Постанова

від 22.02.2018 по справі 570/3023/16-ц

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

33028, м. Рівне, вул. Шкільна, 1

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 лютого 2018 року

м. Рівне

Справа № 570/3023/16-ц

Провадження № 22-ц/787/303/2018

Апеляційний суд Рівненської області у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого судді - Шимківа С.С.,

суддів: - ОСОБА_1, ОСОБА_2,

секретар судового засідання - Шептицька С.С.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_3,

відповідач - ОСОБА_4,

представник позивача - адвокат ОСОБА_5,

представник відповідача - адвокат ОСОБА_6,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу, яка подана представником ОСОБА_3 - адвокатом ОСОБА_7 на рішення Рівненського районного суду Рівненської області від 08 грудня 2017 року (суддя Красовський О.О.) у справі № 570/3023/16-ц за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою , -

в с т а н о в и в :

У червні 2016 року ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_4 про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою.

Позовна заява мотивована тим, що він є власником земельної ділянки, за адресою: вул. Гранична, 11, с. Колоденка, Рівненський район, Рівненська область.

Відповідач самовільно збудував бетонну огорожу, яка займає частину його земельної ділянки, без погодження на таке будівництво.

Пояснює, що неодноразово звертався до відповідача з проханням демонтувати таку огорожу, оскільки її наявність порушує його права володіти, користуватися та розпоряджатися його земельною ділянко.

Просив суд зобов'язати ОСОБА_4 усунути перешкоди у користуванні належною ОСОБА_3 земельною ділянкою, площею 0,1319 га, що знаходиться за адресою вул. Гранична, 11, с. Колоденка, Рівненський район, Рівненська область, кадастровий номер 5624685900:02:005:1284 по межі від Б до В, позначеної в Державному акті на право власності на землю та технічній документації (сусідство з земельною ділянкою ОСОБА_4) шляхом знесення самочинно побудованої на цій ділянці кам'яної огорожі.

Рішенням Рівненського районного суду Рівненської області від 08 грудня 2017 року відмовлено в задоволенні позову ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою.

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що позивачем пропущено строк позовної давності, який встановлений законом для захисту його прав, що є підставою для відмови в позові з огляду на ч. 4 ст. 267 ЦК України.

22 грудня 2017 року представником позивача адвокатом ОСОБА_7 подано до суду апеляційну скаргу, у якій він, покликаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просив скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове судове рішення про задоволення його позову у повному обсязі.

Апеляційна скарга мотивована тим, що судом помилково застосовано строк позовної давності.

Ні протокол перевірки дотримання земельного законодавства № 133 від 16.08.2010 року, ні рішення Корнинської сільської ради Рівненського району Рівненської області від 05.12.2011 року № 440 не є доказом того, що ОСОБА_3 знав про порушення свого права.

Про порушення свого права ОСОБА_3 дізнався лише 29.02.2016 року.

У 2016 році ОСОБА_3 звернувся до ПП "Рівненська земельна компанія" за виготовленням плану земельної ділянки для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, що перебуває у його власності.

Відповідно до цього плану бетонна огорожа відповідача на 1,64 м заступає на земельну ділянку позивача. Причиною такого розташування було зміщення на плані земельної ділянки позивача відповідно до землі позивача та землі ОСОБА_8

Таким чином, про порушення свого права ОСОБА_3 дізнався лише 29.02.2016 року, через повідомлення заінтересованих осіб про виправлення помилки у відомостях ДЗК № 5602177462016, після чого відразу звернувся до суду.

25 січня 2018 року представником ОСОБА_4 адвокатом ОСОБА_6 подано відзив на апеляційну скаргу, у якому останній покликається на законність рішення суду.

Вказує, що позивач вважає, що збільшення розміру його земельної ділянки до встановленого Державним актом можна усунути шляхом знесення та перенесення відповідачем загорожі, тобто за рахунок зменшення розміру земельної ділянки відповідача.

За зазначених обставин, якщо право позивача на розмір його земельної ділянки і є порушеним, то не відповідачем, а іншою особою.

Докази порушення права позивача на розмір своєї земельної ділянки та докази порушення такого права саме відповідачем відсутні.

Окрім того, просить долучити до матеріалів справи для його розгляду на стадії апеляційного провадження висновок № Д-01/18 від 19 січня 2018 року експерта ОСОБА_9.

Просить залишити оскаржуване рішення без змін.

Апеляційна скарга відповідачем не подавалася.

Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення учасників процесу, колегія суддів приходить до висновку про її задоволення.

Частиною 2 ст. 90 ЗК України визначено, що власник земельної ділянки має право вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою і відшкодування шкоди.

Згідно ч. 1 ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправне позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Судом встановлено, що ОСОБА_3 є власником земельної ділянки по вул. Гранична, 11 в с. Колоденка Рівненського району Рівненської області, площею 0,1319 га, що підтверджується державним актом на право приватної власності на землю ІІ-РВ № 011102 (а.с. 5-15).

Земельна ділянка зареєстрована у Державному земельному кадастрі (витяг за номером НВ-5602006502016) за кадастровим номером 5624685900:02:005:1284 (а.с. 6).

Вказана земельна ділянка межує з землями відповідача ОСОБА_4, що підтверджується кадастровим планом та описом меж земельної ділянки.

ОСОБА_3, звертаючись до суду з позовом до ОСОБА_4 покликався на те, що будівництво вказаної бетонної огорожі порушує його права як власника земельної ділянки, оскільки така огорожа розташована на його земельній ділянці.

Згідно висновку експерта № 170404/1 судової земельно-технічної експертизи по справі № 570/3023/16-ц, що проведена на підставі ухвали Рівненського районного суду від 23 грудня 2016 року на земельній ділянці, що розташована за адресою: вул. Гранична, 11, с. Колоденка Рівненського району Рівненської області, кадастровий номер 5624685900:02:005:1284 та належить ОСОБА_3, по межі від Б до В, позначеної в Державному акті на право власності на землю та технічній документації (сусідство з земельною ділянкою ОСОБА_4В.) перебуває кам'яна огорожа (а.с. 57).

Таким чином, позивачем доведено порушення меж його земельної ділянки відповідачем.

Висновок місцевого суду про пропуск позивачем строку позовної давності, про застосування якої заявлено відповідачем, не відповідає обставинам справи та положенням чинного законодавства.

Незважаючи на те, що кам'яна огорожа була зведена більше трьох років до моменту подання ОСОБА_3 позову, про те, що огорожа відповідача на 1,64 м заступає на земельну ділянку позивача останній достеменно дізнався у 2016 році, коли він звернувся до ПП "Рівненська земельна компанія" за виготовленням плану земельної ділянки для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, що перебуває у його власності. Крім того даний вид правопорушення є триваючим.

П.п. 3, 4 ч. 1 ст. 376 ЦПК України встановлено, що підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи та порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Місцевий суд правильно встановивши фактичні обставини справи, дійшов помилкового висновку про застосування до спірних правовідносин положень ст.ст. 257, 267 ЦК України та про відмову у задоволенні позову за пропуском строків позовної давності.

Таким чином, заявлений ОСОБА_3 до ОСОБА_4 позов про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою підлягає до задоволення, а рішення місцевого суду - скасуванню.

Частиною 3 ст. 367 ЦПК України встановлено, що докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього.

Ні відповідач, ні його представник таких причин не навели у зв"язку з чим заявлене клопотання про долучення до матеріалів справи для його розгляду на стадії апеляційного провадження висновку № Д-01/18 від 19 січня 2018 року експерта ОСОБА_9 задоволенню не підлягає про що апеляційним судом була постановлена у судовому засіданні відповідна ухвала.

На підставі ст. 90 ЗК України, ст. 321 ЦК України, керуючись ст.ст. 367, 376, 381-384, 389-391 ЦПК України, Апеляційний суд Рівненської області, -

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу, яка подана представником ОСОБА_3 - адвокатом ОСОБА_7 задовольнити.

Рішення Рівненського районного суду Рівненської області від 08 грудня 2017 року скасувати.

Позов ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою задовольнити.

Зобов'язати ОСОБА_4 усунути перешкоди у користуванні належною ОСОБА_3 земельною ділянкою, площею 0,1319 га, що знаходиться за адресою вул. Гранична, 11, с. Колоденка, Рівненський район, Рівненська область, кадастровий номер 5624685900:02:005:1284 по межі від Б до В, позначеної в Державному акті на право власності на землю та технічній документації (сусідство з земельною ділянкою ОСОБА_4) шляхом знесення самочинно побудованої на цій ділянці кам'яної огорожі.

Стягнути з ОСОБА_4 на корись ОСОБА_3 судовий збір, сплачений ним за розгляд справи судом першої інстанції у розмірі 551,20 грн, витрати за проведення судової експертизи у розмірі 3600 грн та судовий збір за розгляд справи судом апеляційної інстанції у розмірі 606,32 грн.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня її проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне судове рішення не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.

Повний текст постанови складено 23 лютого 2018 року.

ОСОБА_10 Шимків

Судді: С.О. Гордійчук

ОСОБА_2