Постанова

від 22.01.2018 по справі 754/13529/17

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 січня 2018 року м. Київ

Справа 754/13529/17

Апеляційний суд м. Києва в складі колегії суддів судової палати в цивільних справах: судді-доповідача: СоколовоїВ.В.

суддів: Поліщук Н.В., Шкоріної О.І.

секретар Луговий Р.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу Деснянського районного суду м. Києва постановлену під головуванням судді Лісовської О.В. 10 листопада 2017 року у м. Києві, дата складення повного тексту не зазначена, у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Клумба.УА до відповідачів ОСОБА_3, ОСОБА_2, треті особи: ОСОБА_4, Міністерство економічного розвитку і торгівлі України, Товариство з обмеженою відповідальністю Інтернет Інвест , фізична особа-підприємець ОСОБА_5,-

№ апеляційного провадження:№ 22-ц/796/86/2018 Доповідач у суді апеляційної інстанції: Соколова В.В. В С Т А Н О В И Л А

Представник позивача ТОВ Клумба.УА звернувся до суду із позовом до відповідачів про витребування майна з чужого незаконного володіння, в якому просив:

§ витребувати майнові права інтелектуальної власності на торгівельну марку НОМЕР_1 у відповідача ОСОБА_3, повернути їх позивачу та зобов'язати Міністерство економічного розвитку і торгівлі України здійснити відповідний запис у Реєстрі свідоцтв на знаки для товарів і послуг;

§ витребувати права на користування доменом ІНФОРМАЦІЯ_1 у відповідача ОСОБА_2 та повернути їх позивачу;

§ зобов'язати відповідача ОСОБА_5 подати заявку до ТОВ Хостмайстер на зміну реєстранта домену ІНФОРМАЦІЯ_1 на імя позивача, створити обліковий запис та панель управління позивача, перевести управління цим доменим ім'ям на позивача.

Ухвалою суду від 31.10.2017 відкрито провадження у вказаній справі та призначено до судового розгляду.

Одночасно з позовом позивачем була подана заява про його забезпечення.

Ухвалою Деснянського районного суду м. Києва від 10.11.2017 заяву представника позивача про забезпечення позову у справі за вищевказаним позовом - задоволено.

Вжито заходи забезпечення позову шляхом заборони фізичній особі-підприємцю ОСОБА_5 (АДРЕСА_1) вчиняти дії з переделегування (передання) доменного імені ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь будь-яких осіб, крім позивача (стягувач Товариство з обмеженою відповідальністю Клумба.УА (49000, Дніпропетровська обл., місто Дніпро, вул. Поля, буд. 2, кв.120; ідентифікаційний код юридичної особи: 37276262)), а також вчиняти будь-які інші дії щодо внесення змін або записів до бази даних (крім запису про статус домену ІНФОРМАЦІЯ_2 ) стосовно доменного імені ІНФОРМАЦІЯ_1, в тому числі здійснювати трансфер (змінювати реєстратора) вказаного доменного імені, до набрання рішенням Деснянського районного суду міста Києва у цій справі законної сили.

Вжито заходів забезпечення позову, а саме: заборонено ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2.) і ОСОБА_4 (АДРЕСА_3.) вчиняти дії, пов'язані із здійсненням перенаправлення (редиректу) при зверненні до доменного імені ІНФОРМАЦІЯ_1 на будь-які інші імена.

Вжито заходів забезпечення позову, а саме зобов'язано фізичну особу-підприємця ОСОБА_5 (АДРЕСА_1) вчинити дії, а саме: тимчасово призупинити делегування та підтримку доменного імені ІНФОРМАЦІЯ_1 та встановити у Реєстрі доменних імен статус ІНФОРМАЦІЯ_2 для доменного імені ІНФОРМАЦІЯ_1 про що внести відповідний запис до бази даних.

Вжито заходів забезпечення позову, а саме заборонено ОСОБА_3 (АДРЕСА_4) повністю або частково передавати виключні майнові права інтелектуальної власності на знак для товарів і послуг за свідоцтвом НОМЕР_1 до набрання рішенням Деснянського районного суду міста Києва у цій справі законної сили.

