Постанова

від 23.03.2018 по справі 916/215/17

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 березня 2018 року Справа № 916/215/17 Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Бєляновського В.В.,

суддів: Величко Т.А., Поліщук Л.В.

при секретарі - Колбасовій О.Ф.

за участю представників:

Від позивача: ОСОБА_1

Від відповідача: не з'явився

Від органу ДВС: не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі

апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ГЛОБАЛСІТІВЕСТ»

на ухвалу господарського суду Одеської області від 29 січня 2018 року, головуючий суддя в І інстанції Щавинська Ю.М., судді Смелянець Г.Є, ОСОБА_2, повний текст якої було складено 31.01.2017 року в м. Одесі

за скаргою: Товариства з обмеженою відповідальністю «ГЛОБАЛСІТІВЕСТ» на дії державного виконавця

у справі № 916/215/17

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «ГЛОБАЛСІТІВЕСТ»

до: Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «ІНВЕСТБАНК»

про стягнення 330 650,64 грн.

ВСТАНОВИВ:

У листопаді 2017 року ТОВ «ГЛОБАЛСІТІВЕСТ» звернулося до господарського суду Одеської області зі скаргою в порядку ст. 121-2 ГПК України на дії старшого державного виконавця Першого Приморського відділу державної виконавчої служби міста ОСОБА_3 територіального управління юстиції в Одеській області, в якій просило:

- визнати незаконними дії старшого державного виконавця Першого Приморського відділу державної виконавчої служби міста ОСОБА_3 територіального управління юстиції в Одеській області ОСОБА_4 щодо винесення повідомлення про повернення виконавчого документу стягувачу без прийняття до виконання від 01.11.2017р.,

- визнати незаконною та скасувати постанову старшого державного виконавця Приморського відділу державної виконавчої служби міста ОСОБА_3 територіального управління юстиції в Одеській області ОСОБА_4 щодо повідомлення про повернення виконавчого документа стягувачу без прийняття до виконання від 01.11.2017р.;

- зобов'язати державного виконавця відкрити виконавче провадження по справі № 916/215/17 від 01.11.2017р. про стягнення з ПАТ „Комерційний банк „Інвестбанк» на користь ТОВ «ГЛОБАЛСІТІВЕСТ» заборгованості з орендної плати у розмірі 330552,56 грн. та витрат по сплаті судового збору у розмірі 4958,29 грн.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 29.01.2018 року у задоволені скарги ТОВ «ГЛОБАЛСІТІВЕСТ» на дії державного виконавця Першого Приморського відділу державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції по справі № 916/215/17 відмовлено.

Не погоджуючись з вказаною ухвалою, ТОВ «ГЛОБАЛСІТІВЕСТ» звернулося до Одеського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить її скасувати та ухвалити нове рішення, яким задовольнити його скаргу на дії старшого державного виконавця Першого Приморського відділу державної виконавчої служби міста ОСОБА_3 територіального управління юстиції в Одеській області. Апеляційна скарга обґрунтована порушенням норм матеріального і процесуального права та мотивована посиланнями на ті ж самі обставини, що викладені в скарзі на дії державного виконавця.

Відзиви на апеляційну скаргу від відповідача та органу Державної виконавчої служби не надходили.

Про день, час і місце розгляду апеляційної скарги сторони та орган державної виконавчої служби в порядку передбаченому ст. ст. 120, 121 ГПК України заздалегідь були повідомлені належним чином, проте відповідач та орган державної виконавчої служби не скористалися наданим законом правом на участь своїх представників в засіданні суду. Враховуючи, що частиною 12 ст. 270 ГПК передбачено, що неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи, колегія суддів вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу за відсутності в судовому засіданні представників відповідача та органу державної виконавчої служби за наявними у справі матеріалами.

Обговоривши доводи апеляційної скарги, вислухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, перевіривши правильність застосування судом норм матеріального і процесуального права при винесенні оскаржуваної ухвали, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено місцевим господарським судом, рішенням господарського суду Одеської області від 08.06.2017р. у справі №916/215/17, залишеним без змін постановою Одеського апеляційного господарського суду від 01.08.2017р., позов задоволено частково, стягнуто з ПАТ «Комерційний банк «ІНВЕСТБАНК» на користь ТОВ «ГЛОБАЛСІТІВЕСТ» заборгованість з орендної плати у розмірі 330552 грн. 56 коп. та витрати по сплаті судового збору у розмірі 4 958 грн. 29 коп. В решті позову відмовлено. У задоволенні зустрічного позову ПАТ «Комерційний банк «ІНВЕСТБАНК» відмовлено.

10.08.2017 року на виконання вказаного рішення господарським судом Одеської області було видано відповідний наказ.

Постановою Вищого господарського суду України від 29.11.2017р. рішення господарського суду Одеської області від 08.06.2017р. та постанову Одеського апеляційного господарського суду від 01.08.2017р. залишено без змін.

30.10.2017 року ТОВ «ГЛОБАЛСІТІВЕСТ» звернулось до Першого Приморського відділу державної виконавчої служби міста ОСОБА_3 територіального управління юстиції в Одеській області з заявою про відкриття виконавчого провадження.

01.11.2017 року державним виконавцем Першого Приморського відділу державної виконавчої служби міста ОСОБА_3 територіального управління юстиції в Одеській області ОСОБА_4 винесено повідомлення про повернення виконавчого документа стягувачу без прийняття до виконання на підставі п. 4 ч. 4 ст. 4 Закону України Про виконавче провадження у зв'язку з тим, що правлінням Національного банку України було прийнято рішення № 17-рш від 11.01.2017р. Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію Публічного акціонерного товариства КБ Інвестбанк .

Обґрунтовуючи підстави звернення до суду зі скаргою на дії державного виконавця скаржник посилаючись на приписи ч. 4 та ч. 6 ст. 36 Закону України „Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» вказує те, що введення тимчасової адміністрації та подальше відкликання банківської ліцензії ПАТ КБ Інвестбанк не є підставою для звільнення останнього від оплати отриманих послуг щодо власного майна, у зв'язку із чим винесене державним виконавцем повідомлення про повернення виконавчого документу стягувачу є незаконним.

Відмовляючи у задоволенні скарги ТОВ «ГЛОБАЛСІТІВЕСТ» на дії старшого державного виконавця Першого Приморського відділу державної виконавчої служби міста ОСОБА_3 територіального управління юстиції в Одеській області господарський суд виходив із того, що відповідно до ч. 4 ст. 4 Закону України „Про виконавче провадження» , в редакції чинній на момент винесення оскаржуваного повідомлення, виконавчий документ повертається стягувачу органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем без прийняття до виконання протягом трьох робочих днів з дня його пред'явлення, зокрема, якщо Національним банком України прийнято рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку-боржника. Прийнявши до уваги вищевказані приписи законодавства та врахувавши, що на підставі рішення Правління Національного банку України від 11 січня 2017 року № 17-рш Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію Публічного акціонерного товариства КБ Інвестбанк виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 12.01.2017 року № 86 Про початок процедури ліквідації ПАТ КБ Інвестбанк та делегування повноважень ліквідатора банку , суд дійшов висновку, що дії державного виконавця щодо винесення повідомлення про повернення виконавчого документу без прийняття до виконання від 01.11.2017р. є правомірними, що в свою чергу виключає можливість визнання таких дій незаконними.

Колегія суддів погоджується з правомірним та обґрунтованим висновком місцевого суду про відмову у задоволенні скарги ТОВ «ГЛОБАЛСІТІВЕСТ» на дії старшого державного виконавця Першого Приморського відділу державної виконавчої служби міста ОСОБА_3 територіального управління юстиції в Одеській області, з огляду на таке.

Згідно з ст. 339 ГПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права.

Приписами п. а) ч. 1 ст. 341 ГПК України встановлено, що скаргу може бути подано до суду у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її права.

