Постанова

від 05.06.2018 по справі 816/1981/17

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 червня 2018 р. Справа № 816/1981/17 Харківський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Катунова В.В.

суддів: Бершова Г.Є. , Ральченка І.М.

за участю секретаря судового засідання Абраамян Г.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Полтавської обласної громадської організації "Мисливсько-рибальське товариство "Кречет" на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 30.01.2018 (суддя С.С. Бойко, вул. Пушкарівська, 9/26, м. Полтава. 36039, повний текст складено 09.02.18) по справі № 816/1981/17

за позовом Державної екологічної інспекції у Полтавській області

до Полтавської обласної громадської організації "Мисливсько-рибальське товариство "Кречет" Полтавське обласне управління лісового та мисливського господарства

про розірвання договору,

ВСТАНОВИВ:

Державна екологічна інспекція у Полтавській області (далі по тексту -позивач) звернулася до суду з адміністративним позовом до Полтавської обласної громадської організації "Мисливсько-рибальське товариство "Кречет" (далі по тексту - відповідач), третя особа: Полтавське обласне управління лісового та мисливського господарства про розірвання договору від 27.12.2007 №033/07 про ведення мисливського господарства.

Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 30.01.2018 адміністративний позов Державної екологічної інспекції у Полтавській області адміністративний задоволено.

Розірвано договір про умови ведення мисливського господарства від 27 грудня 2007 року №033/07 укладений між Полтавською обласною громадською організацією "Мисливсько-рибальське товариство "Кречет" та Полтавським обласним управлінням лісового та мисливського господарства, припинивши право користування Полтавської обласної громадської організації "Мисливсько-рибальське товариство "Кречет" мисливськими угіддями загальною площею 51940 га.

Не погоджуючись з вказаним рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить суд вказане судове рішення скасувати та винести нове, яким відмовити в задоволенні позовних вимог у повному обсязі. На думку апелянта, оскаржуване рішення винесено судом першої інстанції з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

В судовому засіданні апеляційного розгляду справи представник позивача апеляційну скаргу підтримав з підстав зазначених у скарзі, просив постанову суду першої інстанції скасувати та прийняти нову, якою відмовити в задоволенні позову.

Представник позивача та третьої особи заперечили проти апеляційної скарги, також представник Державної екологічної інспекції у Полтавській області подав відзив на апеляційну скаргу в якому заперечує проти її задоволення посилаючись на безпідставність викладених у ній доводів і просить оскаржувану постанову суду залишити без змін, вважаючи її законною та обґрунтованою.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, вислухавши пояснення учасників судового засідання, перевіривши рішення суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.

Судом першої інстанції встановлено та з матеріалів справи вбачається, що 27 грудня 2007 року між Полтавським обласним управлінням лісового та мисливського господарства та Полтавською обласною громадською організацією "Мисливсько - рибальське товариство "Кречет" укладено договір №033/07 про умови ведення мисливського господарства. Предметом вказаного договору є право користування Полтавської обласної громадської організації "Мисливсько - рибальське товариство "Кречет" мисливськими угіддями загальною площею 51940 га, у тому числі: лісові угіддя - 13680 га, польові - 35460 га, водно болотні - 2800 га.

Пунктом 2.2 вказаного договору встановлено, Полтавська обласна громадська організація "МРТ "Кречет" у відповідності до вимог Закону України "Про мисливське господарства та полювання" зобов'язується: виділяти мисливські угіддя для охорони і відтворення мисливських тварин, відповідно до Порядку визначення територій для охорони і відтворення мисливських тварин, (відтворювальних ділянок) затвердженого наказом Держкомлісгоспу України від 22.01.3004 №4, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.02.2004 за №258/8757; використовувати державний мисливський фонд, не допускати погіршення екологічного стану мисливських угідь; проводити комплексні заходи спрямовані на відтворення, у тому числі штучне, мисливських тварин, збереження і поліпшення середовища їх перебування.

Протягом 27.09.-28.09.2017 року Державною екологічною інспекцією у Полтавській області була здійснена позапланова перевірка дотримання вимог природоохоронного законодавства ПОГО МРТ Кречет , за результатами якої позивачем складено Акт № 205/01-014-14.

За результатами проведеної перевірки, Державною екологічною інспекцією у Полтавській області було виявлено ряд порушень, в тому числі недотримання відповідачем умов договору ведення мисливського господарства від 27.12.2007 року № 033/07.

Вищенаведені підстави стали підставою для звернення до суду з зазначеним позовом.

Приймаючи рішення про задоволення позовних вимог, суд першої інстанції виходив з їх правомірності та обґрунтованості.

Даючи правову оцінку оскаржуваному судовому рішенню та доводам апелянта, що викладені у апеляційній скарзі, суд апеляційної інстанції виходить із такого.

Статтею 27 Закону України "Про мисливське господарство та полювання" встановлено, що з метою охорони та відтворення мисливських тварин користувачі в межах своїх мисливських угідь виділяють не менш як 20 відсотків площі угідь, на яких полювання забороняється. Порядок визначення територій для цієї мети встановлюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері лісового та мисливського господарства.

Користувачі мисливських угідь здійснюють комплекс біотехнічних та інших заходів, спрямованих на охорону та відтворення мисливських тварин, збереження і поліпшення середовища їх перебування.

На виконання вимог вказаної статі Державним комітетом лісового господарства України розроблено Порядок визначення територій для охорони і відтворення мисливських тварин, (відтворювальних ділянок) (далі по тексту - Порядок), який затвердженого наказом Держкомлісгоспу України від 22.01.3004 №4, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 05.02.2004 за №258/8757.

Пунктом 2.1 Порядку встановлено, що відтворювальні ділянки можуть визначатись одним чи декількома контурами (масивами, урочищами, водоймами тощо) загальною площею не менше як 20 відсотків наданих у користування мисливських угідь.

Відповідно до п. 2.4 Порядку 2.4 полювання на території відтворювальної ділянки забороняється.

Згідно з п. 3.1 Порядку визначення відтворювальних ділянок погоджується з власником або користувачем земельної ділянки та оформляється наказом користувача мисливських угідь, у якому вказуються площа угідь, що виділяється з цією метою, з переліком кварталів, урочищ, водойм тощо, що входять до складу відтворювальної ділянки, детальним описом її меж, видом або групою видів мисливських тварин, для відтворення яких виділяється ділянка, визначається режим охорони мисливських тварин на цій території.

Відповідачем до матеріалів справи долучено Наказ Полтавської обласної громадської організації "Мисливсько-рибальське товариство "Кречет" №1 від 01 квітня 2007 року "Про визначення кордонів відтворювальних ділянок на території мисливських угідь Полтавської обласної громадської організації "Мисливсько-рибальське товариство "Кречет".

Згідно вказаного наказу відповідачем визначено 12 відтворювальних ділянок, однак в порушення п. 3.1 Порядку у відповідача відсутні погодження відтворювальних ділянок з власниками або користувачами земельних ділянок, що в свою чергу, як вірно зауважив суд першої інстанції, є порушенням п. 2.2.3 Договору №033/07 від 27 грудня 2007 року.

Пунктом 2 частини першої статті 20 Закону України "Про мисливське господарство та полювання" встановлено, що з метою раціонального використання мисливських тварин, охорони диких тварин, а також середовища їх перебування забороняється полювання в заборонених для цього місцях, а саме: на територіях та об'єктах природно-заповідного фонду, де це заборонено відповідно до положень про них; на відтворювальних ділянках (крім відстрілу і відлову хижих та шкідливих тварин); у межах населених пунктів (сіл, селищ, міст), за винятком випадків, передбачених рішеннями Ради міністрів Автономної Республіки Крим, обласних, Київської та Севастопольської міських рад; в угіддях, не зазначених у дозволі; на відстані ближче ніж 200 метрів від будівель населеного пункту та окремо розташованих будівель, де можливе перебування людей.

Судом першої інстанції належним чином досліджено надані відповідачем звіти про ведення мисливського господарства за 2010 - 2016 роки та встановлено зменшення численності: оленя благородного з 51 голови у 2010 році до 35 голів у 2011 році, з 60 голів у 2013 році до 42 голів у 2014 році; лані з 52 голів у 2010 році до 46 голів у 2011 році, до 40 голів в 2012 році, до 11 голів у 2013 році, 7 голів у 2014 році, 6 голів у 2015 році; козулі з 186 голів у 2010 році до 165 голів у 2011 році, з 191 голови у 2014 році до 176 голів у 2015 році; муфлона з 55 голів у 2013 році до 39 голів у 2014 році; кабана з 189 голів у 2010 році до 125 голів у 2011 році, з 130 голів у 2012 році до 97 голів у 2013 році, з 101 голови у 2014 році до 83 голів у 2015 році; лося з 26 голів у 2013 році до 19 голів у 2014 році, 11 голів у 2015 році ті інших.

Згідно вказаних звітів загальна кількість копитних станом на 2016 рік порівняно з 2010 роком зменшилась на 148 голів, загальна кількість хутряних звірів зменшилась на 1414 голів, загальна кількість пернатих зменшилась на 10231 голову.

Вищенаведені обставини свідчать про систематичні порушення відповідачем правил ведення мисливського господарства.

Щодо стверджень апелянта про те, що інспекторами Державної екологічної інспекції у Полтавській області не проводився під час проведення перевірки контрольний облік тварин, колегія суддів зазначає наступне.

Статтею 6-1 Закону України "Про мисливське господарство та полювання" передбачено, що до повноважень центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері лісового та мисливського господарства у галузі мисливського господарства і полювання, належить здійснення державного контролю за дотриманням законодавства в галузі мисливського господарства і полювання;

Пунктом 2.2.5 Договору від 27 грудня 2007 року №033/07 визначено, що Полтавська обласна громадська організація "Мисливсько-рибальське товариство "Кречет" зобов'язується проводити первинний облік чисельності мисливських тварин.

Відповідно до Положення про Державну екологічну інспекцію в Автономній республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, затвердженого наказом Міністерства екології та природних ресурсів України від 11 серпня 23017 року №312, Державна екологічна інспекція у Полтавській області проводить перевірки.

Статтею 8 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності " передбачено, що орган державного нагляду (контролю) в межах повноважень, передбачених законом, під час здійснення державного нагляду (контролю) має право одержувати пояснення, довідки, документи, матеріали, відомості з питань, що виникають під час державного нагляду (контролю), у випадках та порядку, визначених законом.

Жодних доказів на підтвердження належного ведення мисливського господарства, відповідачем під час перевірки надано не було.

Жодних пояснень з приводу вживання Полтавською обласною громадською організацією "Мисливсько-рибальське товариство "Кречет" заходів для відновлювання популяції тварин представником відповідача під час судового розгляду справи не надано.

Одночасно, з наявного в матеріалах справи звіту про ліцензійний відстріл диких парнокопитних тварин в мисливських угіддях Полтавської обласної громадської організації "Мисливсько-рибальське товариство "Кречет" в мисливському сезоні 2016 року підписаного головою ради ПОГО "МРТ "Кречет" та головним бухгалтером ПОГО "МРТ "Кречет" встановлено, що відповідачем проводиться полювання на території урочища "Вільшана", урочища "Зінці", урочища "Брідок", урочища "Мазанка", урочища "Білокурів Яр", урочища "Висотин", урочища "Полковниче", урочища "Вила", урочища "Ярок", які відповідно до наказу ПОГО "МРТ "Кречет" № 1 від 01 квітня 2017 року віднесенні до території відтворювальних ділянок, що в свою чергу є порушенням чинного законодавства та умов Договору №033/07 від 27 грудня 2007 року.

Вищенаведене спростовує доводи апеляційної скарги про відсутність доказів полювання у природно заповідному фонді.

Відповідно до вимог статті 22 Закону України "Про мисливське господарство та полювання" (в редакції станом на 31.03.2006) мисливські угіддя для ведення мисливського господарства надаються у користування Верховною Радою Автономної Республіки Крим, обласними, Київською та Севастопольською міськими радами за поданням місцевого органу спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади у галузі мисливського господарства та полювання, погодженим з Радою міністрів Автономної Республіки Крим, обласними, Київською та Севастопольською міськими державними адміністраціями, місцевими органами спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади у галузі охорони навколишнього природного середовища, а також власниками або користувачами земельних ділянок.

Судовим розглядом встановлено, що на час прийняття Полтавською обласною радою вішення від 31 березня 2006 року "Про надання в користування мисливських угідь" в загальною площею 51940 га у ПОГО "МРТ "Кречет" були відсутні погодження власників та землекористувачів земельних ділянок про що свідчить наявний в матеріалах справи Протест прокуратури Полтавської області від 02 серпня 2007 року №07/4-124вих07 на рішення сесії обласної ради від 31 березня 2006 року "Про надання в користування мисливських угідь".

Долучені до матеріалів справи погодження були отриманні вже в 2007 році після прийняття Полтавською обласною радою Рішення від 06 вересня 2007 року "Про протест прокурора області на рішення двадцять шостої сесії Полтавської обласної ради четвертого скликання від 31 березня 2006 року "Про надання в користування мисливських угідь", яким відповідачу запропоновано в строк до 31 грудня 2017 року завершити роботу по збору погоджень з власниками та користувачами земельних ділянок.

Сумарна площа отриманих відповідачем погоджень на даний час становить 31216,14 га, що на 20723,86 га менше площі земельної ділянки вказаної в рішенні двадцять шостої сесії Полтавської обласної ради четвертого скликання від 31 березня 2006 року "Про надання в користування мисливських угідь".

Частиною другою статті 30 Закону України "Про мисливське господарство та полювання" встановлено, що користувачі мисливських угідь зобов'язані:

-додержуватися встановлених правил, норм, лімітів і строків добування мисливських тварин; виконувати біотехнічні заходи, виділяти мисливські угіддя для охорони і відтворення мисливських тварин, визначати пропускну спроможність мисливських угідь та забезпечувати їх упорядкування; раціонально використовувати державний мисливський фонд, не допускати погіршення екологічного стану мисливських угідь; проводити первинний облік чисельності і добування мисливських тварин, вивчати їх стан та характеристики угідь і в установленому порядку подавати цю інформацію органам, які здійснюють державний облік чисельності тварин та облік їх добування, ведення державного кадастру і моніторингу тваринного світу;

-негайно інформувати обласні, Київську, Севастопольську міські державні адміністрації, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері лісового та мисливського господарства, центральні органи виконавчої влади, що реалізують державну політику у сферах ветеринарної медицини, санітарного та епідемічного благополуччя населення, ветеринарні, санітарно-епідеміологічні служби про виявлення випадків захворювань тварин, погіршення стану середовища їх перебування, виникнення загрози знищення та загибелі тварин, здійснювати комплексні заходи щодо профілактики і боротьби із захворюваннями; обладнати згідно з ветеринарно-санітарними вимогами майданчики для оброблення відстріляної на полюванні дичини та забезпечити проведення посадовими особами центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері ветеринарної медицини, ветеринарно-санітарної експертизи дичини, призначеної для використання на харчові цілі; здійснювати охорону державного мисливського фонду, створювати єгерську службу; додержуватися режиму охорони тварин, занесених до Червоної книги України і включених до переліків видів тварин, які підлягають особливій охороні на території Автономної Республіки Крим та областей, у межах наданих у користування мисливських угідь; не допускати самовільного переселення або акліматизації тварин; не допускати до полювання мисливців у кількості, що перевищує пропускну спроможність мисливських угідь; проводити комплексні заходи, спрямовані на відтворення, у тому числі штучне, мисливських тварин, збереження і поліпшення середовища їх перебування, щорічно вкладати кошти на їх охорону і відтворення з розрахунку на 1 тисячу гектарів лісових угідь не менше тридцяти, польових - двадцяти п'яти, водно-болотних - двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян; здійснювати заходи щодо виконання загальнодержавних і місцевих екологічних програм з питань охорони тваринного світу;

-самостійно припиняти використання мисливських тварин у разі погіршення їх стану та умов існування, зниження відтворювальної здатності та виникнення загрози знищення тварин, негайно вживати заходів до усунення негативних факторів впливу на тварин і середовище їх перебування; безперешкодно допускати до перевірки стану мисливських угідь, усіх об'єктів, де утримуються, перероблюються та реалізуються мисливські тварини, посадових осіб, уповноважених здійснювати державний контроль у галузі мисливського господарства та полювання, своєчасно виконувати їх законні вимоги.

Відповідно до статті 23 вказаного Закону право користування мисливськими угіддями припиняється у разі: закінчення строку користування; добровільної відмови від користування; припинення діяльності юридичних осіб, яким надано у користування мисливські угіддя; систематичного невиконання обов'язків щодо охорони та відтворення мисливських тварин, зобов'язань, обумовлених договором між користувачем мисливських угідь та власником (користувачем) земельних ділянок або центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері лісового та мисливського господарства; погіршення якості мисливських угідь з вини їх користувача; в інших випадках, передбачених законодавством.

