ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ
65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua
веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua
УХВАЛА
"29" січня 2018 р.м. Одеса Справа № 916/215/17
Господарський суд Одеської області у складі головуючого судді Щавинської Ю.М., судді Смелянець Г.Є., судді Лічмана Л.В.
при секретарі судового засідання Шейнцис О.О.
При розгляді скарги: Товариства з обмеженою відповідальністю «ГЛОБАЛСІТІВЕСТ» (65014, м. Одеса, вул. Базарна, буд. 25) на дії державного виконавця Першого Приморського відділу Державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції (65026, м. Одеса, Польський узвіз, 6) у справі № 916/215/17
За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «ГЛОБАЛСІТІВЕСТ» (65014, м. Одеса, вул. Базарна, буд. 25);
до відповідача: Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «ІНВЕСТБАНК» 65125, м. Одеса, вул. Велика Арнаутська, 2-Б);
про стягнення 330650,64 грн.
та за зустрічним позовом: Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «ІНВЕСТБАНК» ;
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «ГЛОБАЛСІТІВЕСТ» ;
про визнання недійсною додаткової угоди
за участю:
представника позивача (заявника): ОСОБА_1, довіреність № б/н від 04.09.2017р.;
представника відповідача: не з'явився;
представника суб'єкта оскарження: не з'явився.
ВСТАНОВИВ:
Рішенням господарського суду Одеської області від 08.06.2017р. у справі №916/215/17 позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ГЛОБАЛСІТІВЕСТ» задоволено частково. Стягнуто з Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «ІНВЕСТБАНК» (65125, м. Одеса, вул. Велика Арнаутська, 2 Б, код ЄДРПОУ 20935649) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ГЛОБАЛСІТІВЕСТ» (65014, м. Одеса, вул. Базарна, буд. 25, код ЄДРПОУ 40258725) заборгованість з орендної плати у розмірі 330552/триста тридцять тисяч п'ятсот п'ятдесят дві/ грн. 56 коп. та витрати по сплаті судового збору у розмірі 4 958/чотири тисячі дев'ятсот п'ятдесят вісім/ грн. 29 коп. В решті позову відмовлено.
У задоволенні зустрічного позову Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «ІНВЕСТБАНК» відмовлено.
Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 01.08.2017р. вищевказане рішення суду залишено без змін.
10.08.2017р. на виконання вищевказаного рішення видано відповідний наказ.
21.08.2017р. до суду від Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «ІНВЕСТБАНК» на вищевказане рішення господарського суду Одеської області та постанови Одеського апеляційного господарського суду надійшла касаційна скарга, у зв'язку із чим 22.08.2017р. матеріали справи № 916/215/17 були направлені до Вищого господарського суду України.
17.11.2017р. у справі № 916/215/17 від Товариства з обмеженою відповідальністю «ГЛОБАЛСІТІВЕСТ» надійшла скарга на дії державного виконавця Першого Приморського відділу Державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції, згідно якої останній просить суд:
- визнати незаконними дії старшого державного виконавця Першого Приморського відділу Державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції ОСОБА_2 щодо винесення повідомлення про повернення виконавчого документу стягувачу без прийняття до виконання від 01.11.2017р.;
- визнати незаконним та скасувати вищевказане повідомлення;
- зобов'язати державного виконавця відкрити виконавче провадження по справі №916/215/17 від 01.11.2017р. про стягнення з ПАТ „Комерційний банк „Інвестбанк» на користь ТОВ «ГЛОБАЛСІТІВЕСТ» заборгованості з орендної плати у розмірі 330552,56 грн. та витрат по сплаті судового збору у розмірі 4958,29 грн.
В обґрунтування подання вказаної скарги скаржник зазначає, що він 30.10.2017р. звернувся до відділу ДВС з заявою про відкриття виконавчого провадження щодо виконання наказу Господарського суду Одеської області від 10.08.2017р.
Проте 07.11.2017р. ним було отримано повідомлення про повернення виконавчого документу стягувачу без прийняття до виконання на підставі п. 4 ч. 4 ст. 4 Закону України „Про виконавче провадження» із зазначенням того, що правлінням Національного банку України 11.01.2017р. було прийнято рішення № 17-рш Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію Публічного акціонерного товариства КБ Інвестбанк .
Посилаючись на приписи ч. 4 та ч. 6 ст. 36 Закону України „Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» скаржник зазначає, що початок тимчасової адміністрації не є підставою для припинення, розірвання або невиконання договорів про надання послуг (виконання робіт), які забезпечують господарську діяльність банку, зокрема, договорів про оренду нерухомого майна, надання комунальних послуг, послуг зв'язку, охорони.
Таким чином, введення тимчасової адміністрації та подальше відкликання банківської ліцензії ПАТ КБ Інвестбанк не є підставою для звільнення останнього від оплати отриманих послуг щодо власного майна, у зв'язку із чим винесене державним виконавцем повідомлення про повернення виконавчого документу стягувачу є незаконним.
Ухвалою суду від 20.11.2017р. розгляд питання по вищевказаній скарзі було відкладено до повернення матеріалів справи №916/215/17 до господарського суду Одеської області.
Постановою Вищого господарського суду України від 29.11.2017р. рішення Господарського суду Одеської області від 08.06.2017р. та постанову Одеського апеляційного господарського суду від 01.08.2017р. залишено без змін.
08.12.2017р. до канцелярії суду від відповідача надійшло клопотання (т.3 а.с.23-24) про повернення скарги на підставі ч. 6 ст. 63 ГПК України з огляду на неналежне відправлення позивачем скарги суб'єкту оскарження, а також з урахуванням невідправлення такої скарги відповідачу.
Розпорядженням керівника апарату суду від 18.01.2018р., з огляду на перебування члена колегії судді Оборотової О.Ю. з 25.12.2017р. по 26.01.2018р. у відпустці, призначено повторний автоматичний розподіл скарги у справі №916/215/17, за результатами якого розгляд скарги розподілено колегії суду у складі: головуючий суддя Щавинська Ю.М., суддя Смелянець Г.Є., суддя Лічман Л.В.
Ухвалою суду від 19.01.2018р., з урахуванням набрання 15.12.2017р. чинності Закону України від 03.10.2017р. №2147-VIII "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів", яким, зокрема, Господарський процесуальний кодекс України викладений в новій редакції, скаргу призначено до розгляду в засіданні суду 29.01.2018р. згідно до ст.ст.339, 342 ГПК України.
У судове засідання 29.01.2018р. з'явився представник позивача (скаржника), який просив суд задовольнити скаргу у повному обсязі.
Представник відповідача та представник суб'єкта оскарження у судове засідання 29.01.2018р. не з'явилися, про місце та час розгляду справи повідомлялися належним чином шляхом направлення на їх адреси вищевказаної ухвали суду від 19.01.2018р., а також шляхом повідомлення відповідними телефонограмами від 26.01.2018р. (т.3 а.с.30,31).
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника скаржника, проаналізувавши наявні докази у сукупності та надавши їм відповідну правову оцінку, суд дійшов наступних висновків:
Згідно до ст. 339 ГПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права.
Приписами п. а) ч. 1 ст. 341 ГПК України, скаргу може бути подано до суду у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її права.
Як зазначає скаржник, повідомлення державного виконавця від 01.11.2017р. про повернення виконавчого документу стягувачу без прийняття до виконання було отримано ним 07.11.2017р.
В подальшому скаргу на дії державного виконавця скаржником на адресу суду було направлено 16.11.2017р., та отримано Господарським судом Одеської області 17.11.2017р., що підтверджується відповідною експрес-накладною № 59000296509757 (т.3 а.с.10).
Таким чином, скаржник звернувся до суду зі скаргою без пропущення встановленого десятиденного строку.
При цьому суд відмовляє у задоволенні клопотання відповідача про повернення скарги ТОВ «ГЛОБАЛСІТІВЕСТ» на підставі ч. 6 ст. 63 ГПК України, оскільки у чинному під час вирішення питання щодо прийняття скарги до розгляду Господарському процесуальному кодексі України відсутні норми, які б передбачали повернення скарги без розгляду.
Вирішуючи питання по суті скарги, суд зазначає наступне.
Щодо вимоги про визнання незаконними дій відділу ДВС щодо винесення повідомлення про повернення виконавчого документу стягувачу без прийняття до виконання від 01.11.2017р., суд вказує таке.
Відповідно до ст. 326 ГПК України судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.
Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.
За частиною 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Положеннями ч. 3 ст. 343 ГПК України встановлено, що якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону , в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.
Відповідно до ч.1 п. 1 ст. 26 вказаного Закону України „Про виконавче провадження» , виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону, зокрема, за заявою стягувача про примусове виконання рішення.
Як встановлено судом, ТОВ «ГЛОБАЛСІТІВЕСТ» 31.10.2017р. звернулось до Першого Приморського відділу Державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції із заявою про відкриття виконавчого провадження з виконання наказу Господарського суду Одеської області від 10.08.2017р. у справі № 916/2198/15.
Згідно до ч. 1 ст. 13 Закону України „Про виконавче провадження» , під час здійснення виконавчого провадження виконавець вчиняє виконавчі дії та приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складення актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.
Відповідно до ч. 4 ст. 4 Закону України „Про виконавче провадження» в редакції, чинної на момент винесення оскаржуваного повідомлення, виконавчий документ повертається стягувачу органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем без прийняття до виконання протягом трьох робочих днів з дня його пред'явлення, зокрема, якщо Національним банком України прийнято рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку-боржника.
Як слідує з відомостей, які містяться на сайті Фонду гарантування вкладів фізичних осіб та є загальнодоступними, відповідно до рішення Правління Національного банку України від 11 січня 2017 року № 17-рш Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію Публічного акціонерного товариства КБ Інвестбанк виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 12.01.2017 року № 86 Про початок процедури ліквідації ПАТ КБ Інвестбанк та делегування повноважень ліквідатора банку .
