Рішення

від 07.02.2018 по справі 908/1947/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 12/74/16-9/100/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07.02.2018 Справа № 908/1947/16

м. Запоріжжя

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрос-М» (70030, Запорізька область, Вільнянський район, с. Михайлівка, вул. Молодіжна, 22)

до відповідача-1: Вільнянської районної державної адміністрації Запорізької області (Запорізька область, м. Вільнянськ, вул. Бочарова, 12)

до відповідача-2: Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «ОСОБА_1» (70030, Запорізька область, Вільнянський район, с. Михайлівка, вул. Слободчикова, 11)

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача-1: Запорізька обласна державна адміністрація (69107, м. Запоріжжя, пр.Соборний, 164)

про визнання незаконними та скасування розпоряджень Вільнянської районної державної адміністрації Запорізької області № 218 від 27.07.15, № 317 від 30.09.15

Головуючий: Боєва О.С.

судді: Корсун В.Л.

ОСОБА_2

при секретарі судового засідання Бичківській О.О.

за участю представників сторін:

Від позивача: ОСОБА_3, довіреність № 5 від 02.10.2015;

Від відповідача-1: ОСОБА_4, довіреність № 01-40/0001 від 02.01.2018;

Від відповідача-2: ОСОБА_5, довіреність № 01 від 03.01.2018, адвокат, посвідчення № 314 від 20.04.2000; ОСОБА_6, директор, протокол № 1 від 25.05.2016;

Від третьої особи: ОСОБА_7, довіреність № 08-46/0033 від 09.01.2018

СУТЬ СПОРУ:

У липні 2016 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Агрос-М" звернулось до Господарського суду Запорізької області з позовною заявою до Вільнянської районної державної адміністрації Запорізької області та Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "ОСОБА_1", в якій просило суд визнати незаконними та скасувати розпорядження голови Вільнянської районної державної адміністрації Запорізької області №218 від 27.07.2015, розпорядження № 317 від 30.09.2015, на виконання яких укладено договір оренди землі від 02.10.2015 (зареєстрований 08.10.2015 за № 03); скасувати запис №13481763 в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про державну реєстрацію права оренди землі площею 95,10000 га з кадастровим номером 23215840000:02:001:0001.

Рішенням Господарського суду Запорізької області від 21.11.2016 у позові до Вільнянської районної державної адміністрації Запорізької області про визнання незаконними та скасування розпоряджень № 218 від 27.07.2015, № 317 від 30.09.2015 відмовлено. Додатковим рішенням від 22.11.2016 провадження у справі в частині вимог до Вільнянської районної державної адміністрації Запорізької області та Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "ОСОБА_1" про скасування запису №13481763 в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про державну реєстрацію права оренди землі площею 95,10000 га з кадастровим номером 23215840000:02:001:0001 припинено; провадження у справі в частині вимог до Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "ОСОБА_1" про визнання незаконними та скасування розпоряджень голови Вільнянської районної державної адміністрації Запорізької області № 218 від 27.07.2015, розпорядження № 317 від 30.09.2015 припинено.

Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 17.05.2017 рішення суду першої інстанції у даній справі залишено без змін.

Постановою Вищого господарського суду України від 04.10.2017 скасовано постанову Донецького апеляційного господарського суду від 17.05.2017 та рішення Господарського суду Запорізької області від 21.11.2016 у справі № 908/1947/16, яким відмовлено у задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальності «Агрос-М» про визнання незаконними та скасування розпоряджень голови Вільнянської районної державної адміністрації Запорізької області № 218 від 27.07.2015, № 317 від 30.09.2015 року, на виконання яких укладено договір оренди землі від 02.10.2015 року (зареєстрований 08.10.2015 року за № 03), справу направлено на новий розгляд до Господарського суду Запорізької області.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 07.11.2017 р., справу визначено до розгляду судді Боєвій О.С.

Згідно з протоколом автоматичного визначення складу колегії суддів від 08.11.2017р., на підставі заяви судді-доповідача ОСОБА_8, визначено склад колегії суддів: головуючий суддя - Боєва О.С., суддя Корсун В.Л., суддя Федорова О.В.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 08.11.2017 справа прийнята до розгляду у складі колегії суддів, справі присвоєно номер провадження № 12/74/16-9/100/17, судове засідання призначено на 06.12.2017. Ухвалою від 06.12.2017 розгляд справи відкладався на 09.01.2018.

Згідно із Законом України № 2147-VIII від 03.10.2017 «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» який набрав чинності 15.12.2017, внесено зміни до Господарського процесуального кодексу України та викладено його в новій редакції. За приписами п. 9 ч. 1 розділу ХІ «Перехідних положень» Господарського процесуального кодексу України (у редакції Закону України №2147-VIII від 03.10.2017) справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких порушено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

В засіданні 09.01.2018 головуючий відкрив судове засідання та оголосив про розгляд справи по суті в порядку глави 6 розділу 3 ГПК України, в рамках загального позовного провадження.

Ухвалою суду від 09.01.2018 розгляд справи відкладено на 31.01.2018, в засіданні 31.01.2018 оголошено перерву до 07.02.2018, про що винесено ухвалу.

В судовому засіданні 07.02.2018 справу розглянуто, оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Предметом розгляду у даній справі є підтримані Товариством з обмеженою відповідальністю «Агрос-М» позовні вимоги про визнання незаконними та скасування розпоряджень Вільнянської районної державної адміністрації Запорізької області № 218 від 27.07.2015р., № 317 від 30.09.2015.

31.01.2018 від позивача через канцелярію суду надійшло нормативне та документальне обґрунтування позовних вимог з урахуванням обставин, викладених у Постанові Вищого господарського суду України від 04.10.2017 у даній справі.

05.02.2018 від ТОВ Агрофірма ОСОБА_1 до суду надійшов відзив на надане позивачем 31.01.2018 нормативне та документальне обґрунтування, в якому відповідач-2 зазначив, що вказане обґрунтування є заявою про зміну підстав позову, позивач змінює підстави позову, обґрунтовуючи їх обставинами, на які не було посилання при зверненні до суду з позовом, у зв'язку з чим, просив суд відмовити в прийнятті до розгляду змінених підстав позову.

Зміна підстав позову - це зміна обставин, на яких ґрунтується вимога позивача. Разом з тим не вважаються зміною підстав позову доповнення його новими обставинами при збереженні в ньому первісних обставин та зміна посилання на норми матеріального чи процесуального права.

Із змісту вищевказаного нормативного та документального обґрунтування позовних вимог слідує, що його надано на виконання ухвал суду щодо надання письмового обґрунтуванням вимог, з урахуванням обставин, викладених у постанові Вищого господарського суду України від 04.10.2017р., якою скасовано рішення господарського суду Запорізької області у даній справі, прийняте 21.11.2016. Суд дійшов висновку, що даним письмово викладеним нормативним та документальним обґрунтуванням позивач фактично виклав обґрунтування щодо заявлених ним позовних вимог, які підтримуються ним під час нового розгляду справи, зі збереженням в ньому первісних обставин. Підстави позову залишилися незмінними. Поряд із цим, зі змісту даного обґрунтування та документів, що є додатками до нього, вбачається, що позивач, як на додаткові обставини в обґрунтування своїх вимог, посилається, в тому числі на судові рішення, а саме: постанови Запорізького окружного адміністративного суду у справах №808/3787/15, № 808/4077/17, рішення господарського суду Запорізької області та постанову Донецького апеляційного суду у справі № 908/26/17, а також на розпорядження голови Вільнянської районної державної адміністрації від 14.12.2017 № 627 та № 628, які по суті є новими доказами, однак не приймаються судом до розгляду, оскільки не стосуються предмету доказування у даній справі.

Тому, за виключенням посилання на ці докази та безпосередньо них самих, вказане обґрунтування прийнято судом до розгляду.

Із змісту вищезгаданого нормативного та документального обґрунтування позовних вимог слідує, що позивач підтримав позовні вимоги про визнання незаконними та скасування розпоряджень голови Вільнянської районної державної адміністрації віл 27.07.2015 № 218, від 30.09.2015 № 317. При цьому, просить стягнути витрати зі сплати судового збору з обох відповідачів, тому судом розглядаються підтримані позивачем вимоги щодо відповідача-1 та відповідача-2.

Позовні вимоги, які підтримані позивачем, мотивовано наступним. Позивач протягом тривалого часу звертався до Вільнянської районної державної адміністрації з численнями заявами про передачу йому в оренду земельних ділянок, в тому числі за контуром поля №490 площею 95,1 га, з числа не витребуваних часток (паїв) на території Михайлівської сільської ради Вільнянського району. Листом від 25.03.2014 року № 01-17/0357 відповідач-1 відмовив у наданні ділянок в оренду з причини неврегульованості питання реєстрації договорів оренди таких земель. У зв'язку з цим позивачем отримано роз'яснення від запорізької обласної державної адміністрації від 09.04.2014 за № 02-01/0348 та направлено до Вільнянської районної державної адміністрації повторну заяву від 11.04.2014 року № 4 про передачу землі в оренду. До березня 2015 року звернення позивача залишено без розгляду. На вимогу Запорізької обласної державної адміністрації (протокол наради від 13.01.2015 року, лист ЗОДА від 04.03.2015 року № 09501/08-32) відповідач-1 був змушений повернутися до розгляду питання передачі в оренду ділянок. З порушенням вимог законодавства відпоівадчем-1 було проведено засідання комісії Вільнянської райдержадміністрації по розгляду земельних питань (протокол від 10.03.2015), на якому було вирішено відмовити позивачу, але надати дозволи на виготовлення проектів землеустрою на заявлені позивачем землі іншим суб'єктам, в тому числі і відповідачу-2 ТОВ «Агрофірма «ОСОБА_1» . Рішення комісії мотивоване тим, що підприємства вже обробляють ці ділянки багато років, не заважаючи на відсутність договорів оренди землі та/або рішення про передачу їх в оренду. На підставі рішення комісії прийнято розпорядження голови Вільнянської РДА від 26.03.2015 № 101, яке скасовано розпорядженням голови Запорізької обласної державної адміністрації від 09.06.2015, згідно з яким встановлено, що в процесі прийняття розпоряджень було порушено принцип неупередженості. З огляду на те, що перше звернення від позивача про передачу в оренду земельних ділянок надійшли 24.02.2014, а від ТОВ Агрофірма ОСОБА_1 07.07.2014, відповідач-1 був повідомлений про неприпустимість надання переваг суб'єктам господарювання, які допускали використання земельних ділянок з порушенням законодавства і звернулися набагато пізніше. Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 13.05.2015 у справі № 808/2341/15 було встановлено незаконність відмови у наданні дозволу на виготовлення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок та зобов'язано відповідача-1 вчинити дії, направлені на повторний розгляд заяви (клопотання) відповідача-2 ТОВ Агрофірма ОСОБА_1 від 07.07.2014 № 43 щодо надання дозволу на виготовлення проектів землеустрою. Тобто, даним рішенням суду не вирішувалося питання щодо права ТОВ Агрофірма ОСОБА_1 на отримання земельних ділянок в оренду, а лише констатовано необґрунтованість та невідповідність вимогам законодавства відповіді Вільнянської райдержадміністрації від 04.08.2014 на заяву ТОВ Агрофірма ОСОБА_1 від 07.07.2014 щодо надання дозволу на виготовлення проектів землеустрою та зобов'язано повторно розглянути цю заяву. Натомість, розпорядженням голови Вільнянської районної державної адміністрації № 218 від 27.07.2015 року, ТОВ «Агрофірма «ОСОБА_1» надано дозвіл на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) із земель сільськогосподарського призначення не витребуваних (не розподілених) земельних часток (паїв), що не є тотожним проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок. Отже, при прийнятті розпорядження від 27.07.2015 року №218 порушено вимоги чинного законодавства щодо порядку виконання судових рішень, а саме встановлений ст. 13 Закону України «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв) порядок передачі в оренду ділянок не витребуваних часток (паїв), яким запроваджено новий, відмінний від встановленого законом порядок передачі таких ділянок в оренду. Надаючи дозвіл на розроблення та затверджуючи технічну документацію з метою передачі в оренду земель не розподілених паїв, відповідач-1 порушив вимоги чинного земельного законодавства, яке передбачає передачу ділянок на підставі технічної документації з встановлення (відновлення) меж тільки для земельних ділянок державної або комунальної власності, та перевищив повноваження у сфері земельних відносин. На підставі вказаного розпорядження головою Вільнянської районної державної адміністрації було прийнято розпорядження № 317 від 30.09.2015 «Про затвердження технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) та передачі земельної ділянки в оренду ТОВ «Агрофірма «ОСОБА_1» та в подальшому відповідачами було укладено договір оренди землі від 02.10.2015. Згідно з листом Запорізької облдержадміністрації від 15.06.2015 №03576/08-32 до відома відповідача-1 було доведено, що оскільки проведення конкурсних та інших процедур відбору при виділенні таких ділянок законодавчо не передбачені, то при зверненні за відведенням однієї і тієї ж ділянки доцільним вважається їх виділення за часовою ознакою, тобто тому, хто звернувся раніше. Таким чином, внаслідок протиправних дій відповідача-1 та надання незаконних переваг віповідачу-2, що виражено прийняттям оспорюваних розпоряджень, спрямованими на передачу в оренду відповідачу-2 спірних земельних ділянок, порушені законні права та інтереси позивача, тому підлягають визнанню незаконними та скасуванню в судовому порядку. На підставі викладеного, ст.19 Конституції України, ст. 123, ч. 3 ст. 152 Земельного кодексу України, ч. 9 ст. 55 Закону України Про землеустрій , ст. 13 Закону України Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв) , ч.ч. 1, 2 ст. 67 Закону України Про запобігання корупції , ст. 16 ЦК України, ст. 20 ГК України, рішення Конституційного Суду України від 01.12.2004 у справі № 18рп/2004 позивач просить задовольнити позовні вимоги.

Відповідач-1 - Вільнянська райдержадміністрація Запорізької області, заявлені позовні вимоги не визнає, з наступних підстав. Розпорядженням від 27.07.2016 № 218 «Про надання дозволу на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) ТОВ Агрофірма ОСОБА_1 , заявникові надано дозвіл на виготовлення технічної документації із землеустрою. Однією з підстав видання вказаного розпорядження стала постанова Запорізького окружного адміністративного суду від 19.05.2015 у справі № 808/2341/15, яка набрала чинності. Факти, встановлені в постанові суду у справі № 808/2341/15 мають преюдиціальне значення для вирішення даної справи. Під час розгляду справи № 808/2341/15 зазначено, що у відносинах, які склалися між сторонами відповідач (Вільнянська РДА), як власник землі, вільний у виборі суб'єкта щодо надання йому у власність, оренду земельної ділянки в порядку, встановленому законом, при цьому він не здійснював владних повноважень. В ухвалі від 14.01.2016 у справі № 808/2341/15 апеляційною інстанцією вказано, що порушення прав та інтересів третіх особі, зокрема ТОВ «Агрос-М» відсутні. Листом від 15.06.2015 №03576/08-32 про розгляд скарг ТОВ «Агрос-М» Запорізька облдержадміністрація проінформувала райдержадміністрацію про те, що надання дозволу на виготовлення проекту відведення щодо земель невитребуваних (нерозподілених) земельних часток (паїв) є перевищенням повноважень районної державної адміністрації. Отже, при виданні головою Вільнянської РДА розпорядження від 27.07.2015 № 218 «Про надання дозволу на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо відновлення (встановлення) меж земельних ділянок в натрі (на місцевості) ТОВ «Агрофірма «ОСОБА_1» дотримано вимог земельного законодавства, зокрема ст. 22 Закону України Про землеустрій та вказівок облдержадміністрації. Також, відповідач-1 зазначав, що земельні ділянки, на які претендувало ТОВ «Агрос-М» та які станом на теперішній час передані в оренду ТОВ «Агрофірма «ОСОБА_1» , за своїм правовим статусом віднесені до земель колективної власності. Власниками таких земель є власники сертифікатів про право на земельну частку (пай). За результатами зборів мешканців територіальної громади Михайлівської сільради, яке відбулося 29.07.2016, 118 осіб висловили свою позицію щодо визнання переважного права на отримання земельних ділянок в оренду за суб'єктами господарювання С(Ф)Г «ОСОБА_9, ФГ «Світанок-2005» , ТОВ «Агрофірма «ОСОБА_1» . Отже, Вільнянською РДА враховано позицію Михайлівської сільської ради Вільнянського району та мешканців територіальної громади. Станом на теперішній час розпорядження голови Вільнянської РДА про затвердження технічної документації із землеустрою та передачу в оренду земельних ділянок ТОВ «Агрофірма «ОСОБА_1» , є реалізованими та вичерпали свою дію. На підстави викладеного, відповідач-1 просить в задоволенні позову відмовити.

Відповідач-2 проти прозову заперечив з підстав, викладених у відзиві та доповнені до відзиву, що надійшли до суду 15.12.2017 та 05.01.2018, проти позову заперечив, зазначивши, зокрема, про наступне. ТОВ «Агрофірма «ОСОБА_1» орендувало земельні частки (паї) на території Михайлівської сільської ради з квітня 2000 року по квітень 2010 року, що підтверджується копіями відповідних договорів. Починаючи з 2014 року ТОВ «Агрофірма «ОСОБА_1» зверталося до Вільнянської районної державної адміністрації з заявами та відповідними клопотаннями (заявами) (№ 43 від 07.06.2014, № 57 від 07.10.2014, № 19 від 03.01.2015) про виділення єдиним масивом та надання в оренду земельних ділянок з числа не витребуваних земельних часток (паїв) у платне користування для ведення сільськогосподарських потреб, але до 2015 року Вільнянська районна державна адміністрація зазначені земельні ділянки не передавала. Бездіяльність Вільнянської районної державної адміністрації у вирішенні питання даного питання була оскаржена ТОВ «Агрофірма «ОСОБА_1» до Запорізького окружного адміністративного суду, який постановою від 19.05.2015 року задовольнив позовні вимоги та встановив обставини, які не доказуються при розгляді даної справи, а саме: земельна ділянка площею 95,1 га, оренда якої є предметом оскаржуваного договору, за контуром поля № 490, розташована на території Михайлівської сільської ради Вільнянського району відноситься до земель не витребуваних (нерозподілених) часток (паїв), ТОВ «Агрофірма «ОСОБА_1» є добросовісним (потенційним) землекористувачем, сплачує фіксований сільськогосподарський податок, та має переважне право на отримання дозволу на виготовлення проекту землеустрою та подальшого отримання в оренду земельних ділянок за контуром поля № 490, площею 95,1 га, за контуром поля № 327 площею 28 га, за контуром поля № 107 площею 36,3 га. 27.07.2015 головою Вільнянської РДА прийнято розпорядження № 218 «Про надання дозволу на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) ТОВ «Агрофірма Славутич» . Вказане розпорядження прийнято після розгляду питання щодо передачі в оренду не витребуваних (нерозподілених) земельних ділянок відповідно до протоколу комісії райдержадміністрації по розгляду земельних питань № 1 від 10.03.2015, згідно з яким ТОВ Агрофірма ОСОБА_1 надано дозвіл на виготовлення проекту землеустрою з відведення земельних ділянок, ТОВ Агрос-М в наданні такого дозволу відмовлено. Надаючи перевагу ТОВ Агрофірма ОСОБА_1 комісія взяла до уваги, що відповідач-1 працює на території району протягом тривалого часу, обробляє землі, починаючи з роздержавлення колишніх КСП та протягом 2014 року зверталося щодо отримання в оренду не витребуваних земельних часток, надає допомогу територіальній громаді. Відповідно до протоколу зборів мешканців громади Михайлівської сільської ради від 29.07.2016 підтверджено переважне право ТОВ Агрофірма ОСОБА_1 на отримання земельних ділянок в оренду. Вільнянська райдержадміністрація, як власник землі, вільний у виборі суб'єкта щодо надання йому права оренди земельної ділянки в порядку, встановленому законом. 02.10.2015 року укладений між відповідачами договір оренди землі, який виконується сторонами. У постанові Верховного суду України від 11.11.2014 року у справі №21-405а14 встановлено, що рішення органу місцевого самоврядування щодо передачі у власність та оренду земельної ділянки, тобто ненормативний акт, застосовується одноразово, таке рішення вичерпало свою дію шляхом виконання, його скасування не породжує наслідків для власника чи орендаря земельної ділянки, оскільки у таких осіб виникло право власності або володіння земельною ділянкою і це право ґрунтується на правовстановлюючих документах. Рішенням господарського суду Запорізької області від 04.08.2016 у справі № 908/1437/16, яке залишено без змін постановою апеляційної інстанції, у задоволенні вимог позивача про визнання недійсним договору оренди, укладеного на підставі оспорюваних розпоряджень, відмовлено. Отже договір оренди є правомірним. Таким чином, прийняті відповідачем-1 розпорядження вичерпали свою дію внаслідок їх виконання. Їх скасування не породжує наслідків для орендаря земельної ділянки, оскільки у нього виникло право користуватися земельною ділянкою, яке ґрунтуються на правовстановлюючих документах. Позивачем не доведено в чому саме полягає протиправна поведінка другого відповідача при прийнятті першим відповідачем оскаржуваних розпоряджень. ТОВ «Агрофірма «ОСОБА_1» не може нести відповідальність за неправомірні (на думку позивача) дії відповідача-1. Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 20.10.2011 по справі Рисовський проти України ризик будь-якої помилки державного органу має покладатися на саму державу, а помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються. Просить у задоволенні позову відмовити.

