ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 лютого 2018 року справа № 812/1414/16

приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: Сухарька М.Г., Блохіна А.А., Гаврищук Т.Г., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 29 листопада 2017 року в справі № 812/1414/16 (головуючий І інстанції Смішлива Т.В.) за позовом Публічного акціонерного товариства Луганськтепловоз до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби, третя особа - Головне Управління Державної казначейської служби України в Харківській області про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство Луганськтепловоз звернулось до суду з позовом, в якому з урахуванням уточнень просило:

- визнати протиправною бездіяльність Харківського управління Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби, що втілилася у не внесенні заяви ПАТ Луганськтепловоз про повернення суми бюджетного відшкодування за листопад 2014 року на суму 20680082,00 грн (двадцять мільйонів шістсот вісімдесят тисяч вісімдесят дві гривні 00 коп.) до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування;

- зобов'язати Харківське управління Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби внести заяву ПАТ Луганськтепловоз про повернення суми бюджетного відшкодування за листопад 2014 року на суму 20680082,00 грн (двадцять мільйонів шістсот вісімдесят тисяч вісімдесят дві гривні 00 коп.) до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування

Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 29 листопада 2017 року адміністративний позов задоволено.

Визнано протиправною бездіяльність Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби в особі Харківського управління Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби щодо не внесення заяви Публічного акціонерного товариства Луганськтепловоз про повернення бюджетного відшкодування податку на додану вартість за листопад 2014 року до Тимчасового реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування.

Зобов'язано Офіс великих платників податків Державної фіскальної служби внести до Тимчасового реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування дані про відшкодування Публічному акціонерному товариству Луганськтепловоз податку на додану вартість за листопад 2014 року в сумі 20680082,00 грн (двадцять мільйонів шістдесят вісім тисяч вісімдесят дві грн 00 коп).

Відповідач, не погодившись з судовим рішенням, подав апеляційну скаргу, в якій посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, не врахування обставин, що мають значення для справи, просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

На обґрунтування апеляційної скарги зазначено, що враховуючи зміни до законодавства, новий порядок повернення сум бюджетного відшкодування ПДВ не передбачає обов'язку контролюючого органу надавати висновки до органів казначейського обслуговування із зазначенням сум бюджетного відшкодування.

Також апелянт звертає увагу суду, що ПАТ Луганськтепловоз подало декларацію із заявою про відшкодування ПДВ за листопад 2014 року, тому така заява може бути внесена в порядку черговості лише до Тимчасового реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування.

Всі особи, які беруть участь у справі, до апеляційного суду не прибули, були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.

Від Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби надійшло клопотання про зупинення розгляду справи та проведення чергового судового засідання в режимі відеоконференції.

Дослідивши мотивувальну та прохальну частини цього клопотання колегія суддів встановила, що воно не містить ані обґрунтування, ані безпосередньо вимоги щодо зупинення провадження в справі.

Тобто в суду апеляційної інстанції відсутні підстави розглядати це клопотання враховуючи норми ст. 236 Кодексу адміністративного судочинства України.

Стосовно вимоги щодо проведення судового засідання в режимі відеоконференції необхідно зазначити, що податковим органом вже заявлялися аналогічні клопотання, у задоволенні яких було відмовлено ухвалами Донецького апеляційного адміністративного суду від 02 лютого 2018 року та від 09 лютого 2018 року.

Зокрема, в ухвалі від 09 лютого 2018 року зазначено про відсутність у Донецького апеляційного адміністративного суду технічної можливості проведення відеоконференції в цій справі, розгляд якої призначено на 10:50 годину, через проведення відеоконференцій в інших адміністративних справах з іншими судами з 10:00 години до 12:00 години.

Положеннями ст. 195 Кодексу адміністративного судочинства України проведення судового засідання в режимі відеоконференції визначено як право суду, вказана норма не передбачає обов'язку проведення судового засідання в режимі відеоконференції в разі наявності про це клопотання сторони.

Таким чином, у колегії суддів відсутні підстави для задоволення клопотання Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби про проведення судового засідання в режимі відеоконференції.

Згідно з пунктом 2 частини першої статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції розглянув справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Відповідно до вимог ч. 1 та ч. 2 ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції може вийти за межі доводів апеляційної скарги в разі встановлення під час апеляційного провадження порушень, допущених судом першої інстанції, які призвели до неправильного вирішення справи.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм процесуального права, вважає за необхідне у задоволенні вимог апеляційної скарги відмовити, а постанову суду залишити без змін з таких підстав.

Судами першої та апеляційної інстанції встановлено, що Публічне акціонерне товариство Луганськтепловоз (далі - позивач, товариство, ПАТ Луганськтепловоз ) є платником податку на додану вартість.

До 16.09.2016 товариство перебувало на обліку Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Луганську Міжрегіонального головного управління ДФС (далі - СДПІ у м. Луганську). На час розгляду спірних правовідносин належним відповідачем у справі є Офіс великих платників податків Державної фіскальної служби (далі - відповідач, податковий орган, Офіс).

ПАТ Луганськтепловоз 03.04.2015 подало до СДПІ у м. Луганську податкову декларацію з податку на додану вартість за листопад 2015 року, в якій заявлено до бюджетного відшкодування ПДВ у розмірі 20990042,00 грн.

Податковиий орган у період з 13.05.2015 по 18.05.2015 провів документальну позапланову виїзну перевірку з питань достовірності бюджетного відшкодування та нарахування ПАТ Луганськтепловоз від'ємного значення податку на додану вартість за вересень, жовтень, листопад 2014 року, результати якої оформлено актом від 25.05.2015 № 12/19-0/05763797 та встановлено порушення, зокрема, п. 198.3 п. 198.6 ст. 198, п. 200.3, п. 200.4 ст. 200 Податкового кодексу України, що призвело до завищення товариством суми бюджетного відшкодування ПДВ за листопад 2014 року в розмірі 522622,00 грн.

Не погодившись з висновками акту документальної позапланової виїзної перевірки позивач подав заперечення, на які листом СДПІ від 04.06.2015 повідомлено про часткове врахування заперечень, а також про те, що за результатами перевірки та з врахуванням заперечень на акт перевірки встановлено порушення ПАТ Луганськтепловоз п. 198.3 п. 198.6 ст. 198, п. 200.3, п. 200.4 ст. 200 Податкового кодексу України, що призвело до завищення суми бюджетного відшкодування ПДВ за листопад 2014 року на суму 293900,00 грн.

На підставі акту перевірки від 25.05.2015 № 12/19-0/05763797 СДПІ винесено податкове повідомлення-рішення від 09.06.2015 № НОМЕР_1, яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування ПДВ в розмірі 374878,00 грн, у тому числі за вересень 2014 року на 4605,00 грн, за жовтень 2014 року на 76684,00 грн та за листопад 2014 року на 293900,00 грн.

Податкове повідомлення-рішення від 09.06.2015 № НОМЕР_1, яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування ПДВ, не є предметом оскарження у цій справі.

Після подання податкової декларації з ПДВ за листопад 2014 року із визначенням суми бюджетного відшкодування ПДВ 20990042,00 грн товариство 07.08.2015 подало уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок (реєстраційний № НОМЕР_2), яким зменшено суму бюджетного відшкодування ПДВ по декларації за листопад 2014 року на 19133,00 грн.

У подальшому 27.11.2015 за № НОМЕР_3 та 25.12.2015 за № НОМЕР_4 ПАТ Луганськтепловоз подало ще два уточнюючих розрахунки податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок, якими збільшено суму бюджетного відшкодування ПДВ по декларації за листопад 2014 року на 2969,00 грн та 104,00 грн відповідно.

Згідно з розрахунком бюджетного відшкодування, заявленого в декларації за листопад 2014 року, сума бюджетного відшкодування з урахуванням уточнюючих розрахунків та податкового повідомлення-рішення від 09.06.2015 № НОМЕР_1 становить 20680082,00 грн (сума бюджетного відшкодування за декларацією 20990042,00 грн зменшена розрахунком № НОМЕР_2 на 19133,00 грн, збільшена розрахунками № НОМЕР_3 на 2969,00 грн та № НОМЕР_4 на 104,00 грн та зменшена на 293900,00 грн податковим повідомленням-рішенням від 09.06.2015 № НОМЕР_1).

Разом з декларацією з податку на додану вартість та уточнюючими розрахунками позивачем подавались заяви про повернення суми бюджетного відшкодування по декларації за листопад 2014 року з урахуванням коригувань.

Між сторонами немає розбіжностей щодо обставин справи, встановлених судами, а також щодо наявності невідшкодованого бюджетного відшкодування ПДВ за листопад 2014 року в сумі 20680082,00 грн.

Через не вчинення податковим органом дій, спрямованих на здійснення бюджетного відшкодування податку на додану вартість за листопад 2014 року, ПАТ Луганськтепловоз звернулось до суду за захистом свого порушеного права.

Порядок визначення суми податку, що підлягає відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунків, врегульовано ст. 200 Податкового кодексу України (далі - ПК України) (в редакції, чинній у спірний період), згідно з п. 200.1 якої сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Пунктом 200.4 цієї статті визначено, що при від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума: а) враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу) в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, а в разі відсутності податкового боргу; б) або підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, на поточний рахунок платника податку та/або у рахунок сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету; в) та/або зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

За приписами п. 200.7 ст. 200 ПК України платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному контролюючому органу податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації.

У відповідності до п. 200.10 та п. 200.11 ст. 200 ПК України протягом 30 календарних днів, що настають за граничним терміном отримання податкової декларації, контролюючий орган проводить камеральну перевірку заявлених у ній даних. За наявності достатніх підстав, які свідчать, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, контролюючий орган має право провести документальну позапланову виїзну перевірку платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування протягом 30 календарних днів, що настають за граничним терміном проведення камеральної перевірки.

Контролюючий орган зобов'язаний у п'ятиденний строк після закінчення перевірки подати органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету (п. 200.12. ст. 200 ПК України ПК України).

На підставі отриманого висновку відповідного контролюючого органу орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, видає платнику податку зазначену в ньому суму бюджетного відшкодування шляхом перерахування коштів з бюджетного рахунка на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку протягом п'яти операційних днів після отримання висновку контролюючого органу (п. 200.13 ст. 200 ПК України).

Тобто, виходячи з приписів наведених норм, у разі виконання платником податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування, передбачених пп. 200.7-200.8 ст. 200 ПК України вимог, та підтвердження достовірності нарахування такого відшкодування органом державної податкової служби за результатами проведення камеральної чи документальної позапланової виїзної перевірки, цей орган зобов'язаний у п'ятиденний строк після закінчення перевірки подати органу Державного казначейства України висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету.

Протягом п'яти операційних днів після отримання зазначеного висновку орган Державного казначейства України повинен видати платнику податку зазначену в ньому суму бюджетного відшкодування шляхом перерахування коштів з бюджетного рахунка на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку.

Станом на час виникнення спірних правовідносин механізм взаємодії органів державної податкової служби та органів державної казначейської служби в процесі відшкодування податку на додану вартість був визначений Порядком взаємодії органів державної податкової служби та органів державної казначейської служби в процесі відшкодування податку на додану вартість, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 39 від 17.01.2011 (далі - Порядок № 39), згідно з п. 6 якого у разі коли за результатами проведення перевірок платника податку з урахуванням вимог статей 73 і 83 ПК України підтверджено достовірність нарахованої суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість, орган державної податкової служби складає висновок про суми відшкодування податку на додану вартість (далі - висновок), в якому зазначає суму, що підлягає відшкодуванню з державного бюджету.

Відповідно до п. 7 Порядку № 39 орган державної податкової служби за місцем реєстрації платника податку зобов'язаний подати органові державної казначейської служби висновок протягом: трьох робочих днів після закінчення камеральної перевірки податкової декларації платника податку, який має право на автоматичне бюджетне відшкодування податку на додану вартість; п'яти робочих днів після закінчення перевірки платника податку, який не має права на автоматичне відшкодування податку на додану вартість.

За приписами п. 9 Порядку № 39 на підставі висновку та узагальненої інформації про обсяги сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість, визначені у висновках, орган державної казначейської служби перераховує платникові податку зазначену у висновку суму бюджетного відшкодування податку на додану вартість з бюджетного рахунка на поточний банківський рахунок платника податку, відкритий в обслуговуючому банку, протягом: трьох операційних днів після отримання висновку в разі, коли платник податку має право на автоматичне бюджетне відшкодування податку на додану вартість; п'яти операційних днів після отримання висновку в разі, коли платник податку не має права на автоматичне відшкодування податку на додану вартість.

Тобто, за правилами Порядку № 39 у разі підтвердження контролюючим органом достовірності нарахування платником податку суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість, контролюючий орган зобов'язаний скласти та надіслати органу державної казначейської служби висновок про суму відшкодування податку на додану вартість.

Як вбачається з матеріалів справи, висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню за спірною декларацією, податковим органом не складався. СДПІ у м. Луганську проведено документальну позапланову виїзну перевірку даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість щодо від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту та суми бюджетного відшкодування на рахунок платника у банку за листопад 2014 року.

