ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
26 лютого 2018 року Чернігів Справа № 825/2035/17
Чернігівський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Зайця О.В.,
за участю секретаря Федорок К.М.,
представників позивача ОСОБА_1, ОСОБА_2,
представників відповідача ОСОБА_3, ОСОБА_4,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю ОСОБА_5 Констракшин до Головного управління Державної фіскальної служби України у Чернігівській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення ,
У С Т А Н О В И В:
Товариство з обмеженою відповідальністю ОСОБА_5 Констракшин звернулось до суду з позовом про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення ГУ ДФС у Чернігівській області від 17.11.2017 № 00003811400.
Свої вимоги мотивує тим, що позивачем дотримано всіх вимог податкового законодавства при здійсненні фінансово-господарських відносин з ТОВ Технобуд-Поліс за грудень 2016 року, що підтверджується відповідними документами. Також зазначає, що усі первинні документи, що складались ТОВ ОСОБА_5 Констракшн , повністю відповідають вимогам Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність , усі операції позивача з ТОВ Технобуд-Поліс здійснювались в межах господарської діяльності, є реальними та відповідають дійсному економічному змісту.
Крім того, зазначає, що у випадку можливого недотримання контрагентом податкової дисципліни правові наслідки настають саме для нього, та це не може негативно впливати на податковий облік інших осіб (зокрема його контрагентів) за відсутності причетності останніх до таких правопорушень та за наявності факту здійснення господарської операції. Юридична відповідальність має індивідуальний характер.
У судовому засіданні представники позивача позовні вимоги підтримали у повному обсязі.
Представники відповідача позовні вимоги не визнали, просили у їх задоволенні відмовити, пояснили, що під час проведеної перевірки було встановлено відсутність реальної господарської операції між ТОВ ОСОБА_5 Констракшин та Технобуд-Поліс . Зазаначає, що в сукупності факти та обставини, а саме: відсутність працівників у ТОВ Технобуд-Поліс , відсутність інформації щодо залучення ТОВ Технобуд-Поліс сторонніх організацій для здійснення робіт, свідчать про те, що TOB ОСОБА_5 Констракшин діяло виключно з метою мінімізації податкових зобов'язань по податку на додану вартість. Також, в Управлінні Головного управління Національної поліції в Чернігівській області наявні матеріали кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 32017270000000006 за фактом створення невстановленими особами ТОВ Технобуд-поліс та інших підприємств з метою прикриття незаконної діяльності та за фактом розкрадання в 2015 - 2016 роках службовими особами ТОВ Будспец (код ЄДРПОУ 39488116) бюджетних коштів в особливо великих розмірах, які були виділені на виконання будівельних робіт за державним замовленнями, внаслідок відображення фінансово-господарських операцій з ТОВ Технобуд-Поліс та іншими підприємствами, які мають ознаки фіктивності, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 191, ч. 5 ст. 191, ч. 1 ст. 205 КК України.
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.
Встановлено, що на підставі наказу № 1572 від 12.10.2017 працівниками ГУ ДФС у Чернігівській області проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ ОСОБА_5 Констракшн , щодо правомірності формування даткової звітності з податку на додану вартість за період з 01.12.2016 по 31.12.2016 тривалістю 5 робочих днів з 17 жовтня 2017 року.
За результатами перевірки складено акт від 30.10.2017 № 596/14/39253404 (а.с. 12-29).
За період 01.12.2016 по 31.12.2016 позивачем задекларовано податкового кредиту по податку на додану вартість у сумі 163717 грн., проте перевіркою встановлено його завищення на загальну суму 100970,00 грн.
На підставі акту перевірки ГУ ДФС у Чернігівській області було винесено податкове повідомлення-рішення № НОМЕР_1 від 17.11.2017, яким ТОВ ОСОБА_5 Констракшн збільшено грошове зобов'язання з податку на додану вартість на суму 126213,00 грн.
03.10.2016 між ТОВ ОСОБА_5 Констракшн (Підрядник) та ТОВ Технобуд-Поліс (Субпідрядник) укладено договір субпідряду № 03.10.16-1 (а.с. 31-32) на виконання робіт по ремонту приміщень аптек за адресою: м. Одеса, вул. Добровольського, 147/1, вул. Ріхтера, 148, вул. Степова, 52 на загальну суму 132300,00 грн., в т.ч. ПДВ 22050,00 грн.
