Ухвала

від 29.01.2018 по справі 810/1388/16

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ВЕРХОВНИЙ СУД

УХВАЛА

29.01.2018 Київ К/9901/1975/17 810/1388/16 Верховний Суд у складі судді Касаційного адміністративного суду Хохуляка В.В., перевіривши касаційну скаргу Вишгородської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління державної фіскальної служби у Київській області (яка є правонаступником Ірпінської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області) на постанову Київського окружного адміністративного суду від 06 грудня 2016 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 19 вересня 2017 року у справі № 810/1388/16 за позовом Дочірнього підприємства Рітейл Вест до Ірпінської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

в с т а н о в и в:

Дочірнє підприємство Рітейл Вест звернулося до адміністративного суду з позовом до Ірпінської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень.

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 06 грудня 2016 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 19 вересня 2017 року позовні вимоги - задоволено.

Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій Вишгородська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління державної фіскальної служби у Київській області 19 жовтня 2017 року звернулась з касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України.

Ухвалою судді Вищого адміністративного суду України від 11 жовтня 2017 року касаційну скаргу було залишено без руху з мотивів її невідповідності вимогам статті 213 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) в редакції Закону України від 13 липня 2017 року № 2136-VІІІ, у зв'язку з тим, що до касаційної скарги не додано документ про сплату судового збору, та надано строк на усунення недоліків до 10 листопада 2017 року.

На виконання вимог ухвали Вищого адміністративного суду України від 11 жовтня 2017 року відповідачем на адресу суду надіслано клопотання про продовження строку на усунення недоліки, яке мотивовано неможливістю усунути недоліки вказані в ухвалі про без руху у строк визначений судом.

15 грудня 2017 року розпочав роботу Верховний Суд як найвищий суд у системі судоустрою України, відповідно до пункту 7 Розділу XII Прикінцеві та перехідні положення Закону України Про судоустрій і статус суддів від 02 червня 2016 року № 1402-VIII Вищий адміністративний суд України припинив свою діяльність.

Відповідно до підпункту 4 пункту 1 Розділу VII Перехідні положення Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) (в редакції, що діє з 15 грудня 2017 року) касаційні скарги (подання) на судові рішення в адміністративних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного адміністративного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

22 грудня 2017 року матеріали касаційної скарги передані до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду та визначені Єдиною судовою інформаційно-телекомунікаційною системою судді-доповідачу Хохуляку В.В.

Ухвалою Верховного Суду у складі судді Касаційного адміністративного суду від 22 грудня 2017 року касаційну скаргу Вишгородської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління державної фіскальної служби у Київській області на постанову Київського окружного адміністративного суду від 06 грудня 2016 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 19 вересня 2017 року у справі № 810/1388/16 прийнято до провадження.

Законом України Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів № 2147-VIII від 03 жовтня 2017 року, внесено зміни до КАС України, шляхом викладення його в іншій редакції.

Відповідно до положень частини третьої статті 3 КАС України, що діє з 15 грудня 2017 року провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до Закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до підпункту 12 пункту 1 Розділу VII Перехідні положення КАС України заяви і скарги, подані до набрання чинності цією редакцією Кодексу, провадження за якими не відкрито на момент набрання ним чинності, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу. Такі заяви чи скарги не можуть бути залишені без руху, повернуті або передані за підсудністю, щодо них не може бути прийнято рішення про відмову у прийнятті чи відмову у відкритті провадження за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу, якщо вони подані з додержанням відповідних вимог процесуального закону, які діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Ухвалою Верховного Суду у складі судді Касаційного адміністративного суду від 02 січня 2018 року клопотання відповідача про продовження строку на усунення недоліків задоволено та продовжено строк до 12 січня 2018 року. При цьому, відповідача зобов'язано надати належним чином оформлений документ на підтвердження повноважень особи, яка підписала касаційну скаргу, що необхідно для вирішення питання про прийняття касаційної скарги.

12 січня 2018 року Вишгородською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління державної фіскальної служби у Київській області на адресу Верховного суду повторно направлено клопотання про продовження строку на усунення недоліків касаційної скарги, яке мотивовано неможливістю сплати судового збору у даній справі з огляду на відсутність на розрахунковому рахунку податкового органу достатньої суми коштів.

Разом з тим, розглянувши вказане клопотання, суд дійшов висновку, що у його задоволенні слід відмовити.

Відповідно до частини першої статті 88 КАС України (в редакції, що діяла на момент звернення з касаційною скаргою), які кореспондуються з приписами частини першої та другої статті 8 Закону України Про судовий збір від 08 липня 2011 року № 3674-VI єдиною підставою для зменшення розміру належних для оплати судових витрат, звільнення від їх оплати, відстрочення або розстрочення сплати судового збору є врахування судом майнового стану сторони, тобто фізичної або юридичної особи.

При цьому, особа, яка заявляє відповідне клопотання, згідно частин першої статті 71 КАС України (в редакції, що діяла на момент звернення з касаційною скаргою) повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий/фінансовий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.

Проте, на підтвердження доводів викладених у вказаному клопотанні, заявником не надано жодних доказів на їх підтвердження.

Також, суд зазначає, що згідно абзацу другого пункту 45 Порядку складання, розгляду, затвердження та основних вимог до виконання кошторисів бюджетних установ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2002 року № 288, під час складання на наступний рік розписів відповідних бюджетів, кошторисів, планів асигнувань загального фонду бюджету, планів надання кредитів із загального фонду бюджету та планів спеціального фонду, планів використання бюджетних коштів (крім планів використання бюджетних коштів одержувачів) і помісячних планів використання бюджетних коштів враховуються обсяги здійснених видатків і наданих кредитів з бюджету згідно з тимчасовими розписами відповідних бюджетів та тимчасовими кошторисами, тимчасовими планами використання бюджетних коштів і тимчасовими помісячними планами використання бюджетних коштів.

Статтею 129 Конституції України передбачено, що однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 19 червня 2001 року у справі Креуз проти Польщі право на суд не є абсолютним, воно може обмежуватися державою різноманітними засобами, в тому числі фінансовими. Вимога сплатити судовий збір не обмежує право заявників на доступ до правосуддя.

Згідно з положеннями Закону України Про судовий збір від 08 липня 2011 року № 3674-VI органам фіскальної служби не надано пільг щодо сплати судового збору.

Органи доходів і зборів є державними органами, які утримуються за рахунок Державного бюджету України, та мають право в межах бюджетних асигнувань здійснити розподіл коштів, якими можна було б забезпечити сплату судового збору.

Податковим органом не надано належних доказів які б підтверджували сукупність послідовних та регулярних дій, спрямованих на отримання достатнього для сплати судового збору фінансування з Державного бюджету України. Також, не зазначено в який розумний строк недоліки касаційної скарги можуть бути усунуті.

Відповідно до частини першої статті 55 КАС України сторона, третя особа в адміністративній справі, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.

Згідно із частиною третьою статті 55 КАС України (в редакції від 03 жовтня 2017 року, чинній на дату вчинення судом процесуальної дії) юридична особа, суб'єкт владних повноважень, який не є юридичною особою, бере участь у справі через свого керівника або члена виконавчого органу, уповноваженого діяти від її (його) імені відповідно до закону, статуту, положення (самопредставництво юридичної особи), або через представника.

Пунктом 1 частини першої статті 59 КАС України передбачено, що повноваження представників сторін та інших учасників справи мають бути підтверджені довіреністю фізичної або юридичної особи.

Згідно із частиною третьою статті 59 КАС України довіреність від імені юридичної особи видається за підписом (електронним цифровим підписом) посадової особи, уповноваженої на це законом, установчими документами.

Відповідно до частини шостої статті 59 КАС України оригінали документів, зазначених у цій статті, копії з них, засвідчені суддею, або копії з них, засвідчені у визначеному законом порядку, приєднуються до матеріалів справи.

У відповідності до частини восьмої статті 59 КАС України у разі подання представником до суду заяви, скарги, клопотання він додає довіреність або інший документ, що посвідчує його повноваження, якщо в справі немає підтвердження такого повноваження на момент подання відповідної заяви, скарги, клопотання.

Враховуючи викладене, сторона у справі має право на звернення до суду самостійно або через представника лише на підставі документу, що посвідчує його повноваження у визначеному законом порядку.

З матеріалів касаційного провадження вбачається, що ухвалою Верховного Суду у складі судді Касаційного адміністративного суду від 02 січня 2018 року про продовження строку на усунення недоліків, заявника було зобов'язано надати належним чином оформлений документ на підтвердження повноважень особи, яка підписала касаційну скаргу.

Проте, на виконання вимог даної ухвали представником Вишгородської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління державної фіскальної служби у Київській області ОСОБА_2 надано копію довіреності засвідчену цією ж особою.

Доказів на підтвердження наявності у ОСОБА_2 встановлених законом повноважень щодо засвідчення копії довіреності суду касаційної інстанції не надано.

За таких обставин, касаційна скарга Вишгородської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління державної фіскальної служби у Київській області підписана представником відповідача за відсутності підтвердження повноважень такої особи на здійснення представництва.

Враховуючи викладене, суд не вбачає підстав для прийняття до розгляду вказаної касаційної скарги, оскільки її підписано особою, право якої на вчинення таких дій не підтверджено у встановленому законом порядку.

У відповідності до пункту 1 частини п'ятої статті 332 КАС України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається суддею-доповідачем також, якщо касаційна скарга подана особою, яка не має адміністративної процесуальної дієздатності, не підписана або підписана особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не зазначено.

Відповідно до частини восьмої статті 169 КАС України повернення касаційної скарги не позбавляє права на повторне звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

Відповідно до частини сьомої статті 332 КАС України копія ухвали про повернення касаційної скарги надсилається учасникам справи у порядку, визначеному статтею 251 цього Кодексу. Скаржнику надсилається копія ухвали про повернення касаційної скарги разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами. Копія касаційної скарги залишається в суді касаційної інстанції.

Керуючись статтями 169, 248, 327, 332, 355, 359 КАС України, суд -

у х в а л и в:

Відмовити у задоволенні клопотання Вишгородської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління державної фіскальної служби у Київській області про продовження строку на усунення недоліків касаційної скарги у справі № 810/1388/16.

Касаційну скаргу Вишгородської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління державної фіскальної служби у Київській області на постанову Київського окружного адміністративного суду від 06 грудня 2016 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 19 вересня 2017 року у справі № 810/1388/16 за позовом Дочірнього підприємства Рітейл Вест до Ірпінської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень - повернути заявнику.

Копію ухвали про повернення касаційної скарги надіслати учасникам справи, скаржнику - копію даної ухвали разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя В.В. Хохуляк