Представник третьої особи - Запорізької обласної державної адміністрації, пояснив, зокрема, наступне. З метою приведення у відповідність з вимогами чинного законодавства розпорядження голови Вільнянської районної державної адміністрації від 26.03.2015 № 98, № 101, № 102 скасовані розпорядженням голови Запорізької ОДА від 09.06.2015 № 201, оскільки встановлено, що при прийнятті зазначених розпоряджень Вільнянською РДА допущені порушення чинного законодавства з питань земельних відносин. Крім перевищення повноважень районної державної адміністрації щодо надання дозволу на виготовлення проектів відведення земельних ділянок, в процесі прийняття цих розпоряджень головою Вільнянської РДА, також порушено принцип неупередженості при прийнятті рішень. Розпорядження голови Вільнянської районної державної адміністрації № 218 від 27.07.2015 видано на виконання постанови Запорізького окружного адміністративного суду у справі № 808/2341/15, однак вказану постанову суду виконано неналежним чином, оскільки в постанові райдержадміністрацію не зобов'язували безумовно видати дозвіл на виготовлення проекту (технічної документації), а лише зобов'язували вжити заходів, направлених на повторний розгляд заяви ТОВ «Агрофірма «ОСОБА_1» . З огляду на це при повторному розгляді цієї заяви Вільнянська РДА мала змогу і повинна була врахувати всі обставини ситуації, що склалася навколо вказаних ділянок, в тому числі й ті, з причини яких скасовано розпорядження голови Вільнянської РДА від 26.03.2015 № 102 «Про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою ТОВ «Агрофірма «ОСОБА_1» , проте цього не відбулося. В липні - серпні 2016 року Запорізькою ОДА на підставі розпорядження голови від 05.07.2016 № 390 проведено комплексну перевірку Вільнянської районної державної адміністрації, за результатами якої знайшли своє підтвердження численні порушення законодавства з боку Вільнянської РДА при виданні розпоряджень від 27.07.2015 № 218 та від 30.09.2015 № 317. Навіть технічна документація, як зазначила третя особа, була складена та затверджена з грубим порушенням чинного законодавства. Третя особа вважає позов ТОВ «Агрос-М» обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін та третьої особи, суд

ВСТАНОВИВ:

Позивач - ТОВ Агрос-М , звернувся до відповідача-1 - Вільнянської районної державної адміністрації Запорізької області, з клопотанням б/н від 24.02.2014 (том 1 а.с.161) про передачу в оренду нерозподілених (не витребуваних) земельних часток (паїв), в тому числі: за контуром № 327 площею 28 га, № 107 площею 36,3 га, № 490 площею 95,1 га, що знаходяться на території Михайлівської сільської ради Вільнянського району Запорізької області відповідно до проекту реформування ВАТ Чапаївське та схеми поділу земель колективної власності на земельні частки (паї). Позивач просив виділити та надати їх в оренду єдиним масивом для сільськогосподарського виробництва на термін до їх виділення в натурі власникам.

Листом від 25.03.2014 № 01-17/0357 (том 1 а.с. 166) Вільнянська районна державна адміністрація Запорізької області відмовила ТОВ Агрос-М у наданні нерозподілених (не витребуваних) земельних ділянок в оренду з причини відсутності врегульованого порядку та процедури передачі в орендну не витребуваних земельних часток та неврегульованості питання реєстрації договорів оренди земель, які перебувають у колективній власності.

На звернення позивача від 01.04.2014 №2, Департаментом агропромислового розвитку Запорізької обласної державної адміністрації надано роз'яснення за № 02-01/0684 (том 1 а.с. 167) від 09.04.2017 щодо врегулювання чинним законодавством порядку надання в оренду невитребуваних земельних часток (паїв), яке не потребує додаткового нормативного забезпечення.

У зв'язку з цим, позивач повторно звернувся до Вільнянської районної державної адміністрації із клопотаннями: № 3 від 11.04.2014, № 4 від 04.11.2014, № 2-2015 від 16.02.2015 (том 1 а.с.162-165) про передачу в оренду нерозподілених (не витребуваних) земельних ділянок.

Як зазначив позивач, вказані звернення були залишені без розгляду до березня 2015 року, коли на вимогу Запорізької обласної державної адміністрації (лист від 04.03.2015 №09501/08-32, протокол наради від 13.01.2015 з розгляду звернення ТОВ Агрос-М , том 1 а.с. 175-177), відповідач-1 був змушений повернутись до розгляду питання передачі в оренду нерозподілених (невитребуваних) земельних ділянок.

Вільнянською районною державною адміністрацією Запорізької області 10.03.2015 проведено засідання комісії з розгляду земельних питань, оформлене протоколом № 1 (том 1 а.с.112-117), згідно з яким, за наслідками розгляду питання четвертого порядку денного вирішено: надати дозвіл на виготовлення проектів землеустрою на відведення земельних ділянок на заявлені позивачем землі іншим суб'єктам господарювання, в тому числі ТОВ Агрофірма ОСОБА_1 (відповідачу-2 у справі), ТОВ Агрос-М в наданні такого дозволу та надання земельних ділянок в оренду єдиним масивом відмовлено. При цьому зазначено, що перевагу надано тим підприємствам, що фактично використовували земельні ділянки та вносили за це плату протягом тривалого часу, однак без правовстановлюючих документів, та враховано наявність їх звернень у 2014 році щодо отримання в оренду запитуваних невитребуваних земельних часток (паїв).

Враховуючи рішення засідання комісії, оформлене вищевказаним протоколом, головою Вільнянської районної державної адміністрації 26.03.2015 прийнято розпорядження №№ 98, 101, 102 (том 1 а.с.155-156). Розпорядженням №101 від 26.03.2015 ТОВ Агрофірма ОСОБА_1 надано дозвіл на виготовлення проекту землеустрою з відведення земельних ділянок із земель невитребуваних (нерозподілених) земельних часток (паїв) за контуром поля: № 490 площею 95,1 га, № 327 площею 28 га, № 107 площею 36,3 га, № 105 площею 19 га для подальшої передачі в оренду. Розпорядженням голови Запорізької обласної державної адміністрації від 09.06.2015 № 201 розпорядження голови Вільнянської райдержадміністрації №№ 98, 101, 102 від 26.03.2015 скасовані.

Відповідно до інформаційних довідок Управління Держземагентства у Вільнянському районі Запорізької області від 04.03.2015 (том 1 а.с.157159) вищевказані земельні ділянки є невитребуваними (нерозподіленими) земельними частками (паї).

Розпорядженням голови Вільнянської районної державної адміністрації №218 від 27.07.2015 Про надання дозволу на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) ТОВ Агрофірма ОСОБА_1 , за наслідками розгляду заяви (клопотання) директора ТОВ Агрофірма ОСОБА_1 від 07.07.2014 № 0142 (вхідний номер заяви відпоівадча-2 від 07.07.07. № 43, том 1 а.с.86), надано дозвіл на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж змелених ділянок в натурі (на місцевості) із земель сільськогосподарського призначення не витребуваних (нерозподілених) земельних часток (паїв) за контуром поля №490 площею 95,1 га, контуром поля №327 площею 28 га, контуром поля №107 площею 36,3 га, розташованих на території Михайлівської сільської ради Вільнянського району Запорізької області для ведення товарного сільськогосподарського виробництва та подальшої передачі в оренду.

Розпорядженням №317 "Про затвердження технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) та передачі земельної ділянки в оренду ТОВ "Агрофірма "ОСОБА_1", затверджено технічну документацію із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташованої за адресою: Запорізька область, Вільнянський район, територія Михайлівської сільської ради, за межами населених пунктів площею 95,1000 га (кадастровий номер 2321584000:02:001:0001) із земель не витребуваних (не розподілених) земельних часток (паїв) для послідуючої передачі в оренду, до моменту витребування власниками земельних часток (паїв) та вирішено надати Товариству з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "ОСОБА_1" в оренду вказану земельну ділянку площею 95,1000 га (сіножаті), строком на 10 років, з орендною платою у розмірі 10 (десять) відсотків від розміру нормативної грошової оцінки земельної ділянки на рік, до моменту її витребування.

02.10.2015, на підставі розпорядження голови Вільнянської районної державної адміністрації №317 від 30.09.2015, між Вільнянською районною державною адміністрацією (Орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю ОСОБА_1 (Орендар) укладено договір оренди землі, згідно з умовами якого в строкове платне користування орендаря передається земельна ділянка сільськогосподарського призначення із земель не витребуваних (не розподілених) земельних часток (паїв) загальною площею 95,1000 га (сіножаті) (кадастровий номер 2321584000:02:001:0001) для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на території Михайлівської сільської ради Вільнянського району Запорізької області.

Товариством з обмеженою відповідальністю "Агрос-М" оскаржено правомірність укладеного між відповідачами у даній справі вищевказаного договору оренди землі від 02.10.2015, шляхом звернення до господарського суду Запорізької області, за яким ухвалою суду від 27.05.2016 порушено провадження у справі №908/1437/16.

Рішенням господарського суду Запорізької області від 04.08.2016 у справі №908/1437/16 відмовлено у задоволенні позовних вимог ТОВ Агрос-М про визнання недійсним договору оренди землі від 02.10.2015, укладеного між Вільнянською районною адміністрацією Запорізької області та ТОВ Агрофірма ОСОБА_1 , яке залишено без змін постановою Донецького апеляційного господарського суду від 18.10.2016.

У липні 2016 року ТОВ Агрос-М звернулося до суду із позовом, за яким порушено провадження у даній справі за № 908/1947/16.

Позов обґрунтовано порушенням оскаржуваними розпорядженнями прав позивача внаслідок надання переваг другому відповідачу шляхом передачі йому в оренду спірної земельної ділянки для ведення сільськогосподарської діяльності.

Причиною виникнення спору у даній справі стало питання щодо порушення права позивача на отримання в оренду спірних не витребуваних (не розподілених) земельних часток внаслідок надання переваг відповідачу-2 та недотримання відповідачем-1 порядку надання в оренду земельних часток (паїв).

Позивач вказує що розпорядження голови Вільнянської райдержадміністрації суперечать вимогам чинного законодавства та рішенню суду, на виконання якого ці акти були винесені, що в подальшому призвело до укладення недійсного правочину (договору). Зокрема, зазначає, що відповідачем-1 при прийнятті розпорядження від 27.07.2015 року №218 порушено вимоги чинного законодавства щодо порядку виконання судових рішень, а розпорядження від 30.09.2015 року № 317 є таким, що прийняте з порушенням встановленого порядку. Вважає, що при прийнятті цих розпоряджень було порушено приписи ст. 13 Закону України Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв) .

Відповідачі, заперечуючи проти позву, вказують, що розпорядження № 218 від 27.07.2015 року прийнято на виконання судового рішення в адміністративній справі №808/2341/15, що набрало законної сили, а не у зв'язку з наданням переваг відповідачу-2, як стверджує позивач у справі.

В статті 316 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що вказівки, які містяться у постанові касаційної інстанції, є обов'язковими для суду першої інстанції під час нового розгляду справи.

Скасовуючи постанову Донецького апеляційного господарського суду від 17.05.2017, якою залишено без змін рішення першої інстанції, та рішення господарського суду Запорізької області від 21.11.2016 у справі №908/1947/16, яким було відмовлено у задоволенні позовних вимог про визнання незаконним та скасування оспорюваних розпоряджень, суд касаційної інстанції у постанові від 04.10.2017 вказав, зокрема, наступне.

Зазначаючи про можливість складання технічної документації з встановлення (відновлення) меж в натурі на місцевості щодо нерозподілених (не витребуваних) земельних ділянок з присвоєнням окремого кадастрового номера, суди попередніх інстанцій не спростували доводів позивача про порушення Вільнянською районною державною адміністрацією при виданні спірних розпоряджень приписів спеціального законодавства, яким врегульовано порядок передачі нерозподілених (не витребуваних) земельних ділянок в оренду. При цьому з оспорюваних розпоряджень Вільнянськї районної державної адміністрації не вбачається, землі якого колишнього колективного сільськогосподарського підприємства, сільськогосподарського кооперативу або сільськогосподарського акціонерного товариства та на підставі яких сертифікатів були передані в оренду відповідачу-1.

Відповідно до ст.3 Земельного кодексу України, земельні відносини регулюються Конституцією України, цим Кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.

Згідно з ч.ч. 2, 3 ст.2 Земельного кодексу України суб'єктами земельних відносин є громадяни, юридичні особи, органи місцевого самоврядування та органи державної влади. Об'єктами земельних відносин є землі в межах території України, земельні ділянки та права на них, у тому числі на земельні частки (паї).

За приписами статті 13 Конституції України земля є об'єктом права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.

Згідно з п.п. а , в , ж ч. 1 ст. 17 Земельного кодексу України до повноважень місцевих державних адміністрацій у галузі земельних відносин, зокрема, належить: розпорядження землями державної власності в межах, визначених цим Кодексом; координація здійснення землеустрою та державного контролю за використанням та охороною земель; вирішення інших питань у галузі земельних відносин відповідно до закону.

Відповідно до п. 11 ст. 21 Закону України «Про місцеві державні адміністрації» місцева державна адміністрація погоджує документацію із землеустрою у випадках та порядку, визначених Земельним кодексом України та Законом України "Про землеустрій".

Роздержавлення земель недержавних сільськогосподарських підприємств та їх паювання в Україні проводилось відповідно до норм, встановлених Земельним кодексом України (редакція від 15.05.1992 р.), та Указів Президента України. Паювання земель колективних сільськогосподарських підприємств здійснювалося відповідно до Указу Президента України від 08.08.1995 №720/95 "Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям". Після того, як колгоспи та радгоспи було перетворено на колективні сільськогосподарські підприємства (КСП), а землю передано з державної в колективну власність КСП, кожний член господарства отримав право на її умовну частину - земельну частку (пай). Ці земельні паї входили до складу загального масиву земель КСП, а члени колективного господарства обробляли всю землю разом. При цьому земельних часток не виділяли на місцевості. Бо земельний пай - це ще не конкретна земельна ділянка, а тільки право громадянина (члена сільськогосподарського підприємства) на виділення її із земель КСП. Таке право засвідчує спеціальний документ - земельний сертифікат.

Згідно з п.п.16,17 Перехідних положень Земельного кодексу України (чинного з 01.01.2002) встановлено, що громадянам - власникам земельних часток (паїв) за їх бажанням виділяються в натурі (на місцевості) земельні ділянки з видачею державних актів на право власності на землю. Сертифікати на право на земельну частку (пай), отримані громадянами, вважаються правовстановлюючими документами при реалізації ними права вимоги на відведення земельної частки (паю) в натурі (на місцевості) відповідно до законодавства. Сертифікати на право на земельну частку (пай) є дійсними до виділення власникам земельних часток (паїв) у натурі (на місцевості) земельних ділянок та видачі їм державних актів на право власності на землю.

Закон України Про оренду землі (ст.2) визначає оренду землі як засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької діяльності. Відповідно до Перехідних положень цього закону передбачено, що громадяни - власники сертифікатів на право на земельну частку (пай) до виділення їм у натурі (на місцевості) земельних ділянок мають право укладати договори оренди земель сільськогосподарського призначення, місце розташування яких визначається з урахуванням вимог раціональної організації території і компактності землекористування, відповідно до цих сертифікатів з дотриманням вимог цього Закону.

Згідно з Указом Президента України від 08.08.1995 № 720/95 "Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям" паювання земель передбачає визначення розміру земельної частки (паю) у колективній власності на землю кожного члена колективного сільськогосподарського підприємства, сільськогосподарського кооперативу, сільськогосподарського акціонерного товариства без виділення земельних ділянок в натурі (на місцевості).

У разі виходу власника земельної частки (паю) з колективного сільськогосподарського підприємства, сільськогосподарського кооперативу, сільськогосподарського акціонерного товариства за його заявою здійснюється відведення земельної ділянки в натурі в установленому порядку і видається державний акт на право приватної власності на цю земельну ділянку (пункт 6 даного Указу).

Указом Президента України від 03.12.1999 №1529/99 "Про невідкладні заходи щодо прискорення реформування аграрного сектора економіки" з метою забезпечення реалізації державної аграрної політики, прискорення реформування та розвитку аграрного сектора економіки на засадах приватної власності, Кабінету Міністрів України доручено здійснити організаційні заходи щодо запровадження спрощеного порядку реєстрації договорів оренди земельної частки (паю) та майнового паю органами місцевого самоврядування та виділення єдиним масивом земельних ділянок групі власників земельних часток (паїв), яка звернулася із заявами про відведення земельних ділянок в натурі, з метою спільного використання або надання в оренду цих ділянок, запроваджено, зокрема, обов'язкове укладання підприємствами, які використовують землю для сільськогосподарських потреб, договорів оренди земельної частки (паю), майнового паю з власниками цих часток, а також спрощений порядок реєстрації договорів оренди земельної частки (паю) та майнового паю органами місцевого самоврядування.

На виконання Указу Президента України від 03.12.1999 № 1529/99 "Про невідкладні заходи щодо прискорення реформування аграрного сектора економіки" наказом Держкомзему України від 17.01.2000 № 5 затверджено Типовий договір оренди земельної частки (паю), сторонами якого є виключно власник (ки) земельної (-их) частки (-ок) (паю) (-їв) як орендодавці та юридичні особи, які використовують землю для сільськогосподарських потреб як орендарі.

Організаційні та правові засади виділення власникам земельних часток (паїв) земельних ділянок у натурі (на місцевості) із земель, що належали колективним сільськогосподарським підприємствам, сільськогосподарським кооперативам, сільськогосподарським акціонерним товариствам на праві колективної власності, а також порядок обміну цими земельними ділянками визначено положеннями Закону України "Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)" , статтею 3 якого передбачено, що підставами для виділення земельних ділянок у натурі (на місцевості) власникам земельних часток (паїв) є рішення відповідної сільської, селищної, міської ради чи районної державної адміністрації. Відповідно до Закону у разі подання заяв про виділення власників земельних часток (паїв) у натурі (на місцевості) більшістю власників земельних часток (паїв) у межах одного сільськогосподарського підприємства відповідна сільська, селищна, міська рада чи районна державна адміністрація приймає рішення про розробку проекту землеустрою щодо організації території земельних часток (паїв).

Встановлення меж земельних ділянок у натурі (на місцевості) власникам земельних часток (паїв) здійснюється на підставі технічної документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право власності на земельну ділянку (стаття 11 Закону).

Тобто, в подальшому, для осіб, які здійснюють оформлення державного акту на право приватної власності, необхідно відведення земельної ділянки в натурі в установленому порядку. Однак вказаний обов'язок визначений лише для власників земельних часток.

Враховуючи положення пункту 3 Указу Президента України від 08.08.1995 №720/95 Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям та вимоги до форми сертифіката на право на земельну частку (пай), затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.1995 № 801 "Про затвердження форми сертифіката на право на земельну частку (пай) і зразка Книги реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай)", встановлення розмірів земельної частки (паю) передбачається в умовних кадастрових гектарах без визначення меж цієї частки в натурі (на місцевості).

Виходячи з наведених положень Закону України "Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)", Указу Президента України від 08.08.1995 № 720 "Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям", нерозподілена (не витребувана) земельна ділянка - це земельна ділянка, що була запроектована в складі єдиного земельного масиву без визначення меж в натурі (на місцевості), проте не була розподілена на зборах власників земельних часток (паїв) через неявку на збори осіб - власників права на земельну частку (пай) чи їх спадкоємців. Статус невитребуваних нерозподілені земельні ділянки набувають вже після проведення зборів стосовно розподілу земельних ділянок.

Водночас земельна ділянка - це частина земної поверхні з установленими межами, певним місцем розташування, з визначеними щодо неї правами (ст.79 Земельного кодексу України). На відміну від земельної ділянки, земельна частка (пай) є умовною часткою земель, які належали колективним сільськогосподарським підприємствам, сільськогосподарським кооперативам, сільськогосподарським акціонерним товариствам, розмір якої визначений в умовних кадастрових гектарах. Місцезнаходження та межі такої земельної частки (паю) не визначені.

Отже, земельні ділянки державної або комунальної власності та земельні частки (паї) є різними об'єктами земельних відносин і мають різний правовий режим; у випадку оренди земельної частки (паю) встановлюються орендні відносини щодо права на земельну частку (пай), не визначену в натурі земельну ділянку, посвідчену сертифікатом. Орендні відносини повинні оформлюватися договором, як у випадку оренди земельної частки (паю), так і у випадку земельної ділянки.

Відповідно до п. 12 постанови Кабінету Міністрів України «Про організацію робіт та методику розподілу земельних ділянок між власниками земельних часток (паїв)» № 122 від 04.02.2004 нерозподілені (невитребувані) земельні ділянки передаються в розпорядження сільських, селищних, міських рад чи райдержадміністрацій з метою надання їх в оренду.

Правовідносини щодо земельних часток (паїв) регулюються спеціальним Законом України Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв) , який також вказаний у підставі прийняття спірних розпоряджень. Із змісту цього Закону слідує, що саме власникам земельних часток (паїв) виділяються в натурі земельні ділянки у разі виявлення ними бажання одержати належну їм земельну частку (пай) в натурі (на місцевості) (ст.3) і в такому разі сільські, селищні, міські ради та районні державні адміністрації в межах їх повноважень, зокрема, уточнюють місце розташування, межі і площі сільськогосподарських угідь, які підлягають розподілу між власниками земельних часток (паїв); укладають із землевпорядними організаціями договори на виконання робіт із землеустрою щодо виділення земельних часток (паїв) у натурі (на місцевості) та виготовлення технічної документації (ст.ст.5,7). Цим же законом передбачено особливості встановлення меж земельних ділянок у натурі (на місцевості) власниками земельних часток (паїв) (ст. 11).

Приписами ст.13 Закону України Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв) регламентовано використання нерозподілених (невитребуваних) земельних ділянок. Даною нормою встановлено, що нерозподілені (не витребувані) земельні ділянки за рішенням відповідної сільської, селищної, міської ради чи районної державної адміністрації можуть передаватися в оренду для використання за цільовим призначенням до моменту отримання їх власниками державних актів на право власності на земельну ділянку, про що зазначається у договорі оренди земельної ділянки, а власники земельних часток (паїв) чи їх спадкоємці, які не взяли участь у розподілі земельних ділянок, повідомляються про результати проведеного розподілу земельних ділянок у письмовій формі у разі якщо відоме їх місцезнаходження.

З вказаних норм вбачається, що нерозподілені (невитребувані) земельні ділянки - частки (паї) не є землями державної чи комунальної власності, а перебувають лише у розпорядженні відповідних рад та адміністрацій, та надання таких ділянок у користування на строк до моменту отримання їх власниками державних актів на право власності на земельну ділянку здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади чи місцевого самоврядування.

Відтак, законодавством передбачена можливість раціонального використання земельних часток до оформлення їхніми власниками правовстановлюючих документів з можливістю надходження коштів до бюджету.

При цьому оренда нерозподілених (невитребуваних) земельних ділянок не є сталою і не може забезпечити постійну площу орендованої земельної ділянки, оскільки земельні ділянки надаються на строк до моменту отримання їх власниками державних актів на право власності на земельну ділянку.

Вказане також унеможливлює розроблення технічної документації та присвоєння кадастрового номера орендованої земельної ділянки.

Водночас спеціальним законодавством не визначено спеціального порядку передачі невитребуваних земельних ділянок (паїв) відповідним державним адміністраціям, з яким пов'язане виникнення права на розпорядження ними згідно з статті 13 Закону України "Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)".

Розпорядженнями Вільнянської районної державної адміністрації № 218 від 27.07.2015, № 317 від 30.09.2015, передача відповідачу-2 в оренду була здійснена саме щодо нерозподілених (невитребуваних) земельних часток (паїв), зокрема, на підставі статті 13 Закону України "Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)".

Надаючи вказаними розпорядженнями дозвіл на складання та затвердження технічної документації з встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) щодо нерозподілених (невитребуваних) земельних ділянок (паїв) з присвоєнням окремого кадастрового номера, районною держаною адміністрацією порушено приписи вищенаведеного спеціального законодавства, яким врегульовано порядок передачі нерозподілених (невитребуваних) земельних ділянок в оренду. Із оспорюваних розпоряджень Вільнянської районної державної адміністрації не вбачається, що землі були передані в оренду відповідач на підставі сертифікатів, виданих після проведення розпаювання колишнього колективного сільськогосподарського підприємства, сільськогосподарського кооперативу або сільськогосподарського акціонерного товариства.

Судом встановлено, що в преамбулі розпорядження голови Вільнянської районної державної адміністрації № 218 від 27.07.2015 є посилання на врахування, при його прийнятті, постанови Запорізького окружного адміністративного суду від 13.05.2015 року у справі № 808/2341/15 та ухвали про виправлення описки від 22.06.2015 у цій справі.

Так, постановою Запорізького окружного адміністративного суду у справі №808/2341/15 від 19.05.2015 (з урахуванням ухвали від 22.06.2015 про виправлення описки в даті винесення постанови) задоволено позов ТОВ Агрофірма ОСОБА_1 , визнано протиправною та скасовано відмову Вільнянської райдержадміністрації від 04.08.2014 № 01-17/0775 про надання дозволу на виготовлення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок та подальшої передачі в оренду, та зобов'язано райдержадміністрацію вчинити дії направлені на повторний розгляд заяви (клопотання) ТОВ «Агрофірма «ОСОБА_1» від 07.07.2014 № 43 щодо надання дозволу на виготовлення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок сільськогосподарського призначення із земель не витребуваних (нерозподілених) земельних часток (паїв) за контуром поля № 490 площею 95,1 га (багаторічні насадження), за контуром поля № 327 площею 28 га (сіножаті), за контуром поля № 107 площею 35,3 га (сіножаті), загальною площею 159,4 га, розташованих на території Михайлівської сільської ради Вільнянського району Запорізької області, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва та подальшої передачі в оренду, та надання згоди на виготовлення проектів землеустрою.

Відповідач-1 посилається на вказану постанову як на підставу винесення розпорядження № 218 від 27.07.2015 про надання дозволу на виготовлення технічної документації. Проте, як вбачається, Вільнянська РДА в даному випадку мала розглянути питання про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок, враховуючи статус переданої в оренду ТОВ «Агрофірма «ОСОБА_1» земельної ділянки (не витребувані (нерозподілені) земельні частки (паї).

Натомість, вказаним розпорядженням № 218 від 27.07.2015 ТОВ Агрофірма ОСОБА_1 було надано дозвіл на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж змелених ділянок в натурі (на місцевості). Таким чином, твердження відповідачів, що вказане розпорядження прийняте на виконання постанови суду у справі №808/2341/15 є безпідставним та не відповідає дійсності, оскільки ним фактично надано дозвіл на виготовлення іншого виду документації із землеустрою.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 25 Закону України Про землеустрій документація із землеустрою розробляється у вигляді схеми, проекту, робочого проекту або технічної документації. Видами документації із землеустрою, зокрема, є: проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок (п.п. ґ ); технічна документація із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) (п.п. і ).

Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки розробляється у разі формування нової земельної ділянки (крім поділу та об'єднання) або зміни цільового призначення земельної ділянки. Порядок складання проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок встановлюється Кабінетом Міністрів України (ст. 50 вказаного Закону).

Згідно зі змісту ст. 55 цього Закону на основі технічної документації із землеустрою, якою визначається місцеположення поворотних точок меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), здійснюється встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості).

Відповідно до Порядку розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.05.20104 № 6772, проект відведення земельної ділянки розробляється у разі: зміни цільового призначення земельної ділянки відповідно до закону; надання, передачі земельної ділянки, вилучення (викупу), відчуження земельної ділянки (її частини), межі якої не встановлено в натурі (на місцевості).

Враховуючи вищевикладене, надання земельної ділянки із невитребуваних земельних часток (паїв) в оренду без складання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки є неправомірним.

Як зазначалося вище, рішенням Господарського суду Запорізької області від 04.08.2016 у справі № 908/1437/16, залишеним без змін постановою Донецького апеляційного господарського суду від 18.10.2016, відмовлено у задоволені позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрос-М" про визнання недійсним договору оренди землі від 02.10.2015. Водночас із зазначених судових актів вбачається, що єдиною підставою для відмови у позові судами було визначено саме чинність розпоряджень Вільнянської районної державної адміністрації Запорізької області № 218 від 27.07.2015, №317 від 30.09.2015, правомірність прийняття яких є предметом оспорення у даній справі №908/1947/16. Так, в постанові суду апеляційної інстанції, зокрема, зазначено, що рішення по цій справі може бути переглянуте за нововиявленими обставинами у разі прийняття судом рішення щодо скасування або визнання недійсними вказаних розпоряджень райдержадміністрації.

Відповідно до змісту протоколу засідання комісії з розгляду земельних питань Вільнянської районної державною адміністрацією Запорізької області від 10.03.2015 ТОВ Агрофірма ОСОБА_1 надано дозвіл на виготовлення проектів землеустрою на відведення земельних ділянок на заявлені позивачем землі, позивачу - ТОВ Агрос-М в наданні такого дозволу та земельних ділянок в оренду єдиним масивом відмовлено. При цьому зазначено, що перевагу надано враховуючи фактичне використання відповідачем-2 земельних ділянок та внесення плати протягом тривалого часу, без правовстановлюючих документів, та враховано наявність звернень у 2014 році щодо отримання в оренду запитуваних невитребуваних земельних часток (паїв).

При цьому, слід зазначити, що в постанові Запорізького окружного адміністративного суду у справі №808/2341/15 від 19.05.2015 (з урахуванням ухвали від 22.06.2015 про виправлення описки в даті винесення постанови), на виконання якої прийнято оспорюване розпорядження № 218 від 27.07.2015, зазначено, що підставою для визнання протиправною і скасування відмови Вільнянської райдержадміністрації стала та обставина, що, надаючи відмову, райдержадміністрація посилалася на невизначеність порядку передачі невитребуваних (нерозподілених) земельних часток (паїв) та відповідної документації із землеустрою, та у зв'язку з цим зобов'язано вчинити дії направлені на повторний розгляд конкретної заяви (клопотання) ТОВ «Агрофірма «ОСОБА_1» щодо надання дозволу на виготовлення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок а саме: від 07.07.2014 № 43.

Разом з тим, як встановлено судом, позивач - ТОВ Агрос-М , зверталося до Вільнянської районної державної адміністрації Запорізької області щодо виділення та надання в оренду нерозподілених (невитребуваних) земельних часток (паїв), в тому числі: за контуром № 490 площею 95,1 га, з відповідним клопотанням, яке датовано 24.02.2014 (одержано райдержадміністрацією в той же день), отже значно раніше, ніж відповідач-2.

15.06.2015 Запорізькою обласною державною адміністрацією надано ТОВ Агрос-М роз'яснення за № 03576/08-32 (том 1 а.с.173-174) щодо умов реалізації суб'єктами господарювання права на отримання нерозподілених (невитребуваних) земельних ділянок в якому, зокрема, зазначено, що виділення ділянок повинно відбуватись за часовою ознакою, тобто тому, хто звернувся раніше.

Нормами чинних законодавчих актів не передбачено порядку передання нерозподілених (невитребуваних) земельних часток (паїв) в оренду. Разом з тим, з метою недопущення порушення принципу неупередженості при прийнятті рішень орган державної влади мав вжити всіх передбачених законом заходів, з урахуванням всіх обставин ситуації, що склалася навколо спірних земельних часток (паїв), в тому числі шляхом порядку їх виділення на конкурсній основі.

Вищенаведеним підтверджується порушення права позивача на отримання в оренду земельних ділянок сільськогосподарського призначення із земель не витребуваних (нерозподілених) земельних часток (паїв), які було передано відповідачу-2 за умов надання йому переваги.

Відповідно до статті 17 Закону України Про виконання рішень і застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини, як джерело права.

За змістом рішення Європейського суду з прав людини у справі "Хаджинастасиу проти Греції", національні суди повинні зазначати з достатньою ясністю підстави, на яких ґрунтується їхнє рішення, що, серед іншого, дає стороні можливість ефективно скористатися наявним у неї правом на апеляцію; у рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Кузнєцов та інші проти Російської Федерації" зазначено, що ще одним завданням вмотивованого рішення є продемонструвати сторонам, що вони були почуті, вмотивоване рішення дає можливість стороні апелювати проти нього, нарівні з можливістю перегляду рішення судом апеляційної інстанції.

Така позиція є усталеною практикою Європейського суду з прав людини (справи "Серявін та інші проти України", "Проніна проти України") і з неї випливає, що ігнорування судом аргументів сторони є порушенням статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Такої ж позиції дотримується також Верховний суд України у своїй постанові від 20.05.2014 у справі № 64/366-10.

Згідно зі ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Конституція України закріпила рівність суб'єктів права власності перед законом, гарантії права власності та обов'язків власників, положення про те, що сама власність не повинна використовуватися на шкоду людині і суспільству (статті 13, 41 Конституції України). Із конституційних принципів рівності і справедливості випливає вимога визначеності, ясності і недвозначності правової норми, оскільки інше не може забезпечити її однакове застосування, не виключає необмеженості трактування у правозастосовній практиці і неминуче призводить до сваволі.

Відповідно до пункту "г" частини 3 статті 152 Земельного кодексу України захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування.

За приписами частини 3 статті 43 Закону України "Про місцеві державні адміністрації" розпорядження голови державної адміністрації, що суперечать Конституції України, законам України, рішенням Конституційного Суду України, іншим актам законодавства або є недоцільними, неекономними, неефективними за очікуваними чи фактичними результатами, скасовуються Президентом України, Кабінетом Міністрів України, головою місцевої державної адміністрації вищого рівня або в судовому порядку.

Вимога про визнання розпоряджень незаконними є за своєю суттю вимогою про встановлення факту, що має юридичне значення. Його встановлення є елементом оцінки фактичних обставин справи та обґрунтованості вимог у разі виникнення спору між сторонами.

В той же час, суд не повинен формально підходити до вирішення спору, при прийнятті рішення мають бути встановлені дійсні обставини справи, а рішення має бути законним по суті.

За змістом ст. 5 ГПК України здійснюючи правосуддя, господарський суд захищає права та інтереси юридичних осіб у спосіб, визначений законом або договором.

Зважаючи на те, що за наслідками оцінки фактичних обставин справи встановлена незаконність оскаржуваних рішень органу виконавчої влади, суд дійшов висновку, що позовні вимоги по суті є обґрунтованими та доведеними.

Судом встановлено невідповідність оспорюваних розпоряджень вимогам чинного на момент їх прийняття законодавству, порушення ними принципів рівності і справедливості, тому позовні вимоги до Вільнянської районної державної адміністрації Запорізької області підлягають задоволенню, шляхом скасування розпоряджень Вільнянської районної державної адміністрації Запорізької області № 218 від 27.07.2015 та № 317 від 30.09.2015. У задоволенні позовних вимог до відповідача-2 - Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «ОСОБА_1» , відмовляється, оскільки спірні розпорядження видані відповідачем-1, порушення відповідачем-2 прав та (або) охоронюваних законом інтересів позивача, при прийнятті відповідачем-1 оскаржуваних розпоряджень, не вбачається.

Згідно з ст. 129 ГПК України з відповідача-1 на користь позивача слід стягнути суму 2756 грн. витрат зі сплати судового збору за подання позовної заяви.

Керуючись ст.ст. 5, 129, 232, 233, 236 - 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги до Вільнянської районної державної адміністрації Запорізької області задовольнити.

Скасувати розпорядження Вільнянської районної державної адміністрації Запорізької області № 218 від 27.07.2015.

Скасувати розпорядження Вільнянської районної державної адміністрації Запорізької області № 317 від 30.09.2015.

Стягнути з Вільнянської районної державної адміністрації Запорізької області (Запорізька область, м. Вільнянськ, вул. Бочарова, 12, код ЄДРПОУ 02140870) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрос-М» (Запорізька область, Вільнянський район, с.Михайлівка, вул. Молодіжна, 22, код ЄДРПОУ 39093354) суму 2756 (дві тисячі сімсот п'ятдесят шість) грн. 00 коп. витрат на сплату судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

У задоволенні позовних вимог до Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «ОСОБА_1» - відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги та може бути оскаржено впродовж двадцяти днів з дня складання повного судового рішення, у порядку встановленому ст. 257 Господарського процесуального кодексу України, з урахуванням п. 17.5 ч. 1 розділу ХІ «Перехідні положення» ГПК України.

Повне рішення складено 19.02.2018.

Головуючий суддя О.С. Боєва

Суддя В.Л. Корсун

Суддя О.В. Федорова