Вжито заходів забезпечення позову, а саме заборонено Міністерству економічного розвитку і торгівлі України (01008, м. Київ, вул. м. Грушевського, 12/2) вносити до Державного реєстру свідоцтв України на знаки для товарів і послуг будь-які відомості щодо зміни осіб власників свідоцтва НОМЕР_1, а також щодо відмови власників від вказаного свідоцтва, до набрання рішенням Деснянського районного суду міста Києва по цій справі законної сили.

Не погодився із судовим рішенням відповідач ОСОБА_2, ним до суду подано апеляційну скаргу, в якій наголошується на тому, що суд першої інстанції задовольняючи заяву про забезпечення позову порушив норми процесуального права, не з'ясував обставини, які мають значення по справи, не зазначив в оскаржуваній ухвалі жодних обставин, які підтверджувалися б належними та допустимими засобами доказування, що невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду, що свідчить про незаконність та необґрунтованість ухвали суду. Також, судом не прийнято до уваги, що позивачем в поданій ним заяві не зазначено жодних посилань, та доказів, які б свідчили про необхідність обрання заходів забезпечення позову.

Враховуючи вищевикладене, відповідач просить скасувати ухвалу суду першої інстанції та постановити нове судове рішення, яким скасувати заходи забезпечення позову.

В порядку п. 8 ч. 1 Розділу VIIIПрикінцевих та перехідних положень ЦПК України (в редакції від 03.10.2017), до утворення апеляційних судів в апеляційних округах їхні повноваження здійснюють апеляційні суди, у межах територіальної юрисдикції яких перебуває місцевий суд, який ухвалив судове рішення, що оскаржується.

Згідно п. 3 Прикінцевих та перехідних положень Закону України Про судоустрій і статус суддів від 02.06.2016 № 1402-VIII, апеляційні суди, утворені до набрання чинності цим Законом, продовжують здійснювати свої повноваження до утворення апеляційних судів у відповідних апеляційних округах. У разі ліквідації суду, що здійснює правосуддя на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці (відповідних адміністративно-територіальних одиниць), та утворення нового суду, який забезпечує здійснення правосуддя на цій території, суд, що ліквідується, припиняє здійснення правосуддя з дня опублікування в газеті Голос України повідомлення голови новоутвореного суду про початок роботи новоутвореного суду (п. 6 ст. 147 Закону України Про судоустрій і статус суддів ).

А отже Апеляційний суд м. Києва є компетентним судом щодо розгляду даної справи.

В судовому засіданні представник відповідача ОСОБА_2 - адвокат Андраш А.О. підтримала апеляційну скаргу та просила про її задоволення.

Представник позивача адвокат МатросовО.О. заперечував проти доводів апеляційної скарги, вважає ухвалу суду першої інстанції законною і обґрунтованою.

Інші особи в судове засідання не з'явилися, про день та час розгляду справи повідомлені належним чином, причини неявки суду не повідомили. Тому колегія суддів апеляційного суду, керуючись положеннями ст.ст. 371, 372 ЦПК України, вважала за можливе розглянути справу за їх відсутності.

Заслухавши доповідь судді, пояснення учасників судового процесу, перевіривши доводи апеляційної скарги, законність та обґрунтованість ухвали суду в межах апеляційного оскарження, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Задовольняючи клопотання про забезпечення позову, суд першої інстанції, враховуючи обставини та характер спору, наявність підстав, вважав що в подальшому, відповідачами можуть вчинятися дії щодо передачі своїх виключно майнових права інтелектуальної власності на знаки для товарів і послуг за свідоцтвами України № НОМЕР_2 та № НОМЕР_3 іншим особам та щодо припинення дії свідоцтв № НОМЕР_2 та № НОМЕР_3 шляхом відмови від них повністю або частково на торгові марки іншим особам, що значним чином ускладнить вирішення справи, призведе до порушення розумних строків її розгляду, а також унеможливить виконання прийнятого судом рішення у разі задоволення позову.

Колегія суддів вважає, що висновки суду першої інстанції зроблені на підставі повного та об'єктивного дослідження наданих доказів та в повній мірі відповідають вимогам чинного законодавства.

Відповідно до ч.ч.1,3 ст.151 ЦПК України (в редакції чинній на момент постановлення оскаржуваного судового рішення) суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, може вжити заходи забезпечення позову на будь-якій стадії процесу, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Види забезпечення позову повинні бути співмірними із заявленими позивачем вимогами, як передбачає ч.3 ст.152 ЦПК України (в редакції чинній на момент постановлення оскаржуваного судового рішення).

