Постанова

від 27.02.2018 по справі 10/1-08

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 лютого 2018 року Справа № 10/1-08

Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Савченко Г.І., суддя Демидюк О.О. , суддя Миханюк М.В.

секретар судового засідання Соколовська О.В.

за участю представників сторін:

кредитор ОСОБА_1 (згідно паспорту)

Виконавча дирекція Вінницького обласного відділення ФСС з ТВП - Кожухар В.В. (представник за довіреністю)

розглянувши у відкритому судовому засіданні Рівненського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу кредитора Товариства з обмеженою відповідальністю "Євротрейдінг" на ухвалу господарського суду Вінницької області від 13.12.2017р. про визнання правочину недійсним (постановлену о 14:30 год., у м. Вінниці)

у справі №10/1-08 (суддя Тісецький С.С.)

за заявою Закритого акціонерного товариства "Вінницьке мостобудівне управління №4 асоціації "Автоміст"

до Відкритого акціонерного товариства "Завод" Термінал"

про банкрутство

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою господарського суду Вінницької області від 13.12.2017р. задоволено повністю заяву арбітражного керуючого (ліквідатора ВАТ "Завод "Термінал") Грущенка К.О. № 02-12/1123 від 20.11.2017р. (вх. № 06-54/489/17 від 21.11.2017р.) про визнання недійсною додаткової угоди до договору купівлі-продажу корпоративних прав від 26.09.2006р., укладеної 06.04.2007р. між Відкритим акціонерним товариством "Завод "Термінал" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Євротрейдінг".

Визнано недійсною додаткову угоду до договору купівлі-продажу корпоративних прав від 26.09.2006р., укладеної 06.04.2007р. між Відкритим акціонерним товариством "Завод "Термінал" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Євротрейдінг".

Не погоджуючись із винесеною ухвалою, кредитор Товариство з обмеженою відповідальністю "Євротрейдінг" подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржувану ухвалу та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні заяви ліквідатора арбітражного керуючого Грущенка К.О. про визнання недійсною додаткової угоди до договору купівлі-продажу корпоративних прав від 26.09.2006р., укладеної 06.04.2007р. між Відкритим акціонерним товариством "Завод "Термінал" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Євротрейдінг".

Обґрунтовуючи доводи апеляційної скарги скаржник зазначає, що судом першої інстанції неповно з'ясовано та недоведено обставини, що мать значення для справи, висновки суду першої інстанції не відповідають обставинам справи, порушено норми матеріального та процесуального права.

Зокрема скаржник зазначає, що судом першої інстанції неправомірно застосовано ч. 11 ст. 17 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", шо суперечить ст. 25 вказаного Закону. Висновок суду першої інстанції про можливість визнання недійсною угоди, укладеної боржником із заінтересованими особами і в результаті якої кредиторам завдані чи можуть бути завдані збитки з посиланням на ч. 10 ст. 17 вказного Закону, є необґрунтованим. Скаржник зазначає, що відповідно до ст. 167 ГК України, корпоративні права можна назвати різновидом майнових прав або товару. Також місцевим господарським судом не надано належної оцінки, що стаття 341 ГК України дозволяє взаємні розрахунки між учасниками господарських відносин, а також інші розрахунки у фінансовій сфері, в т.ч. у формі векселів, а тому оплата корпоративних прав векселем є правомірною. Крім того, Закон України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" не передбачає в якості підстави визнання угоди недійсною самого лише факту заінтересованості тієї чи іншої особи щодо боржника. Суд першої інстанції дішов невірного висновку, що укладення угоди завдало збитків кредиторам, стало причиною неплатоспроможності боржника і призвело до порушення провадження у справі про банкрутство. Не надано належної оцінки тому факту, що за період з 01.03.2005р. до 15.01.2008р. сума дебіторської заборгованості ВАТ "Завод Термінал" зменшилася на 6689674,35 грн., здійснено розрахунок з кредиторами на вказану суму. Також судом першої інстанції безпідставно не застосовано строки позовної давнсоті. Не враховано, що розрахунок за договором купівлі-продажу корпоративних прав здійснений скаржником в повному обсязі.

У відзиві на апеляційну скаргу арбітражний керуючий Грущенко К.О. заперечує її доводи, вважає оскаржувану ухвалу законною та обґрунтованою, а тому просить залишити її без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

У відзиві на апеляційну скаргу Виконавча дирекція Вінницького обласного відділення Фонду страхування з тимчасової втрати працездатності заперечує її доводи, вважає оскаржувану ухвалу законною та обґрунтованою, а тому просить залишити її без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

У судовому засіданні представник Вінницького обласного відділення Фонду страхування з тимчасової втрати працездатності доводи апеляційної скарги заперечив, просить залишити оскаржувану ухвалу без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

У судовому засіданні ОСОБА_6 доводи апеляційної скарги заперечив, просить залишити оскаржувану ухвалу без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення

Інші учасники провадження у справі в судове засідання не з'явилися, про місце, час і дату повідомлялися належним чином.

23.02.2018р. на адресу суду від Товариства з обмеженою відповідальністю "Євротрейдінг" надійшло клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку із хворобою представника скаржника.

27.02.2018р. на адресу суду від арбітражного керуючого Грущенка К.О. надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Колегія суддів зазначає, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Євротрейдінг" та арбітражний керуючий не були позбавлені права і можливості забезпечити участь у судовому засіданні інших представників.

Крім того, клопотання арбітражного керуючого Грущенка К.О. необґрунтоване, зокрема, не містить посилань на підстави відкладення.

Щодо клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Євротрейдінг", то колегія суддів відзначає, що до останнього не додано доказів на підтвердження обставин, зазначених у клопотанні.

Також колегія суддів відзначає, що ухвалою суду від 13.02.2018р. задоволено клопотання арбітражного керуючого та скаржника про відкладення розгляду справи, відкладено розгляд справи на 27.02.2018р.

Відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 202 ГПК України якщо учасник або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі, зокрема, повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника) незалежно від причин неявки.

Таким чином, клопотання відповідача та арбітражного керуючого про відкладення розгляду справи не підлягають задоволенню.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представника кредитора та кредитора, вивчивши матеріали справи, наявні в ній докази, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, судова колегія Рівненського апеляційного господарського суду дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Як вбачається із заяви про визнання правочину недійсним, під час розгляду справи №902/841/17 за позовом ВАТ "Термінал" до ТзОВ "Євротрейдінг" про стягнення заборгованості, стало відомо про укладення сторонами додаткової угоди від 06.04.2007р. до договору купівлі-продажу корпоративних прав від 26.09.2006р.

З матеріалів справи вбачєаться, що 26.09.2006р. між Відкритим акціонерним товариством "Завод "Термінал" (продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Євротрейдінг" (покупець) укладено договір купівлі - продажу корпоративних прав (далі -договір).

Згідно п. 1.1 договору продавець зобов'язується продати, а покупець зобов'язується прийняти та оплатити частку в статутному капіталі (фонді) ТзОВ "Енерготерм" (код ЄДРПОУ 32340914, місцезнаходження: 21021, м. Вінниця, вул. 600-річчя, 17) в розмірі 100% статутного фонду (далі - корпоративні права) на умовах, в строки та порядку, що визначаються цим договором і чинним законодавством України.

Відповідно до п. 2.1 договору вартість корпоративних прав, що є предметом даного договору, становить 6 005 000 гривень, без ПДВ.

Пунктом 2.2 договору передбачено, що розрахунки здійснюються шляхом перерахування на поточний рахунок, вказаний продавцем, грошової суми, що визначена п. 2.1, на протязі шести місяців з моменту переходу права власності на корпоративні права до покупця у відповідності з п. 3.2 договору, якщо про інше не буде окремої домовленості сторін.

Згідно п. 3.1 договору передача корпоративних прав покупцеві здійснюється на протязі десяти календарних днів після підписання даного договору шляхом здійснення наступних дій: надання покупцю протоколу засідання ради про прийняття рішення про продаж частки (100 %) у статутному капіталі ТзОВ "Енерготерм" та, тим самим, вийти зі складу учасників ТзОВ "Енерготерм"; надання протоколу загальних зборів учасників ТзОВ "Енерготерм" про передачу частки статутного капіталу ТзОВ "Євротрейдінг" у розмірі 100%.

Відповідно до п. 10.1 право власності на корпоративні права переходить до покупця після виконання дій, передбачених п. 3.1 цього договору та реєстрації документів у відповідних державних органах та у відповідності з вимогами чинного законодавства України.

Цей договір набуває чинності з моменту його підписання сторонами та припиняє дію після повного виконання сторонами своїх обов'язків у урахуванням строків, передбачених пп. 2.2, 3.1 цього договору (п. 10.1).

06.04.2007р. між Відкритим акціонерним товариством "Завод "Термінал" (продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Євротрейдінг" (покупець) було укладено додаткову угоду до договору купівлі-продажу корпоративних прав від 26.09.2006р.

Згідно вказаної додаткової угоди сторони прийшли згоди внести зміни до договору, а саме п. 2.2 договору викласти у наступній редакції:

"2.2. Розрахунки за даним договором здійснюються шляхом видачі (емісії) покупцем продавцю наступних простих векселів:

Векселедавець - ТзОВ "Євротрейдінг" (код 31481710); серія та № бланку векселя : АА0099283 від 06.04.2007 року (номінальна та договірна вартість векселя 3 000 000,00 грн.); АА0099284 від 06.04.2007 року (номінальна та договірна вартість векселя 1 005 000,00); АА0099285 від 06.04.2007 року (номінальна та договірна вартість векселя 1 000 000,00); АА0099286 від 06.04.2007 року (номінальна та договірна вартість векселя 1 000 000,00); дата погашення - за пред'явленням, але не раніше 06 квітня 2010 року. Всього: чотири простих векселя загальною номінальною вартістю 6 005 000,00 гривень, загальною договірною вартістю 6 005 000,00 гривень".

Пунктом 2 додаткової угоди передбачено, що в іншому, що не передбачено даною угодою, сторони керуються умовами основного договору.

Дана додаткова угода вступає в силу з моменту підписання її сторонами.

21.11.2017 року до суду від арбітражного керуючого (ліквідатора ВАТ "Завод "Термінал") Грущенка К.О. надійшла заява № 02-12/1123 від 20.11.2017 року (вх. № 06-54/489/17 від 21.11.2017 року) про визнання недійсною додаткової угоди до договору купівлі-продажу корпоративних прав від 26.09.2006 року, укладеної 06.04.2007 року між ВАТ "Термінал" та ТОВ "Євротрейдінг".

У додаткових поясненнях №02-12/1236 від 12.12.2017р. до заяви №02-12/1123 від 20.11.2017р. про визнання правочину недійсним, ліквідатор вказує, що згідно Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, сформованого на запит № 1003160072 від 23.10.2017р., станом на 06.04.2007р. засновниками ТзОВ "Євротрейдінг" були: ОСОБА_7, розмір внеску до статутного капіталу - 5 900,00 грн. (що становить 50% статутного капіталу товариства); ОСОБА_8, розмір внеску до статутного капіталу - 3 540,00 грн. (що становить 30% статутного капіталу товариства); ОСОБА_9, розмір внеску до статутного капіталу - 2 360,00 грн. (що становить 20% статутного капіталу товариства). Керівником ТзОВ "Євротрейдінг" на момент укладення додаткової угоди був ОСОБА_9. Також, згідно вказаного Витягу, станом на 06.04.2007р. в ЄДР відсутні записи про зміну складу засновників. Разом з тим, відповідно до п. 10.2.9 Статуту ВАТ "Завод "Термінал" до компетенції Ради товариства належало, серед іншого, затвердження договорів (угод і рішень) на суму, що перевищує 100 000 гривень.Оскільки за умовами додаткової угоди від 06.04.2007р. до договору купівлі-продажу корпоративних прав від 26.06.2006р. ТзОВ "Євротрейдінг", нібито, передавало ВАТ "Завод "Термінал" прості векселі загальною номінальною вартістю 6 005 000,00 грн., вказана угода підлягала обов'язковому затвердженню Радою ВАТ "Завод "Термінал", до складу якої входив власник 50% статутного капіталу ТзОВ "Євротрейдінг" - ОСОБА_7.

