Постанова

від 07.03.2018 по справі 911/436/17

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Верховний

Суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 березня 2018 року

м. Київ

справа № 911/436/17

Верховний Суд у складі колегії суддів палати для розгляду справ щодо земельних відносин та права власності Касаційного господарського суду:

Міщенка І.С. - головуючого, Берднік І.С., Мачульського Г.М.

за участю секретаря судового засідання - Кравченко О.В.

учасники справи:

позивач - заступник керівника Кагарлицької місцевої прокуратури,

представник позивача - не з'явився;

відповідач-1 - Петрівська сільська рада,

представник відповідача-1 - не з'явився;

відповідач-2 - фермерське господарство "Хлібодар-М",

представник відповідача-2 - Кочин С.С.

відповідач-3 - приватний нотаріус Таращанського району нотаріального округу Овраменко Л.В.,

представник відповідача-3 - не з'явився;

розглянув у відкритому судовому засіданні матеріали касаційної скарги Першого заступника прокурора Київської області

на рішення Господарського суду Київської області від 14 квітня 2017 року у складі Христенко О.О. та постанову Київського апеляційного господарського суду від 12 вересня 2017 року у складі Разіної Т.І. - головуючий, Яковлєва М.Л., Чорної Л.В.

Історія справи

Короткий зміст та підстави позовних вимог

1. У лютому 2017 року заступник керівника Кагарлицької місцевої прокуратури в інтересах держави звернувся до Господарського суду Київської області із позовною заявою до Петрівської сільської ради, Фермерського господарства "Хлібодар-М" та приватного нотаріуса Таращанського районного нотаріального округу Овраменко Лідії Василівни в якій просив суд:

1.1. визнати недійсним рішення сесії Петрівської сільської ради про затвердження проектору землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду фермерському господарству "Хлібодар-М", площею 4,3491 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва та про передачу в оренду фермерському господарству "Хлібодар-М" вказаної земельної ділянки терміном на 25 років;

1.2. визнати недійсним договір оренди землі від 04.01.2016, укладеного між Петрівською сільською радою та фермерським господарством "Хлібодар-М, відповідно до якого в оренду передано земельну ділянку загальною площею 4,3491 га, з кадастровим номером земельної ділянки НОМЕР_1;

1.3. скасувати рішення № 30150142 від 22.06.2016 приватного нотаріуса Таращанського району нотаріального округу Овраменко Л.В. про внесення відомостей до державного реєстру речових прав на нерухоме майно про державну реєстрацію іншого речового права - права оренди земельної ділянки площею 4,3491 га, розташованої на території Петрівської сільської ради Таращанського району Київської області з кадастровим номером земельної ділянки НОМЕР_1.

2. Позовні вимоги обґрунтовані наступними обставинами справи:

2.1. 19.08.2015р. рішенням Петрівської сільської ради Таращанського району Київської області № 299-60-VI надано дозвіл ФГ "Хлібодар-М" на розробку проекту відведення земельних ділянок в оренду загальною площею 3,8000 га, яка знаходиться в адміністративних межах Петрівської сільської ради Таращанського району Київської області для вирощування сільськогосподарських культур.

2.2. 10.12.2015р. рішенням Петрівської сільської ради Таращанського району Київської області № 15-04-VІI від 10.12.2015р. затверджений розроблений Таращанським районним виробничим відділом Київської обласної філії ДП "Центр державного земельного кадастру" проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду ФГ "Хлібодар-М" площею 4,3491 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташованої в межах Петрівської сільської ради Таращанського району Київської області; передано в оренду відповідачу-2 земельну ділянку площею 4,3491 га (кадастровий номер НОМЕР_1) для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташовану в межах Петрівської сільської ради Таращанського району Київської області терміном на 25 років.

2.3. 01.04.2016р., на виконання вказаного рішення, укладено договір оренди земельної ділянки між Петрівською сільською радою Таращанського району Київської області, як орендодавцем та ФГ "Хлібодар -М", як орендарем.

2.4. Відповідно до п. 1 договору орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка знаходиться в адміністративних межах Петрівської сільської ради Таращанського району Київської області. В оренду передається земельна ділянка загальною площею 4,3491 га кадастровий номер НОМЕР_1. Договір укладено на 25 років.

2.5. 04.01.2016, земельну ділянку передано відповідачу-2 за актом прийому-передачі.

