Рішення

від 22.02.2018 по справі 904/6291/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49600

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22.02.2018м. ДніпроСправа № 904/6291/17

Господарський суд Дніпропетровської області у складі: суддя Петрова В.І.

за участю секретаря судового засідання Кутяєва В.С.

За позовом Заступника військового прокурора Дніпропетровського гарнізону в інтересах держави в особі Міністерства оборони України, м. Київ

до Відповідача 1: Концерну "ВІЙСЬКТОРГСЕРВІС" в особі Східної філії Концерну "ВІЙСЬКТОРГСЕРВІС", м. Харків

Відповідача 2: Товариства з обмеженою відповідальністю "ШЕРІ ЛТД", смт. Черкаське, Новомосковський район, Дніпропетровська область

про визнання договору недійсним

Представники:

від прокуратури: ОСОБА_1, посв. №035515 від 07.09.2015р.

від позивача: ОСОБА_2, дов. №15 від 03.01.2018р.

від відповідача 1: ОСОБА_3, дов. №220/384/д від 22.11.2017р.

від відповідача 2: не з'явився

СУТЬ СПОРУ:

Заступник військового прокурора Дніпропетровського гарнізону звернувся до Господарського суду Дніпропетровської області в інтересах держави в особі Міністерства оборони України з позовом до Концерну "ВІЙСЬКТОРГСЕРВІС", Новомосковської філії Концерну "ВІЙСЬКТОРГСЕРВІС" та Товариства з обмеженою відповідальністю "ШЕРІ ЛТД", в якому просив:

- визнати недійсним договір про надання послуг зберігання товарно-матеріальних цінностей та додаткових послуг №01/2017/15 від 25.12.2016, який укладений між Концерном "ВІЙСЬКТОРГСЕРВІС" в особі начальника Новомосковської філії Концерну "ВІЙСЬКТОРГСЕРВІС" та Товариством з обмеженою відповідальністю "ШЕРІ ЛТД";

- зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю "ШЕРІ ЛТД" повернути за актом прийому-передачі державі - Міністерству оборони України приміщення будівлі магазину військового містечка №3 площею 132 кв.м, розташованого за адресою: Дніпропетровська область, Новомосковський район, смт. Черкаське, вул. Лісна, 5.

Позовні вимоги обгрунтовував тим, що проведеною прокурорською перевіркою встановлено те, що діяльність із надання послуг зберігання за оспорюваним договором не надавалась, тоді як ТОВ "ШЕРІ ЛТД" фактично використовувалось приміщення, в якому воно здійснювало господарську діяльність. Відтак, позивач зазначив про те, що спірний договір є удаваним правочином, укладений для приховання іншого правочину, який вчинений між сторонами, а саме: договору оренди нерухомого державного майна без дотримання визначених законодавством необхідних умов.

Ухвалою суду від 02.06.2017р. порушено провадження у справі та прийнято позовну заяву до розгляду.

Ухвалою суду від 08.08.2017р. залучено до участі у справі в якості відповідача 1 - Концерн "ВІЙСЬКТОРГСЕРВІС" в особі Новомосковської філії Концерну "ВІЙСЬКТОРГСЕРВІС", виключено Новомосковську філію Концерну "ВІЙСЬКТОРГСЕРВІС" зі складу відповідача 2 виключено Товариство з обмеженою відповідальністю "ШЕРІ ЛТД" зі складу відповідача 3, та залучено Товариство з обмеженою відповідальністю "ШЕРІ ЛТД" до участі у справі в якості відповідача 2.

Відповідач 1 - Концерн "ВІЙСЬКТОРГСЕРВІС" в особі Новомосковської філії Концерну "ВІЙСЬКТОРГСЕРВІС" позов не визнавав, вважав вимоги прокурора такими, що не підлягають задоволенню з огляду недоведеності обставин, якими обгрунтовуються заявлені позовні вимоги, посилаючись на ст.ст.33, 34 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідач 2 - Товариство з обмеженою відповідальністю "ШЕРІ ЛТД" позов не визнавало, оскільки вважало, що прокурором не доведено, що договір про надання послуг зберігання товарно-матеріальних цінностей та додаткових послуг №01/2017/15 від 25.12.2016р. є удаваним правочином.

Ухвалою суду від 14.08.2017р. у справі призначено судову експертизу, проведення якої доручено Дніпропетровському науково-дослідному інституту судових експертиз. Провадження у даній справі було зупинено до повернення її з висновком експерта до Господарського суду Дніпропетровської області.

Ухвалою суду від 11.12.2017р. поновлено провадження у справі з 04.01.2018р. та призначено її до розгляду в засіданні на 04.01.2018р., оскільки 07.12.2017р. від Дніпропетровського науково-дослідного інституту судових експертиз надійшов лист за №4560-17 від 07.12.2017р. щодо залишення ухвали суду без виконання за відсутності оплати вартості експертизи.

Згідно п.1 Прикінцевих положень Закону України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" (Відомості Верховної ради, 2017р., №48, ст.436) цей закон набирає чинності з дня початку роботи Верховного Суду, визначеного рішенням його Пленуму відповідно до Закону України "Про судоустрій і статус суддів" (Відомості Верховної Ради України, 2016р., №31, ст.545), опублікованим у газеті "Голос України".

Відповідно до п.1 постанови Пленуму Верховного Суду від 30.11.2017р. №2 "Про визначення дня початку роботи Верховного Суду" з 15.12.2017 починає роботу Верховний Суд.

Як зазначено у п.9 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про судоустрій та статус суддів" (у редакції Закону України від 03.10.2017р. №2147-VIII) справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких порушено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Ухвалою суду від 02.01.2018р. вирішено здійснювати розгляд справи у порядку загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 22.01.2018р.

Ухвалою суду від 22.01.2018р. замінено відповідача 1 - Концерн "ВІЙСЬКТОРГСЕРВІС" в особі Новомосковської філії Концерну "ВІЙСЬКТОРГСЕРВІС" на Концерн "ВІЙСЬКТОРГСЕРВІС" в особі Східної філії Концерну "ВІЙСЬКТОРГСЕРВІС", а також відкладено підготовче засідання на 15.02.2018р.

15.02.2018р. прокурор подав до суду заяву про зменшення розміру позовних вимог, в якій просить визнати недійсним договір про надання послуг зберігання товарно-матеріальних цінностей та додаткових послуг №01/2017/15 від 25.12.2016, який укладений між Концерном "ВІЙСЬКТОРГСЕРВІС" в особі начальника Новомосковської філії Концерну "ВІЙСЬКТОРГСЕРВІС" та Товариством з обмеженою відповідальністю "ШЕРІ ЛТД".

Ухвалою суду від 15.02.2018р. закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті в засіданні на 22.02.2018р.

22.02.2018р. у судовому засіданні проголошені вступна та резолютивна частини рішення відповідно до ст.240 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення прокурора та представників сторін, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Однією з підстав виникнення цивільних прав і обов'язків є договори та інші правочини.

Згідно ст.6, ч.1 ст.627, ч.1 ст.628 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст.936 Цивільного кодексу України за договором зберігання одна сторона (зберігач) зобов'язується зберігати річ, яка передана їй другою стороною (поклажодавцем), і повернути її поклажодавцеві у схоронності.

Частиною 1 статті 283 Господарського кодексу України визначено, що за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Статтею 204 Цивільного кодексу України встановлено загально правило, за яким правомірність правочину презюмується.

Згідно ст.ст.4, 10 та 203 Цивільного кодексу України зміст правочину не може суперечити Конституції та законам України, міжнародним договорам, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, актам Президента України, постановам Кабінету Міністрів України, актам інших органів державної влади України, а також моральним засадам суспільства. До того ж, особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності, волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі, правочин має вчинятися у формі, встановленій законом, правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Правочин може бути визнаний недійсним лише з підстав, визначених законом.

Загальні підстави і наслідки недійсності правочинів (господарських договорів) встановлені ст.ст.215, 216 Цивільного кодексу України, ст.ст.207, 208 Господарського кодексу України.

