Постанова

від 01.07.2021 по справі 825/2035/17

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 липня 2021 року

м. Київ

справа №825/2035/17

адміністративне провадження №К/9901/53415/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Юрченко В.П.,

суддів: Васильєвої І.А., Пасічник С.С.,

розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Нью Тех Констракшн на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 23.05.2018 (колегія суддів: Петрик І.Й., Собків Я.М., Твердохліб В.А.) у справі № 825/2035/17 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Нью Тех Констракшн до Головного управління Державної фіскальної служби у Чернігівській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення.

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

Товариство з обмеженою відповідальністю Нью Тех Констракшн (далі - ТОВ, Товариство, позивач) звернулось до Чернігівського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у Чернігівській області (далі - ГУ ДФС, податковий орган, податкова, відповідач), про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення ГУ ДФС у Чернігівській області від 17.11.2017 № 00003811400, яким ТОВ Нью Тех Констракшн було збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість в розмірі 100970грн., та застосовано штрафні (фінансові) санкції в розмірі 25243 грн.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що Товариством дотримано всі вимоги податкового законодавства при здійсненні фінансово-господарських відносин з ТОВ Технобуд-Поліс за грудень 2016 року, що підтверджується відповідними документами. Також зазначає, що усі первинні документи, що складались ТОВ Нью Тех Констракшн , повністю відповідають вимогам Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність , усі операції позивача з ТОВ Технобуд-Поліс здійснювались в межах господарської діяльності, є реальними та відповідають дійсному економічному змісту.

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

Судом першої та апеляційної інстанції встановлено, що на підставі наказу № 1572 від 12.10.2017 працівниками ГУ ДФС у Чернігівській області проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ Нью Тех Констракшн щодо правомірності формування податкової звітності з податку на додану вартість за період з 01.12.2016 по 31.12.2016.

За результатами перевірки складено акт від 30.10.2017 № 596/14/39253404, в якому зазначено, що за період 01.12.2016 по 31.12.2016 позивачем задекларовано податковий кредит з податку на додану вартість у сумі 163717 грн., проте перевіркою встановлено його завищення на загальну суму 100970,00 грн.

На підставі акту перевірки ГУ ДФС у Чернігівській області було винесено податкове повідомлення-рішення № 0003811400 від 17.11.2017, яким ТОВ Нью Тех Констракшн збільшено грошове зобов`язання з податку на додану вартість на суму 126213,00 грн. з нарахуванням штрафних санкцій.

За висновками податкового органу, господарські операції, які мали місце між позивачем і ТОВ Технобуд-Поліс (39025090) носили нереальний характер, що обумовлено відсутності в останнього найманих працівників, які могли б одночасно виконати ремонтні роботи по об`єктах, розміщених в трьох різних віддалених один від одного районних центрів: Київ, Львів, Одеса. При цьому, контролюючий орган вказує в акті на те, що контрагент позивача має ознаки фіктивного підприємства, що доводиться ухвалами судів загальної юрисдикції, які постановлені в ході досудового розслідування по різним кримінальних провадженням.

Рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 26.02.2018, адміністративний позов задоволено. Скасовано податкове повідомлення - рішення від 17.11.2017 № 00003811400.

Суд першої інстанції прийшов до висновку, що позивачем доведено дотримання ним законодавчих вимог щодо документального підтвердження сум витрат, які були віднесені до складу витрат/податкового кредиту за перевіряємий період.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, податковим органом подано апеляційну скаргу.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 23.05.2018, апеляційну скаргу задоволено. Скасовано рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 26.02.2018, та прийнято нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовлено.

Суд апеляційної інстанції зазначив, що у ТОВ Технобуд-Поліс відсутні матеріальні та трудові ресурси, необхідні для здійснення господарської діяльності, зокрема будівельних операцій, а відтак доводи податкового органу про порушення позивачем порядку формування податкового кредиту підтверджуються.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

Позивач зазначає, що між ним та ТОВ Технобуд-Поліс було укладено договори по ремонту приміщень аптек, бутиків, та на підтвердження виконаних робіт сторонами складені акти виконаних робіт, податкові та видаткові накладні, а розрахунки проведені в безготівковій формі. При цьому в матеріалах справи наявні проектна документація по виконаним проектам, рекомендаційний лист від замовника із зазначенням міст, список працівників від субпідрядника для оформлення доступу на об`єкт.

Наявність у ТОВ Технобуд-поліс ліцензії на здійснення господарської діяльності з будівництва об`єктів, виданої ДАБІ, підтверджує, що контрагент відповідав вимогам, зазначених у Ліцензійних умовах, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 30.03.2016 № 256 Деякі питання ліцензування будівництва об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів із середніми та значними наслідками , в тому числі щодо укомплектованості ТОВ Технобуд-поліс необхідними працівниками, наявності виробничо-технічної бази, та мав можливість в повному обсязі виконати роботи згідно укладених договорів.

Також, позивач посилається на те, що судом апеляційної інстанції неправильно зроблений висновок щодо неотримання контрагентом позивача дозволу на виконання робіт підвищеної небезпеки, вказаних в актах виконаних робіт (електромонтажні роботи).

З таких підстав, позивач просить постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 23.05.2018 скасувати, та залишити в силі рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 26.02.2018.

Короткий зміст заперечень відповідача

Відповідач, у запереченні на касаційну скаргу, просить залишити її без задоволення, а рішення суду апеляційної інстанції без змін.

Рух справи у суді касаційної інстанції

Ухвалою Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 30.07.2018, відкрито касаційне провадження.

Позиція Верховного Суду

Переглянувши рішення суду апеляційної інстанції в межах доводів касаційної скарги, перевіривши повноту встановлення судовими інстанціями фактичних обставин справи та правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду в межах зазначеного правозастосування дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги з таких підстав.

Відповідно до статті 1 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні (далі - Закон № 996-XIV) господарська операція - це дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства.

Первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію;

Згідно частин першої та другої статті 9 Закону № 996-XIVпідставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблених даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

З аналізу п. 44.1. ст. 44 ПК України (в редакції на момент виникнення спірних правовідносин), вбачається, що для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Відповідно до п. 198.1 статті 198 ПКУкраїни, до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Пункт 198.3 статті 198 ПКУкраїни встановлює, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті.

Згідно пункту 198.6 статті 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Відповідно до п. 201.10 статті 201 ПКУкраїни, при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. Згідно з п. 198.2 статті 198 ПКУ, датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг.

В свою чергу, п. 198.6 статті 198 ПКУкраїни встановлює, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Аналізуючи дані норми, Верховний Суд приходить до висновку, що податковий кредит для цілей визначення об`єкта оподаткування податком на додану вартість має бути фактично сплачений і підтверджений належним чином складеними податковими накладними, а також первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що 03.10.2016 між ТОВ Нью Тех Констракшн (Підрядник) та ТОВ Технобуд-Поліс (Субпідрядник) укладено договір субпідряду № 03.10.16-1 на виконання робіт по ремонту приміщень аптек за адресою: м. Одеса, вул. Добровольського, 147/1, вул. Ріхтера, 148, вул. Степова, 52 на загальну суму 132300 грн., в т.ч. ПДВ 22050,00 грн.

Також, в цей же день між ТОВ Нью Тех Констракшн (Підрядник) та ТОВ Технобуд-Поліс (Субпідрядник) було укладено договір субпідряду № 16.10.03-1 на виконання робіт по ремонту приміщення бутиків за адресою: м. Львів, вул. Шпитальна, 1, ТЦ Магнус , м. Чернігів, вул. 77 Гвірдійської дивізії, 1-а, ТРЦ Голівуд , м. Черкаси, бул. Шевченка, 1 ТЦ Дім торгівлі на загальну суму 222320 грн., в т.ч. ПДВ 37053,33 грн.

24.10.2016 між ТОВ Нью Тех Констракшн (Підрядник) та ТОВ Технобуд-Поліс (Субпідрядник) укладено договір субпідряду № 16.10.24-1 на виконання робіт по ремонту приміщення аптек за адресою: м. Київ, вул. Амосова, 12, на загальну суму 251200 грн., в т.ч. ПДВ 41866,67 грн. На підтвердження виконання робіт за договором складено акт від 30.12.2016 на суму 251200 грн., в т.ч. ПДВ 41866,67 грн., а також надано платіжне доручення № 527 від 06.01.2017 та податкову накладну № 918 від 30.12.2016, на загальну суму 251200 грн., сума ПДВ 41866,67 грн.

На підтвердження виконання робіт за вказаними Договорами між сторонами були складені: акти виконаних робіт, платіжні доручення, податкові накладні.

Приймаючи спірні податкові повідомлення-рішення, контролюючий орган виходив з того, що у ТОВ Технобуд-Поліс на час підписання та виконання Договорів субпідряду відсутні наймані працівники, що доводиться поданою формою 1ДФ за ІІІ квартал 2016 року до ДПІ у Шевченківському районі м. Києва, а саме, виплатою доходів за ознакою 101 (заробітна плата) лише ОСОБА_1 (директору). За IV квартал 2016 року такої звітності підприємством не подано. Доказів придбання послуг від інших підприємств по ремонту приміщень в базі АІС ЄРПН не має.

Як встановлено судами та податковим органом, відповідні ремонтні роботи ТОВ Технобуд-Поліс одночасно виконував у трьох різних містах обласного значення, які територіально віддалені один від одного, а саме: Київ, Черкаси, Чернігів та Львів.

Окрім того витратні матеріали, які вказані ТОВ Технобуд-Поліс в актах виконаних робіт, згідно даних системи ЄРПН ним не придбавались. В той же час згідно системи ЄРПН за серпень-грудень 2016 року ТОВ Технобуд-Поліс придбавала у третіх суб`єктів господарчі товари продовольчого призначення.

Примірні форми первинних документів з обліку - Акт приймання виконаних будівельних робіт (КБ-2в) та Довідка про вартість виконаних будівельних робіт та витрат (№КБ-3) не оформлювались.

Верховний Суд вважає правильними висновки суду апеляційної інстанції, що надані первинні документи не підтверджують фактичне виконання будівельних та ремонтних робіт.

Колегія суддів касаційного суду, аналізуючи рішення суду апеляційної інстанції відзначає, що воно прийнято з урахуванням оцінки всіх обставин справи. Виявлені відповідачем в акті податкової перевірки порушення позивачем приписів податкового законодавства оцінені судом апеляційної інстанції послідовно та вірно.

Так, судом апеляційної інстанції в ході розгляду справи були виявлені факти неспроможності виконання ТОВ Технобуд-Поліс ремонтних, опоряджувальних робіт згідно Договорів Субпідряду, з огляду на відсутністю матеріально технічної базою, що підтверджується матеріалами справи. Крім того, матеріали справи не містять переконливих доказів того, що відповідні роботи за Договорами субпідряду виконувались саме ТОВ Технобуд-Поліс , як виконавцем, що також не спростовано позивачем.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду апеляційної інстанції, що для підтвердження реальності виконання господарської операції не достатньо лише наданих первинних документів, але й важливо встановити наявність у позивача достатніх матеріальних та трудових ресурсів для здійснення господарської діяльності, зокрема будівельних операцій.

Частиною першою та другою статті 341 КАС України передбачено, що суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

Згідно з частиною першою статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Керуючись статтями 341, 343, 350, 356 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд -

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Нью Тех Констракшн залишити без задоволення.

Постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 23.05.2018 у справі № 825/2035/17 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

СуддіВ.П. Юрченко І.А. Васильєва С.С. Пасічник