Ухвала

від 05.02.2018 по справі 155/2115/17

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

про відмову у забезпеченні позову

05 лютого 2018 року ЛуцькСправа № 155/2115/17 Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Каленюк Ж.В.,

при секретарі судового засідання Шаблій Л.П.,

за участю позивача ОСОБА_1,

представника відповідача Фищука В.М.,

розглянувши у підготовчому засіданні заяву про забезпечення позову в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Цегівської сільської ради про визнання незаконним та скасування рішення,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулася з позовом до Цегівської сільської ради про визнання незаконним та скасування рішення від 10 жовтня 2017 року №22/2 Про надання згоди на добровільне об'єднання територіальних громад та делегування представників до спільної робочої групи .

Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 11 січня 2018 року справу прийнято до провадження у зв'язку з передачею справи Горохівським районним судом згідно з ухвалою останнього від 20 грудня 2017 року. Одночасно призначено підготовче засідання у справі на 05 лютого 2018 року.

02 лютого 2018 року до суду надійшла заява позивача про вжиття заходів забезпечення позову.

В обґрунтування заяви позивач вказала, що не дивлячись на оскарження у судовому порядку рішення від 10 жовтня 2017 року №22/2, відповідач вживає заходи на подальше його виконання. Так 21 січня 2018 року проведено круглий стіл на тему Децентралізація: нові можливості та перспективи і громадське обговорення проекту рішення Цегівської сільської ради Про добровільне об'єднання територіальних громад , розгляд якого вноситься на сесію ради 15 лютого 2018 року. Проектом рішення передбачено доручити Мар'янівському селищному голові звернутися до Волинської обласної державної адміністрації з пропозицією звернутися до Центральної виборчої комісії про призначення нею перших виборів депутатів і голови Мар'янівської селищної об'єднаної територіальної громади.

Позивач вважає, що громадське обговорення проекту рішення і надалі здійснюється формально і з порушенням вимог законодавства. Прийняття 15 лютого 2018 року рішення Про добровільне об'єднання територіальних громад та його виконання ускладнить або унеможливить ефективний захист або поновлення порушених прав позивача, на захист яких подано позов у справі. Продовження виконання оскаржуваного рішення створює небезпеку нераціонального використання коштів місцевих бюджетів на фінансування заходів, пов'язаних із його реалізацією (відрядження членів робочої групи, канцелярські витрати, витрати робочого часу).

З наведених підстав позивач просила забезпечити позов шляхом зупинення дії рішення Цегівської сільської ради від 10 жовтня 2017 року №22/2.

У підготовчому засіданні позивач заяву про забезпечення позову підтримує з наведених підстав.

Представник відповідача вважає заяву безпідставною. Вважає, що позивач не надала обґрунтованих доказів того, що існує очевидна і реальна небезпека заподіяння шкоди її законним правам, свободам та інтересам до ухвалення рішення у справі або захист цих прав стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно докласти значних зусиль та витрат. Забезпечення позову з підстав наявності очевидних ознак протиправності оскаржуваного рішення не відповідає меті застосування правового інституту забезпечення позову, оскільки суд наперед, без розгляду справи по суті, надасть оцінку рішенню, яке є предметом позову. Суд має врахувати, що зупинення дії рішення вплине на інтереси інших осіб, які беруть участь в процесі добровільного об'єднання територіальних громад.

Представник відповідача просив відмовити в задоволенні клопотання позивача про забезпечення позову.

Суд, заслухавши усні пояснення сторін у справі, перевіривши доводи заяви про забезпечення позову матеріалами справи, дійшов висновку, що у задоволення заяви позивача слід відмовити з таких підстав.

Відповідно до частин першої статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України (КАС України) суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.

Згідно з частиною першою статті 151 КАС України позов може бути забезпечено, зокрема, зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта.

При цьому частиною другою статті 150 КАС України передбачений вичерпний перелік підстав для вжиття заходів забезпечення адміністративного позову. Так забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо: невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Частиною першою статті 152 КАС України визначено, що заява про забезпечення позову подається в письмовій формі і повинна містити, зокрема, обґрунтування необхідності забезпечення позову, а також захід забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності.

З аналізу наведеної норми вбачається, що обов'язковою передумовою вжиття заходів забезпечення позову є обґрунтованість відповідних вимог сторони, в тому числі із зазначенням очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам останньої, неможливості у подальшому без вжиття таких заходів відновити права особи та з обов'язковим поданням доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу забезпечення позову.

Відповідно до вимог пункту 17 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України від 06 березня 2008 року № 2 Про практику застосування адміністративними судами окремих положень Кодексу адміністративного судочинства України під час розгляду адміністративних справ в ухвалі про забезпечення позову суд повинен навести мотиви, з яких він дійшов висновку про існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, або захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а також вказати ознаки, які свідчать про очевидність протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень.

