Ухвала

від 19.02.2018 по справі 915/1490/16

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

У Х В А Л А

про залишення апеляційної скарги без руху

19 лютого 2018 року м. ОдесаСправа № 915/1490/16 Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Бєляновського В.В.,

суддів: Величко Т.А., Поліщук Л.В.

розглянувши апеляційну скаргу першого заступника прокурора Миколаївської області

на ухвалу господарського суду Миколаївської області від 06.12.2017р.

у справі № 915/1490/16

за заявою кредитора: Товариство з обмеженою відповідальністю "ДОА-3000"

до банкрута: Товариство з обмеженою відповідальністю "ТД ТОРГІВЛЯ"

ліквідатор: Безабчук А.В.,

про банкрутство

ВС Т А Н О В И Л А:

Ухвалою господарського суду Миколаївської області від 06.12.2017 року затверджено звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс ТОВ ТД ТОРГІВЛЯ станом на 30.10.2017. Ліквідовано юридичну особу - Товариство з обмеженою відповідальністю ТД ТОРГІВЛЯ" (вул.Потьомкінська, 52, кв. 27, м. Миколаїв, 54001, ідентифікаційний код 38086414). Провадження у справі припинено. Вимоги кредиторів вважати погашеними. Зобов'язано установу банку АТ УкрСиббанк закрити рахунки ТОВ ТД ТОРГІВЛЯ (ЄДРПОУ 38086414) № 26046377188500, № 26001377188501, № 26002377188500. Зобов'язано ліквідатора примірники ліквідбалансу банкрута надіслати на адресу державного реєстратора та Головному управлінню статистики у Миколаївській області. Повноваження ліквідатора Безабчук Алли Володимирівни припинено.

14.02.2018 року до Одеського апеляційного господарського суду через господарський суд Миколаївської області надійшла апеляційна скарга першого заступника прокурора Миколаївської області, в якій останній просив скасувати зазначену вище ухвалу та повернути справу до господарського суду Миколаївської області для продовження розгляду. Одночасно прокурор клопотав про відстрочення сплати судового збору посилаючись на те, що Законом України "Про Державний бюджет України на 2017 рік" передбачено певні видатки на сплату органами прокуратури судового збору, у зв'язку із чим прокуратурою Миколаївської області вжито заходів для виділення коштів на сплату судового збору за подання апеляційної скарги, однак, враховуючи, що перерахування коштів здійснюється ГУ ДКСУ у Миколаївській області та для цього потрібен певний час, квитанцію про сплату судового збору до суду буде направленого у найкоротший термін.

Дослідивши матеріали апеляційної скарги та додані до неї документи, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що наведена апеляційна скарга не відповідає вимогам Глави 1 Розділу IV Господарського процесуального кодексу України за наступними підставами.

Статтею 258 ГПК України встановлено вимоги до форми і змісту апеляційної скарги.

Відповідно до пункту 2 частини третьої ст. 258 ГПК України, до апеляційної скарги додаються, зокрема, докази сплати судового збору.

Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України "Про судовий збір" .

Згідно ч. 1 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

З 01.01.2018 року розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб становив 1 762 грн.

Відповідно до п. п. 7 п.2 ч.2 ст.4 вказаного Закону судовий збір справляється - за подання апеляційної скарги на ухвалу суду - 1 розмір пожиточного мінімуму для працездатних осіб.

Отже, в даному випадку скаржник повинен був сплатити судовий збір за подання апеляційної скарги у розмірі 1 762 грн.

Проте, скаржник докази сплати судового збору не надав, звернувшись із клопотанням про відстрочення сплати судового збору до ухвалення судового рішення у справі.

Статтею 8 Закону України "Про судовий збір" в редакції від 15.12.2017 передбачено, що враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Поряд з тим, особа, яка заявляє відповідне клопотання, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому порядку і розмірі.

Єдиною підставою для вчинення господарським судом дій, зазначених у статті 8 Закону, є врахування ним майнового стану сторін. Клопотання про відстрочення (розстрочення) сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати може бути викладене в заяві чи скарзі, які подаються до господарського суду, або окремим документом. Особа, яка заявляє відповідне клопотання, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому порядку і розмірі. При цьому оскільки статтею 129 Конституції України як одну із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, отже, в тому числі й органів державної влади, то самі лише обставини, пов'язані з фінансуванням установи чи організації з Державного бюджету України та відсутністю у ньому коштів, призначених для сплати судового збору, не можуть вважатися підставою для звільнення від такої сплати. Господарський суд вправі вчинити дії, про які йдеться у статті 8 Закону, і зі своєї ініціативи з наведенням в ухвалі відповідних мотивів.

За змістом положень ст. 8 вказаного Закону питання про відстрочення та розстрочення судом сплати судового збору, зменшення розміру судового збору або звільнення від його сплати з підстав майнового стану сторони вирішується судом в кожному конкретному випадку залежно від обставин справи та обґрунтованості доводів сторони належними і допустимими доказами на підтвердження того, що майновий стан сторони перешкоджає сплаті нею судового збору в установленому порядку і розмірі, а також на засадах рівності всіх учасників судового процесу (в тому числі й органів державної влади) перед законом і судом (п. 3 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 12.11.2015 № 01-06/2093/15 "Про деякі питання практики застосування Закону України "Про судовий збір").

Отже, відстрочення та розстрочення судом сплати судового збору, зменшення розміру судового збору або звільнення від його сплати є правом, а не обов'язком суду і може мати місце за наявності виключних обставин на підтвердження того, що майновий стан унеможливлює сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.

Відповідно до вимог ст.ст. 74 , 86 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

У свою чергу, скаржник в обґрунтування заявленого клопотання не надав належних доказів того, що у нього на момент подання апеляційної скарги відсутні кошти для сплати судового збору та доказів, які б свідчили про вжиття скаржником усіх необхідних заходів для своєчасної сплати судового збору, та які б підтверджували можливість сплати судового збору протягом визначеного законом строку розгляду апеляційної скарги до прийняття постанови у справі.

Таким чином, посилання скаржника щодо поважності причин для відстрочення йому сплати судового збору є безпідставними, оскільки положеннями статті 8 Закону України "Про судовий збір" передбачено право, а не обов'язок суду надати відстрочку для сплати судового збору за подання апеляційної скарги у даній справі.

Отже, обґрунтування причин відстрочення сплати судового збору за подання апеляційної скарги є недостатніми та непереконливими, в зв'язку з чим в задоволенні клопотання про надання відстрочки сплати судового збору за подання апеляційної скарги слід відмовити.

Частиною 2 статті 260 ГПК України встановлено, що апеляційна скарга, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених ГПК України підлягає залишенню без руху.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що скаржником не виконано вимоги частини 3 статті 258 ГПК України , що відповідно до вимог статті 260 ГПК України є підставою для залишення апеляційної скарги без руху з наданням 10-денного строку з дня вручення апелянту ухвали про залишення апеляційної скарги без руху для усунення вказаних недоліків, а саме апелянту необхідно надати суду докази сплати судового збору за подання апеляційної скарги у встановленому законом порядку та розмірі.

Керуючись ст. 174 , ст. 234 , п. 2 ч. 3 ст. 258 , ст. 259 , ст. 260 Господарського процесуального кодексу України , колегія суддів

УХВАЛИЛА:

1. Відмовити першому заступнику прокурора Миколаївської області в задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового збору за подання апеляційної скарги на ухвалу господарського суду Миколаївської області від 06.12.2017р. у справі № 915/1490/16.

2. Апеляційну скаргу першого заступника прокурора Миколаївської області на ухвалу господарського суду Миколаївської області від 06.12.2017р. у справі № 915/1490/16 залишити без руху.

3. Запропонувати скаржнику усунути встановлені судом при поданні апеляційної скарги недоліки протягом 10 днів з дня вручення апелянту ухвали про залишення апеляційної скарги без руху, а саме надати суду докази сплати судового збору у втановленому законом порядку та розмірі.

4. Роз'яснити, що при невиконанні вимог даної ухвали, апеляційна скарга вважається неподаною та повертається апелянту.

Головуючий суддя Бєляновський В.В.

Судді Величко Т.А.

Поліщук Л.В.