Рішення про припинення права користування мисливськими угіддями, крім випадку закінчення строку користування, приймаються:

-у випадках, передбачених абзацами третім, четвертим, сьомим частини першої цієї статті, - за поданням центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері лісового та мисливського господарства, або центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів, тими самими органами, які уповноважені на надання у користування мисливських угідь;

- у випадках, передбачених абзацами п'ятим, шостим частини першої цієї статті, - адміністративним судом за позовом центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері лісового та мисливського господарства, або центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів, або органів, уповноважених на надання у користування мисливських угідь щодо застосування такого заходу реагування.

Згідно з Положенням про Державну екологічну інспекцію України, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 19 квітня 2017 року №275, основним завданням Державної екологічної інспекції України є реалізація державної політики із здійснення державного використання, відтворення і охорони природних ресурсів. Державна екологічна інспекція України здійснює свої повноваження безпосередньо і через утворені в установленому порядку територіальні органи.

Відповідно до п. 3 Положення про Державну екологічну інспекцію в Автономній республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, затвердженого наказом Міністерства екології та природних ресурсів України від 11 серпня 23017 року №312, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 04 вересня 217 року за №1080/30948, основними завданнями Державної екологічної інспекції у Полтавській області є реалізація повноважень Державної екологічної інспекції України у межах відповідної території.

Відповідно до ч.4 ст. 5 КАС України суб'єкти владних повноважень мають право звернутися до адміністративного суду виключно у випадках, визначених Конституцією та законами України.

Аналізуючи фактичні обставини справи та наведені вище норми, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що в даному випадку у Державної екологічної інспекції у Полтавській області наявні повноваження на звернення до адміністративного суду з позовом про припинення права користування мисливськими угіддями у разі систематичного невиконання користувачем обов'язків щодо охорони та відтворення мисливських тварин, зобов'язань, обумовлених договором між користувачем мисливських угідь та власником (користувачем) земельних ділянок або центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері лісового та мисливського господарства.

Отже, доводи апеляційної скарги щодо непідсудності вказаної справи адміністративному суду є помилковими.

Колегія суддів також відхиляє доводи апеляційної скарги з посиланням на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 30.05.2017 по справі № 816/487/17 , як на підтвердження вини відповідача при здійсненні мисливського господарства, оскільки задовольняючи позовні вимоги в межах спірних правовідносин, суд дійшов висновку про те, що наказ Полтавського обласного управління лісового та мисливського господарства від 22 лютого 2017 року № 13 Про заборону використання державного мисливського фонду в угіддях Полтавської обласної громадської організації Мисливсько-рибальське товариство Кречет не ґрунтується на вимогах чинного законодавства, прийнятий не у спосіб, що передбачений законами України, а саме виданий не уповноваженим органом з порушенням процедури його прийняття, а не через належне виконання апелянтом вимог чинного законодавства та умов договору.

Отже, враховуючи систематичне порушення відповідачем з 2010 року вимог чинного законодавства та Договору №033/07 від 27 грудня 2007 року, а саме не вжиття дій спрямованих на охорону та відтворення мисливських тварин та враховуючи приписи статті 23 Закону України "Про мисливське господарство та полювання", суд першої інстанції дійшов правомірного висновку про наявність достатніх підстав та належних доказів на підтвердження правомірності заявлених позовних вимог.

Щодо інших доводів апелянта, суд зазначає наступне.

Згідно з п. 30. Рішення Європейського Суду з прав людини у справі "Hirvisaari v. Finland" від 27 вересня 2001 р., рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя .

Однак, згідно з п. 29 Рішення Європейського Суду з прав людини у справі "Ruiz Torija v. Spain" від 9 грудня 1994 р., статтю 6 п. 1 не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін. Відповідно, питання, чи дотримався суд свого обов'язку обґрунтовувати рішення може розглядатися лише в світлі обставин кожної справи.

Відповідно до ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Отже, колегія суддів приходить до висновку, що постанова суду є законною і обґрунтованою, ухвалена з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а тому підстав для її скасування не має.

Керуючись ст. 245, 246, 250, 315, 321 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Полтавської обласної громадської організації "Мисливсько-рибальське товариство "Кречет" залишити без задоволення

Рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 30.01.2018 по справі № 816/1981/17 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий суддя ОСОБА_1 Судді ОСОБА_2 ОСОБА_3 Постанова складена в повному обсязі 12.06.18.