Ухвала

від 06.03.2018 по справі 359/1927/16-ц

БОРИСПІЛЬСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №359/1927/16-ц

Провадження №2-зз/359/4/2018

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

6 березня 2018 року Бориспільський міськрайонний суд Київської області у складі:

головуючого Борця Є.О.,

при секретарі судового засідання Коробові О.П.,

за участю позивача ОСОБА_1,

за участю представника позивача ОСОБА_2,

за участю представника відповідача ОСОБА_3,

розглянувши в приміщенні суду у відкритому судовому засіданні клопотання пред-ставника відповідача ОСОБА_3 про скасування заходів забезпечення позову,

встановив:

В січні 2018 року ОСОБА_3, діючи від імені ОСОБА_4, звернувся до суду з вказаним клопотанням та обґрунтовує його тим, що в провадженні Бориспільського міськрайонного суду перебувала цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_5 про поділ майна, що є об'єктом їх спільної сумісної власності. Ухвалою Бориспільського міськрайонного суду від 8 серпня 2017 року з метою забезпечення цього позову був накладений арешт на автомобіль марки Mercedes-Benz 313 CDI , номерний знак НОМЕР_1, автомобіль марки Камаз , номерний знак НОМЕР_2, автомобіль марки Mercedes-Benz 316 CDI , номерний знак НОМЕР_3, причіп марки SAM 1FA , номерний знак НОМЕР_4, та фургон житловий марки Bailey Ranger , номерний знак НОМЕР_5. Однак рішенням Апеляційного суду Київської області від 21 вересня 2017 року ОСОБА_1 відмовлено у задоволенні позову в частині вимоги про визнання за нею права власності на 1/2 частку в перелічених транспортних засобах. Ця обставина свідчить про те, що потреба в їх арешті відпала. Тому представник відповідача ОСОБА_3 просить суд скасувати заходи забезпечення позову, вжиті на підставі ухвали Борис-пільського міськрайонного суду від 8 серпня 2017 року.

У судовому засіданні представник відповідача ОСОБА_3 підтримує клопотання та наполягає на його задоволенні.

ОСОБА_1 та її представник ОСОБА_2 заперечують проти задоволення клопотання. В обґрунтування своїх заперечень вони посилаються на те, що ухвалою судді Верховного Суду від 23 лютого 2018 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Апеляційного суду Київської області від 21 вересня 2017 року. Ця обставина свідчить про те, що потреба в арешті спірних транспортних засобів не відпала. Вимоги про скасування заходів забезпечення позову є передчасними. Тому ОСОБА_1 та її представник ОСОБА_2 просять суд відмовити у задово-ленні клопотання.

Вислухавши пояснення учасників цивільного процесу та дослідивши письмові докази, суд дійшов до таких висновків.

Дійсно, в провадженні Бориспільського міськрайонного суду перебувала цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_4 про поділ майна, що є об'єк-том їх спільної сумісної власності.

Ухвалою Бориспільського міськрайонного суду від 8 серпня 2017 року (а.с.45-49 т.2) з метою забезпечення цього позову був накладений арешт на автомобіль марки Mercedes-Benz 313 CDI , номерний знак НОМЕР_1, автомобіль марки Камаз , номерний знак НОМЕР_2, автомобіль марки Mercedes-Benz 316 CDI , номерний знак НОМЕР_3, причіп марки SAM 1FA , номерний знак НОМЕР_4, та фургон житловий марки Bailey Ranger , номерний знак НОМЕР_5.

Рішенням Апеляційного суду Київської області від 21 вересня 2017 року (а.с.23-29 т.2) ОСОБА_1 було відмовлено у задоволенні позову в частині вимоги про виз-нання за нею права власності на 1/2 частку в перелічених транспортних засобах.

Відповідно до ч.9 ст.158 ЦПК України у випадку залишення позову без розгляду, закриття провадження у справі або у випадку ухвалення рішення щодо повної відмови у задоволенні позову суд у відповідному судовому рішенні зазначає про скасування заходів забезпечення позову.

Згідно з ч.1 цієї ж статті суд також може скасувати заходи забезпечення позову з власної ініціативи або за вмотивованим клопотанням учасника справи.

Встановлено, що ухвалою судді Верховного Суду від 23 лютого 2018 року (а.с.51-53 т.2) відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Апеляційного суду Київської області від 21 вересня 2017 року. Тому зберігається мож-ливість задоволення позову в частині вимоги про визнання за ОСОБА_1 права власності на 1/2 частку в автомобілі марки Mercedes-Benz 313 CDI , номерний знак НОМЕР_1, автомобілі марки Камаз , номерний знак НОМЕР_2, автомобілі марки Mercedes-Benz 316 CDI , номерний знак НОМЕР_3, причепі марки SAM 1FA , номер-ний знак НОМЕР_4, та фургоні житловому марки Bailey Ranger , номерний знак НОМЕР_5.

Ретельний аналіз цих обставин свідчить про те, що потреба в арешті перелічених транспортних засобів не відпала.

З огляду на це суд вважає, що підстави для скасування заходів забезпечення позову, вжитих на підставі ухвали Бориспільського міськрайонного суду від 8 серпня 2017 року, відсутні.

Відповідно до ч.1 ст.1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути обмежений в своїй власності інакше як в інтересах сус-пільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Як роз'яснив Європейський суд з прав людини в пілотному рішенні ОСОБА_1 проти України , право на суд, захищене статтею 6 Конвенції про захист прав людини і осново-положних свобод, було б ілюзорним, якби національна правова система дозволяла, щоб остаточне, обов'язкове для виконання судове рішення залишалось невиконаним на шкоду будь-якій зі сторін (рішення у справі Горнсбі проти Греції ). Ефективний доступ до суду включає право на виконання судового рішення без невиправданих затримок (рішення у справі ОСОБА_6 проти Італії ). Необґрунтована затримка у виконанні обов'яз-кового для виконання судового рішення становить порушення Конвенції (рішення у справі Бурдов проти Росії ).

Безумовно, арешт транспортних засобів є втручанням держави у право ОСОБА_7 на мирне володіння майном. Водночас, арешт транспортних засобів полягає лише в обмеженні можливості ОСОБА_4 розпоряджатись цим рухомим майном та не перешкоджає відповідачу продовжувати вільно володіти та користуватись ним. Ця обставина свідчить про те, що вказане втручання не є обтяжливим та не призводить до жодних незворотних наслідків. Крім того, арешт транспортних засобів є не тільки виправ-даним, але й вкрай необхідним, оскільки вжиття цього заходу спрямовано виключно на забезпечення цивільного судочинства. Така мета становить суспільний інтерес, який пре-валює над індивідуальними свободами ОСОБА_4 Аналіз цих обставин свідчить про те, що арешт транспортних засобів повністю відповідає п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, а також не порушує ч.1 ст.1 Першого протоколу до цієї ж Конвенції.

Суд вважає, що ці обставини є додатковою підставою для відмови у задоволенні клопотання про скасування заходів забезпечення позову.

Керуючись п.2 ч.1, ч.3 ст.258, абз.2 ч.6 ст.259, ст.260 ЦПК України, суд

ухвалив:

У задоволенні клопотання представника відповідача ОСОБА_3 про скасування заходів забезпечення позову відмовити.

Ухвала суду може бути оскаржена до Апеляційного суду Київської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом 15 днів з дня її оголошення.

Суддя

Бориспільського міськрайонного суду ОСОБА_8