Ухвала

від 28.04.2020 по справі 924/108/13-г

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

УХВАЛА

"28" квітня 2020 р.Справа № 924/108/13-г

м. Хмельницький

Господарський суд Хмельницької області у складі колегії суддів: Заярнюк І.В. (головуючий), Музика М.В.. Субботіна Л.О., розглянувши матеріали скарги на дії

органу ДВС у справі

за позовом публічного акціонерного товариства "Укрсиббанк", м. Харків

до: 1. фізичної особи-підприємця Швед Валентини Анатоліївни, м. Хмельницький

2. приватного підприємства "Альпи", м. Хмельницький

3. товариства з обмеженою відповідальністю "Ельбрус", м. Хмельницький

про солідарне стягнення заборгованості за кредитним договором № 11181124000 від 10.07.2007 року в сумі 1761358,37 доларів США (що еквівалентно 14078537,45 грн.), з яких - 1135838,48 доларів США (що еквівалентно 9078756,97 грн.) кредитної заборгованості, 625519,89 доларів США (що еквівалентно 4999780,48 грн.) заборгованості по процентам, а також 8076,37 грн., з яких - 3441,86 грн. пені за прострочення сплати кредиту та 4634,51 грн. пені за прострочення сплати процентів

представники сторін та органу ДВС: не з`явились

В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину ухвали.

встановив: рішенням господарського суду Хмельницької області від 03.07.2013 р. у справі №924/108/13-г стягнуто з товариства з обмеженою відповідальністю "Ельбрус" на користь публічного акціонерного товариства "УкрСиббанк" 1135838,48 доларів США, що еквівалентно 9078756,97 грн. кредитної заборгованості, 625519,89 доларів США, що еквівалентно 4999780,48 грн. заборгованості по процентам, 3441,86 грн. пені за прострочення сплати кредиту та 4634,51 грн. пені за прострочення сплати процентів, 68820 грн. витрат по оплаті судового збору. Обов`язок товариства з обмеженою відповідальністю "Ельбрус" є солідарним (інші солідарні боржники - приватне підприємство "Альпи", фізична особа-підприємець Швед Валентина Анатоліївна).

На виконання рішення господарського суду Хмельницької області від 03.07.2013 року у справі №924/108/13-г видано судовий наказ від 15.07.2013 року.

16.03.2020 р. на адресу суду надійшла скарга акціонерного товариства "УкрСиббанк" на дії органу ДВС про: визнання неправомірною бездіяльності Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, у зв`язку з недотриманням вимог Закону України Про виконавче провадження та Інструкції з організації примусового виконання рішень щодо вчинення виконавчих дій, а саме: не вчинення виконавчих дій щодо відновлення виконавчого провадження; зобов`язання Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України провести виконавчі дії щодо виконання рішення суду по справі №924/108/13-г; витребування у Відділу примусового виконання рішень Департаменту ДВС Міністерства юстиції України матеріалів виконавчого провадження №41375165.

В обґрунтування скарги зазначає, що 27.12.2013 року державним виконавцем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 41375165. 10.12.2015 року винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачу. АТ УКРСИББАНК звернулося до суду зі скаргою на дії державного виконавця. Ухвалою господарського суду Хмельницької області від 07.04.2016 року у справі №924/108/13-г постанову про повернення виконавчого документу стягувачу по ВП №41375165 від 10.12.2015 року скасовано.

Наголошує на тому, що АТ УКРСИББАНК неодноразово звертався безпосередньо до відділу примусового виконання рішень Департаменту ДВС МЮУ з заявами про відновлення виконавчого провадження, зокрема: 24.02.2017 р. стягувачем скеровано заяву про відновлення виконавчого провадження за вих. № 23-5/371 та додано оригінал судового наказу про примусове виконання рішення від 15.07.2013 р. про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості, 18.04.2018 р. скеровано повторну заяву про відновлення виконавчого провадження за вих. № 23-4/453/1, 07.12.2018 р. скеровано заяву-скаргу про відновлення виконавчого провадження за вих. №23-4/1162.

Скаржник звертає увагу суду на те, що у жовтні 2019р. АТ УКРСИББАНК звернулося до начальника ВПВР Департаменту ДВС та Департаменту ДВС Міністерства юстиції України з листом - зверненням за вих. №21-4/707, в якому стягувач просив зобов`язати посадових осіб відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України відновити виконавче провадження № 41375165; зобов`язати посадових осіб відділу примусового виконання рішень ДВС служби Міністерства юстиції України внести всі відомості в автоматизовану систему виконавчого провадження; зобов`язати посадових осіб відділу примусового виконання рішень Департаменту ДВС Міністерства юстиції України своєчасно та в повному обсязі провести всі виконавчі дії по виконавчому провадженню № 41375165; надати інформацію про хід виконавчого провадження. Згідно повідомлення про вручення відправлення отримано відповідальними працівниками відділу та департаменту 10.10.2019р. Проте, відповіді на дане звернення не отримано. При цьому скаржник посилається на положення ст. 19 Конституції України, ст. 19 Закону України Про виконавче провадження .

Відповідно до п.п. 1, 2 ст. 342 ГПК України скарга розглядається у десятиденний строк у судовому засіданні за участю стягувача, боржника і державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби чи приватного виконавця, рішення, дія чи бездіяльність яких оскаржуються. Неявка стягувача, боржника, державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, які належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду скарги, не перешкоджають її розгляду.

Представники сторін та Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України у судове засідання не з`явились.

Представником скаржника (позивача) надіслано суду клопотання від 27.04.2020р. про розгляд скарги без його участі.

Від представника Міністерства юстиції України на адресу суду 28.04.2020р. надійшли письмові пояснення, у яких зазначено, що відповідно до акту про вилучення виконавчих проваджень для знищення за 2019 рік від 14.06.2019 матеріали виконавчого провадження знищено, у зв`язку із закінченням строку зберігання. Також до пояснень додано інформаційну довідку з автоматизованої системи виконавчого провадження, щодо виконання виконавчого провадження № 41375165.

Розглядом матеріалів скарги встановлено наступне.

Рішенням господарського суду Хмельницької області від 03.07.2013р. у справі №924/108/13-г було задоволено позов публічного акціонерного товариства "УкрСиббанк", м. Харків до фізичної особи-підприємця Швед Валентини Анатоліївни м. Хмельницький, приватного підприємства "Альпи", м. Хмельницький, товариства з обмеженою відповідальністю "Ельбрус", м. Хмельницький про солідарне стягнення заборгованості за кредитним договором №11181124000 від 10.07.2007р. в сумі 1 761 358,37 доларів США (що еквівалентно 14078537,45 грн.) .

Стягнуто з товариства з обмеженою відповідальністю "Ельбрус" на користь Публічного акціонерного товариства "УкрСиббанк" 1135838,48 доларів США, що еквівалентно 9078756,97 грн. кредитної заборгованості, 625519,89 доларів США, що еквівалентно 4999780,48 грн. заборгованості по процентам, 3441,86 грн. пені за прострочення сплати кредиту та 4634,51 грн. пені за прострочення сплати процентів, 68820,00 грн. витрат по оплаті судового збору. Обов`язок товариства з обмеженою відповідальністю "Ельбрус є солідарним (інші солідарні боржники - приватне підприємство "Альпи", ФОП Швед В.А.).

15.07.2013р. на виконання рішення господарського суду Хмельницької області від 03.07.2013р. видано відповідні накази.

Ухвалою господарського суду Хмельницької області від 24.01.2017 у справі №924/108/13-г, яка залишена без змін постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 20.03.2017р., було частково задоволено скаргу ПАТ "УкрСиббанк" на дії органу ДВС. Визнано неправомірною бездіяльність заступника начальника відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України у зв`язку із недотриманням вимог Закону України "Про виконавче провадження" та Інструкції з організації примусового виконання рішень щодо вчинення виконавчих дій, а саме: не вчинення виконавчих дій щодо повного з`ясування майнового стану позичальника. Визнано неправомірними дії заступника начальника відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, у зв`язку з недотриманням вимог Закону України "Про виконавче провадження" та Інструкції з організації примусового виконання рішень щодо передчасного винесення постанови про повернення виконавчого документа стягувачеві. Визнано неправомірними та незаконними дії начальника відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України в частині затвердження постанови про повернення виконавчого документа стягувачеві від 22.09.2016р. Визнано неправомірною та незаконною бездіяльність начальника відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України в частині нездійснення контролю за виконавчим провадженням про стягнення заборгованості з ТзОВ "Ельбрус" на користь АТ "УкрСиббанк". Постанову ВП №51857054 від 22.09.2016р. про повернення виконавчого документа стягувачеві, винесену заступником начальника відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України з виконання наказу №924/924/108/13-г, виданого 15.07.2013р. Господарським судом Хмельницької області, скасовано.

При цьому зазначеною ухвалою встановлено, що 04.08.2016 р. державним виконавцем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження з примусового виконання наказу господарського суду Хмельницької області за №924/108/13-г від 15.07.2013р. і постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, якою накладено арешт на все майно, що належить ТзОВ "Ельбрус", у межах суми звернення стягнення 14155433,82 грн.

Згідно з витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію обтяжень від 08.08.2016р. №65260935 на підставі постанови відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 04.08.2016р. ВП 51857054 зареєстровано обтяження (арешт) всього нерухомого майна ТзОВ "Ельбрус" в межах суми 14155433,82 грн.

Відповідно до інформаційної довідки з Держаного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта №65115489 від 04.08.2016р. за ТзОВ "Ельбрус" зареєстровано нерухоме майно: 1. житловий будинок загальною площею 473,1 кв. м. та земельна ділянка (присадибна ділянка) площею 0,1 га за адресою м . Хмельницький, вул. Гонти І., буд. 13, які перебувають в іпотеці ВАТ "Мегабанк", іпотекодавець та майновий поручитель за договором іпотеки; 2. оздоровчо-розважальний комплекс (кафе, бар, сауна, більярд) з добудованими допоміжними приміщеннями загальною площею 2358,7 кв. м. у м . Хмельницькому, пров. Купріна, буд. 3, на вказане нерухоме майно накладено обтяження у вигляді арешту; 3. нежитлове приміщення площею 1781,7 кв. м. у м. Хмельницькому, пров. Купріна, буд. 3, на вказане нерухоме майно накладено обтяження у вигляді арешту.

04.08.2016р. державним виконавцем направлено запити на адреси Регіонального сервісного центру МВС в Хмельницькій області, Держаної інспекції сільського господарства у Хмельницькій області, Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, Держаної інспекції з безпеки на морському та річковому транспорті, Управління держпраці у Хмельницькій області, Головне управління Держгеокадастру у Хмельницькій області, Управління Держземагенства у Хмельницькому районі з проханням надати інформацію про майно, належне ТзОВ "Ельбрус".

Державна фіскальна служба 08.08.2016р. на запит держаного виконавця надала відповідь стосовно номерів рахунків, відкритих ТзОВ "Ельбрус" у ПАТ "Укрінбанк", ПАТ "Мегабанк", ПАТ "Свербанк", ПАТ "КБ "Хрещатик", ПАТ "Креді Агріколь банк ".

11.08.2016р. державним виконавцем винесено постанову про арешт коштів боржника, якою накладено арешт на кошти ТзОВ "Ельбрус", які містяться на всіх рахунках наступних банківських установ: ПАТ "Мегабанк", ПАТ "Свербанк", ПАТ "Креді Агріколь", а також на кошти на рахунках, що будуть відкриті після винесення постанови про арешт коштів боржника у межах суми 1761358,37 доларів США, що за офіційним курсом Національного банку України станом на 11.08.2016р. складає 43710908,51 грн., або в аналогічній сумі в українській гривні. 12.08.2016р. державним виконавцем до банківських установ було направлено платіжні вимоги. ПАТ "Креді Агріколь" листом повідомило, що розрахункові рахунки належні ТзОВ "Ельбрус" закриті. Згідно листа ПАТ "СверБанк" від 18.08.2016р. на арештованих рахунках відсутні кошти для виконання постанови про арешт коштів. ПАТ "МегаБанк" повідомило, що на рахунках платника відсутні грошові кошти.

Листом від 12.08.2016р. №4699/16 Управління Держпраці у Хмельницькій області Державної служби України з питань праці повідомили, що реєстраційні дії щодо великовантажних та інших технологічних транспортних засобів, що не підлягають експлуатації на вулично-дорожній мережі загального користування, іншого устаткування підвищеної небезпеки, рухомого та нерухомого майна ТзОВ "Ельбрус" не здійснювало.

Регіональний сервісний центр в Хмельницькій області Міністерства внутрішніх справ України листом від 15.08.2016р. №31/22-3883 повідомило що згідно регіональної автоматизованої бази даних "Автомобіль" ЄДР МВС зареєстрованих в регіоні автотранспортних засобів за ТзОВ "Ельбрус" не виявлено.

З листа Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 23.08.2016р. вбачається, що станом на 30.06.2016р. ТзОВ "Ельбрус" серед власників, які володіють значними пакетами акцій емітентів (10 відсотків і більше статутного капіталу), відсутнє.

Постановою директора Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України від 12.08.2016р. створено виконавчу групу при відділі примусового виконання рішень Департаменту виконавчої служби Міністерства юстиції України з примусового виконання наказу Господарського суду Хмельницької області від 15.07.2013р. №924/108/13-г про стягнення з ТзОВ "Ельбрус" на користь ПАТ "УкрСиббанк" коштів у сумі 14155433,82 грн. Державним виконавцем Кузьменком О.С. дорученням №407/9 від 16.08.2016р. доручено державним виконавцям Першого відділу державної виконавчої служби м. Хмельницький Головного територіального управління юстиції у Хмельницькій області провести всі необхідні виконавчі дії в межах чинного законодавства щодо перевірки майнового стану боржника - ТзОВ "Ельбрус" за адресами: м. Хмельницький, вул. Заболотного, буд. 78 та м. Хмельницький, пров. Купріна, буд. 3. Державними виконавцями за адресою у м. Хмельницькому по вул. Заболотного, буд. 78 ТзОВ "Ельбрус" не виявлено, описати майно виявилось неможливо. При виїзді за адресою м. Хмельницький, пров. Купріна, буд. 3 державними виконавцями встановлено, що оздоровчо-розважальний комплекс (кафе, бар, сауна, більярд) з добудованими допоміжними приміщеннями загальною площею 2358,7 кв. м. не належить на праві власності ТзОВ "Ельбрус", про що державним виконавцям було надано підтверджуючі документи, а саме договір купівлі-продажу від 31.01.2015р., укладений між ПП "007" та ТзОВ "Діамант плюс" про передачу у власність нежитлового приміщення, готельно-ресторанного та оздоровчо-розважального комплексу загальною площею 3295,6 кв. м., що знаходиться по пров. Купріна, буд. 3 в м. Хмельницькому.

У подальшому, відповідно до наявного в матеріалах акта державного виконавця від 29.05.2017р., державним виконавцем в ході виконання наказу №924/103/13-г господарського суду Хмельницької області встановлено, що при перевірці майнового стану боржника за адресою м. Хмельницький, пр. Купріна, 3 майна (рухомого та нерухомого), належного ТОВ Ельбрус", не виявлено. За зазначеною адресою знаходиться ТОВ Діамант2 Плюс та його приміщення - готельний та оздоровчо - розважальний комплекс площею 3295,6 кв.м. та земельна ділянка .

Відповідно до Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єкті нерухомого майна щодо суб`єкта (№91255569 від 05.07.2017 р.) за відповідачем зареєстровано право приватної власності на оздоровчо-розважальний комплекс (кафе, бар, сауна, більярд) з добудованими допоміжними приміщеннями загальною площею 2358,7 кв.м. за адресою: м. Хмельницький, пров. Купріна, буд. 3, що виникло на підставі рішення господарського суду Хмельницької області від 07.03.2008 р. у справі №20/1218, зареєстроване 20.03.2008 р., а також право колективної власності на нежиле приміщення загальною площею 1781,7 кв.м. за адресою: м. Хмельницький, пров. Купріна, буд. 3, що виникло на підставі договору купівлі-продажу від 25.03.1998 р. та зареєстровано 30.10.2003 р.; 15.07.2014 р. та 14.07.2014 р. зареєстровано обтяження арешт вищезазначеного нерухомого майна. Зазначені відомості містяться у відповідних реєстрах також згідно з інформацією з реєстрів від 27.02.2018 р.

06.02.2018 р. Головним державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України у виконавчому провадженні №51857054 винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачу, у зв`язку з тим, що в результаті вжитих заходів у ТОВ "Ельбрус" не виявлено коштів і майна, на яке може бути звернено стягнення, а здійснені виконавцем відповідно до Закону України Про виконавче провадження заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними .

19.02.2018 р. на адресу господарського суду Хмельницької області надійшла скарга публічного акціонерного товариства "УкрСиббанк" (№23-4/192 від 16.02.2018 р.) на дії органу ДВС про: визнання неправомірною бездіяльності головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України у зв`язку з недотриманням вимог Закону України Про виконавче провадження та Інструкції з організації примусового виконання рішень щодо вчинення виконавчих дій.

Ухвалою господарського суду Хмельницької області від 28.02.2018р. у справі №924/108/13-г скаргу Публічного акціонерного товариства "УкрСиббанк" (№23-4/192 від 16.02.2018р.) на дії органу ДВС задоволено частково.

Визнано неправомірною бездіяльність головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, у зв`язку з недотриманням вимог Закону України "Про виконавче провадження" та Інструкції з організації примусового виконання рішень щодо вчинення виконавчих дій, а саме: невчинення виконавчих дій щодо повного з`ясування майнового стану позичальника.

Визнано неправомірними дії головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, у зв`язку з недотриманням вимог Закону України "Про виконавче провадження" та Інструкції з організації примусового виконання рішень щодо передчасного винесення постанови про повернення виконавчого документа стягувачу.

Скасовано постанову про повернення виконавчого документа стягувачу від 06.02.2018р. по виконавчому провадженню №51857054.

У задоволенні скарги в частині вимог про визнання неправомірною та незаконною бездіяльності начальника ВПВР Департаменту ДВС МУЮ в частині нездійснення контролю за виконавчим провадженням про стягнення заборгованості з ТОВ "Ельбрус" на користь ПАТ "УкрСиббанк" та зобов`язання головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України відновити виконавче провадження про стягнення заборгованості з ТОВ "Ельбрус" на користь ПАТ "УкрСиббанк", відмовлено.

Постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 07.05.2018р. апеляційну скаргу Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, м.Київ залишено без задоволення, а ухвалу господарського суд Хмельницької області від 28.02.2018р. у справі №924/108/13-г - без змін.

Конституцією України передбачено, що держава забезпечує захист прав усіх суб`єктів права власності і господарювання; усі суб`єкти права власності рівні перед законом; права і свободи людини і громадянина захищаються судом; однією з основних засад судочинства є обов`язковість судового рішення (ч. 4 ст. 13, ч. 1 ст. 55, п. 9 ч. 1 ст. 129 Конституції України).

Відповідно до ч. 2 ст. 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання усіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

За приписами ст. 326 ГПК України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

Виконання судового рішення є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (п. 2 мотивувальної частини рішення Конституційного суду України від 13 грудня 2012 року №18-рп/2012); невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (п. 3 мотивувальної частини рішення Конституційного суду України від 25 квітня 2012 року №11-рп/2012).

Європейський суд з прав людини в рішенні у справі "Шмалько проти України" від 20.07.2004 року вказав, що право на виконання судового рішення є складовою права на судовий захист, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, для цілей якої виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина судового розгляду (пункт 43).

Відтак, право на судовий захист є конституційною гарантією прав і свобод людини і громадянина, а обов`язкове виконання судових рішень - складовою права на справедливий судовий захист.

Згідно зі ст. 1 Закону України Про виконавче провадження виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

У ст. 2 Закону України Про виконавче провадження зазначено, що однією із засад виконавчого провадження є обов`язковість виконання рішень.

Відповідно до ст. 5 Закону України Про виконавче провадження примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів".

Зокрема, ст. 3 вищезазначеного Закону встановлено, що завданням органів державної виконавчої служби та приватних виконавців є своєчасне, повне і неупереджене виконання рішень, примусове виконання яких передбачено законом.

У статті 10 Закону України Про виконавче провадження передбачено заходами примусового виконання рішень якими є: 1) звернення стягнення на кошти, цінні папери, інше майно (майнові права), корпоративні права, майнові права інтелектуальної власності, об`єкти інтелектуальної, творчої діяльності, інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб, або боржник володіє ними спільно з іншими особами; 2) звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інший дохід боржника; 3) вилучення в боржника і передача стягувачу предметів, зазначених у рішенні; 4) заборона боржнику розпоряджатися та/або користуватися майном, яке належить йому на праві власності, у тому числі коштами, або встановлення боржнику обов`язку користуватися таким майном на умовах, визначених виконавцем; 5) інші заходи примусового характеру, передбачені цим Законом.

Стаття 18 Закону України Про виконавче провадження покладає на виконавця обов`язок вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Також виконавець зобов`язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом. При цьому частина 3 зазначеної статті передбачає, що виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право, зокрема, проводити перевірку виконання боржниками рішень, що підлягають виконанню відповідно до цього Закону; з метою захисту інтересів стягувача одержувати безоплатно від державних органів, підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності, посадових осіб, сторін та інших учасників виконавчого провадження необхідні для проведення виконавчих дій пояснення, довідки та іншу інформацію, в тому числі конфіденційну; безперешкодно входити на земельні ділянки, до приміщень, сховищ, іншого володіння боржника - юридичної особи, проводити їх огляд, примусово відкривати та опечатувати їх; накладати арешт на майно боржника, опечатувати, вилучати, передавати таке майно на зберігання та реалізовувати його в установленому законодавством порядку; накладати арешт на кошти та інші цінності боржника, зокрема на кошти, які перебувають у касах, на рахунках у банках, інших фінансових установах та органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів (крім коштів на рахунках платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, коштів на рахунках із спеціальним режимом використання, спеціальних та інших рахунках, звернення стягнення на які заборонено законом), на рахунки в цінних паперах, а також опечатувати каси, приміщення і місця зберігання грошей; здійснювати реєстрацію обтяжень майна в процесі та у зв`язку з виконавчим провадженням; викликати фізичних осіб, посадових осіб з приводу виконавчих документів, що перебувають у виконавчому провадженні; залучати в установленому порядку понятих, працівників поліції, інших осіб, а також експертів, спеціалістів, а для проведення оцінки майна - суб`єктів оціночної діяльності - суб`єктів господарювання; вимагати від матеріально відповідальних і посадових осіб боржників - юридичних осіб або боржників - фізичних осіб надання пояснень за фактами невиконання рішень або законних вимог виконавця чи іншого порушення вимог законодавства про виконавче провадження; отримувати від банківських та інших фінансових установ інформацію про наявність рахунків та/або стан рахунків боржника, рух коштів та операції за рахунками боржника, а також інформацію про договори боржника про зберігання цінностей або надання боржнику в майновий найм (оренду) індивідуального банківського сейфа, що охороняється банком; здійснювати інші повноваження, передбачені цим Законом.

Під час виконання рішень виконавець має право на безпосередній доступ до інформації про боржників, їхнє майно, доходи та кошти, у тому числі конфіденційної, яка міститься в державних базах даних і реєстрах, у тому числі електронних. Порядок доступу до такої інформації з баз даних та реєстрів встановлюється Міністерством юстиції України разом із державними органами, які забезпечують їх ведення (ч. 5 ст. 18 Закону України Про виконавче провадження ).

Реалізація учасниками виконавчого провадження своїх повноважень, а також залучення інших осіб до участі у проведенні виконавчих дій та реалізації ними своїх повноважень здійснюються відповідно до розділу ІІІ Закону. Виконавець при здійсненні виконавчого провадження зобов`язаний використовувати всі надані йому права та повноваження, необхідні для забезпечення неупередженого, ефективного, своєчасного і повного виконання рішення (п. 8 розділу 1 Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України 02.04.2012 р. №512/5 (у редакції наказу Міністерства юстиції України 29.09.2016 р. №2832/5), зареєстровано в Міністерстві юстиції України 2 квітня 2012 р. за №489/20802) (далі - Інструкція).

Відповідно до ст. 13 Закону України Про виконавче провадження , п. 6 р. Інструкції під час здійснення виконавчого провадження виконавець вчиняє виконавчі дії та приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складення актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.

Розшук боржника - юридичної особи, майна боржника організовує виконавець шляхом подання запитів до відповідних органів, установ або проведення перевірки інформації про майно чи доходи боржника, що міститься в базах даних і реєстрах, та перевірки майнового стану боржника за місцем проживання (перебування) або його місцезнаходженням (ст. 36 Закону України Про виконавче провадження ).

Статтею 48 Закону України Про виконавче провадження врегульовано порядок звернення стягнення на кошти та інше майно боржника. Так, звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні (списанні коштів з рахунків) та примусовій реалізації. Про звернення стягнення на майно боржника виконавець виносить постанову . Стягнення за виконавчими документами звертається в першу чергу на кошти боржника у національній та іноземній валютах, інші цінності, у тому числі на кошти на рахунках боржника у банках та інших фінансових установах . У разі відсутності у боржника коштів та інших цінностей, достатніх для задоволення вимог стягувача, стягнення невідкладно звертається також на належне боржнику інше майно, крім майна, на яке згідно із законом не може бути накладено стягнення. Звернення стягнення на майно боржника не зупиняє звернення стягнення на кошти боржника. Виконавець проводить перевірку майнового стану боржника у 10-денний строк з дня відкриття виконавчого провадження. У подальшому така перевірка проводиться виконавцем не рідше ніж один раз на два тижні - щодо виявлення рахунків боржника, не рідше ніж один раз на три місяці - щодо виявлення нерухомого та рухомого майна боржника та його майнових прав, отримання інформації про доходи боржника.

Виконавець звертає стягнення на кошти боржника - юридичної особи, що перебувають у касах або інших сховищах боржника - юридичної особи, у банках або інших фінансових установах, у порядку, встановленому цим Законом. Інформацію про наявні у боржника рахунки виконавець отримує в податкових органах, інших державних органах, на підприємствах, в установах та організаціях, які зобов`язані надати йому інформацію невідкладно, але не пізніше ніж у триденний строк, а також за повідомленнями стягувача. У разі відсутності у боржника - юридичної особи коштів в обсязі, необхідному для покриття заборгованості, стягнення звертається на інше майно, належне такому боржникові або закріплене за ним, у тому числі на майно, що обліковується на окремому балансі філії, представництва та іншого відокремленого підрозділу боржника - юридичної особи (крім майна, вилученого з цивільного обороту, або обмежено оборотоздатного майна, майна, на яке не може бути звернено стягнення), незалежно від того, хто фактично використовує таке майно (ст. 52 Закону України Про виконавче провадження ).

Право на судовий захист є конституційною гарантією прав і свобод людини і громадянина, а виконання рішення суду є елементом справедливого судового розгляду, передбаченого ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

У рішенні Європейського Суду з прав людини у справі "Савіцький проти України" від 26.07.2012р. зазначено, що право на суд, захищене п.1 ст.6 Конвенції, було б ілюзорним, якби національні правові системи договірних держав допускали, щоб остаточні та обов`язкові судові рішення залишалися без виконання на шкоду одній зі сторін. Ефективний доступ до суду включає в себе право на виконання судового рішення без зайвих затримок.

Тому необґрунтована тривала затримка виконання обов`язкового рішення може суперечити Конвенції. Саме на державу покладається обов`язок забезпечення того, щоб остаточні рішення, постановлені проти її органів або організацій чи підприємств, якими вона володіє або які вона контролює, були виконані відповідно до вищезазначених вимог Конвенції. Держава відповідає за виконання остаточних рішень, якщо органи влади контролюють обставини, що блокують або перешкоджають їхньому повному та своєчасному виконанню.

За певних обставин затримка з виконанням судового рішення може бути виправданою, але затримка не може бути такою, що спотворює сутність гарантованого п.1 ст.6 Конвенції права (рішення у справі "Іммобільяре Саффі" проти Італії", № 22774/93, п.74, ECHR 1999-V).

Згідно з рішенням Європейського Суду з прав людини у справі "Глоба проти України" від 05.07.2012р. суд повторює, що п.1 ст.6 Конвенції, inter alia (серед іншого), захищає виконання остаточних судових рішень, які у державах, що визнали верховенство права, не можуть залишатися невиконаними на шкоду одній зі сторін.

Відповідно виконанню судового рішення не можна перешкоджати, відмовляти у виконанні або надмірно його затримувати. Держава зобов`язана організувати систему виконання судових рішень, яка буде ефективною як за законодавством, так і на практиці. Також суд зазначає, що саме на державу покладається обов`язок вжиття у межах її компетенції усіх необхідних кроків для того, щоб виконати остаточне рішення суду та, діючи таким чином, забезпечити ефективне залучення усього її апарату. Не зробивши цього, вона не виконає вимоги, що містяться у пункті 1 статті 6 Конвенції. Насамкінець, суд повторює, що сама природа виконавчого провадження вимагає оперативності.

Невиконання державою винесеного на користь заявника рішення становить порушення п.1 ст.6 Конвенції, ст.13 Конвенції та ст.1 Першого протоколу до Конвенції (рішення Європейського Суду з прав людини у справі "Силенок і Техносервіс-плюс проти України" від 09.12.2010р.).

Відповідно, виконанню судового рішення не можна перешкоджати, відмовляти у виконанні або надмірно його затримувати (рішення від 19.03.1997р. у справі "Горнсбі проти Греції", Reports 1997-II, п. 40; рішення у справі "Бурдов проти Росії", заява №59498/00, п.34, ECHR 2002-III).

Держава зобов`язана організувати систему виконання судових рішень, яка буде ефективною як за законодавством, так і на практиці (рішення від 07.06.2005р. у справі "Фуклев проти України", заява №71186/01, п.84).

Саме на державу покладається обов`язок вжиття у межах її компетенції усіх необхідних кроків для того, щоб виконати остаточне рішення суду та, діючи таким чином, забезпечити ефективне залучення усього її апарату. Не зробивши цього, вона не виконає вимоги, що містяться у п.1 ст.6 Конвенції. Насамкінець, Суд повторює, що сама природа виконавчого провадження вимагає оперативності (рішення у справі "Comingersoll S. A." проти Португалії", заява №35382/97, п.23, ECHR 2000-IV).

Таким чином, оскільки п.1 ст.6 Конвенції захищає виконання остаточних судових рішень, вони не можуть залишатися невиконаними на шкоду одній зі сторін.

За приписами ст.343 ГПК України у разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов`язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника).

Скаржник звертає увагу суду на те, що у жовтні 2019р. АТ УКРСИББАНК звернулося до начальника ВПВР Департаменту ДВС та Департаменту ДВС Міністерства юстиції України з листом - зверненням за вих. №21-4/707, в якому стягувач просив зобов`язати посадових осіб відділу примусового виконання рішень Департаменту ДВС МЮУ відновити виконавче провадження № 41375165; зобов`язати посадових осіб відділу примусового виконання рішень Департаменту ДВС МЮУ внести всі відомості в автоматизовану систему виконавчого провадження; зобов`язати посадових осіб відділу примусового виконання рішень Департаменту ДВС МЮУ своєчасно та в повному обсязі провести всі виконавчі дії по виконавчому провадженню № 41375165; надати інформацію про хід виконавчого провадження. Згідно повідомлення про вручення відправлення отримано відповідальними працівниками відділу та департаменту 10.10.2019р. Тому, на думку скаржника, є неправомірною бездіяльність Відділу примусового виконання рішень Департаменту ДВС МЮУ, у зв`язку з недотриманням вимог Закону України Про виконавче провадження та Інструкції з організації примусового виконання рішень щодо вчинення виконавчих дій, а саме: не вчинення виконавчих дій щодо відновлення виконавчого провадження. Також, на думку скаржника, необхідно зобов`язати Відділ примусового виконання рішень Департаменту ДВС МЮУ провести виконавчі дії щодо виконання рішення суду по справі №924/108/13-г.

Відповідно до ч. 1 ст. 41 вимог Закону України Про виконавче провадження у разі якщо постанова виконавця про закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документа стягувачу визнана судом незаконною чи скасована в установленому законом порядку, виконавче провадження підлягає відновленню за постановою виконавця не пізніше наступного робочого дня з дня одержання виконавцем відповідного рішення.

Згідно ч. 2 вказаної норми, у разі відновлення виконавчого провадження стягувач, суд або орган (посадова особа), яким повернуто виконавчий документ, зобов`язані у місячний строк з дня надходження постанови про відновлення виконавчого провадження пред`явити його до виконання.

Ухвалою господарського суду Хмельницької області від 07.04.2016р. у справі №924/108/13-г за позовом публічного акціонерного товариства "Укрсиббанк" до фізичної особи-підприємця Швед В.А., приватного підприємства "Альпи", товариства з обмеженою відповідальністю "Ельбрус" про солідарне стягнення заборгованості за кредитним договором №11181124000 від 10.07.2007р. в сумі 1761358,37 доларів США (що еквівалентно 14078537,45грн.), з яких - 1135838,48 доларів США (що еквівалентно 9078756,97грн.) кредитної заборгованості, 625519,89 доларів США (що еквівалентно 4999780,48грн.) заборгованості по процентам, а також 8076,37грн., з яких - 3441,86грн. пені за прострочення сплати кредиту та 4634,51грн. пені за прострочення сплати процентів, скаргу Публічного акціонерного товариства "УкрСиббанк" на дії державного виконавця ВПВР Департаменту ДВС МУЮ та в.о. начальника ВПВР Департаменду ДВС МУЮ , задоволено частково.

Постанову ВП №41375165 від 10.12.2015р. про повернення виконавчого документа стягувачеві, винесену головним державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України з виконання наказу №924/924/108/13-г, виданого 15.07.2013р. господарським судом Хмельницької області, скасовано.

Ухвалою Рівненського апеляційного господарського суду від 30.06.2016р. ухвалу суду першої інстанції залишено без змін.

Отже, отримавши копію ухвали Рівненського апеляційного господарського суду, державний виконавець мав відновити виконавче провадження не пізніше наступного робочого дня.

Проте, станом на момент розгляду даної скарги у суду відсутня інформація про відновлення виконавчого провадження ВП №41375165. Суд також враховує, що із положень наведених норм права вбачається, що спочатку відновлюється виконавче провадження у встановлені вказаним Законом строки, а оригінали виконавчих документів стягувач може пред`явити протягом місяця з дня надходження відповідної постанови про відновлення виконавчого провадження.

Відповідно до ст. 74 Закону, рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.

Згідно ст. 343 ГПК України, за результатами розгляду скарги суд постановляє ухвалу.

Як визначено ч.2 ст.343 ГПК України, у разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов`язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника).

За вказаних обставин, суд вважає скаргу стягувача про визнання протиправною бездіяльності відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, яка полягає у порушені строків та порядку поновлення виконавчого провадження із врахуванням ст. 41 Закону України Про виконавче провадження обґрунтованою та такою що, підлягає задоволенню.

Суд також враховує положення ст.341 ГПК України та ч.5 ст.74 Закону України Про виконавче провадження про те, що скарга подається протягом 10 днів з дня коли особа дізналась або повинна була дізнатись про порушення свого права. Тому у даному випадку відповідний строк скаржником не пропущено, оскільки має місце бездіяльність, яка триває, тому що виконавче провадження не відновлено.

Щодо вимог про зобов`язання відділ примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України провести виконавчі дії щодо виконання рішення суду по справі №924/108/13-г, суд враховує положення ст. 41 Закону України Про виконавче провадження , якими унормовано, що у разі якщо постанова виконавця про закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документа стягувачу визнана судом незаконною чи скасована в установленому законом порядку, виконавче провадження підлягає відновленню за постановою виконавця не пізніше наступного робочого дня з дня одержання виконавцем відповідного рішення. При цьому суд враховує, що відповідно приписів п. 7 постанови Пленуму ВСУ Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження від 26.12.2003 р. №14, п. 9.13 постанови Пленуму ВГСУ Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України №9 від 17.10.2012 р. суд не вправі зобов`язувати державного виконавця чи іншу посадову особу державної виконавчої служби до вчинення тих дій, які згідно із Законом можуть здійснюватися тільки державним виконавцем або відповідною посадовою особою державної виконавчої служби .

Зважаючи на викладене, не підлягає задоволенню вимога про зобов`язання відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України провести виконавчі дії щодо виконання рішення суду по справі №924/108/13-г.

Враховуючи вищезазначене у сукупності скарга на дії органу ДВС підлягає частковому задоволенню, а саме в частині вимог щодо визнання неправомірною бездіяльності Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, у зв`язку з недотриманням вимог Закону України Про виконавче провадження та Інструкції з організації примусового виконання рішень щодо вчинення виконавчих дій, а саме: не вчинення виконавчих дій щодо відновлення виконавчого провадження. У задоволенні решти вимог скарги необхідно відмовити.

Керуючись ст.ст. 234, 235, 339, 342, 343 Господарського процесуального кодексу України, суд-

УХВАЛИВ:

Скаргу акціонерного товариства "УкрСиббанк" від 16.03.2020р. на дії органу ДВС задовольнити частково .

Визнати неправомірною бездіяльність Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, у зв`язку з недотриманням вимог Закону України Про виконавче провадження та Інструкції з організації примусового виконання рішень щодо вчинення виконавчих дій, а саме: не вчинення виконавчих дій щодо відновлення виконавчого провадження № 41375165.

У задоволенні скарги в частині вимог про зобов`язання Відділ примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України провести виконавчі дії щодо виконання рішення суду по справі №924/108/13-г відмовити .

Ухвала набирає законної сили 28.04.2020 р.

Ухвала може бути оскаржена у строки та порядку, встановлені ст. ст. 256, 257 ГПК України, з урахуванням п. 17.5 розділу XI Перехідні положення ГПК України.

Повний текст ухвали складено та підписано суддями 04.05.2020р.

Головуючий суддя І.В. Заярнюк

Суддя М.В. Музика

Суддя Л.О. Субботіна

Віддрук. 10 прим.:

1 - до справи;

2, 3 - позивачу (79026, м. Львів, вул. У. Самчука, 26/1; 04070, м.Київ, вул. Андріївська, 2/12),

4 - відповідачу 1 (м. Хмельницький, вул. Гонти, 13);

5, 6 - відповідачу 2 (м. Хмельницький, вул. Заболотного, 78; 29000, м. Хмельницький, вул. Подільська, 73 А);

7, 8 - відповідачу 3 (м. Хмельницький, вул. Заболотного, 78; 29000, м. Хмельницький, пров. Купріна, 3),

9, 10 - ВПВР Департаменту ДВС МЮУ (01001, м. Київ, вул. Городецького, 13; м. Київ, вул. Січових Стрільців, 73).

Всім рек. з пов. про вруч.