Таким чином, на думку ліквідатора, вищевикладеним підтверджується, що в розумінні абз. 23 ст. 1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом оскаржувана додаткова угода від 06.04.2007р. до договору купівлі-продажу корпоративних прав від 26.09.2006р. є угодою щодо якої є заінтересованість, з огляду на те, що вона укладена за участі заінтересованої особи - ОСОБА_7.

Крім того, заявник зазначає, що в результаті укладення угоди були завдані збитки кредиторам, так як сума кредиторських вимог майже втричі менша за суму заборгованості за договором купівлі-продажу корпоративних прав, по якому, одержавши векселі, ВАТ "Завод "Термінал" фактично погодився на відстрочку оплати. Однак, як зазначає сам заявник, реєстр вимог кредиторів було затверджено 29.05.2008р., а угода укладена 06.04.2007р. Тобто, за вказаний період, очевидно, було укладено не одну угоду.

Ухвалою господарського суду Вінницької області від 13.12.2017р. задоволено повністю заяву арбітражного керуючого (ліквідатора ВАТ "Завод "Термінал") Грущенка К.О. № 02-12/1123 від 20.11.2017р. (вх. № 06-54/489/17 від 21.11.2017р.) про визнання недійсною додаткової угоди до договору купівлі-продажу корпоративних прав від 26.09.2006р., укладеної 06.04.2007р. між Відкритим акціонерним товариством "Завод "Термінал" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Євротрейдінг".

Визнано недійсною додаткову угоду до договору купівлі-продажу корпоративних прав від 26.09.2006р., укладеної 06.04.2007р. між Відкритим акціонерним товариством "Завод "Термінал" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Євротрейдінг".

Надаючи правову кваліфікацію спірним правовідносинам, колегія суддів враховує наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, 15.01.2008р. господарським судом Вінницької області порушено провадження у справі № 10/1-08 про банкрутство відкритого акціонерного товариства "Завод "Термінал".

Ухвалою суду від 29.05.2008р. по справі № 10/1-08, затверджено реєстр вимог кредиторів на загальну суму кредиторських вимог в розмірі 2 283 075,29 грн.

Постановою господарського суду Вінницької області від 18.11.2008р. по справі №10/1-08, ВАТ "Завод "Термінал" визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру та призначено ліквідатором арбітражного керуючого Северина С.Л.

Частиною 2 статті 4-1 ГПК України передбачено, що господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Згідно п. 1-1 ч.1 Розділу Х "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (у редакції чинній з 19.01.2013р.), положення цього Закону застосовуються господарськими судами під час розгляду справ про банкрутство, провадження в яких порушено після набрання чинності цим Законом.

Колегія суддів зазначає, що провадження у справі №10/1-08 порушено та постанову про визнання банкрутом прийнято до набрання чинності даного Закону в редакції чинній з 19.01.2013р., в зв'язку з чим застосуванню підлягають норми Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" у редакції чинній до 19.01.2013р.

Як зазначалося вище, 26.09.2006р. між Відкритим акціонерним товариством "Завод "Термінал" (продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Євротрейдінг" (покупець) укладено договір купівлі - продажу корпоративних прав.

До вказаного договору, 06.04.2007р. між сторонами було укладено додаткову угоду, якою внесено зміни до договору, а саме п. 2.2, яким передбачено, що розрахунки за даним договором здійснюються шляхом видачі (емісії) покупцем продавцю простих векселів на загальну суму 6 005 000,00 грн.

На думку ліквідатора, вказана додаткова угода суперечить чинному законодавству, а тому наявні правові підстави для визнання її недійсною.

Зокрема, заяву ліквідатор мотивує тим, що за дев'ять місяців до порушення провадження у справі про банкрутство № 10/1-08 боржником (ВАТ "Завод "Термінал") із заінтересованою особою (ТзОВ "Євротрейдінг") було укладено оспорювану додаткову угоду, в результаті якої кредиторам були завдані збитки та яка фактично надала переваги одному кредитору перед іншими.

Відповідно до п. 11 ч. 1 ст. 25 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", ліквідатор з дня свого призначення здійснює такі повноваження: з підстав, передбачених частиною десятою статті 17 цього Закону, подає до господарського суду заяви про визнання недійсними угод боржника.

Частина 10 ст. 17 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" передбачає, що керуючий санацією в трьохмісячний строк з дня прийняття рішення про санацію має право відмовитися від виконання договорів боржника, укладених до порушення провадження у справі про банкрутство, не виконаних повністю або частково, якщо: виконання договору завдає збитків боржнику; договір є довгостроковим (понад один рік) або розрахованим на одержання позитивних результатів для боржника в довгостроковій перспективі, крім випадків випуску продукції з технологічним циклом, більшим за строки санації боржника; виконання договору створює умови, що перешкоджають відновленню платоспроможності боржника.

Згідно ч. 11 ст. 17 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", угода боржника, у тому числі та, що укладена до винесення господарським судом ухвали про санацію, може бути визнана господарським судом за заявою керуючого санацією відповідно до цивільного законодавства недійсною, якщо: угода укладена боржником із заінтересованими особами і в результаті якої кредиторам завдані чи можуть бути завдані збитки; угода укладена боржником з окремим кредитором чи іншою особою протягом шести місяців, що передували дню винесення ухвали про санацію, і надає перевагу одному кредитору перед іншими або пов'язана з виплатою (видачею) частки (паю) в майні боржника у зв'язку з його виходом зі складу учасників боржника.

Таким чином, при розгляді питань про визнання угод банкрута недійсними у ліквідаційній процедурі, одними із правових підстав для визнання недійсними угод передбачено, якщо угоду укладено боржником із заінтересованими особами і в результаті якої кредиторам завдані чи можуть бути завдані збитки.

Наведене, спростовує твердження ТзОВ "Євротрейдінг", про те, що Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" не може застосовуватись на стадії ліквідації боржника.

Колегія суддів зазначає, що при визнанні договорів боржника недійсними, завдання ліквідатора полягає у поверненні майна банкрута до ліквідаційної маси завдяки використанню засобів процедури банкрутства, які передбачені Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", в тому числі ч. 11 ст. 17 цього закону.

Вказані у ч. 11 ст. 17 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" підстави є спеціальними та безпосередньо пов'язані з відносинами банкрутства, тому надають можливість визнати у справі про банкрутство такі угоди недійсними як в процедурі санації, так і в процедурі ліквідації банкрута.

Умовами додаткової угоди від 06.04.2007р., розрахунки за договором здійснюються шляхом видачі (емісії) покупцем продавцю простих векселів.

Згідно ч. 1 ст. 4 Закону України "Про обіг векселів" (у редакції чинній на час укладення спірної додаткової угоди), видавати переказні і прості векселі можна лише для оформлення грошового боргу за фактично поставлені товари, виконані роботи, надані послуги.

Предметом договору купівлі-продажу корпоративних прав від 26.09.2006р. є частка в статутному капіталі (фонді) ТзОВ "Енерготерм" у розмірі 100% статутного фонду (корпоративні права), що відображено у п. 1.1 цього договору.

Частиною 1 статті 167 Господарського кодексу України передбачено, що корпоративні права - це права особи, частка якої визначається у статутному капіталі (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами.

Тобто корпоративні права не являються ні товарами, ні послугами, ні роботами, а тому, здійснення розрахунків за придбання корпоративних прав шляхом видачі векселів суперечить ст. 4 Закону України "Про обіг векселів", що є підставою для визнання її недійсною.

Окрім того, у відповідності до ст. 10 Закону України "Про обіг векселів" (у редакції чинній на час укладення спірної додаткової угоди), векселедавець зобов'язаний вести реєстр виданих векселів у порядку, затвердженому Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку.

Як вбачається з ухвали господарського суду Вінницької області від 29.05.2008р.у справі №10/1-08 загальна сума конкурсних кредиторських вимог, на момент затвердження реєстру, складала 2 283 075,29 грн., а сума заборгованості ТзОВ "Євротрейдінг" перед ВАТ "Завод "Термінал" за договором купівлі-продажу корпоративних прав від 26.09.2006р. на момент укладення оспорюваної додаткової угоди складала 6005000,00 грн. Укладаючи спірну додаткову угоду 06.04.2007р., сторони погодили сплату заборгованості шляхом майбутнього погашення векселів не раніше 06.04.2010р.

При цьому, в матеріалах справи відсутні докази на підтвердження погашення вказаної заборгованості ТзОВ "Євротрейдінг".

Таким чином, в результаті укладення боржником спірної додаткової угоди з відстроченням оплати заборгованості на тривалий термін, кредитори були позбавлені отримати задоволення своїх вимог за рахунок дебіторської заборгованості боржника, що свідчить про збитки, завдані кредиторам.

Також, як вказувалося вище, ліквідатор боржника стверджував про наявність факту заінтересованості при укладенні спірної додаткової угоди, мотивуючи тим, що згідно Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, сформованого на запит № 1003160072 від 23.10.2017р., станом на 06.04.2007р. засновниками ТзОВ "Євротрейдінг" були: ОСОБА_7 з часткою 50% статутного капіталу Товариства; ОСОБА_8 з часткою 30% статутного капіталу товариства); ОСОБА_9 з часткою 20% статутного капіталу товариства. Керівником ТзОВ "Євротрейдінг" на той час був ОСОБА_9.

Згідно матеріалів справи, на дату підписання додаткової угоди від 06.04.2007р. до договору купівлі-продажу корпоративних прав від 26.09.2006р. ОСОБА_7 був Головою Ради ВАТ "Завод "Термінал", що вбачається з Протоколу №6 Загальних зборів акціонерів відкритого акціонерного товариства "Завод "Термінал" від 25.02.2002р. та Протоколу позачергового засідання Ради Відкритого акціонерного товариства "Завод "Термінал" від 22.09.2006 р.

Відповідно до п. 10.2.9 Статуту ВАТ "Завод "Термінал", до компетенції Ради Товариства належить, серед іншого, затвердження договорів (угод і рішень) на суму, що перевищує 100 000 (сто тисяч) гривень.

Відтак, додаткова угода від 06.04.2007р. до договору купівлі-продажу корпоративних прав від 26.09.2006р. підлягала обов'язковому затвердженню Радою ВАТ "Завод "Термінал".

Разом з тим, у відзиві ТзОВ "Євротрейдінг", зокрема, вказано про те, що на момент укладення спірної додаткової угоди мало місце здійснення господарської діяльності ВАТ "Завод "Термінал" в особі голови правління, під контролем Ради (Голова - ОСОБА_7.) та загальних зборів акціонерів (62 % статутного капіталу належить ОСОБА_7.).

Саттею 1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" передбачено, що заінтересовані особи стосовно боржника - юридична особа, створена за участю боржника, керівник боржника, особи, що входять до складу органів управління боржника, головний бухгалтер (бухгалтер) боржника, у тому числі і звільнені з роботи за рік до порушення провадження у справі про банкрутство, а також особи, які знаходяться у родинних стосунках із зазначеними особами та підприємцем (фізичною особою) - боржником, а саме: подружжя та їх діти, батьки, брати, сестри, онуки.

Закон України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" передбачає, що завдяки зв'язкам заінтересованих осіб або їх залежності, боржник укладає угоду, в результаті якої позбавляється чи недоотримує грошові кошти чи майно. Вказний Закон в аспекті визнання угод недійсними, не ставить у залежність вину заінтересованої особи чи отримання нею певної вигоди, а достатньо лише самого факту заінтересованості.

На підставі викладеного, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції, що оспорювана додаткова угода від 06.04.2007р до договору купівлі-продажу корпоративних прав від 26.09.2006р. є угодою, щодо якої є заінтересованість, з огляду на те, що вона укладена за участі заінтересованої особи - ОСОБА_7.

Статтею 215 ЦК України встановлено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Частинами 1-3, 5 та 6 ст.203 ЦК України передбачено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Згідно ст. 204 ЦК України, правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

На підставі викладеного, колегія суддів дійшла висновку про задоволення заяви арбітражного керуючого (ліквідатора ВАТ "Завод "Термінал") Грущенка К.О. № 02-12/1123 від 20.11.2017р. (вх. № 06-54/489/17 від 21.11.2017р.) про визнання недійсною додаткової угоди до договору купівлі-продажу корпоративних прав від 26.09.2006р., укладеної 06.04.2007р. між ВАТ "Термінал" та ТОВ "Євротрейдінг" у повному обсязі.

Щодо клопотання про застосування строків позовної давності, яке викладене у відзиві ТзОВ "Євротрейдінг", колегія суддів зазначає наступне.

У Цивільному кодексі України позовну давність визначено як строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу (ст. 256 ЦК України).

Відповідно до ст. 257 ЦК загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

За змістом частини першої ст. 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові (ч.4 ст. 267 ЦК України).

Статтею 92 ЦК України визначено, що дії органу або особи, яка відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступає від її імені, у відносинах із третіми особами розглядаються як дії самої юридичної особи.

Відтак, для юридичної особи (суб'єкта підприємницької діяльності) як сторони правочину (договору) днем початку перебігу строку позовної давності слід вважати день вчинення правочину (укладання договору), оскільки він збігається із днем, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права.

Вказаний висновок міститься в постанові Верховного Суду України від 13.01.2016р. у справі №922/5094/14.

Частиною сьомою ст. 261 ЦК України передбачено, що винятки з правила частини першої цієї статті можуть бути встановлені законом.

Водночас, Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (у редакції, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин) спеціальних норм про позовну давність (у тому числі для звернення до суду арбітражного керуючого із заявою про визнання недійсним угод, договорів боржника) не встановлено.

Такої ж правової позиції дотримується Вищий господарський суд України у постанові від 03.09.2014р. у справі №5/17/56-Б.

На підставі викладеного, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що у даних правовідновинах положення цивільного законодавства щодо строків позовної давності застосуванню не підлягають.

Враховуючи наведене, колегія суддів апеляційної інстанції дійшла висновку, що ухвала місцевого господарського суду прийнята у відповідності до норм матеріального та процесуального права.

У відповідності до ст. 276 ГПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на скаржника.

Керуючись ст.ст. 232, 233, 269, 270, 271, 273, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу кредитора Товариства з обмеженою відповідальністю "Євротрейдінг" на ухвалу господарського суду Вінницької області від 13.12.2017р. про визнання правочину недійсним у справі №10/1-08 залишити без задоволення.

2. Ухвалу господарського суду Вінницької області від 13.12.2017р. у справі №10/1-08 залишити без змін.

3. Справу №10/1-08 повернути до господарського суду Вінницької області.

4. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду в строк та в порядку встановленому ст.ст.287-291 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складений "02" березня 2018 р.

Головуючий суддя Савченко Г.І.

Суддя Демидюк О.О.

Суддя Миханюк М.В.