Рішення

від 01.02.2018 по справі 912/3644/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Кіровоградської області

вул.В'ячеслава Чорновола, 29/32, м.Кропивницький, Україна, 25022,

тел/факс: 22-09-70/24-09-91 E-mail: inbox@kr.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 лютого 2018 рокуСправа № 912/3644/17 Господарський суд Кіровоградської області у складі судді Поліщук Г.Б. при секретарі судового засідання Костючок О.С. розглянув матеріали справи № 912/3644/17

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрокомплекс", 28600, Кіровоградська область, Устинівський район, смт. Устинівка, вул. В.Чорновола, буд.16

до відповідачів 1. Устинівського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Кіровоградській області, 28600, Кіровоградська область, Устинівський район, смт Устинівка, вул. Благодатна, буд. 1

2. Головного управління Державної казначейської служби України у Кіровоградській області, 25022, м. Кропивницький, просп. Винниченка, буд. 1а

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Нива", 28600, Кіровоградська область, смт. Устинівка, вул. Миру, 61

про стягнення 403 621, 86 грн

за участю представників сторін:

від позивача - Тертична В.П., довіреність № 5-5 від 15.12.17;

від відповідача-1 (Устинівський РВ ДВС) - Любченко В.А., наказ № 39/к від 11.01.2018;

від відповідача-1 (Устинівський РВ ДВС) - Калініна А.О., довіреність № б/н від 27.12.2017;

від відповідача-2 (ГУ Державної казначейської служби) - участі не брали;

від третьої особи - участі не брали.

В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Агрокомплекс" 07.12.2017 звернулось до господарського суду Кіровоградської області з позовною заявою про стягнення з Державного бюджету України через Головне управління Державної казначейської служби України у Кіровоградській області 403621,86 грн в рахунок відшкодування шкоди, завданої незаконними діями Відділу державної виконавчої служби Устинівського районного управління юстиції Кіровоградської області.

Позовна заява мотивована тим, що 01.09.2009 між товариством з обмеженою відповідальністю "Нива" та товариством з обмеженою відповідальністю "Агрокомплекс" укладено договір про спільну діяльність №3, який зареєстрований у Долинській міжрайонній державній податковій інспекції 30.09.2009. За умовами вказаного договору сторони зобов'язалися шляхом об'єднання майна та зусиль спільно діяти в сфері вирощування сільськогосподарських культур для досягнення спільних господарських цілей.

13.05.2010 між товариством з обмеженою відповідальністю "Нива" та товариством з обмеженою відповідальністю "Агрокомплекс" укладено договір про спільну діяльність №3, який зареєстрований у Долинській міжрайонній державній податковій інспекції 13.05.2010. Даний договір містить умови, аналогічні умовам договору від 01.09.2009. Термін дії обох договорів визначений до 01.11.2010.

За результатами укладених договорів, у відповідності до п. 5.2 договорів, сторонами 30.10.2010 складений окремий баланс розподілу паїв, з якого вбачається, що частка товариства з обмеженою відповідальністю "Нива" в отриманому урожаї озимої пшениці та соняшника визначена в розмірі 14%, а саме: 19312,00 кг озимої пшениці в грошовому виразі 25105,60 грн, та 29142,40 кг соняшника в грошовому виразі 101998,40 грн. Відповідно, частка товариства з обмеженою відповідальністю "Агрокомплекс" в зібраному урожаї склала 86%, або 118628,00 кг пшениці та 179017,60 кг соняшника.

Поряд з цим, у відповідності до окремого балансу розподілу паїв, визначено, що частка товариства з обмеженою відповідальністю "Нива" у грошовому виразі вважається погашеною, так як витрачена ТОВ "Нива" для власних потреб при виконанні договору про спільну діяльність.

За посиланням позивача, листом від 09.11.2010 №114, на запит відділу Державної виконавчої служби Устинівського районного управління юстиції останньому було повідомлено про розподіл зібраної продукції згідно договорів про спільну діяльність, а також надано копії підтверджуючих документів. Однак, незважаючи на наведене, 11.11.2010 відділом виконавчої служби в рамках зведеного виконавчого провадження №17, відкритого 22.06.2008, про стягнення з ТОВ "Нива" на користь фізичних та юридичних осіб штрафу та боргів описано та накладено арешт на майно - насіння озимої пшениці вагою 19312,00кг та насіння соняшника вагою 29142,40кг, що знаходилося у складському приміщенні ТОВ "Агрокомплекс".

Вказане насіння 26.04.2011 було реалізовано з прилюдних торгів, кошти від реалізації спрямовані стягувачам у вищезазначеному зведеному виконавчому провадженні.

Постановою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 09.01.2014 у справі №811/3461/13-а визнано протиправною постанову Відділу державної виконавчої служби Устинівського районного управління юстиції Кіровоградської області від 14.03.2011 про поновлення зведеного виконавчого провадження щодо стягнення коштів з товариства з обмеженою відповідальністю "Нива", визнано протиправними дії Відділу державної виконавчої служби Устинівського районного управління юстиції у Кіровоградській області стосовно реалізації насіння пшениці у кількості 19312 кг та насіння соняшника в кількості 29142,40 кг, на які накладено арешт 11.11.2010 в межах зведеного виконавчого провадження про стягнення коштів з товариства з обмеженою відповідальністю "Нива", в іншій частині позову відмовлено.

За твердженням позивача, вказаною постановою Кіровоградського окружного адміністративного суду встановлено протиправність дій відділу ДВС Устинівського районного управління юстиції Кіровоградської області щодо арешту та реалізації вищезазначеного майна, яке станом на 11.11.2010 не належало товариству з обмеженою відповідальністю "Нива". Такі незаконні дії перебувають в прямому причинно-наслідковому зв'язку із втратою належного позивачу майна, внаслідок чого позивачу завдано матеріальної шкоди у розмірі 403621,86 грн, виходячи з вартості пшениці 2-го класу та насіння соняшника станом на 04.12.2017, що підтверджена Експертним висновком Кіровоградської регіональної торгово-промислової палати від 04.12.2017.

За наведених обставин позивач, посилаючись, зокрема, на ст.ст. 1166, 1173 та 1192 Цивільного кодексу України, вважає, що шкода, завдана йому незаконними діями відповідача-1, підлягає відшкодуванню за рахунок Державного бюджету України, розпорядником якого у спірних правовідносинах є Головне управління Державної казначейської служби України у Кіровоградській області.

Ухвалою господарського суду від 11.12.2017 позовну заяву прийнято до розгляду та порушено провадження у справі.

Відповідач-1 - Устинівський районний відділ Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Кіровоградській області у відзиві на позов (т.2 а.с. 1-10) позовні вимоги заперечує у повному обсязі, зазначаючи про пропуск позивачем строку позовної давності. На думку відповідача-1, перебіг строку позовної давності для звернення позивача у даній справі до суду, почався 11.11.2010, з моменту складання актів опису та арешту майна серії АА 866989 та серії АА 866987, при проведенні виконавчих дій та складанні яких був присутній директор товариства з обмеженою відповідальністю "Агрокомплекс". Тобто, як зазначає відповідач-1, позивач дізнався про порушення свого права з дня фактичного вибуття майна з його володіння, а не з дня набрання законної сили постановою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 09.01.2014 у справі №811/3461/13-а, з чого випливає, що останнім днем звернення до суду з даним позовом є 12.11.2013.

Відповідач-1 також заперечив щодо всіх наведених позивачем обставин та підстав позову, зазначивши, що 25.10.2010 відділом державної виконавчої служби Устинівського районного управління юстиції направлено запит до товариства з обмеженою відповідальністю "Агрокомплекс" про надання інформації щодо розподілу зібраної продукції між товариством з обмеженою відповідальністю "Нива" та товариством з обмеженою відповідальністю "Агрокомплекс". 09.11.2010 на адресу відділу надійшла відповідь товариства з обмеженою відповідальністю "Агрокомплекс" та копії підтверджуючих документів, згідно з якими частка боржника товариства з обмеженою відповідальністю "Нива" в зібраній продукції становить 14%, а саме: 29142,40 кг соняшника та 19312 кг пшениці.

Зважаючи на дану інформацію та на виконання ст.55 Закону України "Про виконавче провадження" 11.11.2010 державним виконавцем відділу державної виконавчої служби Устинівського районного управління юстиції описане й арештоване майно у зазначеній кількості та передане на відповідальне зберігання директору товариства з обмеженою відповідальністю "Агрокомплекс".

В подальшому, враховуючи норми Закону України "Про виконавче провадження" щодо підстав зупинення виконавчого провадження із внесеними змінами, арештоване майно передано на реалізацію. За посиланням відповідача-1, правомірність вказаних дій підтверджена ухвалою Устинівського районного суду Кіровоградської області від 21.04.2011 №4-с-1/2011.

Відповідач-1 наполягає на правомірності вчинення дій щодо реалізації спірного майна, зазначаючи про те, що доводи позивача стосовно отримання ним частки боржника в зібраній продукції в рахунок погашення наданої поворотної фінансової допомоги та витрат з доведення насіння соняшника та озимої пшениці до базових кондицій, не було прийнято до уваги, оскільки між позивачем та товариством з обмеженою відповідальністю "Нива" не укладався письмовий договір позики, а також не надано підтвердження оплати коштів з доведення до базових кондицій насіння соняшника та озимої пшениці.

Посилання позивача на преюдиційне значення постанови Кіровоградського окружного адміністративного суду від 09.01.2014 відповідач-1 вважає такими, що не відповідають обставинам справи. В той же час, звертає увагу суду на наявність ухвали Устинівського районного суду Кіровоградської області від 21.04.2011 у справі №4-с-1/11, якою відмовлено у задоволенні скарги товариства з обмеженою відповідальністю "Нива" про визнання незаконними дій відділу державної виконавчої служби Устинівського районного управління юстиції Кіровоградської області та приватного підприємства "Нива-В.Ш." щодо відновлення виконавчого провадження, організації та проведення прилюдних торгів з реалізації описаного і арештованого рухомого майна, скасування постанови державного виконавця про відновлення виконавчого провадження.

16.01.2017 позивачем подано до суду відповідь на відзив, у якій доводи відповідача-1 вважає необґрунтованими та наводить власне обґрунтування дотримання трирічного строку позовної давності для звернення до суду, посилаючись на дату набрання законної сили постановою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 09.01.2014, а саме - 18.12.2014.

Відповідач-2 у відзиві на позов заперечує позовні вимоги, мотивуючи заперечення відсутністю правового регулювання відшкодування збитків державою, оскільки ст.ст. 1173 та 1192 Цивільного кодексу України регламентують відшкодування саме шкоди, завданої органом державної влади, та визначення розміру збитків, спричинених іншими суб'єктами на загальних підставах.

Крім того, відповідач-2 звертає увагу суду на те, що розмір матеріальної шкоди (реальні втрати) у разі наявності та доведеності їх позивачем має визначатись вартістю майна на момент його втрати. В той же час, відповідач-2 зазначає, що відшкодування шкоди, яке проводиться за рахунок коштів Державного бюджету здійснюється Державною казначейською службою України, а не її територіальними органами.

Позивачем подано до суду відповідь на відзив, у якій наводить власні заперечення щодо доводів, викладених у відзиві, вважає розрахунок завданої йому матеріальної шкоди у розмірі 403621,86грн обґрунтованим та посилаючись на Порядок виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.2011 №845, вказує на правомірність заявленої вимоги про відшкодування шкоди саме до органу казначейства за місцезнаходженням органу державної влади, яким заподіяно шкоду.

Ухвалою від 26.12.2017 господарський суд постановив справу №912/3644/17 розглядати за правилами загального позовного провадження зі стадії відкриття провадження у справі; визначив, що судове засідання 28.12.2017 є підготовчим засіданням.

Ухвалою від 28.12.2017 розгляд справи відкладався до 17.01.2018 на 11:00 год.

Ухвалою господарського суду від 17.01.2018 відмовлено у задоволенні клопотань відповідача-1 про зупинення провадження у справі та надання часу для подання до суду відповіді на відзив відповідача-2; закрито підготовче провадження, справу призначено до судового розгляду по суті на 01.02.2018.

В судовому засіданні 01.02.2018 представники відповідача-2 та третьої особи участі не брали, належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи (т.2 а.с. 204, 207).

Третьою особою - товариством з обмеженою відповідальністю "Нива" 01.02.2018 подано до суду заяву про підтримання позову товариства з обмеженою відповідальністю "Агрокомплекс" та про розгляд даної справи за відсутності представника третьої особи.

В судовому засіданні 01.02.2018 під час вступного слова та судових дебатів представниками позивача та відповідача-1 повністю підтримано доводи, викладені в позовній заяві, відзиві на позов та відповіді на відзив, господарським судом в повному обсязі досліджено надані сторонами докази.

Розглянувши наявні матеріали справи, заслухавши присутніх в судовому засіданні представників позивача та відповідача-1, господарський суд встановив наступні обставини.

Між товариством з обмеженою відповідальністю "Нива" (Сторона-1) та товариством з обмеженою відповідальністю "Агрокомплекс" (Сторона-2) 01.09.2009 укладено договір №3 про спільну діяльність (т.1 а.с. 29). За умовами вказаного договору сторони зобов'язались шляхом об'єднання майна та зусиль спільно діяти в сфері вирощування сільськогосподарських культур для досягнення наступних спільних господарських цілей: впровадження новітніх технологій по підготовці площ земельних ділянок, сівбі, догляду та збирання сільськогосподарських культур з метою отримання прибутку.

У відповідності до п.п. 3, 4 договору доля Сторони-1 складає 14%, доля Сторони-2 складає 86%. Пунктом 6.1 договору визначено, що фактичний розподіл зібраної продукції здійснюється Сторонами згідно окремого балансу, який надається Стороною-2.

Вказаний договір підписаний сторонами, скріплений печатками та зареєстрований у Долинській міжрайонній державній податковій інспекції 30.09.2009.

31.05.2010 сторонами договору підписано доповнення, у відповідності до якого пункт 5.1 договору доповнено умовою щодо визначення розміру паю кожної сторони в грошовому виразі, після закінчення виконання договору про спільну діяльність. При цьому вартість паю кожної сторони визначається виходячи з грошової оцінки спільної пайової власності сторін та з урахуванням сум взаємних розрахунків, шляхом оформлення окремого балансу (т.1 а.с. 31).

30.08.2010 сторонами договору підписано додаткову угоду №1, якою термін дії договору пролонговано до 01.11.2010 (т.1 а.с. 32).

13.05.2010 товариством з обмеженою відповідальністю "Нива" та товариством з обмеженою відповідальністю "Агрокомплекс" укладено договір про спільну діяльність №3 (т.1 а.с. 33-34), який за умовами є аналогічним договору від 01.09.2009.

30.08.2010 сторонами договору укладено додаткову угоду №1 щодо пролонгації терміну дії договору до 01.11.2010 (т.1 а.с. 36).

30.10.2010 товариством з обмеженою відповідальністю "Нива" та товариством з обмеженою відповідальністю "Агрокомплекс" складено та підписано Окремий баланс розподілу паїв та Розподіл продукції згідно договорів про спільну діяльність від 01.09.2009 та 13.05.2010 (т.1 а.с. 64-65). З вказаних документів вбачається, що частка товариства з обмеженою відповідальністю "Нива" склала 19312 кг озимої пшениці та 29142,40 кг соняшника. Вказана частка залишається у товариства з обмеженою відповідальністю "Агрокомплекс" в рахунок погашення заборгованості. Претензії відносно поділу пайової власності у сторін відсутні.

11.11.2010 державним виконавцем відділу державної виконавчої служби Устинівського районного управління юстиції Федотовим С.В. при примусовому виконанні зведеного виконавчого провадження про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю "Нива" на користь фізичних та юридичних осіб штрафу та боргів проведено опис майна, а саме: насіння озимої пшениці вагою 19312 кг та насіння соняшника вагою 29142,40 кг, що знаходилось в складському приміщенні товариства з обмеженою відповідальністю "Агрокомплекс". На вказане майно накладено арешт та передано на відповідальне зберігання директору товариства з обмеженою відповідальністю "Агрокомплекс" (т.1 а.с. 68-71).

В подальшому вказане майно реалізовано з прилюдних торгів приватним підприємством "Нива-В.Ш."(т.1 а.с. 73-76, т.2 а.с. 68, 84-87, 93, 141-143).

Як вбачається з постанови Кіровоградського окружного адміністративного суду від 09.01.2014 у справі №811/3461/13-а, суд задовольнив адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю "Агрокомплекс", встановивши обставини щодо реалізації відділом державної виконавчої служби Устинівського районного управління юстиції Кіровоградської області майна, яке станом на 11.11.2010 не належало боржнику - товариству з обмеженою відповідальністю "Нива", оскільки частка боржника у зібраному врожаї перейшла у власність позивача, у зв'язку з чим визнав протиправними дії вказаного відділу ДВС стосовно реалізації насіння пшениці у кількості 19312 кг та насіння соняшника у кількості 29142,40 кг, на які накладено арешт 11.11.2010 в межах зведеного виконавчого провадження про стягнення коштів з товариства з обмеженою відповідальністю "Нива" (т.1 а.с. 77-81).

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 18.12.2014 вказану постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 09.01.2014 у справі №811/3461/13-а залишено без змін.

У відповідності до ч.4 ст.75 Господарського процесуального кодексу України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи, або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Ухвалою господарського суду Кіровоградської області від 17.01.2018 відмовлено у задоволенні клопотання відповідача-1 про зупинення провадження у даній справі до перегляду в касаційному порядку ухвали Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 18.12.2014 у справі №811/3461/13-а, оскільки постанова Кіровоградського окружного адміністративного суду від 09.01.2014 у вказаній справі набрала законної сили одночасно з постановленням ухвали судом апеляційної інстанції 18.12.2014.

Крім того, як на момент розгляду клопотання про зупинення провадження у справі, так і станом на 01.02.2018 відомості щодо призначення до розгляду та результатів перегляду ухвали Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 18.12.2014 Верховним Судом як у учасників справи, так і у господарського суду відсутні.

Враховуючи наведене, господарський суд вважає доведеними обставини протиправності дій відповідача-1 щодо реалізації насіння пшениці у кількості 19312 кг та насіння соняшника у кількості 29142,40 кг, належних товариству з обмеженою відповідальністю "Агрокомплекс". Отже, факт неправомірності дій державного виконавця на момент розгляду господарським судом спору про відшкодування шкоди вже встановлений судовим рішенням, яке набрало законної сили і воно є преюдиціальним для вирішення даного спору.

При цьому, слід звернути увагу, що, як вбачається з ухвали Устинівського районного суду від 21.04.2011 у справі №4-с-1/2011, на яку в обґрунтування поданих заперечень посилається відповідач-1, судом під час розгляду скарги товариства з обмеженою відповідальністю "Нива" про визнання дій відділу державної виконавчої служби Устинівського районного управління юстиції та приватного підприємства "Нива-В.Ш." щодо відновлення виконавчого провадження, організації та проведення прилюдних торгів по реалізації описаного і арештованого рухомого майна незаконними, не встановлювались обставини щодо правомірності/неправомірності дій відповідача-1 в частині реалізації спірного майна. Судом відмовлено у задоволенні поданої скарги у даній справі з мотивів недоведення товариством з обмеженою відповідальністю "Нива" порушення його прав і свобод під час виконання державним виконавцем судового рішення. В скарзі товариства з обмеженою відповідальністю "Нива" в частині визнання незаконними дій приватного підприємства "Нива-В.Ш." щодо організації та проведення прилюдних торгів з реалізації описаного та арештованого рухомого майна судом відмовлено, так як суб'єктом оскарження за цією категорією є державний виконавець чи інша посадова особа державної виконавчої служби, а приватне підприємство "Нива-В.Ш." не є суб'єктом оскарження.

Таким чином, висновки та обставини, встановлені Устинівським районним судом під час розгляду справи №4-с-1/2011 жодним чином не протирічать обставинам, встановленим у постанові Кіровоградського окружного адміністративного суду у справі №811/3461/13-а, та не свідчать про правомірність дій відповідача-1 при реалізації спірного майна, як на те посилається останній.

Зважаючи на встановлені обставини справи, господарський суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову виходячи з наступного.

Предметом спору у даній справі є матеріально-правова вимога товариства з обмеженою відповідальністю "Агрокомплекс" до Устинівського районного відділу Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Кіровоградській області про стягнення грошових коштів в якості відшкодування шкоди в розмірі 403621,86 грн, що є вартістю насіння пшениці у кількості 19312 кг та насіння соняшника у кількості 29142,40 кг, у зв'язку з незаконними діями державного виконавця Устинівського районного відділу ДВС.

Статтею 13 Конституції України встановлено, що держава забезпечує захист прав усіх суб'єктів права власності і господарювання, соціальну спрямованість економіки. Усі суб'єкти права власності рівні перед законом.

Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно статті 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Статтею 56 Конституції України встановлено, що кожен має право на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень.

Крім того, відповідно до ст.13 Конвенції про захист прав і основних свобод людини 1950 року, ратифікованої Україною 17.07.1997, кожна людина, права і свободи якої викладені у цій Конвенції, порушуються, має ефективний засіб захисту у відповідному національному органі незалежно від того, що порушення було вчинене особами, які діяли в офіційній якості.

Право кожної фізичної або юридичної особи мирно володіти своїм майном передбачено ст.1 Першого протоколу до Конвенції, відповідно до якої ніхто не може бути позбавлений свого майна, інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права.

Відповідно до статті 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичній або юридичній особі, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно з положеннями ст. 1173 Цивільного кодексу України шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні ними своїх повноважень, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цих органів.

Шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю посадової або службової особи органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні нею своїх повноважень, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цієї особи (стаття 1174 Цивільного кодексу України).

Згідно з ч.2 ст.87 Закону України "Про виконавче провадження" збитки, завдані державним виконавцем фізичним чи юридичним особам під час проведення виконавчого провадження, підлягають відшкодування в порядку, встановленому законом.

Пунктом 28 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ №6 від 07.02.2014 "Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судових рішень у цивільних справах" роз'яснено, що підставою для цивільно-правової відповідальності за завдання шкоди завданої рішеннями, діями чи бездіяльністю державного виконавця під час проведення виконавчого провадження є правопорушення, що включає як складові елементи шкоду, протиправне діяння особи, яка її завдала, причинний зв'язок між ними. Шкода відшкодовується незалежно від вини.

Належним доказом протиправних (неправомірних) рішень, дій чи бездіяльності державного виконавця є, як правило, відповідне судове рішення (вирок) суду, що набрало законної сили, або відповідне рішення вищестоящих посадових осіб державної виконавчої служби.

Як встановлено судом, власником вилученого насіння озимої пшениці та соняшника є товариство з обмеженою відповідальністю "Агрокомплекс".

Неправомірні дії Устинівського районного відділу Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Кіровоградській області щодо реалізації належного позивачу майна з метою погашення заборгованості третьої особи перебувають в прямому причинно-наслідковому зв'язку з втратою належного позивачу майна.

Норми статті 1192 Цивільного кодексу України надають потерпілому право вибору способу відшкодування шкоди. При розгляді спору про відшкодування шкоди шляхом покладення на особу обов'язку відшкодувати її в натурі (надати річ того ж роду і якості, полагодити пошкоджену річ тощо) слід серед іншого встановити можливість відшкодування шкоди в натурі винною особою.

Коли відшкодування шкоди в натурі неможливе, потерпілому відшкодовуються в повному обсязі збитки відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Сума завданої шкоди у вигляді вартості втраченого насіння підтверджена Експертним висновком В-1011 від 04.12.2017, у відповідності до якого ринкова вартість однієї тони пшениці 2 класу станом на 04.12.2017 складає від 4980,00грн до 5240,00грн, вартість однієї тони соняшнику товарного складає від 10550,00грн до 10750,00грн. Розрахунок позивачем здійснено виходячи з мінімальної ціни: 4980 грн/т пшениці (19,312т х 4980 грн/т = 96173,76грн), 10550грн/т насіння соняшника (29,142т х 10550 грн/т = 307448,10грн).

Господарським судом встановлено, що з володіння позивача вибула пшениця саме 2 класу (т.1 а.с. 89-90). Доказів протилежного сторонами у справі суду не надано.

Таким чином, враховуючи, що судовим рішенням встановлено неправомірність дій державного виконавця, підтвердженим є розмір шкоди у сумі 403621,86грн, матеріалами справи підтверджено причинно-наслідковий зв'язок між протиправними діями відповідача-1 та завданням позивачу шкоди, господарський суд дійшов висновку про необхідність відшкодування позивачу заявленої шкоди у повному обсязі.

Відповідно до ст.25 Бюджетного кодексу України Державне казначейство України здійснює безспірне списання коштів з рахунків, на яких обліковуються кошти Державного бюджету України та місцевих бюджетів, за рішенням, яке було прийняте державним органом, що відповідно до закону має право на його застосування.

Порядок виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, визначається постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.2011 №845. Зокрема, п.п. 35, 36 цього Порядку передбачено випадки безспірного списання коштів державного бюджету органами казначейства для відшкодування шкоди, заподіяної юридичній особі внаслідок незаконно прийнятих рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, їх посадових осіб під час здійснення ними своїх повноважень. Для такого списання коштів стягувачі подають документи до органу державного казначейства за місцезнаходженням органу держаної влади, внаслідок незаконно прийнятих рішень.

Враховуючи зазначене, вимога про відшкодування коштів з Державного бюджету державою має заявлятися до органів, які виконують функції з управління коштами Державного бюджету України, а саме до органу казначейства за місцезнаходженням органу держаної влади, яким заподіяно шкоду.

Господарським судом встановлено, що Відділення Державного казначейства в Устинівському районі припинено 20.12.2006 за рішенням засновників. Правонаступником відділення є Управління Державного казначейства у Кіровоградській області (т.2 а.с. 215-217).

Таким чином, відшкодування шкоди позивачу підлягає за рахунок Державного бюджету України, розпорядником якого, у спірних правовідносинах, є Головне управління Державної казначейської служби України у Кіровоградській області.

Щодо заяви відповідача-1 про застосування наслідків пропуску строку позовної давності, господарський суд зазначає наступне.

У відповідності до ст.ст. 256, 257 Цивільного кодексу України загальна позовна давність, у межах якої особа може звернутись до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу, складає три роки.

За приписами ст.261 Цивільного кодексу України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Як зазначалось вище господарським судом, належним доказом протиправних (неправомірних) рішень, дій чи бездіяльності державного виконавця є, як правило, відповідне судове рішення (вирок) суду, що набрало законної сили, або відповідне рішення вищестоящих посадових осіб державної виконавчої служби.

При цьому, враховуючи предметну та суб'єктну юрисдикцію, оскарження дій державної виконавчої служби, в тому числі щодо опису і арешту майна, які не пов'язані зі спором про право на це майно, а стосуються порушень вимог виконавчого провадження з боку органів державної виконавчої служби, не належить до юрисдикції господарського суду. Відповідно, необхідною передумовою звернення товариства з обмеженою відповідальністю "Агрокомплекс" до господарського суду з позовом про відшкодування шкоди, заподіяної неправомірними діями відділу державної виконавчої служби Устинівського районного управління юстиції Кіровоградської області, було звернення товариства в порядку адміністративного судочинства з позовом про визнання протиправними дій відділу, що мали наслідком завдання шкоди позивачеві.

Постанова Кіровоградського окружного адміністративного суду від 09.01.2014 у справі №811/3461/13-а набрала законної сили 18.12.2014. Саме з цього моменту у позивача виникло право звернення до суду з позовом про відшкодування шкоди, завданої під час проведення дій у виконавчому провадженні. Таким чином, строк позовної давності мав сплинути 18.12.2017. Позов у даній справі подано до суду 07.12.2017, тобто до вказаної дати.

За таких обставин господарський суд погоджується з твердженням позивача щодо звернення до суду з позовом у даній справі в межах строку позовної давності.

Отже, позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю "Агрокомплекс" про стягнення з Державного бюджету України через Головне управління Державної казначейської служби України у Кіровоградській області 403621,86 грн в рахунок відшкодування шкоди, завданої незаконними діями Відділу державної виконавчої служби Устинівського районного управління юстиції Кіровоградської області є обґрунтованими, підтвердженими матеріалами справи та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача-1, оскільки саме внаслідок його неправомірних дій виник спір.

Керуючись ст. ст. 11, 74, 76, 77, 129, 233, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Державного бюджету України через Головне управління Державної казначейської служби України у Кіровоградській області (25022, м. Кропивницький, проспект Винниченка, буд. 1а, ідентифікаційний код 37918230) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрокомплекс" (28600, Кіровоградська область, Устинівський район, смт. Устинівка, вул. В. Чорновола, будинок 16, ідентифікаційний код 31394728) 403621,86 грн в рахунок відшкодування шкоди, завданої незаконними діями Відділу державної виконавчої служби Устинівського районного управління юстиції Кіровоградської області.

Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Стягнути з Устинівського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Кіровоградській області (28600, Кіровоградська область, Устинівський район, смт. Устинівка, вул. Благодатна, буд. 1, ідентифікаційний код 34565316) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрокомплекс" (28600, Кіровоградська область, Устинівський район, смт. Устинівка, вул. В. Чорновола, будинок 16, ідентифікаційний код 31394728) 6054,33 грн судового збору.

Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення в порядку передбаченому Господарським процесуальним кодексом України. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Дата складання повного тексту рішення 12.02.2018.

Суддя Г.Б. Поліщук