Постанова
від 01.03.2018 по справі 925/538/17
КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@kia.arbitr.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"01" березня 2018 р. м. Київ Справа№ 925/538/17

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Станіка С.Р.

суддів: Яковлєва М.Л.

Чорної Л.В.

при секретарі судового засідання : Цибульському Р.М.

за участю представників учасників справи: згідно з протоколом судового засідання від 01.03.2018

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Заступника прокурора області на рішення Господарського суду Черкаської області від 19.12.2017 (повне рішення складено 09.01.2018) у справі № 925/538/17 (суддя Потапенко В.В.)

за позовом Керівника Золотоніської місцевої прокуратури

до 1. Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області,

2. Товариства з обмеженою відповідальністю "Трівіса Фармінг",

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру,

треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача 1 -

ОСОБА_2

ОСОБА_3

ОСОБА_4

ОСОБА_5

ОСОБА_6

ОСОБА_7

ОСОБА_8

ОСОБА_9

ОСОБА_10

ОСОБА_11

ОСОБА_12

ОСОБА_13

ОСОБА_14

ОСОБА_15

ОСОБА_16

ОСОБА_17

ОСОБА_18

ОСОБА_19

ОСОБА_20

ОСОБА_21

ОСОБА_22

ОСОБА_23

ОСОБА_24

ОСОБА_25

ОСОБА_26

ОСОБА_27

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача 2 - Фермерське господарство "Любава 2013",

про визнання наказів недійсними та витребування земельних ділянок, -

ВСТАНОВИВ:

Керівник Золотоніської місцевої прокуратури звернувся до Господарського суду Черкаської області з позовною заявою до Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області та Товариства з обмеженою відповідальністю "Трівіса Фармінг", в якій просив:

-визнати недійсним та скасувати наказ Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області № 23-11287/14-16-СГ від 27.10.2016, яким затверджено документацію із землеустрою та надано у власність зі зміною цільового призначення ОСОБА_2 для ведення особистого селянського господарства земельну ділянку загальною площею 2 га, кадастровий номер № НОМЕР_1;

-визнати недійсним та скасувати наказ Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області № 23-11289/14-16-СГ від 27.10.2016, яким затверджено документацію із землеустрою та надано у власність зі зміною цільового призначення ОСОБА_3 для ведення особистого селянського господарства земельну ділянку загальною площею 2 га, кадастровий номер № НОМЕР_2;

-визнати недійсним та скасувати наказ Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області № 23-11302/14-16-СГ від 27.10.2016, яким затверджено документацію із землеустрою та надано у власність зі зміною цільового призначення ОСОБА_4 для ведення особистого селянського господарства земельну ділянку загальною площею 1,9996 га, кадастровий номер № НОМЕР_3;

-визнати недійсним та скасувати наказ Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області № 23-11306/14-16-СГ від 27.10.2016, яким затверджено документацію із землеустрою та надано у власність зі зміною цільового призначення ОСОБА_5 для ведення особистого селянського господарства земельну ділянку загальною площею 2 га, кадастровий номер № НОМЕР_4;

-визнати недійсним та скасувати наказ Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області № 23-11303/14-16-СГ від 27.10.2016, яким затверджено документацію із землеустрою та надано у власність зі зміною цільового призначення ОСОБА_6 для ведення особистого селянського господарства земельну ділянку загальною площею 2 га, кадастровий номер № НОМЕР_5;

-визнати недійсним та скасувати наказ Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області № 23-11300/14-16-СГ від 27.10.2016, яким затверджено документацію із землеустрою та надано у власність зі зміною цільового призначення ОСОБА_7 для ведення особистого селянського господарства земельну ділянку загальною площею 2 га, кадастровий номер № НОМЕР_6;

-визнати недійсним та скасувати наказ Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області № 23-11284/14-16-СГ від 27.10.2016, яким затверджено документацію із землеустрою та надано у власність зі зміною цільового призначення ОСОБА_8 для ведення особистого селянського господарства земельну ділянку загальною площею 2 га, кадастровий номер № НОМЕР_7;

-визнати недійсним та скасувати наказ Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області № 23-11298/14-16-СГ від 27.10.2016, яким затверджено документацію із землеустрою та надано у власність зі зміною цільового призначення ОСОБА_9 для ведення особистого селянського господарства земельну ділянку загальною площею 1,9999 га, кадастровий номер № НОМЕР_8;

-визнати недійсним та скасувати наказ Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області № 23-11279/14-16-СГ від 27.10.2016 затверджено документацію із землеустрою та надано у власність зі зміною цільового призначення ОСОБА_10 для ведення особистого селянського господарства земельну ділянку загальною площею 2 га, кадастровий номер № НОМЕР_9;

-визнати недійсним та скасувати наказ Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області № 23-11280/14-16-СГ від 27.10.2016, яким затверджено документацію із землеустрою та надано у власність зі зміною цільового призначення ОСОБА_11 для ведення особистого селянського господарства земельну ділянку загальною площею 2 га, кадастровий номер № НОМЕР_10;

-визнати недійсним та скасувати наказ Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області № 23-11281/14-16-СГ від 27.10.2016, яким затверджено документацію із землеустрою та надано у власність зі зміною цільового призначення ОСОБА_12 для ведення особистого селянського господарства земельну ділянку загальною площею 2 га, кадастровий номер № НОМЕР_11;

-визнати недійсним та скасувати наказ Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області № 23-11304/14-16-СГ від 27.10.2016, яким затверджено документацію із землеустрою та надано у власність зі зміною цільового призначення ОСОБА_13 для ведення особистого селянського господарства земельну ділянку загальною площею 2 га, кадастровий номер № НОМЕР_12;

-визнати недійсним та скасувати наказ Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області № 23-11297/14-16-СГ від 27.10.2016, яким затверджено документацію із землеустрою та надано у власність зі зміною цільового призначення ОСОБА_14 для ведення особистого селянського господарства земельну ділянку загальною площею 2 га, кадастровий номер № НОМЕР_13;

-визнати недійсним та скасувати наказ Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області № 23-11283/14-16-СГ від 27.10.2016, яким затверджено документацію із землеустрою та надано у власність зі зміною цільового призначення ОСОБА_16 для ведення особистого селянського господарства земельну ділянку загальною площею 1,9991 га, кадастровий номер № НОМЕР_14;

-визнати недійсним та скасувати наказ Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області № 23-11278/14-16-СГ від 27.10.2016, яким затверджено документацію із землеустрою та надано у власність зі зміною цільового призначення ОСОБА_15 для ведення особистого селянського господарства земельну ділянку загальною площею 1,9999 га, кадастровий номер № НОМЕР_15;

-визнати недійсним та скасувати наказ Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області № 23-11293/14-16-СГ від 27.10.2016, яким затверджено документацію із землеустрою та надано у власність зі зміною цільового призначення ОСОБА_28 для ведення особистого селянського господарства земельну ділянку загальною площею 1,9996 га, кадастровий номер № НОМЕР_16;

-визнати недійсним та скасувати наказ Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області № 23-11305/14-16-СГ від 27.10.2016, яким затверджено документацію із землеустрою та надано у власність зі зміною цільового призначення ОСОБА_29 для ведення особистого селянського господарства земельну ділянку загальною площею 2 га, кадастровий номер № НОМЕР_17;

-визнати недійсним та скасувати наказ Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області № 23-11299/14-16-СГ від 27.10.2016, яким затверджено документацію із землеустрою та надано у власність зі зміною цільового призначення ОСОБА_19 для ведення особистого селянського господарства земельну ділянку загальною площею 1,9999 га, кадастровий номер № НОМЕР_18;

-визнати недійсним та скасувати наказ Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області № 23-11295/14-16-СГ від 27.10.2016, яким затверджено документацію із землеустрою та надано у власність зі зміною цільового призначення ОСОБА_20 для ведення особистого селянського господарства земельну ділянку загальною площею 2 га, кадастровий номер № НОМЕР_19;

-визнати недійсним та скасувати наказ Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області № 23-11290/14-16-СГ від 27.10.2016, яким затверджено документацію із землеустрою та надано у власність зі зміною цільового призначення ОСОБА_23 для ведення особистого селянського господарства земельну ділянку загальною площею 1,9996 га, кадастровий номер № НОМЕР_20;

-визнати недійсним та скасувати наказ Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області № 23-11294/14-16-СГ від 27.10.2016, яким затверджено документацію із землеустрою та надано у власність зі зміною цільового призначення ОСОБА_22 для ведення особистого селянського господарства земельну ділянку загальною площею 1,9996 га, кадастровий номер № НОМЕР_21;

-визнати недійсним та скасувати наказ Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області № 23-11286/14-16-СГ від 27.10.2016, яким затверджено документацію із землеустрою та надано у власність зі зміною цільового призначення ОСОБА_21 для ведення особистого селянського господарства земельну ділянку загальною площею 2 га, кадастровий номер № НОМЕР_22;

-визнати недійсним та скасувати наказ Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області № 23-11291/14-16-СГ від 27.10.2016, яким затверджено документацію із землеустрою та надано у власність зі зміною цільового призначення ОСОБА_24 для ведення особистого селянського господарства земельну ділянку загальною площею 1,9999 га, кадастровий номер № НОМЕР_23;

-визнати недійсним та скасувати наказ Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області № 23-11282/14-16-СГ від 27.10.2016, яким затверджено документацію із землеустрою та надано у власність зі зміною цільового призначення ОСОБА_25 для ведення особистого селянського господарства земельну ділянку загальною площею 1,9995 га, кадастровий номер № НОМЕР_24;

-визнати недійсним та скасувати наказ Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області № 23-11288/14-16-СГ від 27.10.2016, яким затверджено документацію із землеустрою та надано у власність зі зміною цільового призначення ОСОБА_26 для ведення особистого селянського господарства земельну ділянку загальною площею 2 га, кадастровий номер № НОМЕР_25;

-визнати недійсним та скасувати наказ Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області № 23-11296/14-16-СГ від 27.10.2016, яким затверджено документацію із землеустрою та надано у власність зі зміною цільового призначення ОСОБА_27 для ведення особистого селянського господарства земельну ділянку загальною площею 2 га, кадастровий номер № НОМЕР_26;

-витребувати у Товариства з обмеженою відповідальністю "Трівіса Фармінг", код ЄДРПО 41002439, на користь держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області земельні ділянки:

площею 2 га - кадастровий номер № НОМЕР_1

площею 2 га - кадастровий номер № НОМЕР_2.

площею 1,9996га - кадастровий номер № НОМЕР_3.

площею 2 га - кадастровий номер № НОМЕР_4.

площею 2 га - кадастровий номер № НОМЕР_5.

площею 2 га - кадастровий номер № НОМЕР_6.

площею 2 га - кадастровий номер № НОМЕР_7.

площею 1,9999га - кадастровий номер № НОМЕР_8.

площею 2 га - кадастровий номер НОМЕР_9.

площею 2 га - кадастровий номер № НОМЕР_10.

площею 2 га - кадастровий номер № НОМЕР_11.

площею 2 га - кадастровий номер № НОМЕР_12.

площею 2 га - кадастровий номер № НОМЕР_13.

площею 1,9991га - кадастровий номер № НОМЕР_14.

площею 1,9999 га - кадастровий номер НОМЕР_15.

площею 1,9996 га - кадастровий номер НОМЕР_16.

площею 2 га - кадастровий номер НОМЕР_17.

площею 1,9999га - кадастровий номер НОМЕР_18.

площею 2 га - кадастровий номер НОМЕР_19.

площею 1,9996га - кадастровий номер НОМЕР_20.

площею1,9996га - кадастровий номер НОМЕР_21.

площею 2 га - кадастровий номер НОМЕР_22.

площею 1,9999га - кадастровий номер НОМЕР_23.

площею 1,9995га - кадастровий номер НОМЕР_24.

площею 2 га - кадастровий номер НОМЕР_25.

площею 2 га - кадастровий номер НОМЕР_26.

В обгрунтування заявленого позову прокурор посилався на те, що Золотоніською місцевою прокуратурою в ході моніторингу додержання вимог земельного законодавства органами державної влади встановлено порушення Головним управлінням Дсржгеокадастру в Черкаській області норм Земельного кодексу України під час розпорядження земельними ділянками державної власності, що знаходяться в адміністративних межах Новодмитрівської сільської ради Золотоніського району Черкаської області. Установлено, що 26.06.2016 до Головного управління Держгеокадастру в Черкаській області звернулося 26 громадян про надання дозволу на розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність для ведення особистого селянського господарства в адміністративних межах Новодмитрівської сільської ради Золотоніського району Черкаської області. Наказами Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області 29.09.2016 вказаним громадянам надано дозвіл на розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності, розташованих в адміністративних межах Новодмитрівської сільської ради у власність для ведення особистого селянського господарства. Надалі наказами Головного управління Держгеокадастру в Черкаській області затверджено документацію із землеустрою та надано у власність цим громадянам зі зміною цільового призначення земельні ділянки для ведення особистого селянського господарства. Право власності на земельні ділянки вказаними громадянами зареєстровано у приватного нотаріуса Данилової Олени Василівни (Черкаський міський нотаріальний округ). Надалі товариство з обмеженою відповідальністю "Трівіса Фармінг" придбало у громадян вказані земельні ділянки відповідно до договорів купівлі-продажу. Тобто, усі приватизовані вказаними громадянами землі загальною площе 51, 9966 га перебувають у власності ТОВ "Трівіса Фармінг" як землі, що надані для ведення особистого селянського господарства. Прокуратурою встановлено, що при прийнятті Головним управлінням Держгеокадастру у Черкаській області вказаних наказів допущено порушення вимог діючого законодавства, що є підставою для визнання їх недійсними, оскільки землі, якими розпорядилося Головне управління Держгеокадастру Черкаській області, є землями резервного фонду, який призначається для подальшого перерозподілу та використання за цільовим призначенням переважно громадянами, зайнятими у соціальній сфері на селі, а також іншими особами, яких приймають у члени сільськогосподарських підприємств або які переселяються у сільську місцевість для постійного проживання. Реалізація вказаними особами права на отримання у власність (користування) земельної ділянки здійснюється ними добровільно, а саме: за їх клопотанням. Резервний фонд земель підлягає перерозподілу в першу чергу між працівниками державних та комунальних закладів, підприємств та організацій культури, освіти та охорони здоров'я та пенсіонерам з їх числа, які проживають у сільській місцевості та лише які мають право на подачу клопотання про виділ землі з резервного фонду. Відповідно до інформації Новодмитрівської сільської ради громадяни, яким надані спірні земельні ділянки, а саме: ОСОБА_2, ОСОБА_3. ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_31, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_28, ОСОБА_29, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22, ОСОБА_23, ОСОБА_24, ОСОБА_25, ОСОБА_26, ОСОБА_27 на території сільської ради не проживають, не є членами КСП чи працівниками соціальної сфери. На території вказаної сільської ради проживають 90 осіб, які мають праве на отримання земельних ділянок з резервного фонду, та які ще не отримували земельні ділянки у власність. Тобто, посадові особи Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області не застосували до спірних правовідносин положення ст. 25 Земельного кодексу України та п. 7 Указу Президента України "Про порядок паювання земель переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям" № 720/95 від 08.08.1995 та безпідставно керувалися вимогами ст. ст. 116, 118 Земельного кодексу України, які регулюють загальний порядок надання у власність громадян земельних ділянок і не регулюють спірні правовідносини. Спірні накази Головного управління Держгеокадастру у Черкаські області про передачу земельних ділянок є незаконними та такими, що суперечать земельному законодавству, оскільки наданням у власність вищевказаним громадянам земельних ділянок порушено виключний перелік осіб, які мають право на отримання землі резервного фонду. Крім того, прокурор посилався на те, що спірні земельні ділянки були частиною земельної ділянки площею 60,7 га, кадастровий номер НОМЕР_27, яка перебувала в оренді ВА НВО "Прогрес" згідно договору оренди від 16.01.2011. Наказом в.о. начальника Головного управління Держгеокадастру в Черкаській області Мироненка Д.О. від № 92 від 10.02.2016 вказану земельну ділянку було включено до переліку земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності для продажу прав на них на земельних торгах. Наказом також надано дозвіл на складання проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок для ведення товарного сільськогосподарського виробництва в оренду терміном на 7 років за рахунок земель державної власності сільськогосподарського призначення і технічної документації з нормативної грошової оцінки земельної ділянки і затверджено умови продажу права оренди строком на 7 років. Частиною 3 ст. 136 Земельного кодексу України передбачено, що земельні ділянки, включені до переліку земельних ділянок державної чи комунальної власності або прав на них, які виставлені на земельні торги, не можуть відчужуватися, передаватися в заставу, надаватися у користування до завершення торгів. У порушення вказаних вимог закону 27.10.2016 зазначена земельна ділянка була поділена та передана у приватну власність 26 громадянам для ведення особистого селянського господарства.

Крім того, Прокуратурою встановлено, що на час розпорядження Головним управлінням Держгеокадастру у Черкаській області землею у судовому порядку розглядався господарський спір про поновлення права оренди ПрАТ НВО "Прогрес" на вказану земельну ділянку. 30.08.2016 Головне управління Держгеокадастру в Черкаській області звернулося до Господарського суду Черкаської області з позовною заявою до ПрАТ НВО "Прогрес" про визнання недійсним договору оренди земельної ділянки площею 104,1646 га ріллі, укладеного 12.07.2011 між Золотоніською РДА і ПрАТ НВО "Прогрес", який 16.01.2012 зареєстровано у міськрайонному управлінні Держкомзему у м. Золотоноша та Золотоніському районі за №712158784004614, та скасування державної реєстрації вказаного договору. Під час озгляду вказаної справи 18.11.2016 від ПрАТ НВО "Прогрес" надійшла зустрічна позовна заява з вимогою визнати укладеною між Головним управлінням Держгеокадастру у Черкаській області ПрАТ ПВО "Прогрес" додаткову угоду про поновлення договору оренди землі 12.07.2011, зареєстровану у міськрайонному управлінні Держкомзему у м. Золотоноша Золотоніському районі від 16.01.2012 за №712158784004614 в редакції, що була направлена на адресу Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області. Ухвалою суду від 22.11.2016 прийнято судом до провадження зустрічну позовну заяву та залучено в якості Відповідача-2 за зустрічним позовом Управління Держгеокадастру Золотоніському районі. 09.02.2017 до початку судового засідання від представника Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області надійшла заява про відмову від позову. Ухвалою 09.02.2017 судом прийнято відмову від позову і припинено провадження у справі за первісним позовом. За результатами розгляду зустрічного позову Господарським судом Черкаської області 28.02.2017 винесено рішення, яким ПрАТ НВО "Прогрес" відмовлено в задоволенні зустрічного позову до Головного управління Держгеокадастру в Черкаській області про визнання укладеною між Головним управлінням Держгеокадастру у Черкаській області та ПрАТ НВО "Прогрес" додаткову угоду про поновлення договору оренди землі 12.07.2011, зареєстровану у міськрайонному управлінні Держкомзему у м. Золотоноша та Золотоніському районі від 16.01.2012 за №712158784004614 в редакції, що була направлена на адресу Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області. ПрАТ НВО "Прогрес" 14.03.2017 подано апеляційну скаргу на рішення господарського суду Черкаської області від 28.02.2017, остаточного рішення на час пред"явлення позову апеляційним судом по справі № 925/1044/16 не прийнято, в Єдиному державному реєстрі судових рішень рішення по справі відсутнє. Тобто, Головне управління Держгеокадастру у Черкаській області до винесення остаточного рішення у справі розпорядилося спірними земельними ділянками, що перебували в оренді ПрАТ НВО "Прогрес", що, у разі ухвалення рішення на користь ПрАТ НВО "Прогрес", ускладнить процедуру його виконання. Вказані дії унеможливили визначення цієї земельної ділянки як земельної ділянки, що відведена учасникам антитерористичної операції та сім'ям загиблих учасників антитерористичної операції відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України і 19.08.2015 № 898-р "Питання забезпечення учасників антитерористичної операції та сімей загиблих учасників антитерористичної операції земельними ділянками". Відповідно до даних Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру тільки по Золотоніському району надійшло 381 звернення від учасників АТО. Головним управлінням надано 280 дозволів на розробку проектів землеустрою, з них 279 - для ведення особистого селянського господарства на площу 550,14 га, 1 - для ведення садівництва площею 0,12 га. Відмовлено у наданні дозволу - 78, на розгляді - 23 . Затверджено проектів землеустрою - 84, з них 83 - для ведення особистого селянського господарства площею 155,82 га, 1 - для ведення індивідуального садівництва площею 0,12 га. По Золотоніському району Черкаської області для учасників АТО зарезервовано 9 земельних ділянок площею 53 га. На сьогодні приблизно для 100 учасників АТО існує потреба у виділенні земельних ділянках по Золотоніському району Черкаської області, з них близько 30 учасникам АТО - в адміністративних межах Новодмитрівської сільської ради Золотоніського району Черкаське області.

Додатково прокурор посилався на те, що Державною службою України з питань геодезії картографії та кадастру проведено перевірку деяких питань діяльності Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області від 16.01.2017 у частині законності передачі земель на території Новодмитрівської сільської ради Золотоніського району. Відповідно до Акту перевірки від 16.01.2017 Держгеокадастром виявлено порушення вимог чинного законодавства, допущені Головним управління Держгеокадастру в Черкаській області при передачі вказаної земельної ділянки громадянам у власність. Згідно Акту Головним управлінням не забезпечено виконання доручення Віце-прем'єр-міністр України - Міністра регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України Гройсмана В.Б. від 08.10.2014, введеного в дію наказом Держземагентства України від 15.10.2014 № 328. Так, Головним управлінням листом від 27.09.2016 №3686/2-16 направлено до Новодмитрівської сільської ради запит стосовно висловлення позиції органу місцевого самоврядування щодо передачі у власність спірних земельних ділянок, в якому термін надання пропозицій зазначено 10 календарних днів. Проте, вже 29.09.2016 Головним управлінням видано накази про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою без надходження згоди Новодмитрівської сільської ради (у всіх громадян місце проживання не зареєстровано в Черкаській області). Держгеокадастром України виявлено порушення вимог частини третьої статті 136 Земельного кодексу України при передачі земельної ділянки з кадастровим номером НОМЕР_27 у приватну власність - що технічна документація із землеустрою що поділ земельної ділянки площею 60,7 га з кадастровим номером НОМЕР_27 не відповідає вимогам статті 186 Земельного кодексу України, а саме-відсутнє погодження документації Головним управлінням, відсутнє затвердження документації замовником. Відповідно до даних Державного земельного кадастру право власності на зазначену земельну ділянку не зареєстровано, хоча земельна ділянка належить до державної власності, розпорядником якої є Головне управління. Тобто для здійснення поділу зазначеної земельної ділянки Головне управління було зобов'язано спочатку здійснити реєстрацію права власності, після розробки технічної документації із землеустрою щодо поділу земельної ділянки Головне управління повинно було її погодити та затвердити. В порушення норм земельного законодавства наказом Головного управління від 06.10.2016 № 23-10335/14-16-СГ надано ПП "Землемір" згоду на поділ земельної ділянки, при цьому ПП "Землемір" виступає замовником поділу та без затвердження документації здійснюється її поділ.

Крім того, прокурор наголошуючи на тому, що визнання недійсним лише наказів не забезпечить відновлення порушеного права, оскільки усі спірні земельні ділянки були придбані ТОВ "Трівіс Фармінг". Земля як основне національне багатство, що перебуває під особливою охороною держави, є об'єктом права власності Українського народу, а органи державної влади та органи місцевого самоврядування здійснюють права власника від імені народу, втому числі й тоді, коли приймають рішення щодо розпорядження землями державної чи комунальної власності. Прийняття рішення про передачу земельної ділянки в приватну власність із земель відповідно державної чи комунальної власності позбавляє Український народ загалом (ст. 13 Конституції України) правомочностей власника землі. У цьому контексті в сфері земельних правовідносин важливу роль відіграє конституційний принцип законності набуття та реалізації права власності на землю в поєднанні з додержанням засад правового порядку в Україні, відповідно до яких органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України (ст.ст. 14, 19 Конституції України). Український народ є визначеним Конституцією України суб'єктом права власності на землю в межах території України, рівним в своїх правах -перед законом із іншими суб'єктами права власності. Суспільство має право правомірно припускати та одночасно правомірно очікувати, що і окремі члени суспільства (громадяни), і органи виконавчої влади або органи місцевого самоврядування при вирішенні земельних питань додержуються засад правового порядку в Україні, визначених ст. 19 Конституції України. Суспільство, Український народ як сукупність окремих суб'єктів, індивідів, людей, також має з огляду на ст. ст. 1, 3, 6-8, 13, 14, 41 Конституції України конституційне право правомірно очікувати захисту суспільних інтересів у вигляді адекватної реакції держави на випадки порушення законності при вирішені земельних питань, правомірно очікувати і розраховувати на те, що держава вживатиме усіх можливих законних засобів і способів для відновлення становища, яке існувало до порушення права власності Українського народу на землю. Правовідносини, пов'язані з вибуттям земель із державної власності, становлять "суспільний", "публічний" інтерес, а незаконність (якщо така буде встановлена) рішення органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, на підставі якого земельна ділянка вибула з державної чи комунальної власності, такому суспільному інтересу не відповідає. Оскільки Головним управлінням Держгеокадастру у Черкаській області прийнято рішення про передання у власність фізичним особам спірних земельних ділянок державної власності для ведення особистого селянського господарства, що суперечить інтересам держави, такі дії не можуть вважатися вираженням волі власника та прийнятими у спосіб й у межах повноважень, визначених законом, а тому земля підлягає витребуванню з чужого незаконного володіння на підставі ст. 388 Цивільного кодексу України. Спірні земельні ділянки були приватизовані для спеціальних цілей - ведення особистого селянського господарства. Особисте селянське господарство - це господарська діяльність, яка проводиться без створення юридичної особи фізичною особою індивідуально або особами, які перебувають сімейних чи родинних відносинах і спільно проживають, з метою задоволення особистих потреб шляхом виробництва, переробки і споживання сільськогосподарської продукції, реалізації її надлишків та надання послуг з використанням майна особистого селянсько господарства, у тому числі й у сфері сільського зеленого туризму (ст. 1 Закону України "Про особисте селянське господарство"). Жодний з громадян, які отримали спірні земельні ділянки, не планували використовувати їх для виробництва, переробки і споживання сільськогосподарської продукції, оскільки вказані земельні ділянки майже відразу та одночасно усіма громадянами були відчужені на користь ТОВ "Трівіса Фармінг", яке не може мати на праві власності земельні ділянки для ведення особистого селянського господарства і отримало у власність земельні ділянки поза передбаченою ст. 127 Земельного кодексу України обов'язковою процедурою - без проведення земельних торгів.

Узагальнені заперечення відповідача-1 на позов ґрунтуються на тому, що у вересні 2016 до Головного управління звернулось 26 громадян з клопотаннями про надання дозволів на розробку проекту землеустрою земельних ділянок в адміністративних межах Новодмитрівської сільської ради Золотоніського району Черкаської області для ведення особистого селянського господарства. За результатами розгляду поданих клопотань Головним управлінням надано дозволи на розробку проектів землеустрою. На виконання отриманих наказів у жовтні 2016 року до Головного управління зацікавлені громадяни звернулись з клопотаннями щодо затвердження проектів землеустрою. За результатами розгляду поданих проектів було встановлено, що подані проекти відповідають вимогам чинного законодавства і наказами Головного управління Держгеокадастру в Черкаській області затверджено документацію із землеустрою та надано у власність цим громадянам земельні ділянки для ведення особистого селянського господарства. Відповідно до пункту 7 Указу Президента України від 08.08.1995 №720/95 "Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям" встановлено, що створюваний під час передачі земель у колективну власність резервний фонд використовується для передачі у приватну власність або надання у користування земельних ділянок переважно громадянам, зайнятим у соціальній сфері на селі, а також іншим особам, яких приймають у члени сільськогосподарських підприємств або які переселяються у сільську місцевість для постійного проживання. Законодавством не встановлена заборона передачі земель резервного фонду не інакше як громадянам, зайнятим у соціальній сфері на селі, а також іншим особам, яких приймають у члени сільськогосподарських підприємств або які переселяються у сільську місцевість для постійного проживання. Частиною 7 статті 118 Кодексу визначений вичерпний перелік підстав для відмови в наданні дозволу на розробку проектів землеустрою. Оскільки таких підстав не було, накази про надання дозволу були видані правомірно. Щодо посилання прокуратури про наявність на спірні земельні ділянки права оренди ПАТ "НВО по племінній справі і прогресивних технологіях Прогрес", то попередній договір оренди припинив свою дію, з 10.08.2016 набрало законної сили судове рішення, яким у поновленні договору оренди від 12.07.2011 між Золотоніською районною державною адміністрацією та відкритим акціонерним товариством "Науково-виробниче об'єднання по племінній справі "Прогрес" правонаступником якого є приватне акціонерне товариство "Науково-виробниче об'єднання по племінній справі і прогресивних технологіях в тваринництві "Прогрес" , - було відмовлено, а тому станом на жовтень 2016 не існувало перешкод для передачі земель у приватну власність. Крім того, відповідач-1 зазначав, що прокуратурою необґрунтовано однією із підстав для скасування наказів вказується включення земельної ділянки до переліку земельних ділянок, права на які включені до земельних торгів, оскільки лише після проведення підготовчих дій стосовно земельної ділянки приймається рішення щодо продажу права на конкретну земельну ділянку сільськогосподарського призначення на земельних торгах.

Узагальнені заперечення відповідача-2 на позов ґрунтуються на тому, що способи захисту прав на земельні ділянки встановлені статтею 152 Земельного кодексу України. Так, п. "г" ч. З статті 152 Земельного кодексу України передбачено такий спосіб захисту прав на земельні ділянки як визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування, але такий спосіб захисту прав передбачений тільки для захисту прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки. Позивачу має бути відмовлено у задоволенні позову у зв'язку з тим, що чинне законодавство України не передбачає такого способу захисту прав держави на землю як визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування. Статтею 25 Земельного кодексу України передбачено, що при приватизації земель державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій земельні ділянки передаються працівникам цих підприємств, установ та організацій, працівникам державних та комунальних закладів освіти, культури, охорони здоров'я, розташованих на території відповідної ради, а також пенсіонерам з їх числа з визначенням кожному з них земельної частки (паю) (ч. 1 ст. 25 ЗК України). Органи виконавчої влади або органи місцевого самоврядування у процесі приватизації створюють резервний фонд земель за погодженням його місця розташування з особами, зазначеними в частині першій цієї статті у розмірі до 15 відсотків площі усіх сільськогосподарських угідь, які були у постійному користуванні відповідних підприємств, установ та організацій. Резервний фонд земель перебуває у державній або комунальній власності і призначається для подальшого перерозподілу та використання за цільовим призначенням (ч. 10, 11 ст. 25 ЗК України). Вказана норма та інші норми Земельного кодексу не визначають порядок перерозподілу та використання земель резервного фонду. Пунктом 7 Указу Президента України "Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям" №720/95 від 08.08.1995 року встановлено, що створюваний під час передачі земель у колективну власність резервний фонд використовується для передачі у приватну власність або надання у користування земельних ділянок переважно громадянам, зайнятим у соціальній сфері на селі, а також іншим особам, яких приймають у члени сільськогосподарських підприємств або які переселяються у сільську місцевість для постійного проживання. Згідно п. 3 Прикінцевих положень Земельного кодексу України закони та інші нормативно-правові акти, прийняті до набрання чинності цим Кодексом, діють у частині, що не суперечить цьому Кодексу. Пункт 7 Указу Президента України "Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям" №720/95 від 08.08.1995 року суперечить нормам Земельного кодексу України, а відповідно не може бути застосований до правовідносин, що виникають при набутті і реалізації громадянами прав на землю сільськогосподарського призначення. Нормами Земельного кодексу України, як законом, що регулює порядок набуття та реалізації громадянами, юридичними особами та державою прав власності на земельні ділянки, не встановлено виключного переліку осіб, що можуть набувати у власність землі резервного фонду та не обмежено право громадян України на набуття ними у власність земель сільськогосподарського призначення з земель резервного фонду.

Крім того, відповідач-2 в обґрунтування заперечень на позов щодо порушення відповідачем 1 п. 3 статті 136 Земельного кодексу України, що передбачає заборону відчуження, передачу в заставу, надання в користування земельних ділянок, включених до переліку земельних ділянок державної та комунальної власності або прав на них, які виставлені на земельні торги, до завершення торгів, зазначав про наступне. Оскаржувані накази відповідача-1 прийняті згідно вимог чинного законодавства і на час їх прийняття жодним чином не суперечили статті 136 Земельного кодексу України, оскільки вказаною нормою передбачено заборону до завершення торгів на відчуження, передачу в заставу, надання в користування земельних ділянок, включених до переліку земельних ділянок державної та комунальної власності або прав на них, які виставлені на земельні торги. Згідно Акту перевірки деяких питань діяльності Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області та окремих територіальних органів Держгеокадастру нижчого рівня в межах Черкаської області від 16.01.2017 вказані дії щодо земельної ділянки кадастровий номер НОМЕР_27 здійснені не були, відповідно, така земельна ділянка не була виставлена на земельні торги, відповідно обмеження, встановлені п. 3 ст. 136 Земельного кодексу України на таку земельну ділянку не розповсюджувались. Щодо тверджень позивача про виявлення порушень земельного законодавства в проектах землеустрою спірних земельних ділянок, то відповідач-2 зазначав про безпідставність таких тверджень прокурора, оскільки ні Закон України "Про державний земельний кадастр", ні підзаконні нормативні акти, на які міститься посилання у позові, не регулюють питання складання документації з землеустрою щодо відведення земельних ділянок у приватну власність та не встановлюють вимог до оформлення такої документації. Вимоги до документації з землеустрою містяться у Законі України "Про землеустрій", яким, зокрема, визначено виключний перелік документів, які мають включати в себе проекти та передбачено, що відповідальність за порушення законодавства в сфері землеустрою несуть особи, винні у порушенні, але жодним чином не власник земельних ділянок - замовник розроблення такої документації. Згідно з ч. 1 статті 153 Земельного кодексу України власник не може бути позбавлений права власності на земельну ділянку, крім випадків, передбачених цим Кодексом та іншими законами України. Ані Закон України "Про землеустрій", ані норми Земельного кодексу України (ст. 140, 143 Земельного кодексу України) не визначають порушення законодавства про землеустрій як підставу для припинення права власності на земельні ділянки. Таким чином, вимоги прокурора щодо визнання незаконними оспорюваних наказів з підстав невідповідності документації землеустрою щодо спірних земельних ділянок нормативно-правовим актам України, а відповідно, і вимоги щодо припинення права власності на ці земельні ділянки відповідача-2 є безпідставними та такими, що суперечать чинному законодавству України. Крім того, відповідач -2 не погоджувався з твердженнями прокурора ппро наявність правових підстав для повернення у власність держави спірних земельних ділянок на підставі п. 3 ч. 1 ст. 388 Цивільного кодексу України, яка передбачає право на витребування майна від добросовісного набувача у разі якщо майно вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі. Проте, відповідач-2 наголошує, що про наявність волі держави на вибуття спірних земельних ділянок із державної власності свідчить наявність оспорюваних наказів, оскільки згідно зі статтею 80 Земельного кодексу України держава як власник земельних ділянок реалізує своє право власності через відповідні органи державної влади, яким в даному випадку є відповідач 1. Крім того відповідач-2 посилався на те, що чинним законодавством України не передбачено заборону на продаж земельних ділянок, призначених для ведення особистого селянського господарства, що набуті їхніми власниками в результаті приватизації цих земельних ділянок в межах встановлених норм, в тому числі юридичним особам, а тому спірні земельні ділянки відчужені їхніми власниками Відповідачу 2, основними видами діяльності якого є вирощування та переробка сільськогосподарської продукції, правомірно. Згідно зі статтею 135 Земельного кодексу України продаж земельних ділянок, що перебувають у приватній власності, або прав на них (оренди, суперфіцію, емфітевзису) може здійснюватися на земельних торгах виключно з ініціативи власників земельної ділянки. Статтею ж 127 Земельного кодексу України, на яку посилається Позивач, врегульовано питання продажу земельних ділянок державної та комунальній власності, якими спірні земельні ділянки на час укладання договорів купівлі-продажу з Відповідачем 2 не були.

Третьою особою-1 у письмових поясненнях по суті спору зазначалось, що у позовній заяві прокуратурою робиться посилання на те, що у даній справі відбувся збіг в одній особі позивача та відповідача (Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області), що є неприпустимим відповідно до вимог ГПК України, а також у позові міститься вимога про витребування спірних земельних ділянок на користь держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області. Чинним законодавством України не передбачено такого способу захисту прав держави на землю як визнання недійсним рішень органів виконавчої влади або органів місцевою самоврядування. Також, сам позов не містить будь-яких посилань, які саме права держави (Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області) порушено. Щодо твердження прокуратури, що земельні ділянки резервного фонду в даному випадку не могли бути передані, то законодавець не встановив заборону передачі земель резервного фонду не інакше як громадянам, зайнятим у соціальній сфері на селі, а також іншим особам, яких приймають у члени сільськогосподарських підприємств або які переселяються у сільську місцевість для постійного проживання. Вичерпний перелік підстав для відмови в наданні дозволу на розробку проектів землеустрою міститься в частині 7 статті 118 Земельного кодексу України. У ході проведення перевірки деяких питань діяльності Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області та Управління Держгеокадастру у Золотоніському районі Черкаської області Держгеокадастром виявлено ряд порушень вимог законодавства під час відведення земельних ділянок в адміністративних межах Новодмитрівської сільської рад Золотоніського району Черкаської області, у тому числі під час здійснення поділ земельної ділянки з кадастровим номером НОМЕР_27, про що складено відповідний акт від 16.01.2017. У зв'язку із виявленими фактами, щодо можливого вчинення кримінального правопорушення, копію акта перевірки від 16.01.2017 направлено до Головного управління по боротьбі з корупцією та організованою злочинністю Служби безпеки України для вжиття заходів реагування відповідно до законодавства України. Держгеокадастром ініційовано дисциплінарне провадження відповідно до Закону України "Про державну службу" відносно начальника Управління Держгеокадастру у Золотоніському районі Черкаської області ОСОБА_32. Наказом Держгеокадастру від 07.03.2017 № 1 дс-то "Про закриття дисциплінарного провадження" закрито дисциплінарне провадження стосовно начальника Управління Держгеокадастру у Золотоніському районі Черкаської області ОСОБА_32, оскільки Дисциплінарна комісія дійшла до висновку про відсутність підстав для притягнення до дисциплінарної відповідальності.

Рішенням Господарського суду Черкаської області від 19.12.2017 (повне рішення складено 09.01.2018) у справі № 925/538/17 у задоволенні позову Керівника Золотоніської місцевої прокуратури до Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області, Товариства з обмеженою відповідальністю "Трівіса Фармінг", третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача 1 -ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22, ОСОБА_23, ОСОБА_24, ОСОБА_25, ОСОБА_26, ОСОБА_27, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача 2 - Фермерське господарство "Любава 2013", про визнання наказів недійсними та витребування земельних ділянок, - відмовлено повністю.

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що виходячи з поданих сторонами доказів, оцінюючи їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд першої інстанції прийшов до висновку, що прокурором не доведено ті обставини, на які він посилаються як на підставу своїх позовних вимог.

Не погоджуючись з прийнятим по справі рішенням, Заступник прокурора Черкаської області звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просив рішення Господарського суду Черкаської області від 19.12.2017 (повне рішення складено 09.01.2018) у справі № 925/538/17 - скасувати та прийняти нове, яким позов задовольнити.

Узагальнені доводи апеляційної скарги зводяться до того, що місцевим господарським судом при винесенні рішення порушено норми матеріального та процесуального права, рішення суду першої інстанції було прийнято при неповному дослідженні доказів та з'ясуванні обставин, що мають значення для справи, що привело до неправильного вирішення спору.

Зокрема, скаржник в апеляційній скарзі посилався на те, що судом першої інстанції при вирішенні спору не було враховано наступні доводи прокурора в обґрунтування підстав визнання недійсними наказів та витребування земельних ділянок: передані громадянам у власність землі є землями резервного фонду, який призначається для подальшого перерозподілу та використання за цільовим призначенням переважно громадянами, зайнятими у соціальній сфері на селі, а також іншими особами, яких приймають у члени сільськогосподарських підприємств або які переселяються у сільську місцевість для постійного проживання; частиною 3 ст. 136 Земельного кодексу України передбачено, що земельні ділянки, включені до переліку земельних ділянок державної чи комунальної власності або прав на них, які виставлені на земельні торги, не можуть відчужуватися, передаватися в заставу, надаватися у користування до завершення торгів. У порушення вказаних вимог закону 27.10.2016 зазначена земельна ділянка була поділена та передана у приватну власність 26 громадянам для ведення особистого селянського господарства; на час розпорядження Головним управлінням Держгеокадастру у Черкаській області землею у судовому порядку розглядався господарський спір про поновлення права оренди ПрАТ НВО "Прогрес" на вказану земельну ділянку. Уразі ухвалення рішення на користь ПрАТ НВО "Прогрес", рішенян у даній справі ускладнить процедуру його виконання; для здійснення поділу зазначеної земельної ділянки Головне управління було зобов'язано спочатку здійснити реєстрацію права власності, після розробки технічної документації із землеустрою щодо поділу земельної ділянки Головне управління повинно було її погодити та затвердити. В порушення норм земельного законодавства наказом Головного управління від 06.10.2016 № 23-10335/14-16-СГ надано ПП "Землемір" згоду на поділ земельної ділянки, при цьому ПП "Землемір" виступає замовником поділу та без затвердження документації здійснюється її поділ; визнання недійсним лише наказів не забезпечить відновлення порушеного права, оскільки усі спірні земельні ділянки були придбані ТОВ "Трівіса Фармінг", яке не може мати на праві власності земельні ділянки для ведення особистого селянського господарства і отримало у власність земельні ділянки поза передбаченою ст. 127 Земельного кодексу України обов'язковою процедурою - без проведення земельних торгів.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу справ між суддями, апеляційну скаргу Заступника прокурора Черкаської області на рішення Господарського суду Черкаської області від 19.12.2017 (повне рішення складено 09.01.2018) у справі № 925/538/17 передано на розгляд колегії суддів Київського апеляційного господарського суду у складі: головуючий суддя Станік С.Р., судді Яковлєв М.Л., Чорна Л.В.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 12.02.2018 у справі № 925/538/17відкрито апеляційне провадження у справі № 925/538/17 за апеляційною скаргою Заступника прокурора області на рішення Господарського суду Черкаської області від 19.12.2017 (повне рішення складено 09.01.2018) у справі № 925/538/17, справу призначено до розгляду в судовому засіданні 01.03.2018.

26.02.2018 через відділ забезпечення документообігу та моніторингу виконання документів Київського апеляційного господарського суду від Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому Головне управління Держгеокадастру у Черкаській області проти доводів апеляційної скарги заперечувало, просило суд апеляційної інстанції її відхилити, а оскаржуване судове рішення залишити без змін, як таке, що відповідає нормам матеріального та процесуального права. У відзиві Головне управління Держгеокадастру у Черкаській області наголошувало на тому, що прокурором не наведено ні у позові, ні у апеляційній скарзі підстав для визнання оспорюваних наказів недійсними, як не було наведено порушень, які б призвели до відведення земель у власність з порушенням вимог чинного законодавства.

28.02.2018 через відділ забезпечення документообігу та моніторингу виконання документів Київського апеляційного господарського суду від ТОВ "Трівіса Фармінг" надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому товариство проти доводів апеляційної скарги заперечувало, просило суд апеляційної інстанції її відхилити, а оскаржуване судове рішення залишити без змін, як таке, що відповідає нормам матеріального та процесуального права. Зокрема, у письмовому відзиві на позов ТОВ "Трівіса Фармінг" посилалось на те, що зміна цільового призначення земельних ділянок відбулась на підставі оскаржуваних наказів, якими затверджено проекти відведення та передано земельні ділянки у власність громадянам зі зміною цільового призначення для ведення особистого селянського господарства. Тобто, зміна цільового призначення земельних ділянок проведена у відповідності до ст. 20 Земельного кодексу України, а саме органом, наділеним відповідними повноваженнями, на підставі проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок. Крім того, згідно з ч. 6 ст. 79-1 Земельного кодексу України за технічною документацією із землеустрою щодо поділу та об'єднання земельних ділянок здійснюється формування земельних ділянок шляхом поділу та об'єднання раніше сформованих земельних ділянок, які перебувають у власності та користуванні , без зміни їх цільового призначення.. В інших випадках, у відповідності до ч. 5 ст. 79-1 Земельного кодексу України, формування земельних ділянок здійснюється за документацією із землеустрою щодо відведення земельних ділянок. Як у позові, так і у апеляційній скарзі прокурор визначає, що спірні земельні ділянки є частинами земельної ділянки площею 60,7 га за кадастровим номером 7121587800:06:006:009.

Посилання прокурора на порушення процедури погодження і затвердження документації з землеустрою щодо спірних земельних ділянок встановленої ст. 186 Земельного кодексу України, - є необґрунтованими, оскільки вказані земельні ділянки не були утворені в результаті поділу іншої земельної ділянки, а були передані фізичним особам в порядку, встановленому ст. 118, 186-1 Земельного кодексу України. Також, ТОВ "Трівіса Фармінг" посилалось на те, що жодних обмежень , встановлених п. 3 ст. 136 Земельного кодексу України на земельну ділянку за кадастровим номером НОМЕР_27 не розповсюджувались, оскільки земельна ділянка на торг в розумінні вимог земельного законодавства, наявність волі держави на вибуття спірних земельних ділянок із державної власності свідчить наявність оспорюваних наказів відповідача-1, що згідно з ст. 80 Земельного кодексу України є уповноваженим органом , через який держава, як власник земельних ділянок реалізує своє право власності, що полягає у тому числі у передачі земель державної власності безоплатно у власність громадянам згідно з ст. 118 Земельного кодексу України, жодних інтересів держави при виданні оспорюваних наказів - порушено не було.

В судовому засіданні 01.03.2018 прокурор підтримав доводи апеляційної скарги, просив суд апеляційної інстанції апеляційну скаргу задовольнити, рішення Господарського суду Черкаської області від 19.12.2017 (повне рішення складено 09.01.2018) у справі № 925/538/17 - скасувати та прийняти нове рішення, яким позов задовольнити у повному обсязі.

Представник відповідача-1 в судовому засіданні 01.03.2018 проти доводів апеляційної скарги заперечував, просив суд апеляційної інстанції апеляційну скаргу прокурора - віза лишити без задоволення, а рішення Господарського суду Черкаської області від 19.12.2017 (повне рішення складено 09.01.2018) у справі № 925/538/17 - залишити без змін, як таке, що відповідає нормам матеріального та процесуального права.

Представник відповідача-2 в судовому засіданні 01.03.2018 проти доводів апеляційної скарги заперечував, просив суд апеляційної інстанції апеляційну скаргу прокурора - віза лишити без задоволення, а рішення Господарського суду Черкаської області від 19.12.2017 (повне рішення складено 09.01.2018) у справі № 925/538/17 - залишити без змін, як таке, що відповідає нормам матеріального та процесуального права.

Державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру, Фермерське господарство Любава та треті особи - фізичні особи в судове засідання 01.03.2018 представників не направили, причин неявки суд апеляційної інстанції не повідомили, про розгляд справи повідомлені належним чином, через канцелярію суду заяв та клопотань не подавали.

Таким чином учасники справи належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи, і неявка Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру, Фермерського господарства Любава та третіх осоіб- фізичних осіб не перешкоджає розгляду справи.

Ч.12 ст.270 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Згідно із ст.269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Ч.1 ст. 270 Господарського процесуального кодексу України визначено, що у суді апеляційної інстанції справи переглядаються за правилами розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, передбачених у цій главі.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, проаналізувавши правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, оцінивши наявні у справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, Київський апеляційний господарський суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а рішення місцевого господарського суду має бути залишено без змін, виходячи із наступного.

Як вірно встановлено судом першої інстанції та підтверджується наявними матеріалами справи, 26.06.2016 до Головного управління Держгеокадастру в Черкаській області звернулося 26 громадян про надання дозволу на розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність для ведення особистого селянського господарства в адміністративних межах Новодмитрівської сільської ради Золотоніського району Черкаської області, а саме: ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_31, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_28, ОСОБА_29, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22, ОСОБА_23, ОСОБА_24, ОСОБА_25, ОСОБА_26, ОСОБА_27.

Наказами Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області відповідно до ст.ст. 15-1, 118, 122, 123, 134 ЗК України 29.09.2016 вказаним громадянам надано дозвіл па розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності, розташованих в адміністративних межах Новодмитрівської сільської ради Золотоніського району Черкаської області за межами населеного пункту, у власність для ведення особистого селянського господарства.

Наказами Головного управління Держгеокадастру в Черкаській області затверджено документацію із землеустрою та надано у власність зі зміною цільового призначення земельні ділянки для ведення особистого селянського господарства, а саме:

Наказом Головного управління № 23-11287/14-16-СГ від 27.10.2016 затверджено документацію із землеустрою та надано у власність зі зміною цільового призначення ОСОБА_2 для ведення особистого селянського господарства земельну ділянку загальною площею 2 га, кадастровий помер № НОМЕР_1.

Наказом Головного управління № 23-11289/14-16-СГ від 27.10.2016 затверджено документацію із землеустрою та надано у власність зі зміною цільового призначення ОСОБА_3 для ведення особистого селянського господарства земельну ділянку загальною площею 2 га, кадастровий номер № НОМЕР_2.

Наказом Головного управління № 23-11302/14-16-СГ від 27.10.2016 затверджено документацію із землеустрою та надано у власність зі зміною цільового призначення ОСОБА_4 для ведення особистого селянського господарства земельну ділянку загальною площею 1,9996 га, кадастровий помер № НОМЕР_3.

Наказом Головного управління № 23-11306/14-16-СГ від 27.10.2016 затверджено документацію із землеустрою та надано у власність зі зміною цільового призначення ОСОБА_5 для ведення особистого селянського господарства земельну ділянку загальною площею 2 га, кадастровий номер № НОМЕР_4.

Наказом Головного управління № 23-11303/14-16-СГ від 27.10.2016 затверджено документацію із землеустрою та надано у власність зі зміною цільового призначення ОСОБА_6 для ведення особистого селянського господарства земельну ділянку загальною площею 2 га, кадастровий номер № НОМЕР_5.

Наказом Головного управління № 23-11300/14-16-СГ від 27.10.2016 затверджено документацію із землеустрою та надано у власність зі зміною цільового призначення ОСОБА_7 для ведення особистого селянського господарства земельну ділянку загальною площею 2 га, кадастровий номер № НОМЕР_6.

Наказом Головного управління № 23-11284/14-16-СГ від 27.10.2016 затверджено документацію із землеустрою та надано у власність зі зміною цільового призначення ОСОБА_8 для ведення особистого селянського господарства земельну ділянку загальною площею 2 га, кадастровий номер № НОМЕР_7.

Наказом Головного управління № 23-1 1298/14-16-СГ від 27.10.2016 затверджено документацію із землеустрою та надано у власність зі зміною цільового призначення ОСОБА_9 для ведення особистого селянського господарства земельну ділянку загальною площею 1,9999 га, кадастровий номер № НОМЕР_8.

Наказом Головного управління № 23-11279/14-16-СГ від 27.10.2016 затверджено документацію із землеустрою та надано у власність зі зміною цільового призначення ОСОБА_10 для ведення особистого селянського господарства земельну ділянку загальною площею 2 га, кадастровий помер № НОМЕР_9.

Наказом Головного управління № 23-11280/14-16-СГ від 27.10.2016 затверджено документацію із землеустрою та надано у власність зі зміною цільового призначення ОСОБА_11 для ведення особистого селянського господарства земельну ділянку загальною площею 2 га, кадастровий номер № НОМЕР_10.

Наказом Головного управління № 23-11281/14-16-СГ від 27.10.2016 затверджено документацію із землеустрою та надано у власність зі зміною цільового призначення ОСОБА_12 для ведення особистого селянського господарства земельну ділянку загальною площею 2 га, кадастровий номер № 7121587800:06:006:05 1 0.

Наказом Головного управління № 23-11304/14-16-СГ від 27.10.2016 затверджено документацію із землеустрою та надано у власність зі зміною цільового призначення ОСОБА_13 для ведення особистого селянського господарства земельну ділянку загальною площею 2 га, кадастровий помер № НОМЕР_12.

Наказом Головного управління № 23-11297/14-16-СГ від 27.10.2016 затверджено документацію із землеустрою та надано у власність зі зміною цільового призначення ОСОБА_14 для ведення особистого селянського господарства земельну ділянку загальною площею 2 га, кадастровий номер № НОМЕР_13.

Наказом Головного управління № 23-11283/14-16-СГ від 27.10.2016 затверджено документацію із землеустрою та надано у власність зі зміною цільового призначення ОСОБА_16 для ведення особистого селянського господарства земельну ділянку загальною площею 1,9991 га, кадастровий номер № НОМЕР_14.

Наказом Головного управління № 23-11278/14-16-СГ від 27.10.2016 затверджено документацію із землеустрою та надано у власність зі зміною цільового призначення ОСОБА_15 для ведення особистого селянського господарства земельну ділянку загальною площею 1,9999 га, кадастровий помер № НОМЕР_15.

Наказом Головного управління № 23-11293/14-16-СГ від 27.10.2016 затверджено документацію із землеустрою та надано у власність зі зміною цільового призначення ОСОБА_28 для ведення особистого селянського господарства земельну ділянку загальною площею 1,9996 га, кадастровий номер № НОМЕР_16.

Наказом Головного управління № 23-11305/14-16-СГ від 27.10.2016 затверджено документацію із землеустрою та надано у власність зі зміною цільового призначення ОСОБА_29 для ведення особистого селянського господарства земельну ділянку загальною площею 2 га, кадастровий номер № НОМЕР_17.

Наказом Головного управління № 23-11299/14-16-СГ від 27.10.2016 затверджено документацію із землеустрою та надано у власність зі зміною цільового призначення ОСОБА_19 для ведення особистого селянського господарства земельну ділянку загальною площею 1,9999 га, кадастровий номер № НОМЕР_18.

Наказом Головного управління № 23-1 1295/14-16-СГ від 27.10.2016 затверджено документацію із землеустрою та надано у власність зі зміною цільового призначення ОСОБА_20 для ведення особистого селянського господарства земельну ділянку загальною площею 2 га, кадастровий номер № НОМЕР_19.

Наказом Головного управління № 23-11290/14-16-СГ від 27.10.2016 затверджено документацію із землеустрою та надано у власність зі зміною цільового призначення ОСОБА_23 для ведення особистого селянського господарства земельну ділянку загальною площею 1,9996 га, кадастровий номер № НОМЕР_20.

Наказом Головного управління № 23-11294/14-16-СГ від 27.10.2016 затверджено документацію із землеустрою та надано у власність зі зміною цільового призначення ОСОБА_22 для ведення особистого селянського господарства земельну ділянку загальною площею 1,9996 га, кадастровий номер № НОМЕР_21.

Наказом Головного управління № 23-11286/14-16-СГ від 27.10.2016 затверджено документацію із землеустрою та надано у власність зі зміною цільового призначення ОСОБА_21 для ведення особистого селянського господарства земельну ділянку загальною площею 2 га, кадастровий номер № НОМЕР_22.

Наказом Головного управління № 23-11291/14-16-СГ від 27.10.2016 затверджено документацію із землеустрою та надано у власність зі зміною цільового призначення ОСОБА_24 для ведення особистого селянського господарства земельну ділянку загальною площею 1,9999 га, кадастровий номер № НОМЕР_23.

Наказом Головного управління № 23-11282/14-1 б-СГ від 27.10.2016 затверджено документацію із землеустрою та надано у власність зі зміною цільового призначення ОСОБА_25 для ведення особистого селянського господарства земельну ділянку загальною площею 1,9995 га, кадастровий номер № НОМЕР_24.

Наказом Головного управління № 23-11288/14-16-СГ від 27.10.2016 затверджено документацію із землеустрою та надано у власність зі зміною цільового призначення ОСОБА_26 для ведення особистого селянського господарства земельне ділянку загальною площею 2 га, кадастровий номер № НОМЕР_25.

Наказом Головного управління № 23-11296/14-16-СГ від 27.10.2016 затверджено документацію із землеустрою та надано у власність зі зміною цільового призначення ОСОБА_27 для ведення особистого селянського господарства земельну ділянку загальною площею 2 га, кадастровий номер № НОМЕР_26.

Права власності на земельні ділянки вказаними громадянами зареєстровано у приватного нотаріуса Данилової Олени Василівни (Черкаський міський нотаріальний округ), що учасниками справи не заперечувалось.

Як вірно встановлено судом першої інстанції і що підтверджується наявними матеріалами справи, Товариство з обмеженою відповідальністю "Трівіса Фармінг" придбало у громадян вказані земельні ділянки відповідно до договорів купівлі-продажу, а саме:

ОСОБА_24, площею 1,9999 га, кадастровий номер НОМЕР_23, договір купівлі-продажу № 1245 від 30.12.2016;

ОСОБА_25, площею 1,9995 га, кадастровий номер НОМЕР_24, договір купівлі-продажу № 1246 від 30.12.2016;

ОСОБА_23, площею 1,9996 га, кадастровий номер НОМЕР_20, договір купівлі-продажу № 1234 від 28.12.2016;

ОСОБА_22, площею 1,9996 га, кадастровий номер НОМЕР_21, договір купівлі-продажу № 1247 від 30.12.2016;

ОСОБА_21, площею 2 га, кадастровий номер НОМЕР_22, договір купівлі-продажу № 1244 від 30.12.2016;

ОСОБА_5, площею 2 га, кадастровий номер НОМЕР_4 договір купівлі-продажу № 7 від 04.01.2017;

ОСОБА_4, площею 1,9996 га, кадастровий номер НОМЕР_3, договір купівлі-продажу № 1249 від 30.12.2016;

ОСОБА_2, площею 2 га, кадастровий номер 7121587800:06:006:052(; договір купівлі-продажу № 8 від 04.01.2017;

ОСОБА_3, площею 2 га, кадастровий номер НОМЕР_2, договір купівлі-продажу № 1248 від 30.12.2016;

ОСОБА_37, площею 1,9999 га, кадастровий номер НОМЕР_18, договір купівлі-продажу №5 від 04.01.2017;

ОСОБА_20, площею 2 га, кадастровий номер НОМЕР_19, договір купівлі-продажу № 6 від 04.01.201 7;

ОСОБА_11, площею 2 га, кадастровий номер 7121587800:06:006:050, договір купівлі-продажу № 37 від 11.01.2017;

ОСОБА_10, площею 2 га, кадастровий номер НОМЕР_9, договір купівлі-продажу №38 від 11.01.2017;

ОСОБА_9, площею 1,9999 га, кадастровий номер НОМЕР_8, договір купівлі-продажу № 33 від 11.01.2017;

ОСОБА_8, площею 2 га, кадастровий номер НОМЕР_7, договір купівлі-продажу № 39 від 11.01.2017;

ОСОБА_7, площею 2 га, кадастровий номер НОМЕР_5 договір купівлі-продажу № 32 від 11.01.2017;

ОСОБА_6, площею 2 га, кадастровий номер НОМЕР_5, договір купівлі-продажу №34 від 11.01.2017;

ОСОБА_27, площею 2 га, кадастровий номер НОМЕР_26, договір купівлі-продажу №36 від 11.01.2017;

ОСОБА_26, площею 2 га, кадастровий номер НОМЕР_25, договір купівлі-продажу № 35 від 11.01.2017;

ОСОБА_14, площею 2 га, кадастровий номер НОМЕР_13, договір купівлі-продажу № 31 від 11.01.2017;

ОСОБА_29, площею 2 га, кадастровий номер НОМЕР_17, договір купівлі-продажу № 10 від 04.01.2017;

ОСОБА_28, площею 1,9996 га, кадастровий номер НОМЕР_16, договір купівлі-продажу №9 від 04.01.2017;

ОСОБА_13, площею 2 га, кадастровий номер НОМЕР_12, договір купівлі-продажу № 30 від 11.01.2017;

ОСОБА_12, площею 2 га, кадастровий номер НОМЕР_11, договір купівлі-продажу № 29 від 11.01.2017;

ОСОБА_16, площею 1,9991 га, кадастровий номер НОМЕР_14, договір купівлі-продажу № 3 від 04.01.2017;

ОСОБА_15, площею 1,9999 га, кадастровий номер НОМЕР_15, договір купівлі-продажу №4 від 04.01.2017.

Прокурор вважає, що при прийнятті Головним управлінням Держгеокадастру у Черкаській області вищевказаних наказів допущено порушення вимог діючого законодавства, що є підставою для визнання спірних наказів недійсними.

Зокрема, прокурор обґрунтовував позов, тим, що землі, якими розпорядилося Головне управління Держгеокадастру Черкаській області, є землями резервного фонду, який підлягає перерозподілу в першу чергу між працівниками державних та комунальних закладів, підприємств та організацій культури, освіти та охорони здоров'я та пенсіонерам з їх числа, які проживають у сільській місцевості та лише які мають право на подачу клопотання про виділ землі з резервного фонду. Прокурор вказує, що громадяни, яким надані спірні земельні ділянки, на території сільської ради не проживають, не є членами КСП чи працівниками соціальної сфери.

Пунктом 7 Указу Президента України "Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям" №720/95 від 08.08.1995 року встановлено, що створюваний під час передачі земель у колективну власність резервний фонд використовується для передачі у приватну власність або надання у користування земельних ділянок переважно громадянам, зайнятим у соціальній сфері на селі, а також іншим особам, яких приймають у члени сільськогосподарських підприємств або які переселяються у сільську місцевість для постійного проживання. Тобто, у цій нормі немає категоричного припису про надання земельних ділянок тільки вказаним групам громадян. Згідно п. 3 Прикінцевих положень Земельного кодексу України закони та інші нормативно-правові акти, прийняті до набрання чинності цим Кодексом, діють у частині, що не суперечить цьому Кодексу.

Згідно Земельного кодексу України від 25 жовтня 2001 року № 2768-ІП, земельні відносини регулюються Конституцією України, цим кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами. В свою чергу, відповідно до статті 14 Конституції України право власності на землю гарантується; право власності на земельні ділянки набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

Так, згідно зі статтею 116 Земельного кодексу України набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування. Громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону. Право власності на земельні ділянки державної чи комунальної власності, згідно даної норми Земельного кодексу України, може набуватись суб'єктами прав власності на землю шляхом безоплатної передачі, або продажу земельних ділянок на підставі та в порядку, визначеному Земельним кодексом України. Так, безоплатна передача земельних ділянок провадиться у власність громадян, зокрема, у разі одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених Земельним кодексом України.

У свою чергу, статтею 22 Земельного кодексу України передбачено, що землі сільськогосподарського призначення передаються у власність та надаються у користування громадянам - для ведення особистого селянського господарства, садівництва, городництва, сінокосіння та випасання худоби, ведення товарного сільськогосподарського виробництва, фермерського господарства.

Враховуючи викладене, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що нормами Земельного кодексу України, як законом, що регулює порядок набуття та реалізації громадянами, юридичними особами та державою прав власності на земельні ділянки, не встановлено виключного переліку осіб, що можуть набувати у власність землі резервного фонду та не обмежено право громадян України на набуття ними у власність земель сільськогосподарського призначення з земель резервного фонду.

Прокурор вказував, зокрема, що на території Новодмитрівської сільської ради проживають 90 осіб, які мають праве на отримання земельних ділянок з резервного фонду, та які ще не отримували земельні ділянки у власність.

В свою чергу, в матеріалах справи наявні документи, надані відповідачем-1, які підтверджують надання земельних ділянок мешканцям села Нова Дмитрівка Золотоніського району, які зверталися з відповідними клопотаннями, а саме ОСОБА_38, ОСОБА_39, ОСОБА_40, ОСОБА_41, ОСОБА_42, ОСОБА_43, ОСОБА_44, ОСОБА_45 , ОСОБА_46, яким не були додані до заяви про надання дозволу на розробку землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки площею 2,0000 га для ведення особистого селянського господарства документи, що посвідчують право власності на нерухоме майно, до відповідача-1 більше не звертався. Інших клопотань від мешканців села не надходило.

Прокурор вказував на порушення відповідачем-1 п. 3 статті 136 Земельного кодексу України, що передбачає заборону відчуження, передачу в заставу, надання в користування земельних ділянок, включених до переліку земельних ділянок державної та комунальної власності або прав на них, які виставлені на земельні торги, до завершення торгів.

Частиною 1 статті 136 Земельного кодексу України визначено, що організатор земельних торгів визначає перелік земельних ділянок державної чи комунальної власності та/або прав на них, які виставляються на земельні торги окремими лотами.

Наказом Державного агентства земельних ресурсів України від 22.10.2014 №343 затверджено Методичні рекомендації щодо підготовки територіальними органами Держземагентства до продажу на земельних торгах прав на земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності за рахунок коштів виконавців земельних торгів (далі - Методичні рекомендації), відповідно до пункту 1.2 рішення головних управлінь Держземагентства в областях, місті Києві, як організаторів земельних торгів, пов'язані з підготовкою до продажу та продажем прав на земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, рекомендується приймати у вигляді наказу. Пунктом 2.2 Методичних рекомендацій визначено, що структурним підрозділам головних управлінь Держземагентства в областях, місті Києві, управлінням (відділам) Держземагентства у районах (містах), міжрайонним, міжміським, міськрайонним управлінням (відділам) Держземагентства після здійснення добору земельних ділянок, включаючи несформовані земельні ділянки (об'єкти землеустрою) сільськогосподарського призначення державної власності, права на які можуть бути виставлені на земельні торги, рекомендується звернутись до начальників головних управлінь Держземагентства в областях, місті Києві з пропозиціями про включення зазначених земельних ділянок до переліку земельних ділянок, права на які виставляються на земельні торги, із зазначенням їх місця розташування, орієнтовних кількісних та якісних (у разі наявності) характеристик.

Також, пунктом 2.3. даних Методичних рекомендацій визначено, що головним управлінням Держземагентства в областях, місті Києві після надходження пропозицій, зазначених у пункті 2.2 цих методичних рекомендацій, рекомендується видати наказ, яким:

-включити земельні ділянки до переліку земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності, права на які виставляються на земельні торги для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, із зазначенням їх місця розташування та орієнтовних кількісних та якісних (у разі наявності) характеристик;

-надати дозвіл на проведення робіт із землеустрою та (у разі

необхідності) нормативної грошової оцінки;

-створити конкурсну комісію (у разі, якщо вона ще не створена) та

доручити їй здійснити відбір виконавця робіт із землеустрою, оцінки земель

та земельних торгів;

-визначити уповноважену особу та надати їй довіреність щодо передачі документів та матеріалів на лот виконавцю земельних торгів, організації проведення державної реєстрації прав на земельну ділянку, підписання протоколу земельних торгів та укладення договору оренди на земельну ділянку.

Пунктом 4.1 даних Методичних рекомендацій визначено, що Головним управлінням Держземагентства в областях, місті Києві після отримання документації із землеустрою, отримання витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку, Технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки сільськогосподарського призначення та витягу про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, зазначених, рекомендується видати наказ, яким:

-внести зміни до переліку земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності, права на які плануються продавати на земельних торгах (рекомендується вказувати кадастровий номер та площу земельної ділянки), у разі, якщо при внесенні у такий перелік вона була не сформована);

-затвердити документацію із землеустрою;

-прийняти рішення про продаж права на земельну ділянку сільськогосподарського призначення на земельних торгах;

-встановити дату проведення земельних торгів;

-встановити стартову ціну продажу лота (стартовий розмір річної плати за користування);

-значення кроку торгів;

-визначити строки та інші умови користування земельною ділянкою;

- затвердити умови продажу (які не підлягають зміні під час укладення договору оренди земельної ділянки).

З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що лише після проведення підготовчих дій стосовно земельної ділянки приймається рішення щодо продажу права на конкретну земельну ділянку сільськогосподарського призначення на земельних торгах.

Частиною 5 статті 135 Земельного кодексу України передбачено, що земельні торги проводяться відповідно до договору між організатором земельних торгів та їх виконавцем. Згідно з п. 3 статті 136 Земельного кодексу України передбачено заборону відчуження, передачу в заставу, надання в користування земельних ділянок, включених до переліку земельних ділянок державної та комунальної власності або прав на них, які виставлені на земельні торги, до завершення торгів, тобто земельних ділянок або прав на них, відносно яких проведено зазначену вище процедуру та для продажу яких укладено договір між організатором та виконавцем земельних торгів.

Таким чином, заборона відчуження не стосується земельних ділянок, які лише включені до переліку земельних ділянок державної та комунальної власності або прав на них. Заборона на відчуження стосується тих земельних ділянок, які включені до переліку земельних ділянок державної та комунальної власності або прав на них і які виставлені на земельні торги.

Вказані дії щодо земельної ділянки кадастровий номер НОМЕР_27 здійснені не були. Відповідно ця земельна ділянка не була виставлена на земельні торги, а тому обмеження, встановлені п. 3 ст. 136 Земельного кодексу України на таку земельну ділянку не розповсюджувались.

Прокурор у позові посилався на те, що громадяни, які отримали у власність спірні земельні ділянки, не планували використовувати їх для ведення особистого селянського господарства, а також те, що перебування земельних ділянок з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства у власності ТОВ "ТРІВІСА ФАРМІНГ" і одержання ним спірних земельних ділянок без проведення земельних торгів є неможливим.

Відповідно до статті 14 Конституції України право власності на землю гарантується; право власності на земельні ділянки набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

Спірні земельні ділянки були набуті фізичними особами - громадянами України для ведення особистого селянського господарства в порядку, встановленому Земельним кодексом України, який не передбачає обов'язкового підтвердження громадянами, що бажають реалізувати своє право на набуття таких земельних ділянок, наміру на особисте використання цих земельних ділянок для ведення особистого селянського господарства та не передбачає обов'язок використання таких земельних ділянок для ведення особистого селянського господарства виключно такими фізичними особами.

Згідно зі статтею 78 Земельного кодексу України право власності на землю - це право володіти, користуватися і розпоряджатися земельними ділянками Право власності на землю набувається та реалізується на підставі Конституції України, цього Кодексу, а також інших законів, що видаються відповідно до них.

Згідно зі статтею 319 Цивільного кодексу України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону. Держава не втручається у здійснення власником права власності.

Згідно зі статтею 131 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи України, а також територіальні громади та держава мають право набувати у власність земельні ділянки на підставі міни, ренти, дарування, успадкування та інших цивільно-правових угод. Укладення таких угод здійснюється відповідно до Цивільного кодексу України з урахуванням вимог цього Кодексу. Стаття 33 Земельного кодексу України, на яку посилається прокурор, аргументуючи неможливість перебування у власності юридичної особи земельних ділянок для ведення особистого селянського господарства, встановлює перелік осіб, яким земельні ділянки, призначені для ведення особистого селянського господарства, можуть передаватися громадянами у користування без зміни цільового призначення цих земельних ділянок. Норми, які б передбачали обмеження продажу фізичними особами земельних ділянок з таким цільовим призначенням юридичним особам у Земельному кодексі України та інших законах відсутні. Статтею 28 Земельного кодексу України встановлено, що сільськогосподарським підприємствам, установам та організаціям, крім державних і комунальних, землі сільськогосподарського призначення можуть належати на праві власності. Право власності на землю цих підприємств може набуватися шляхом внесення до статутного капіталу земельних ділянок їх засновників та придбання земельних ділянок за договорами купівлі-продажу, ренти, дарування, міни, іншими цивільно-правовими угодами. Реалізація права власності на землю зазначеними сільськогосподарськими підприємствами здійснюється відповідно до закону.

З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що оскільки чинним законодавством України не передбачено заборону на продаж земельних ділянок, призначених для ведення особистого селянського господарства, що набуті їхніми власниками в результаті приватизації цих земельних ділянок в межах встановлених норм, в тому числі юридичним особам, спірні земельні ділянки відчужені їхніми власниками відповідачу-2, основними видами діяльності якого є вирощування та переробка сільськогосподарської продукції, правомірно.

Також, судом першої інстанції обгрунтовано відхилено доводи прокурора про неправомірне одержання ТОВ "ТРІВІСА ФАРМІНГ" спірних земельних ділянок у власність без проведення земельних торгів, з огляду на те, що статтею 135 Земельного кодексу України продаж земельних ділянок, що перебувають у приватній власності, або прав на них (оренди, суперфіцію, емфітевзису) може здійснюватися на земельних торгах виключно з ініціативи власників земельної ділянки.

Статтею 127 Земельного кодексу України, на яку посилався прокурор в обгрунтування своїх вимог, врегульовано питання продажу земельних ділянок державної та комунальній власності, якими спірні земельні ділянки на час укладання договорів купівлі-продажу з відповідачем -2 не були.

Таким чином, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що твердження прокурора про неправомірне одержання відповідачем-2 спірних земельних ділянок у власність без проведення земельних торгів - є безпідставними, необґрунтованими та такими, що спростовуються наявними матеріалами справи.

Твердження прокурора про неправомірну передачу спірних земельних ділянок у власність фізичних осіб до ухвалення судового рішення у справі за позовом ПрАТ НВО "Прогрес" до Головного правління Держгеокадастру в Черкаській області про визнання укладеною додаткової угоди про поновлення договору оренди землі - також обгрунтовано відхилені судом першої інстанції, з висновком якого погоджується і суд першої інстанції з огляду на те, що господарський спір про поновлення права оренди ПрАТ НВО "Прогрес" на вказану земельну ділянку дійсно існував, проте, відповідний спір станом на момент розгляду даної справи судом першої інстанції було вирішено, а саме: рішенням Господарського суду Черкаської області від 28.02.2017 у справі № 925/1044/16, яке залишено без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 07.06.2017 у справі № 925/1044/16, у задоволенні позовних вимог ПрАТ НВО "Прогрес"" до Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області та до Управління Держгеокадастру у Золотоніському районі про визнання додаткової угоди укладеною - відмовлено повністю.

Крім того, прокурор у позові та апеляційній скарзі посилався на те, що правовідносини, пов'язані з вибуттям земель із державної власності, становлять "суспільний", "публічний" інтерес, а незаконність (якщо така буде встановлена) рішення органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, на підставі якого земельна ділянка вибула з державної чи комунальної власності, такому суспільному інтересу не відповідає.

Прокурор наголошував, що визнання недійсним лише наказів не забезпечить відновлення порушеного права, оскільки усі земельні ділянки були придбані ТОВ "Трівіса Фармінг", у зв"язку з чим просив витребувати у відповідача-2 на користь держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області спірні земельні ділянки з огляду на приписи пункту 3 ч. 1 статті 388 Цивільного кодексу України.

Суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що доводи прокурора у наведеній частині є безпідставними та необґрунтованими і не можуть бути підставою для скасування оскаржуваного рішення з огляду на наступне.

Відповідно до ст. ст. 328, 330 Цивільного кодексу України право власності набувається на підставах що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Якщо майно відчужене особою, яка не мала на це права, добросовісний набувач набуває право власності на нього, якщо відповідно до ст. 388 цього Кодексу майно не може бути витребуване у нього.

Пунктом 3 ч. 1 ст. 388 Цивільного кодексу України встановлено, якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача лише у разі якщо майно вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом.

Право власника на витребування майна від добросовісного набувача на підставі частини першої статті 388 Цивільного кодексу України залежить від того, у який спосіб майно вибуло з його володіння. Ця норма передбачає вичерпне коло підстав, коли за власником зберігається право на витребування свого майна від добросовісного набувача.

Однією з таких підстав є вибуття майна з володіння власника або особи, якій він передав майно, не з їхньої волі іншим шляхом.

Наявність у діях власника волі на передачу майна іншій особі унеможливлює витребування майна від добросовісного набувача (правовий висновок у справі за №6-3104цс16 - постанова Верховного Суду України від 29 березня 2017 року).

При цьому, посилання прокурора на постанову Верховного Суду України від 05.10.2016 у справі № 3-604гс16 судом апеляційної інстанції відхиляються саме як підстава для скасування оскаржуваного рішення, оскільки у вказаній постанові викладено правоу позицію стосовно того, що воля територіальної громади як власника може виражатися лише в таких діях органу місцевого самоврядування, які відповідають вимогам законодавства та інтересам територіальної громади. Наявність у діях власника майна волі на передачу цього майна виключає можливість його витребування від добросовісного набувача.

При цьому, як встановлено судом апеляційної інстанції під час розгляду справи в апеляційному порядку, і що також встановлено і судом першої інстанції, обумовлені законом підстави для витребування спірних земельних ділянок у відповідача-2 - відсутні, оскільки воля власника земельних ділянок на їх передачу реалізована первісно шляхом видачі оспорюваних наказів, а в подальшому - укладенням власниками договорів купівлі - продажу з відповідачем-2, і судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду справи не встановлено порушень вимог Земельного кодексу України та дефекту волі при видачі відповідачем-1 оспорюваних наказів та під час набуття відповідачем-2 у власність відповідних земельних ділянок.

Крім того, суд апеляційної інстанції наголошує на наступному.

Відповідно до статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Перший протокол, Конвенція) кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права. Проте попередні положення жодним чином не обмежують право держави вводити в дію такі закони, які вона вважає за необхідне, щоб здійснювати контроль за користуванням майном відповідно до загальних інтересів або для забезпечення сплати податків чи інших зборів або штрафів.

Розуміння змісту норм Конвенції та Першого протоколу, їх практичне застосування відбувається через практику (рішення) Європейського суду з прав людини, яка згідно зі статтею 17 Закону України від 23 лютого 2006 року № 3477-IV Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини застосовується українськими судами як джерело права.

У практиці Європейського суду з прав людини (серед багатьох інших, рішення ЄСПЛ у справах Спорронґ і Льоннрот проти Швеції від 23 вересня 1982 року, Джеймс та інші проти Сполученого Королівства від 21 лютого 1986 року, Щокін проти України від 14 жовтня 2010 року, Сєрков проти України від 7 липня 2011 року, Колишній король Греції та інші проти Греції від 23 листопада 2000 року, Булвес АД проти Болгарії від 22 січня 2009 року, Трегубенко проти України від 2 листопада 2004 року, East/West Alliance Limited проти України від 23 січня 2014 року) також напрацьовано три критерії, які слід оцінювати на предмет сумісності заходу втручання в право особи на мирне володіння майном із гарантіями статті 1 Першого протоколу, а саме:

- чи є втручання законним;

- чи переслідує воно суспільний , публічний інтерес;

- чи є такий захід (втручання в право на мирне володіння майном) пропорційним визначеним цілям Європейського суду з прав людини констатує порушення статті 1 Першого протоколу, якщо хоча б одного критерію не буде додержано.

Критерій законності означає, що втручання держави у право власності особи повинно здійснюватися на підставі закону - нормативно-правового акту, що має бути доступним для заінтересованих осіб, чітким та передбачуваним у питаннях застосування та наслідків дії його норм.

Сам лише факт, що правова норма передбачає більш як одне тлумачення, не означає, що закон непередбачуваний.

Сумніви щодо тлумачення закону, що залишаються, враховуючи зміни в повсякденній практиці, усувають суди в процесі здійснення правосуддя.

Втручання держави в право власності особи є виправданим, якщо воно здійснюється з метою задоволення суспільного , публічного інтересу, при визначенні якого ЄСПЛ надає державам право користуватися значною свободою (полем) розсуду .

Втручання держави в право на мирне володіння майном може бути виправдане за наявності об'єктивної необхідності у формі суспільного, публічного, загального інтересу, який може включати інтерес держави, окремих регіонів, громад чи сфер людської діяльності.

Принцип пропорційності передбачає, що втручання в право власності, навіть якщо воно здійснюється згідно з національним законодавством і в інтересах суспільства, буде розглядатися як порушення статті 1 Першого протоколу, якщо не було дотримано справедливої рівноваги (балансу) між інтересами держави (суспільства), пов'язаними з втручанням, та інтересами особи, яка так чи інакше страждає від втручання. Справедлива рівновага передбачає наявність розумного співвідношення (обґрунтованої пропорційності) між метою, що передбачається для досягнення, та засобами, які використовуються. Необхідний баланс не буде дотриманий, якщо особа несе індивідуальний і надмірний тягар .

Так, Конституція України (статті 13, 14) визначає, що право власності на землю набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

В свою чергу, судом апеляційної інстанції за наслідками перегляду справи в апеляційному порядку встановлено, що прокурором не було надано суду першої інстанції під час вирішення спору, ні суду апеляційної інстанції під час апеляційного перегляду справи достатніх, допустимих та належних доказів в розумінні ст.ст. 76, 77, 79 Господарського процесуального кодексу України того, що спірні земельні ділянки були передані громадянам (третім особам) при відсутності у діях Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області волі на їх передачу.

З урахуванням вищенаведеного, оцінивши усі обставини справи в сукупності та перевіривши їх наявними у справі доказами, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що наявними матеріалами справи підтверджується, що:

- чинним законодавством України не передбачено заборону на продаж земельних ділянок, призначених для ведення особистого селянського господарства, що набуті їхніми власниками в результаті приватизації цих земельних ділянок в межах встановлених норм, в тому числі юридичним особам;

- пунктом 7 Указу Президента Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям" №720/95 від 08.08.1995 встановлено, що створюваний під час передачі земель у колективну власність резервний фонд використовується для передачі у приватну власність або надання у користування земельних ділянок переважно громадянам, зайнятим у соціальній сфері на селі . тобто, немає категоричного припису про надання земельних ділянок тільки вказаним групам громадян. Згідно п. 3 Прикінцевих положень Земельного кодексу України закони та інші нормативно-правові акти, прийняті до набрання чинності цим Кодексом, діють у частині, що не суперечить цьому Кодексу;

- частиною 5 статті 135 Земельного кодексу України передбачено, що земельні торги проводяться відповідно до договору між організатором земельних торгів та їх виконавцем. Згідно з п. 3 статті 136 Земельного кодексу України передбачено заборону відчуження, передачу в заставу, надання в користування земельних ділянок, включених до переліку земельних ділянок державної та комунальної власності або прав на них, які виставлені на земельні торги, до завершення торгів, тобто земельних ділянок або прав на них, відносно яких проведено зазначену вище процедуру та для продажу яких укладено договір між організатором та виконавцем земельних торгів, отже, заборона відчуження не стосується земельних ділянок, які лише включені до переліку земельних ділянок державної та комунальної власності або прав на них. Заборона на відчуження стосується тих земельних ділянок, які включені до переліку земельних ділянок державної та комунальної власності або прав на них і які виставлені на земельні торги. Вказані дії щодо земельної ділянки кадастровий номер НОМЕР_27 здійснені не були. Відповідно ця земельна ділянка не була виставлена на земельні торги, а тому обмеження, встановлені п. 3 ст. 136 Земельного кодексу України на таку земельну ділянку не розповсюджувались;

- за результатами розгляду поданих громадянами клопотань Головним управлінням надано дозволи на розробку проектів землеустрою і на виконання отриманих наказів у жовтні 2016 року до Головного управління зацікавлені громадяни звернулись з клопотаннями щодо затвердження проектів землеустрою. За результатами розгляду поданих проектів було встановлено, що подані проекти відповідають вимогам чинного законодавства і наказами Головного управління Держгеокадастру в Черкаській області затверджено документацію із землеустрою та надано у власність цим громадянам земельні ділянки для ведення особистого селянського господарства;

- посилання прокурора на порушення процедури погодження і затвердження документації з землеустрою щодо спірних земельних ділянок встановленої ст. 186 Земельного кодексу України, - є необґрунтованими, оскільки вказані земельні ділянки не були утворені в результаті поділу іншої земельної ділянки, а були передані фізичним особам в порядку, встановленому ст. 118, 186-1 Земельного кодексу України;

- згідно зі статтею 135 Земельного кодексу України продаж земельних ділянок, що перебувають у приватній власності, або прав на них (оренди, суперфіцію, емфітевзису) може здійснюватися на земельних торгах виключно з ініціативи власників земельної ділянки. Статтею 127 Земельного кодексу України, на яку посилається прокурор, врегульовано питання продажу земельних ділянок державної та комунальній власності, якими спірні земельні ділянки на час укладання договорів купівлі-продажу з відповідачем-2 не були;

- зміна цільового призначення земельних ділянок відбулась на підставі оскаржуваних наказів, якими затверджено проекти відведення та передано земельні ділянки у власність громадянам зі зміною цільового призначення для ведення особистого селянського господарства. Тобто, зміна цільового призначення земельних ділянок проведена у відповідності до ст. 20 Земельного кодексу України, а саме органом, наділеним відповідними повноваженнями, на підставі проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок. Крім того, згідно з ч. 6 ст. 79-1 Земельного кодексу України за технічною документацією із землеустрою щодо поділу та об'єднання земельних ділянок здійснюється формування земельних ділянок шляхом поділу та об'єднання раніше сформованих земельних ділянок, які перебувають у власності та користуванні , без зміни їх цільового призначення. В інших випадках, у відповідності до ч. 5 ст. 79-1 Земельного кодексу України, формування земельних ділянок здійснюється за документацією із землеустрою щодо відведення земельних ділянок. жодних обмежень, встановлених п. 3 ст. 136 Земельного кодексу України на земельну ділянку за кадастровим номером НОМЕР_27 не розповсюджувались, оскільки земельна ділянка на торги в розумінні вимог земельного законодавства - не виставлялась, наявність волі держави на вибуття спірних земельних ділянок із державної власності свідчить наявність оспорюваних наказів відповідача-1, що згідно з ст. 80 Земельного кодексу України є уповноваженим органом, через який держава, як власник земельних ділянок реалізує своє право власності, що полягає у тому числі у передачі земель державної власності безоплатно у власність громадянам згідно з ст. 118 Земельного кодексу України, жодних інтересів держави при виданні оспорюваних наказів - порушено не було.

Ч. 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Ч. 1 статті 76 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Ч. 1 статі 77 Господарського процесуального кодексу України визначено, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Таким чином, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що доводи апеляційної скарги не спростовують правильності висновків суду першої інстанції у оскаржуваному рішенні, у зв'язку з чим підстави для скасування або зміни рішення Господарського суду Черкаської області від 19.12.2017 (повне рішення складено 09.01.2018) у справі № 925/538/17 - у суду апеляційної інстанції відсутні.

Ч. 1 статті 276 Господарського процесуального кодексу України визначено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З огляду на викладене, колегія суддів Київського апеляційного господарського суду визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апелянта, викладені в апеляційній скарзі, не спростовують висновків господарського суду першої інстанції, викладених в оскаржуваному рішенні, господарський суд першої інстанції під час вирішення спору вірно встановив фактичні обставини справи, належним чином дослідив наявні докази, а тому, рішення підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга - без задоволення.

Судовий збір за подачу апеляційної скарги у відповідності до статті 129 Господарського процесуального кодексу України покладається судом на скаржника.

Керуючись ст.ст. 240, 275, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд,-

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Заступника прокурора області на рішення Господарського суду Черкаської області від 19.12.2017 (повне рішення складено 09.01.2018) у справі № 925/538/17 - залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду Черкаської області від 19.12.2017 (повне рішення складено 09.01.2018) у справі № 925/538/17 - залишити без змін.

3. Судовий збір за подачу апеляційної скарги покласти на Заступника прокурора області.

4. Матеріали справи №925/538/17 повернути до Господарського суду Черкаської області.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до суду касаційної інстанції у господарських справах, яким є Верховний Суд, шляхом подачі касаційної скарги в порядку і строки, визначені ст.ст. 286-291 Господарського процесуального кодексу України.

Касаційна скарга на постанову подається протягом 20 днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, що оскаржується, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст складено: 03.03.2018.

Головуючий суддя С.Р. Станік

Судді М.Л. Яковлєв

Дата ухвалення рішення01.03.2018
Оприлюднено14.03.2018
Номер документу72685717
СудочинствоГосподарське

Судовий реєстр по справі —925/538/17

Ухвала від 20.08.2018

Господарське

Касаційний господарський суд Верховного Суду

Чумак Ю.Я.

Ухвала від 20.08.2018

Господарське

Касаційний господарський суд Верховного Суду

Чумак Ю.Я.

Постанова від 12.06.2018

Господарське

Касаційний господарський суд Верховного Суду

Чумак Ю.Я.

Ухвала від 02.05.2018

Господарське

Касаційний господарський суд Верховного Суду

Чумак Ю.Я.

Ухвала від 06.04.2018

Господарське

Касаційний господарський суд Верховного Суду

Чумак Ю.Я.

Постанова від 01.03.2018

Господарське

Київський апеляційний господарський суд

Станік С.Р.

Ухвала від 12.02.2018

Господарське

Київський апеляційний господарський суд

Станік С.Р.

Ухвала від 10.01.2018

Господарське

Господарський суд Черкаської області

Потапенко В.В.

Рішення від 19.12.2017

Господарське

Господарський суд Черкаської області

Потапенко В.В.

Ухвала від 12.12.2017

Господарське

Господарський суд Черкаської області

Потапенко В.В.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовахліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні