Ухвала

від 12.03.2018 по справі 910/4133/17

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Верховний

Суд

УХВАЛА

12 березня 2018 року

м. Київ

справа № 910/4133/17

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Сухового В.Г. - головуючого, Берднік І.С., Міщенка І.С.,

перевіривши матеріали касаційної скарги Регіонального відділення Фонду державного майна України по місту Києву на постанову Київського апеляційного господарського суду від 11.01.2018 (головуючий суддя Тищенко О.В., судді Михальська Ю.Б., Тарасенко К.В.) у справі №910/4133/17

за позовом Регіонального відділення Фонду державного майна України по місту Києву

до Приватного підприємства "Дартс"

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Київкомунекологія"

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Меженської Кароліни Сергіївни

про зобов'язання вчинити дії, визнання права власності, скасування реєстрації, усунення перешкод у користуванні майном

ВСТАНОВИВ:

05.02.2018 через Київський апеляційний господарський суд Регіональне відділення Фонду державного майна України по місту Києву подало до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду касаційну скаргу на постанову Київського апеляційного господарського суду від 11.01.2018 у справі №910/4133/17.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 26.02.2018 справа №910/4133/17 передана на розгляд складу колегії суддів Касаційного господарського суду: Суховий В.Г.- головуючий, Берднік І.С., Міщенко І.С.

Приписами пункту 4 частини 4 статті 292 Господарського процесуального кодексу України (в редакції від 15.12.2017) передбачено, що касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом, якщо у касаційній скарзі не викладені передбачені цим Кодексом підстави для оскарження судового рішення в касаційному порядку.

Згідно з частиною 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України (в редакції Закону України від 03.10.2017 №2147-VІІІ) такими підставами є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Разом з тим, приписами частини другої статті 300 Господарського процесуального кодексу України (в редакції від 15.12.2017) встановлено, що суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

Щодо належного обґрунтування вимог скарги, то Суд зазначає, що процесуальний закон покладає на скаржника обов'язок вказати про порушення або неправильне застосування яких конкретно норм матеріального та/або процесуального права припустилися суди нижчих інстанцій при прийнятті оскаржуваних судових рішень, в чому саме полягає таке порушення або неправильне застосування і яким чином воно вплинуло на прийняття цих рішень.

Зазначення суті порушення або неправильного застосування норм матеріального чи процесуального права полягає в тому, що скаржник повинен у касаційній скарзі вказати, які саме норми порушено чи застосовано неправильно, і в чому саме полягає це порушення або неправильне застосування.

Тобто, в касаційній скарзі має бути чітко викладено зміст порушення або неправильного застосування норм матеріального чи процесуального права з обґрунтуванням порушених норм законодавчими актами та вказуватися конкретні їх пункти та статті.

Всупереч наведеному, вимоги вказаної норми процесуального закону скаржником дотримано не було.

У поданій касаційній скарзі Регіональне відділення Фонду державного майна України по місту Києву вважає, що постанова Київського апеляційного господарського суду від 11.01.2018 прийнята з грубим порушенням законодавства та підлягає скасуванню, однак при цьому не зазначає суті порушення вказаних правових норм.

Крім того, в поданій касаційній скарзі скаржник вдався до перерахування загальних норм Закону України "Про оренду державного та комунального майна", проте не зазначив, які норми застосовані неправомірно або невірно застосовані судом і яким чином це вплинуло на прийняття оскаржуваного рішення, натомість спонукає до переоцінки наявних у справі доказів, яким вже було надано оцінку господарським судом попередньої інстанції.

За таких обставин, враховуючи, що касаційна скарга зводиться до переоцінки доказів, що виходить за межі розгляду справи судом касаційної інстанції, а також викладення обставин справи без належного обґрунтування порушення або неправильного застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваних судових рішень, така скарга не може бути прийнята до розгляду і підлягає поверненню.

Крім того, відповідно до пункту 2 частини 4 статті 290 Господарського процесуального кодексу України до касаційної скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.

Порядок оплати та розміри судового збору встановлено Законом України "Про судовий збір".

Підпунктом 5 пункту 2 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" ставка судового збору за подання касаційної скарги на рішення суду становить 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви.

Проте, в порушення вказаних вимог законодавства, до матеріалів касаційної скарги Регіонального відділення Фонду державного майна України по місту Києву не додано документ, що підтверджує сплату судового збору у встановленому порядку та розмірі за подання касаційної скарги на постанову Київського апеляційного господарського суду від 11.01.2018.

Таким чином, згідно частини 2, 3 статті 292 Господарського процесуального кодексу України (в редакції Закону України від 03.10.2017 №2147-VІІІ) надають право скаржнику на виправлення допущених при поданні касаційної скарги недоліків, то частина 4 цієї ж статті є імперативною, не передбачає такого права і застосовується Судом у разі виявлення недоліків, що підпадають під її дію.

Враховуючи викладене, Суд дійшов висновку про застосування до поданої касаційної скарги наслідків, передбачених пунктом 4 частини 4 статті 292 Господарського процесуального кодексу України (в редакції Закону України від 03.10.2017 № 2147-VІІІ) у вигляді повернення скарги без розгляду.

Керуючись статтями 234, 292 Господарського процесуального кодексу України (в редакції Закону України від 03.10.2017 №2147-VІІІ), статтею 4 Закону України "Про судовий збір", суд

У Х В А Л И В:

1. Касаційну скаргу Регіонального відділення Фонду державного майна України по місту Києву на постанову Київського апеляційного господарського суду від 11.01.2018 у справі №910/4133/17 не приймати до розгляду і повернути скаржнику.

2. Скаржнику надіслати копію даної ухвали разом з копією касаційної скарги з доданими до скарги матеріалами, іншим учасникам справи-копію ухвали.

3. Касаційну скаргу залучити до матеріалів справи №910/4133/17.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Головуючий Суховий В.Г.

Судді Берднік І.С.

Міщенко І.С.