Ухвала

від 14.03.2018 по справі 910/1807/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

м. Київ

14.03.2018Справа № 910/1807/18

Суддя Сівакова В.В. розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю Інститут Укрнафтогазпроект про забезпечення позову

ВСТАНОВИВ:

16.02.2018 до Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю Інститут Укрнафтогазпроект до Товариства з обмеженою відповідальністю ВТГ Діптрансгаз про стягнення 383.677,21 грн. заборгованості.

Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що 08.11.2016 між сторонами укладено договори № 01-16 та № 02-16, за умовами якого позивач мав виконати певні роботи. Згідно актів приймання-передачі виконаних робіт у замовника (відповідача) претензій до якості виконаних робіт немає, а отже останній мав сплатити позивачу 646.614,00 грн. Проте відповідачем сплачено лише 350.000,00 грн. Враховуючи викладене, позивач просить стягнути з відповідача 383.677,21 грн., з яких 321.614,71 грн. основного боргу, 21.885,90 грн. пені, 32.428,67 грн. інфляційних втрат та 3% річних у розмірі 7.747,94 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва № 910/1807/18 від 19.02..2018 вказану позовну заяву залишено без руху та встановлено п'ятиденний строк з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху для усунення недоліків позовної заяви шляхом подання відповідних документів.

23.02.2018 позивачем усунено недоліки позовної заяви шляхом подання до суду відповідних документів.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.02.2018 відкрито провадження у справі № 910/1807/18 та прийнято позовну заяву до розгляду; розгляд справи вирішено здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами.

12.03.2018 Товариством з обмеженою відповідальністю Інститут Укрнафтогазпроект подано заяву про забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти, що знаходяться на банківських рахунках відповідача в ПАТ УкрСиббанк та ПАТ КБ Приватбанк у межах заборгованості у сумі 383.677,21 грн. до винесення судом рішення по суті справи.

Заява мотивована тим, що з Інтернет сайту судової влади України вбачається, що ТОВ ВТГ Діптрансгаз є відповідачем у справах № 910/9675/17, № 910/15359/17 предметом спору у яких є стягнення заборгованості та в яких позови задоволено повністю. Також в суді перебуває справа № 9101890/18 у якій рішення ще не прийнято. Наведене свідчить про те, що ТОВ ВТГ Діптрансгаз систематично не виконує свої зобов'язання не тільки перед ТОВ Інститут Укрнафтогазпроект , а й перед іншими суб'єктами господарювання. Окрім цього в Єдиному державному реєстрі боржників є інформація, що ТОВ ВТГ Діпртансгаз є боржником у виконавчих провадженнях № 55695984, № 54700492, № 55481244, № 55477157, № 55017159, № 55016830, з яких вбачається, що ТОВ ВТГ Діпртансгаз неналежним чином виконує свої зобов'язання перед державою та найманими працівниками. Позивач вважає, що необхідним є такий захід забезпечення позову як накладення арешту на кошти, оскільки ТОВ ВТГ Діпртансгаз є боржником який не виконує рішення суду після їх постановлення та має значну заборгованість. Накладення арешту на грошові кошти надасть можливість розрахуватись перед позивачем після винесення відповідного рішення.

Статтею 140 Господарського кодексу України визначено, що заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.

Розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю Інститут Укрнафтогазпроект про забезпечення позову суд відзначає наступне

Відповідно до ст. 136 Господарського кодексу України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову.

Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Частиною 1 ст. 137 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що позов забезпечується, зокрема, накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб; забороною відповідачу вчиняти певні дії; встановленням обов'язку вчинити певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов'язання; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку; іншими заходами, необхідними для забезпечення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів, якщо такий захист або поновлення не забезпечуються заходами, зазначеними у пунктах 1 - 9 цієї частини.

У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Умовою застосування заходів до забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Заходи до забезпечення позову повинні бути співрозмірними із заявленими позивачем вимогами. Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Метою вжиття заходів щодо забезпечення позову є уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів при виконанні у випадку задоволення позову.

При цьому обов'язок доказування покладається на особу, яка подала заяву про забезпечення позову.

Так, згідно зі статтями 73, 74, 77, 79 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Заявником суду не наведено жодних достатніх підстав які б свідчили, що невжиття обраного позивачем заходу забезпечення позову ускладнить чи унеможливить виконання рішення суду.

Приймаючи до уваги відсутність будь-яких доказів, які б свідчили про існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення у справі, дані про неможливість захисту прав, свобод та інтересів позивача без вжиття таких заходів також не наведені, суд не вбачає підстав для задоволення заяви позивача про вжиття заходів до забезпечення позову.

Згідно з п. 6 ст. 140 Господарського процесуального кодексу України про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу.

Керуючись ст.ст. 136, 137, 140, 234 ГПК України, -

У Х В А Л И В:

В задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю Інститут Укрнафтогазпроект про забезпечення позову відмовити повністю.

Ухвала набрала чинності 14.03.2018. Ухвала підлягає оскарженню протягом десяти днів з дня її підписання.

СуддяВ.В.Сівакова