Рішення

від 31.01.2018 по справі 2-5375/11

ЛЕНІНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

31.01.2018 Єдиний унікальний номер 2-5375/11

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 січня 2018 рокум. ДніпроСправа № 2-5375/11-ц 2/205/200/18

Ленінський районний суд м. Дніпропетровська у складі судді Нижного А.В., за участю секретаря судового засідання Піменової М.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні позовну заяву ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства Комерційний банк Надра , ОСОБА_2, треті особи - Орган опіки та піклування Новокодацької районної ради м. Дніпропетровська, приватний нотаріус Дніпропетровського міського нотаріального округу Петренко Катерина Володимирівна, про визнання договору іпотеки недійсним,

представники: від позивача - ОСОБА_4, ОСОБА_5,

ВСТАНОВИВ:

У жовтні 2011 року ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом, у якому просить визнати недійсним договір іпотеки № 1446/ПР-1 від 27.12.2006р., укладений між ВАТ КБ Надра та ОСОБА_2, та стягнути з відповідача судові витрати. Позов мотивований тим, що 27.12.2006р. між ПАТ КБ Надра та ОСОБА_2, з яким позивач на той час знаходилася у зареєстрованому шлюбі і від якого ІНФОРМАЦІЯ_5. народилася дочка - ОСОБА_6, був укладений кредитний договір № 8/2006/840-К446-ПР, у забезпечення якого між банком та ОСОБА_2 було укладено договір іпотеки, предметом якого є квартира АДРЕСА_1, загальною площею 45 кв.м. Оскільки на час укладення договору іпотеки у квартирі проживала їх малолітня дочка, ОСОБА_2 не мав права без згоди органу опіки та піклування укладати вказаний договір, тому просила визнати його недійсними.

Рішенням Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 18 грудня 2012 року, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду Дніпропетровської області від 19 лютого 2013 року, у задоволенні позову відмовлено.

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 03.07.2013р. рішення Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 18 грудня 2012 року та ухвалу Апеляційного суду Дніпропетровської області від 19 лютого 2013 року скасовано, справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвалою від 27.01.2016р. справу прийнято до провадження суддею Нижним А.В.

У судовому засіданні представники позивача позов підтримали та просили задовольнити з підстав, викладених у позові.

ПАТ КБ Надра не забезпечив явку свого представника до суду, проте звернувся до суду з заявою, у якій просив відмовити у задоволенні позову та розглядати справу без участі його представника.

ОСОБА_2 у судове засідання не з'явився, хоча належним чином повідомлявся про дату, час та місце судового засідання.

Орган опіки та піклування Новокодацької районної ради м. Дніпропетровська звернулась до суду з письмовою заявою, у якій не заперечувала проти задоволення позовних вимог та просила прийняти рішення враховуючи права та інтереси малолітньої дитини, а також розглядати справу без участі його представника.

Приватний нотаріус Дніпропетровського міського нотаріального округу Петренко К.В. у судове засідання не з'явилась, хоча належним чином повідомлялась про дату, час та місце судового засідання.

Заслухавши пояснення представників позивача, розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позовна заява, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи по суті, суд встановив наступне.

ОСОБА_2 та ОСОБА_7 (на даний час позивач змінила прізвище на ОСОБА_7.) (т. 1 а.с. 10) перебували у зареєстрованому шлюбі з 06 вересня 2003 року по 29 липня 2008 року. Від шлюбу мають неповнолітню дитину ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1 (т. 1 а.с. 11-13).

Рішенням Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 29 серпня 2012 року, яке набрало законної сили, встановлено, що 27.12.2006р. між ВАТ КБ Надра та ОСОБА_2 був укладений кредитний договір № 8/2006/840-К/1446-ПР, відповідно до умов якого він отримав у тимчасове користування на умовах забезпеченості, повернення, строковості та платності грошові кошти у сумі 58 тис. доларів США на споживчі цілі строком користування до 20 грудня 2016 року.

У забезпечення виконання умов кредитного договору 27.12.2006р. між ВАТ КБ Надра та ОСОБА_7 укладено договір поруки, за яким позивач поручилась перед банком за належне виконання ОСОБА_2 зобов'язань за кредитним договором (т. 2 а.с. 46).

Також 27.12.2006р. між ВАТ КБ Надра та ОСОБА_2 був укладений договір іпотеки № 1446-ПР/1, згідно з яким останній за згодою дружини ОСОБА_7 надав в іпотеку банку квартиру АДРЕСА_1 що є власністю іпотекодавця на підставі договору купівлі-продажу (т. 1 а.с. 34-35).

При реєстрації спірного договору іпотеки нотаріусу була подана довідка, з якої вбачається, що у квартирі АДРЕСА_1 зареєстрована лише ОСОБА_7 (т. 1 а.с. 33).

Відповідно до письмової заяви ОСОБА_7 на ім`я приватного нотаріуса Дніпропетровського міського нотаріального округу Петренко К.В. позивач надала свою згоду на укладання ОСОБА_2 договору іпотеки та передачу в іпотеку спірної квартири (т. 1 а.с. 32).

Як встановлено постановою Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 23.06.2011р. по обвинуваченню ОСОБА_2 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 358 КК України, з метою отримання у ПАТ КБ Надра кредитних коштів обвинувачений використав завідомо підроблені документи про розмір одержаних доходів та будучи достовірно усвідомленим, що його малолітня дочка ОСОБА_6 зареєстрована і проживає за адресою: АДРЕСА_1, невстановленим способом отримав ксерокопію довідки про те, що у квартирі неповнолітня дочка не зареєстрована. Вказаною постановою ОСОБА_2 звільнено від кримінальної відповідальності на підставі ч. 1 ст. 49 КК України, у зв`язку зі спливом строку давності притягнення до кримінальної відповідальності, а кримінальну справу за його обвинуваченням у скоєнні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 358 КК України, закрито (т. 1 а.с. 58-59).

Таким чином при нотаріальному посвідченні іпотечного договору документи, що підтверджували реєстрацію неповнолітньої ОСОБА_6 у спірній квартирі, не подавалися.

Проте ні нотаріус, отримуючи письмову згоду ОСОБА_1 на укладення ОСОБА_2 договору іпотеки, ні працівники банку при укладені з нею договору поруки (т. 2 а.с. 46), належним чином не перевірили паспортних даних позивачки, де у розділі Особливі відмітки, зазначено: Діти: 1. ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_5 р.н. (т. 1 а. с. 13).

Відповідно до ч. 4 ст. 29 ЦК України місцем проживання фізичної особи, яка не досягла десяти років, є місце проживання її батьків (усиновлювачів) або одного з них, з ким вона проживає, опікуна або місцезнаходження навчального закладу чи закладу охорони здоров'я, в якому вона проживає.

Відповідно до ч.ч. 2, 4 ст. 12 Закону України Про основи соціального захисту бездомних громадян і безпритульних дітей неприпустимо зменшення або обмеження прав і охоронюваних законом інтересів дітей при вчиненні будь-яких правочинів стосовно жилих приміщень. Для здійснення будь-яких правочинів стосовно нерухомого майна, право власності на яке або право користування яким мають діти, потрібна попередня згода органів опіки та піклування.

З огляду на викладене в ухвалі від 03.07.2013р. Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ дійшов висновку, що не можна погодитися з висновком суду першої інстанції, що сама по собі відсутність згоди органу опіки і піклування при посвідченні спірного договору іпотеки не є підставою для визнання його недійсним.

Відповідно до ч. 1 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання стороною (сторонами) вимог, які встановлені статтею 203 ЦК України, саме на момент вчинення правочину.

За таких обставин в ухвалі Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 03.07.2013р. зазначено, що судам належало перевірити, чи у дійсності за даними відповідного органу реєстрації місця перебування та місця проживання фізичних осіб малолітня дочка ОСОБА_6 була зареєстрована і проживала за адресою: АДРЕСА_1 на момент вчинення договору іпотеки зазначеної квартири і у залежності від встановленого та у відповідності з вищенаведеними нормами матеріального права вирішити спір.

Згідно з ч. 4 ст. 338 ЦПК України у редакції, чинній на момент розгляду справи судом касаційної інстанції, висновки і мотиви, з яких скасовані рішення є обов'язковими для суду першої чи апеляційної інстанції при новому розгляді справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 417 ЦПК України у редакції, чинній на момент вирішення справи, вказівки, що містяться в постанові суду касаційної інстанції, є обов'язковими для суду першої та апеляційної інстанцій під час нового розгляду справи.

З наявних у матеріалах справах копій довідок від 14.11.2006р. №106, від 20.05.2008р. №192, від 14.09.2017р. №19593 вбачається, що на момент укладення спірного договору іпотеки у квартирі за адресою АДРЕСА_2 були зареєстровані та проживали дружина позичальника ОСОБА_7 та їх малолітня донька ОСОБА_6, а відтак мали право користування таким приміщення як члени сім'ї власника (т. 1 а.с. 14, 16, т. 2 а.с. 40).

Оскільки судом встановлено, що позивач та її малолітня дочка ОСОБА_6 були зареєстровані та проживали за адресою АДРЕСА_1, на момент укладення договору іпотеки зазначеної квартири, а згода органу опіки і піклування при посвідченні спірного договору на надавалась, суд доходить висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог з мотивів порушення ст. 12 Закону України Про основи соціального захисту бездомних громадян і безпритульних дітей при укладенні вказаного договору.

За змістом ст. 88 ЦПК України у редакції, чинній на момент звернення позивача до суду, судові витрати у вигляді судового збору та витрат на інформаційно-технічне забезпечення присуджуються судом сторонам пропорційно до задоволених вимог первісного та зустрічного позову у розмірах, що були сплачені ними при заявленні таких вимог.

Керуючись ст. 215 ЦК України, ст. 12 Закону України Про основи соціального захисту бездомних громадян і безпритульних дітей , ст.ст. 4, 10, 76, 264-265, 268, 273 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Визнати недійсним договір іпотеки №1446/ПР-1 від 27.12.2006р. між Відкритим акціонерним товариством Комерційним банком Надра та ОСОБА_2.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства Комерційний банк Надра на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 4,25 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення у розмірі 18,50 грн.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 4,25 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення у розмірі 18,50 грн.

Апеляційна скарга на рішення суду відповідно до пункту 15.5 Перехідних положень ЦПК України подається до Апеляційного суду Дніпропетровської області через Ленінський районний суд м. Дніпропетровська протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після завершення апеляційного перегляду.

Повний текст судового рішення складено 09.02.2018р.

СуддяА.В. Нижний