Ухвала

від 05.03.2018 по справі 2а-4618/10/0308

ВЕЛИКА ПАЛАТА ВЕРХОВНОГО СУДУ

У Х В А Л А

0 5 березня 2018 року

м. Київ

Справа № 2а-4618/10/0308

Провадження № 11-201апп18

Суддя Великої Палати Верховного Суду ЗолотніковО.С.,розглянувши матеріали заяви представника позивача ОСОБА_2 - ОСОБА_3 про перегляд ухвали Вищого адміністративного суду України від 16 грудня 2015 року у справі № 2а-4618/10/0308 за позовом ОСОБА_2, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10 до Маяківської сільської ради Луцького району Волинської області (далі - Маяківська сільрада) про визнання протиправним та скасування рішення й зобов'язання вчинити певні дії,

УСТАНОВИВ:

У листопаді 2010 року ОСОБА_2, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6,

ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10 звернулись до суду з позовом до Маяківської сільради, у якому просили:

- визнати протиправним та скасувати рішення відповідача від 05 жовтня 2007 року

№ 7/3.18 та від 10 серпня 2006 року № 2/5.27 у частині, що стосується правої сторони вулиці Ковельської в селі Сирники Луцького району Волинської області;

- зобов'язати Маяківську сільраду надати дозвіл на приватизацію спірних земельних ділянок.

Ухвалою Луцького міськрайонного суду Волинської області від 17 листопада

2010 року адміністративний позов у частині визнання нечинним та скасування рішення Маяківської сільради від 05 жовтня 2007 року № 7/3.18 Про передачу у власність земельних ділянок залишено без розгляду у зв'язку з пропуском строку звернення до суду.

Постановою Луцького міськрайонного суду Волинської області від 17 листопада

2010 року позов задоволено частково: визнано протиправним та скасовано рішення Маяківської сільради від 10 серпня 2006 року № 2/5.27 Про перелік земель, що не підлягають приватизації, знаходяться в межах населених пунктів і перебувають в землях резерву сільської ради, призначених для будівництва індивідуальних житлових будинків у частині, що стосується правої сторони вулиці Ковельської

села Сирники Луцького району.

Ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 27 квітня 2015 року постанову Луцького міськрайонного суду Волинської області від 17 листопада

2010 року скасовано, а позов залишено без розгляду у зв'язку з пропуском строку звернення до суду.

Вищий адміністративний суд України ухвалою від 16 грудня 2015 року ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 27 квітня 2015 року та постанову Луцького міськрайонного суду Волинської області від 17 листопада

2010 року скасував, а провадження у справі закрив на підставі пункту 1

частини першої статті 157 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).

21 березня 2016 року представник ОСОБА_2 - ОСОБА_3. звернувся до Верховного Суду України із заявою про перегляд ухвали Вищого адміністративного суду України від 16 грудня 2015 року.

Ухвалою судді Верховного Суду України від 30 травня 2016 року відкрито провадження у справі. Витребувано справу № 2а-4618/10/0308 з Луцького міськрайонного суду Волинської області.

15 грудня 2017 року розпочав роботу Верховний Суд і набрав чинності Закон України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів (далі - Закон № 2147-VIII), яким КАС України викладено в новій редакції.

Підпунктом 1 пункту 1 розділу VII Перехідні положення КАС України в редакції Закону № 2147-VIIIустановлено, що заяви про перегляд судових рішень Верховним Судом України в адміністративних справах, які подані та розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного адміністративного суду та розглядаються спочатку колегією у складі трьох або більшої непарної кількості суддів за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. Такі заяви розглядаються без повідомлення та виклику учасників справи, за винятком випадку, коли суд з огляду на обставини справи ухвалить рішення про інше.

У підпункті 7 пункту 1 розділу VII Перехідні положення КАС України в редакції Закону № 2147-VIII закріплено, що заяви і скарги, зазначені в підпунктах 1, 3-6 цього пункту, передаються відповідно до Касаційного адміністративного суду, ВеликоїПалати Верховного Суду за розпорядженням керівника апарату суду, до якого подані такі заяви і скарги, протягом тридцяти днів з дня набрання чинності цією редакцією Кодексу.

12 січня 2018 року заяву представника позивача було передано на розгляд Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду.

Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду ухвалою

від 19 лютого 2018 року справу передав до Великої Палати Верховного Суду.

Цю ухвалу мотивовано тим, що за правилами КАС України, що діяли до 15 грудня

2017 року, розгляд цієї адміністративної справи повинен був здійснюватися Верховним Судом України на спільному засіданні відповідних судових палат.

Згідно з підпунктом 2 пункту 1 розділу VII Перехідні положення КАС України в редакції Закону № 2147-VIIIякщо адміністративна справа за заявою про перегляд судових рішень Верховним Судом України відповідно до правил, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу, повинна розглядатися на спільному засіданні відповідних судових палат Верховного Суду України, - така справа після її отримання Касаційним адміністративним судом передається на розгляд Великої Палати Верховного Суду.

