Постанова

від 29.05.2018 по справі 916/215/17

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 травня 2018 року

м. Київ

Справа № 916/215/17

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Дроботової Т.Б. - головуючого, Пількова К.М., Чумака Ю.Я.,

здійснивши перегляд у порядку письмового провадження постанови Одеського апеляційного господарського суду від 23.03.2018 (судді: Бєляновський В.В., Величко Т.А., Поліщук Л.В.) та ухвали Господарського суду Одеської області від 29.01.2018 (судді: Щавинська Ю.М., Смелянець Г.Є., Лічман Л.В.) у справі № 916/215/17

за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "ГЛОБАЛСІТІВЕСТ",

за скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "ГЛОБАЛСІТІВЕСТ"

на дії державного виконавця у справі

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ГЛОБАЛСІТІВЕСТ"

до Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "ІНВЕСТБАНК"

про стягнення 330 650,64 грн,

за зустрічним позовом Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "ІНВЕСТБАНК"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ГЛОБАЛСІТІВЕСТ"

про визнання недійсною додаткової угоди,

В С Т А Н О В И В:

Рішенням Господарського суду Одеської області від 08.06.2017, залишеним без змін постановою Одеського апеляційного господарського суду від 01.08.2017, позов задоволено частково, стягнуто з Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "ІНВЕСТБАНК" (далі - ПАТ "КБ "ІНВЕСТБАНК") на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ГЛОБАЛСІТІВЕСТ" (далі - ТОВ "ГЛОБАЛСІТІВЕСТ") заборгованість з орендної плати у сумі 330 552,56 грн і витрати зі сплати судового збору у сумі 4 958,29 грн. У решті позову відмовлено. У задоволенні зустрічного позову ПАТ "КБ "ІНВЕСТБАНК" відмовлено.

10.08.2017 на виконання цього рішення Господарським судом Одеської області видано відповідний наказ.

Постановою Вищого господарського суду України від 29.11.2017 рішення Господарського суду Одеської області від 08.06.2017 та постанову Одеського апеляційного господарського суду від 01.08.2017 залишено без змін.

У листопаді 2017 року ТОВ "ГЛОБАЛСІТІВЕСТ" звернулося до місцевого господарського суду зі скаргою на дії державного виконавця, в якій просило визнати незаконними дії старшого державного виконавця Першого Приморського відділу державної виконавчої служби міста Одеси Головного територіального управління юстиції в Одеській області Яцини О.С. щодо винесення повідомлення про повернення виконавчого документа стягувачу без прийняття до виконання від 01.11.2017; визнати незаконною та скасувати постанову старшого державного виконавця щодо повідомлення про повернення виконавчого документа стягувачу без прийняття до виконання від 01.11.2017; зобов'язати державного виконавця відкрити виконавче провадження у справі № 916/215/17 від 01.11.2017 про стягнення з ПАТ "КБ ІНВЕСТБАНК" на користь ТОВ "ГЛОБАЛСІТІВЕСТ" заборгованості з орендної плати у розмірі 330 552,56 грн та витрат по сплаті судового збору у розмірі 4 958,29 грн.

В обґрунтування скарги скаржник посилався на те, що введення тимчасової адміністрації та подальше відкликання банківської ліцензії ПАТ "КБ ІНВЕСТБАНК" не є підставою для звільнення банку від оплати отриманих послуг щодо власного майна, у зв'язку з чим винесене державним виконавцем повідомлення про повернення виконавчого документа стягувачу є незаконним.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 29.01.2018 у задоволенні скарги ТОВ "ГЛОБАЛСІТІВЕСТ" на дії державного виконавця відмовлено.

Мотивуючи ухвалу, місцевий господарський суд виходив із правомірності дій державного виконавця щодо винесення спірного повідомлення про повернення виконавчого документа без прийняття до виконання, оскільки Правлінням Національного банку України прийнято рішення від 11.01.2017 № 17-рш "Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію Публічного акціонерного товариства "КБ ІНВЕСТБАНК", що відповідно до частини 4 статті 4 Закону України "Про виконавче провадження" є підставою для повернення органом державної виконавчої служби виконавчого документа стягувачеві.

Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 23.03.2018 ухвалу Господарського суду Одеської області від 29.01.2018 залишено без змін із тих же підстав.

Не погоджуючись з ухваленими у справі судовими рішеннями, ТОВ "ГЛОБАЛСІТІВЕСТ" звернулося до із касаційною скаргою на постанову Одеського апеляційного господарського суду від 23.03.2018 та ухвалу Господарського суду Одеської області від 29.01.2018, в якій просить їх скасувати та задовольнити скаргу ТОВ "ГЛОБАЛСІТІВЕСТ" на дії державного виконавця.

Підставами для скасування оскаржених постанови та ухвали у справі скаржник вважає неправильне застосування судами положень пункту 4 статті 4 Закону України "Про виконавче провадження", частини 6 статті 36 Закону України "Про систему гарантування вкладів", посилаючись на обов'язковість рішень судів та незаконність у цьому випадку дій державного виконавця при винесенні повідомлення про повернення виконавчого документу стягувачу.

Відзивів на касаційну скаргу від відповідача та органу державної виконавчої служби не надійшло.

