Постанова

від 23.05.2018 по справі 825/2035/17

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 825/2035/17 Суддя (судді) першої інстанції: Заяць О.В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 травня 2018 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду в складі:

головуючого судді Петрика І.Й.

суддів Собківа Я.М., Твердохліб В.А.

при секретарі Кузьміній Ю.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у Чернігівської області

на рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 26 лютого 2018 р.

у справі № 825/2035/17

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю ``Нью Тех Констракшн``

до відповідача Головного управління Державної фіскальної служби у Чернігівської області

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення -рішення,-

в с т а н о в и в:

Позивач звернувся до суду з позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у Чернігівської області в якому просив:

-податкове повідомлення-рішення ГУ ДФС у Чернігівській області від 17.11.2017 р. № 00003811400, яким Товариству з обмеженою відповідальністю ``Нью Тех Констракшн`` було збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість-100970, 00 грн., штрафних санкцій-25243,00 грн., всього: 126213, 00 грн., визнати протиправним і скасувати.

Свої вимоги мотивує тим, що позивачем дотримано всіх вимог податкового законодавства при здійсненні фінансово-господарських відносин з ТОВ Технобуд-Поліс за грудень 2016 року, що підтверджується відповідними документами. Також зазначає, що усі первинні документи, що складались ТОВ Тью Тех Констракшн , повністю відповідають вимогам Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність , усі операції позивача з ТОВ Технобуд-Поліс здійснювались в межах господарської діяльності, є реальними та відповідають дійсному економічному змісту.

Рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 26 лютого 2018 року адміністративний позов задоволено.

Не погоджуючись із даним рішенням суду, відповідач подав апеляційну скаргу в якій зазначає, що оскаржуване рішення прийняте з порушення норм матеріального права у зв'язку з наведеним просить скасувати рішення першої інстанції і ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позову.

Заслухавши суддю-доповідача, доводи сторін, розглянувши матеріали справи та апеляційну скаргу Позивача, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що між ТОВ Тью Тех Констракшн (Підрядник) та ТОВ Технобуд-Поліс (Субпідрядник) 03 жовтня 2016 р. укладено договір субпідряду № 03.10.16-1 (а.с. 31-32) на виконання робіт по ремонту приміщень аптек за адресою: м. Одеса, вул. Добровольського, 147/1, вул. Ріхтера, 148, вул. Степова, 52 на загальну суму 132300,00 грн., в т.ч. ПДВ 22050,00 грн.

На підтвердження виконання робіт за договором складено: акт виконаних робіт від 06.12.2016 р. на суму 69652,80 грн., в т.ч. ПДВ 11593,80 грн. (а.с. 35-36); акт виконаних робіт від 06.12.2016 р. на суму 60540,00 грн., в т.ч. ПДВ 10090,00 грн. (а.с. 39-40); акт виконаних робіт від 06.12.2016 р. на суму 2197,20 грн., в т.ч. ПДВ 366,20 грн. (а.с. 42).

ТОВ Нью Тех Констракшн провів розрахунки за договором, сплативши на користь ТОВ Технобуд-Поліс 132300,00 грн., в т.ч. ПДВ 22050,00 грн., згідно з платіжного доручення № 501 від 08.12.2016 р. (а.с. 57).

Так, на виконання умов вказаного договору ТОВ Нью Тех Констракшн отримано від ТОВ Технобуд-Поліс податкову накладну № 27 від 06.12.2016 р., загальна сума 132300,00 грн., сума ПДВ 22050,00 грн (а.с. 60).

Разом, з тим, між ТОВ Нью Тех Констракшн (Підрядник) та ТОВ Технобуд-Поліс (Субпідрядник) було укладено договір субпідряду 03.10.2016 р. № 16.10.03-1 (а.с. 43-44) на виконання робіт по ремонту приміщення бутиків за адресою: м. Львів, вул. Шпитальна, 1, ТЦ Магнус , м. Чернігів, вул. 77 Гвірдійської дивізії, 1-а, ТРЦ Голівуд , м. Черкаси, бул. Шевченка, 1 ТЦ Дім торгівлі на загальну суму 222320,00 грн., в т.ч. ПДВ 37053,33 грн.

На підтвердження виконання робіт за договором складено: акт № 1 від 30.12.2016 р. на суму 90190,58 грн., в т.ч. ПДВ 15031,76 грн. (а.с. 46); акт № 2 від 30.12.2016 на суму 19832,70 грн., в т.ч. ПДВ 3305,45 грн. (а.с. 48); акт № 3 від 30.12.2016 на суму 112296,72 грн., в т.ч. ПДВ 18716,12 грн. (а.с. 51-52).

Так, ТОВ Нью Тех Констракшн провів розрахунки за договором, сплативши на користь Технобуд-Поліс 222320,00 грн., в т.ч. ПДВ 37053,3300 грн., згідно з платіжного доручення № 526 від 06.01.2017 р. (а.с. 58).

На виконання умов вказаного договору ТОВ Нью Тех Констракшн отримано від ТОВ Технобуд-Поліс податкову накладну № 917 від 30.12.2016 р., загальна сума 222320,00 грн., сума ПДВ 37053,33 грн. (а.с. 61).

Крім того, між ТОВ Нью Тех Констракшн (Підрядник) та ТОВ Технобуд-Поліс (Субпідрядник) укладено договір субпідряду 24.10.2016 р. № 16.10.24-1 (а.с. 53-54) на виконання робіт по ремонту приміщення аптек за адресою: м. Київ, вул. Амосова, 12, на загальну суму 251200,00 грн., в т.ч. ПДВ 41866,67 грн. На підтвердження виконання робіт за договором складено акт від 30.12.2016 р. на суму251200,00 грн., в т.ч. ПДВ 41866,67 грн. (а.с. 56).

Так,ТОВ Нью Тех Констракшн провів розрахунки за договором, сплативши на користь Технобуд-Поліс 251200 грн. в т.ч. ПДВ 41866,67 грн., згідно з платіжного доручення № 527 від 06.01.2017 р. (а.с. 59).

На виконання умов вказаного договору ТОВ Нью Тех Констракшн отримано від ТОВ Технобуд-Поліс податкову накладну № 918 від 30.12.2016 р., загальна сума 251200,00 грн., сума ПДВ 41866,67 грн. (а.с. 62).

Разом з тим, згідно наказу № 1572 від 12.10.2017 р. працівниками ГУ ДФС у Чернігівській області проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ Нью Тех Констракшн , щодо правомірності формування даткової звітності з податку на додану вартість за період з 01.12.2016 р. по 31.12.2016 р. тривалістю 5 робочих днів з 17 жовтня 2017 року.

30.10.2017 р. за результатами перевірки складено акт № 596/14/39253404 (а.с. 12-29).

На підставі акту перевірки ГУ ДФС у Чернігівській області було винесено податкове повідомлення-рішення № 0003811400 від 17.11.2017, яким ТОВ Нью Тех Констракшн збільшено грошове зобовязання з податку на додану вартість на суму 126213,00 грн.

Не погоджуючись із діями відповідача, позивач подав відповідний позов до суду.

Надаючи правову оцінку обставинам справи колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до п. 44.1 статті 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Згідно з пп. 138.2. ст. 138 Податкового кодексу України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Відповідно до ст. 185 Податкового кодексу України об'єктом оподаткування є операції платників податку з: а) постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/ орендарю; б) постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу; в) ввезення товарів (супутніх послуг) на митну територію України в митному режимі імпорту або реімпорту (далі - імпорт); г) вивезення товарів (супутніх послуг) у митному режимі експорту або реекспорту (далі - експорт); ґ) з метою оподаткування цим податком до експорту також прирівнюється постачання товарів (супутніх послуг), які перебувають у вільному обігу на території України, до митного режиму магазину безмитної торгівлі, митного складу або спеціальної митної зони, створених згідно з положеннями глав 35 - 37 Митного кодексу України; д) з метою оподаткування цим податком до імпорту також прирівнюється постачання товарів (супутніх послуг) з-під митного режиму магазину безмитної торгівлі, митного складу або спеціальної митної зони, створених згідно з положеннями глав 35 - 37 Митного кодексу України, для їх подальшого вільного обігу на території України; е) постачання послуг з міжнародних перевезень пасажирів і багажу та вантажів залізничним, автомобільним, морським і річковим та авіаційним транспортом.

Відповідно до п. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Пунктом 198.3 статті 198 Податкового кодексу України встановлено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цьогоКодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно з п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу. У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу. У разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати виписки податкової накладної.

Відповідно до п. 201.4 ст. 201 Податкового кодексу України податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Оригінал податкової накладної видається покупцю, копія залишається у продавця товарів/послуг.

Як вбачається із матеріалів справи, згідно звітів про суми нарахованої заробітної плати, поданих ТОВ ``Технобуд-Поліс`` до ДПІ у Шевченківському районі ГУ ДФС у м. Києві за серпень-грудень 2016 року, у підприємства відсутні наймані працівники.

Так, ТОВ ``Технобуд-Поліс`` в податковому розрахунку сум доходу, нараховано (сплачено) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку за III квартал 2016 року, вказано нарахування та виплату доходів з ознакою ``101 `` (заробітна плата лише ОСОБА_5 (директору підприємства).

Разом з тим, ТОВ ``Технобуд-Поліс`` зареєструвало в ЄРПН податкові накладні та складені акти виконаних робіт з датою 30.12.2016 року, щодо одночасного виконання робіт (послуг) в різних регіонах України іншим суб'єктам господарської діяльності (будівельні роботи- у містах Львові, Києві, Чернігові, Черкасах) при відсутності найманих працівників та взаємовідносин з фізичними особами-підприємцями. Тобто в грудні 2016 року будівельно-монтажні роботи у різних регіонах України одночасно міг лише директор ТОВ ``Технобуд-Поліс``.

Отже, обсяг виконаних робіт, зазначених в актах за грудень 2016 року не відповідає фактичній наявності трудових ресурсів контрагента (чисельності працівників).

Разом з тим, в актах виконаних робіт, які складені ТОВ ``Технобуд-Поліс`` та наданіі в ході перевірки відсутні відомості щодо витрат на оплату праці, і податковий розрахунок сум доходу, нараховано (сплачено) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку за IV квартал 2016 року, що свідчив би про нарахування і виплату заробітної плати своїм або найманим працівникам, ТОВ ``Технобуд-Поліс`` не подавав, що свідчить про неможливість підтвердження залучення ТОВ `Технобуд-Поліс`` до виконання відповідних будівельних робіт третіх осіб.

Апелянт зазначає, що в ході проведення перевірки направлений запит до Головного управління Держпраці у Київській області від 25.10.2017 р. № 5831/10/25-01-14-06-10 щодо надання дозволу на виконання робіт і експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устаткування підвищеною небезпеки ТОВ ``Технобуд-Поліс``.

Листом № 11/2/11253 від 31.10.2017 року Головне управління Держпраці у Київській області повідомило, що дозволи на виконання робіт підвищеної небезпеки та на експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки ТОВ ``Технобуд-Поліс`` не видавалися.

Згідно інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав та Реєстру права власності у ТОВ ``Технобуд-Поліс`` рухоме майно відсутнє.

Як вбачається із наведеного відсутність у ТОВ ``Технобуд-Поліс`` матеріальних та трудових ресурсів, необхідних для здійснення господарської діяльності та, зокрема, будівельних операцій.

Також, судом встановлено, що слідчим відділом ГУ СБ України та Київської області зареєстроване кримінальне провадження за № 22016101110000035 за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 205, ч. 5 ст. 191 КК України, згідно матеріалів якого ТОВ ``Технобуд-Поліс`` має ознаки фіктивності та його діяльність направлена на пормування податкової вигоди. Згідно ухвали Печерського районного суду міста Києва від 20 вересня 2017 року, справа № 757/53027/17-к, ТОВ ``Технобуд-Поліс`` віднесено до ряду фіктивних підприємств.

Надання податковому органу належним чином оформлених документів, передбачених законодавством про податки і збори, з метою одержання податкової вигоди є підставою для її одержання, якщо податковий орган не встановив та не довів, що відомості, які містяться в цих документах неповні, недостовірні та (або) суперечливі, є наслідком укладення нікчемних правочинів або коли відомості ґрунтуються на інших документах, недійсність даних в яких установлена судом.

Аналізуючи обставини справи та норми чинного законодавства, колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції щодо задоволення позовних вимог, а тому постанова суду підлягає скасуванню з прийняттям нового рішення.

Згідно з частинами першою та другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Таким чином, колегія суддів вважає, що висновки суду першої інстанції не відповідають встановленим обставинам по справі, допущені судом першої інстанції порушення норм матеріального права призвели до неправильного вирішення справи, а тому оскаржувана постанова підлягає скасуванню з прийняттям нового рішення.

Згідно з п. 4 ч. 1 ст. 317 КАС України, підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Керуючись ст.ст. 243, 244, 250, 308, 315, 317, 329 КАС України, суд

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у Чернігівської області задовольнити.

Рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 26 лютого 2018 року скасувати та постановити нове.

У задоволенні адміністративного позову відмовити.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду в порядку та строки, встановлені ст.ст. 328-331 Кодексу адміністративного судочинства України .

Суддя - доповідач Петрик І.Й.

Судді Собків Я.М.

Твердохліб В.А.

Повний текст постанови виготовлений 29 травня 2018 року