Постанова

від 16.06.2007 по справі 20-2/130

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

20-2/130

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ  АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ   СУД

Постанова

Іменем України

13 червня 2007 року   Справа № 20-2/130

                    Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді                                                  ,

суддів                                                                      ,

                                                                                          ,

за участю представників сторін:

прокурора: Зотова А.Л.

позивача: не з'явився;

відповідача: не з'явився;

розглянувши апеляційне подання Севастопольського транспортного прокурора на ухвалу господарського суду міста Севастополя (суддя Шевчук Н.Г.) від 24 квітня 2007 року у справі № 20-2/130

за позовом           Севастопольського транспортного прокурора

(вул. Вороніна, 11, Севастополь, 99011)

в інтересах держави в особі комунального підприємства "Севтеплоенерго" Севастопольської міської ради (вул. Л. Павліченко, 2, Севастополь, 99011)

до відкритого акціонерне товариство "Севастопольське автотранспортне підприємство 14330" (вул. Індустріальна, 3, Севастополь, 99040)      

про стягнення 15177, 34 грн.

                                                            ВСТАНОВИВ:

           Севастопольський транспортний  прокурор  звернувся до господарського суду з позовом в інтересах держави в особі комунального підприємства „Севтеплоенерго” Севастопольської міської ради до відкритого акціонерного товариства „Севастопольське автотранспортне підприємство № 14330” про стягнення 15177, 34 грн.

          Ухвалою  господарського суду міста Севастополя від 24 квітня 2007 року  у даній справі позов залишено без розгляду.

          Не погодившись з даною ухвалою, прокурором внесено апеляційне  подання, в якому він просить ухвалу скасувати у зв'язку з тим, що вона була прийнята з порушенням і неправильним застосуванням норм процесуального права.

Представники позивача та відповідача у судове засідання не з'явились, хоча про час і місце слухання справи були повідомлені належним чином, причини неявки суду не повідомили.

Стаття 22 Господарського процесуального кодексу України зобов'язує сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами. Оскільки явка в судове засідання представників сторін–це право, а не обов'язок, справа може розглядатись без їх участі, якщо нез'явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.

Статтею 77 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд відкладає в межах строків, встановлених статтею 69 цього Кодексу розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні.

Оскільки матеріали справи в достатній мірі відображають взаємовідносини сторін, підстав для відкладення розгляду справи, в зв'язку з неявкою позивача та відповідача, немає.

Розглянувши справу повторно в порядку статті 101 Господарського процесуального кодексу України, судова колегія встановила наступне.

Севастопольський транспортний прокурор звернувся до господарського суду з позов в інтересах держави в особі комунального підприємства „Севтеплоенерго” Севастопольської міської ради до відкритого акціонерного товариства „Севастопольське автотранспортне підприємство № 14330” про стягнення 15177, 34 грн.

Відповідно до пункту 2 статті 121 Конституції України на прокуратуру України покладається представництво інтересів громадянина або держави в суді у випадках, визначених законом.

Згідно статті 36' Закону України "Про прокуратуру" підставою представництва в суді держави є наявність порушень або загрози порушень економічних, політичних та інших державних інтересів внаслідок протиправних дій (бездіяльності) фізичних або юридичних осіб, що вчиняються у відносинах між ними і державою.

Частина 1 статті 2 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що господарський суд порушує справи за позовними заявами прокурорів та їх заступників, які звертаються до господарського суду в інтересах держави.

Згідно з частиною 2 статті 2 вищезазначеного Кодексу, в позовній заяві прокурор самостійно визначає, в чому саме полягає порушення інтересів держави і обґрунтовує необхідність їх захисту.

Прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних чи інших   інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах. При цьому інтереси держави можуть збігатися повністю, частково, або не збігатися зовсім з інтересами державних органів, державних підприємств та організацій чи з інтересами господарських товариств з часткою державної власності у статутному фонді. Держава може вбачати свої інтереси не тільки в їх діяльності, але й в діяльності приватних підприємств, товариств.

Під поняттям орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах, зазначених в частині 2 статті 2 Господарського процесуального кодексу України, треба розуміти орган державної влади або орган місцевого самоврядування, який законом наділений повноваженнями органу виконавчої влади.

Таку правову позицію викладено в рішенні Конституційного Суду України від 08 квітня 1999 року та постанові Верховного суду України від 22 лютого 2007 року.

Відповідно до статуту комунального підприємства „Севтеплоенерго” Севастопольської міської ради позивач є комунальним підприємством та призначене для виробництва, розподілу, відпустки теплової енергії для нестатків споживачів, фізичних і юридичних осіб, різних форм власності та воно не є органом державної влади чи органом місцевого самоврядування, якому законом надано повноваження органу виконавчої влади.

Позивач є самостійним господарюючим суб'єктом, управління господарською діяльністю здійснює через свої органи та посадові особи, та не є органом державної влади чи органом місцевого самоврядування.

Судова колегія вважає, що суд першої інстанції правомірно залишив позов прокурора в інтересах самостійного господарюючого суб'єкта підприємництва без розгляду, на підставі пункту 1 частини 1 статті 81 Господарського процесуального кодексу України, підставі для скасування ухвали господарського суду немає.

          Керуючись статтями 101, 103 (частина 1), 105, 106 Господарського процесуального кодексу України, суд

                                                            ПОСТАНОВИВ:          

Апеляційне подання Севастопольського транспортного прокурора залишити без задоволення.

Ухвалу господарського суду міста Севастополя  від 24 квітня 2007 року у справі № 20-2/130 залишити без змін.                                                   

Головуючий суддя                                                            

Судді