Як зазначає скаржник, повідомлення державного виконавця від 01.11.2017р. про повернення виконавчого документу стягувачу без прийняття до виконання було отримано ним 07.11.2017р.

Скаргу на дії державного виконавця скаржником на адресу суду було надіслано 16.11.2017р. та отримано господарським судом Одеської області 17.11.2017р., що підтверджується відповідною експрес-накладною № 59000296509757.

Отже, слід вважати скаргу поданою в межах встановленого вказаною статтею процесуального строку.

Згідно з частиною 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За змістом ч. 1 ст. 18 ГПК України судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.

Частиною 1 ст. 327 ГПК України передбачено, що виконання судового рішення здійснюється на підставі наказу, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції.

Статтею 1 Закону України „Про виконавче провадження» визначено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Відповідно до ч. 1 п. 1 ст. 26 Закону України „Про виконавче провадження» , виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону, зокрема, за заявою стягувача про примусове виконання рішення.

Судом установлено, що 31.10.2017 року ТОВ «ГЛОБАЛСІТІВЕСТ» звернулося до Першого Приморського відділу державної виконавчої служби міста ОСОБА_3 територіального управління юстиції в Одеській області з заявою про відкриття виконавчого провадження з примусового виконання наказу господарського суду Одеської області від 10.08.2017р. у справі № 916/215/17.

Згідно з ч. 1 ст. 13 Закону України „Про виконавче провадження» , під час здійснення виконавчого провадження виконавець вчиняє виконавчі дії та приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складення актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.

Положеннями пункту 4 ч. 4 ст. 4 Закону України Про виконавче провадження імперативно встановлено, виконавчий документ повертається стягувачу органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем без прийняття до виконання протягом трьох робочих днів з дня його пред'явлення, якщо Національним банком України прийнято рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку-боржника.

З відомостей розміщених на сайті Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, які є загальнодоступними, вбачається, що на підставі рішення Правління Національного банку України від 11.01.2017 року № 17-рш «Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію Публічного акціонерного товариства «КБ «Інвестбанк» виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 12.01.2017 року № 86 «Про початок процедури ліквідації ПАТ «КБ «Інвестбанк» та делегування повноважень ліквідатора банку» .

Згідно з цим рішенням розпочато процедуру ліквідації Публічного акціонерного товариства «КБ «Інвестбанк» з 13 січня 2017 року до 12 січня 2019 року включно, призначено уповноважену особу Фонду гарантування та делеговано всі повноваження ліквідатора ПАТ «КБ «Інвестбанк» , визначені, зокрема, статтями 37, 38, 47-52, 521, 53 Закону «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» , в тому числі з підписання всіх договорів, пов'язаних з реалізацією активів банку у порядку, визначеному Законом, окрім повноважень в частині організації реалізації активів банку, провідному професіоналу з питань врегулювання неплатоспроможності банків відділу організації процедур ліквідації неплатоспроможних банків департаменту управління активами ОСОБА_5 строком на два роки з 13 січня 2017 року до 12 січня 2019 року включно.

Як вбачається з матеріалів справи, 01.11.2017р. старшим державним виконавцем Першого Приморського відділу ДВС м. Одеси Головного територіального управління юстиції в Одеській області ОСОБА_4 на підставі п. 4 ч. 4 ст. 4 Закону України „Про виконавче провадження» , у зв'язку з прийняттям 11.01.2017р. Національним банком України рішення №17-рш „Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ „КБ „Інвестбанк» , було винесено повідомлення про повернення виконавчого документу - наказу господарського суду Одеської області від 10.08.2017р. у справі № 916/215/17 стягувачу без прийняття до виконання.

З огляду на вищевикладене, колегія суддів вважає, що господарський суд першої інстанції дійшов правомірного висновку про те, що дії державного виконавця щодо винесення повідомлення про повернення виконавчого документу без прийняття до виконання від 01.11.2017р. є правомірними, що в свою чергу виключає можливість визнання таких дій незаконними.

При цьому, врахувавши, що вимоги скаржника щодо визнання незаконним та скасування вищевказаного повідомлення з подальшим зобов'язанням державного виконавця відкрити виконавче провадження стосовно виконання наказу господарського суду Одеської області від 10.08.2017р. у справі № 916/215/17 є похідними від первісної вимоги, місцевий господарський суд дійшов обґрунтованого висновку, що останні є також такими, що задоволенню не підлягають.

При цьому, обґрунтовуючи вимоги скарги позивач посилається на норми ч. 4 та ч. 6 ст. 36 Закону України „Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» , згідно з якими початок тимчасової адміністрації не є підставою для припинення, розірвання або невиконання договорів про надання послуг (виконання робіт), які забезпечують господарську діяльність банку, зокрема договорів про оренду нерухомого майна, надання комунальних послуг, послуг зв'язку, охорони. У разі припинення, розірвання або порушення умов таких договорів з боку контрагентів банку Фонд має право вимагати відшкодування збитків у порядку, встановленому законодавством України. Обмеження, встановлене пунктом 1 частини п'ятої цієї статті, згідно якої під час тимчасової адміністрації не здійснюється задоволення вимог вкладників та інших кредиторів банку не поширюється на зобов'язання банку, зокрема, щодо витрат, пов'язаних із забезпеченням його господарської діяльності відповідно до частини четвертої цієї статті (п. 2 ч. 6 ст. 36 Закону).

Таким чином, скаржник вважає, що введення тимчасової адміністрації та подальше відкликання банківської ліцензії ПАТ «Комерційний банк «ІНВЕСТБАНК» не є підставою, що звільняє останнього від оплати отриманих послуг щодо свого власного майна, та відповідно не є підставою для повернення виконавчого документа.

Проте, такі доводи є наслідком помилкового довільного тлумачення позивачем змісту вказаних правових норм, оскільки, по-перше, позивачем ототожнюються норми щодо введення тимчасової адміністрації та введення процедури ліквідації банку, а, по-друге, порядок виконання рішення суду врегульовано спеціальним законом „Про виконавче провадження» , положення п. 4 ч. 4 ст. 4 якого імперативно встановлено дії державного виконавця у даному випадку.

Положеннями ч. 3 ст. 343 ГПК України встановлено, що якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.

Враховуючи наведене, колегія суддів апеляційної інстанції вважає, що судом першої інстанції правомірно відмовлено у задоволенні скарги ТОВ «ГЛОБАЛСІТІВЕСТ» на дії державного виконавця Першого Приморського відділу державної виконавчої служби міста ОСОБА_3 територіального управління юстиції в Одеській області

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків, викладених у судовій ухвалі, що оскаржується.

З урахуванням наведених правових положень та встановлених обставин даної справи, колегія суддів вважає доводи викладені скаржником в апеляційній скарзі необґрунтованими, оскільки вони спростовуються зібраними по справі доказами та не відповідають вимогам закону, що регулює спірні правовідносини. За таких обставин колегія суддів не знаходить законних підстав для повного чи часткового задоволення вимог апеляційної скарги.

Враховуючи вищевикладене колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції було повно та всебічно з'ясовано обставини, що мають значення для справи, надано їм належну правову оцінку та винесено оскаржувану ухвалу з дотриманням норм матеріального і процесуального права, що дає підстави для залишення її без змін.

З огляду на приписи ст.ст. 129, 344 ГПК України, судові витрати за подання та розгляд апеляційної скарги покладаються на скаржника.

Керуючись ст.ст. 253, 269, 270, 275, 276, 281-284, 339 ГПК України, Одеський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

Ухвалу господарського суду Одеської області від 29 січня 2018 року у справі № 916/215/17 залишити без змін, а апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ГЛОБАЛСІТІВЕСТ» - без задоволення.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду.

Повний текст постанови складений 23.03.2018р.

Головуючий суддя: Бєляновський В.В.

Судді: Величко Т.А.

ОСОБА_6