Ухвала

від 07.05.2018 по справі 329/96/17

КАСАЦІЙНИЙ КРИМІНАЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 травня 2018 року

м. Київ

Справа № 329/96/17

Провадження № 51-5881ск18

Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати

Касаційного кримінального суду у складі:

головуючого ОСОБА_1 ,

суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

розглянувши касаційну скаргу прокурора, який брав участь у розгляді кримінального провадження судом першої інстанції, на вирок Чернігівського районного суду Запорізької області від 27 березня 2017 року та ухвалу Апеляційного суду Запорізької області від 24 січня 2018 року щодо ОСОБА_4 ,

встановив:

За вирокомЧернігівського районного суду Запорізької області від 27 березня 2017року ОСОБА_4 визнано невинуватим у пред`явленому обвинуваченні за ч.1ст.364-1 КК та виправдано, у зв`язку з не встановленням достатніх доказів для доведення його винуватості.

Ухвалою Апеляційного суду Запорізької області від 24 січня 2018 року вказаний вирок суду першої інстанції щодо ОСОБА_4 залишено без змін.

У касаційній скарзі прокурор, посилаючись на неповноту судового розгляду, невідповідність висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження, надану неправильну оцінку наявним в матеріалах кримінального провадження доказам та неправильне тлумачення положень КПК, просить скасувати ухвалу апеляційного суду щодо ОСОБА_4 та направити кримінальне провадження на новий судовий розгляд.

Перевіривши касаційну скаргу на відповідність вимогам ст. 427 КПК, колегія суддів дійшла висновку, що скаргу подано без додержання вимог зазначеної статті.

Згідно з пунктами 4, 5 ч. 2 ст. 427 КПК касаційна скарга повинна містити обґрунтування заявлених скаржником вимог із зазначенням того, у чому полягає незаконність чи необґрунтованість судових рішень та вимоги особи, яка подає касаційну скаргу.

Так, відповідно до ч. 1ст. 438 КПК підставами для скасування або зміни судового рішення судом касаційної інстанції є лише: істотне порушення вимог кримінального процесуального закону (ст. 412 КПК), неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність (ст. 413 КПК) чи невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого (ст.414КПК).

Посилаючись у касаційній скарзі на незаконність судового рішення, особа, яка подає касаційну скаргу, має вказати на конкретні порушення закону, що є підставами для скасування або зміни судового рішення, і які, на її думку були допущені судами при винесенні судових рішень, навести конкретні аргументи в обґрунтування кожної позиції.

При цьому слід враховувати, що відповідно до ст. 433 КПКсуд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскаржуваному судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Однак всупереч наведеним положенням процесуального закону, в своїй касаційній скарзі прокурор, вказуючи на неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, наводить доводи щодо неповноти судового розгляду, не погоджується з наданою судами оцінкою доказам та заперечує правильність встановлених фактичних обставин кримінального провадження, що в силу статей 433, 438 КПК не є предметом перевірки суду касаційної інстанції.

Крім того, стверджуючи про необхідність скасування ухвали апеляційного суду, прокурор не зазначив, у чому саме полягає незаконність чи необґрунтованість цього судового рішення та які конкретно порушення закону допущено судом апеляційної інстанціїпри розгляді даного кримінального провадження в порядку апеляційної процедури за аналогічними доводами та чому ці порушення слід відносити до безумовних підстав для скасування рішення апеляційного суду касаційним судом.

Суд касаційної інстанції є судом права, відповідно до ст. 433 КПК переглядає судові рішення у межах касаційної скарги, тому відсутність у ній згаданого обґрунтування й недотримання положеньст. 427 цього Кодексу, перешкоджає вирішенню питання про відкриття касаційного провадження.

Також, викладені у скарзі прокурора вимоги до суду касаційної інстанції не відповідають змісту ст. 436 КПК щодо повноважень суду касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги. В прохальній частині скарги прокурор просить скасувати ухвалу апеляційного суду та призначити новий судовий розгляд кримінального провадження, без зазначення вимог стосовно вироку суду першої інстанції.

Оскільки касаційна скарга не відповідає вимогам, які до неї ставляться, її потрібно залишити без руху та встановити строк для усунення зазначених в ухвалі недоліків.

Керуючись ч. 1 ст. 429 КПК, Верховний Суд

постановив:

Залишити касаційну скаргу прокурора без руху і встановитисемиденний строк із дня отримання ухвали на усунення зазначених у ній недоліків.

У разі невиконання викладених в ухвалі вимог касаційну скаргу буде повернуто скаржникові.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді:

ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3