Рішення

від 19.01.2018 по справі 522/15203/16-ц

ПРИМОРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ОДЕСИ

Справа № 522/15203/16-ц

Провадження № 2/522/1022/18

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 січня 2018 року Приморський районний сул м. Одеси

у складі: головуючого судді Бойчука А.Ю.,

за участю секретаря Скибінської Є.С..

розглянувши у судовому засіданні цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства Укрсоцбанк до ОСОБА_1 про зміну предмета іпотеки,-

ВСТАНОВИВ:

У серпні 2016 року представник Публічного акціонерного товариства Укрсоцбанк звернувся до Приморського районного суду м. Одеси з позовною заявою до ОСОБА_1, згідно якої просив:

-Змінити предмет іпотеки за Іпотечним договором, посвідченим приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Гурською Оксаною Віталіївною, реєстраційний номер 483, укладеним між ПАТ Укрсоцбанк та ОСОБА_3 28.03.2008 року, а саме житловий будинок загальною площею 550,00 кв. м., житловою площею 178,8 кв.м., який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, нежитловими приміщеннями № 8а, які розташовані за адресою: АДРЕСА_2 загальною площею 115,4 м. кв., реєстраційний номер майна 30048709, нежитловими приміщеннями № 8-б. які розташовані за адресою: АДРЕСА_2 загальною площею 32,9 м. кв., реєстраційний номер майна 33885647, квартирою 82, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_3, корпус 2, реєстраційний номер майна 36460642, шляхом визнання предметом іпотеки за Іпотечним договором, посвідченим приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Гурською Оксаною Віталіївною, реєстраційний номер 483, укладеним між ПАТ Укрсоцбанк та ОСОБА_3 28.03.2008 року, нежитлові приміщення № 8а, які розташовані за адресою: АДРЕСА_2 загальною площею 115,4 м. кв., реєстраційний номер майна 30048709, нежитлові приміщення № 8-б, які розташовані за адресою: АДРЕСА_2 загальною площею 32,9 м. кв., реєстраційний номер майна 33885647, квартиру 82, яка знаходиться за адресою АДРЕСА_3, корпус 2, реєстраційний номер майна 36460642, які належать на праві власності ОСОБА_1 та стягнути судові витрати.

Обґрунтовуючи свої вимоги тим, що 09.12.2015 року рішенням Київського районного суду м. Одеси у справі № 520/6819/14-ц, яке набрало законної сили 10.03.2016 року, було задоволено позов ПАТ Укрсоцбанк до ОСОБА_1 про звернення стягнення на предмет іпотеки за Іпотечним договором, посвідченим приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Гурською О.В., реєстраційний номер 483, укладеним між ПАТ Укрсоцбанк та ОСОБА_3 28.03.2008 року. У рахунок часткового погашення боргу ОСОБА_3 у розмірі 15 956 000,00 гривень визнано право власності за ПАТ Укрсоцбанк на житловий будинок загальною площею 550,00 кв.м., житловою площею 178,8 кв. м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 та земельну ділянку, площею 0,0700 га., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, кадастровий номер НОМЕР_1.

За результатами огляду земельної ділянки виявилось, що на земельній ділянці, площею 0,0700 га, кадастровий номер НОМЕР_1, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1, відсутній житловий будинок, на який банк отримав право власності. На місці, де раніше розташовувався житловий будинок, не знаходиться жодна споруда капітального чи тимчасового характеру будівництва, зазначена земельна ділянка була вже вільною від забудови.

Позивачем направлено Відповідачу вимогу про заміну предмету іпотеки № 08.42- 186/96-13911 від 28.07.2016 року, однак Відповідач ухиляється від отримання відповідної вимоги Позивача, відповіді на вимогу про заміну предмета іпотеки на момент подання цього позову Позивачем не отримано, що порушує права та законні інтереси Позивача. В той же час, у Позивача фактично до цього моменту не має доступу до об'єкта нерухомого майна, який було демонтовано, а Відповідач ухиляється від спілкування із Позивачем, у зв'язку із чим позивач був змушений звернутися до суду за захистом своїх прав.

Представник позивача надала суду заяву, згідно якої просила розглядати справу без фіксації технічними засобами, згідно ч. 2 ст. 247 ЦПК України, позовні вимоги підтримала та просила суд їх задовольнити, щодо заочного розгляду справи не заперечувала.

Відповідач у судове засідання не з'явилася, про дату, час і місце судового розгляду цивільної справи повідомлялася належним чином.

Згідно з ч.2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею, згідно ч.1 ст. 223 ЦПК України, у порядку ст. ст. 280-281 ЦПК України, при заочному розгляді на підставі наявних у справі доказів.

За наявності умов, передбачених ч.1 ст. 280 ЦПК України, та оскільки позивач не заперечує проти заочного вирішення справи, суд вважає за можливе допустити заочний розгляд справи.

Судом встановлено, що 09.12.2015 року рішенням Київського районного суду м. Одеси у справі № 520/6819/14-ц, яке набрало законної сили 10.03.2016 року, було задоволено позов ПАТ Укрсоцбанк до ОСОБА_1 про звернення стягнення на предмет іпотеки за Іпотечним договором, посвідченим приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Гурською О.В., реєстраційний номер 483, укладеним між ПАТ Укрсоцбанк та ОСОБА_3 28.03.2008 року. У рахунок часткового погашення боргу ОСОБА_3 у розмірі 15 956 000,00 гривень визнано право власності за ПАТ Укрсоцбанк на житловий будинок загальною площею 550,00 кв.м., житловою площею 178,8 кв. м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 та земельну ділянку, площею 0,0700 га., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, кадастровий номер НОМЕР_1.

28.03.2016 року ПАТ Укрсоцбанк було зареєстроване право власності на вказані об'єкти на підставі рішення Київського районного суду м. Одеси у справі № 520/6819/14-ц.

З інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна, вбачається, що на підставі договору купівлі-продажу, серія та номер: 45, виданий 17.01.2014 року, видавник: приватний нотаріус Одеського міського нотаріального округу Комісарова С.О. на праві власності належить житловий будинок, об'єкт житлової нерухомості, загальною площею 550 кв.м., житловою площею 178,8 кв.м. Рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 10023266 від 17.01.2014 року, приватний нотаріус Комісарова Світлана Олександрівна, Одеський міський нотаріальний округ, Одеська обл.

Тим самим, фактично, у зв'язку із придбанням об'єкта нерухомого майна, який був предметом іпотеки, ОСОБА_1, стала особою, до якої перейшли зобов'язання за Іпотечним договором. При цьому, відповідно до вимог ст. 23 Закону України Про іпотеку , відповідач є зобов'язаною Іпотечним договором особою не залежно від того, чи знала вона про наявність іпотеки та відповідних зобов'язань.

Вартість житлового будинку визначена на підставі висновку незалежної оцінки згідно висновку ПП Енергомакс про оцінку майна від 28 березня 2016 року, і складає 11 905 000,00 грн. (одинадцять мільйонів дев'ятсот п'ять тисяч гривень), тим самим Позивач має право вимагати від відповідача заміни предмета іпотеки на інший об'єкт нерухомого майна або декілька об'єктів нерухомого майна на суму 11 905 000,00 грн.

Позивачем направлено Відповідачу вимогу про заміну предмету іпотеки № 08.42- 186/96-13911 від 28.07.2016 року, однак відповідачем відповіді на вимогу про заміну предмета іпотеки на момент подання позову не надано.

Згідно з ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 1, 23 Закону України Про іпотеку , іпотека - це вид забезпечення виконання зобов'язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом. У разі переходу права власності (права господарського відання) на предмет іпотеки від іпотекодавця до іншої особи, у тому числі в порядку спадкування чи правонаступництва, іпотека є дійсною для набувача відповідного нерухомого майна, навіть у тому випадку, якщо до його відома не доведена інформація про обтяження майна іпотекою. Особа, до якої перейшло право власності на предмет іпотеки, набуває статус іпотекодавця і має всі його права і несе всі його обов'язки за іпотечним договором у тому обсязі і на тих умовах, що існували до набуття ним права власності на предмет іпотеки.

Відповідно до статті 9 Закону України Про іпотеку , іпотекодавець має право володіти та користуватись предметом іпотеки відповідно до його цільового призначення, якщо інше не встановлено цим Законом; при користуванні предметом Іпотеки ілотекодавець повинен не припускати погіршення стану предмета іпотеки та зменшення його вартості понад норми його звичайної амортизації (зносу); іпотекодавець має право виключно на підставі згоди іпотекодержателя: зводити, знищувати або проводити капітальний ремонт будівлі (споруди), розташованої на земельній ділянці, що є предметом іпотеки, чи здійснювати істотні поліпшення цієї земельної ділянки; передавати предмет іпотеки у наступну іпотеку; відчужувати предмет іпотеки; передавати предмет іпотеки в спільну діяльність, лізинг, оренду, користування.

Відповідно до ст. 7 Закону України Про іпотеку , за рахунок предмета іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити свою вимогу за основним зобов'язанням у повному обсязі або в частині, встановленій іпотечним договором, що визначена на час виконання цієї вимоги, включаючи сплату процентів, неустойки, основної суми боргу та будь-якого збільшення цієї суми, яке було прямо передбачене умовами договору, що обумовлює основне зобов'язання. Якщо вимога за основним зобов'язанням підлягає виконанню у грошовій формі, розмір цієї вимоги визначається на підставі іпотечного договору або договору, що обумовлює основне зобов'язання, у чітко встановленій сумі чи шляхом надання критеріїв, які дозволяють встановити розмір цієї вимоги на конкретний час протягом строку дії основного зобов'язання. Якщо інше не встановлено законом або іпотечним договором, іпотекою також забезпечуються вимоги іпотекодержателя щодо відшкодування: витрат, пов'язаних з пред'явленням вимоги за основним зобов'язанням і зверненням стягнення на предмет іпотеки; витрат на утримання і збереження предмета іпотеки; витрат на страхування предмета іпотеки; збитків, завданих порушенням основного зобов'язання чи умов іпотечного договору.

При цьому, згідно зі ч. 1 ст. 10, 5 Закону України Про іпотеку , якщо інше не встановлено законом чи іпотечним договором, іпотекодавець зобов'язаний вживати за власний кошт всі необхідні заходи для належного збереження предмета іпотеки, включаючи своєчасне проведення поточного ремонту, відновлення незначних пошкоджень, раціональну експлуатацію та захист предмета іпотеки від незаконних посягань та вимог інших осіб, а ризик випадкового знищення, випадкового пошкодження або псування предмета іпотеки несе іпотекодавець, якщо інше не встановлено іпотечним договором.

Згідно з ст. 12 Закону України Про іпотеку , у разі порушення іпотекодавцем обов'язків, встановлених іпотечним договором, іпотекодержатель має право вимагати дострокового виконання основного зобов'язання, а в разі його невиконання - звернути стягнення на предмет іпотеки. У разі порушення іпотекодавцем обов'язків щодо збереження чи страхування предмета іпотеки іпотекодержатель може скористатися правами, визначеними згідно з частиною першою цієї статті, або вжити заходів для збереження чи страхування предмета іпотеки у власних інтересах та за власний кошт. Іпотекодавець зобов'язаний негайно на вимогу іпотекодержателя відшкодувати останньому всі витрати, понесені у зв'язку з вжиттям заходів щодо збереження та страхування предмета іпотеки.

Відповідно до ст. 580, 587 ЦК України, ризик випадкового знищення або випадкового пошкодження предмета застави несе власник заставленого майна, якщо інше не встановлено договором або законом. У разі випадкового знищення або випадкового пошкодження предмета застави заставодавець на вимогу заставодержателя зобов'язаний надати рівноцінний предмет або, якщо це можливо, відновити знищений або пошкоджений предмет застави. Особа, яка володіє предметом застави, зобов'язана, якщо інше не встановлено договором, вживати заходів, необхідних для збереження предмета іпотеки; утримувати предмет застави належним чином; негайно повідомляти другу сторону договору застави про виникнення загрози знищення або пошкодження предмета застави. Заставодавець, який володіє предметом застави, у разі втрати, псування, пошкодження або знищення заставленого майна з його вини зобов'язаний замінити або відновити це майно, якщо інше не встановлено договором.

Договором іпотеки від 28.03.2008 року в п. 2.1.9. передбачено, що у разі загибелі або зниження вартості предмета іпотеки, в тому числі, внаслідок його випадкового знищення, випадкового пошкодження, або псування, протягом трьох днів від дня надходження відповідної вимоги Іпотекодержателя Іпотекодавець зобов'язаний повністю або частково замінити предмет іпотеки на інше майно за погодженням з Іпотекодержателем.

Відповідно до п. 2.4.9. Договору іпотеки від 28.03.2008 року, яким накладено іпотеку на знищений об'єкт нерухомого майна, Позивач має право вимоги до Відповідача замінити предмет іпотеки у разі його загибелі або зниження його вартості, в тому числі внаслідок його знищення, випадкового пошкодження, або псування предмета іпотеки.

Проте, з матеріалів справи не вбачається підтвердження того, що житловий будинок АДРЕСА_1, є знищеним або пошкодженим. З наданих позивачем фотознімків не можливо встановити вищевказані обставини, а також, те, що на даних фотознімках розташований саме предмет іпотеки.

Із системного аналізу положень Договору іпотеки та вимог Закону України Про іпотеку вбачається, що правами Позивача за цим договором, в свою чергу, є у разі випадкового знищення, випадкового пошкодження або реквізитів предмета іпотеки вимагати від Відповідача надати рівноцінний предмет.

Позивач зазначив, що відповідач є власницею нежитлових приміщень №8а, які розташовані за адресою: АДРЕСА_2 загальною площею 115,4 м.кв., реєстраційний номер майна 30048709, нежитлових приміщень №8-6, які розташовані за адресою: АДРЕСА_2 загальною площею 32,9 м.кв., реєстраційний номер майна 33885647, квартири 82, яка знаходиться за адресою АДРЕСА_3, корпус 2, реєстраційний номер майна 36460642, що підтверджується Інформаційною довідкою з державного реєстру речових прав на нерухоме майно № 61279410 від 13.06.2016 року, якими може бути замінено предмет іпотеки за Іпотечним Договором.

Однак, у матеріалах справи відсутній висновок незалежної оцінки вищевказаного нерухомого майна, у зв'язку із чим не вбачається можливим зробити висновок щодо рівноцінності об'єктів нерухомого майна.

З огляду на вищевикладене, суд вважає, що позовні вимоги Публічного акціонерного товариства Укрсоцбанк про зміну предмета іпотеки є необґрунтованими, у зв'язку із чим не підлягають задоволенню.

Згідно зі ст. 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи в межах заявлених вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом, у передбачених ЦПК України випадках.

Відповідно до ч.1 ст.89 Цивільного процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Відповідно до ст. 263 ЦПК України, законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

На основі повно та всебічно з'ясованих обставин, на які посилаються сторони, як на підставу своїх вимог та заперечень підтверджених доказами, перевірених в судовому засіданні, оцінивши їх належність, допустимість, а також достатність, взаємозв'язок у їх сукупності, встановивши правовідносини, які випливають із встановлених обставин та правові норми, які підлягають застосуванню до цих правовідносин, з огляду на те, що цивільне судочинство не може ґрунтуватись на припущеннях, суд приходить до висновку про відмову в задоволенні позову.

На підставі викладеного та керуючись: ст. ст. 2, 4, 13, 76-81, 95, 258-259, 263 ЦПК України, суд,-

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову Публічного акціонерного товариства Укрсоцбанк до ОСОБА_1 про зміну предмета іпотеки - відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня отримання його копії.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення, згідно ч.1 ст. 354 ЦПК України.

Суддя: А.Ю. Бойчук