Згідно з зазначеним рішенням розпочато процедуру ліквідації Публічного акціонерного товариства КБ Інвестбанк з 13 січня 2017 року до 12 січня 2019 року включно, призначено уповноважену особу Фонду гарантування та делеговано всі повноваження ліквідатора ПАТ КБ Інвестбанк , визначені, зокрема, статтями 37, 38, 47-52, 521, 53 Закону Про систему гарантування вкладів фізичних осіб , в тому числі з підписання всіх договорів, пов'язаних з реалізацією активів банку у порядку, визначеному Законом, окрім повноважень в частині організації реалізації активів банку, провідному професіоналу з питань врегулювання неплатоспроможності банків відділу організації процедур ліквідації неплатоспроможних банків департаменту управління активами ОСОБА_3 строком на два роки з 13 січня 2017 року до 12 січня 2019 року включно.
Як слідує з матеріалів справи, 01.11.2017р. старшим державним виконавцем Першого Приморського відділу ДВС м. Одеси Головного територіального управління юстиції в Одеській області ОСОБА_2 на підставі п. 4 ч. 4 ст. 4 Закону України „Про виконавче провадження» , з огляду на прийняття 11.01.2017р. Національним банком України рішення №17-рш „Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ „КБ „Інвестбанк» , було винесено повідомлення про повернення виконавого документу (наказу Господарського суду Одеської області від 10.08.2017р. у справі № 916/215/17) стягувачу без прийняття до виконання (т.3а.с.6).
Приймаючи до уваги вищевказані приписи чинного законодавства, суд доходить до висновку, що дії державного виконавця щодо винесення повідомлення про повернення виконавчого документу без прийняття до виконання від 01.11.2017р. є правомірними, що в свою чергу виключає можливість визнання таких дій незаконними.
Одночасно, суд з врахуванням того, що вимоги скаржника стосовно визнання незаконним та скасування вищевказаного повідомлення з подальшим зобов'язанням державного виконавця відкрити виконавче провадження стосовно виконання наказу Господарського суду Одеської області від 10.08.2017р. у справі № 916/215/17 є похідними від первісної вимоги, у задоволенні якої було відмовлено, останні є такими, що також задоволенню не підлягають.
При цьому як слідує зі змісту скарги, позивач (стягувач), як на підставу для задоволення поданої скарги, посилається на норми ч. 4 та ч. 6 ст. 36 Закону України „Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» .
Згідно до ч. 4 ст. 36 вказаного Закону початок тимчасової адміністрації не є підставою для припинення, розірвання або невиконання договорів про надання послуг (виконання робіт), які забезпечують господарську діяльність банку, зокрема договорів про оренду нерухомого майна, надання комунальних послуг, послуг зв'язку, охорони. У разі припинення, розірвання або порушення умов таких договорів з боку контрагентів банку Фонд має право вимагати відшкодування збитків у порядку, встановленому законодавством України.
Обмеження, встановлене пунктом 1 частини п'ятої цієї статті, згідно якої під час тимчасової адміністрації не здійснюється задоволення вимог вкладників та інших кредиторів банку не поширюється на зобов'язання банку, зокрема, щодо витрат, пов'язаних із забезпеченням його господарської діяльності відповідно до частини четвертої цієї статті (п. 2 ч. 6 ст. 36 Закону).
З урахуванням вказаних норм чинного законодавства, позиція скаржника зводиться до того, що введення тимчасової адміністрації та подальше відкликання банківської ліцензії ПАТ «Комерційний банк «ІНВЕСТБАНК» не є підставою, що звільняє останнього від оплати отриманих послуг щодо свого власного майна, та відповідно не є підставою для повернення виконавчого документа.
Разом з тим, вказана позиція є хибною та такою, що ґрунтується на помилковому тлумаченні законодавчих норм у сукупності, оскільки, по-перше, позивачем ототожнюються норми щодо введення тимчасової адміністрації та введення процедури ліквідації банку, а, по-друге, порядок виконання рішення суду регламентовано спеціальним законом „Про виконавче провадження» , положення п. 4 ч. 4 якого у відповідній редакції імперативно передбачають дії державного виконавця у даному випадку.
Крім того, суд вважає за необхідне зазначити, що позивач жодним чином не позбавлений права з метою фактичного виконання судового рішення вирішити це питання у порядку, визначеному Законом України „Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» .
Враховуючи вищевикладене, у задоволенні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «ГЛОБАЛСІТІВЕСТ» слід відмовити.
Керуючись ст.ст. 234, 339 Господарського процесуального кодексу України, суд -
УХВАЛИВ:
1. У задоволенні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «ГЛОБАЛСІТІВЕСТ» на дії державного виконавця Першого Приморського відділу Державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції у справі № 916/215/17 відмовити.
Повний текст ухвали складено 31.01.2018р.
Ухвала набирає чинності 29.01.2018р. та може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного господарського суду через Господарський суд Одеської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня складення повного тексту ухвали.
Головуючий суддя Ю.М. Щавинська
Суддя Г.Є.Смелянець
Суддя Л.В Лічман
Суд | Господарський суд Одеської області |
Дата ухвалення рішення | 29.01.2018 |
Оприлюднено | 02.02.2018 |
Номер документу | 71944673 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Одеської області
Щавинська Ю.М.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні