Ухвала

від 12.03.2018 по справі 922/4765/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан ОСОБА_1, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-21-42, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

УХВАЛА

"12" березня 2018 р. Справа № 922/4765/16

вх. № 4765/16

Суддя господарського суду: Суярко Т.Д.

при секретарі судового засідання: Цвіра Д.М.

розглянувши матеріали скарги Приватної фірми Еліна на дії державного виконавця у справі за позовом Публічного акціонерного товариства Кредобанк (79026, м. Львів, вул. Сахарова, 78, код ЄДРПОУ 09807862) до Приватної фірми Еліна (61007, м. Харків, вул. Другої П'ятирічки, 1, корп.. Г, кв. 20, код ЄДРПОУ 14108190) про стягнення коштів в сумі 114610,23 грн.

за участю представників:

стягувача: не з'явився;

боржника (скаржника): ОСОБА_2 (директор);

ВДВС по Індустріальному та Немишлянському районах):ОСОБА_1, довіреність №65 від 03.01.18 р.,

ВСТАНОВИВ:

26 лютого 2018 року від Приватної фірми Еліна надійшла скарга на дії державного виконавця.

Предмет скарги: 1) визнання неправомірними дії старшого державного виконавця Міжрайонного відділу державної виконавчої служби по Індустріальному та Немишлянському районах міста Харкова Головного територіального управління юстиції у Харківській області ОСОБА_3 щодо винесення Постанови про арешт коштів боржника від 30.01.2018 р. в частині примусового виконання наказу Господарського суду Харківської області від 07.04.2017 р. по справі №922/4765/16, в частині накладення арешту на грошові кошти, що містяться на рахунку №26001019188901, відкритому в ПАТ Альфа-Банк у м. Києві (МФО 30346);

2) скасування Постанови старшого державного виконавця Міжрайонного відділу державної виконавчої служби по Індустріальному та Немишлянському районах міста Харкова Головного територіального управління юстиції у Харківській області ОСОБА_3 про арешт коштів боржника від 30.01.2018 р. в частині накладення арешту на грошові кошти, що містяться на рахунку №26001019188901, відкритому в ПАТ Альфа-Банк у м. Києві (МФО 30346);

3) зняття арешту з рахунку №26001019188901, відкритому в ПАТ Альфа-Банк у м. Києві (МФО 30346).

Підстави скарги: ПФ Еліна стверджує, що накладення арешту на рахунок №26001019188901, відкритий в ПАТ Альфа-Банк у м. Києві (МФО 30346) є неможливим, оскільки з даного рахунку скаржник здійснює виплати заробітної плати своїм працівникам.

Ухвалою суду від 28.02.2018 р. вказану скаргу на дії державного виконавця (вх.№5344 від 26.02.2018 р.) було прийнято судом до розгляду; скаргу призначено до розгляду в судовому засіданні на 12.03.2018 р.

В судовому засіданні представник скаржника (боржника) вимоги скарги підтримав в повному обсязі, просив суд її задовольнити; пояснював, що у зв'язку з накладенням арешту на банківський рахунок №26001019188901 в ПАТ Альфа-Банк у м. Києві (МФО 30346) скаржник позбавлений можливості сплачувати заробітну плату працівникам. В судовому засіданні представник скаржника також пояснила, що вказаний банківський рахунок використовується підприємством також й для здійснення розрахунків за іншими, ніж виплата заробітної плати, платежами.

Стягувач правом на участь в судовому засіданні 12.03.2018 року не скористався, уповноваженого представника в судове засідання не направив, про причини неявки суд не повідомив. Разом з тим, стягувач про розгляд скарги судом був повідомлений належним чином. Так, ухвала про прийняття скарги до розгляду від 28.02.2018 р. була направлена стягувачу на адресу, визначену в ЄДРПОУ. Окрім того, стягувача про дане судове засідання було повідомлено телефонограмою від 28.02.2018 р.

Представник Міжрайонного відділу державної виконавчої служби по Індустріальному та Немишлянському районах міста Харкова Головного територіального управління юстиції у Харківській області (далі - державний виконавець) заперечував в судовому засіданні 12.03.2018 р. проти задоволення скарги, посилаючись на те, що чинним законодавством не передбачено обмеження щодо накладення арешту на подібні рахунки.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 342 ГПК України, скарга розглядається у десятиденний строк у судовому засіданні за участю стягувача, боржника і державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби чи приватного виконавця, рішення, дія чи бездіяльність яких оскаржуються. Неявка стягувача, боржника, державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, які належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду скарги, не перешкоджають її розгляду.

Враховуючи наведене, сплив визначеного ст. 342 ГПК України десятиденного строку для розгляду скарги, належне повідомлення всіх учасників судового процесу про розгляд скарги судом, суд вважає за можливе розглянути скаргу за відсутності представника стягувача, за наявними в матеріалах справи доказами.

Дослідивши матеріали справи та скарги, суд зазначає наступне.

Позивач - Публічне акціонерне товариство КРЕДОБАНК - звернувся з позовом до відповідача - Приватна фірма Еліна - про стягнення заборгованості за договором №133/12-2015 від 28 грудня 2015 року в розмірі 114610,23 грн., з яких: 96689,98 грн. неповернута сума кредиту; 17542,41 грн. прострочені відсотки; 163,84 грн. нараховані відсотки; 214,00 грн. пеня по простроченій заборгованості.

Рішенням суду від 21.03.2017 року позовні вимоги було задоволено в повному обсязі.

07.04.2017 р. на примусове виконання вказаного рішення судом було видано відповідний судовий наказ.

Відповідний судовий наказ було пред'явлено стягувачем до примусового виконання в Міжрайонний відділ державної виконавчої служби по Індустріальному та Немишлянському районах міста Харкова Головного територіального управління юстиції у Харківській області; з приводу примусового виконання рішення державним виконавцем було відкрито виконавче провадження №54095723.

З довідки ПАТ Альфа-Банк від 22.02.2018 р. № 15572 вбачається, що вказаний рахунок відкритий для здійснення всіх видів розрахунково касових операцій та використовується скаржником (боржником) для 1) проведення розрахунково-касових операцій, 2) виплати заробітної плати, 3) сплати податків до бюджету.

З матеріалів справи вбачається, що 28.09.2017 р. між ПАТ Альфа-Банк та скаржником було укладено договір на комплексне банківське обслуговування суб'єктів господарювання №14108190, яким банк зобов'язався надавати скаржнику широкий спектр банківських послуг: обслуговування зарплатного проекту; приймання платежів на користь скаржника; надання короткострокового кредиту; відкриття поточних рахунків тощо.

Як свідчить додаткова угода №1 від 28.09.2017 р. до договору на комплексне банківське обслуговування суб'єктів господарювання №14108190, скаржнику було відкрито рахунок №26001019188901.

З вказано довідки банку від 22.02.2018 р. № 15572 вбачається, що між ПАТ Альфа-Банк та скаржником укладений договір зарплатно-карткового проекту №33031 від 10.10.2017 р.

Як свідчать банківські виписки, рахунок №26001019188901 в ПАТ Альфа-Банк у м. Києві використовується скаржником не тільки для виплати заробітної плати та податків, але й для розрахунку за кондитерські вироби за низкою господарських договорів. При цьому, розрахунки за кондитерські вироби становлять більшу частину здійснених платежів по рахунку скаржника №26001019188901 в ПАТ Альфа-Банк у м. Києві.

Постановою державного виконавця від 30.01.2018 р., на виконання рішення суду у даній справі, було накладено арешт на банківські рахунки скаржника (боржника), зокрема на банківський рахунок боржника №26001019188901 в ПАТ Альфа-Банк у м. Києві.

Скаржник (боржник) вважає вказану постанову такою, що не відповідає вимогам законодавства, оскільки позбавляє скаржника можливості здійснювати виплату заробітної плати працівникам.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним вище обставинам, суд зазначає наступне.

1. За приписами Закону України "Про виконавче провадження", обов'язок примусового виконання рішення суду, яке набрало законної сили покладається, зокрема, на державних виконавців в порядку, визначеному Законом України "Про виконавче провадження".

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 13 Закону України "Про виконавче провадження", під час здійснення виконавчого провадження виконавець вчиняє виконавчі дії та приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складення актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.

Арешт на майно (кошти) накладається не пізніше наступного робочого дня після його виявлення.

Згідно з п. 7 ч. 3 ст. 18 Закону України "Про виконавче провадження", виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право: накладати арешт на кошти та інші цінності боржника, зокрема на кошти, які перебувають у касах, на рахунках у банках, інших фінансових установах та органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів (крім коштів на рахунках платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, коштів на рахунках із спеціальним режимом використання, спеціальних та інших рахунках, звернення стягнення на які заборонено законом) , на рахунки в цінних паперах, а також опечатувати каси, приміщення і місця зберігання грошей.

На виконання вказаних приписів законодавства, постановою державного виконавця від 30.01.2018 р. було накладено арешт на банківські рахунки скаржника (боржника), зокрема на банківський рахунок боржника №26001019188901 в ПАТ Альфа-Банк у м. Києві.

Судом достовірно встановлено, що рахунок №26001019188901 в ПАТ Альфа-Банк у м. Києві використовується скаржником не тільки для виплати заробітної плати та сплати податків, але й для проведення розрахунково-касових операцій. Тобто відповідний рахунок використовується скаржником також й для ведення підприємницької діяльності.

При цьому, розрахунки, пов'язані із підприємницькою діяльністю скаржника становлять більшу частину здійснених платежів по рахунку №26001019188901 в ПАТ Альфа-Банк у м. Києві.

Вказані обставини підтверджуються - банківськими виписками, довідкою банку від 22.02.2018 р. № 15572 , а також визнається самим скаржником.

Чинним законодавством не передбачено заборону накладати арешт на грошові кошті, що знаходяться на рахунках боржника, з яких здійснюються у сукупності різні види розрахункових операцій (зокрема, 1) проведення розрахунково-касових операцій, 2) виплати заробітної плати, 3) сплати податків до бюджету).

За таких обставин, суд констатує, що встановлене п. 7 ч. 3 ст. 18 Закону України "Про виконавче провадження" обмеження щодо накладення арешту на банківський рахунок скаржника №26001019188901 в ПАТ Альфа-Банк у м. Києві - не поширюється.

Посилання скаржника на положення ст. 10 Конвенції про захист заробітної плати від 01.07.1949 р. № 95, ратифікованої Україною 04.08.1961 р., ст.ст. 8,9,43 Конституції України та ст.ст. 15, 22, 24 Закону України Про оплату праці , в обґрунтування неможливості накладення арешту на рахунок, з якого, в тому числі, здійснюється виплата заробітної плати - базуються на довільному тлумаченні таких норм.

Адже, ч. 1 ст. 10 Конвенції про захист заробітної плати від 01.07.1949 р. № 95, ратифікованої Україною 04.08.1961 р. встановлено, що заробітна плата може стати об'єктом арешту або передачі лише у такій формі й у таких межах, які визначено національним законодавством, тобто ця Конвенція передбачає можливість накладення арешту на заробітну плату в межах встановлених національним законодавством.

Положення Конвенції про захист заробітної плати від 01.07.1949 р. № 95, ратифікованої Україною 04.08.1961 р. , ст.ст. 8,9,43 Конституції України та ст.ст. 15, 22, 24 Закону України Про оплату праці - встановлюють гарантії щодо виплати заробітної плати, однак не свідчать про наявність законодавчої заборони на арешт рахунків, які використовуються у підприємницькій діяльності.

За таких обставин, суд констатує безпідставність тверджень скаржника щодо неможливості накладення арешту на банківський рахунок скаржника №26001019188901 в ПАТ Альфа-Банк у м. Києві у зв'язку з наявністю законодавчої заборони.

2. Накладення арешту на банківський рахунок скаржника №26001019188901 в ПАТ Альфа-Банк у м. Києві взагалі не свідчить про позбавлення скаржника можливості здійснювати виплату заробітної плати.

Так, матеріали справи свідчать, що рахунок №26001019188901 відкрито в межах укладеного між ПАТ Альфа-Банк та скаржником договору на комплексне банківське обслуговування суб'єктів господарювання №14108190, яким банк зобов'язався надавати скаржнику широкий спектр банківських послуг: обслуговування зарплатного проекту; приймання платежів на користь скаржника; надання короткострокового кредиту; відкриття поточних рахунків тощо.

Разом з тим, з довідки банку від 22.02.2018 р. № 15572 вбачається, що між ПАТ Альфа-Банк та скаржником укладений й інший договір - договір зарплатно-карткового проекту №33031 від 10.10.2017 р.

Скаржником не доведено та необґрунтовано неможливість здійснення виплати заробітної плати відповідно до умов договору зарплатно-карткового проекту №33031 від 10.10.2017 р.; або в межах інших належних йому рахунків; неможливість відкриття окремого спеціального рахунку для здійснення виплати заробітної плати та податків до бюджету, в тому числі й в інших банківських установах.

За таких обставин, суд констатує безпідставність тверджень скаржника щодо неможливості здійснення ним виплати заробітної плати у зв'язку з накладенням арешту на банківський рахунок скаржника №26001019188901 в ПАТ Альфа-Банк у м. Києві.

3. Відповідно до п. 6 ч. 3 ст. 2 ГПК України, однією з основних засад господарського судочинства є пропорційність.

Принцип пропорційності - загальноправовий принцип , спрямований на забезпечення у правовому регулюванні розумного балансу приватних і публічних інтересів, відповідно до якого цілі обмежень прав мають бути істотними, а засоби їх досягнення обґрунтованими і мінімально обтяжливими для осіб, чиї права обмежуються; дозволяє досягти розумного співвідношення між цілями державного впливу та засобами їх досягнення. Принцип пропорційності являє собою загальний, універсальний принцип права , який вимагає співрозмірного обмеження прав та свобод людини для досягнення публічних цілей.

Щодо обставин розгляду даної скарги, принцип пропорційності - це справедливий баланс між публічним інтересом, який полягає у забезпеченні принципу обов'язковості виконання судового рішення і приватним інтересом щодо вільного розпорядження грошовими коштами на рахунках з метою виплати заробітної плати.

Суд вважає, що накладення державним виконавцем арешту на розрахунковий рахунок скаржника №26001019188901, який відкрито ПАТ Альфа-Банк - було пропорційним заходом, враховуючи мету такого обмеження і той факт, що вказаний рахунок використовується скаржником для господарської діяльності, а не тільки для виплати заробітної плати.

За таких обставин суд дійшов висновку, що державним виконавцем було правомірно накладено арешт на банківський рахунок боржника №26001019188901 в ПАТ Альфа-Банк у м. Києві, а отже правові підстав для задоволення скарги - відсутні.

З огляду на наведене, керуючись ст.ст. 18, 232-234, 240, 342 ГПК України, суд -

УХВАЛИВ:

Відмовити в задоволенні скарги Приватної фірми «Еліна» на дії державного виконавця (вх.№5344 від 26.02.2018 р.).

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення.

Ухвала може бути оскаржена до Харківського апеляційного господарського суду в порядку та строки, встановлені ст.ст. 253-259 ГПК України.

Ухвала підсипана 12.03.2018 р.

Суддя Суярко Т.Д.