20/215
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел.230-31-34
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
№ 20/215
14.06.07
За позовом Приватного підприємства «Оптіма-С»
до Товариства з обмеженою відповідальністю «УкрАгроінвест»
про стягнення 40679,29грн.
Суддя Палій В.В.
Секретар Молочна Н.С.
Представники:
від позивача Волик В.В.- предст. (дов. від 30.05.2007р.)
від відповідача не з”явився
ОБСТАВИНИ СПРАВИ:
Позовні вимоги заявлені про стягнення заборгованості в сумі 40679,29грн. (32990,82 грн. - основний борг, 3971,27грн. –пеня, 700,82грн.-3% річних, 3016,68грн.-збитків від інфляції), яка виникла внаслідок неналежного виконання відповідачем зобов'язання за договором №01/06 від 01.06.2006р.
У судовому засіданні 31.05.2007р. представник відповідача надав суду клопотання, у якому просить суд відкласти розгляд справи, з метою надання вмотивованого відзиву на позовну заяву.
Клопотання судом задоволено.
У судовому засіданні 31.05.2007р. оголошено перерву до 06.06.2007р.
У судовому засіданні 06.06.2007р. представник відповідача надав суду відзив на позовну заяву, у якому просить суд у задоволенні позовних вимог відмовити повністю, з підстав, зазначених у відзиві.
Представник позивача заявив усне клопотання про оголошення перерви у судовому засіданні, у зв'язку з необхідністю ознайомитись з відзивом на позовну заяву та надати суду відповідні заперечення.
Клопотання судом задоволено.
У судовому засіданні 06.06.2007р. оголошено перерву до 12.06.2007р.
11.06.2007р. судом одержано письмові пояснення від позивача на відзив відповідача.
У судовому засіданні 12.06.2007р. представник позивача усно підтримав заявлені у позовній заяві вимоги, представник відповідача в усних поясненнях проти позовних вимог заперечив.
У судовому засіданні 12.06.2007р. оголошено перерву до 14.06.2007р., з метою виготовлення повного тексту рішення по справі.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд, -
ВСТАНОВИВ:
01.06.2006р. між ПП «Евротранс»(правонаступником якого є позивач по справі) та ТОВ «УкрАгроінвест»(відповідач по справі) укладено договір №01/06, відповідно до умов якого виконавець (ПП «Евротранс») прийняв на себе зобов'язання розмістити рекламні матеріали замовника в ефірі телевізійних каналів, згідно з додатками до цього договору, а замовник зобов'язався оплатити вказані роботи на умовах цього договору. Умови розміщення рекламних матеріалів вказуються в Додатках до Договору, які є невід'ємною його частиною.
Відповідно до п. 2.8 договору засвідчення факту належного виконання Рекламних послуг за цим договором є Акт здачі-прийняття робіт (надання послуг), підписаний уповноваженими представниками сторін цього договору, в якому повинні бути вказані назва замовника, Рекламні матеріали якого розміщувались, вартість послуг виконавця.
На підтвердження факту надання відповідачу послуг з розміщення рекламних матеріалів, позивач надав суду підписані директором ПП «Евротранс»та директором відповідача Акт №02 прийому-передачі виконаних робіт від 03.08.2006р. на суму 46407,87грн., Акт №03/2 прийому-передачі виконаних робіт від 31.08.2006р. на суму 1651,82грн., Акт №03 прийому-передачі виконаних робіт від 03.09.2006р. на суму 27123,32грн., Акт №04 прийому-передачі виконаних робіт від 01.10.2006р. на суму 37976,23грн., Акт №05 прийому-передачі виконаних робіт від 31.09.2006р. на суму 4961,04грн. Всього на суму 118120,28грн.
Відповідач у відзиві посилається на те, що позивач не надав завдання на кожен місяць надання послуг з трансляції, докази надання послуг відповідно до затверджених Завдань-ефірні довідки з телеканалів, на яких здійснювалось розміщення рекламних матеріалів, розрахунки вартості послуг з розміщення рекламних матеріалів. На думку відповідача, надання зазначених документів необхідно для визначення вартості послуг та встановлення факту їх надання.
Проте, суд вважає, що достатніми та допустимими доказами надання послуг відповідачу є підписані сторонами акти прийому передачі виконаних робіт. Крім того, суд приймає до уваги, що 20.12.2006р. сторонами (зокрема, директором та головним бухгалтером відповідача) підписано Акт звірки взаємних розрахунків по договору №01/06 від 01.06.2006р. Зазначеним Актом підтверджено факт надання позивачем послуг з розміщення рекламних матеріалів замовника на суму 118120,28грн.
Відповідач також зазначає про те, що позивачем представлено три різні акти виконаних робіт за липень 2006року, проте, на думку відповідача, акт виконаних робіт за липень 2006року може бути лише один. Існування трьох різних актів з різними датами та на різні суми є взамовиключаючими.
Суд погоджується із позицією позивача, відповідно до якої первинний документ відображає господарську операцію на період виконання операції. Кожний Акт за липень 2006року підтверджує розміщення реклами в липні згідно ефірних довідок. Загальна вартість розміщення реклами в липні є сумою трьох актів.
Відповідно до п. 3 Договору оплата рекламних послуг виконавця проводиться замовником відповідно наданих рахунків, таким чином, щоб оплата рекламних послуг по цьому договору проводилась на умовах попередньої оплати.
У випадку, якщо фактична вартість робіт перевищує суму передоплати за звітний період, замовник зобов'язується здійснити доплату відповідних сум на підставі рахунків виконавця протягом 10 днів.
Замовник зобов'язується сплатити виконавцю вартість рекламних послуг, вказану в рахунку впродовж 2-х днів з моменту надання такого рахунку.
Відповідач оплатив вартість наданих послуг частково у сумі 85129,46грн., що не заперечується відповідачем.
У відзиві відповідач зазначає про те, що надані позивачем копії рахунків-фактур не містять відомостей про факт їх отримання відповідачем. Крім того, відповідач зазначає, що рахунок-фактура є первинним бухгалтерським документом. Проте, рахунки-фактури, на які посилається позивач, не містять всіх необхідних реквізитів, які повинен містити первинний бухгалтерський документ.
Суд вважає зазначені посилання безпідставними, з огляду на наступне.
Доказом того, що рахунки-фактури одержувались відповідачем є «зміст призначення платежу», який зазначався відповідачем при перерахуванні коштів, а саме, у призначенні платежу є посилання на рахунки №01 від 01.06.2006р., №02 від 25.07.2006р.; №04 від 31.08.2006р.
Рахунок –фактура не є первинним обліковим документом, як помилково зазначає відповідач, оскільки цей документ складається та підписується однією стороною, а факт здійснення господарської операції засвідчують дві сторони.
На день подання позову до суду, сума заборгованості відповідача перед позивачем складає 32990,82 грн. (118120,28грн. –85129,46грн. = 32990,82грн.)
Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог-відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Таким чином, вимога про стягнення з відповідача 32990,82грн. є обґрунтованою та підлягає задоволенню.
Стосовно застосування штрафних санкцій за неналежне виконання зобов'язання, а саме пені у розмірі 3971,27грн. суд вважає за необхідне зазначити наступне.
Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.( п. 1 ст. 612 ЦК України).
Штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання. (ст. 230 ГК України).
Відповідно до п. 6 ст. 231 штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою НБУ, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.
Згідно п. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Ознайомившись з розрахунком штрафних санкцій, який наданий позивачем та передбачений п. 4.1. Договору, суд задовольняє позовні вимоги в цій частині, згідно наданого розрахунку у сумі 3971,27грн. (відповідно до розрахунку суду сума пені складає 4138,46грн., проте, з урахування того, що суд не виходить за межі заявлених позовних вимог, сума пені задовольняється за розрахунком позивача).
Згідно п.2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Таким чином, стягнення 3% річних у сумі 700,82грн. за розрахунком позивача та збитків від інфляції у сумі 3016,38грн. вважається обґрунтованим та підлягає задоволенню.
Витрати по оплаті державного мита та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу згідно ст.49 ГПК України покладаються на відповідача.
Враховуючи наведене, а також те, що відповідач не оспорив ціну позову, позовні вимоги визнаються обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню повністю.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
В И Р І Ш И В:
1. Позовні вимоги задовольнити повністю.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «УкрАгроінвест»(м. Київ, вул. Ак. Кримського, 4а, оф. 405, код ЄДРПОУ 31758823) на користь Приватного підприємства «Оптіма-С»(м. Київ, вул. Кіквідзе, 43, код ЄДРПОУ 30112860, р/р 260062677 в АППБ «Аваль»м. Київ, МФО 300335), а у випадку відсутності коштів-з будь-якого іншого рахунку, виявленого державним виконавцем, під час виконання судового рішення, 32990,82грн.-основного боргу, 3971,27грн. - пені, 700,82грн. –3 % річних, 3016,38грн.-збитків від інфляції, 406,79грн. - державного мита, 118,00 грн. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом 10 днів з дня прийняття.
Суддя В.В.Палій
Суд | Господарський суд міста Києва |
Дата ухвалення рішення | 14.06.2007 |
Оприлюднено | 23.08.2007 |
Номер документу | 719906 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Дніпропетровської області
Пархоменко Наталія Володимирівна
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні