Постанова

від 22.02.2018 по справі 920/560/17

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

проспект Незалежності, 13, місто Харків, 61058

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"22" лютого 2018 р. Справа № 920/560/17

Колегія суддів у складі: головуючий суддя Лакіза В.В., суддя Бородіна Л.І., суддя Здоровко Л.М.,

за участю секретаря судового засідання Євтушенко Є.В.,

за участю представників учасників справи:

від позивача - ОСОБА_1 - на підставі свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю від 04.08.2016р. № 238, довіреності від 29.01.2018р. № 10-19/17-Д/30;

від відповідача - ОСОБА_2 - за довіреністю від 15.02.2018р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Сумиобленерго"

на рішення господарського суду Сумської області від 11.12.2017р. у справі №920/560/17, (колегія суддів у складі: головуючий суддя Левченко П.І., суддя Котельницька В.Л., суддя Заєць С.В.), ухваленого в м. Суми, повний текст рішення складено 18.12.2017р.,

за позовом : Публічного акціонерного товариства «Сумиобленерго» , вул.Івана Сірка, 7, м. Суми, 40035,

до відповідача : Товариства з обмеженою відповідальністю «Размолком» , вул.Центральна, 49/1, смт.Степанівка Сумського району Сумської області, 42305,

про врегулювання розбіжностей при укладанні додаткової угоди,

ВСТАНОВИЛА:

Публічне акціонерне товариство «Сумиобленерго» звернулось до господарського суду Сумської області з позовом до ТОВ "Размолком", в якому просило суд вважати укладеною в редакції ПАТ «Сумиобленерго» додаткову угоду № 1 від 18.05.2017р. до договору про постачання електричної енергії № 17100506 від 16.09.2016р. в редакції, наведеній в позовній заяві.

Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач зазначає про відсутність узгодження між сторонами редакції додаткової угоди № 1 до договору про постачання електричної енергії від 16.09.2016р. № 17100506, яку запропоновано укласти з метою збільшення обсягу дозволеної потужності по об'єкту відповідача: виробниче приміщення (вул. Центральна, 49/1, смт. Степанівка, Сумський район, Сумська область) у зв'язку з виконанням відповідачем технічних умов. На думку позивача, виключені відповідачем згідно з протоколом розбіжностей від 30.05.2017р. №1 та від 31.05.2017р. додатки до договору у відповідності до п.п. 5.2, 5.5, 5.6 Правил користування електричною енергією, затвердженими постановою НКРЕ України від 31.07.1996р. № 28 (далі - Правила), передбачають істотні умови, у зв'язку з чим у відповідності до ч. 1 ст. 180 ГПК України є обов'язковими.

Рішенням господарського суду Сумської області від 11.12.2017р. у справі №920/560/17 позов задоволено частково. Визначено спірні пункти додаткової угоди № 1 від 15.05.2017р. до договору про постачання електричної енергії №17100506 від 16.09.2017, укладеного між Публічним акціонерним товариством «Сумиобленерго» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Размолком» , вважати укладеними:

6) Пункт 2. додаткової угоди до договору № 17100506 від 16.09.2017 викласти на наступній редакції:

«викласти додаток 3.1 до договору в новій редакції, визначеній в додатку № 2 до цієї додаткової угоди» ;

7) Пункт 3 додаткової угоди до договору № 17100506 від 16.09.2017 викласти на наступній редакції:

«викласти додаток № 4 до договору в новій редакції, визначеній в додатку до цього протоколу розбіжностей» ;

8) Пункт 4 додаткової угоди до договору № 17100506 від 16.09.2017 викласти у наступній редакції:

«викласти додаток № 5 до договору в новій редакції, визначеній в додатку № 4 до цієї додаткової угоди» ;

9) Пункт 5 додаткової угоди до договору 17100506 від 16.09.2017 викласти у наступній редакції:

«викласти акт розмежування балансової належності та експлуатаційної відповідальності сторін № 1 додатку № 6 до Договору по об'єкту Споживача - виробниче приміщення, за адресою: смт. Степанівка, вул. Центральна, буд. 49/1, в редакції, визначеній в додатку № 5 до цієї додаткової угоди» ;

10) Пункт 7 додаткової угоди до договору № 17100506 від 16.09.2017 викласти у наступній редакції:

«викласти додаток 12 до договору в новій редакції, визначеній в додатку № 7 до цієї додаткової угоди» ;

6) залишити схему електропостачання об'єкта споживача № 1 додатку № 7 до договору по об'єкту Споживача - виробниче приміщення, за адресою: смт. Степанівка, вул. Центральна, буд. 49/1, в редакції, визначеній в додатку № 7 до договору № 17100506 від 16.09.2017 року, укладеного між Публічним акціонерним товариством «Сумиобленерго» та Товариства з обмеженою відповідальністю «Размолком» .

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Размолком» (42305, Сумський район, смт Степанівка, вул. Центральна, 49/1, ідентифікаційний код 37430347) на користь Публічного акціонерного товариства «Сумиобленерго» (40035, м. Суми, вул. Івана Сірка, 7, ідентифікаційний код 23293513) витрати по сплаті судового збору в сумі 800,00 грн.

Обґрунтовуючи ухвалене у справі рішення, місцевий господарський суд вказує, що наданий для підписання відповідачем примірник додаткової угоди від 03.03.2017р. №1, який останній не повернув, не може свідчити про досягнення сторонами згоди щодо внесення змін до договору, що вимагає стаття 188 Господарського кодексу України. Оскільки під час розгляду справи сторони узгодили розбіжності по всім пунктам додаткової угоди № 1 від 18.05.2017р., крім пункту 6 додаткової угоди, що стосується схеми електропостачання об'єкта (об'єктів) споживача (додаток 7 до договору), судом першої інстанції задоволено позовні вимоги в цій частині.

Також, господарський суд першої інстанції дійшов висновку про необґрунтованість позовних вимог щодо запропонованої позивачем редакції додатку 7 до основного договору, який є додатком 6 до додаткової угоди № 1 від 18.05.2017р., оскільки при укладенні договору від 16.09.2016р. сторони дійшли згоди щодо всіх істотних умов, у тому числі щодо двох окремих схем електропостачання двох різних за призначенням об'єктів відповідача, а позивачем не доведено наявності законних підстав для зміни умов договору за рішенням суду на вимоги однієї із сторін.

Не погодившись з рішенням місцевого господарського суду, Публічне акціонерне товариство "Сумиобленерго" звернулось до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Сумської області від 11.12.2017р. у справі № 920/560/17 в частині залишення схеми електропостачання об'єкта споживача № 1 додатку № 7 до договору по об'єкту споживача - виробниче приміщення, за адресою: смт.Степанівна, вул.Центральна, буд. 49/1, в редакції, визначеній в додатку № 7 до договору №17100506 від 16.09.2016р., укладеного між ПАТ "Сумиоблерено" та ТОВ "Размолком", та прийняти нове рішення у відповідній частині, яким схему електропостачання об'єкта споживача № 1 - ТОВ "Размолком", смт.Степанівка, вул.Центральна, буд. 48/1 додатка 7 до договору № 17100506 від 16.09.2016р., укладеного між ПАТ "Сумиобленерго" та ТОВ "Размолком", вважати укладеною в редакції додаткової угоди № 1 від 18.05.2017р.

В обґрунтування заявлених апеляційних вимог вказує на помилковість висновків місцевого господарського суду щодо наявності істотних умов договору про постачання електричної енергії № 17100506 від 16.09.2016р. з урахуванням підписаних відповідачем 03.03.2017р. додатків до цього договору для використання збільшення до 290 кВт потужності, оскільки додатки не підписаної з боку споживача додаткової угоди є неукладеними. На думку позивача, відповідно до укладення додаткової угоди № 1 від 18.05.2017р. до основного договору користування потужністю до 290 кВт є незаконним.

Апелянт вказує, що виробниче приміщення та приміщення цеху по переробці сировини, що належать ТОВ "Размолком" на праві користування згідно договорів оренди нерухомого майна, розміщені за однією адресою та в розумінні Правил користування електричної енергії, затверджених постановою НКРЕ України від 31.07.1996р. № 28, є одним об'єктом електропостачання.

На думку позивача, чинний на час вирішення справи додаток 7 до договору містить дві схеми електропостачання двох об'єктів, які не відповідають вимогам п. 1.2 Правил, відповідно до якого електрифіковані споруди споживача є площадками вимірювання, а не об'єктами. В свою чергу, відповідачем погоджений та підписаний додаток 12 "Перелік об'єктів споживача (з урахуванням площадок вимірювання) та об'єктів субспоживачів (з урахуванням площадок вимірювання), їх потужність, режим роботи електроустановок" до договору в редакції позивача. В даному додатку визначається один об'єкт споживача ТОВ "Размолком" (за номером 1) та дві площадки вимірювання (відповідно нумерація 1.1 та 1.20 "Виробниче приміщення" та "Цех по переробці сировини".

У відзиві на апеляційну скаргу ТОВ "Размолком" просить апеляційну скаргу ПАТ "Сумиобленерго" залишити без задоволення, рішення господарського суду Сумської області від 11.12.2017р. у справі № 920/560/17 - залишити без змін. В обґрунтування своєї позиції вказує, що відповідно до п.п. 1.3, 1.9 Правил приєднання електроустановок до електричних мереж, затверджених постановою Національною комісії, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики від 17.01.2013р. №32, приєднання передбачає, що електропередавальна організація, на території здійснення ліцензійної діяльності якої розташовані електроустановки замовника, укладає договір про приєднання до електричним мереж, невід'ємною частиною якого є технічні умови. Разом з тим, запропонована схема в додатковій угоді позивача по об'єднанню двох об'єктів в один не тільки суперечить укладеному між сторонами договору, але й не відповідає технічним умовам, що були виконані та погоджені між сторонами.

В судовому засіданні представник позивача підтримав вимоги апеляційної скарги, просив задовольнити її в повному обсязі.

Представник відповідача проти задоволення апеляційної скарги заперечував, просив суд рішенням господарського суду Сумської області від 11.12.2017р. у справі №920/560/17 залишити без змін.

Розглянувши матеріали справи, судова колегія встановила наступні обставини справи.

16 вересня 2016 року між ПАТ "Сумиобленерго" та ТОВ "Размолком" укладений договір про постачання електричної енергії № 17100506, згідно якого позивач зобов'язався постачати електроенергію, а відповідач оплачувати її вартість та здійснювати інші платежі, які передбачені умовами цього договору та додатками до нього (далі - договір) .

Відповідно до п. 1.2 договору приєднана та дозволена потужність по кожному об'єкту споживача зазначена в додатку 12 "Перелік об'єктів споживача (з урахуванням площадок вимірювання) та об'єктів субспоживачів (з урахуванням площадок вимірювання), їх потужність, режими роботи" до договору.

Пунктом 1.3 договору визначено, що точки продажу електричної енергії по кожному об'єкту споживача встановлюються на межі балансової належності його електроустановок та зазначені в додатку 7 "Схема електропостачання об'єкта споживача" до договору.

В пункті 2.1 укладеного договору сторони домовились під час виконання умов цього договору, а також вирішення всіх питань, що не обумовлені цим договором, керуватися чинним законодавством України, зокрема Правилами користування електричною енергією (далі - ПКЕЕ), затвердженими постановою НКРЕ України №28 від 31.07.1996 року.

Відповідно до п. 9.1 договору всі додатки до цього договору є невід'ємними частинами договору.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Размолком" у зв'язку з виконанням технічних умов приєднання, що не є стандартним, до електричних мереж ПАТ "Сумиобленерго" електроустановок виробничого приміщення, виступив з пропозицією внести зміни до укладеного договору про постачання електричної енергії, про що на адресу позивача було направлено листи № 7 від 24.01.2017р., № 10 від 06.02.2017р. та № 17 від 22.02.2017р. Позивачем розглянуто дану пропозицію та надіслало підписані зі своєї сторони два примірники додаткової угоди № 1 від 03.03.2017р. до договору про постачання електричної енергії разом з додатками.

Відповідач своїм листом № 21 від 06.03.2017р. повернув другі примірники підписаних додатків 1, 3.1, 5, 7, 12 та 6 до зазначеної додаткової угоди без підписання самої додаткової угоди, з огляду на те, що позивачем не надавалось до підпису відповідачу додаткові угоди № 1, 3.1, 5, 7, 12 та 6.

З метою збільшення обсягу дозволеної потужності по об'єкту відповідача: виробниче приміщення (вул. Центральна, 49/1, смт Степанівка, Сумський р-н, Сумська область), у зв'язку з виконанням відповідачем відповідних технічних умов, ПАТ «Сумиобленерго» 29.05.2017р. передало представнику ТОВ «Размолком» проект додаткової угоди № 1 від 18.05.2017р. до договору для його подальшого підписання.

Відповідач проект додаткової угоди № 1 від 18.05.2017р. підписав з протоколом розбіжностей № 1 від 30.05.2017р. та 31.05.2017р. надіслав позивачеві.