На підтвердження виконання робіт за договором складено: акт виконаних робіт від 06.12.2016 на суму 69652,80 грн., в т.ч. ПДВ 11593,80 грн. (а.с. 35-36); акт виконаних робіт від 06.12.2016 на суму 60540,00 грн., в т.ч. ПДВ 10090,00 грн. (а.с. 39-40); акт виконаних робіт від 06.12.2016 на суму 2197,20 грн., в т.ч. ПДВ 366,20 грн. (а.с. 42).
ТОВ ОСОБА_5 Констракшн провів розрахунки за договором, сплативши на користь ТОВ Технобуд-Поліс 132300,00 грн., в т.ч. ПДВ 22050,00 грн., згідно з платіжного доручення № 501 від 08.12.2016 (а.с. 57).
На виконання умов вказаного договору ТОВ ОСОБА_5 Констракшн отримано від ТОВ Технобуд-Поліс податкову накладну № 27 від 06.12.2016, загальна сума 132300,00 грн., сума ПДВ 22050,00 грн (а.с. 60).
03.10.2016 між ТОВ ОСОБА_5 Констракшн (Підрядник) та ТОВ Технобуд-Поліс (Субпідрядник) було укладено договір субпідряду № 16.10.03-1 (а.с. 43-44) на виконання робіт по ремонту приміщення бутиків за адресою: м. Львів, вул. Шпитальна, 1, ТЦ Магнус , м. Чернігів, вул. 77 Гвірдійської дивізії, 1-а, ТРЦ Голівуд , м. Черкаси, бул. Шевченка, 1 ТЦ Дім торгівлі на загальну суму 222320,00 грн., в т.ч. ПДВ 37053,33 грн.
На підтвердження виконання робіт за договором складено: акт № 1 від 30.12.2016 на суму 90190,58 грн., в т.ч. ПДВ 15031,76 грн. (а.с. 46); акт № 2 від 30.12.2016 на суму 19832,70 грн., в т.ч. ПДВ 3305,45 грн. (а.с. 48); акт № 3 від 30.12.2016 на суму 112296,72 грн., в т.ч. ПДВ 18716,12 грн. (а.с. 51-52).
ТОВ ОСОБА_5 Констракшн провів розрахунки за договором, сплативши на користь Технобуд-Поліс 222320,00 грн., в т.ч. ПДВ 37053,3300 грн., згідно з платіжного доручення № 526 від 06.01.2017 (а.с. 58).
На виконання умов вказаного договору ТОВ ОСОБА_5 Констракшн отримано від ТОВ Технобуд-Поліс податкову накладну № 917 від 30.12.2016, загальна сума 222320,00 грн., сума ПДВ 37053,33 грн. (а.с. 61).
24.10.2016 між ТОВ ОСОБА_5 Констракшн (Підрядник) та ТОВ Технобуд-Поліс (Субпідрядник) укладено договір субпідряду № 16.10.24-1 (а.с. 53-54) на виконання робіт по ремонту приміщення аптек за адресою: м. Київ, вул. Амосова, 12, на загальну суму 251200,00 грн., в т.ч. ПДВ 41866,67 грн. На підтвердження виконання робіт за договором складено акт від 30.12.2016 на суму251200,00 грн., в т.ч. ПДВ 41866,67 грн. (а.с. 56).
ТОВ ОСОБА_5 Констракшн провів розрахунки за договором, сплативши на користь Технобуд-Поліс 251200 грн. в т.ч. ПДВ 41866,67 грн., згідно з платіжного доручення № 527 від 06.01.2017 (а.с. 59).
На виконання умов вказаного договору ТОВ ОСОБА_5 Констракшн отримано від ТОВ Технобуд-Поліс податкову накладну № 918 від 30.12.2016, загальна сума 251200,00 грн., сума ПДВ 41866,67 грн. (а.с. 62).
Згідно з пунктом 44.1 статті 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.
Відповідно до пп. 138.2. ст. 138 Податкового кодексу України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.
Згідно з положень п.п. 139.1.9. п 139.1. ст. 139 Податкового кодексу України не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.
Відповідно до ст. 185 Податкового кодексу України об'єктом оподаткування є операції платників податку з: а) постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/ орендарю; б) постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу; в) ввезення товарів (супутніх послуг) на митну територію України в митному режимі імпорту або реімпорту (далі - імпорт); г) вивезення товарів (супутніх послуг) у митному режимі експорту або реекспорту (далі - експорт); ґ) з метою оподаткування цим податком до експорту також прирівнюється постачання товарів (супутніх послуг), які перебувають у вільному обігу на території України, до митного режиму магазину безмитної торгівлі, митного складу або спеціальної митної зони, створених згідно з положеннями глав 35 - 37 Митного кодексу України; д) з метою оподаткування цим податком до імпорту також прирівнюється постачання товарів (супутніх послуг) з-під митного режиму магазину безмитної торгівлі, митного складу або спеціальної митної зони, створених згідно з положеннями глав 35 - 37 Митного кодексу України, для їх подальшого вільного обігу на території України; е) постачання послуг з міжнародних перевезень пасажирів і багажу та вантажів залізничним, автомобільним, морським і річковим та авіаційним транспортом.
Відповідно до п. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.
Пунктом 198.3 статті 198 Податкового кодексу України встановлено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.
Згідно з п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу. У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу. У разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати виписки податкової накладної.
Відповідно до п. 201.4 ст. 201 Податкового кодексу України податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Оригінал податкової накладної видається покупцю, копія залишається у продавця товарів/послуг.
Відповідно до положень ст.1 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.
У відповідності до ч.1 ст. 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факт здійснення господарської операції. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.
Згідно з ч. 2 ст. 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
Отже, законодавцем визначено підставу виникнення права у платника податку на отримання податкового кредиту, пов'язану з отриманням таким платником податку податкової накладної, оформленої належним чином із зазначенням усіх обов'язкових реквізитів, визначених Податковим кодексом України та видану суб'єктом підприємницької діяльності, зареєстрованим платником податку на додану вартість.
Документи та інші дані, що спростовують реальність здійснення господарської операції, яка відображена в податковому обліку, повинні оцінюватися з урахуванням специфіки кожної господарської операції - умов перевезення, зберігання товарів, змісту послуг, що надаються тощо. При цьому сама собою наявність або відсутність окремих документів, а так само помилки у їх оформленні не є підставою для висновків про відсутність господарської операції, якщо з інших даних вбачається, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов'язаннях платника податків у звязку з його господарською діяльністю мали місце.
Щодо посилань відповідача на те, що позивач повинен діяти з розумною обережністю за взаємовідносинами зі спірним постачальником послуг, адже за звичаями ділового обороту при здійсненні такого вибору суб'єктами господарювання оцінюються не лише умови угоди та їх комерційна привабливість, але і ділова репутація, платоспроможність контрагента, ризики невиконання зобов'язань та надання гарантій їх виконання, наявність у контрагента необхідних ресурсів (виробничих потужностей, технологічного обладнання, кваліфікованого персоналу) та відповідного досвіду, суд зазначає наступне.
13.07.2016 Державною архітектурно-будівельною інспекцією України видано Товариству з обмеженою відповідальністю Технобуд-Поліс ліцензію № 25-Л на право здійснення господарської діяльності з будівництва об'єктів IV і V категорії складності (за переліком видів робіт згідно з додатком).
Для отримання ліцензії позивачу необхідно було виконати вимоги Ліцензійних умов, затверджених постановою КМУ від 30.03.2016 № 256.
Згідно з п. 1 ці Ліцензійні умови встановлюють вичерпний перелік організаційних, кадрових, технологічних і спеціальних вимог до провадження господарської діяльності з будівництва об'єктів IV і V категорії складності, що обов'язкові для виконання ліцензіатом, а також вичерпний перелік документів, що додаються до заяви про отримання ліцензії.
Організаційними вимогами є: 1) наявність затвердженої організаційної структури суб'єкта господарювання відповідно до переліку робіт; в організаційній структурі суб'єкта господарювання підрозділів та/або спеціалістів, які забезпечують виконання адміністративно-керівних, виробничо-технічних, планово-договірних, виробничих, юридичних функцій та функцій з контролю якості, промислової безпеки та охорони праці, ведення та збереження національних стандартів, будівельних норм та нормативноіправових актів у сфері містобудівної діяльності та виконавчої документації; затверджених положень про відповідні структурні підрозділи та посадових інструкцій працівників згідно з розподілом обов'язків, повноважень та відповідальності осіб, штатного розпису; укладених трудових договорів з усіма найманими працівниками; національних стандартів, будівельних норм та нормативно-правових актів у сфері містобудівної діяльності; власних або орендованих виробничих приміщень, засобів виробництва; документа, який підтверджує впровадження системи управління якістю продукції суб'єкта господарювання; 3) укомплектованість суб'єкта господарювання керівниками, професіоналами, фахівцями і робітниками необхідних професій та кваліфікацій відповідно до організаційної структури суб'єкта господарювання, положень Національного класифікатора України ДК 003:2010 Класифікатор професій та вимог Довідника кваліфікаційних характеристик професій працівників.
До заяви мають бути подані такі підтвердні документи: відомості про виробничо-технічну базу, склад працівників за професійним та кваліфікаційним рівнем, технологію виробництва, інформаційно-правове забезпечення, наявну систему контролю якості виконання робіт, виконані заявником будівельно- монтажні роботи згідно з додатком 2.
Так, ТОВ Технобуд-Поліс було надано ТОВ ОСОБА_5 Констракшин ліцензію на здійснення господарської діяльності з будівництва об'єктів, виданої державним органом, та інші документи, на підставі яких позивач пересвідчився у наявності у контрагента необхідних ресурсів (виробничих потужностей, технологічного обладнання, кваліфікованого персоналу) та відповідного досвіду.
Щодо посилань відповідача на відсутність у ТОВ Технобуд-Поліс найманих працівників, а нарахування та виплата заробітної плати здійснювалось лише директору підприємства, суд зазначає, що дані факти не можуть підтверджувати не здійснення ТОВ Технобуд-Поліс робіт за договорами укладеними з ТОВ ОСОБА_5 Констракшин .
Стосовно посилань ГУ ДФС у Чернігівській області на наявні матеріали кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 32017270000000006 за фактом створення невстановленими особами ТОВ Технобуд-поліс та інших підприємств з метою прикриття незаконної діяльності та за фактом розкрадання в 2015 - 2016 роках службовими особами ТОВ Будспец (код ЄДРПОУ 39488116) бюджетних коштів в особливо великих розмірах, як на обставини, що підтверджують фіктивність операцій з контрагентом, то суд вважає їх необґрунтованими, оскільки відкрите кримінальне провадження не може слугувати належним підтвердженням фактів порушень ТОВ ОСОБА_5 Констракшин вимог податкового законодавства.
Суд також вважає, за необхідне застосувати рішення Європейського суду з прав людини від 22.01.2009 у справі БУЛВЕС АД проти Болгарії (заява № 3991/03) яке говорить про те, що коли національна влада за відсутності будь-яких вказівок на пряму участь фізичної або юридичної особи у зловживаннях, пов'язаних зі сплатою ПДВ, що нараховується при низці операцій з поставок, або будь-яких вказівок на обізнаність про таке порушення, все-таки карає одержувача оподатковуваної ПДВ поставки, який повністю виконав свої зобов'язання, за дії чи бездіяльність постачальника, який знаходився поза контролем одержувача і по відношенню до якого не було засобів відстеження і забезпечення його старанності, то влада виходить за розумні межі і порушує справедливий баланс, який повинен підтримуватися між вимогами загальних інтересів і вимогами захисту права власності.
При цьому, суд вважає за потрібне наголосити на необхідності дотримуватися позиції, вказаної у рішенні Європейського суду з прав людини, яку він висловив у пункті 53 рішення у справі Федорченко та Лозенко проти України , відповідно до якої суд при оцінці доказів керується критерієм доведення поза розумними сумнівом . Так, наведені Головним управлінням аргументи не є достатньо вагомими, чіткими та узгодженими доказами, що спростовують реальність господарських операцій між позивачем та контрагентом, факт чого підтверджується належними та допустимими доказами в розумінні положень статті 70 Кодексу адміністративного судочинства України.
Відповідно до ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Частиною 2 ст. 73 КАС України передбачено, що предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Вимогами ст. 76 КАС України передбачено, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Згідно вимог ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Частиною 2 ст. 77 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Відповідачем як суб'єктом владних повноважень покладений на нього обов'язок доказування правомірності прийняття оскаржуваних рішень не виконано.
Враховуючи встановлені у справі обставини та наявні у ній матеріали, суд приходить до висновку про доведення позивачем дотримання ним законодавчих вимог щодо документального підтвердження сум витрат, які були віднесені до складу витрат/податкового кредиту за перевіряємий період, а відтак наявність підстав для скасування оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.
Частиною 1 ст. 139 КАС України визначено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Керуючись статтями 139, 241, 243, 244-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
В И Р І Ш И В:
Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "ОСОБА_5 Констракшин", - задовольнити повністю.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення ГУ ДФС у Чернігівській області від 17.11.2017 № 00003811400.
Стягнути з Головного управління Державної фіскальної служби України у Чернігівській області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ОСОБА_5 Констракшин" понесені судові витрати у розмірі 1893 (одна тисяча вісімсот дев'яносто три) грн. 20 коп.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Київського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.
Повний текст рішення виготовлено 07 березня 2018 року.
Суддя О.В. Заяць
Суд | Чернігівський окружний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 26.02.2018 |
Оприлюднено | 13.03.2018 |
Номер документу | 72618677 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Чернігівський окружний адміністративний суд
Заяць О.В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні