Рішення

від 30.01.2018 по справі 816/1981/17

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 січня 2018 року м. ПолтаваСправа № 816/1981/17

Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Бойка С.С.,

за участю:

секретаря судового засідання - Лайко О.В.,

представника позивача - Телятник Р.П.,

представника відповідача - Шевчик О.С.,

представника третьої особи - ОСОБА_3, ОСОБА_4,

розглянув у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Державної екологічної інспекції у Полтавській області до Полтавської обласної громадської організації "Мисливсько-рибальське товариство "Кречет", третя особа: Полтавське обласне управління лісового та мисливського господарства про розірвання договору.

В С Т А Н О В И В:

08 листопада 2017 року Державна екологічна інспекція у Полтавській області звернулася до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Полтавської обласної громадської організації "Мисливсько-рибальське товариство "Кречет", третя особа: Полтавське обласне управління лісового та мисливського господарства про розірвання договору від 27.12.2007 №033/07 про ведення мисливського господарства.

Позивач в обґрунтовування позовних вимог посилався на порушення відповідачем умов договору про умови ведення мисливського господарства №033/07 від 27 грудня 2007 року, а саме проведення полювання на територіях відтворювальних ділянок та природно-заповідного фонду та зменшення поголів'я мисливських тварин, про у відповідності до вимог ст. 23 Закону України "Про мисливське господарство" є підставою для припинення права користування мисливськими угіддями. Звертав увагу суду на відсутність у відповідача погодження на користування 3727 га лісових угідь.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив позов задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні проти задоволення позовних вимог заперечував. У наданому до суду 05 січня 2018 року відзиві на позовні заяву просив в задоволенні адміністративного позову відмовити посилаючись на те, що позовна заява не містить посилань на конкретні підстави для розірвання договору та відповідно не містить посилання на норми матеріального права, які передбачають такий захід впливу на суб'єкта господарювання як розірвання договору. Вказував на те, що чинне законодавство не передбачає такого заходу впливу на суб'єкта господарювання як розірвання договору. Стверджував, що зменшення популяції тварин відбулося внаслідок її міграції.

16 січня 2018 року до суду надійшла відповідь Державної екологічної інспекції у Полтавській області на відзив у якій позивач зазначає, що висновок про зменшення кількості поголів'я тварин було зроблено за результатами опрацювання інформації державної статистичної звітності 2ТП "Мисливство" за 2014 - 2016 роки та зведених даних обліку мисливської фауни за 2015 - 2017 роки. Вказував на те, що під час перевірки відповідачем був наданий договір про умови ведення мисливського господарства від 27 грудня 2007 №033/07, лісові угіддя 13680 га, у додатку №3 до рішення сесії обласної ради від 31 березня 2006 року в переліку користувачів на землях яких розташовані мисливські угіддя ПОГО МРТ "Кречет" зазначено землі державного лісового фонду Полтавського обласного управління лісового господарства, а саме землі ДП "Полтавське лісове господарство" та ДП "Новосанжарське лісове господарство" загальною площею 9935 га за підписом начальника обласного управління лісового господарства Яреська О.П., на решту земель рішення Полтавської обласної ради про надання в користування мисливських угідь та погодження не надавалося. Звертав увагу суду на те, що підставою для висновку про проведення полювання у відтворюваних ділянках та в природно-заповідному фонді став завіт про ліцензійний відстріл підписаний керівником та головним бухгалтером відповідача. Стверджував, що розірвання договору як захід впливу на суб'єкта господарювання передбачено статтею 23 Закону України "Про мисливське господарство та полювання".

25 січня 2018 року до суду надійшли пояснення третьої особи у яких Полтавське обласне управління лісового та мисливського господарства вказує на те, що на момент прийняття Полтавською обласною радою рішення від 31 березня 2006 року "Про надання в користування мисливських угідь" ПОГО "МРТ "Кречет" погоджено 9953 га земель державного лісового фонду підприємств Полтавського обласного управління лісового господарства, однак залишилися непогодженими 3727 га лісових земель, які перебувають у користуванні відповідача. Стверджує, що сумарна площа наданих відповідачем погоджень становить 31216,14 га, що не відповідає площі 5190 га зазначеній у рішенні обласної ради, а погодження постійних користувачів земельними ділянками державного лісового фонду - ДП "Полтавський лісгосп" та ДП "Новосанжарський лісгосп" взагалі відсутні. Зазначає, що згідно актів контрольних обліків диких тварин на території мисливських угідь, які перебувають в користуванні ПОГО "МРТ "Кречет" від 16 лютого 2017 року та 17 лютого 2017 року встановлено невідповідність фактичної чисельності тварин, чисельності, зазначеній у зведених даних обліку мисливської фауни, які відповідачем надано Полтавському обласному управлінню лісового та мисливського господарства. Звертав увагу суду, на те, що міграція тварин не мала суттєвого впливу на зміну чисельності тварин, а твердження відповідача щодо зменшення мисливських тварин внаслідок їх масової міграції х території мисливського господарства ПОГО "МРТ "Кречет" не знайшли документального підтвердження.

Згідно з частиною другою статті 159 Кодексу адміністративного судочинства України заявами по суті справи є позовна заяв; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву.

З урахуванням наведеної норми процесуального закону, подані позивачем 25 січня 2018 року пояснення та подані 30 січня 2018 року відповідачем пояснення на пояснення позивача та третьої особи не є заявами по суті справи.

25 січня 2018 року до суду надійшло клопотання ПОГО "МРТ "Кречет" про залишення позовної заяви без розгляду, яке ухвалою суду від 30 січня 2018 року залишено без задоволення.

Судом встановлено, що 27 грудня 2007 року між Полтавським обласним управлінням лісового та мисливського господарства та Полтавською обласною громадською організацією "Мисливсько - рибальське товариство "Кречет" укладено договір №033/07 про умови ведення мисливського господарства. Предметом вказаного договору є право користування Полтавської обласної громадської організації "Мисливсько - рибальське товариство "Кречет" мисливськими угіддями загальною площею 51940 га, у тому числі: лісові угіддя - 13680 га, польові - 35460 га, водно болотні - 2800 га.

Пунктом 2.2 вказаного договору встановлено, Полтавська обласна громадська організація "МРТ "Кречет" у відповідності до вимог Закону України "Про мисливське господарства та полювання" зобов'язується: виділяти мисливські угіддя для охорони і відтворення мисливських тварин, відповідно до Порядку визначення територій для охорони і відтворення мисливських тварин, (відтворювальних ділянок) затвердженого наказом Держкомлісгоспу України від 22.01.3004 №4, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.02.2004 за №258/8757; використовувати державний мисливський фонд, не допускати погіршення екологічного стану мисливських угідь; проводити комплексні заходи спрямовані на відтворення, у тому числі штучне, мисливських тварин, збереження і поліпшення середовища їх перебування.

Статтею 23 Закону України "Про мисливське господарство та полювання" встановлено, що право користування мисливськими угіддями припиняється у разі: закінчення строку користування; добровільної відмови від користування; припинення діяльності юридичних осіб, яким надано у користування мисливські угіддя; систематичного невиконання обов'язків щодо охорони та відтворення мисливських тварин, зобов'язань, обумовлених договором між користувачем мисливських угідь та власником (користувачем) земельних ділянок або центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері лісового та мисливського господарства ; погіршення якості мисливських угідь з вини їх користувача.

Статтею 27 Закону України "Про мисливське господарство та полювання" встановлено, що з метою охорони та відтворення мисливських тварин користувачі в межах своїх мисливських угідь виділяють не менш як 20 відсотків площі угідь, на яких полювання забороняється. Порядок визначення територій для цієї мети встановлюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері лісового та мисливського господарства.

Користувачі мисливських угідь здійснюють комплекс біотехнічних та інших заходів, спрямованих на охорону та відтворення мисливських тварин, збереження і поліпшення середовища їх перебування.

На виконання вимог вказаної статі Державним комітетом лісового господарства України розроблено Порядок визначення територій для охорони і відтворення мисливських тварин, (відтворювальних ділянок) (далі по тексту - Порядок), який затвердженого наказом Держкомлісгоспу України від 22.01.3004 №4, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 05.02.2004 за №258/8757.

Пунктом 2.1 Порядку встановлено, що відтворювальні ділянки можуть визначатись одним чи декількома контурами (масивами, урочищами, водоймами тощо) загальною площею не менше як 20 відсотків наданих у користування мисливських угідь.

Відповідно до п. 2.4 Порядку 2.4 полювання на території відтворювальної ділянки забороняється.

Згідно з п. 3.1 Порядку визначення відтворювальних ділянок погоджується з власником або користувачем земельної ділянки та оформляється наказом користувача мисливських угідь, у якому вказуються площа угідь, що виділяється з цією метою, з переліком кварталів, урочищ, водойм тощо, що входять до складу відтворювальної ділянки, детальним описом її меж, видом або групою видів мисливських тварин, для відтворення яких виділяється ділянка, визначається режим охорони мисливських тварин на цій території.

Відповідачем до матеріалів справи долучено Наказ Полтавської обласної громадської організації "Мисливсько-рибальське товариство "Кречет" №1 від 01 квітня 2007 року "Про визначення кордонів відтворювальних ділянок на території мисливських угідь Полтавської обласної громадської організації "Мисливсько-рибальське товариство "Кречет".

Згідно вказаного наказу відповідачем визначено 12 відтворювальних ділянок, однак в порушення п. 3.1 Порядку у відповідача відсутні погодження відтворювальних ділянок з власниками або користувачами земельних ділянок, що в свою чергу є порушенням п. 2.2.3 Договору №033/07 від 27 грудня 2007 року.

Пунктом 2 частини першої статті 20 Закону України "Про мисливське господарство та полювання" встановлено, що з метою раціонального використання мисливських тварин, охорони диких тварин, а також середовища їх перебування забороняється полювання в заборонених для цього місцях, а саме: на територіях та об'єктах природно-заповідного фонду, де це заборонено відповідно до положень про них; на відтворювальних ділянках (крім відстрілу і відлову хижих та шкідливих тварин); у межах населених пунктів (сіл, селищ, міст), за винятком випадків, передбачених рішеннями Ради міністрів Автономної Республіки Крим, обласних, Київської та Севастопольської міських рад; в угіддях, не зазначених у дозволі; на відстані ближче ніж 200 метрів від будівель населеного пункту та окремо розташованих будівель, де можливе перебування людей.

Судом досліджено, надані відповідачем, звіти про ведення мисливського господарства за 2010 - 2016 роки та встановлено зменшення численності: оленя благородного з 51 голови у 2010 році до 35 голів у 2011 році, з 60 голів у 2013 році до 42 голів у 2014 році; лані з 52 голів у 2010 році до 46 голів у 2011 році, до 40 голів в 2012 році, до 11 голів у 2013 році, 7 голів у 2014 році, 6 голів у 2015 році; козулі з 186 голів у 2010 році до 165 голів у 2011 році, з 191 голови у 2014 році до 176 голів у 2015 році; муфлона з 55 голів у 2013 році до 39 голів у 2014 році; кабана з 189 голів у 2010 році до 125 голів у 2011 році, з 130 голів у 2012 році до 97 голів у 2013 році, з 101 голови у 2014 році до 83 голів у 2015 році; лося з 26 голів у 2013 році до 19 голів у 2014 році, 11 голів у 2015 році ті інших.

Згідно вказаних звітів загальна кількість копитних станом на 2016 рік порівняно з 2010 роком зменшилась на 148 голів, загальна кількість хутряних звірів зменшилась на 1414 голів, загальна кількість пернатих зменшилась на 10231 голову.

Представник відповідача на запитання суду які дії вчиняються ПОГО "МРТ "Кречет" для відновлення популяції тварин відповіді на надав.

З наявного в матеріалах справи звіту про ліцензійний відстріл диких парнокопитних тварин в мисливських угіддях Полтавської обласної громадської організації "Мисливсько-рибальське товариство "Кречет" в мисливському сезоні 2016 року підписаного головою ради ПОГО "МРТ "Кречет" та головним бухгалтером ПОГО "МРТ "Кречет", судом встановлено, що відповідачем проводиться полювання на території урочища "Вільшана", урочища "Зінці", урочища "Брідок", урочища "Мазанка", урочища "Білокурів Яр", урочища "Висотин", урочища "Полковниче", урочища "Вила", урочища "Ярок", які відповідно до наказу ПОГО "МРТ "Кречет" № 1 від 01 квітня 2017 року віднесенні до території відтворювальних ділянок, що є порушенням чинного законодавства та умов Договору №033/07 від 27 грудня 2007 року.

Відповідно до вимог статті 22 Закону України "Про мисливське господарство та полювання" (в редакції станом на 31.03.2006) мисливські угіддя для ведення мисливського господарства надаються у користування Верховною Радою Автономної Республіки Крим, обласними, Київською та Севастопольською міськими радами за поданням місцевого органу спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади у галузі мисливського господарства та полювання, погодженим з Радою міністрів Автономної Республіки Крим, обласними, Київською та Севастопольською міськими державними адміністраціями, місцевими органами спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади у галузі охорони навколишнього природного середовища, а також власниками або користувачами земельних ділянок.

Судом встановлено, що на час прийняття Полтавською обласною радою вішення від 31 березня 2006 року "Про надання в користування мисливських угідь" в загальною площею

51940 га у ПОГО "МРТ "Кречет" були відсутні погодження власників та землекористувачів земельних ділянок про що свідчить наявний в матеріалах справи Протест прокуратури Полтавської області від 02 серпня 2007 року №07/4-124вих07 на рішення сесії обласної ради від 31 березня 2006 року "Про надання в користування мисливських угідь".

Долучені до матеріалів справи погодження були отриманні вже в 2007 році після прийняття Полтавською обласною радою Рішення від 06 вересня 2007 року "Про протест прокурора області на рішення двадцять шостої сесії Полтавської обласної ради четвертого скликання від 31 березня 2006 року "Про надання в користування мисливських угідь", яким відповідачу запропоновано в строк до 31 грудня 2017 року завершити роботу по збору погоджень з власниками та користувачами земельних ділянок.

З матеріалів справи судом встановлено, що сумарна площа отриманих відповідачем погоджень на даний час становить 31216,14 га, що на 20723,86 га менше площі земельної ділянки вказаної в рішенні двадцять шостої сесії Полтавської обласної ради четвертого скликання від 31 березня 2006 року "Про надання в користування мисливських угідь".

Частиною другою статті 30 Закону України "Про мисливське господарство та полювання" встановлено, що користувачі мисливських угідь зобов'язані: додержуватися встановлених правил, норм, лімітів і строків добування мисливських тварин; виконувати біотехнічні заходи, виділяти мисливські угіддя для охорони і відтворення мисливських тварин, визначати пропускну спроможність мисливських угідь та забезпечувати їх упорядкування; раціонально використовувати державний мисливський фонд, не допускати погіршення екологічного стану мисливських угідь; проводити первинний облік чисельності і добування мисливських тварин, вивчати їх стан та характеристики угідь і в установленому порядку подавати цю інформацію органам, які здійснюють державний облік чисельності тварин та облік їх добування, ведення державного кадастру і моніторингу тваринного світу;

негайно інформувати обласні, Київську, Севастопольську міські державні адміністрації, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері лісового та мисливського господарства, центральні органи виконавчої влади, що реалізують державну політику у сферах ветеринарної медицини, санітарного та епідемічного благополуччя населення, ветеринарні, санітарно-епідеміологічні служби про виявлення випадків захворювань тварин, погіршення стану середовища їх перебування, виникнення загрози знищення та загибелі тварин, здійснювати комплексні заходи щодо профілактики і боротьби із захворюваннями; обладнати згідно з ветеринарно-санітарними вимогами майданчики для оброблення відстріляної на полюванні дичини та забезпечити проведення посадовими особами центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері ветеринарної медицини, ветеринарно-санітарної експертизи дичини, призначеної для використання на харчові цілі; здійснювати охорону державного мисливського фонду, створювати єгерську службу; додержуватися режиму охорони тварин, занесених до Червоної книги України і включених до переліків видів тварин, які підлягають особливій охороні на території Автономної Республіки Крим та областей, у межах наданих у користування мисливських угідь; не допускати самовільного переселення або акліматизації тварин; не допускати до полювання мисливців у кількості, що перевищує пропускну спроможність мисливських угідь; проводити комплексні заходи, спрямовані на відтворення, у тому числі штучне, мисливських тварин, збереження і поліпшення середовища їх перебування, щорічно вкладати кошти на їх охорону і відтворення з розрахунку на 1 тисячу гектарів лісових угідь не менше тридцяти, польових - двадцяти п'яти, водно-болотних - двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян; здійснювати заходи щодо виконання загальнодержавних і місцевих екологічних програм з питань охорони тваринного світу;

самостійно припиняти використання мисливських тварин у разі погіршення їх стану та умов існування, зниження відтворювальної здатності та виникнення загрози знищення тварин, негайно вживати заходів до усунення негативних факторів впливу на тварин і середовище їх перебування; безперешкодно допускати до перевірки стану мисливських угідь, усіх об'єктів, де утримуються, перероблюються та реалізуються мисливські тварини, посадових осіб, уповноважених здійснювати державний контроль у галузі мисливського господарства та полювання, своєчасно виконувати їх законні вимоги.

Відповідно до статті 23 вказаного Закону право користування мисливськими угіддями припиняється у разі: закінчення строку користування; добровільної відмови від користування; припинення діяльності юридичних осіб, яким надано у користування мисливські угіддя; систематичного невиконання обов'язків щодо охорони та відтворення мисливських тварин, зобов'язань, обумовлених договором між користувачем мисливських угідь та власником (користувачем) земельних ділянок або центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері лісового та мисливського господарства; погіршення якості мисливських угідь з вини їх користувача; в інших випадках, передбачених законодавством.

Рішення про припинення права користування мисливськими угіддями, крім випадку закінчення строку користування, приймаються:

у випадках, передбачених абзацами третім, четвертим, сьомим частини першої цієї статті, - за поданням центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері лісового та мисливського господарства, або центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів, тими самими органами, які уповноважені на надання у користування мисливських угідь;

у випадках, передбачених абзацами п'ятим, шостим частини першої цієї статті, - адміністративним судом за позовом центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері лісового та мисливського господарства, або центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів, або органів, уповноважених на надання у користування мисливських угідь щодо застосування такого заходу реагування.

Згідно з Положенням про Державну екологічну інспекцію України, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 19 квітня 2017 року №275, основним завданням Державної екологічної інспекції України є реалізація державної політики із здійснення державного використання, відтворення і охорони природних ресурсів. Державна екологічна інспекція України здійснює свої повноваження безпосередньо і через утворені в установленому порядку територіальні органи.

Відповідно до п. 3 Положення про Державну екологічну інспекцію в Автономній республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, затвердженого наказом Міністерства екології та природних ресурсів України від 11 серпня 23017 року №312, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 04 вересня 217 року за №1080/30948, основними завданнями Державної екологічної інспекції у Полтавській області є реалізація повноважень Державної екологічної інспекції України у межах відповідної території.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про наявність у Державної екологічної інспекції у Полтавській області повноважень на звернення до суду з позовом про припинення права користування мисливськими угіддями у разі систематичного невиконання користувачем обов'язків щодо охорони та відтворення мисливських тварин, зобов'язань, обумовлених договором між користувачем мисливських угідь та власником (користувачем) земельних ділянок або центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері лісового та мисливського господарства.

Враховуючи систематичне порушення відповідачем, починаючи з 2010 року, вимог чинного законодавства та Договору №033/07 від 27 грудня 2007 року, а саме не вжиття дій спрямованих на охорону та відтворення мисливських тварин та враховуючи приписи статті 23 Закону України "Про мисливське господарство та полювання" проведення полювання на територіях відтворювальних ділянок, суд вважає за необхідне задовольнити позовні вимоги Державної екологічної інспекції у Полтавській області припинити право користування Полтавської обласної громадської організації "Мисливсько-рибальське товариство "Кречет" мисливськими угіддями загальною площею 51940 га шляхом розірвання договору про умови ведення мисливського господарства від 27 грудня 2007 року №033/07 укладений між Полтавською обласною громадською організацією "Мисливсько-рибальське товариство "Кречет" та Полтавським обласним управлінням лісового та мисливського господарства.

Підстави для розподілу судових витрат відсутні.

Керуючись статтями 241-245 Кодексу адміністративного судочинства України,

У Х В А Л И В:

Адміністративний позов Державної екологічної інспекції у Полтавській області, (вул. Коцюбинського, 6, м. Полтава, 36000, код ЄДРПОУ 38019348) до Полтавської обласної громадської організації "Мисливсько-рибальське товариство "Кречет" (вул. Короленка 2а, с. Мачухи, Полтавський район, Полтавська область, 38754, код ЄДРПОУ 33804656), третя особа: Полтавське обласне управління лісового та мисливського господарства (вул. Гулака-Артемовського, 22, м. Полтава, 36000 код ЄДРПОУ 35206523) про розірвання договору задовольнити.

Розірвати договір про умови ведення мисливського господарства від 27 грудня 2007 року №033/07 укладений між Полтавською обласною громадською організацією "Мисливсько-рибальське товариство "Кречет" та Полтавським обласним управлінням лісового та мисливського господарства, припинивши право користування Полтавської обласної громадської організації "Мисливсько-рибальське товариство "Кречет" мисливськими угіддями загальною площею 51940 га.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Харківського апеляційного адміністративного суду з урахуванням особливостей подання апеляційних скарг, встановлених пунктом 15.5 частини 1 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України в редакції від 03.10.2017 року.

Апеляційна скарга на дане рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 09 грудня 2018 року.

Суддя С.С. Бойко