Ухвала

від 28.02.2018 по справі 924/108/13-г

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

УХВАЛА

"28" лютого 2018 р.Справа № 924/108/13-г м. Хмельницький

Господарський суд Хмельницької області складі колегії суддів: Виноградової В.В. - головуючий, ОСОБА_1, ОСОБА_2, розглянувши матеріали скарги на дії органу ДВС у справі

за позовом публічного акціонерного товариства "Укрсиббанк", м. Харків

до: 1. фізичної особи-підприємця ОСОБА_3, м. Хмельницький

2. приватного підприємства "Альпи", м. Хмельницький

3. товариства з обмеженою відповідальністю "Ельбрус", м. Хмельницький

про солідарне стягнення заборгованості за кредитним договором № 11181124000 від 10.07.2007 року в сумі 1761358,37 доларів США (що еквівалентно 14078537,45 грн.), з яких - 1135838,48 доларів США (що еквівалентно 9078756,97 грн.) кредитної заборгованості, 625519,89 доларів США (що еквівалентно 4999780,48 грн.) заборгованості по процентам, а також 8076,37 грн., з яких - 3441,86 грн. пені за прострочення сплати кредиту та 4634,51 грн. пені за прострочення сплати процентів

за участю представників:

позивача (заявника): ОСОБА_4 - за довіреністю від 29.12.2017р. №23-1/52467

відповідача 1: не з'явився

відповідача 2: не з'явився

відповідача 3: не з'явився

органу ДВС: ОСОБА_5- за довіреністю від 29.12.2017р. №3587/20.3-03

В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину ухвали.

встановив: рішенням господарського суду Хмельницької області від 03.07.2013 р. у справі №924/108/13-г стягнуто з товариства з обмеженою відповідальністю "Ельбрус" на користь публічного акціонерного товариства "УкрСиббанк" 1135838,48 доларів США, що еквівалентно 9078756,97 грн. кредитної заборгованості, 625519,89 доларів США, що еквівалентно 4999780,48 грн. заборгованості по процентам, 3441,86 грн. пені за прострочення сплати кредиту та 4634,51 грн. пені за прострочення сплати процентів, 68820 грн. витрат по оплаті судового збору. Обов'язок товариства з обмеженою відповідальністю "Ельбрус" є солідарним (інші солідарні боржники - приватне підприємство "Альпи", фізична особа-підприємець ОСОБА_3).

На виконання рішення господарського суду Хмельницької області від 03.07.2013 року у справі №924/108/13-г видано судовий наказ від 15.07.2013 року.

19.02.2018 р. на адресу суду надійшла скарга публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» (№23-4/192 від 16.02.2018 р.) на дії органу ДВС про: визнання неправомірною бездіяльності головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України ОСОБА_6 у зв'язку з недотриманням вимог Закону України «Про виконавче провадження» та Інструкції з організації примусового виконання рішень щодо вчинення виконавчих дій, а саме: не вчинення виконавчих дій щодо повного з'ясування майнового стану позичальника; визнання неправомірними дій головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України ОСОБА_6 у зв'язку з недотриманням вимог Закону України «Про виконавче провадження» та Інструкції з організації примусового виконання рішень щодо передчасного винесення постанови про повернення виконавчого документа стягувачеві; визнання неправомірною та незаконною бездіяльності начальника ВПВР Департаменту ДВС МУЮ ОСОБА_7 в частині нездійснення контролю за виконавчим провадженням про стягнення заборгованості з ТзОВ «Ельбрус» на користь АТ "УкрСиббанк"; скасування постанови про повернення виконавчого документа стягувачеві від 06.02.2018 року по виконавчому провадженні №51857054; зобов'язання головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України ОСОБА_6 відновити виконавче провадження про стягнення заборгованості з ТзОВ «Ельбрус» на користь АТ «УкрСиббанк» .

В обґрунтування скарги зазначає, що за боржником на праві власності зареєстровано нерухоме майно, що відображено в реєстрі речових прав на нерухоме майно, прав власності на нерухоме майно, однак державним виконавцем без вчинення всіх можливих виконавчих дій з метою виявлення майна боржника, з'ясування його місцезнаходження, проведення його опису та передання на реалізацію передчасно повернуто виконавчий документ стягувачу, при цьому начальником ВПВР Департаменту ДВС МЮУ не здійснювався контроль в частині перевірки наявності та достатності підстав для повернення виконавчого документа стягувачеві. При цьому посилається на положення ст. 124 Конституції України, ст. 11 Закону України Про судоустрій і статус суддів , ст. ст. 11, 13, 18, 36, 37 Закону України Про виконавче провадження , п. 20 р. 3 Інструкції з організації примусового виконання рішень.

Відповідно до п. 1, 2 ст. 342 ЦК України скарга розглядається у десятиденний строк у судовому засіданні за участю стягувача, боржника і державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби чи приватного виконавця, рішення, дія чи бездіяльність яких оскаржуються. Неявка стягувача, боржника, державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, які належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду скарги, не перешкоджають її розгляду.

Представник позивача (заявника) у засіданні вимоги скарги підтримав, наполягає на її задоволенні.

Відповідачі повноважних представників в судове засідання не направили.

Орган ДВС письмових пояснень та копії матеріалів виконавчого провадження не надав. Представник органу ДВС у засіданні проти задоволення скарги заперечив, зазначив, що державним виконавцем вчинено всі дії щодо виконання рішення суду, відповідно до вимог Закону України Про виконавче провадження винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачу.

При розгляді скарги судом враховуються строки, визначені ст. 342 ГПК України.

З матеріалів справи убачається, що рішенням господарського суду Хмельницької області від 03.07.2013р. у справі №924/108/13-г було задоволено позов публічного акціонерного товариства "УкрСиббанк", м. Харків до фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 м. Хмельницький, приватного підприємства "Альпи", м. Хмельницький, товариства з обмеженою відповідальністю "Ельбрус", м. Хмельницький про солідарне стягнення заборгованості за кредитним договором №11181124000 від 10.07.2007р. в сумі 1761358,37 доларів США (що еквівалентно 14078537,45 грн.) .

Стягнуто з товариства з обмеженою відповідальністю "Ельбрус" на користь Публічного акціонерного товариства "УкрСиббанк" 1135838,48 доларів США, що еквівалентно 9078756,97 грн. кредитної заборгованості, 625519,89 доларів США, що еквівалентно 4999780,48 грн. заборгованості по процентам, 3441,86 грн. пені за прострочення сплати кредиту та 4634,51 грн. пені за прострочення сплати процентів, 68820,00 грн. витрат по оплаті судового збору. Обов'язок товариства з обмеженою відповідальністю "Ельбрус» є солідарним (інші солідарні боржники - приватне підприємство "Альпи", ФОП ОСОБА_3).

15.07.2013р. на виконання рішення господарського суду Хмельницької області від 03.07.2013р. видано відповідні накази.

Ухвалою господарського суду Хмельницької області від 24.01.2017 у справі №924/108/13-г, яка залишена без змін постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 20.03.2017р., було частково задоволено скаргу ПАТ "УкрСиббанк" на дії органу ДВС. Визнано неправомірною бездіяльність заступника начальника відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України ОСОБА_6 у зв`язку із недотриманням вимог Закону України "Про виконавче провадження" та Інструкції з організації примусового виконання рішень щодо вчинення виконавчих дій, а саме: не вчинення виконавчих дій щодо повного з'ясування майнового стану позичальника. Визнано неправомірними дії заступника начальника відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України ОСОБА_6 у зв'язку з недотриманням вимог Закону України "Про виконавче провадження" та Інструкції з організації примусового виконання рішень щодо передчасного винесення постанови про повернення виконавчого документа стягувачеві. Визнано неправомірними та незаконними дії начальника відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України ОСОБА_8 в частині затвердження постанови про повернення виконавчого документа стягувачеві від 22.09.2016р. Визнано неправомірною та незаконною бездіяльність начальника відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України ОСОБА_8 в частині нездійснення контролю за виконавчим провадженням про стягнення заборгованості з ТзОВ "Ельбрус" на користь АТ "УкрСиббанк". Постанову ВП №51857054 від 22.09.2016р. про повернення виконавчого документа стягувачеві, винесену заступником начальника відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України ОСОБА_6 з виконання наказу №924/924/108/13-г, виданого 15.07.2013р. Господарським судом Хмельницької області, скасовано.

При цьому зазначеною ухвалою встановлено, що 04.08.2016 р. державним виконавцем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження з примусового виконання наказу господарського суду Хмельницької області за №924/108/13-г від 15.07.2013р. і постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, якою накладено арешт на все майно, що належить ТзОВ "Ельбрус", у межах суми звернення стягнення 14155433,82 грн.

Згідно з витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію обтяжень від 08.08.2016р. №65260935 на підставі постанови відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 04.08.2016р. ВП 51857054 зареєстровано обтяження (арешт) всього нерухомого майна ТзОВ "Ельбрус" в межах суми 14155433,82 грн.

Відповідно до інформаційної довідки з Держаного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо суб'єкта №65115489 від 04.08.2016р. за ТзОВ "Ельбрус" зареєстровано нерухоме майно: 1. житловий будинок загальною площею 473,1 кв. м. та земельна ділянка (присадибна ділянка) площею 0,1 га за адресою м. Хмельницький, вул. Гонти І., буд. 13, які перебувають в іпотеці ВАТ "Мегабанк", іпотекодавець та майновий поручитель за договором іпотеки ОСОБА_3; 2. оздоровчо-розважальний комплекс (кафе, бар, сауна, більярд) з добудованими допоміжними приміщеннями загальною площею 2358,7 кв. м. у м. Хмельницькому, пров. Купріна, буд. 3, на вказане нерухоме майно накладено обтяження у вигляді арешту; 3. нежитлове приміщення площею 1781,7 кв. м. у м. Хмельницькому, пров. Купріна, буд. 3, на вказане нерухоме майно накладено обтяження у вигляді арешту.

04.08.2016р. державним виконавцем направлено запити на адреси Регіонального сервісного центру МВС в Хмельницькій області, Держаної інспекції сільського господарства у Хмельницькій області, Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, Держаної інспекції з безпеки на морському та річковому транспорті, Управління держпраці у Хмельницькій області, Головне управління Держгеокадастру у Хмельницькій області, Управління Держземагенства у Хмельницькому районі з проханням надати інформацію про майно, належне ТзОВ "Ельбрус".

Державна фіскальна служба 08.08.2016р. на запит держаного виконавця надала відповідь стосовно номерів рахунків, відкритих ТзОВ "Ельбрус" у ПАТ "Укрінбанк", ПАТ "Мегабанк", ПАТ "Свербанк", ПАТ "КБ "Хрещатик", ПАТ "Креді ОСОБА_9".

11.08.2016р. державним виконавцем винесено постанову про арешт коштів боржника, якою накладено арешт на кошти ТзОВ "Ельбрус", які містяться на всіх рахунках наступних банківських установ: ПАТ "Мегабанк", ПАТ "Свербанк", ПАТ "Креді ОСОБА_9", а також на кошти на рахунках, що будуть відкриті після винесення постанови про арешт коштів боржника у межах суми 1761358,37 доларів США, що за офіційним курсом Національного банку України станом на 11.08.2016р. складає 43710908,51 грн., або в аналогічній сумі в українській гривні. 12.08.2016р. державним виконавцем до банківських установ було направлено платіжні вимоги. ПАТ "Креді ОСОБА_9" листом повідомили, що розрахункові рахунки належні ТзОВ "Ельбрус" закриті. Згідно листа ПАТ "СверБанк" від 18.08.2016р. на арештованих рахунках відсутні кошти для виконання постанови про арешт коштів. ПАТ "МегаБанк" повідомили, що на рахунках платника відсутні грошові кошти.

Листом від 12.08.2016р. №4699/16 Управління Держпраці у Хмельницькій області Державної служби України з питань праці повідомили, що реєстраційні дії щодо великовантажних та інших технологічних транспортних засобів, що не підлягають експлуатації на вулично-дорожній мережі загального користування, іншого устаткування підвищеної небезпеки, рухомого та нерухомого майна ТзОВ "Ельбрус" не здійснювало.

Регіональний сервісний центр в Хмельницькій області Міністерства внутрішніх справ України листом від 15.08.2016р. №31/22-3883 повідомив, що згідно регіональної автоматизованої бази даних "Автомобіль" ЄДР МВС зареєстрованих в регіоні автотранспортних засобів за ТзОВ "Ельбрус" не виявлено.

З листа Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 23.08.2016р. вбачається, що станом на 30.06.2016р. ТзОВ "Ельбрус" серед власників, які володіють значними пакетами акцій емітентів (10 відсотків і більше статутного капіталу), відсутнє.

Постановою директора Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України ОСОБА_10 від 12.08.2016р. створено виконавчу групу при відділі примусового виконання рішень Департаменту виконавчої служби Міністерства юстиції України з примусового виконання наказу Господарського суду Хмельницької області від 15.07.2013р. №924/108/13-г про стягнення з ТзОВ "Ельбрус" на користь ПАТ "УкрСиббанк" коштів у сумі 14155433,82 грн. Державним виконавцем Кузьменком О.С. дорученням №407/9 від 16.08.2016р. доручено державним виконавцям Першого відділу державної виконавчої служби м. Хмельницький Головного територіального управління юстиції у Хмельницькій області ОСОБА_11 та ОСОБА_12 провести всі необхідні виконавчі дії в межах чинного законодавства щодо перевірки майнового стану боржника - ТзОВ "Ельбрус" за адресами: м. Хмельницький, вул. Заболотного, буд. 78 та м. Хмельницький, пров. Купріна, буд. 3. Державними виконавцями за адресою у м. Хмельницькому по вул. Заболотного, буд. 78 ТзОВ "Ельбрус" не виявлено, описати майно виявилось неможливо. При виїзді за адресою м. Хмельницький, пров. Купріна, буд. 3 державними виконавцями встановлено, що оздоровчо-розважальний комплекс (кафе, бар, сауна, більярд) з добудованими допоміжними приміщеннями загальною площею 2358,7 кв. м. не належить на праві власності ТзОВ "Ельбрус", про що державним виконавцям було надано підтверджуючі документи, а саме договір купівлі-продажу від 31.01.2015р., укладений між ПП "007" та ТзОВ "Діамант плюс" про передачу у власність нежитлового приміщення, готельно-ресторанного та оздоровчо-розважального комплексу загальною площею 3295,6 кв. м., що знаходиться по пров. Купріна, буд. 3 в м. Хмельницькому.

У подальшому, відповідно до наявного в матеріалах акта державного виконавця від 29.05.2017р., від 29.05.2017р. державним виконавцем в ході виконання наказу №924/103/13-г господарського суду Хмельницької області встановлено, що при перевірці майнового стану боржника за адресою м. Хмельницький, пр. Купріна, 3 майна (рухомого та нерухомого), належного ТОВ Ельбрус", не виявлено. За зазначеною адресою знаходиться ТОВ Діамант2 Плюс та його приміщення - готельний та оздоровчо- розважальний комплекс площею 3295,6 кв.м. та земельна ділянка.

Відповідно до Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єкті нерухомого майна щодо суб'єкта (№91255569 від 05.07.2017 р.) за відповідачем зареєстровано право приватної власності на оздоровчо-розважальний комплекс (кафе, бар, сауна, більярд) з добудованими допоміжними приміщеннями загальною площею 2358,7 кв.м. за адресою: м. Хмельницький, пров. Купріна, буд. 3, що виникло на підставі рішення господарського суду Хмельницької області від 07.03.2008 р. у справі №20/1218, зареєстроване 20.03.2008 р., а також право колективної власності на нежиле приміщення загальною площею 1781,7 кв.м. за адресою: м. Хмельницький, пров. Купріна, буд. 3, що виникло на підставі договору купівлі-продажу від 25.03.1998 р. та зареєстровано 30.10.2003 р.; 15.07.2014 р. та 14.07.2014 р. зареєстровано обтяження - арешт вищезазначеного нерухомого майна. Зазначені відомості містяться у відповідних реєстрах також згідно з інформацією з реєстрів від 27.02.2018 р.

06.02.2018 р. Головним державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України ОСОБА_6 у виконавчому провадженні №51857054 винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачу у зв'язку з тим, що в результаті вжитих заходів у ТОВ "Ельбрус" не виявлено коштів і майна, на яке можу бути звернено стягнення, а здійснені виконавцем відповідно до Закону України Про виконавче провадження заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними.

При розгляді поданої скарги судом враховується таке.

Конституцією України передбачено, що держава забезпечує захист прав усіх суб'єктів права власності і господарювання; усі суб'єкти права власності рівні перед законом; права і свободи людини і громадянина захищаються судом; однією з основних засад судочинства є обов'язковість судового рішення (ч. 4 ст. 13, ч. 1 ст. 55, п. 9 ч. 1 ст. 129 Конституції України).

Відповідно до ч. 2 ст. 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання усіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.

За приписами ст. 326 ГПК України судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

Виконання судового рішення є невід'ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (п. 2 мотивувальної частини рішення Конституційного суду України від 13 грудня 2012 року №18-рп/2012); невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (п. 3 мотивувальної частини рішення Конституційного суду України від 25 квітня 2012 року №11-рп/2012).

Європейський суд з прав людини в рішенні у справі "Шмалько проти України" від 20.07.2004 року вказав, що право на виконання судового рішення є складовою права на судовий захист, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, для цілей якої виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина судового розгляду (пункт 43).

Відтак, право на судовий захист є конституційною гарантією прав і свобод людини і громадянина, а обов'язкове виконання судових рішень - складовою права на справедливий судовий захист.

Згідно зі ст. 1 Закону України Про виконавче провадження виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

У ст. 2 Закону України Про виконавче провадження зазначено, що однією із засад виконавчого провадження є обов'язковість виконання рішень.

Відповідно до ст. 5 Закону України Про виконавче провадження примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів".

Зокрема, ст. 3 вищезазначеного Закону встановлено, що завданням органів державної виконавчої служби та приватних виконавців є своєчасне, повне і неупереджене виконання рішень, примусове виконання яких передбачено законом.

У статті 10 Закону України Про виконавче провадження передбачено заходами примусового виконання рішень якими є: 1) звернення стягнення на кошти, цінні папери, інше майно (майнові права), корпоративні права, майнові права інтелектуальної власності, об'єкти інтелектуальної, творчої діяльності, інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб, або боржник володіє ними спільно з іншими особами; 2) звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інший дохід боржника; 3) вилучення в боржника і передача стягувачу предметів, зазначених у рішенні; 4) заборона боржнику розпоряджатися та/або користуватися майном, яке належить йому на праві власності, у тому числі коштами, або встановлення боржнику обов'язку користуватися таким майном на умовах, визначених виконавцем; 5) інші заходи примусового характеру, передбачені цим Законом.

Стаття 18 Закону України Про виконавче провадження покладає на виконавця обов'язок вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Також виконавець зобов'язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом. При цьому частина 3 зазначеної статті передбачає, що виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право, зокрема, проводити перевірку виконання боржниками рішень, що підлягають виконанню відповідно до цього Закону; з метою захисту інтересів стягувача одержувати безоплатно від державних органів, підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності, посадових осіб, сторін та інших учасників виконавчого провадження необхідні для проведення виконавчих дій пояснення, довідки та іншу інформацію, в тому числі конфіденційну; безперешкодно входити на земельні ділянки, до приміщень, сховищ, іншого володіння боржника - юридичної особи, проводити їх огляд, примусово відкривати та опечатувати їх; накладати арешт на майно боржника, опечатувати, вилучати, передавати таке майно на зберігання та реалізовувати його в установленому законодавством порядку; накладати арешт на кошти та інші цінності боржника, зокрема на кошти, які перебувають у касах, на рахунках у банках, інших фінансових установах та органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів (крім коштів на рахунках платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, коштів на рахунках із спеціальним режимом використання, спеціальних та інших рахунках, звернення стягнення на які заборонено законом), на рахунки в цінних паперах, а також опечатувати каси, приміщення і місця зберігання грошей; здійснювати реєстрацію обтяжень майна в процесі та у зв'язку з виконавчим провадженням; викликати фізичних осіб, посадових осіб з приводу виконавчих документів, що перебувають у виконавчому провадженні; залучати в установленому порядку понятих, працівників поліції, інших осіб, а також експертів, спеціалістів, а для проведення оцінки майна - суб'єктів оціночної діяльності - суб'єктів господарювання; вимагати від матеріально відповідальних і посадових осіб боржників - юридичних осіб або боржників - фізичних осіб надання пояснень за фактами невиконання рішень або законних вимог виконавця чи іншого порушення вимог законодавства про виконавче провадження; отримувати від банківських та інших фінансових установ інформацію про наявність рахунків та/або стан рахунків боржника, рух коштів та операції за рахунками боржника, а також інформацію про договори боржника про зберігання цінностей або надання боржнику в майновий найм (оренду) індивідуального банківського сейфа, що охороняється банком; здійснювати інші повноваження, передбачені цим Законом.

Під час виконання рішень виконавець має право на безпосередній доступ до інформації про боржників, їхнє майно, доходи та кошти, у тому числі конфіденційної, яка міститься в державних базах даних і реєстрах, у тому числі електронних. Порядок доступу до такої інформації з баз даних та реєстрів встановлюється Міністерством юстиції України разом із державними органами, які забезпечують їх ведення (ч. 5 ст. 18 Закону України Про виконавче провадження ).

Реалізація учасниками виконавчого провадження своїх повноважень, а також залучення інших осіб до участі у проведенні виконавчих дій та реалізації ними своїх повноважень здійснюються відповідно до розділу ІІІ Закону. Виконавець при здійсненні виконавчого провадження зобов'язаний використовувати всі надані йому права та повноваження, необхідні для забезпечення неупередженого, ефективного, своєчасного і повного виконання рішення (п. 8 розділу 1 Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України 02.04.2012 р. №512/5 (у редакції наказу Міністерства юстиції України 29.09.2016 р. №2832/5), зареєстровано в Міністерстві юстиції України 2 квітня 2012 р. за №489/20802) (далі - Інструкція).

Відповідно до ст. 13 Закону України Про виконавче провадження , п. 6 р. Інструкції під час здійснення виконавчого провадження виконавець вчиняє виконавчі дії та приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складення актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.

Розшук боржника - юридичної особи, майна боржника організовує виконавець шляхом подання запитів до відповідних органів, установ або проведення перевірки інформації про майно чи доходи боржника, що міститься в базах даних і реєстрах, та перевірки майнового стану боржника за місцем проживання (перебування) або його місцезнаходженням (ст. 36 Закону України Про виконавче провадження ).

Статтею 48 Закону України Про виконавче провадження врегульовано порядок звернення стягнення на кошти та інше майно боржника. Так, звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні (списанні коштів з рахунків) та примусовій реалізації. Про звернення стягнення на майно боржника виконавець виносить постанову. Стягнення за виконавчими документами звертається в першу чергу на кошти боржника у національній та іноземній валютах, інші цінності, у тому числі на кошти на рахунках боржника у банках та інших фінансових установах. У разі відсутності у боржника коштів та інших цінностей, достатніх для задоволення вимог стягувача, стягнення невідкладно звертається також на належне боржнику інше майно, крім майна, на яке згідно із законом не може бути накладено стягнення. Звернення стягнення на майно боржника не зупиняє звернення стягнення на кошти боржника. Виконавець проводить перевірку майнового стану боржника у 10-денний строк з дня відкриття виконавчого провадження. У подальшому така перевірка проводиться виконавцем не рідше ніж один раз на два тижні - щодо виявлення рахунків боржника, не рідше ніж один раз на три місяці - щодо виявлення нерухомого та рухомого майна боржника та його майнових прав, отримання інформації про доходи боржника.

Виконавець звертає стягнення на кошти боржника - юридичної особи, що перебувають у касах або інших сховищах боржника - юридичної особи, у банках або інших фінансових установах, у порядку, встановленому цим Законом. Інформацію про наявні у боржника рахунки виконавець отримує в органах доходів і зборів, інших державних органах, на підприємствах, в установах та організаціях, які зобов'язані надати йому інформацію невідкладно, але не пізніше ніж у триденний строк, а також за повідомленнями стягувача. У разі відсутності у боржника - юридичної особи коштів в обсязі, необхідному для покриття заборгованості, стягнення звертається на інше майно, належне такому боржникові або закріплене за ним, у тому числі на майно, що обліковується на окремому балансі філії, представництва та іншого відокремленого підрозділу боржника - юридичної особи (крім майна, вилученого з цивільного обороту, або обмежено оборотоздатного майна, майна, на яке не може бути звернено стягнення), незалежно від того, хто фактично використовує таке майно (ст. 52 Закону України Про виконавче провадження ).

Скаржник (позивач) вважає, що винесення державним виконавцем постанови про повернення виконавчого документа стягувачу від 06.02.2018 р. у виконавчому провадженні №51857054 на підставі п. 2 ч. 1 ст. 37 Закону України Про виконавче провадження здійснено з порушенням вимог чинного законодавства, оскільки за боржником зареєстровано право власності на нерухоме майно, на яке можливо звернути стягнення.

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 37 Закону України Про виконавче провадження виконавчий документ повертається стягувачу, якщо у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернено стягнення, а здійснені виконавцем відповідно до цього Закону заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними.

Про повернення стягувачу виконавчого документа та авансового внеску виконавець виносить постанову (ч. 4 ст. 37 Закону України Про виконавче провадження ).

У постанові про закінчення виконавчого провадження, повернення виконавчого документа стягувачу чи повернення виконавчого документа до суду, який його видав, виконавець зазначає підставу для цього з посиланням на відповідну норму Закону, результати виконання, розмір авансового внеску, який підлягає поверненню стягувачу, а також наслідки закінчення виконавчого провадження, повернення виконавчого документа, передбачені частиною першою статті 40 Закону (п. 20 р. 2 Інструкції).

Крім того, про наявність обставин, зазначених у пунктах 2-6 частини першої ст. 37 Закону України Про виконавче провадження , виконавець складає акт (ч. 2 ст. 37 Закону України Про виконавче провадження ).

При цьому п. 8 р. 1 Інструкції передбачає, що акт - це документ, що підтверджує певні встановлені факти або події, в якому, зокрема, викладаються мета і завдання складання акта, суть і характер проведених виконавчих дій, встановлені факти, події, а також у разі потреби висновки і пропозиції.

З наявних матеріалів убачається, що за відповідачем (боржником) відповідно до Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо суб'єкта (від 05.07.2017 р., від 27.02.2018 р.) зареєстровано право приватної власності на оздоровчо-розважальний комплекс (кафе, бар, сауна, більярд) з добудованими допоміжними приміщеннями загальною площею 2358,7 кв.м. за адресою: м. Хмельницький, пров. Купріна, буд. 3, що виникло на підставі рішення господарського суду Хмельницької області від 07.03.2008 р. у справі №20/1218, зареєстроване 20.03.2008 р., а також право колективної власності на нежиле приміщення загальною площею 1781,7 кв.м. за адресою: м. Хмельницький, пров. Купріна, буд. 3, що виникло на підставі договору купівлі-продажу від 25.03.1998 р. та зареєстровано 30.10.2003 р.

При цьому 15.07.2014 р. та 14.07.2014 р. зареєстровано обтяження - арешт нерухомого майна, а саме: оздоровчо-розважального комплексу (кафе, бар, сауна, більярд) з добудованими допоміжними приміщеннями загальною площею 2358,7 кв.м. та нежилого приміщення загальною площею 1781,7 кв.м., що знаходяться за адресою: м. Хмельницький, пров. Купріна, буд. 3, накладений постановою від 02.07.2014 р., виданою відділом примусового виконання рішень ДВС України.

Також наявний запис про арешт всього нерухомого майна боржника, накладений постановою відділу примусового виконання рішень ДВС України 27.12.2013 р., а також арешт всього нерухомого майна боржника в межах суми 14155433,82 грн., накладений постановою відділу примусового виконання рішень ДВС України 04.08.2016 р.

Судом враховується, що відповідно до ч. ч. 2, 4 ст. 13 Закону України Про виконавче провадження арешт на майно (кошти) накладається не пізніше наступного робочого дня після його виявлення, крім випадку, передбаченого частиною сьомою статті 26 цього Закону; опис та арешт майна здійснюються не пізніш як на п'ятий робочий день з дня отримання інформації про його місцезнаходження. У разі виявлення майна виконавцем під час проведення перевірки майнового стану боржника за місцем проживання (перебування) фізичної особи та місцезнаходженням юридичної особи здійснюються опис та арешт цього майна.

Відповідно до ст. 56 Закону України Про виконавче провадження арешт майна (коштів) боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення. Постанова про арешт майна (коштів) боржника виноситься виконавцем під час відкриття виконавчого провадження та не пізніше наступного робочого дня після виявлення майна. Виконавець за потреби може обмежити право користування майном, здійснити опечатування або вилучення його у боржника та передати на зберігання іншим особам, про що він виносить постанову або зазначає обмеження в постанові про арешт. Вид, обсяг і строк обмеження встановлюються виконавцем у кожному конкретному випадку з урахуванням властивостей майна, його значення для власника чи володільця, необхідності використання та інших обставин. Про проведення опису майна (коштів) боржника виконавець виносить постанову про опис та арешт майна (коштів) боржника. Вилучення арештованого майна з передачею його для реалізації здійснюється у строк, встановлений виконавцем, але не раніше ніж через п'ять робочих днів після накладення арешту. Під час проведення опису майна боржника - юридичної особи та накладення арешту на нього виконавець також використовує відомості щодо належного боржнику майна за даними бухгалтерського обліку.

Реалізація арештованого майна (крім майна, вилученого з цивільного обороту, обмежено оборотоздатного майна та майна, зазначеного у частині восьмій статті 56 цього Закону) здійснюється шляхом електронних торгів або за фіксованою ціною (ст. 61 Закону України Про виконавче провадження ).

З наявних матеріалів слідує, що державним виконавцем було накладено арешт на все рухоме та нерухоме майно боржника, в тому числі на нерухоме майно, що знаходиться за адресою: м. Хмельницький, пров. Купріна, 3, однак будь-яких доказів вчинення подальших дій щодо накладення стягнення на зазначене майно, суду не подано. Натомість, державним виконавцем винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачу та зазначено, що в результаті вжитих заходів у боржника не виявлено коштів і майна, на яке може бути звернено стягнення, а здійснені виконавцем заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними.

Однак акт державного виконавця від 17.05.2017р. про знаходження за адресою пров. Купріна, 3 майна іншої юридичної особи - ТОВ Діамант Плюс площею 32965, 6 кв.м., при наявності інформації про зареєстроване на праві власності за боржником нерухомого майна за адресою пров. Купріна, 3 площею 2358,7 кв.м. та 1781,7 кв.м. не може свідчити про дійсну відсутність зареєстрованого за боржником майна на праві власності. При цьому державним виконавцем не вчинено всіх можливих дій, передбачених Законом, щодо ідентифікації майна боржника у визначений Законом спосіб.

Суд зауважує, що лише у випадку, якщо за результатами проведення передбачених чинним законодавством заходів державним виконавцем буде встановлено факт відсутності у боржника рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, на які можливо звернути стягнення з метою задоволення вимог стягувача за виконавчим документом, в результаті чого виконання за виконавчим документом не здійснено або здійснено частково, державний виконавець відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 37 Закону України "Про виконавче провадження" може винести постанову про повернення виконавчого документу стягувачу.

Однак за обставин невжиття всіх передбачених Законом України Про виконавче провадження заходів, зокрема, неповного з'ясування майнового стану позичальника, виявлення та реалізації належного боржнику майна, в тому числі нерухомого, на яке може бути звернуто стягнення, правові підстави для повернення стягувачу виконавчого документа у державного виконавця були відсутні.

При цьому при розгляді поданої скарги факт наявності у боржника нерухомого майна або неможливості звернути стягнення на наявне майно державним виконавцем не спростовано.

Враховуючи вищезазначене у сукупності, висновок державного виконавця про відсутність у боржника майна, на яке може бути звернуто стягнення, є безпідставним та передчасним.

Згідно зі ст. 343 ГПК України у разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов'язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника).

Таким чином, з огляду на вищезазначене, суд доходить висновку про неправомірність бездіяльності головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України ОСОБА_6 у зв'язку з недотриманням вимог Закону України «Про виконавче провадження» та Інструкції з організації примусового виконання рішень щодо вчинення виконавчих дій, а саме: невчинення виконавчих дій щодо повного з'ясування майнового стану позичальника; неправомірність дій головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України ОСОБА_6 у зв'язку з недотриманням вимог Закону України «Про виконавче провадження» та Інструкції з організації примусового виконання рішень щодо передчасного винесення постанови про повернення виконавчого документа стягувачеві; скасування постанови про повернення виконавчого документа стягувачеві від 06.02.2018 року по виконавчому провадженні №51857054.

Щодо вимог скарги про визнання неправомірною та незаконною бездіяльності начальника ВПВР Департаменту ДВС МУЮ ОСОБА_7 в частині нездійснення контролю за виконавчим провадженням про стягнення заборгованості з ТзОВ «Ельбрус» на користь АТ "УкрСиббанк", суд критично оцінює посилання скаржника на Закон України Про виконавче провадження щодо здійснення контролю за своєчасністю, правильністю і повнотою виконання рішень державним виконавцем начальником відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець. Так, статтею 74 Закону України Про виконавче провадження , яка регламентує порядок оскарження рішень дій або бездіяльності виконавців та посадових осіб органів державної виконавчої служби, передбачено, що рішення, дії або бездіяльність державного виконавця також можуть бути оскаржені стягувачем та іншими учасниками виконавчого провадження (крім боржника) до начальника відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець. Рішення, дії та бездіяльність начальника відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, можуть бути оскаржені до керівника органу державної виконавчої служби вищого рівня. Начальник відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, при здійсненні контролю за рішеннями, діями державного виконавця під час виконання рішень має право у разі, якщо вони суперечать вимогам закону, своєю постановою скасувати постанову або інший процесуальний документ (або їх частину), винесені у виконавчому провадженні державним виконавцем, зобов'язати державного виконавця провести виконавчі дії в порядку, встановленому цим Законом.

Однак доказів про оскарження дій, бездіяльності державного виконавця в порядку, визначеному зазначеною статтею, суду не подано.

У зв'язку із зазначеним вимога скарги про визнання неправомірною та незаконною бездіяльності начальника ВПВР Департаменту ДВС МУЮ ОСОБА_7 в частині нездійснення контролю за виконавчим провадженням про стягнення заборгованості з ТзОВ «Ельбрус» на користь АТ "УкрСиббанк" не підлягає задоволенню.

Не підлягає й задоволенню вимога про зобов'язання головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України ОСОБА_6 відновити виконавче провадження про стягнення заборгованості з ТзОВ «Ельбрус» на користь АТ «УкрСиббанк» . При цьому суд враховує, що відповідно приписів п. 7 постанови Пленуму ВСУ Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження від 26.12.2003 р. №14, п. 9.13 постанови Пленуму ВГСУ Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України №9 від 17.10.2012 р. суд не вправі зобов'язувати державного виконавця чи іншу посадову особу державної виконавчої служби до вчинення тих дій, які згідно із Законом можуть здійснюватися тільки державним виконавцем або відповідною посадовою особою державної виконавчої служби. Крім того, у зв`язку з прийняттям постанови про повернення виконавчого документу стягувачу, останньому був повернутий виконавчий документ, який необхідний для вчинення виконавчих дій. З огляду на вищенаведене зазначена вимога є передчасною.

Враховуючи вищезазначене у сукупності скарга надії органу ДВС підлягає частковому задоволенню, а саме: в частині вимог щодо визнання неправомірною бездіяльності головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України ОСОБА_6 у зв'язку з недотриманням вимог Закону України «Про виконавче провадження» та Інструкції з організації примусового виконання рішень щодо вчинення виконавчих дій, а саме: невчинення виконавчих дій щодо повного з'ясування майнового стану позичальника; визнання неправомірними дій головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України ОСОБА_6 у зв'язку з недотриманням вимог Закону України «Про виконавче провадження» та Інструкції з організації примусового виконання рішень щодо передчасного винесення постанови про повернення виконавчого документа стягувачеві; скасування постанови про повернення виконавчого документа стягувачеві від 06.02.2018 року по виконавчому провадженні №51857054. У задоволенні решти вимог скарги необхідно відмовити.

Керуючись ст.ст. 234, 235, 339, 342, 343 Господарського процесуального кодексу України, суд -

УХВАЛИВ:

Скаргу публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» (№23-4/192 від 16.02.2018 р.) на дії органу ДВС задовольнити частково.

Визнати неправомірною бездіяльність головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України ОСОБА_6 у зв'язку з недотриманням вимог Закону України «Про виконавче провадження» та Інструкції з організації примусового виконання рішень щодо вчинення виконавчих дій, а саме: невчинення виконавчих дій щодо повного з'ясування майнового стану позичальника.

Визнати неправомірними дії головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України ОСОБА_6 у зв'язку з недотриманням вимог Закону України «Про виконавче провадження» та Інструкції з організації примусового виконання рішень щодо передчасного винесення постанови про повернення виконавчого документа стягувачеві.

Скасувати постанову про повернення виконавчого документа стягувачеві від 06.02.2018 року по виконавчому провадженні №51857054.

У задоволенні скарги в частині вимог про визнання неправомірною та незаконною бездіяльності начальника ВПВР Департаменту ДВС МУЮ ОСОБА_7 в частині нездійснення контролю за виконавчим провадженням про стягнення заборгованості з ТзОВ «Ельбрус» на користь АТ "УкрСиббанк" та зобов'язання головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України ОСОБА_6 відновити виконавче провадження про стягнення заборгованості з ТзОВ «Ельбрус» на користь АТ «УкрСиббанк» , відмовити.

Ухвала набирає законної сили 28.02.2018 р.

Ухвала може бути оскаржена у строки та порядку, встановлені ст. ст. 256, 257 ГПК України, з урахуванням п. 17.5 розділу XI «Перехідні положення» ГПК України.

Повний текст ухвали складено 03.03.2018р.

Головуючий суддя В.В. Виноградова

Суддя О.Є. Танасюк

Суддя М.Є. Муха

Віддрук. 10 прим.: 1 - до справи; 2, 3 - позивачу (79026, м. Львів, вул. У. Самчука, 26/1; 04070, м.Київ, вул. Андріївська, 2/12), 4 - відповідачу 1 (м. Хмельницький, вул. Гонти, 13); 5, 6 - відповідачу 2 (м. Хмельницький, вул. Заболотного, 78; 29000, м. Хмельницький, вул. Подільська, 73 А); 7, 8 - відповідачу 3 (м. Хмельницький, вул. Заболотного, 78; 29000, м. Хмельницький, пров. Купріна, 3), 9, 10 - ВПВР Департаменту ДВС МЮУ (01001, м. Київ, вул. Городецького, 13; м. Київ, вул. Січових Стрільців, 73). Всім рек. з пов. про вруч.