Ухвала

від 05.08.2019 по справі 6/250

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м. Харків, пр. Науки, 5, тел.: (057) 702-07-99, E-mail: inbox@dn.arbitr.gov.ua

У Х В А Л А

05.08.2019 Справа №6/250

за скаргою від 19.07.2019р. №52-70/5640 Публічного акціонерного товариства "Південний гірничо-збагачувальний комбінат", м.Кривий Ріг

на дії Кіровського відділу державної виконавчої служби м.Макіївка Головного територіального управління юстиції у Донецькій області щодо виконання рішення господарського суду Донецької області від 06.11.2007р. по справі №6/250

за позовом Публічного акціонерного товариства "Південний гірничо-збагачувальний комбінат",

м.Кривий Ріг

до відповідача Відкритого акціонерного товариства "Макіївський металургійний комбінат",

м.Макіївка

про стягнення 2610021 грн. 04 коп.

Суддя Левшина Г.В.

при секретарі судового засідання Торголенко К.А.

Представники сторін:

від позивача (скаржника): не з`явився

від відповідача: не з`явився

від ДВС: не з`явився

В засіданні суду брали участь:

Рішенням господарського суду Донецької області від 06.11.2007р. по справі №6/250 задоволені повністю позовні вимоги Відкритого акціонерного товариства "Південний гірничо-збагачувальний комбінат", м.Кривий Ріг: стягнуто з Відкритого акціонерного товариства "Макіївський металургійний комбінат", м.Макіївка на користь Відкритого акціонерного товариства "Південний гірничо-збагачувальний комбінат", м.Кривий Ріг інфляційні витрати у сумі 1687438грн. 64коп., 3% річних у сумі 423540грн. 22коп., витрати по сплаті держмита у сумі 21109грн. 78коп. та витрати за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 118грн.

19.11.2007р. на виконання вищевказаного рішення виданий відповідний наказ суду.

24.07.2019р. Публічне акціонерне товариство "Південний гірничо-збагачувальний комбінат", м.Кривий Ріг звернулось до господарського суду Донецької області із скаргою від 19.07.2019р. №52-70/5640 на дії Кіровського відділу державної виконавчої служби м.Макіївка Головного територіального управління юстиції у Донецькій області щодо виконання рішення господарського суду Донецької області від 06.11.2007р. по справі №6/250.

Зокрема, позивачем заявлено про:

- визнання незаконними дії головного державного виконавця Кіровського відділу державної виконавчої служби м.Макіївка Головного територіального управління юстиції у Донецькій області Шаля Марії Сергіївни щодо винесення постанови про повернення виконавчого документа від 11.06.2019р. ВП №53137168;

- визнання недійсною та скасування постанови про повернення виконавчого документа від 11.06.2019р. ВП №53137168.

Ухвалою від 25.07.2019р. по справі №6/250 повідомлено сторони та Кіровський відділ державної виконавчої служби м.Макіївка Головного териоріального управління юстиції у Донецькій області про розгляд скарги від 19.07.2019р. №52-70/5640 Публічного акціонерного товариства "Південний гірничо-збагачувальний комбінат", м.Кривий Ріг у судовому засіданні, яке відбудеться 05.08.2019 року об 11:00 год.

29.07.2019р. до канцелярії суду від скаржника надійшли пояснення щодо неможливості відправки копії скарги з додатками Відкритому акціонерному товариству "Макіївський металургійний комбінат".

В судове засідання 05.08.2019р. представники сторін та ДВС в судове засідання не з`явились, письмових пояснень по суті скарги не надали, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.

Дослідивши матеріали справи та розглянувши матеріали скарги, господарським судом встановлено наступне:

На підставі заяви стягувача державним виконавцем Лиманського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області 15.12.2016р. відкрито виконавче провадження по примусовому виконанню наказу господарського суду Донецької області №6/250 від 19.11.2007р.

10.11.2017р. старшим державним виконавцем Лиманського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області винесено постанову згідно п.5 ч.1 ст.37 ЗаконуУкраїни "Про виконавче провадження" про повернення виконавчого документа стягувачу. Підставою для ухвалення даної постанови державним виконавцем визначено ті обставини, що боржник зареєстрований на непідконтрольній Україні території.

09.01.2018р. Публічне акціонерне товариство "Південний гірничо-збагачувальний комбінат", м.Кривий Ріг звернулось до господарського суду Донецької області із скаргою від 21.12.2017р. №5270/11598 на дії Лиманського міського відділу державної виконавчої служби щодо виконання рішення господарського суду Донецької області від 06.11.2012р. по справі №6/250.

Ухвалою від 29.01.2018р. скаргу від №5270/11598 від 21.12.2017р. Публічного акціонерного товариства "Південний гірничо-збагачувальний комбінат", м.Кривий Ріг на дії Лиманського міського відділу державної виконавчої служби щодо виконання рішення господарського суду Донецької області від 06.11.2012р. по справі №6/250 задоволено, визнано незаконними дії Лиманського міського відділу державної виконавчої служби під час виконання рішення господарського суду Донецької області щодо винесення постанови від 10.11.2017р. про повернення виконавчого документа стягувачу у виконавчому провадженні ВП №53137168, визнано недійсною постанову Лиманського міського відділу державної виконавчої служби ВП №53137168 від 10.11.17р. про повернення виконавчого документа стягувачу.

06.02.2018р. державним виконавцем Лиманського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області відновлене виконавче провадження по примусовому виконанню наказу господарського суду Донецької області №6/250 від 19.11.20017р.

16.03.2018р. постановою Лиманського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області передано наказ №6/250 від 19.11.20017р. господарського суду Донецької області до Кіровського відділу державної виконавчої служби м.Макіївка Головного територіального управління юстиції у Донецькій області.

11.06.2019р. головним державним виконавцем Кіровського відділу державної виконавчої служби м.Макіївка Головного територіального управління юстиції у Донецькій області винесено постанову про повернення виконавчого документа ВП №53137168 на підставі п.7 ч.1 ст.37 Закону України "Про виконавче провадження" з посиланням на те, що на виявлений автотранспорт боржника накладено арешт та оголошено у розшук, відсутні майно та розрахункові рахунки, на які може бути звернуто стягнення, перереєстрації на території України та районів проведення ООС не було.

Позивач вважає зазначені державним виконавцем підстави для повернення виконавчого документа без виконання необґрунтованими та стверджує про відсутність фактичних перешкод для прийняття даного наказу та його подальшого виконання.

Дослідивши матеріали скарги, оцінивши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується скарга, господарський суд, на підставі приписів чинного законодавства, дійшов висновку про те, що скарга Публічного акціонерного товариства "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" підлягає задоволенню, враховуючи наступне.

Відповідно до ст.129 Конституції України судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Згідно ч.3 ст.2 Господарського процесуального кодексу України основними засадами (принципами) господарського судочинства є обов`язковість судового рішення.

За приписом ч.2 ст.13 Закону України "Про судоустрій та статус суддів" судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

Згідно ст.326 Господарського процесуального кодексу України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, і за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.

За приписами статті 1 Закону України "Про виконавче провадження" виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Відповідно до приписів Закону України "Про виконавчі провадження" примусовому виконанню підлягають, зокрема, накази, що видаються господарськими судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень.

Статтею 1 Закону України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів" передбачено, що примусове виконання судових рішень і рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) покладається на органи державної виконавчої служби та у визначених Законом України "Про виконавче провадження" випадках - на приватних виконавців.

Відповідно до ст.3 вказаного Закону завданням органів державної виконавчої служби та приватних виконавців є своєчасне, повне і неупереджене виконання рішень, примусове виконання яких передбачено законом.

Згідно ст.10 ч.1 п.1 Закону України "Про виконавче провадження" заходами примусового виконання рішень є звернення стягнення на кошти, цінні папери, інше майно (майнові права), корпоративні права, майнові права інтелектуальної власності, об`єкти інтелектуальної, творчої діяльності, інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб, або боржник володіє ними спільно з іншими особами.

За приписами ст.18 Закону України "Про виконавче провадження" виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право: накладати арешт на майно боржника, опечатувати, вилучати, передавати таке майно на зберігання та реалізовувати його в установленому законодавством порядку; накладати арешт на кошти та інші цінності боржника, зокрема на кошти, які перебувають у касах, на рахунках у банках, інших фінансових установах та органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів (крім коштів на рахунках платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, коштів на рахунках із спеціальним режимом використання, спеціальних та інших рахунках, звернення стягнення на які заборонено законом), на рахунки в цінних паперах, а також опечатувати каси, приміщення і місця зберігання грошей; здійснювати реєстрацію обтяжень майна в процесі та у зв`язку з виконавчим провадженням; отримувати від банківських та інших фінансових установ інформацію про наявність рахунків та/або стан рахунків боржника, рух коштів та операції за рахунками боржника, а також інформацію про договори боржника про зберігання цінностей або надання боржнику в майновий найм (оренду) індивідуального банківського сейфа, що охороняється банком; здійснювати інші повноваження, передбачені цим Законом.

Згідно ст.18 п.5 Закону України "Про виконавче провадження" під час виконання рішень виконавець має право на безпосередній доступ до інформації про боржників, їхнє майно, доходи та кошти, у тому числі конфіденційної, яка міститься в державних базах даних і реєстрах, у тому числі електронних. Порядок доступу до такої інформації з баз даних та реєстрів встановлюється Міністерством юстиції України разом із державними органами, які забезпечують їх ведення.

Судом встановлено, що всупереч викладеному, Кіровським відділом державної виконавчої служби м.Макіївка Головного територіального управління юстиції у Донецькій області доказів проведення встановлених чинним законодавством послідовних дій для повного виконання виконавчого документу у справі №6/250 не надано.

Крім цього, як встановлено, державний виконавець у постанові про повернення виконавчого документа посилається на п.7 ч.1 ст.37 Закону України "Про виконавче провадження".

За приписами п.7 ч.1 ст.37 Закону України Про виконавче провадження виконавчий документ повертається стягувачу, якщо боржник - фізична особа (крім випадків, коли виконанню підлягають виконавчі документи про стягнення аліментів, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом чи іншим ушкодженням здоров`я, у зв`язку із втратою годувальника, а також виконавчі документи про відібрання дитини) чи транспортні засоби боржника, розшук яких здійснювався поліцією, не виявлені протягом року з дня оголошення розшуку.

Як вбачається з матеріалів справи боржник, Відкрите акціонерне товариство "Макіївський металургійний комбінат", є юридичною особою, внаслідок чого дана підстава ст.37 Закону України Про виконавче провадження не може бути застосована у даному випадку.

У відповідності зі ст.124 Конституції України судові рішення є обов`язковими до виконання на усій території України.

Невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (п.3 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 25.04.2012 №11-рп/2012).

Відповідно до усталеної практики Європейського Суду з прав людини (далі - Суд) право на суд, захищене ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (надалі - Конвенція), було б ілюзорним, якби національна правова система Високої Договірної Сторони дозволяла, щоб остаточне, обов`язкове для виконання судове рішення залишалося невиконаним на шкоду будь-якій зі сторін (див. рішення у справі "Горнсбі проти Греції" (Hornsby v. Greece), від 19 березня 1997 року, п.40, Reports of Judgments and Decisions 1997-II).

За певних обставин затримка з виконанням судового рішення може бути виправданою, але затримка не може бути такою, що спотворює сутність гарантованого пунктом 1 статті 6 Конвенції права (див. рішення у справі "Іммобільяре Саффі" проти Італії", №22774/93, п.74, ECHR 1999-V).

Відповідно, виконанню судового рішення не можна перешкоджати, відмовляти у виконанні або надмірно його затримувати (див., наприклад, рішення від 19 березня 1997 року у справі "Горнсбі проти Греції", Reports 1997-II, п. 40; рішення у справі "Бурдов проти Росії", заява № 59498/00, п. 34, ECHR 2002-III, та рішення від 6 березня 2003 року у справі "Ясюнієне проти Литви", заява № 41510/98, п. 27).

Держава зобов`язана організувати систему виконання судових рішень, яка буде ефективною як за законодавством, так і на практиці (див. рішення від 7 червня 2005 року у справі "Фуклев проти України", заява №71186/01, п.84).

Згідно даних, які містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань, місцезнаходженням боржника ВАТ "Макіївський металургійний комбінат" є: 86101, Донецька область, м.Макіївка, вул.Металургійна, б.47.