В зазначеному протоколі розбіжностей відповідач запропонував виключити пункти 2, З, 4, 5, 6 та 7 з додаткової угоди, що стало підставою для звернення ПАТ "Сумиобленерго" з даним позовом до суду.

Під час розгляду справи господарським судом першої інстанції сторони узгодили розбіжності по пунктам 2-5, 7 додаткової угоди № 1 від 18.05.2017р. (крім пункту 6 додаткової угоди, що стосується схеми електропостачання об'єкта (об'єктів) споживача (додаток 7 до договору), у зв'язку з чим позовні вимоги позивача щодо врегулювання розбіжностей по додатковій угоді № 1 від 18.05.2017 року до договору в цій частині задоволені судом.

З апеляційної скарги вбачається, що позивач не погоджується з рішенням суду першої інстанції лише в частині залишення схеми електропостачання об'єкта споживача - виробниче приміщення, за адресою: смт.Степанівна, вул.Центральна, буд. 49/1, в редакції, визначеній в додатку № 7 до договору №17100506 від 16.09.2017р., укладеного між ПАТ "Сумиоблерено" та ТОВ "Размолком".

Перевіривши матеріали справи, правильність їх юридичної оцінки та застосування місцевим господарським судом норм законодавства в межах заявлених в апеляційній скарзі доводів, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Частиною 1 ст. 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) визначено, що однією з підстав виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.

Згідно ч. 3 ст. 179 Господарського кодексу України (далі - ГК України) укладання господарського договору є обов'язковим для сторін, якщо, зокрема, існує пряма вказівка закону щодо обов'язковості укладення договору для певних категорій суб'єктів господарювання, чи органів державної влади або органів місцевого самоврядування.

За ч.7 ст. 179 ГК України господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

Відповідно до частин 1 та 2 ст. 275 ГК України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується. Окремим видом договору енергопостачання є договір про постачання електричної енергії споживачу. Особливості постачання електричної енергії споживачам та вимоги до договору про постачання електричної енергії встановлюються законами України "Про засади функціонування ринку електричної енергії України" та Закону України "Про електроенергетику". Відпуск енергії без оформлення договору енергопостачання не допускається.

Законом України "Про електроенергетику" встановлено, що споживання енергії можливе лише на підставі договору з енергопостачальником. Споживач енергії зобов'язаний додержуватися вимог нормативно-технічних документів та договору про постачання енергії (частини 1, 2 ст.26 Закону).

Згідно з частинами 2 та 3 ст.11 названого Закону органом державного регулювання діяльності в електроенергетиці є національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - НКРЕКП), яка регулює діяльність суб'єктів природних монополій у сфері електроенергетики та господарюючих суб'єктів, які діють на суміжних ринках, а також виконує інші функції відповідно до законодавства.

Одним із основних завдань НКРЕКП є розроблення та затвердження правил користування електричною енергією (ст.12 Закону "Про електроенергетику").

Постановою Національної комісії регулювання електроенергетики України від 31 липня 1996 р. N 28 (у редакції постанови Національної комісії регулювання електроенергетики України від 17 жовтня 2005 р. N 910), зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 2 серпня 1996 р. за N 417/1442, затверджено Правила користування електричною енергією (далі - Правила).

Згідно з п. 5.1 Правил договір про постачання електричної енергії є основним документом, який регулює відносини між постачальником електричної енергії за регульованим тарифом, що здійснює свою діяльність на закріпленій території, і споживачем та визначає зміст правових відносин, прав та обов'язків сторін. Споживання електричної енергії без договору не допускається.

Відповідно до ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Відповідно до статті 188 ГК України зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом .

Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Частиною 2 ст. 652 ЦК України визначено, що якщо сторони не досягли згоди щодо приведення договору у відповідність з обставинами, які істотно змінились, або щодо його розірвання, договір може бути розірваний, а з підстав, встановлених частиною четвертою цієї статті, - змінений за рішенням суду на вимогу заінтересованої сторони за наявності одночасно таких умов: в момент укладення договору сторони виходили з того, що така зміна обставин не настане; зміна обставин зумовлена причинами, які заінтересована сторона не могла усунути після їх виникнення при всій турботливості та обачності, які від неї вимагалися; виконання договору порушило б співвідношення майнових інтересів сторін і позбавило б заінтересовану сторону того, на що вона розраховувала при укладенні договору; із суті договору або звичаїв ділового обороту не випливає, що ризик зміни обставин несе заінтересована сторона.

Відповідно до ч.2 ст.179 ГК України, Кабінет Міністрів України, уповноважені Президентом України міністерства, інші центральні органи виконавчої влади можуть рекомендувати суб'єктам господарювання орієнтовні умови господарських договорів (примірні договори), а у визначених законом випадках - затверджувати типові договори.

Пунктом 5.2 Правил визначено, що при укладенні договору про постачання електричної енергії сторони визначають його зміст на основі типового договору (додаток 3).

При укладенні договору про постачання електричної енергії сторони визначають його зміст на основі типового договору (додаток 3). Умови договору про постачання електричної енергії, зазначені у додатку 3 та пунктах 5.5, 5.6 та 5.7 Правил, є істотними та обов'язковими для сторін під час укладення договору про постачання електричної енергії (п.5.2. Правил користування електричною енергією ).

Частиною 3 ст. 184 ГК України встановлено, що укладення господарських договорів на основі примірних і типових договорів повинно здійснюватися з додержанням умов, передбачених статтею 179 цього Кодексу, не інакше як шляхом викладення договору у вигляді єдиного документа, оформленого згідно з вимогами статті 181 цього Кодексу та відповідно до правил, встановлених нормативно-правовими актами щодо застосування примірного або типового договору.

За ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною 4 ст.179 ГК України передбачено, що при укладенні господарських договорів сторони можуть визначати зміст договору на основі, зокрема, вільного волевиявлення, коли сторони мають право погоджувати на свій розсуд будь-які умови договору, що не суперечать законодавству; типового договору, затвердженого Кабінетом Міністрів України, чи у випадках, передбачених законом, іншим органом державної влади, коли сторони не можуть відступати від змісту типового договору, але мають право конкретизувати його умови.

Таким чином, умови типового договору, що набули юридично обов'язкового значення в силу актів цивільного законодавства, є обов'язковими для сторін договору про постачання електричної енергії. Сторони не мають права відступити від їх положень і врегулювати свої відносини на власний розсуд, окрім випадку, коли такий відступ пов'язаний з конкретизацією умов договору, що кореспондується з положеннями ч. 4 ст. 179 ГК України.

В статті 181 ГК України наведений загальний порядок укладання господарського договору.

Згідно частин 2-5 цієї статті проект договору може бути запропонований будь-якою з сторін. У разі якщо проект договору викладено як єдиний документ, він надається другій стороні у двох примірниках.

Сторона, яка одержала проект договору, у разі згоди з його умовами оформляє договір відповідно до вимог частини першої цієї статті і повертає один примірник договору другій стороні або надсилає відповідь на лист, факсограму тощо у двадцятиденний строк після одержання договору.

За наявності заперечень щодо окремих умов договору сторона, яка одержала проект договору, складає протокол розбіжностей, про що робиться застереження у договорі, та у двадцятиденний строк надсилає другій стороні два примірники протоколу розбіжностей разом з підписаним договором. Сторона, яка одержала протокол розбіжностей до договору, зобов'язана протягом двадцяти днів розглянути його, в цей же строк вжити заходів для врегулювання розбіжностей з другою стороною та включити до договору всі прийняті пропозиції, а ті розбіжності, що залишились неврегульованими, передати в цей же строк до суду, якщо на це є згода другої сторони.

Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ст. 627 ЦК України).

Спори, що виникають при укладанні господарських договорів за державним замовленням, або договорів, укладення яких є обов'язковим на підставі закону та в інших випадках, встановлених законом, розглядаються судом (ч.1 ст. 187 ГК України).

Оскільки за умовами договору додатки до нього, у тому числі додаток № 7 "Схема електропостачання об'єкта споживача № 1 - виробниче приміщення, за адресою: смт.Степанівна, вул.Центральна, буд. 49/1" є його невід'ємною частиною (п. 5.6 Правил), місцевий господарський суд дійшов правомірного висновку про правомірне звернення ПАТ "Сумиобленерго" до суду з позовом про врегулювання розбіжностей по договору з дотриманням вимог, визначених ст. 181 Господарського кодексу України.

Одним з доводів апеляційної скарги визначено, що чинний на час вирішення справи додаток 7 до договору містить дві схеми електропостачання двох об'єктів споживача, що суперечить вимогам п. 1.2 Правил, відповідно до якого електрифіковані споруди споживача є площадками вимірювання, а не об'єктами. В свою чергу, відповідачем погоджений та підписаний додаток 12 "Перелік об'єктів споживача (з урахуванням площадок вимірювання) та об'єктів субспоживачів (з урахуванням площадок вимірювання), їх потужність, режим роботи електроустановок", який містить лише однин об'єкт позивача.

Судова колегія вважає необґрунтованим вказаний висновок апелянта, з огляду на наступне.

Відповідно до п. 1.11 Правил у разі передачі електроустановки або її частини в оренду та обумовлення договором оренди передачі орендареві відповідних повноважень щодо врегулювання договірних відносин з електропередавальною організацією та/або постачальником електричної енергії щодо електрозабезпечення орендованої електроустановки або її частини між орендарем та суб'єктами електроенергетики мають бути укладені відповідні договори згідно з вимогами цих Правил.

Між постачальником електричної енергії за регульованим тарифом та споживачем укладається один договір про постачання електричної енергії за усіма об'єктами споживача, які розташовані на території здійснення ліцензованої діяльності постачальником електричної енергії за регульованим тарифом. За взаємною згодою сторін можуть бути укладені окремі договори про постачання електричної енергії за кожним об'єктом споживача (п. 5.1 Правил).

Відповідно до п. 2.1 Правил об'єкт - електрифікована споруда (сукупність електрифікованих споруд на одній території) або частина електрифікованої споруди, що належить суб'єкту господарювання на праві власності або користування.

Як вбачається з матеріалів справи, при укладенні договору від 16.09.2016р. сторони дійшли згоди щодо всіх істотних умов, у тому числі щодо окремих схем електропостачання двох різних за призначенням об'єктів відповідача, визначених п. 1.2 договору, що хоча і знаходяться за однією адресою, але мають власну точку приєднання, величину приєднаної та дозволеної потужності, знаходяться в користуванні відповідача, як два окремих об'єкта.

Колегія судів зазначає про безпідставність висновку позивача, що узгодженим між сторонами додатком 12 до основного договору "Перелік об'єктів споживача (з урахуванням площадок вимірювання) та об'єктів субспоживача (з урахуванням площадок вимірювання), їх потужність, режим роботи електроустановок" визначено лише однин об'єкт споживача - ТОВ "Размолком", з огляду на те, що юридична особа не відповідає поняттю об'єкта, визначення якого надано в п. 2.1 Правил.

В свою чергу, додатком 7 до основного договору від 16.09.2016р. № 17100506 сторонами було конкретизовано умову типового договору про постачання електричної енергії шляхом визначення окремих схем електропостачання двох різних об'єктів споживача (виробничого приміщення № 1 та цеху по переробці сировини №2), що не суперечать приписам чинного на час укладення договору законодавства та умовам типового договору.

Вказані обставини також підтверджується тим, що власник (користувач) електрифікованої споруди (будинку) може на власний розсуд розпоряджатися свої майном і може використовувати електричну енергію тільки в межах дозволеної потужності, визначеної відповідно до умов договору про постачання електричної енергії, укладеного з енергопостачальною компанією.

Положеннями пункту 1.2 Правил визначено, що дозволена потужність - максимальна величина потужності, яку електропередавальна організація дозволила споживачу для одночасного використання (одночасного ввімкнення струмоприймачів) за кожним об'єктом споживача на підставі нормативно-технічних документів відповідно до умов договору .

Відповідно до статті 24 Закону України «Про електроенергетику» енергопостачальник, що здійснює постачання електричної енергії на закріпленій території, не має права відмовити замовнику (споживачу), електроустановки якого розташовані на такій території, в укладенні договору про постачання електричної енергії (договору про користування електричною енергією) за умови, що нова електроустановка замовника приєднана або потужність для діючої електроустановки споживача збільшена в установленому законодавством порядку.

При збільшені величини потужності електропостачання споруди має наслідком зміни зовнішнього інженерного забезпечення або зміну категорії надійності електропостачання, власник будинку (балансоутримувач) має звернутись до електропередавальної організації з метою отримання технічних умов, а також укладення та виконання договору про приєднання до електричних мереж.

Відповідно до Правил приєднання електроустановок замовника до електричних мереж, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики № 32 від 17.01.2013р. (далі - Правила приєднання), технічні умови видаються на приєднання новозбудованих, реконструйованих чи технічно переоснащених електроустановок замовників (крім когенераційних установок) до електричних мереж.

У відповідності до Правил приєднання технічні умови на приєднання до мереж (об'єктів) електроенергетики - комплекс умов та вимог до інженерного забезпечення об'єкта замовника електричною енергією, які повинні відповідати його розрахунковим параметрам щодо електропостачання, та є невід'ємним додатком до договору про приєднання.

Як вбачається з матеріалів справи, у зв'язку з проведенням реконструкцією об'єкту ТОВ "Размолком" виникла необхідність у збільшенні дозволеної електричної потужності з 145 до 290 кВт.

Звернувшись до ПАТ "Сумиобленерго" з заявою встановленого зразка ТОВ "Размолком" отримало договір на приєднання до електричних мереж ПАТ "Сумиобленерго" електроустановок обжарочного цеху (за основним договором на електропостачання об'єкт виробниче приміщення ) № 56/187 від 02.11.2015р. та технічні умови № 56/14316 від 02.11.2015р., що є невід'ємною частиною цього договору та обов'язкові для виконання приєднання об'єкту з новими параметрами до електромережі.

Таким чином, сторонами було узгоджено зміну величини дозволеної потужності щодо окремого об'єкту споживача - виробничого приміщення, розміщеного за адресою: смт. Степанівка, вул.Центральна, буд.49/1, з приводу зміни схеми електропостачання якого й виникли спірні правовідносини.

В запропонованому варіанті додатку 7 до основного договору, який є додатком 6 до додаткової угоди № 1 від 18.05.2017 року, позивач пропонує змінити схему електропостачання споживача шляхом об'єднання обох об'єктів (виробниче приміщення № 1 та цех по переробці сировини №2) в один, що не узгоджуються з волевиявленням обох сторін станом на момент досягнення згоди щодо істотних умов договору від 16.09.2016р № 17100506.

В свою чергу, ні Правилами користування електричною енергією, ні примірним договором про постачання електричної енергії не передбачено імперативної норми нормативно-правового акту, чинного на час виникнення спірних правовідносин, щодо неможливості існування окремих схем електропостачання за відповідним договором, яким врегульовані правовідносини щодо постачання електричної енергії до двох різних об'єктів споживача.

Таким чином, запропонована позивачем редакція додатку 7 до договору про постачання електричної енергії не відповідає диспозитивній волі договірних сторін станом на момент укладення договору та не містить імперативної норми, яка має бути застосована у спірних правовідносинах.

Позивач також не посилається у своїй позовній заяві на підстави зміни умов договору в цій частині, що визначені статтею 651, 652 Цивільного кодексу України.

За таких обставин висновок суду першої інстанції щодо відсутності правових підстав для зміни вказаної умови договору за рішенням суду на вимогу однієї із сторін є цілком правомірним та обґрунтованим.

Матеріали справи свідчать про те, що приймаючи оскаржуване рішення, місцевий господарський суд всебічно, повно і об'єктивно дослідив матеріали справи в їх сукупності, надав вірну юридичну оцінку обставинам справи та прийняв рішення в оскаржуваній частині відповідно до вимог закону та обставин справи.

Посилання скаржника на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права під час винесення оскаржуваного рішення не знайшли свого підтвердження в матеріалах справи, у зв'язку з чим підстав для зміни чи скасування рішення господарського суду Сумської області від 11.12.2017р. у справі №920/560/17 в оскаржуваній частині колегія суддів не вбачає.

Як вбачається з матеріалів справи, в резолютивній частині оскаржуваного рішення місцевим господарським судом було допущено описку, а саме: замість вірної дати укладення договору № 17100506 - 16.09.2016р., зазначено 16.09.2017р. Разом з тим, вказана описка суду не призвела до прийняття незаконного судового рішення та підлягає виправленню в порядку ст. 243 ГПК України.

Враховуючи, що апеляційний господарський суд дійшов висновку про відмову у задоволенні апеляційної скарги відповідно до ст.ст. 129, 282 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на позивача.

Керуючись статтями 253, 254, 270, п. 1 ч. 1 ст. 275, ст.ст. 281, 282 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Сумиобленерго" залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Сумської області від 11.12.2017р. у справі №920/560/17 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання повного тексту постанови .

Повний текст постанови складений 27.02.2018р.

Головуючий суддя В.В. Лакіза

Суддя Л.І. Бородіна

Суддя Л.М. Здоровко