Рішення

від 31.01.2018 по справі 826/11252/16

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

31 січня 2018 року № 826/11252/16

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Смолія І.В., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю УПК-Аудит Лтд. доГоловного управління Державної фіскальної служби у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю УПК-Аудит Лтд. (далі по тексту - позивач, ТОВ УПК-Аудит Лтд. ) звернулись до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві (далі по тексту - відповідач), визнання протиправним та скасування наказу відповідача від 21 березня 2016 року №1581 "Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки аудиторської компанії - товариства з обмеженою відповідальністю УПК-Аудит Лтд. , визнання протиправними дій із призначення перевірки, проведення перевірки та оформлення її результатів актом відповідача від 06 квітня 2016 року №53/26-15-14-04-03/30674018 "Про результати документальної позапланової виїзної перевірки аудиторської компанії - товариства з обмеженою відповідальністю УПК-Аудит Лтд. , визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень №0004981404, №0004991404 від 26 квітня 2016 року.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва адміністративну справу прийнято до свого провадження та призначено до судового розгляду.

В судовому засіданні представники позивача та відповідача не заперечували проти переходу у письмове провадження.

Відповідно до ч.4 ст.122 КАС України суд Ухвалою від 05 вересня 2017 року перейшов в письмове провадження.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з матеріалів справи, в період з 24.03.2016 р. по 30.03.2016 р. ГУ ДФС у м. Києві було проведено документальну позапланову виїзну перевірку АК-ТОВ УПК-Аудит Лтд. з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства по взаємовідносинам з ТОВ АДЕРАГРУП (код 38707838) за період з 01.12.2014 р. по 31.01.2015 p., з ТОВ СКАЙ БУД (38812986) за період з 01.04.2014 р. по 30.04.2014 p.. з ТОВ КЕПГГАЛ СИСТЕМ ГРУП (39529650) за період з 01.02.2015 р. по 28.02.2015 p.. з ТОВ РОНЕРС (39154228) за період з 01.07.2015р. по 31.07.2015р., з ТОВ ГОРСАН (39791208) за період з 01.07.2015р. по 31.07.2015р., з ПП АЛЬФА-ВІП (37674084) за період з 01.03.2015 р. по 31.03.2015 p., з ТОВ ГЛОБАЛ СОЛЮШІОН (39577237) за період з 01.04.2015 р. по 30.04.2015 p., з ТОВ ТРЕЙДПРОМ-ІМПЕКС (38805481) за період з 01.06.2015 р. по 30.06.2015 р. та з контрагентами-покупцями.

За результатами вищезазначеної перевірки ГУ ДФС у м. Києві було складено Акт перевірки № 53/26-15-14-04-03/30674018 від 06.04.2016 року (далі - Акт перевірки), в якому у розділі 4 Висновок зазначено про порушення АК-ТОВ УПК-Аудит ЛТД. : пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 (в редакції Податкового кодексу України чинній в 2014році),п.44.1 ст.44,п.п.134.1.1 п.134.1 ст. 134, п. 135.1 ст. 135, п.137.1 ст. 137 Податкового кодексу України (далі - ПК України), в результаті чого занижено податок на прибуток на суму 3 816 300,00 грн.; п.198.3 ст.198 ПК України, в результаті чого занижено податок на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету на суму 4 240 333.00 грн. 26.04.2016 року, на підставі вищезазначеного Акту перевірки. Відповідачем було прийнято наступні податкові повідомлення-рішення: №0004981404 про збільшення грошового зобов'язання з податку на додану вартість на 6 360 499,50 грн. (в тому числі на 4 240 333,00 грн. за основним платежем та 2120166,50 грн. за штрафними санкціями); №0004991404 про збільшення грошового зобов'язання з податку на прибуток на 3 816 300,00 грн.

Користуючись правом передбаченим ст.56 ПК України АК-ТОВ УПК-Аудит ЛТД. було подано скаргу на податкові повідомлення-рішення до ДФС України.

Рішенням ДФС України від 12.07.2016 №15134/6/99-99-11-01-01-25 Про результати розгляду скарги скаргу АК-ТОВ УПК-Аудит ЛТД. було залишено без задоволення, а податкові повідомлення-рішення - без змін, а також застосовано відповідно до вимог ст. 123 ПК України штрафні санкції за заниження скаржником суми податку на прибуток за 2014 рік та зобов'язано ГУ ДФС у м. Києві розрахувати розмір штрафних санкцій за заниження суми податку на прибуток за 2014 рік та винести окреме податкове повідомлення-рішення.

18.07.2016 року ГУ ДФС у м. Києві на підставі висновків Акта перевірки та рішення ДФС України від 12.07.2016 р. №15134/6/99-99-11-01-01-25 Про результати розгляду скарги , було прийнято окреме податкове повідомлення-рішення № 0012421404 про збільшення грошового зобов'язання з податку на прибуток за штрафними (фінансовими) санкціями на 239 625,00 грн.

В липні 2016 року АК-ТОВ УПК-Аудит ЛТД. було подано до Окружного адміністративного суду м. Києва позов до ГУ ДФС у м. Києві про: визнання протиправним та скасування наказу від 21.03.2016 р. № 1581 Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки АК - ТОВ УПК-Аудит Лтд. ; визнання протиправними дій із призначення перевірки, проведення перевірки та оформлення її результатів актом від 06.04.2016 р. № 53/26-15-14-04-03/30674018 Про результати документальної позапланової виїзної перевірки АК - ТОВ УПК-Аудит Лтд. з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства по взаємовідносинах з 01.12.2014 р. по 31.01.2015 p., з ТОВ СКАЙ БУД (38812986) за період з 01.04.2014 р. по 30.04.2014 p., з ТОВ КЕПІТАЛ СИСТЕМ ГРУП (39529650) за період з 01.02.2015 р. по 28.02.2015 p., з ТОВ РОНЕРС (39154228) за період з 01.07.2015р. по 31.07.2015р.. з ТОВ ГОРСАН (39791208) за період з 01.07.2015р. по 31.07.2015р., з ПП АЛЬФА-ВІП (37674084) за період з 01.03.2015 р. по 31.03.2015 p., з ТОВ ГЛОБАЛ СОЛЮШІОН (39577237) за період з 01.04.2015 р. по 30.04.2015 p., з ТОВ ТРЕЙДПРОМ-ІМПЕКС (38805481) за період з 01.06.2015 р. по 30.06.2015 р. та з контрагентами-покупцями; визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 26.04.2016 р. №0004981404. №0004991404 та від 18.07.2016 р. № 0012421404.

Постановою РАС м. Києва від 08.11.2016 р. у справі №826/11252/16, позов АК¬ТОВ УПК-Аудит ЛТД. було задоволено частково: визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення ГУ ДФС у місті Києві від 26.04.2016 р. №0004981404 і №0004991404 та від 18.07.2016 р. №0012421404, в іншій частині позов було залишено без задоволення (далі - Постанова від 08.11.2016 p.).

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, ГУ ДФС у м. Києві було подано апеляційну скаргу до Київського апеляційного адміністративного суду.

Постановою КААС від 22.02.2017 р. у справі № 826/11252/16, апеляційну скаргу ГУ ДФС у м. Києві було частково задоволено, а саме -скасовано Постанову ОАС м. Києва від 08.11.2016 р. у справі №826/11252/16 в частині визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішснь ГУ ДФС у м. Києві від 26.04.2016 р. №0004981404 про збільшення грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 223 125,00 грн. (в тому числі 178 500,00 грн. - за основним платежем, 44625,00 грн. -за штрафними санкціями), а також №0004991404 про збільшення грошового зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 160 650.00 грн. та прийнято в цій частині нову постанову про залишення позову АК-ТОВ УПК-Аудит ЛТД. без задоволення.

Зі змісту Постанови від 22.02.2017 р. вбачається, що КААС мотивував своє рішення тим, що наявний вирок Обухівського районного суду Київської області від 11.04.2016 р. по справі №372/812/16-к стосовно засновника та керівника ГОВ Горсан за вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч.5 ст. 27. ч.І ст.205. ч.2 ст. 205-1 Кримінального кодексу України (далі - вирок суду), а тому податкові повідомлення-рішення ГУ ДФС у м. Києві від 26.04.2016 р. №0004981404 на суму 223125.00 грн. (в тому числі 178 500,00 грн. за основним платежем, 44 625,00 грн. - за штрафними санкціями), а також №0004991404 на суму 160 650,00 грн. є. за висновком КААС, законними і обгрунтованими.

Позивач, не погоджуючись з Постановою КААС від 22.02.2017 р. в частині відмови в задоволенні позовних вимог, оскаржив її до Вищого адміністративного суду України (далі- ВАСУ). Також, Відповідач не погоджуючись з рішенням суддів попередніх інстанцій подав касаційну скаргу до ВАСУ.

Ухвалою ВАСУ від 07.06.2017 р. у справі № 826/11252/16. касаційну скаргу ГУ ДФС у м. Києві - залишено без задоволення. Касаційну скаргу АК-ТОВ УПК-Аудит ЛТД. - задоволено. Постанову КААС від 22.02.2017 р. у справі № 826/11252/16 скасовано в частині відмови в позові про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень ГУ ДФС у м. Києві від 26.04.2016 р. № 0004981404 в частині збільшення грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 223 125,00 грн. (в тому числі 178 500,00 грн. за основним платежем, 44 625,00 грн. за штрафними санкціями), а також № 0004991404 в частині збільшення грошового зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 160 650,00 грн. Постанову ОАС м. Києва від 08.11.2016 р. у справі № 826/11252/16 скасовано в частині задоволення позову про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень ГУ ДФС у м. Києві від 26.04.2016 р. № 0004981404 в частині збільшення грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 223 125,00 грн. (в тому числі 178 500.00 грн. за основним платежем, 44 625.00 грн. за штрафними санкціями), а також № 0004991404 в частині збільшення грошового зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 160 650.00 грн. В цій частині справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

В іншій частині Постанову ОАС м. Києва від 08.11.2016р. та Постанову КААС від 22.02.2017 р. у справі № 826/11252/16 - залишено без змін

Оцінюючи подані сторонами докази, з урахуванням Ухвали Вищого адміністративного суду України від 07.06.2017 року, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд прийшов до переконання про відмову в задоволенні позовних вимог виходячи з наступних міркувань.

21 березня 2016 року ГУ ДФС у м. Києві прийнято наказ, відповідно до якого, на підставі пп. 78.1.4 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України та у зв'язку із ненаданням пояснень та їх документальних підтверджень в повному обсязі на письмові запити контролюючого органу по взаємовідносинам з ТОВ "АДЕРАГРУП" за період з 01 грудня 2014 року по 31 січня 2015 року, з ТОВ "СКАЙ БУД" за період 01 по 30 квітня 2014 року, з ТОВ "КЕПІТАЛ СИСТЕМ ГРУП" за період з 01 по 28 лютого 2015 року, з ТОВ "РОНЕРС" за період з 01 по 31 липня 2015 року, з ТОВ "ГОРСАН" за період з 01 по 31 липня 2015 року, з ПП "АЛЬФА-ВІП" за період з 01 по 31 березня 2015 року, з ТОВ "ГЛОБАЛ СОЛЮШІОН" за період з 01 по 30 квітня 2015 року, з ТОВ "ТРЕЙДПРОМ-ІМПЕКС" за період з 01 по 30 червня 2015 року, вирішено провести документальну позапланову виїзної перевірку АК-ТОВ "УПК-АУДИТ ЛТД." з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства по взаємовідносинам із вказаними вище контрагентами за відповідний період.

На підставі наказу відповідачем у період з 24 по 30 березня 2016 року проведено документальну позапланову виїзну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства по взаємовідносинам з ТОВ "АДЕРАГРУП" за період з 01 грудня 2014 року по 31 січня 2015 року, з ТОВ "СКАЙ БУД" за період 01 по 30 квітня 2014 року, з ТОВ "КЕПІТАЛ СИСТЕМ ГРУП" за період з 01 по 28 лютого 2015 року, з ТОВ "РОНЕРС" за період з 01 по 31 липня 2015 року, з ТОВ "ГОРСАН" за період з 01 по 31 липня 2015 року, з ПП "АЛЬФА-ВІП" за період з 01 по 31 березня 2015 року, з ТОВ "ГЛОБАЛ СОЛЮШІОН" за період з 01 по 30 квітня 2015 року, з ТОВ "ТРЕЙДПРОМ-ІМПЕКС" за період з 01 по 30 червня 2015 року та з контрагентами-покупцями, за результатами якої складено акт перевірки №53.

Актом перевірки №53 встановлено порушення позивачем, зокрема:

- пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 (в редакції, чинній в 2014 році), п. 44.1 ст. 44, пп. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134, п. 135.1 ст. 135, п. 137.1 ст. 137 ПК України, в результаті чого занижено податок на прибуток на загальну суму 3816300,00 грн., в тому числі за 2014 рік на суму 958500,00 грн., за 2015 рік на суму 2857800,00 грн.;

- п. 198.3 ст. 198 ПК України, в результаті чого занижено податок на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету на суму 4240333,00 грн., в тому числі у квітні 2014 року на суму 560000,00 грн., у грудні 2014 року на суму 505000,00 грн., у січні 2015 року на суму 425000,00 грн., у лютому 2015 року на суму 1140333,00 грн., у березні 2015 року на суму 380000,00 грн., у квітні 2015 року на суму 430000,00 грн., у червні 2015 року на суму 426500,00 грн., у липні 2015 року на суму 373500,00 грн.

За результатами адміністративного (досудового) оскарження, висновки акту перевірки №53 залишено без змін.

На підставі акту перевірки №53 відповідачем 26 квітня 2016 року прийняті оскаржувані рішення:

- №0004981404, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з ПДВ у розмірі 4240333,00 грн. за основним платежем та у розмірі 2120166,50 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями;

- №0004991404, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 3816300,00 грн. за основним платежем;

За результатами адміністративного (досудового) оскарження, рішенням Державної фіскальної служби України від 12 липня 2016 року №15134/16/99-99-11-01-01-25 вказані вище рішення залишено без змін, при цьому встановлено, що відповідачем безпідставно не застосовано до позивача штрафні санкції за заниження суми податку на прибуток за 2014 рік.

Так, на підставі акту перевірки №53 та рішення Державної фіскальної служби України від 12 липня 2016 року №15134/16/99-99-11-01-01-25 відповідачем 18 липня 2016 року прийнято оскаржуване рішення №0012421404, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 239625,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.

25.05.2015 року між Позивачем (Замовник) та ТОВ Горсан (Виконавець) було укладено договір № 2015-2505 (Том № 2 арк. 114-117) про надання послуг (далі - Договір), за умовами якого Виконавець зобов'язався за плату надати Замовнику інформаційні консультаційні послуги з питань сучасного стратегічного менеджменту підприємства, нагальних питань щодо змін загального, столичного, регіонального законодавства, огляд законопроектів та коментарі, питань ведення фінансово-господарської діяльності підприємств усіх форм власності, інша довідкова інформація, а Замовник зобов'язався прийняти належно надані Виконавцем послуги та оплатити їх на умовах і в порядку, зазначених у Договорі.

Пунктом 1.2. Договору сторони погодили, то консультації та інформаційне обслуговування здійснюється виконавцем шляхом надання усних або письмових консультацій українською або російською мовою (за бажанням Замовника).

Вартість послуг Виконавця за Договором складається з вартості усіх актів наданих послуг, з урахуванням ПДВ (п. 3.1. Договору).

Відповідно до п.4.1. Договору з метою надання послуг за цим Договором Виконавець розробляє інформаційні матеріали для працівників Замовника. Згідно з п.4.3 Договору одночасно з інформаційними матеріалами по наданим послугам Виконавець передає Замовнику Акт здачі-приймання наданих послуг, підписаний уповноваженою особою Виконавця та скріплений печаткою Виконавця, у двох примірниках, один з яких для Замовника, один для Виконавця.

Факт надання інформаційно-консультаційних послуг ТОВ Горсан за Договором № 2015-2505 від 25.05.2015 року, підтверджується актами надання послуг №1307/118 від 13.07.2017 року та №1307/119 від 13.07.2017 року на загальну суму 1 071 000,00 грн., додатками до актів приймання - передачі наданих послуг, копія наявні в матеріалах справи.

На думку позивача, зазначені документи є документами, що дають йому право на податковий кредит та включення відповідних витрат до складу валових витрат підприємства.

Відповідно до пп. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 ПК України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Згідно з п. 198.3 ст. 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до п. 198.6 ст. 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Аналіз наведених норм дає підстави зробити висновок, що у ПК України передбачено єдину підставу для формування податкового кредиту, а саме наявність у платника податку - покупця належним чином оформленої податкової накладної або митної декларації.

Судом досліджено податкові накладні, виписані контрагентами, на підставі яких позивачем було сформовано податковий кредит у перевіряємий період, внаслідок чого судом встановлено, що зазначені документи містять усі необхідні підписи уповноважених осіб, скріплені відповідною печаткою та відповідають формі, затвердженій наказом Державної податкової адміністрації України № 969 від 21 грудня 2010 року.

Відповідно до змісту п.п. 201.4 та 201.8 ст. 201 ПК України податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

Згідно з п. 184.1 ст. 184 ПК України реєстрація діє до дати анулювання реєстрації платника податку, яка проводиться шляхом виключення з реєстру платників податку.

Відповідно до п. 2 Порядку заповнення податкової накладної податкову накладну складає особа, яка зареєстрована як платник податку в податковому органі та якій присвоєно індивідуальний податковий номер платника податку на додану вартість.

Судом встановлено, а відповідачем не заперечується, що на час виписки податкових накладних контрагенти були зареєстрованими платником податку на додану вартість та мали свідоцтво платників такого податку.

Отже, сума податку на додану вартість, віднесена ТОВ УПК-Аудит Лтд. до податкового кредиту на підставі господарських операцій з контрагентам підтверджується податковими накладними, оформленими відповідно до вимог ст. 201 ПК України та Порядку заповнення податкової накладної.

Підпунктом 138.1.1 п. 138.1 ст. 138 Податкового кодексу України витрати операційної діяльності включають собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та інші витрати беруться для визначення об'єкта оподаткування з урахуванням пунктів 138.2, 138.11 цієї статті, пунктів 140.2 - 140.5 статті 140, статей 142 і 143 та інших статей цього Кодексу, які прямо визначають особливості формування витрат платника податку.

Відповідно до пп. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 ПК України об'єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом зменшення суми доходів звітного періоду, визначених згідно зі статтями 135 - 137 цього Кодексу, на собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та суму інших витрат звітного податкового періоду, визначених згідно зі статтями 138 - 143 цього Кодексу, з урахуванням правил, встановлених статтею 152 цього Кодексу.

Згідно з п. 135.1 ст. 135 ПК України доходи, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, включаються до доходів звітного періоду за датою, визначеною відповідно до статті 137, на підставі документів, зазначених у пункті 135.2 цієї статті, та складаються з доходу від операційної діяльності, який визначається відповідно до пункту 135.4 цієї статті та інших доходів, які визначаються відповідно до пункту 135.5 цієї статті, за винятком доходів, визначених у пункті 135.3 цієї статті та у статті 136 цього Кодексу.

Пунктом 138.1 ст. 138 ПК України встановлено, що витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6 - 138.9, підпунктами 138.10.2 - 138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті, інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу, крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.

Відповідно до пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 ПК України не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Отже, суд вважає висновки відповідача про заниження позивачем сум податку на прибуток та податку на додану вартість обґрунтованими, а оскаржувані податкові повідомлення-рішення законними.

Крім того, вироком Обухівського районного суду Київської області по справі №372/812/16-к засуджено засновника та директора ТОВ Горсан за вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27. ч. 1 ст. 205. ч. 2 ст. 205-1 Кримінального кодексу України, суд зазначає наступне.

Відповідно до вироку Обухівського районного суду Київської області від 11.04.2016 засуджено засновника та директора ТОВ Горсан за ст. 15 ,27, ч.1 ст. 205 ч 2,205-1 КК України, тобто за умисні дії, які виразились у пособництві фіктивному підприємству, тобто придбанні суб'єкту підприємницької діяльності з метою прикриття незаконної діяльності, а також у внесенні в документи, які відповідно до закону подаються для проведення державної реєстрації юридичної особи, завідомо неправдивих відомостей, за попередньою змовою групою осіб.

Всі первинні документи контрагента позивача - ТОВ Горсан є неналежними, оскільки вони підписані Пилипенко Є.В., який значився як засновник та директор Товариства, проте фактично ніякого відношення до вказаного підприємства не має, фінансово-господарською діяльністю не займається, адміністративно - розпорядчі функції керівника підприємства не виконує, що встановлено в межах розслідування кримінальної справи № 77-00186, порушеної за фактом вчинення злочинів, передбачених ч.2 ст. 205 ч.1, ч.3 ст. 358 Кримінального кодексу України.

Статус фіктивного, нелегального підприємства несумісний з легальною підприємницькою діяльністю. Господарські операції таких підприємств не можуть бути легалізовані навіть за формального підтвердження документами бухгалтерського обліку.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 01.12.2015 по справі №826/15034/14.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.1 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Згідно ч.1 ст.9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Частиною 1 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до ч.1 ст.90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

На думку суду, позивачем не доведено протиправності та не обґрунтованість прийняття спірного рішення з урахуванням вимог встановлених частиною другою статті 19 Конституції України Кодексу адміністративного судочинства України.

Керуючись вимогами ст.ст.2, 5- 11, 19, 72- 77, 90, 139, 241- 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд м.Києва, -

ВИРІШИВ:

В задоволені адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю УПК-Аудит Лтд. відмовити.

Рішення суду набирає законної сили в строк і порядку, передбачені статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України. Рішення суду може бути оскаржено за правилами, встановленими ст. ст. 293, 295 - 297 КАС України.

Суддя І.В. Смолій