Ухвала

від 24.01.2018 по справі 329/96/17

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

Дата документу Справа № 329/96/17

Апеляційний суд Запорізької області

Провадження № 11-кп/778/109/18 Головуючий в 1-й інстанції ОСОБА_1 Єдиний унікальний № 329/96/17 Доповідач в 2-й інстанції ОСОБА_2 Категорія ст.364-1 ч.1 КК України

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 січня 2018 року м. Запоріжжя

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Запорізької області у складі:

головуючого судді ОСОБА_2 ,

суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

при секретарі ОСОБА_5 ,

за участю:

прокурора ОСОБА_6 ,

обвинуваченого ОСОБА_7 ,

захисника адвоката ОСОБА_8 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в апеляційному порядку, кримінальне провадження, внесене до ЄРДР за № 12016080360000347, за апеляційною скаргою прокурора, який брав участь у розгляді кримінального провадження, на вирок Чернігівського районного суду Запорізької області від 27 березня 2017 року відносно

ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Дзержинська Донецької області, громадянина України, освіта вища, одруженого, працює на посаді директора ТОВ «Торгівельно-виробнича компанія «Вугілля Дон Прайм», зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживає: АДРЕСА_2 , раніше не судимий;

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 364-1 КК України,

в с т а н о в и л а:

вироком Чернігівського районного суду Запорізької області від 27 березня 2017 року ОСОБА_7 визнано невинуватим по пред`явленому обвинуваченню у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 364-1 КК України і виправдано у зв`язку із недоведеністю вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ст. 364-1 КК України, в якому він обвинувачується.

Цивільний позов прокурора в інтересах держави в особі відділу освіти, молоді та спорту Чернігівської районної державної адміністрації Запорізької області у кримінальному провадженні до виправданого ОСОБА_7 залишено без розгляду.

Згідно вироку суду першої інстанції, ОСОБА_7 згідно обвинувального акта від 23.01.2017 року обвинувачувався в тому, що, перебуваючи на посаді директора Товариства з обмеженою відповідальністю «ТОРГІВЕЛЬНО-ВИРОБНИЧА КОМПАНІЯ «ВУГІЛЛЯ ДОН ПРАЙМ», будучи службовою особою юридичної особи приватного права, умисно, з метою одержання неправомірної вигоди для себе, використовуючи свої повноваження всупереч інтересів юридичної особи приватного права, достовірно знаючи умови договору поставки вугілля №1 від 11.04.2016 року у період часу з квітня по травень 2016 року, не забезпечивши поставку вугілля до відділу освіти, молоді та спорту Чернігівської районної державної адміністрації від ТОВ «Донбас Крим», як те передбачено умовами документації конкурсних торгів, зловживаючи своїми службовими повноваженнями передав заявки на поставку вугілля ТОВ «Магніт», яким поставлено до відділу освіти молоді та спорту Чернігівської РДА вугілля, якість якого не відповідає умовам вищевказаного договору, унаслідок чого своїми діями завдав державним інтересам істотної шкоди.

Так, відділом освіти, молоді та спорту Чернігівської районної державної адміністрації проведено конкурсні торги щодо закупівлі за державні кошти 250 тонн кам`яного вугілля марки ДГОМ.

У ході проведення вказаних торгів переможцем було обрано Товариство з обмеженою відповідальністю «ТОРГІВЕЛЬНО-ВИРОБНИЧА КОМПАНІЯ «ВУГІЛЛЯ ДОН ПРАЙМ», яке відповідно до пропозиції конкурсних торгів пропонувало здійснити поставку 250 тонн кам`яного вугілля марки ДГОМ, вартістю 1997,00 грн. за 1 тону, на загальну суму 499250,00 грн.

Згідно технічних вимог (специфікації) наданих Товариством з обмеженою відповідальністю «ТОРГІВЕЛЬНО-ВИРОБНИЧА КОМПАНІЯ «ВУГІЛЛЯ ДОН ПРАЙМ» у складі пропозиції конкурсних торгів до комітету з конкурсних торгів відділу освіти, молоді та спорту Чернігівської районної державної адміністрації, вищевказаним товариством для поставки замовнику пропонувалось вугілля марки ДГОМ, розміром від 13 до 50 мм, зольністю на робочий стан не більше 18 %, вологістю не більше 12 %, теплотою згорання не менше 5900 кКал/кг.

Ураховуючи вищезазначене, 11.04.2016 року між відділом освіти, молоді та спорту Чернігівської районної державної адміністрації Запорізької області (ЄДРПОУ 02136117) та Товариством з обмеженою відповідальністю «ТОРГІВЕЛЬНО ВИРОБНИЧА КОМПАНІЯ «ВУГІЛЛЯ ДОН ПРАЙМ» (ЄДРПОУ 39635487) укладено договір поставки №1, про закупівлю за державні кошти 250 тонн кам`яного вугілля марки ДГОМ (13-50).

Відповідно до видаткової накладної №7 від 29.04.2016 року за договором поставки №1 від 11.04.2016 року відділом освіти, молоді та спорту Чернігівської районної державної адміністрації Запорізької області одержано та здійснено оплату за поставку 63608 кг кам`яного вугілля марки ДГОМ (13-50), вартістю 1997,00 грн. за 1 тону, на загальну суму 127025,00 грн.

Також згідно видаткової накладної №8 від 18.05.2016 року за договором поставки №1 від 11.04.2016 року відділом освіти, молоді та спорту Чернігівської районної державної адміністрації Запорізької області одержано та здійснено оплату за поставку 70712 кг кам`яного вугілля марки ДГОМ (13-50); вартістю 1997,00 грн., на загальну суму 141211,86 грн.

Таким чином, за вищезазначеним договором замовнику фактично було поставлено вугілля загальною масою 134320 кг на суму 268236,86 грн.

Поряд з цим, відповідно до протоколу випробувань № UА 1578/2016/3.1 від 02.09.2016 року, вугілля, яке поставлено за договором поставки №1 від 11.04.2016 року відповідає вугіллю марки Д або ДГ, а не ДГОМ, як зазначено у договорі та протоколах випробування, наданих постачальником.

Також, відповідно до випробувань № UА 1578/2016/3.1 від 02.09.2016 року, фактична зольність зазначеного вугілля становить - 37,9 %, а нижча теплота згорання - 4202 ккал/кг, що підтверджує його низьку якість та невідповідність поставленого товару умовам договору та пропозиції конкурсних торгів, а саме технічним вимогам (специфікації).

Окрім зазначеного, пунктом 1.1 договору поставки №1 від 11.04.2016 року (далі - Договору) передбачено, що продавець зобов`язаний поставити протягом 2016 року згідно заявок Покупця вугілля кам`яне марки ДГОМ (13-50) в кількості 250 тонн, а Покупець - прийняти і оплатити його. Ціна 1 тонни Товару складає 1997,00 гривні без ПДВ та з доставкою.

Відповідно до пп.6.3.2 п.6.3 Договору, продавець зобов`язаний забезпечити поставку товару, якість якого відповідає умовам, установленим розділом II цього Договору.

Згідно п.2.1 розділу II Договору продавець повинен передати (поставити) Покупцеві товар, якість якого відповідає Держстандарту, технічним умовам та сертифікатам якості виробника.

Пунктом 2.2 договору встановлено, що якість поставленого вугілля (на кожну партію поставленого вугілля) повинна бути підтверджена копією сертифікату якості завіреною печаткою підприємства та підписом уповноваженої особи.

Поряд з цим, директор ТОВ «ТВК Вугілля Дон Прайм» ОСОБА_7 , будучи службовою особою юридичної особи приватного права, умисно, з метою одержання неправомірної вигоди для себе, використовуючи свої службові повноваження всупереч інтересів юридичної особи приватного права, достовірно знаючи умови договору поставки вугілля №1 від 11.04.2016 року та умови поданої ним пропозиції конкурсних торгів, щодо постачання вугілля виробленого ТОВ «Донбас Крим», одержавши упродовж квітня від представників відділу освіти, молоді та спорту Чернігівської районної державної адміністрації заявки на поставку вугілля, у зазначений період передав заявки на поставку вугілля ТОВ «Магніт», що призвело до поставки 21.04.2016 року та 25.04.2016 року за вказаним договором до Владівської ЗОШ І-III ступенів 134320 кг вугілля на суму 268236,86 грн., якість якого відповідно до протоколу випробувань № ІІА 1578/2016/3.1 від 02.09.2016 року не відповідає умовам вищевказаного договору, унаслідок чого, відповідно до звіту про незалежну оцінку майна та розміру матеріальної шкоди №БО-54 від 12.09.2016 року, проведену Бердянським невідокремленим відділенням ЗТПП, а також висновку №145/11.2 судово-економічної експертизи, проведеної Приватною аудиторською фірмою «Лінара-аудит», державним інтересам завдано істотної шкоди у розмірі 134558,21 грн.

Прокурором, який склав та підписав обвинувальний акт діїобвинуваченого кваліфіковані за ч. 1 ст. 364-1 КК України, як зловживання повноваженнями службовою особою юридичної особи приватного права, а саме, умисне, з метою одержання неправомірної вигоди для себе використання всупереч інтересам юридичної особи приватного права своїх повноважень, яке заподіяло істотну шкоду державним інтересам.

Суд першої інстанції, розглянувши кримінальне провадження в межах висунутого обвинувачення, прийшов до висновку, що в судовому засіданні стороною обвинувачення не надано суду допустимих, належних та достатніх доказів, які б підтверджували, вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 364-1 КК України, в якому обвинувачувався ОСОБА_7 , тому він був визнаний невинуватим і судом виправданий. У зв`язку із тим, що суд дійшов до висновку про невинуватість обвинуваченого, цивільний позов у кримінальному провадженні, відповідно до положень ч. 3 ст. 129 КПК України було залишено без розгляду.

Крім того, на переконання суду, навіть при умові, якщо б було доведено, що якість вугілля не відповідала умовам укладеного договору, стороною обвинувачення не було доведено наявність умислу у обвинуваченого на поставку вугілля неналежної якості, а також не було зазначено, і відповідно не доведено, у чому полягала неправомірна вигода ОСОБА_7 .

В апеляційній скарзі прокурор вважає, вирок суду незаконним та таким, що підлягає скасуванню у зв`язку з невідповідністю висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження в частині виправдання ОСОБА_7 у вчиненні ним кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364-1 КК України. Так, під час винесення вироку суд керувався лише показаннями обвинуваченого ОСОБА_7 ; судом ряд доказів, які були досліджені в судовому засіданні, взагалі не взято до уваги та не надано їм належної правової оцінки; судом визнано всі докази та документи, надані стороною обвинувачення щодо підтвердження вини ОСОБА_7 , недопустимими, не досліджено постанову, якою виділено зазначені матеріали досудового розслідування з іншого кримінального провадження для підтвердження вини ОСОБА_7 . Також суддею безпідставно та без належного обґрунтування відхилено клопотання прокурора щодо вивчення вищевказаної постанови та виділених документів, без винесення відповідної ухвали. Крім того, у вироку суду взагалі відсутні відомості щодо заявленого прокурором клопотання про дослідження зазначеної постанови. Крім того, судом зайнято позицію сторони захисту та докази, що надані адвокатом обвинуваченого ОСОБА_7 визнано допустимими та досліджено їх в ході судового розгляду. Також зазначає, що в мотивувальній частині вироку зазначено, що ОСОБА_7 виправдано у зв`язку із недоведеністю вчинення кримінального правопорушення, у якому він обвинувачується. Проте, в описовій частині вироку судом зазначено, що стороною обвинувачення не доведено, що правопорушення вчинене саме обвинуваченим ОСОБА_7 , тобто зазначені дві різних підстави ухвалення виправдувального вироку.

На підставі викладеного, просить скасувати вирок суду першої інстанції та постановити новий вирок, призначивши ОСОБА_7 за ч. 1 ст. 364-1 КК України покарання у вигляді 2 років обмеження волі із позбавленням права обіймати посади, пов`язані із виконанням організаційно-розпорядчих функцій на 1 рік.

В запереченнях на апеляційну скаргу, які погоджені з ОСОБА_7 , захисник останнього адвокат ОСОБА_8 вважає вирок районного суду законним, обґрунтованим, мотивованим та таким, що базується на всебічному і повному з`ясуванні всіх обставин справи, яким дана належна юридична оцінка. Висновки, викладені у вироку суду, ґрунтуються на правильному застосуванні норм чинного законодавства України, у зв`язку з чим, вимоги прокурора, викладені в апеляційній скарзі, не підлягають задоволенню з огляду на їх необґрунтованість та невідповідність самої скарги вимогам ст. 396 КПК України.

Заслухавши доповідь судді про сутність судового рішення та аргументи скарги; в судових дебатах: прокурора, яка підтримала апеляційну скаргу, просила виправдувальний вирок суду скасувати та ухвалити обвинувальний вирок; обвинуваченого, зокрема і в останньому слові, та його захисника, які заперечували проти доводів апеляційної скарги, вважали вирок суду законним і обґрунтованим; перевіривши матеріали провадження, та обговоривши доводи сторін, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга прокурора, який брав участь у розгляді кримінального провадження, задоволенню не підлягає, з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 370 КПК України, судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.

Згідно з ч. 3 ст. 374 КПК України у разі визнання особи виправданою суд у вироку зазначає формулювання обвинувачення, яке пред`явлене особі і визнане судом недоведеним, а також підстави для виправдання обвинуваченого з зазначенням мотивів, з яких суд відкидає докази обвинувачення.

На переконання колегії суддів вказані вимоги судом першої інстанції були дотримані.

Підстави для виправдання ОСОБА_7 і мотиви, з яких суд відкинув докази обвинувачення, викладені у вироку в повному обсязі.

Так, на підтвердження вини ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 364-1 КК України, сторона обвинувачення посилалась на покази свідків, а також на наступні письмові докази:

- документацію, яка подавалася ТОВ «Торгівельно-виробнича компанія «Вугілля Дон Прайм» для участі проведенні тендеру на поставку кам`яного вугілля до шкіл Чернігівського району Запорізької області;

- копію протоколу огляду місця події від 14.07.2016 року, в якому зафіксований огляд кам`яного вугілля та факт відбору зразків вугілля на території Владівської ЗОШ;

- копію протоколу допиту свідка ОСОБА_9 ;

- копію клопотання про тимчасовий доступ до речей і документів від 19.07.2016 року;

- копію ухвали слідчого судді від 19.07.2016 року про надання тимчасового доступу до речей і документів відділу освіти, молоді та спорту Чернігівської районної державної адміністрації Запорізької області (в тексті ухвали зазначена дата 19.11.2016 року);

- копію постанови про визнання речових доказів та передачу їх на зберігання від 21.07.2016 року;

- копію договору поставки №1 від 11.04.2016 року;

- копію накладної за травень 2016 року б/н;

- копію видаткових накладних №8/1 від 18.05.2016 року, №8 від 18.05.2016 року; рахунку- фактури №7/2 від 29.04.2016 року;

- копію видаткових накладних №7/1 та №7 від 29.04.2016 року;

- копію протоколу тимчасового доступу до речей і документів від 20.07.2016 року з описом;

- копію протоколу огляду від 21.07.2016 року;

- копію протоколу випробувань від 02.09.2016 року, складеного ТОВ «ССІ»;

- запит прокуратури та відповідь на запит з Запорізької об`єднаної державної податкової інспекції ГУ ДФС у Запорізькій області (відділення у Дніпровському районі м. Запоріжжя), а також податкові накладні від: 08.09.2016 року №4, 12.09.2016 року №1609, 27.09.2016 року №9, 12.08.2016 року №378, 04.10.2016 року №1, 09.08.2016 року №1232, 29.07.2016 року №29, 12.10.2016 року №96, 29.07.2016 року №2, 16.09.2016 року №2517, 17.08.2016 року №1, 15.09.2016 року №5, 01.08.2016 року №1, 23.09.2016 року №7, 31.07.2016 року №7, 29.09.2016 року №8, 31.07.2016 року №8, 30.09.2016 року №9, 31.07.2016 року №6, 30.09.2016 року №10, 28.07.2016 року №5, 07.10.2016 року №1, 26.07.2016 року №4, 13.10.2016 року №2, 25.07.2016 року №3, 13.10.2016 року №2, 09.07.2016 року №2, 31.10.2016 року №3, 18.07.2016 року №1, 11.11.2016 року №3, 30.06.2016 року №3, 11.11.2016 року №1, 15.06.2016 року №1, 31.08.2016 року №3, 13.09.2016 року №4, 08.09.2016 року №3, 31.08.2016 року №2, 05.09.2016 року №1, 15.11.2016 року №4, 05.07.2016 року №4, 08.11.2016 року №25, 04.09.2016 року №6, 13.09.2016 року №5, 28.07.2016 року №27, 28.10.2016 року №33, 28.07.2016 року №581, 12.10.2016 року №1912, 05.07.2016 року №1, 09.11.2016 року №1156, 09.11.2016 року №3, 05.07.2016 року №3, 16.06.2016 року №473, 10.11.2016 року №5, 11.11.2016 року №4, 15.06.2016 року №1995, 15.11.2016 року №6, 14.06.2016 року №58, 07.11.2016 року №129, 07.07.2016 року №175, 08.07.2016 року №162, 04.11.2016 року №997, 12.07.2016 року №1, 02.11.2016 року №1, 19.07.2016 року №16, 22.07.2016 року №114, 01.11.2016 року №3, 30.08.2016 року №859, 14.09.2016 року №12, 14.09.2016 року №6, 30.08.2016 року №22, 16.09.2016 року №91, 26.08.2016 року №2, 16.09.2016 року №2462, 23.08.2016 року №37, 10.11.2016 року №4, 16.06.2016 року №7504, 28.07.2016 року №13506, 18.10.2016 року №2818, 28.07.2016 року №13508, 25.10.2016 року №92, 29.09.2016 року №14003, 09.08.2016 року №4007, 03.08.2016 року №1007, 04.10.2016 року №1, 15.08.2016 року №1, 22.09.2016 року №3501, 25.07.2016 року №147, 01.11.2016 року №3, 01.11.2016 року №2;

- копію звіту про незалежну оцінку майна і розміру матеріального збитку від 12.09.2016 року;

- копію висновку судово-економічної експертизи №145/11.2 від 19.12.2016 року.

Кримінальний процесуальний закон (ст. 92 КПК України) покладає на сторону обвинувачення обов`язок доказування не лише обставин, передбачених ст. 91 цього Кодексу, а й обов`язок доказування належності та допустимості представлених доказів.

Колегія суддів погоджується із тим, що оскільки вказані письмові докази були відсутні у реєстрі матеріалів досудового розслідування і не відкривалися обвинуваченому та його захиснику, суд правомірно визнав їх недопустимими відповідно до ч. 12 ст. 290 КПК України і, згідно ч. 2 ст. 89 КПК України в судовому засіданні їх не досліджував.

Постанова про виділення матеріалів досудового розслідування від 25.11.2016 року не могла бути підставою для визнання вищевказаних письмових доказів, з огляду не тільки на те, що вказана постанова була винесена в супереч вимогам ч. 3 ст. 217 КПК України, а і з підстав наведених у попередньому абзаці.

Покази обвинуваченого ОСОБА_7 суд визнав такими, що підтверджують його невинуватість.

З допустимих доказів, а саме із показів допитаних в судовому засіданні свідків сторони обвинувачення ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_9 не випливало, що кам`яне вугілля, яке поставлялося ТОВ «Торгівельно-виробнича компанія «Вугілля Дон Прайм» до Владівської загальноосвітньої школи, було неякісне і таке, що не відповідало відповідним умовам договору поставки. Більше того, усі свідки показали, що особисто на їх переконання, вугілля, що поставлялося до Владівської ЗОШ, ТОВ «Торгівельно-виробнича компанія «Вугілля Дон Прайм» було належної якості, без будь-яких проблем розгорялося та горіло, ніяких скарг від працівників школи, батьків учнів щодо неналежного температурного режиму в приміщеннях школи не було.

За клопотанням захисника в судовому засіданні були досліджені акт по відбору вугілля від 21.07.2016 року, сертифікат якості №57 від 28.07.2017 року, а також протокол випробувань №104/1 від 18.05.2016 року, зі змісту яких випливало, що кам`яне вугілля, яке було поставлено ТОВ «Торгівельно-виробнича компанія «Вугілля Дон Прайм» відповідало умовам договору поставки.

Сторона обвинувачення не заперечувала проти дослідження вказаних доказів і їх допустимість під сумнів не ставила.

Відповідно до ч. 2 ст. 62 Конституції України, ч. 2 ст. 17 КПК України, ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчинені злочину (кримінального правопорушення) і має бути виправданим, якщо сторона обвинувачення не доведе винуватість особи поза розумним сумнівом, а, відповідно до ч. 3 ст. 62 Конституції України та ч. 4 ст. 17 КПК України, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на користь такої особи.

Суд, проаналізувавши представлені сторонами докази на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які були досліджені у процесі судового розгляду й оцінені судом за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом і оцінюючи кожен доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності і взаємозв`язку, та враховуючи, що можливості для збору додаткових доказів вичерпано, стороною обвинувачення залишилися нез`ясованими обставини, які мали суттєве значення для законного та обґрунтованого вирішення цього кримінального провадження та ухвалення обвинувального вироку, прийшов до висновку, що стороною обвинувачення не надано жодних переконливих доказів, які б доводили поза розумним сумнівом про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 364-1 КК України, і тому дійшов правильного висновку про виправдання ОСОБА_7 на підставі п. 1 ч. 1 ст. 373 КПК України, з чим також погоджується і колегія суддів.

Отже, доводи апеляційної скарги колегія суддів вважає необґрунтованими, і вона не може бути задоволена, оскільки, виходячи з норм кримінального процесуального закону, апеляційна скарга може бути задоволена апеляційним судом у разі, якщо вона містить посилання на те, в чому саме полягає неправильність оскаржуваного вироку та містить визначені чинним процесуальним законом підстави для скасування або зміни оскаржуваного судового рішення. Лише за об`єктивного підтвердження таких підстав можливе скасування оскаржуваного вироку. Натомість, в апеляційній скарзі прокурор цитує доводи та посилається на докази із обвинувального акта, яким надана правова оцінка судом, а не спростовує об`єктивними даними висновки місцевого суду.

В апеляційній скарзі прокурор просить дослідити докази, які були визнані недопустимими, однак у своїх доводах не спростовує висновків суду щодо їх недопустимості, формально зазначаючи, що суд необґрунтовано залишив без задоволення його клопотання про їх дослідження.

Однак, з цього приводу суд у вироку, на відміну від прокурора в апеляційній скарзі, обґрунтував свою позицію належним чином, у тому числі, із посиланням на Конституцію України, Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та на рішення Європейського Суду з прав людини.

Доводи на предмет того, що у вироку фактично зазначені дві підстави для виправдання, як то недоведеність вчинення кримінального правопорушення (подія) і недоведеність вчинення кримінального правопорушення саме ОСОБА_7 (вина), також є необґрунтованими, з огляду на таке.

Оскільки підставою для виправдання було саме недоведеність вчинення кримінального правопорушення (події) (п. 1 ч. 1 ст. 373 КПК України), на інші умови суд лише звернув увагу і зазначив, що сторона обвинувачення не довела, що кам`яне вугілля, яке поставлялося ТОВ «Торгівельно-виробнича компанія «Вугілля Дон Прайм» до Владівської загальноосвітньої школи не відповідало умовам договору поставки та документації, яка надавалася для участі у проведенні конкурсних торгів відділом освіти, молоді та спорту Чернігівської районної державної адміністрації Запорізької області. В свою чергу, надані стороною захисту акт по відбору вугілля від 21.07.2016 року, сертифікат якості №57 від 28.07.2017 року, а також протокол випробувань №104/1 від 18.05.2016 року свідчать саме про те, що вугілля було поставлене належної якості відповідно до умов договору поставки. Сторона обвинувачення не надала будь-яких доказів того, що ТОВ «Торгівельно-виробнича компанія «Вугілля Дон Прайм» передавало заявки на поставку вугілля ТОВ «Магніт» і, що саме в результаті передачі таких заявок було поставлено вугілля, яке не відповідало умовам договору поставки. Сторона обвинувачення також не довела наявність умислу у обвинуваченого на поставку вугілля неналежної якості до Владівської загальноосвітньої школи, наявність якого є обов`язковою кваліфікуючою ознакою ч. 1 ст. 364-1 КК України.

Обвинувачений вказував, що ніякого умислу на поставку неякісного вугілля в нього не було, з огляду на те, що вугілля поставлялося відповідно до умов договору і належної якості.

Крім того, стороною обвинувачення не зазначено в обвинувальному акті і не доведено під час розгляду справи в суді, в чому саме виразилося одержання неправомірної вигоди обвинуваченим для себе в результаті здіснення поставки вугілля до Владівської загальноосвітньої школи, навіть за умови, якщо якість такого вугілля не відповідала умовам договору, а отже і у чому саме полягала така неправомірна вигода.

Обвинувачений в своїх поясненнях вказував, і це стороною обвинувачення не спростовано, що поставка вугілля за умовами договору поставки була господарською діяльністю ТОВ «Торгівельно-виробнича компанія «Вугілля Дон Прайм» і ніякої неправомірної вигоди від здійснення такої господарської діяльності особисто для себе він не отримував.

Таким чином, приймаючи до уваги вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що вирок суду є законним і обґрунтованим.

Істотних порушень кримінального процесуального законодавства, що тягнуть скасування вироку суду першої інстанції, при апеляційному розгляді справи, не встановлено.

Керуючись ст. ст. 404, 407 КПК України, колегія суддів

у х в а л и л а:

апеляційну скаргу прокурора, який брав участь у розгляді кримінального провадження, залишити без задоволення.

Вирок Чернігівського районного суду Запорізької області від 27 березня 2017 року стосовно ОСОБА_7 залишити без змін.

Ухвала Апеляційного суду Запорізької області набирає законної сили з моменту її проголошення, проте може бути оскаржена учасниками судового провадження протягом трьох місяців з дня її проголошення, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного суду.

Судді:

ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4