Ухвала

від 01.03.2018 по справі 814/1782/17

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

01 березня 2018 року

Київ

справа №814/1782/17

адміністративне провадження №К/9901/732/17

Верховний Суд у складі судді Касаційного адміністративного суду Хохуляка В.В., перевіривши касаційну скаргу Державної податкової інспекції в Інгульському районі міста Миколаєва Головного управління Державної фіскальної служби у Миколаївській області на постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 09.10.2017 та постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 05.12.2017 у справі №814/1782/17 за позовом Приватного підприємства Укрспецсоюз до Державної фіскальної служби України, Державної податкової інспекції в Інгульському районі міста Миколаєва Головного управління Державної фіскальної служби у Миколаївській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,

в с т а н о в и в:

Приватне підприємство Укрспецсоюз звернулося до адміністративного суду з позовом до Державної фіскальної служби України, Державної податкової інспекції в Інгульському районі міста Миколаєва Головного управління Державної фіскальної служби у Миколаївській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії.

Постановою Миколаївського окружного адміністративного суду від 09.10.2017 позовні вимоги - задоволено.

Постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 05.12.2017 постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 09.10.2017 скасовано та прийнято нову постанову про часткове задоволення позову.

Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій Державна податкова інспекція в Інгульському районі міста Миколаєва Головного управління Державної фіскальної служби у Миколаївській області 14.12.2017 звернулась з касаційною скаргою до Верховного Суду.

Ухвалою Верховного Суду від 27.12.2017 касаційну скаргу було залишено без руху з мотивів її невідповідності вимогам статті 213 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) в редакції, що діяла на момент звернення з касаційною скаргою, оскільки до касаційної скарги не додано документ про сплату судового збору у визначеному законом розмірі та належним чином оформлений документ, що підтверджує повноваження особи, яка підписала касаційну скаргу та надано заявнику строку на усунення недоліків терміном у десять днів з моменту отримання копії даної ухвали.

На виконання вимог ухвали Верховного Суду 27.12.2017 відповідачем, у встановлений судом строк, на адресу суду направлено клопотання про усунення недоліків касаційної скарги до якого долучено оригінал довіреності на підтвердження повноважень представника Державної податкової інспекції в Інгульському районі міста Миколаєва Головного управління Державної фіскальної служби у Миколаївській області, що підписав касаційну скаргу та заяву про продовження строку на усунення недоліків щодо сплати судового збору, яка мотивована відсутністю на рахунку Державної податкової інспекції в Інгульському районі міста Миколаєва Головного управління Державної фіскальної служби у Миколаївській області кошторисних призначень необхідних для сплати судового збору у даній справі, що унеможливлює виконання вимог ухвали про залишення касаційної скарги без руху у відведений судом строк.

Ухвалою Верховного Суду від 26.01.2018 клопотання заявника про продовження строку на усунення недоліків задоволено та продовжено строк щодо сплати судового збору терміном у десять днів з моменту отримання копії даної ухвали.

На виконання вимог ухвали Верховного Суду від 04.01.2018 відповідачем на адресу суду повторно направлено заву про продовження строку на усунення недоліків, яка мотивована неможливістю сплати судового збору у даній справі у відведений судом строк, у зв'язку з тим, що за всіма кодами програмної класифікації не проводяться платежі.

Розглянувши вказане клопотання, суд дійшов висновку, що у його задоволенні слід відмовити.

Гарантією реалізації права на судовий захист в аспекті доступу до правосуддя є встановлення законом помірного судового збору для осіб, які звертаються до суду. Це відповідає Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам щодо заходів, що полегшують доступ до правосуддя від 14.05.1981№ R (81) 7: В тій мірі, в якій судові витрати становлять явну перешкоду доступові до правосуддя, їх треба, якщо це можливо, скоротити або скасувати (підпункт 12 пункту D).

Отже, сплата судового збору за подання заяв, скарг до суду є складовою доступу до правосуддя.

Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України Про судовий збір від 08.07.2011 № 3674-V (в редакції, що є чинною на час звернення з касаційною скаргою)

Відповідно до частини першої статті 133 КАС України, які кореспондуються з приписами частини першої та другої статті 8 Закону України Про судовий збір від 08.07.2011 № 3674-VI єдиною підставою для зменшення розміру належних для оплати судових витрат, звільнення від їх оплати, відстрочення або розстрочення сплати судового збору є врахування судом майнового стану сторони, тобто фізичної або юридичної особи.

При цьому, особа, яка заявляє відповідне клопотання повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий/фінансовий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.

На підтвердження фактів, викладених у клопотанні, заявником надано копію листа Державної податкової інспекції в Інгульському районі міста Миколаєва Головного управління Державної фіскальної служби у Миколаївській області щодо зупинення проведення платежів, крім захищених видатків.

Втім, податковим органом не надано жодних доказів на підтвердження вчинення дій з метою отримання коштів для сплати судового збору за подання касаційної скарги у даній справі, наприклад, звернення до органу казначейської служби з обґрунтуванням необхідності касаційного оскарження судових рішень у справі №814/1782/17 та отримання відповідного фінансування.

Статтею 129 Конституції України передбачено, що однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 19.06.2001 у справі Креуз проти Польщі право на суд не є абсолютним, воно може обмежуватися державою різноманітними засобами, в тому числі фінансовими. Вимога сплатити судовий збір не обмежує право заявників на доступ до правосуддя.

Згідно з положеннями Закону України Про судовий збір від 08.07.2011 № 3674-VI органам фіскальної служби не надано пільг щодо сплати судового збору.

Органи доходів і зборів є державними органами, які утримуються за рахунок Державного бюджету України, та мають право в межах бюджетних асигнувань здійснити розподіл коштів, якими можна було б забезпечити сплату судового збору.

Враховуючи вищенаведене, суд дійшов висновку, що обставини, пов'язані з фінансуванням установ чи організацій з Державного бюджету України та відсутністю в ньому коштів призначених для сплати судового збору суб'єктами владних повноважень, не є підставою для систематичного продовження строку на усунення недоліків касаційної скарги та зловживання процесуальними правами.

Також, податковим органом не зазначено в який розумний строк недоліки касаційної скарги можуть бути усунуті.

Відповідно до частини другої статті 332 КАС України до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 330 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.

На момент постановлення Верховним Судом даної ухвали на адресу суду від заявника касаційної скарги не надходив документ про сплату судового збору у визначеному законом розмірі.

Пунктом 1 частини четвертої статті 169 КАС України передбачено, що позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.

За змістом частини восьмої статті 169 КАС України повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

Враховуючи викладене, Державною податковою інспекцією в Інгульському районі міста Миколаєва Головного управління Державної фіскальної служби у Миколаївській області не виконано вимоги ухвали щодо надання документу про сплату судового збору, у зв'язку з чим касаційна скарга підлягає поверненню.

Керуючись статтями 169, 248, 332, 355, 359 КАС України, суд -

у х в а л и в:

Відмовити в задоволенні клопотання Державної податкової інспекції в Інгульському районі міста Миколаєва Головного управління Державної фіскальної служби у Миколаївській області про продовження строку на усунення недоліків касаційної скарги у справі №814/1782/17.

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції в Інгульському районі Головного управління Державної фіскальної служби у Миколаївській області на постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 09.10.2017 та постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 05.12.2017 у справі №814/1782/17 за позовом Приватного підприємства Укрспецсоюз до Державної фіскальної служби України, Державної податкової інспекції в Інгульському районі Головного управління Державної фіскальної служби у Миколаївській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - повернути заявнику.

Копію ухвали про повернення касаційної скарги надіслати учасникам справи, скаржнику - копію даної ухвали разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя Верховного Суду В.В. Хохуляк