Рішення

від 11.06.2007 по справі 36/156

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

36/156

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел.486-65-72

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И

№ 36/156                                                                                                         11.06.07 р.

За позовом              Науково-виробничого товариства з обмеженою

                         відповідальністю «Екомед»

До                      Закритого акціонерного товариства «Мегаполіс»

Про                       стягнення заборгованості за договором купівлі-продажу в сумі

                        20094, 52грн.

Суддя   Т.Ю.Трофименко

Представники:

Від позивача          Андрюхова Ю.Б. по довіреності № б/н від 15.05.2007 р.

Від відповідача     не з`явився

В засіданні приймали участь

Обставини справи:

          На розгляд Господарського суду міста Києва передані вимоги Науково-виробничого товариства з обмеженою відповідальністю «Екомед»про стягнення з Закритого акціонерного товариства «Мегаполіс» 20094, 52грн., з яких 17 390, 38 грн. сума основного боргу, 1208, 22 грн. 3 % річних, 1495, 92 грн. пеня.

          Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач в порушення умов договору поставки № 3 фітоконцентратів від 01.01.2004 р. не виконав взяті на себе зобов'язання щодо повної сплати коштів за отриманий товар.

          Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.04.2007 р. порушено провадження у справі № 36/156. Розгляд справи призначено на 21.05.2007 р. об. 10-40 год.

          Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.05.2007 р. в зв'язку з неявкою представника відповідача та невиконання ним вимог суду розгляд справи  відкладено до 11.06.2007 р. до 10-30 год.

          24 травня 2007 р. через канцелярію суду від позивача поступила заява про збільшення позовних вимог, відповідно до поданої заяви просить суд стягнути з відповідача суму основного боргу з урахуванням індексу інфляції в розмірі 23 204, 47 грн., 1309, 84 грн. 3 % річних від простроченої суми, 2342, 42 грн. пені.

          Відповідач повторно в судове засідання не з”явився, вимог суду, викладених в ухвалах суду від 18.04.2007 р. та від 21.05.2007 р. не виконав. Відповідач належним чином повідомлений про призначення справи до розгляду в засіданні господарського суду, про час і місце його проведення.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві. (роз'яснення Президії Вищого Арбітражного суду України від 18.09.97 № 02 - 5/289 із змінами «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України»).

         Про поважні причини неявки в судове засідання повноважного представника відповідача суд не повідомлений. Клопотань  про відкладення розгляду справи від відповідача та доказів належного виконання умов договору  поставки фітоконцентратів № 3  не надходило.

На підставі ст. 75 Господарського процесуального Кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

         Розглянувши подані матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва –

ВСТАНОВИВ:

         01 січян 2004 року між Науково-виробничим товариством з обмеженою відповідальністю «Екомед»(далі позивач) та Закритим акціонерним товариством «Мегаполіс»(далі відповідач) був укладений договір поставки фітоконцентратів № 3.

          Відповідно до умов даного договору позивач передає на умовах та у строки, визначені договором у власність відповідача, а відповідач зобов'язується прийняти та оплатити фітоконцентрати (далі-продукція) згідно переліку, в кількості асортименті та за ціною, вказаною в окремих рахунках-фактурах та накладних на відпуск товару, які оформлюються по разових замовленнях покупця, тобто відповідача на кожну окрему партію поставки. (п.1.1).

        Строк дії даного договору сторони визначили з 01.01.2004 р. по 31.12.2004 року.

        Умовами договору, зокрема п. 3.1 договору поставка продукції передбачено, що поставка продукції покупцю здійснюється на умовах попередньої оплати на підставі замовлення покупця. Замовлення мають регулярний характер. Період (строк) поставки, як правило, не рідше одного разу на місяць.  П. 3.2 договору встановлено, що за рішенням постачальника, тобто позивача поставка продукції може здійснюватись на умовах відстрочки платежу на строк не більше 21 день, якщо менший термін не вказано у видаткових або супроводжувальних документах постачальника. В цьому випадку строк оплати продукції зазначається у рахунках, рахунках-фактурах або у накладних, які продавець, тобто позивач  виписує (виставляє) покупцю, тобто відповідачу і вважається погодженим з покупцем в момент здійснення поставки.

         У відповідності до ст. 265 Господарського кодексу України, за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

           На виконання умов договору позивач передав відповідачу товар на загальну суму 19212, 50 грн., що підтверджується видатковими накладними № П-00000099 від 27.02.2004 року на суму 8287, 50 грн., № П-00000003 від 09.01.2004 р. на суму 10175, 00 грн., № П-00000118 від  12.03.2004 р. на суму 750, 00 грн.

         Проте в вищевказаних видаткових накладних помилково зазначено: договір № П-00000073 від 30.09.2002 р., оскільки позивач надав письмові пояснення про те, що договір  № П-00000073 від 30.09.2002 р. з відповідачем взагалі не укладався, нумерація договорів за зазначеною формою на підприємстві взагалі не використовується.  

         Матеріалами справи встановлено, що відповідач отримав товар на загальну суму 19 212, 50 грн., що підтверджується доданими до матеріалів справи довіреностями № 695632 серії ЯЗК від 27.02.2004 р., № 532585 серії ЯЗИ від 09.01.2004 р., № 695741 серії ЯЗК від 12.03.2004 р.  Проте відповідач сплатив частково кошти за отриманий товар в сумі 5663, 00 грн., а 13549 грн. 50 коп. залишились несплаченими.

        Оцінюючи подані позивачем  докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача є такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі з наступних підстав.

         Згідно ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

         Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

        Як визначено абзацом 1 частини 1 статті 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до абзацу 2 частини 1 статті 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Як визначено частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим кодексом, іншими законами або договором.

          Відповідно зі статтею 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим до виконання сторонами.

         Відповідно до приписів  ст. 526 Цивільного кодексу  зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

     Оскільки на час розгляду справи товар відповідачем отриманий, заборгованість за поставлений за договорами товар в розмірі 13549 грн. 50 коп.  не сплачена, суд вважає вимоги позивача про стягнення з відповідача 13549 грн. 50  є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

       Згідно приписів ст. 625  Цивільного кодексу України  боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора   зобов'язаний  сплатити суму боргу з урахуванням  встановленого  індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних  від прострочення суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

          З огляду на те, що відповідач прострочив  виконання грошового зобов'язання  по договору поставки фітоконцентратів № 3  з відповідача підлягає стягненню основний борг  з урахуванням встановленого індексу інфляції  в розмірі  23 204 грн. 47 коп. (13549 грн. 50  коп. –основний борг + 9654 грн. 97 коп.  індексація), та 3 % річних в сумі 1309 грн. 84 коп.

        Відповідно до п. 7.4 договору у випадку несплати вартості продукції у строки, передбачені п. 3.2 договору постачальник має право застосувати до покупця пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення платежу від недоплаченої суми коштів.   

        Оскільки відповідач припустився прострочки платежу з нього на підставі п. 7.4 договору та Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов»язань» підлягає стягненню пеня в сумі  2342 грн. 42 коп., відповідно до наданого позивачем  уточненого розрахунку пені.

           Витрати  понесені позивачем по сплаті державного мита та витрати на інформаційно –технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача в сумі 268 грн. 57 коп. та 118 грн.  відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст.ст. 44, 49, ст.ст. 82-85 Господарського процесуального Кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги задовольнити повністю.

           Стягнути з Закритого акціонерного товариства «Мегаполіс»(03062, м. Київ, пр. Перемоги, 67; м. Київ, вул.. Фрунзе, 160, офіс 711; код ЄДРПОУ 30524234) на користь Науково-виробничого товариства з обмеженою відповідальністю «Екомед»(04208, м. Київ, пр. Правди, 80А, код ЄДРПОУ 23732912) суму основного боргу з урахуванням індексу інфляції в розмірі 23 204, 47 грн., 1309, 84 грн. 3 % річних від простроченої суми, 2342, 42 грн. пені, 268, 57 грн. державного мита та 118 грн. витрат  на інформаційно –технічне  забезпечення судового процесу.

           Після вступу рішення в законну силу видати наказ.

           Рішення вступає в законну силу після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого у відповідності до ст. 84 ГПК України.

         Суддя                                                                    Трофименко Т.Ю.

           Повний текст рішення виготовлено

                    та підписано 13.06.2007 р.