З наведеного вбачається, що суд, розглядаючи заяву про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, з огляду на докази, надані стороною у справі для підтвердження своїх вимог, має пересвідчитись, зокрема, у тому, що існує дійсна і реальна загроза невиконання рішення суду чи суттєва перешкода у такому виконанні, позов слід забезпечити саме у такий спосіб, про який просить позивач, а не якимось менш обмежувальним у правах способом для відповідача, такий спосіб є співмірним обсягу позовних вимог, позивач має легітимну мету забезпечити саме захист своїх прав та інтересів від неправомірних дій відповідача, а не завдати шкоди правам та інтересам відповідача. Вирішуючи клопотання про забезпечення позову, суд має зважати на необхідний баланс процесуальних прав та обов'язків сторін та рішення стосовно вжиття таких заходів жодним чином не повинно мати визначального впливу на рішення, яке згодом має бути ухвалено у зв'язку з оскарженням такого акту. Суд повинен у кожному випадку, виходячи з конкретних доказів, встановити, чи є хоча б одна з названих обставин, і оцінити, чи не може застосуванням заходів забезпечення позову бути завдано ще більшої шкоди, ніж та, якій можна запобігти.

Також, вирішуючи питання про забезпечення позову, суд повинен врахувати інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів (у даному випадку територіальної громади, жителів села (сіл), інтересів яких стосується рішення, яке оскаржується).

До такого висновку спонукає зміст частини першої статті 2 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні місцеве самоврядування в Україні - це гарантоване державою право та реальна здатність територіальної громади - жителів села чи добровільного об'єднання у сільську громаду жителів кількох сіл, селища, міста - самостійно або під відповідальність органів та посадових осіб місцевого самоврядування вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і законів України.

У даному випадку неможливо оцінити, чи не може застосуванням заходів забезпечення позову бути завдано ще більшої шкоди, ніж та, якій можна запобігти. Задоволення клопотання позивача про вжиття заходів забезпечення позову може порушити право територіальних громад на підготовку та вирішення організаційних питань для виконання оспорюваного рішення сільської ради.

Стосовно доводів позивача, що у зв'язку із підготовленим проектом рішення Про добровільне об'єднання територіальних громад , який має вноситися на розгляд Цегівської сільської ради, ускладнюється захист її прав, то варто зауважити, що статтею 7 Закону України Про добровільне об'єднання територіальних громад встановлено порядок підготовки рішень щодо добровільного об'єднання громадян. Цією статтею визначено, що схвалені сільськими, селищними, міськими радами проекти рішень щодо добровільного об'єднання територіальних громад у п'ятиденний строк подаються Раді міністрів Автономної Республіки Крим, обласній державній адміністрації для надання висновку щодо відповідності цього проекту Конституції та законам України. Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласна державна адміністрація протягом 10 робочих днів з дня отримання проекту рішення щодо добровільного об'єднання територіальних громад готує відповідний висновок, що затверджується постановою Ради міністрів Автономної Республіки Крим, розпорядженням голови обласної державної адміністрації.

Лише у разі відповідності проекту рішення щодо добровільного об'єднання територіальних громад Конституції та законам України сільські, селищні, міські ради приймають рішення про добровільне об'єднання територіальних громад або про проведення місцевого референдуму щодо підтримки об'єднання територіальних громад. У разі встановлення невідповідності проекту рішення щодо добровільного об'єднання територіальних громад Конституції та законам України Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласна державна адміністрація повертає його на доопрацювання у порядку, встановленому цим Законом.

З наведеного слідує, що проекти рішень підлягають перевірці на їх відповідність Конституції та законам України обласною державною адміністрацією, що є пересторогою від прийняття незаконних рішень з боку відповідача, що можуть прийматися ним у зв'язку із реалізацією оскаржуваного рішення.

Також суд вважає за необхідне зазначити, що у даному випадку неможливо застосувати заходи забезпечення позову і з підстав наявності очевидних ознак протиправності рішення відповідача та порушення таким рішенням прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, оскільки з урахуванням предмета позову в даній адміністративній справі перевірка протиправності рішення можлива лише на підставі з'ясування фактичних обставин справи, а також оцінки належності, допустимості і достовірності як кожного доказу окремо, так і достатності та взаємного зв'язку доказів у їх сукупності. Тобто, встановлення ознак протиправності оскаржуваного рішення є фактично вирішенням адміністративного спору по суті, що є неприпустимим на даній стадії судового процесу.

На думку суду, позивачем в обґрунтування доводів клопотання не наведено, в чому конкретно полягає існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди саме її правам та інтересам до ухвалення рішення у даній адміністративній справі, а також не вказано обґрунтованих доводів щодо неможливості відновлення порушених прав у подальшому.

Оскільки судом не встановлено, а позивачем не доведено існування обставин, передбачених частиною другою статті 150 КАС України, за наявності яких суд може вжити заходи забезпечення позову шляхом зупинення дії оскаржуваного рішення, то суд дійшов висновку, що заява про забезпечення адміністративного позову задоволенню не підлягає.

Керуючись статтями 150-154, 243, 248, 256, 295 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення адміністративного позову відмовити.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення.

Ухвала про відмову у забезпеченні позову може бути оскаржена.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд протягом п'ятнадцяти днів з дня складення повного тексту ухвали.

Суддя Ж.В. Каленюк

Повний текст ухвали складено судом 05 лютого 2018 року