Ухвала

від 08.02.2018 по справі 766/15497/17

ХЕРСОНСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №766/15497/17

н/п 2-з/766/75/18

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 лютого 2018 року суддя Херсонського міського суду Херсонської області Хайдарова І.О., розглянувши заяву позивача про забезпечення позову по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 Валентини до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення боргу за договором позики,

встановив:

В провадженні Херсонського міського суду Херсонської області перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_1 Валентини до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення боргу за договором позики.

Через канцелярію суду надійшла заява позивача про забезпечення позову, в якій вона просить накласти заборону на відчуження належної ОСОБА_3 квартири, яка розташована за адресою: м. Херсон, вулиця Університетська (40 років Жовтня), 126, кв. 31.

В обгрунтування заяви зазначила, що з моменту подання нею зазначеного позову до суду відповідачі ОСОБА_3 та ОСОБА_2 в судовому порядку розлучилися, станом на 04.12.2017 відповідно до відомостей, які містяться ЄДР юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань відносно Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробниче підприємство Росток ЛТД , код ЄДРПОУ 19221169, відображена як засновник відповідачка ОСОБА_3, директором - відповідач ОСОБА_2, а станом на 02.02.2018 року значиться: засновником та директором ОСОБА_4. За вказаним підприємством рахувалося нерухоме майно, яке складалося з виробничої бази м. Херсон, вул. Нафтовиків, 54-Б. Відповідно до відомостей, які містяться в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно станом на 30.11.2017 міститься відповідачі власниками по 1/4 частині кожний двокімнатної квартири, яка розташована за адресою - АДРЕСА_1, а станом на 03.01.2018 в реєстр таких відомостей не містить, що підтверджує факт відчуження останніми своєї нерухомості 17.01.2018. З наведеного вбачається, що протягом часу порушення провадження по вказаній справі відповідачі здійснюють дії, які направлені на зменшення майна за рахунок якого можливо в подальшому стягнення за моїм позовом. Враховуючи те обставину, що сума позову є значною та складає - 583 000 грн., а склад майна відповідачів за дуже короткий проміжок часу значно зменшився, що в свою чергу підтверджує наявність підстав побоювань, що невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Відповідно до ст. 149 ЦПК України, суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 150 ЦПК України, позов забезпечується накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб.

Відповідно до вимог п. 1 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 2006 року № 9 Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи після відкриття провадження у ній, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Пунктом четвертим постанови передбачено, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; зясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Отже, цивільний процесуальний закон не зобов'язує суд при розгляді питань про забезпечення позову перевіряти обставини, які мають значення для справи, а лише запобігає ситуації, при якій може бути утруднено чи стане неможливим виконання рішення у розі задоволення позову. Види забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду, а таке рішення може бути постановлено тільки у відповідно до заявлених позовних вимог.

Заходи забезпечення позову повинні застосовуватись лише у разі необхідності та бути співмірними із заявленими вимогами, оскільки безпідставне забезпечення позову може привести до порушення прав і законних інтересів інших осіб.

Відповідно до ч. 1 ст. 316 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Згідно з ч.1 ст.321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправна позбавлений цього права чи обмежений у його здійснені.

Судом встановлено, що позивачем фактично не заявлено позовних вимог до відповідача ОСОБА_5, а тому підстав для накладення арешту на її майно у суду відсутні.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про неспівмірність заявлених вимог у заяві про забезпечення позову з позовними вимогами, а тому у задоволенні заяви слід відмовити.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.149 -153 ЦПК України, суд,

ухвалив:

У задоволенні заяви позивача про забезпечення позову по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 Валентини до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення боргу за договором позики - відмовити.

Ухвала може бути оскаржена до апеляційного суду Херсонської області шляхом подання апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з моменту отримання копії ухвали.

СуддяОСОБА_6