Як роз'яснено у п.2.1. постанови пленуму Вищого господарського суду України від 2905.2013р. №13, вирішуючи спори про визнання правочинів (господарських договорів) недійсними, господарський суд повинен встановити наявність фактичних обставин, з якими закон пов'язує визнання таких правочинів (господарських договорів) недійсними на момент їх вчинення (укладення) і настання відповідних наслідків, та в разі задоволення позовних вимог зазначати в судовому рішенні, в чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та яким нормам законодавства не відповідає оспорюваний правочин.

У відповідності до правової позиції, викладеної у п.25 постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.2009р. №9, за удаваним правочином сторони умисно оформляють один правочин, але між ними насправді встановлюються інші правовідносини. На відміну від фіктивного правочину, за удаваним правочином права та обов'язки сторін виникають, але не ті, що випливають зі змісту правочину. Встановивши під час розгляду справи, що правочин вчинено з метою приховати інший правочин, суд на підставі статті 235 ЦК має визнати, що сторонами вчинено саме цей правочин, та вирішити спір із застосуванням норм, що регулюють цей правочин. Якщо правочин, який насправді вчинено, суперечить закону, суд ухвалює рішення про встановлення його нікчемності або про визнання його недійсним.

25.12.2016р. між Новомосковською філією Концерну "Військоторгсервіс" (зберігач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Шері ЛТД" (поклажодавець) укладено договір про надання послуг зберігання товарно-матеріальних цінностей та додаткових послуг №01/2017/15.

Предметом договору, відповідно до п.1.1., є надання зберігачем послуг по зберіганню, а також прийому, розвантаженню, обліку, відвантаженню товарно-матеріальних цінностей, що належать поклажодавцю.

Відповідно до п.п.2.1.6. договору зберігач зобов'язаний надавати послуги по зберіганню відповідно до заявлених поклажодавцем і узгоджених зі зберігачем складських площ (з урахуванням технологічних і пожежних проходів) із розрахунку максимального використання площі.

За п.3.1. договору послуги, зазначені в п.1.1. договору, поклажодавець зобов"язується оплатити зберігачу в строки та на умовах, передбачених договором, за вартістю, визначеною у Додатку №1.

Додатком №1 до договору передбачено зберігання ТМЦ в приміщенні за адресою: 51270, Дніпропетровська область, Новомосковський район, смт. Черкаське, вул. Лісна, 5, за 1 палето - місце в місяць, вартість послуг з ПДВ 40,00грн.

Зазначений договір набуває чинності з 01.01.2017р. і діє до 31.12.2017р. включно (п.5.1. договору).

За заявкою ТОВ "Шері ЛТД" від 25.12.2016р. останнє просило начальника Новомосоковської філії Концерну "Військоторгсервіс" відповідно до договору про надання послуг зберігання товарно-матеріальних цінностей та додаткових послуг від 25.12.2016р. №01/2017/19 розмістити товарно-матеріальні цінності у кількості 132 кв.м у приміщенні за адресою: Дніпропетровська область, Новомосковський район, смт. Черкаське, вул. Лісна, 5.

07.03.2017р. прокурорською перевіркою встановлено, що діяльність із надання послуг зберігання, що є предметом вказаного договору зберігання, з боку Новомосковської філії Концерну "Військоторгсервіс" не здійснювалось, у свою чергу, ТОВ "Шері ЛТД" фактично користувалось приміщенням, в якому зберігалось його майно, мало вільний доступ до нього, а також здійснювало у приміщеннях господарську діяльність.

У протоколі огляду місця події зафіксований факт використання ТОВ "Шері ЛТД" приміщень площею 132 кв.м, частини будівлі магазину відповідно до генерального плану, розташованого за адресою: Дніпропетровська область, Новомосковський район, смт. Черкаське, вул. Лісна, 5, яке перебуває на балансі Новомосковської філії Концерну "Військторгсервіс", з метою здійснення господарської діяльності.

Під час огляду встановлено, що за адресою: вул. Лісна, 5 у смт. Черкаському Новомосковського району Дніпропетровської області знаходиться одноповерхова нежитлова будівля, яка включає у себе приміщення магазину.

ТОВ "Шері ЛТД" за вказаною адресою займає одноповерхове приміщення з окремим входом загальною площею 132 кв.м, обладнане під торговельну площадку (продуктовий магазин), в якій знаходяться продукти харчування, крім того, на стіні обладнаний "Куточок споживача", в якому містяться відомості про діяльність ТОВ "Шері ЛТД", що підтверджується фототаблицями, які є додатками до зазначеного протоколу від 07.03.2017р. Викладене свідчить про здійснення ТОВ "Шері ЛТД" господарської діяльності у вигляді торгівлі.

Отже при укладенні договору про надання послуг зберігання товарно-матеріальних цінностей та додаткових послуг №01/2017/15 від 25.12.2016р. реальне волевиявлення Концерну "ВІЙСЬКТОРГСЕРВІС" було спрямоване на виникнення у ТОВ "Шері ЛТД" строкового оплатного права володіння та користування нежитловим приміщенням площею 132 кв.м, розташованого за адресою: Дніпропетровська область, Новомосковський район, смт. Черкаське, вул. Лісна, 5.

Згідно ст.235 Цивільного кодексу України удаваним є правочин, який вчинено сторонами для приховання іншого правочину, який вони насправді вчинили. Якщо буде встановлено, що правочин був вчинений сторонами для приховання іншого правочину, який вони насправді вчинили, відносини сторін регулюються правилами щодо правочину, який сторони насправді вчинили.

Аналізуючи матеріали справи та враховуючи невідповідність оспорюваного договору вимогам ст.ст.5, 9, 10, 11, 19 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", суд вважає за необхідне позов задовольнити.

Крім того, суд вважає за необхідне задовольнити клопотання Військової прокуратури Дніпропетровського гарнізону про повернення Військовій прокуратурі Південного регіону України з Державного бюджету України суми судового збору у розмірі 1 600,00грн. у зв"язку зі зменшенням розміру позовних вимог.

Керуючись ст.ст.73-74, 76-79, 86, 123, 129, 232-233, 237-238, 240 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Визнати недійсним договір про надання послуг зберігання товарно-матеріальних цінностей та додаткових послуг №01/2017/15 від 25.12.2016, який укладений між Концерном "ВІЙСЬКТОРГСЕРВІС" в особі начальника Новомосковської філії Концерну "ВІЙСЬКТОРГСЕРВІС" та Товариством з обмеженою відповідальністю "ШЕРІ ЛТД".

Стягнути з Концерну "ВІЙСЬКТОРГСЕРВІС" (03151, м. Київ, вул. Молодогвардійська, 28А, ідентифікаційний код в ЄДРПОУ 33689922) в особі Східної філії Концерну "ВІЙСЬКТОРГСЕРВІС" (61034, м. Харків, Жовтневий район, вул. Переможців, 6-А, ідентифікаційний код в ЄДРПОУ ВП: 38746882) на користь Військової прокуратури Південного регіону України (65012, м. Одеса, вул. Пироговська, 11, ідентифікаційний код в ЄДРПОУ 38296363, р/р 35216073082762, ДКСУ, м. Київ, МФО 820172) 800,00грн. (вісімсот) судового збору.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ШЕРІ ЛТД" (51272, АДРЕСА_1, ідентифікаційний код в ЄДРПОУ 19436786) на користь Військової прокуратури Південного регіону України (65012, м. Одеса, вул. Пироговська, 11, ідентифікаційний код в ЄДРПОУ 38296363, р/р 35216073082762, ДКСУ, м. Київ, МФО 820172) 800,00грн. (вісімсот) судового збору.

Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Повернути Військовій прокуратурі Південного регіону України з Державного бюджету України суму судового збору у розмірі 1 600,00грн., про що винести ухвалу.

Рішення суду набирає законної сили у відповідності до ст.241 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення суду може бути оскаржено в порядку та у строки, передбачені ст.256, п.п.17.5 п.17 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено 05.03.2018р.

Суддя ОСОБА_4