Рішення

від 30.01.2018 по справі 754/5668/17

ДЕСНЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Номер провадження 2/754/716/18

Справа №754/5668/17

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 січня 2018 року Деснянський районний суд м. Києва в складі:

головуючого - судді - Лісовської О.В.

за участю секретаря - Грей О.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю КТС Інжинірінг про видачу належним чином оформленої трудової книжки, стягнення середнього заробітку за час затримки видачі трудової книжки, -

ВСТАНОВИВ:

Позивачка ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до відповідача ТОВ КТС Інжинірінг про видачу належним чином оформленої трудової книжки, стягнення середнього заробітку за час затримки видачі трудової книжки, мотивуючи свої вимоги тим, що 01.11.2013 року вона була прийнята на роботу - посаду бухгалтера ТОВ КТС Інжинірінг , наказом № 9 від 01.11.2013 року, про що зроблено відповідний запис в трудовій книжці. Протягом всього часу перебування на займаній посаді, позивачка отримувала заробітну плату згідно штатного розкладу. 15.12.2016 року позивачка надала відповідачу заяву про звільнення її з роботи за власним бажанням на підставі ст. 38 КЗпП України з 28.02.2017 року. Проте, 28.02.2017 року директор ТОВ КТС Інжинірінг відмовився підписувати та ознайомлювати позивачку з відповідним наказом про звільнення, видавати трудову книжку та проводити розрахунок при звільненні, а саме за лютий 2017 року в розмірі 3 200, 00 грн., грошова компенсація за невикористані дні щорічної відпустки у розмірі 1 404, 62 грн. 02.03.2017 року ОСОБА_1 надіслала поштою відповідачу копію заяви про звільнення з проханням видати трудову книжку і здійснити остаточний розрахунок. Разом з тим, відповідач на даний час так і не видав їй трудову книжку та не здійснив остаточного розрахунку. Згідно з ст. 235 КЗпП України у разі затримки видачі трудової книжки з вини власника або уповноваженого ним органу працівникові виплачується середній заробіток за весь час вимушеного прогулу. На підставі викладеного позивач звертається до суду з даним позовом, в якому просить суд зобов'язати ТОВ КТС Інжинірінг видати позивачці трудову книжку, оформлену на ім'я ОСОБА_1; стягнути з відповідача на користь позивачки заробітну плату за період з 01.02.2017 року по 28.02.2017 року в сумі 3 200, 00 грн., грошову компенсацію за невикористані дні щорічної відпустки у розмірі 1 404, 62 грн., середній заробіток за весь час вимушеного прогулу у зв'язку з невидачею трудової книжки за період з 01.03.2017 року по 28.04.2017 року в розмірі 6 400, 00 грн.

Ухвалою Деснянського районного суду м. Києва від 28.04.2017 року витребувано у Товариства з обмеженою відповідальністю КТС Інжинірінг наступні докази: розрахунковий лист при звільненні ОСОБА_1; належним чином завірену копію наказу про звільнення ОСОБА_1; належним чином завірену копію штатного розкладу з зазначенням посади та окладу ОСОБА_1

Під час судового розгляду позивачка уточнила позовні вимоги, просила суд зобов'язати ТОВ КТС Інжинірінг видати трудову книжку, оформлену на ім'я ОСОБА_1; стягнути з відповідача на користь позивачки заробітну плату за період з 01.02.2017 року по 28.02.2017 року в сумі 3 200, 00 грн., грошову компенсацію за невикористані дні щорічної відпустки у розмірі 1 404, 62 грн., середній заробіток за весь час вимушеного прогулу у зв'язку з невидачею трудової книжки за період з 01.03.2017 року по 15.09.2017 року в розмірі 22 080, 00 грн. та витрати на правову допомогу в розмірі 5 000, 00 грн.

На початку судового розгляду позивачка та її представник підтримали позовнв вимоги, просили їх задовольнити, у подальшому в судове засідання не з'явилися, про день, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, у своїй заяві ОСОБА_1 просить розглядати справу у їх відсутність. Суд вважає можливим розглядати справу у відсутності позивачки та її представника, за наявних у справі матеріалів.

На початку судового розгляду представник відповідача заперечував проти задоволення позовних вимог, надав до суду письмові заперечення, в яких зазначив, що трудова книжка позивачки знаходиться у неї, оскільки під час виконання ОСОБА_1 обов'язків бухгалтера на неї також був покладений обов'язок щодо ведення трудових книжок працівників Товариства. Крім того, позивачка не з'являється до директора Товариства ОСОБА_2 для здійснення з нею розрахунку. Враховуючи вищевикладене сторона відповідача просила відмовити у позові. У подальшому представник відповідача у судове засідання не з'явився, про день, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, про причини неявки не повідомив. Суд вважає можливим розглядати справу у відсутності представника відповідача, за наявних у справі матеріалів.

Вислухавши пояснення позивачки та її представника, представника відповідача, вивчивши письмові матеріали справи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають задоволенню у повному обсязі з наступних підстав.

Судом встановлено, що позивачка ОСОБА_1 працювала на посаді бухгалтера ТОВ КТС Інжинірінг у період з 01.11.2013 року по 02.03.2017 року, що підтверджується наказами № 9 та № 1 відповідно.

Наказом № 1 від 02.03.2017 року позивачку з 02.03.2017 року було звільнено з займаної посади за власним бажанням на підставі ст. 38 КЗпП України.

У своїх позовних вимогах ОСОБА_1 просить суд стягнути з відповідача на її користь середній заробіток за час затримки видачі трудової книжки за період з 01.03.2017 року по 15.09.2017 року в розмірі 22 080, 00 грн., відповідно до наданого розрахунку, який співідноситься з штатним розписом Товариства, затвердженого наказом № 23 від 30.12.2016 року.

Згідно до ч. 1 ст. 47 КЗпП України власник або уповноважений ним орган зобов'язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу.

Пунктом 4.1 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України від 29.07.1993 року № 58 у разі звільнення працівника всі записи про роботу і нагороди, що внесені у трудову книжку за час роботи на цьому підприємстві, засвідчуються підписом керівника підприємства або спеціально уповноваженою ним особою та печаткою підприємства або печаткою відділу кадрів.

Власник або уповноважений ним орган зобов'язаний видати працівнику його трудову книжку в день звільнення з внесеним до неї записом про звільнення.

При затримці видачі трудової книжки з вини власника або уповноваженого ним органу працівникові сплачується середній заробіток за весь час вимушеного прогулу.

Днем звільнення в такому разі вважається день видачі трудової книжки. Про новий день звільнення видається наказ і вноситься запис до трудової книжки працівника. Раніше внесений запис про день звільнення визнається недійсним у порядку, встановленому пунктом 2.10 цієї Інструкції.

Відповідно до ч. 5 ст. 235 КЗпП України у разі затримки видачі трудової книжки з вини власника або уповноваженого ним органу працівникові виплачується середній заробіток за весь час вимушеного прогулу.

Таким чином, аналіз наведених норм матеріального права дає підстави для висновку, що передбачений частиною 5 статті 235 КЗпП України обов'язок роботодавця щодо виплати середнього заробітку за час вимушеного прогулу настає за умови затримки видачі трудової книжки з його вини, при цьому визначальними є такі юридично значимі обставини, як належне оформлення трудової книжки та її видача в строки передбачені ст. 47 КЗпП України.

Отже, невидача з вини власника або уповноваженого ним органу трудової книжки працівникові у зазначені строки є підставою для відповідальності, передбаченої статтею 235 Кодексу, тобто виплати працівникові його середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу.

Доводи відповідача щодо того, що на ОСОБА_1 були покладені обов'язки ведення трудових книжок працівників ТОВ КТС Інжинірінг нічим не підтверджуються, а тому судом не беруться до уваги. Відповідач не надав жодного належного доказу покладення на позивачку додаткових обов'язків, окрім обов'язків бухгалтера, та того, що остання утримала трудову книжку у себе.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги щодо зобов'язання ТОВ КТС Інжинірінг видати позивачці трудову книжку, оформлену на ім'я ОСОБА_1, та стягнення середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу у зв'язку з невидачею трудової книжки за період з 01.03.2017 року по 15.09.2017 року в розмірі 22 080, 00 грн. є підставними, а тому підлягають задоволенню.

Разом з тим, відповідно до ст. 115 КЗпП України заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором, але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцять календарних днів.

Згідно із ст. 116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум.

В разі спору про розмір сум, належних працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган в усякому випадку повинен в зазначений у цій статті строк виплатити не оспорювану ним суму.

З письмових заперечень відповідача вбачається, що сторона відповідача визнає той факт, що остаточний розрахунок з ОСОБА_1 здійснений не був. Але причиною непроведення розрахунку вказують ухилення позивачки від отримання грошових коштів.

Суд не бере до уваги твердження відповідача щодо ухилення позивачки від отримання остаточного розрахунку, оскільки стороною відповідача не було надано жодного допустимого доказу, який підтверджував б твердження останнього. Крім того, відповідачем не було здійснено жодних дій щодо виконання вимог ст. 116 КЗпП України.

Вищезазначене дає підстави для висновку про задоволення вимог позивачки щодо стягнення з відповідача на користь ОСОБА_1 заробітної плати за період з 01.02.2017 року по 28.02.2017 року в сумі 3 200, 00 грн. та грошової компенсації за невикористані дні щорічної відпустки у розмірі 1 404, 62 грн.

Згідно із вимогами ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Згідно із ч. 1 ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

З вищезазначених норм слідує, що суди повинні належним чином обґрунтовувати свої рішення.

Аналогічна позиція підтримується і практикою Європейського Суду з прав людини, зокрема у справі Бочан проти України від 03.05.2007 року, де зазначено про те, що Європейський Суд встановив порушення ст. 6 Конвенції, у тому числі через те, що національні суди не дали відповідь на аргументи заявниці стосовно правдивості показів свідків та дійсності документів, хоча ці докази були визначальними для рішення по справі.

Слід також зазначити, що однією із засад судочинства, регламентованих п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України, є змагальність сторін та свобода в наданні ними до суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Аналізуючи зібрані по справі докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають задоволенню в повному обсязі, оскільки позов є обґрунтованим та підставним.

Крім того, враховуючи п. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивачки підлягає стягненню судові витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 5 000, 00 грн.

Відповідно до вимог ч. 6 ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь держави підлягає стягненню судовий збір у розмірі 704, 80 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст. 10, 12, 19, 81, 137, 141, 263-265 ЦПК України, ст. 47, 115, 116, 235 КЗпП України, Інструкцією про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України від 29.07.1993 року № 58, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю КТС Інжинірінг про видачу належним чином оформленої трудової книжки, стягнення середнього заробітку за час затримки видачі трудової книжки - задовольнити.

Зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю КТС Інжинірінг видати ОСОБА_1 трудову книжку оформлену на її ім'я.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю КТС Інжинірінг на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1, ІПН: НОМЕР_1, заробітну плату за період з 01.02.2017 року по 28.02.2017 року в сумі 3 200, 00 грн., грошову компенсацію за невикористані дні щорічної відпустки у розмірі 1 404, 62 грн., середній заробіток за весь час вимушеного прогулу у зв'язку з невидачею трудової книжки за період з 01.03.2017 року по 15.09.2017 року в розмірі 22 080, 00 грн., а також витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 5 000, 00 грн.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю КТС Інжинірінг на користь держави судовий збір у розмірі 704, 80 грн.

Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду м. Києва через Деснянський районний суд м. Києва протягом 30 днів з дня проголошення.

Головуючий: