну та резолютивну частини ухвали.

Повний текст ухвали підписано 29.01.2018р.

Згідно із ст.235 Господарського процесуального кодексу України ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом чи Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Апеляційна скарга відповідно до ст.256 Господарського процесуального кодексу України на ухвалу суду подається протягом десяти днів з дня її проголошення.

Апеляційна скарга може бути подана учасниками справи до Донецького апеляційного господарського суду через господарський суд Донецької області (п.17.5 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України).

Суддя Г.В. Левшина