Згідно з роз'ясненнями Постанови Пленуму Верховного Суду України від 22.12.2006 № 9 Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову , розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з 'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

При цьому при вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не учасниками даного судового процесу.

Таким чином, при застосуванні заходів забезпечення позову судом, визначається його відповідність вимогам, на забезпечення яких він вживається, така оцінка відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, та інтересів сторін та інших учасників судового процесу.

В порядку ст.ст. 4, 352 ЦПК України (в редакції від 03.10.2017, що набрала чинності 15.12.2017) кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, а також оскаржити судове рішення в апеляційному порядку, якщо ним порушуються права, свободи, інтереси цієї особи.

ТОВ Клумба.УА реалізувало своє право на звернення до суду за захистом права на знак для товарів і послуг №НОМЕР_1 в складі якого є позначення ІНФОРМАЦІЯ_1 , а також право володіння доменним ім'ям, яке містить позначення ІНФОРМАЦІЯ_1. Вимоги мотивовані тим, що вказані об'єкти права власності вибули з їх володіння незаконно, поза волею власника.

Як вбачається з оспорюваної ухвали, вжиті заходи забезпечення позову стосуються відповідача ОСОБА_2 лише в частині заборони йому вчиняти дії, пов'язані із здійсненням перенаправлення (редиректу) при зверненні до доменного імені ІНФОРМАЦІЯ_1 на будь-які інші імена.

Інші застосовані судом заходи забезпечення позову не стосуються відповідача ОСОБА_2 і, відповідно, не є такими, що порушують його права чи законні інтереси. Також слід зазначити, що ухвалою суду не було вжито заходів забезпечення щодо знаку для товарів і послуг № НОМЕР_4, а тому посилання відповідача ОСОБА_2 на порушення його прав як власника цього знаку є безпідставними.

Заперечуючи обґрунтування ухвали суду про вжиття заходів забезпечення позову посилається на обмеження його прав власника, законного реєстратора доменного імені.

Разом з тим, виходячи із вимог процесуального закону метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі з метою запобігання потенційним труднощам у подальшому виконанні такого рішення.

Передання реєстратором доменного імені ІНФОРМАЦІЯ_1 іншим особам чи внесення до них якихось інших змін призведе до ускладнення як розгляду справи по суті, так і виконання можливого рішення про задоволення позову.

Таким чином, є обґрунтованим висновок суду першої інстанції про необхідність вжиття заходів забезпечення позову шляхом заборони реєстратору вчиняти дії, пов'язані з переделегуванням (переданням) доменного імені ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь будь-яких осіб, крім позивача, а також вчиняти будь-які інші дії щодо внесення змін або записів до бази даних стосовно зазначеного доменного імені, в тому числі здійснювати трансфер (змінювати реєстратора) вказаного доменного імені, до набрання рішенням Деснянського районного суду міста Києва по даній справі законної сили.

Вказані заходи носять тимчасовий характер, обмежують права власника лише в частині відчуження і не пливають на його права володіння та користування цим об'єктом. При цьому вказані заходи забезпечують право на ефективний захист стороні позивача.

Відповідно до ст. 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 29.06.2006 у справі Пантелеєнко проти України зазначив, що засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом. У рішенні від 31.07.2003 у справі Дорани проти Ірландії Європейський суд з прав людини зазначив, що поняття ефективний засіб передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права.

Питання обґрунтованості пред'явлених до відповідача ОСОБА_2 позовних вимог вирішується на стадії ухвалення рішення по суті, а тому здійснення їх оцінки на стадії забезпечення позову не вбачається можливим. Отже доводи апеляційної скарги про відсутність правовідносин між позивачем і відповідачем ОСОБА_2 відхиляються апеляційним судом.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що ухвала суду постановлена з додержанням норм матеріального та процесуального права і підстав для її скасування не вбачає.

Керуючись ст. ст. 367, 374, 375, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, колегія суддів

П О С Т А Н О В И Л А

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - залишити без задоволення.

Ухвалу Деснянського районного суду м. Києва від 10.11.2017 - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення, може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя-доповідач:

Судді:

Повний текст постанови складений 25.01.2018.