Переглянувши оскаржені у справі постанову та ухвалу, дослідивши наведені у касаційній скарзі доводи і заперечення на неї, перевіривши наявні матеріали справи щодо правильності застосування господарськими судами норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Викладені у касаційній скарзі доводи скаржника не можуть бути підставами для скасування оскаржених у справі судових рішень, оскільки вони суперечать дійсним обставинам справи та приписам чинного законодавства, не спростовують аргументованих висновків господарських судів попередніх інстанцій.

Колегія суддів зазначає, що оскаржені у справі судові рішення ухвалено із додержанням норм матеріального і процесуального права, тому вони підлягають залишенню без змін із таких підстав.

Відмовляючи у задоволенні скарги стягувача на дії державної виконавчої служби, місцевий господарський суд, з яким погодився і суд апеляційної інстанції, установив, що державний виконавець у цьому випадку діяв у межах та у спосіб, визначених Законом України "Про виконавче провадження", що унеможливлює неправомірність його дій при винесенні спірного повідомлення про повернення виконавчого документа стягувачеві.

Згідно зі статтею 339 Господарського процесуального кодексу України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права.

За змістом статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 1 Закону України "Про виконавче провадження" визначено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Відповідно до статті 26 Закону України "Про виконавче провадження" виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону, зокрема, за заявою стягувача про примусове виконання рішення.

Судами установлено, що 31.10.2017 ТОВ "ГЛОБАЛСІТІВЕСТ" звернулося до відділу державної виконавчої служби із заявою про відкриття виконавчого провадження з примусового виконання наказу Господарського суду Одеської області від 10.08.2017 у цій справі.

За змістом статті 13 Закону України "Про виконавче провадження" під час здійснення виконавчого провадження виконавець вчиняє виконавчі дії та приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складення актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.

Пунктом 4 частини 4 статті 4 Закону України "Про виконавче провадження" встановлено, що виконавчий документ повертається стягувачу органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем без прийняття до виконання протягом трьох робочих днів з дня його пред'явлення, якщо Національним банком України прийнято рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку-боржника.

Господарські суди попередніх інстанцій також установили, що на підставі рішення Правління Національного банку України від 11.01.2017 № 17-рш "Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію Публічного акціонерного товариства "КБ "ІНВЕСТБАНК" виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 12.01.2017 № 86 "Про початок процедури ліквідації ПАТ "КБ "ІНВЕСТБАНК" та делегування повноважень ліквідатора банку". Згідно із цим рішенням розпочато процедуру ліквідації ПАТ "КБ "ІНВЕСТБАНК" із 13.01.2017 до 12.01.2019 включно, призначено Уповноважену особу Фонду та делеговано всі повноваження ліквідатора ПАТ "КБ "ІНВЕСТБАНК", визначені, зокрема, статтями 37, 38, 47-52, 521, 53 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", у тому числі з підписання всіх договорів, пов'язаних із реалізацією активів банку у порядку, визначеному Законом, окрім повноважень у частині організації реалізації активів банку, провідному професіоналу з питань врегулювання неплатоспроможності банків відділу організації процедур ліквідації неплатоспроможних банків департаменту управління активами - Красюку Ігорю Івановичу строком на два роки з 13.01.2017 до 12.01.2019 включно.

01.11.2017 державним виконавцем на підставі пункту 4 частини 4 статті 4 Закону України "Про виконавче провадження", у зв'язку з прийняттям 11.01.2017 Національним банком України рішення № 17-рш "Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ "КБ "ІНВЕСТБАНК" було винесено повідомлення про повернення виконавчого документа стягувачеві без прийняття до виконання.

Частиною 3 статті 343 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.

Дослідивши усі обставини та зібрані у справі докази, урахувавши наведені положення законодавства, господарські суди попередніх інстанцій установили, що державний виконавець у цьому випадку, приймаючи спірне повідомлення про повернення виконавчого документа без прийняття до виконання, діяв у межах та у спосіб, визначених Законом України "Про виконавче провадження", тобто із дотриманням положень пункту 4 частини 4 статті 4 цього Закону, що, в свою чергу, виключає можливість визнання таких дій державного виконавця незаконними та скасування зазначеної постанови; доводи, викладені у касаційній скарзі, наведеного не спростовують, вони ґрунтуються на помилковому тлумаченні скаржником норм законодавства у спірних правовідносинах; їм вже було надано оцінку господарськими судами і мотивовано ними відхилено.

Зважаючи на викладене, колегія суддів погоджується із висновками господарських судів про відсутність правових підстав для задоволення скарги позивача на дії державної виконавчої служби.

Згідно зі статтею 300 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

Ураховуючи наведені положення законодавства та обставини, встановлені господарськими судами попередніх інстанцій, колегія суддів зазначає, що оскаржені судові рішення у справі ухвалено із додержанням норм матеріального і процесуального права, тому підстав для їх скасування немає.

Оскільки підстав для скасування судових рішень та задоволення касаційної скарги скаржника не вбачається, судовий збір за подання касаційної скарги слід покласти на скаржника.

Керуючись статтями 300, 301, пунктом 1 частини 1 статті 308, статтями 309, 314, 315, 317, 332 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

П О С Т А Н О В И В :

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ГЛОБАЛСІТІВЕСТ" залишити без задоволення.

Постанову Одеського апеляційного господарського суду від 23.03.2018 та ухвалу Господарського суду Одеської області від 29.01.2018 у справі № 916/215/17 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий Т.Б.Дроботова

Судді: К.М.Пільков

Ю.Я.Чумак