Абзацом другим частини другої статті 241 КАС України в редакції, чинній до 15 грудня 2017 року, визначено, що якщо судове рішення в адміністративній справі оскаржується з підстав неоднакового застосування однієї і тієї самої норми права судами касаційної інстанції різної юрисдикції, справа розглядається на спільному засіданні відповідних судових палат Верховного Суду України.

Як убачається з матеріалів заяви представника позивача ОСОБА_2 -

ОСОБА_3 , на обґрунтування підстав для перегляду ухвали Вищого адміністративного суду України від 16 грудня 2015 року, якою скасовано ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 27 квітня 2015 року та постанову Луцького міськрайонного суду Волинської області від 17 листопада

2010 року й закрито провадження у справі у зв'язку з тим, що цей спір не має публічно-правового характеру та не підпадає під юрисдикцію адміністративних судів, представник позивача надав ухвали: Верховного Суду України від 23 червня 2010 року № 6-5019св10, від 20 жовтня 2010 року № 6-28210св09; Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 10 червня 2011 року

№ 6-1635св11, від 08 лютого 2012 року № 6-2279св12, від 15 лютого 2012 року

№ 6-1542св11, від 21 березня 2012 року № 6-45095св11, від 18 квітня 2012 року

№ 6-2911св12, від 12 лютого 2014 року № 6-53332св13, від 09 квітня 2014 року

№ 6-3628св14, від 09 грудня 2015 року № 6-29967ск15 та Вищого адміністративного суду України від 11 травня 2010 року № К-6173/10, від 06 липня 2010 року

№ К-47553/09-С, від 29 липня 2010 року № К-19535/08-С, від 02 червня 2011 року

№ К-6253/09-С, від 21 липня 2011 року № К-25367/09-С і № К-25992/09-С,

від 25 жовтня 2011 року № К-19167/09-С, від 11 жовтня 2012 року

№ 2-а-3147/10/2034, від 22 січня 2013 року № К/9991/34054/11-С,

від 30 січня 2013 року № 1602/333/12, від 12 листопада 2013 року № 2а-2235/11,

від 11 лютого 2014 року № 2а-1937/11, від 20 лютого 2014 року № 398/3а-06/17/11, від 28 травня 2014 року № 359/3296/13-а, від 23 жовтня 2014 року

№ К/9991/27722/12-С, від 04 грудня 2014 року № К/9991/23480/12-С,

від 18 грудня 2014 року № 2а-167/11, у яких висловлено позицію, що до публічно-правових спорів, на які поширюється юрисдикція адміністративних судів, належать і земельні спори фізичних чи юридичних осіб з органом місцевого самоврядування як суб'єктом владних повноважень, пов'язані з оскарженням його рішень, дій чи бездіяльності, що, на думку представника позивача ОСОБА_2 - ОСОБА_3, є неоднаковим застосуванням однієї і тієї самої норми права судами касаційної інстанції різної юрисдикції.

Оскільки заява представника позивача за правилами КАС України, які були чинними до 15 грудня 2017 року, повинна була розглядатися на спільному засіданні відповідних судових палат Верховного Суду України , суддя Великої Палати Верховного Суду дійшов висновку про наявність правових підстав для прийняття цієї справи до розгляду.

При цьому згідно з наведеними вище положеннями підпунктів 1 та 2 пункту 1

розділу VII Перехідні положення КАС України в редакції Закону № 2147-VIII заява

представника позивача, яка подана до набрання чинності цією редакцією Кодексу, підлягає розгляду Великою Палатою Верховного Суду за правилами, що діяли до набрання чинності згаданою редакцією Кодексу.

Відповідно до вимог частини другої статті 24 0-1 КАС України в редакції, чинній до

15 грудня 2017 року, після надходження витребуваних матеріалів справи та завершення інших підготовчих дій суддя-доповідач виносить ухвалу про призначення справи до розгляду Верховним Судом України.

З огляду на те, що зібраних у справі матеріалів достатньо для її розгляду, суддя Великої Палати Верховного Суду вважає за можливе призначити розгляд справи в порядку письмового провадження за наявними в ній матеріалами.

Ураховуючи викладене та керуючись частиною другою статті 240-1 КАС України

в редакції, чинній до 15 грудня 2017 року, підпунктом 2 пункту 1 розділу VII Перехідні положення КАС України в редакції Закону № 2147-VIII, суддя Великої Палати Верховного Суду

УХВАЛИВ:

1. Прийняти до розгляду заяву представника позивача ОСОБА_2 - ОСОБА_3 про перегляд ухвали Вищого адміністративного суду України від 16 грудня 2015 року у справі № 2а-4618/10/0308 за позовом ОСОБА_2, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10 до Маяківської сільської ради Луцького району Волинської області про визнання протиправним та скасування рішення й зобов'язання вчинити певні дії.

2. Призначити справу до розгляду в порядку письмового провадження на 25 квітня 2018 року в приміщенні Верховного Суду за адресою: м. Київ, вул. Пилипа Орлика, 8.

3. Надіслати особам, які беруть участь у справі, копії цієї ухвали.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя О.С. Золотніков