Ухвала

від 26.02.2018 по справі 348/300/18

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 348/300/18

Провадження № 11-сс/779/76/2018

Категорія ст.183 КПК України

Головуючий у 1 інстанції ОСОБА_1

Суддя-доповідач ОСОБА_2

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 лютого 2018 року м. Івано-Франківськ

Колегія суддів Судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Івано-Франківської області у складі:

головуючого-судді ОСОБА_3 ,

суддів ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,

з участю секретаря с/з ОСОБА_6 ,

прокурора ОСОБА_7 ,

підозрюваного ОСОБА_8 ,

захисника ОСОБА_9 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Івано-Франківську матеріали за апеляційною скаргою (далі АС) прокурора у кримінальному провадженні заступника начальника відділу прокуратури області ОСОБА_7 , на ухвалу слідчого судді Надвірнянського районного суду від 16 лютого 2018 року про обрання щодо ОСОБА_8 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, -

в с т а н о в и л а :

Ухвалою слідчого судді Надвірнянського районного суду від 16 лютого 2018 року задовольнено клопотання слідчого, яке погоджене з прокурором та застосовано щодо ОСОБА_8 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк 60 днів до 15 квітня 2018 року включно та визначено заставу в розмірі 50 (п`ятдесят) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 88 100 гривень.

Своє рішення слідчий суддя мотивував тим, що прокурор та слідчий довели наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені ч.1 ст.177 Кримінального процесуального кодексу України (далі КПК), а наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_8 інкримінованого йому кримінального правопорушення, підтверджуються наявними в матеріалах кримінального провадження доказами. З урахуванням тяжкості інкримінованого ОСОБА_8 кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 189 Кримінального кодексу України (далі КК), слідчий суддя дійшов висновку, що докази та обставини, на які посилається слідчий у своєму клопотанні, дають підстави вважати, що застосування більш м`якого запобіжного заходу є недостатнім для забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків та запобіганню ризиків, і є співмірним та доцільним для забезпечення дієвості кримінального провадження, в тому числі щодо запобігання вчиненню ним інших кримінальних правопорушень.

Не погодившись з ухвалою слідчого судді, прокурор у кримінальному провадженні заступник начальника відділу прокуратури області ОСОБА_7 подав АС, в якій покликається на незаконність та необґрунтованість ухвали, оскільки вказане рішення слідчого судді в частині визначення ОСОБА_8 застави в розмірі 88 100 грн., є необґрунтованим, внаслідок невідповідності висновків суду, викладених у судовому рішенні, фактичним обставинам кримінального провадження та істотного порушення вимог кримінального процесуального закону.

Просить ухвалу слідчого судді скасувати та ухвалити нову, якою застосувати запобіжний захід у вигляді тримиання під вартою щодо ОСОБА_8 на строк 60 днів із визначенням застави у розмірі 502 170 грн. (285 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб).

Заслухавши доповідь судді ОСОБА_3 , пояснення прокурора ОСОБА_7 який підтримав подану ним АС, просить задовольнити апеляційні вимоги; пояснення підозрюваного ОСОБА_8 та його захисника - ОСОБА_9 , які вважать АС прокурора безпідставною, просять залишити її без задоволення, а ухвалу слідчого судді без зміни; перевіривши матеріали за клопотанням слідчого, які надійшли з Надвірнянського районного суду, оглянувши матеріали кримінального провадження, обговоривши доводи і мотиви АС, колегія суддів вважає, що вона підлягає до часткового задоволення, виходячи із наступного.

У відповідності до ст.370 КПК, судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до статті 94 цього Кодексу. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.

Вказаних вимог закону слідчий суддя дотримався, однак не в повній мірі.

Покликання прокурора в АС на незаконність та необґрунтованість ухвали слідчого судді в частині визначення саме такого розміру застави, є обґрунтованим, виходячи із наступного.

Відповідно до ч. 3 ст. 407 КПК за наслідками апеляційного розгляду за скаргою на ухвали слідчого судді суд апеляційної інстанції має право: 1) залишити ухвалу без змін; 2) скасувати ухвалу і постановити нову ухвалу.

Так, як вбачається з наданих матеріалів, 16.02.2017 року за №12017090000000048 до Єдиного реєстру досудових розслідувань внесено відомості про кримінальне правопорушення за фактом вимагання гронових коштів за попередньою змовою групою осіб у ОСОБА_10 , за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 189 КК України (а.с. 4).

З цього приводу було розпочате досудове розслідування та 14.02.2018 року ОСОБА_8 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 189 КК України (а.с. 23-25).

Органом досудового розслідування встановлено, що осінню 2016 року ОСОБА_8 , переслідуючи корисливі цілі, з метою незаконного збагачення, вирішив зайнятись протиправною діяльністю - вимаганням грошових коштів у приватних підприємців Івано-Франківської області із погрозою застосування фізичного насильства.

Реалізовуючи злочинний умисел ОСОБА_8 вступив у злочинну змову з ОСОБА_11 , ОСОБА_12 та невстановленими слідством особами, дізнались що приватний підприємець ОСОБА_10 розпоряджається значними коштами, та розробили злочинний план заволодіння ними.

В подальшому ОСОБА_8 діючи умисно, з корисливих спонукань, за попередньою змовою групою осіб із ОСОБА_11 , ОСОБА_12 та невстановленими слідством особами запросили ОСОБА_10 на зустріч в кафе «Засада», що знаходиться в селі Павлівка, Тисменицького району, Івано-Франківської області для пред`явлення майнової вимоги із погрозою застосування насильства до ОСОБА_10

26.11.2016 року близько 17 год.00 хв. в приміщенні кафе «Засада» ОСОБА_8 , діючи за попередньою змовою групою осіб із ОСОБА_11 , ОСОБА_12 та невстановленими слідством особами, стали погрожувати фізичним насильством ОСОБА_10 , при цьому пред`явили майнову вимогу передачі їм грошових коштів у сумі 200 000 доларів США, що згідно курсу НБУ станом на 26.11.2016 року становить - 5 116 000 гривень.

Продовжуючи злочинні дії ОСОБА_8 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 та невстановлені слідством особи підтверджуючи реальність своїх погроз стали наносити потерпілому удари руками та ногами по тілу.

ОСОБА_10 сприйняв реально погрози ОСОБА_8 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 та невстановлених слідством осіб.

Підозра у вчиненні цього діяння обґрунтовується, зокрема, протоколом прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення від 15.02.2017 року, згідного якого прийнято усну заяву від ОСОБА_10 (а.п. 5-6); протоколом допиту потерпілого ОСОБА_10 від 20.02.2017 року (а.п. 7-11); протоколом допиту свідка ОСОБА_13 від 14.03.2017 року (а.п. 12-14); протоколом пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 04.03.2017 року (а.п. 15-18) тощо.

Враховуючи, що слідчий суддя на даному етапі провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу, то з огляду на наведені у клопотанні слідчого відомості, у слідчого судді були всі підстави для висновку про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_8 , кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 189 КК.

За вимогами ст. 177 КПК підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені ч.1 цієї статті.

Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставин, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Згідно ч. 1 ст. 183 КПК запобіжний захід у виді тримання під вартою є винятковим, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден з більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК.

Апеляційним переглядом встановлено, що при обрані запобіжного заходу, у відповідності до вимог ст.ст. 193, 194 КПК, слідчим суддею об`єктивно взято до уваги дані про особу підозрюваного, який обґрунтовано підозрюється у вчинені тяжкого злочину, передбаченого ч. 2 ст. 189 КК, що полягає у вимозі передачі чужого майна з погрозою насильства на потерпілим, вчиненими за попередньою змовою групою осіб.

Перевіряючи доводи клопотання органу досудового розслідування на предмет наявності ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК, колегія суддів вважає, що заявлені у клопотанні органу досудового розслідування ризики є реальними, тому слідчий суддя дійшов правильного висновку про їх наявність з огляду на конкретні обставини кримінального провадження, на тяжкість покарання, яке загрожує ОСОБА_8 у разі визнання його винуватим у вчиненому злочині, а також суспільну небезпечність самого злочину, у вчиненні якого він підозрюється, обґрунтовано вказавши, що більш м`які запобіжні заходи не здатні запобігти зазначеним ризикам.

Зважаючи на суспільний інтерес, який, з урахуванням презумпції невинуватості, виправдовує відступ від принципу поваги до особистої свободи, визначеного Конвенцією про захист прав людини та основоположних свобод, що відповідає правовим позиціям, викладеним в п. 35 рішення ЄСПЛ «Летельє проти Франції», колегія суддів дійшла висновку про необхідність обрання щодо підозрюваного ОСОБА_8 виняткового виду запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, що узгоджується з вимогами вказаних вище норм закону і правовим позиціям ЄСПЛ.

При обранні такого виду запобіжного заходу як тримання під вартою, на думку колегії суддів, слідчий суддя врахував як обставини кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_8 , дані про його особу, наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК, так і потребу органу слідства у проведенні ряду слідчих дій, спрямованих на встановлення всіх обставин даного кримінального провадження, а також практику Європейського суду з прав людини, яка свідчить про те, що рішення суду повинно забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.

Між тим, визначений в оскаржуваній ухвалі розмір застави, в якості альтернативного запобіжного заходу, - 50 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 88100 грн., не в повній мірі узгоджується з вимогами і положеннями ч. 3 ст. 183 КПК в частині обґрунтованості обраного ним розміру застави.

Так, відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК, слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених ч. 4 цієї статті.

Як видно з матеріалів справи, ОСОБА_8 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення з погрозою насильства, санкція статті якого передбачає показання у виді позбавлення волі на строк від трьох до семи років, що відповідно до ст. 12 КК відноситься до категорії тяжких злочинів.

Відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК, розмір застави визначається щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Між тим, діючим законодавствам передбачено, як те що у виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов`язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно, так і те, що згідно з приписом ч. 4 ст. 183 КПК, слідчий суддя має право й не визначати розмір застави у кримінальних провадження щодо злочину, вчиненого із застосування насильства або погрозою його застосування.

Апелянт вважає, за необхідне визначити розмір застави в межах 285 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 502 170 грн, оскільки саме такий розмір, на думку апелянта, зможе зобов`язати підозрюваного належно виконувати покладені на нього обов`язки та забезпечити виконання завдань кримінального провадження.

В той же час, в своїй апеляційній скарзі прокурор не навів переконливих тверджень щодо визначення застави ОСОБА_8 саме у такому розмірі.

Колегія суддів звертає увагу також на те, що в поданому до Надвірнянського районного суду клопотанні слідчого, про застосування щодо ОСОБА_8 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, конкретний розмір грошової застави взагалі не зазначався.

Колегія суддів погоджується з доводами прокурора про те, що з огляду те, що ОСОБА_8 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення за ч. 2 ст. 189 КК України, а саме у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення, яке скоєне за попередньою змовою групою осіб та виразилось у вимозі передачі чужого майна з погрозою насильства над потерпілим, наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК та особи підозрюваного, застава у визначених судом першої інстанції межах не здатна забезпечити виконання підозрюваним ОСОБА_8 , покладених на нього обов`язків.

Однак, розмір застави повинен бути помірним та пропорційним щодо конкретної людини та обставин, вчиненого ним кримінального правопорушення, в той час як запропонований апелянтом розмір застави у сумі 502 170 грн., призведе до неможливості виконання застави, оскільки є явно непомірним для підозрюваного, з урахуванням даних про особу, які містяться в матеріалах провадження.

Колегія суддів, враховуючи сукупність встановлених обставин кримінального провадження та даних про особу підозрюваного, вважає необхідним, при визначенні розміру застави вийти за межі, встановлені п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК.

На думку колегії суддів, застава в межах 100 (сто) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить що 176 200 грн., здатна забезпечити виконання підозрюваним ОСОБА_8 покладених на нього процесуальних обов`язків, з урахуванням даних про його особу, майнового стану, наявність утриманців тощо.

Саме такий розмір застави, за переконанням колегії суддів, є достатнім для забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього законом обов`язків та є помірним для ОСОБА_8 .

При визначенні підозрюваному розміру застави, колегія суддів враховує практику Європейського суду з прав людини в частині того, що застава повинна достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

На підставі викладеного, керуючись, ст. ст. 183, 404, 405, 419 КПК колегія суддів,

у х в а л и л а:

Апеляційну скаргу прокурора у кримінальному провадженні заступника начальника відділу прокуратури області ОСОБА_7 , задовольнити частково.

Ухвалу слідчого судді Надвірнянського районного суду Івано-Франківської області від 16 лютого 2018 року про обрання щодо підозрюваного ОСОБА_8 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою із визначенням розміру застави, скасувати.

Постановити нову ухвалу.

Клопотання слідчого СВ Надвірнянського ВП ГУНП в Івано-Франківській області ОСОБА_14 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо підозрюваного ОСОБА_8 задовольнити.

Застосувати щодо ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого в АДРЕСА_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Строк дії ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою встановити - 60 діб, а саме до 26 квітня 2018 року включно.

Визначити ОСОБА_8 заставу - 100 (сто) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 176 200 (сто сімдесят шість тисяч двісті) гривень, яка може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок за реквізитами: р/р 37312032002265 ТУ ДСА України в Івано-Франківській області, код 26289647, банк одержувача ДКСУ м. Київ, МФО 820172..

Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою протягом дії ухвали.

В разі внесення застави покласти на підозрюваного ОСОБА_8 наступні обов`язки:

1) прибувати до визначеної службової особи слідчого, прокурора або суду, із визначеною періодичністю;

2) не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду;

3) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання або місця роботи;

4) утримуватись від спілкування з потерпілим, свідками.

Роз`яснити підозрюваному, що у разі внесення застави у визначеному в даній ухвалі розмірі, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення застави, має бути зданий уповноваженій службовій особі місця ув`язнення.

Після отримання та перевірки протягом одного дня документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа місця ув`язнення негайно має здійснити розпорядження про звільнення ОСОБА_8 з-під варти та повідомити усно і письмово слідчого, прокурора.

У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, підозрюваний зобов`язаний виконувати покладені на нього обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

З моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави, підозрюваний ОСОБА_8 вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

У разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також якщо підозрюваний, обвинувачений, будучи належним чином повідомлений, не з`явиться за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин, чи не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави.

Виконання ухвали покласти на слідчого СВ Надвірнянського ВП ГУНП в Івано-Франківській області ОСОБА_14 .

Ухвала оскраженню в касаційному порядку не підлягає.

Головуючий ОСОБА_3

Судді: ОСОБА_4

ОСОБА_5