З 01.01.2017 набрав чинності Закон України Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні № 1797-VIII, яким був змінений порядок здійснення бюджетного відшкодування, який не передбачає надання контролюючим органом висновку про відшкодування та його направлення до органу державного казначейства, оскільки таке відшкодування здійснюється в автоматичному порядку на підставі інформації, відображеної в Реєстрі заяв про повернення суми бюджетного відшкодування.

Пунктом 52 підрозділу 2 Розділу XX Перехідні положення ПК України (з урахуванням доповнень, внесених Законом № 1797-VIII) визначено, що до 10 січня 2017 року центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, зобов'язаний на підставі реєстрів заяв про повернення суми бюджетного відшкодування платникам податку, які відповідають та які не відповідають критеріям, визначеним пунктом 200.19 статті 200 цього Кодексу, в редакції, що діяла до 01 січня 2017 року, сформувати єдиний Реєстр заяв про повернення суми бюджетного відшкодування у хронологічному порядку їх надходження.

Формування, ведення, бюджетне відшкодування та офіційне публікування Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування, зазначеного у цьому пункті, здійснюються в порядку, визначеному статтею 200 цього Кодексу.

Відповідно до пункту 56 підрозділу 2 Розділу XX Перехідні положення Податкового кодексу України (з урахуванням доповнень, внесених Законом № 1797-VIII) до 01 лютого 2017 року центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, формує у хронологічному порядку надходження заяв про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість Тимчасовий реєстр заяв про повернення суми бюджетного відшкодування, поданих до 01 лютого 2016 року, за якими станом на 01 січня 2017 року суми податку на додану вартість не відшкодовані з бюджету.

Формування, ведення та офіційне публікування Тимчасового реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування, зазначеного у цьому пункті, здійснюються в порядку, визначеному статтею 200 цього Кодексу.

Відшкодування узгоджених сум податку на додану вартість, зазначених у такому реєстрі, здійснюється в хронологічному порядку відповідно до черговості надходження заяв про повернення таких сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість в межах сум, визначених законом про Державний бюджет на відповідний рік. Розподіл сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість, визначених законом про Державний бюджет на відповідний рік, між Тимчасовим реєстром заяв про повернення суми бюджетного відшкодування, зазначеним у цьому пункті, та Реєстром заяв про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість здійснюється Кабінетом Міністрів України.

Пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України від 29.03.2017 № 189 Деякі питання бюджетного відшкодування податку на додану вартість встановлено, що відшкодування узгоджених сум податку на додану вартість, зазначених у Тимчасовому реєстрі заяв про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість, поданих до 01 лютого 2016 року, за якими станом на 01 січня 2017 року суми податку на додану вартість не відшкодовані з бюджету, здійснюється в хронологічному порядку відповідно до черговості надходження заяв про повернення таких сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість у межах сум, визначених законом про Державний бюджет України на відповідний рік.

Внесення даних та ведення Тимчасового реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість здійснюється у порядку, визначеному статтею 200 ПК України та постановою Кабінету Міністрів України від 25 січня 2017 року № 26 Про затвердження Порядку ведення реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість (далі - Порядок № 26).

Згідно з п. 3 Порядку № 26 формування Реєстру здійснюється автоматично на підставі баз даних ДФС та Казначейства.

За приписами п. 4 Порядку № 26 орган ДФС вносить до Реєстру певні дані, зокрема, - дату подання заяви про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість (далі - заява) на рахунок платника податку у банку, поданої у складі податкової декларації з податку на додану вартість (далі - податкова декларація) або уточнюючого розрахунку з податку на додану вартість (далі - уточнюючий розрахунок) (в разі їх подання); - суму податку, заявленого до бюджетного відшкодування, зазначену в кожній заяві, поданій у складі податкової декларації або уточнюючого розрахунку (в разі їх подання), у тому числі окремо, яка підлягає перерахуванню на рахунок платника податку у банку та/або в рахунок сплати грошових зобов'язань, та/або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету; - дату початку та закінчення проведення перевірки даних податкової декларації або уточнюючого розрахунку (в разі їх подання), в складі яких подана заява, з обов'язковою відміткою щодо виду перевірки (камеральна, документальна); дату складення та вручення платнику податку акта перевірки; - дату та номер податкового повідомлення-рішення та суму бюджетного відшкодування за кожною заявою з урахуванням уточнюючого розрахунку (у разі їх подання), не узгоджену органом ДФС; - дату початку оскарження податкового повідомлення-рішення та суму бюджетного відшкодування, що оскаржується; - дату закінчення оскарження податкового повідомлення-рішення та суму бюджетного відшкодування, узгоджену за результатами оскарження; - суму узгодженого органом ДФС бюджетного відшкодування за кожною заявою та дату її узгодження.

Згідно з п. 6 Порядку № 26 повернення узгоджених сум бюджетного відшкодування здійснюється у хронологічному порядку відповідно до черговості внесення заяв до Реєстру.

Аналіз наведених норм дозволяє дійти висновку про те, що Реєстри заяв про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість, передбачають їх інформаційне наповнення, зокрема, внесення інформації про узгоджену суму бюджетного відшкодування, яка підлягає перерахуванню платнику податків.

Враховуючи, що між ПАТ Лугнськтепловоз та Офісом великих платників податків Державної фіскальної служби відсутній спір щодо безпосередньо наявності невідшкодованої суми податку на додану вартість за листопад 2014 року в розмірі 20680082,00 грн, суд апеляційної інстанції погоджує висновок суду першої інстанції щодо захисту порушеного права особи шляхом зобов'язання внести до Тимчасового реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування відомості про відшкодування позивачу вказаної суми ПДВ. При цьому податковий орган в своїй апеляційній скарзі також зазначає про можливість внесення заяви товариства про бюджетне відшкодування ПДВ саме до Тимчасового реєстру.

На підставі викладеного, судова колегія вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, що відповідно до вимог ст. 316 Кодексу адміністративного судочинства України є підставою для залишення апеляційної скарги без задоволення, а судового рішення без змін. Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції.

Відповідно до положень статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України розподіл судових витрат не здійснюється.

Керуючись статями 139, 308, 310, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329, 331 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 29 листопада 2017 року в справі № 812/1414/16 за позовом Публічного акціонерного товариства Луганськтепловоз до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби, третя особа - Головне Управління Державної казначейської служби України в Харківській області про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити певні дії - залишити без задоволення.

Постанову Луганського окружного адміністративного суду від 29 листопада 2017 року в справі № 812/1414/16 - залишити без змін.

Постанова може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з моменту її складення в порядку, визначеному ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Колегія суддів М. Г. Сухарьок

ОСОБА_1

ОСОБА_2

Дата ухвалення рішення 14.02.2018
Зареєстровано 20.02.2018
Оприлюднено 20.02.2018

Судовий реєстр по справі 812/1414/16

Проскрольте таблицю вліво →
Рішення Суд Форма
Ухвала від 03.08.2021 Луганський окружний адміністративний суд Адміністративне
Ухвала від 03.08.2021 Луганський окружний адміністративний суд Адміністративне
Ухвала від 29.07.2021 Луганський окружний адміністративний суд Адміністративне
Ухвала від 15.07.2021 Луганський окружний адміністративний суд Адміністративне
Ухвала від 30.06.2021 Луганський окружний адміністративний суд Адміністративне
Ухвала від 03.06.2021 Луганський окружний адміністративний суд Адміністративне
Постанова від 18.05.2021 Касаційний адміністративний суд Верховного Суду Адміністративне
Ухвала від 17.05.2021 Касаційний адміністративний суд Верховного Суду Адміністративне
Ухвала від 14.05.2018 Касаційний адміністративний суд Верховного Суду Адміністративне
Ухвала від 19.04.2018 Касаційний адміністративний суд Верховного Суду Адміністративне
Постанова від 14.02.2018 Донецький апеляційний адміністративний суд Адміністративне
Ухвала від 09.02.2018 Донецький апеляційний адміністративний суд Адміністративне
Ухвала від 02.02.2018 Донецький апеляційний адміністративний суд Адміністративне
Ухвала від 22.01.2018 Донецький апеляційний адміністративний суд Адміністративне
Ухвала від 22.01.2018 Донецький апеляційний адміністративний суд Адміністративне
Ухвала від 22.01.2018 Донецький апеляційний адміністративний суд Адміністративне
Ухвала від 15.01.2018 Донецький апеляційний адміністративний суд Адміністративне
Ухвала від 29.11.2017 Луганський окружний адміністративний суд Адміністративне
Постанова від 29.11.2017 Луганський окружний адміністративний суд Адміністративне
Ухвала від 09.11.2017 Луганський окружний адміністративний суд Адміністративне

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Перевірити компанію

Додайте Опендатабот до улюбленного месенджеру

Вайбер Телеграм

Опендатабот для телефону