2.6. Приватним нотаріусом Таращанського районного нотаріального округу Овраменко Лідією Василівною, як особою, яка здійснює функції державного реєстратора на підставі Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно", прийнято рішення та здійснено запис до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно щодо права оренди відповідача - 2 на земельну ділянку площею 4,3491 га кадастровий номер НОМЕР_1 для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

3. В обґрунтування заявлених позовних вимог, прокурор вказує на те, що відповідачем-1 порушена процедура прийняття рішення про надання земельної ділянки в оренду, яка передбачена ч. 2 ст. 124 Земельного кодексу України, а саме щодо надання юридичним особам в оренду земельної ділянки із земель комунальної власності після проведення земельних торгів за їх результатами, оскільки передача земельної ділянки у користування для ведення товарного сільськогосподарського виробництва без проведення аукціону можливе лише у випадку надання земельної ділянки безпосередньо громадянам. У свою чергу, відповідач-1 набув статусу юридичної особи 19.02.2013р., тобто до звернення до ради щодо надання в оренду земельної ділянки.

4. Також прокурор вказує на порушення вимог ст.ст. 203, 215 Цивільного кодексу України під час укладання договору оренди, оскільки рішення відповідача 1 № 15-04- VІI від 10.12.2015, на підставі якого укладено договір оренди земельної ділянки, прийнято з порушенням вимог ст.ст. 124, 134 Земельного кодексу України та ст. 7 Закону України "Про фермерське господарство ", а тому воно підлягає скасуванню.

Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій

4. Судом першої інстанції, залишеним без змін судом апеляційної інстанції, в задоволенні позову було відмовлено з тих підстав, що відповідно до п.п."а" ч.3 ст. 22 Земельного кодексу України, фермери одержують землю сільськогосподарського призначення за правилами п.п. "а" ч.3 ст. 22 Закону України, тобто як громадяни, незалежно від того чи зареєстроване фермерське господарство. У свою чергу, ч.2 ст. 134 Земельного кодексу України визначено, що не підлягають продажу на конкурентних засадах (земельних торгах) земельні ділянки державної чи комунальної власності або права на них, зокрема, у разі передачі громадянам земельних ділянок для ведення фермерського господарства.

5. Таким чином, відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суди виходили із того, що прокурором не доведено невідповідність оскаржуваного рішення та договору оренди земельної ділянки вимогам чинного законодавства, а саме ч. 2 ст. 124 Земельного кодексу України щодо проведення аукціону.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

6. Не погоджуючись з вказаними рішеннями, заступник керівника Кагарлицької місцевої прокуратури подав касаційну скаргу, в якій просить оскаржувані рішення скасувати, ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу (узагальнено)

7. Скаржник обґрунтовує свої доводи касаційної скарги наступним:

7.1. судами не прийнято до уваги той факт, що ОСОБА_10 вже реалізував своє право на безоплатне одержання землі для ведення фермерського господарства раніше, ще до моменту реєстрації самого фермерського господарства "Хлібодар-М", отримавши у 2012 році земельну ділянку площею 15,6 га, згідно заяви останнього з метою створення фермерського господарства.

У свою чергу, згідно ст. 8 Закону України "Про фермерське господарство" після укладення договору оренди первісної земельної ділянки, всі інші земельні ділянки фермерське господарство повинно отримувати у користування відповідно до вимог ст. ст. 124, 134 Земельного кодексу України, ст.7 Закону України "Про фермерське господарство" лише на конкурсних засадах - за результатами аукціонів.

7.2. судами у даній справі невірно застосовано положення ч.3 ст.22, ст.124, ч.2 ст. 134 Земельного кодексу України та ст.ст. 7, 8 Закону України "Про фермерське господарство". Скаржник вважає, що з наведених вище норм вбачається, що без конкурентних засад земельні ділянки можуть передаватися в оренду для ведення фермерського господарства лише громадянам при його створенні, а не фермерському господарству після того, як фермерське господарство вже зареєстровано, як юридична особа.

Позиція приватного нотаріуса Таращанського району нотаріального округу Овраменко Л.В., викладена у запереченнях на позов про визнання недійсним рішення та договору оренди землі, скасування запису про державну реєстрацію

8. Відповідач-3 у своїх запереченнях зазначає, що він діяв виключно в межах своїх повноважень, наданих йому Законом України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно" та здійснив всі залежні від нього дії для встановлення підстав , що підтверджують набуття права оренди земельної ділянки з метою його подальшої реєстрації.

Позиція Верховного Суду

Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів першої й апеляційної інстанцій

9. Верховний Суд не погоджується із висновками судів першої та апеляційної інстанцій щодо відмови у задоволенні позову, оскільки Суд вважає, що вказані рішення винесені з невірним застосуванням норм матеріального права, а саме Закону України "Про фермерське господарство" та ст.ст. 124, 134 Земельного кодексу України.

10. Згідно зі статтею 3 Земельного кодексу України земельні відносини регулюються Конституцією України, цим Кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.

11. Відповідно до приписів статті 124 Земельного кодексу України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їхніми повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу. Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється за результатами проведення земельних торгів.

12. Згідно з частиною 2 статті 134 Земельного кодексу України не підлягають продажу на конкурентних засадах (земельних торгах) земельні ділянки державної або комунальної власності або права на них, зокрема у разі передачі громадянам земельних ділянок для ведення фермерського господарства.

13. Статтею 7 Закону України "Про фермерське господарство" (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) встановлено, що для отримання (придбання) у власність або в оренду земельної ділянки державної власності з метою ведення фермерського господарства громадяни звертаються до відповідної районної державної адміністрації. Для отримання у власність або в оренду земельної ділянки із земель комунальної власності з метою ведення фермерського господарства громадяни звертаються до місцевої ради.

14. Крім того, за змістом частини 1 статті 8 Закону України "Про фермерське господарство" (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) після одержання засновником державного акта на право власності на земельну ділянку або укладення договору оренди земельної ділянки та його державної реєстрації фермерське господарство підлягає державній реєстрації у порядку, встановленому законом для державної реєстрації юридичних осіб.

15. Відповідно до вимог статей 89, 91, 92 Цивільного кодексу України та статті 4 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) державна реєстрація юридичних осіб - це засвідчення факту створення юридичної особи, після чого виникає цивільна правоздатність юридичної особи.

16. Статтею 31 Земельного кодексу України передбачено, що землі фермерського господарства можуть складатися, у тому числі, із земельної ділянки, що належить на праві власності фермерському господарству як юридичній особі.

17. Таким чином, аналіз зазначених норм законодавства дає підстави для висновку, що фермерське господарство після державної реєстрації має право на отримання додаткової земельної ділянки (ділянок), але як юридична особа, а не як громадянин із метою створення фермерського господарства.

18. Оскільки на момент прийняття оскаржуваного рішення Петрівської сільської рад Таращанського району Київської області № 15-04-VІI від 10.12.2015р., фермерське господарство вже набуло статусу юридичної особи, то отримання у подальшому земельних ділянок в оренду, яке відбулося без проведення земельних торгів, суперечить вимогам статті 124, 134 Земельного кодексу України.

19. Тобто, Верховний Суд вважає за необхідне зазначити наступне. Частиною 2 статті 134 Земельного кодексу України (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) встановлено винятки із загального правила отримання земель державної та комунальної власності в оренду або власність шляхом проведення земельних торгів. Одним із таких винятків є надання земельних ділянок державної або комунальної власності громадянам для створення фермерського господарства. Згідно положень Закону України "Про фермерське господарство" громадянин, як фізична особа, звертається з відповідним клопотанням про одержання земельної ділянки у власність або користування та після одержання державного акта на право власності на земельну ділянку або укладення договору оренди земельної ділянки та його державної реєстрації, фермерське господарство підлягає державній реєстрації як юридична особа. Системний аналіз Земельного кодексу України та Закону України Про фермерське господарство в аспекті даного спору свідчить про наступне: (1) земельна ділянка для ведення фермерського господарства набувається саме фізичною особою; (2) після створення (державної реєстрації) фермерського господарства, останнє набуває земельні ділянки державної або комунальної власності у користування або власність виключно на підставі земельних торгів відповідно до положень частини 1 статті 134 Земельного кодексу України. Тому невірним є тлумачення відповідних норм Земельного кодексу та Закону України "Про фермерське господарство" судами попередніх інстанцій, оскільки отримання саме фермерським господарством землі в користування поза процедурою земельних торгів є порушенням закону, а ототожнення фізичної особи та фермерського господарства в контексті даних правовідносин є невірним.

20. Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду України від 04.11.2014р. (справа №3-157гс14) та від 24.05.2016р. (справа №21551а16).

21 . Щодо визнання рішення Петрівської сільської ради про затвердження проектору землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду фермерському господарству "Хлібодар-М" та про передачу в оренду вказаної земельної ділянки.

21.1. Виходячи зі змісту вищенаведених норм та матеріалів справи, Верховний Суд встановив, що рада перевищила свої повноваження щодо передачі зареєстрованій юридичній особі - фермерському господарству, земельної ділянки без проведення земельних торгів, що є підставою для визнання недійсним та скасування вказаного рішення, на підставі наступного:

21.2. Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України, органи місцевого самоврядування зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

21.3. Згідно статті 21 Цивільного кодексу України суд визнає недійсним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.

22. Щодо визнання недійсним договору оренди земельної ділянки.

22.1. Ст. 203 Цивільного кодексу України передбачено, зокрема, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності.

22.2. Відповідно до ч. 1 ст. 215 ЦК України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього кодексу.

22.3. Розглядаючи справи у спорах про визнання недійсними договорів оренди, суди повинні з'ясовувати питання чинності рішень (розпоряджень), на підставі яких було укладено такі договори.

22.4. Враховуючи те, що рішення сесії Петрівської сільської ради про затвердження проектору землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду фермерському господарству "Хлібодар-М", площею 4,3491 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва та про передачу в оренду фермерському господарству "Хлібодар-М" вказаної земельної ділянки терміном на 25 років суперечить приписам земельного законодавства, Верховний Суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог прокурора в частині визнання недійсним укладеного на їх підставі договору оренди земельної ділянки від 04.01.2016, укладеного між Петрівською сільською радою та фермерським господарством "Хлібодар-М.

23 . Щодо визнання недійсним та скасування рішення приватного нотаріуса про внесення відомостей до державного реєстру речових прав.

23.1. З огляду на задоволення основних позовних вимог щодо визнання недійсним договору оренди земельної ділянки від 04.01.2016 р., який слугував підставою отримання цієї земельної ділянки в оренду фермерським господарством "Хлібодар-М", підлягає задоволенню також і похідна позовна вимога щодо скасування рішення № 30150142 від 22.06.2016р. приватного нотаріуса Таращанського району нотаріального округу Овраменко Л.В. про внесення відомостей до державного реєстру речових прав на нерухоме майно про державну реєстрацію іншого речового права - права оренди земельної ділянки площею 4,3491 га, розташованої на території Петрівської сільської ради Таращанського району Київської області з кадастровим номером земельної ділянки НОМЕР_1.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

24. Зважаючи на викладене, суди попередніх інстанцій неправильно застосували норми матеріального права до спірних правовідносин, у зв'язку з чим Верховний Суд вважає за необхідне застосувати повноваження, передбачені пунктом 3 частини 1 статті 308 Господарського процесуального кодексу України - задовольнити касаційну скаргу заступника прокурора Київської області, оскаржувані судові рішення скасувати з ухваленням нового рішення про задоволення позову.

Щодо розподілу судових витрат

25. У зв'язку зі скасуванням рішень та задоволення позову, відповідно до приписів ч. 9 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, Суд вважає за необхідне здійснити розподіл судових витрат, а саме покласти витрати по сплаті судового збору за подання і розгляд позовної заяви, апеляційної та касаційної скарг на Петрівську сільську раду, як сторону, внаслідок неправомірних дій якої, виник спір.

26. Керуючись статтями 129, 300, 301, 306, 308, 311, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

П О С Т А Н О В И В :

1. Касаційну скаргу заступника керівника Кагарлицької місцевої прокуратури задовольнити.

2. Рішення Господарського суду Київської області від 14 квітня 2017 року та постанову Київського апеляційного господарського суду від 12 вересня 2017 року у справі №911/436/17 скасувати.

3. Прийняти нове рішення, яким позов задовольнити у повному обсязі.

4. Визнати недійсним та скасувати рішення Петрівської сільської ради №15-04-VII від 10.12.2015р. про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 4,3491 га в оренду фермерському господарству "Хлібодар-М" та про передачу в оренду вказаної земельної ділянки в оренду на 25 років.

5. Визнати недійсним договір оренди земельної ділянки від 04.01.2016р., укладений між Петрівською сільською радою Таращанського району Київської області та фермерським господарством " Хлібодар-М".

6. Скасувати рішення приватного нотаріуса Таращанського районного нотаріального округу Овраменко Л.В. про державну реєстрацію прав та обтяжень (індексний номер 30150142 від 22.06.2016р.).

7. Стягнути з Петрівської сільської ради (09531, Київська область, Таращанський район, с. Петрівське, вул. Жовтнева, 5, ідентифікаційний код 04361002) на користь Прокуратури Київської області (01601, м.Київ, бул. Лесі Українки, 27/2, ідентифікаційний код 02909996) 4800, 00 грн. за подання позовної заяви, 5 280, 00 грн. за подання апеляційної скарги, 5 760, 00 грн. за подання касаційної скарги.

8. Доручити Господарському суду Київської області видати відповідний наказ.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає .

Головуючий Міщенко І.С.

Судді Берднік І.С.

Мачульський Г.М.