Проте, реєстрація та перебування боржника на непідконтрольній території України, як підстава для повернення виконавчого документа, є неправомірними, адже вказані обставини не виключають можливість здійснення виконавчих дій, а в подальшому й не слугують підставою для повернення виконавчого документу стягувачу.

За висновками суду, в результаті аналізу приписів Законів України "Про виконавче провадження", "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції", "Про боротьбу з тероризмом" не встановлено передбаченої законом такої підстави для повернення виконавчого документа стягувачу, як реєстрація боржника на непідконтрольній Україні території.

Згідно зі статтею 74 Закону України "Про виконавче провадження" рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.

Положеннями статті 339 Господарського процесуального кодексу України передбачено право на звернення до суду стороною виконавчого провадження із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права.

Відповідно до частини 1 статті 343 Господарського процесуального кодексу України за результатами розгляду скарги суд постановляє ухвалу. У разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов`язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника) (частина 2 статті 343 Господарського процесуального кодексу України).

За таких обставин, враховуючи доведеність доводів скаржника щодо неправомірності дій головного державного виконавця Кіровського відділу державної виконавчої служби м.Макіївка Головного територіального управління юстиції у Донецькій області щодо винесення постанови про повернення виконавчого документа від 11.06.2019р. ВП №53137168, скарга від 19.07.2019р. №52-70/5640 Публічного акціонерного товариства "Південний гірничо-збагачувальний комбінат", м.Кривий Ріг в частині визнання незаконними дії ДВС щодо винесення постанови про повернення виконавчого документа від 11.06.2019р. ВП №53137168, визнання недійсною даної постанови підлягає задоволенню.

Одночасно, враховуючи приписи Господарського процесуального кодексу України, Закону України "Про виконавче провадження", пункту 9.13 постанови Пленуму Вищого господарського суду України №9 від 17.10.2012р. "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" у суду відсутні правові підстави скасовувати постанови органів Державної виконавчої служби чи/або приватних виконавців при розгляді скарг на їх рішення, дії чи/або бездіяльність.

Як зазначено в інформаційному листі Вищого господарського суду України №01-08/369 від 29.06.2010р. "Про деякі питання, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів України у 2009 році щодо застосування норм Господарського процесуального кодексу України", вимога скаржника щодо скасування постанови чи іншого акта органу Державної виконавчої служби за своєю правовою природою тотожна вимозі про визнання їх недійсними.

Таким чином, вимога скаржника про скасування постанови про повернення виконавчого документа від 11.06.2019р. ВП №53137168 без прийняття до виконання є тотожною вимозі про визнання її недійсною, яка була задоволена судом.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.234, 339-345 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

УХВАЛИВ :

Скаргу від 19.07.2019р. №52-70/5640 Публічного акціонерного товариства "Південний гірничо-збагачувальний комбінат", м.Кривий Ріг на дії Кіровського відділу державної виконавчої служби м.Макіївка Головного територіального управління юстиції у Донецькій області щодо виконання рішення господарського суду Донецької області від 06.11.2007р. по справі №6/250 задовольнити.

Визнати неправомірними дії головного державного виконавця Кіровського відділу державної виконавчої служби м.Макіївка Головного територіального управління юстиції у Донецькій області щодо винесення постанови про повернення виконавчого документа від 11.06.2019р. ВП №53137168 по справі №6/250.

Визнати недійсною постанову головного державного виконавця Кіровського відділу державної виконавчої служби м.Макіївка Головного територіального управління юстиції у Донецькій області про повернення виконавчого документа від 11.06.2019р. ВП №53137168.

В судовому засіданні 05.08.2019р. оголошено вступну та резолютивну частини ухвали.

Повний текст ухвали підписано 06.08.2019р.

Згідно із ст.235 Господарського процесуального кодексу України ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом чи Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом". Ухвали, постановлені судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею (суддями).

Апеляційна скарга відповідно до ст.256 Господарського процесуального кодексу України на ухвалу суду подається протягом десяти днів з дня її проголошення.

Апеляційна скарга може бути подана учасниками справи до Східного апеляційного господарського суду через господарський суд Донецької області (п.17.5 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України).

Суддя Г.В. Левшина