45/227
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел.230-31-34
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
№ 45/227
21.05.07
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Чистий світ - К"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Топливно-енергетична компанія
"Укртрансенерго"
про стягнення 3.947,27 грн.
Суддя Балац С.В.
Представники:
Від позивача: Ільющенков О.П., дов. від 30.01.2007 № 16
Від відповідача: не з'явилися
Суть спору: стягнення 3.947,27 грн. заборгованості за поставлений товар, з яких 3843,00 грн. основного боргу, 72,02 –3% річних, 32,35 грн. –збитків від інфляції.
Позовні вимоги мотивовані тим, що позивач поставив відповідачеві товар, який відповідач отримав, проте не оплатив.
Ухвалою від 30.03.2007 порушено провадження у справі № 45/227 та призначено її до розгляду на 23.04.2007.
Ухвалою від 23.04.2007 розгляд справи відкладався на 21.05.2007.
Представник відповідача у судове засідання не з'явився, належним чином не повідомив про причини неявки на виклик суду та не надав витребуваних ухвалою суду документів. Представник відповідача повідомлений судом про розгляд справи належним чином.
Відповідно до ст. 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.
У судовому засіданні, за згодою позивача, оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши наявні у матеріалах справи докази, суд –
ВСТАНОВИВ:
05.07.2005 відповідач здійснив часткову передоплату по рахунку від 04.07.2005 № 14/105 в сумі 1.647,00 грн.
Позивач на підставі накладної від 19.07.2005 № 4284-1 поставив відповідачеві товар на загальну суму 5490,00 грн. Відповідач на підставі довіреності від 05.07.2005 серія МАА № 334418 вказаний товар отримав.
Позивач направив відповідачеві претензію від 19.07.2006 № 321, в якій вимагав сплатити заборгованість, 3% річних та збитки від інфляції
Відповідно до вимог ст. 11, 509 Цивільного кодексу України між позивачем та відповідачем виникли цивільні правовідносини.
Згідно ч. 1 ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Відповідно до ст. 639 Цивільного кодексу України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом.
Згідно ст. 181 Господарського кодексу України господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.
Отже між сторонами спору виникли договірні відносини.
Статтею 638 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.
Оскільки виходячи із змісту правовідносин, останні є відносинами з поставки товару, то згідно ст. 712 Цивільного кодексу України істотними умовами договору поставки є предмет та ціна.
В накладній від 19.07.2005 № 4284-1, якою передано товар відповідачеві, визначено предмет (товар) та його ціну.
Згідно ч. 5 ст. 626 Цивільного кодексу України договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає із суті договору.
Отже, між позивачем та відповідачем укладено договір поставки, за яким позивач зобов'язувався поставляти відповідачеві товар, а відповідач зобов'язувався його прийняти та оплатити.
Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Статтею 530 Цивільного кодексу України визначено, що якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Оскільки вимога про сплату боргу пред'явлена 19.07.2006, то відповідач зобов'язаний оплатити товар до 25.07.2006 включно.
Враховуючи те, що строк виконання відповідачем свого зобов'язання по оплаті поставленого товару (до 25.07.2006 включно) минув, і на час вирішення спору відповідач не розрахувався за поставлений йому товар, то відповідач відповідно до ст. 612 Цивільного кодексу України вважається таким, що прострочив оплату товару, поставленого за Договором, оскільки він не виконав зобов'язання у строк, встановлений нормою ст. 530 Цивільного кодексу України.
За таких обставин, відповідач з 16.07.2006 вважається таким, що прострочив сплату боргу, тому позовні вимоги в частині стягнення основною боргу в сумі 3843,00 грн. обґрунтовані, підтверджуються матеріалами справи та підлягають задоволенню.
Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Тому вимоги позивача про стягнення з відповідача 32,25 грн. збитків від інфляції за період з вересня 2006 по лютий 2007 та 72,02 грн. 3% річних за період з 04.08.2006 по 20.03.2007 підлягають задоволенню повністю за розрахунком позивача, перевіреним судом.
Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідача.
Керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85, 116-118 Господарського процесуального кодексу України, суд –
В И Р І Ш И В:
Позов задовольнити повністю.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Топливно-енергетична компанія "Укртрансенерго" (01010, м. Київ, вул.. Січневого повстання, 11-А, кв. 54, код 31087364, з будь-якого його рахунку, виявленого державним виконавцем під час прийняття рішення) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Чистий світ - К" (04073, м. Київ, Оболонський р-н, просп. Московський, 21, код 30369774, рах. 260043061501 в АБ "Банк регіонального розвитку", МФО 300540) - 3843 (три тисячі вісімсот сорок три) грн.00 грн. - основного боргу, 72 (сімдесят дві) грн. 02 коп. –3% річних, 32 (тридцять дві) грн. 35 коп. –збитків від інфляції. 102 (сто дві) грн. 00 коп. - витрат по оплаті державного мита, 118 (сто вісімнадцять) грн.. 00 коп. –витрат на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу.
Видати наказ.
Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання повного тексту рішення, оформленого відповідно до ст. 84 ГПК України.
Суддя С. Балац
Дата підписання рішення: 14.06.2007
Суд | Господарський суд міста Києва |
Дата ухвалення рішення | 21.05.2007 |
Оприлюднено | 23.08.2007 |
Номер документу | 719825 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд міста Києва
Балац С.В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні